Дослідження факторів впливу на обсяг витрат інфраструктурної складової залізничного транспорту в хімічній промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження факторів впливу на обсяг витрат інфраструктурної складової залізничного транспорту в хімічній промисловості

В. П. Колесніков,

к. е. н., доцент кафедри економіки промисловості та організації виробництва,

Український державний хіміко-технологічний університет

Проаналізовано фактори впливу на обсяг витрат інфраструктурної складової залізничного транспорту в хімічній промисловості. Розглянуто дії світових чинників що впливають на рівень витрат при сучасному рівні розвитку виробництва.

Factors of influence on the amount of infrastructure spending component of rail transport in the chemical industry. Considered of global factors that influence the level of expenditure at the present level of production.

Ключові слова: економіка, витрати, інфраструктура залізничного транспорту, логістика, хімічна промисловість.

Keywords: economics, costs, infrastructure, rail transport, logistics, chemical industry.

інфраструктурний витрата залізничний промисловість

Постановка проблеми. Результативність господарської діяльності підприємства визначається рівнем організації основних виробничих процесів. За умов постійного вдосконалення технічної бази виробництва все більшого значення набувають проблеми раціональної організації допоміжних та обслуговуючих процесів, тобто розвитку інфраструктури підприємства.

Інфраструктура залізничного транспорту хімічній промисловості -- це комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства в цілому. Іншими словами, інфраструктура -- це своєрідний «тил виробництва», без якого неможлива його нормальна робота.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Протягом останнього десятиліття накопичено чималий досвід удосконалення загальних принципів і механізмів діяльності хімічних підприємств з використанням логістики. Різні аспекти теорії і практики логістики висвітлюються у працях таких вітчизняних вчених, як О.М. Азарян, В.Н. Амітан, Л.В. Балабанова, Г.І. Брітченко, М.Ю. Григорак, М.С. Дороніна,А.Г. Кальченко, Є.В. Крикавський, Р.Р. Ларіна, В.Є. Ніколайчук, М.А. Окландер, В.Л. Пілюшенко,О.М. Тридід, Н.І. Чухрай, О.О. Шубінтаін.

Формулювання цілей статті. Метою статті є дослідження факторів впливу на обсяг витрат інфраструктурної складової залізничного транспорту в хімічній промисловості.

Виклад основного матеріалу дослідження. У вітчизняній економічній теорії і практиці виділяють наступні чинники, що впливають на рівень витрат хімічній промисловості:

1. Чинники технічного рівня виробництва: впровадження нової прогресивної технології, механізація і автоматизація виробничих процесів, використання нового виду сировини і матеріалів, зміна конструкції і технічних характеристик виробів, впровадження обчислювальної техніки, автоматизованих систем управління і т. д.

2. Чинники організації виробництва, праці і управління: розвиток спеціалізації, вдосконалення організації обслуговування і управління виробництвом, поліпшення організації праці, використання основних фондів, матеріально-технічного постачання і ін.

3. Чинники, пов'язані із зміною обсягу, номенклатури і асортименту продукції, підвищенням її якості, зміною розміщення виробництва.

У світовій практиці як основні чинники, що впливають на рівень витрат при сучасному рівні розвитку виробництва, розглядаються [1]:

- масштаб. Чинник масштабу пов'язаний з інвестиціями в розвиток виробництва або іншими словами, з капіталом підприємства. Його вплив полягає в збільшенні обсягів виробництва, розширенні асортименту продукції, що випускається, і як наслідок в зниженні питомих накладних витрат. Проте слід враховувати, що з збільшенням масштабу підприємства збільшується потік інформації, що спричиняє тзростання витрат на управління підприємством;

- інтеграція. Даний чинник виявляється як у встановленні виробничо-технологічних зв'язків, які супроводжуються зміною організаційно-правових форм, форм власності, так і у формуванні економічних, виробничих, технологічних зв'язків на договірній основі, які не змінюють статут підприємства (використання давальницької сировини, кооперація);

- досвід і пов'язане з ним зростання кваліфікації персоналу, що проводить до зростання продуктивності праці;

- технологія. Вдосконалення технології (використання нових методів виробництва, нових машин, більш кваліфікованої праці і та ін) дозволяє збільшити обсяг виробництва, розширити асортимент, поліпшити використання ресурсів і знизити витрати на одиницю продукції. Проте впровадження нової технології пов'язане з збільшенням витрат на придбання нової техніки, на перенавчання персоналу і тому для «невеликих» підприємств важко здійснимо;

- продуктова диверсифікація. Цей чинник останнім часом стає досить ваговитим за впливом на витрати на продукт, оскільки збільшення асортименту пов'язане з введенням додаткових функцій в обслуговуванні, з розширенням допоміжного виробництва, збільшенням витрат конструкторського бюро, зростанням витрат на дизайн, загальне управління;

- міра залучення робочої сили в процеси удосконалення технології і організації виробництва. Цей чинник виявляється у вигляді раціоналізації, винахідництва, госпрозрахункових стосунків, участі в кружках якості і автономних робочих групах з пошуку шляхів підвищення продуктивності праці і усунення втрат;

- підвищення якості продукції. Вже з початку 1980-х років більшість підприємств не розглядає якість продукції як елемент додаткових витрат. Вважається, що «набагато економніше виробляти якісну продукцію, ніж витрачатися на усунення дефектів і виробництво нестандартних деталей» Даний чинник пов'язаний і з удосконаленням технології виробництва виробів і з підвищенням кваліфікації персоналу, зайнятого на виробництві і в управлінні підприємством, і з винахідництвом і т.д.;

- ефективність взаємодії з постачальниками і замовниками. Дія цього чинника пов'язана з такими ланками ланцюжка взаємопов'язаних видів діяльності названим М.Портером ланцюжком створення цінностей, як здобуття матеріальних ресурсів, післяпродажне обслуговування і др.;

- ефективність планування і розміщення підприємства. Даний чинник виявляється у вигляді витрат часу на переміщення матеріалів, часу на чекання наступної операції, складського зберігання;

- міра використання потужностей підприємства. Недовикористання виробничих потужностей - це не лише скорочення обсягів виробництва, але і збільшення витрат на одиницю продукції за рахунок збільшення накладних витрат [2].

Висновки з даного дослідження і перспективи подальшого розвитку

Всі відмічені чинники, які впливають на рівень і структуру витрат інфраструктурної складової залізничного транспорту в хімічній промисловості, відповідно до світової класифікації можна згрупувати в дві групи:

1) структурні чинники, що характеризують виробничу і організаційну структуру підприємства, ступінь диверсифікації продукції, динамічність розвитку підприємства: масштаб, інтеграція (вертикальна інтеграція і горизонтальна інтеграція), досвід, технологія, продуктова диверсифікація;

2) функціональні чинники, що характеризують процеси, які відбуваються між структурними складовими підприємства: ступінь залучення робочої сили в процеси вдосконалення технології і організації виробництва підвищення якості продукції, ефективність взаємодії з постачальниками і замовниками (вартісний ланцюжок), ефективність планування і розміщення підприємства, ступінь використання підприємством потужностей.

Крім того, як особлива група розглядаються традиційні чинники (ціни на сировину, енергію, заробітна плата працівників і та ін).

Важливим для ухвалення управлінських рішень є розподіл факторів за ступенем керованості. Він дозволяє зрозуміти, хто і наскільки сильно може впливати на витрати, але такий розподіл нічого не говорить про те, яким чином можна це зробити. Тому класифікація витрат за ступенем регульованості застосовується разом з іншими підходами.

За ступенем керованості запропоновано виділяти такі групи факторів:

- фактори, що не керуються підприємством (зовнішні);

- фактори, що частково керуються (низька ефективність);

- фактори, з великим ступенем керованості (висока ефективність).

Зважаючи на специфіку залізничного транспорту в хімічній промисловості доцільно також поділяти витратоуторюючі фактори на єдині (однакові для всіх підприємств галузі), типові (однакові для різних підрозділів підприємства) і специфічні (характерні для окремого місця виникнення витрат).

Для оцінювання ступеня керованості з урахуванням поправки на рівень здійснення управлінського впливу пропонується надати цим групам факторів відповідні значення 0; 0,5; 1.

Величина впливу оцінюється в результаті проведення факторного аналізу. До факторів з незначним впливом необхідно віднести ті, питома вага яких складає до 20%, значний вплив - від 20 до 40% і більш 40% - значний вплив.

На основі цих складових пропонується розрахунок коефіцієнта значущості фактора К знач:

К знач = а*в (1)

де а - ступінь керованості фактора;

в - ступінь впливу фактора.

Чим вищий коефіцієнт значущості, тим більше існує можливостей щодо його зміни на користь підприємства.

Можливе зниження витрат В під впливом і-го фактора розраховується як:

ДВі = К значі* Ві (2)

Наступним етапом є складання моделі впливу факторів, яка може бути використана для прогнозування витрат та оцінювання їх величини при зміні факторів. Таким чином, згрупованість витрат у сфері залізничного транспорту відкриває нові перспективи інституціонального та економічного розвитку галузі, держави і суспільства.

Список використаних джерел

1. Котляров С. А. Управление затратами [Текст] / С. А. Котляров - СПб.: Питер, 2001. - 160 с.

2 Козир О.М. Удосконалення системи управління витратами підприємств залізничного транспорту [Текст] / О.М Козир // Вісник економіки транспорту і промисловості: Зб. Наук. праць, - Харків: УкрДАЗТ. - 2006. - № 19. - С. 37-42.

3. Витрати на залізничному транспорті: аналіз і управління [Текст] /М.В. Макаренко, М.Ю. Гончаров, Н.С. Соколовська; За ред. М.В. Макаренка. - К.: ВАТ “УКТП - Центр”, 2005 - 206 с.

Размещено на Allbest.ru