Модель вибору оптимальної компанії-кооперанта для забезпечення конкурентоспроможності ВАТ "Турбоатом"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модель вибору оптимальної компанії-кооперанта для забезпечення конкурентоспроможності ВАТ "Турбоатом"

У статті запропоновано використовувати міжнародне виробниче співробітництво для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних промислових підприємств. Запропоновано метод вибору компаній для співробітництва на основі зіставлення оцінок на прикладі українського підприємства енергетичного машинобудування ВАТ «Турбоатом».

Питання якісного перетворення енергетичних ресурсів для генерування енергії в умовах їх обмеженості у світі є однією з основних проблем сьогодення. Якісні характеристики енергетичного обладнання визначають енергомісткість національної економіки. Високий рівень конкурентоспроможності продукції енергетичного машинобудування може бути досягнутий шляхом міжнародної виробничої кооперації з провідними світовими виробниками та розробниками відповідних технологій. Від техніко-економічних показників, якісних та вартісних характеристик енергетичного обладнання багато в чому залежить функціонування паливно-енергетичного комплексу, а, отже, й рівень витрат в промисловості, її конкурентоспроможність в цілому.

В умовах прискорення процесу інтернаціоналізації, у зв'язку з дедалі більшим науково-технічним розвитком на перший план виступають більш тісні зв'язки між виробниками як всередині країни, так і в міжнародному масштабі. Перевага використання та поглиблення коопераційного співробітництва в сучасному виробництві полягає в оптимальному складанні декількох сил в єдиний комплекс для досягнення синергійного ефекту. Особливого значення співробітництво набуває у сфері енергетичного машинобудування.

Так як міжнародне виробниче співробітництво передбачає довгострокове партнерство, особливу увагу слід приділяти вибору партнеру для кооперації, для забезпечення ефективної взаємодії та підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств. Розвиток коопераційних зв'язків пов'язаний з багатьма ризиками, відсутність ретельної перевірки майбутнього партнера призводить до того, що компанії можуть понести значні фінансові втрати.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням дослідження сутності виробничого співробітництва та механізмів його функціонування присвячені праці українських та закордонних дослідників: Аскінадзе Д. О. [1], Бабо Т.М. [2], Градова А.П., Двайєра Ф.Р., Задумкіна К.А., Козловського В.О., Лейнерта Є. О. [3], Пузакова К. П., Родіонова І.А., Сидоренка Є.Є., Смилевця Д. О. [4],Громова І.П. [5], Трифонова Ю.В., Шурра П.Х. тощо. Найчастіше у працях зазначених авторів значна увага приділялась дослідженню механізму реалізації міжнародного співробітництва та оцінці ефективності такої взаємодії, теоретичному обґрунтованню необхідності поглиблення виробничої кооперації та мотивам участі кожної зі сторін у кооперації.

Не дивлячись на значну кількість праць в сфері міжнародного виробничого співробітництва, потребують подальшого дослідження вихідні умови для здійснення кооперації, моделі вибору підприємств для кооперації на основі об'єктивних показників із використанням математичного апарату.

Постановка завдання. Метою дослідження є обґрунтування прийняття рішень вибору кооперанта для довгострокового співробітництва на основі математичних методів оцінки параметрів діяльності підприємств. В якості вітчизняного партнера було обрано ВАТ «Турбоатом» - лідера українського атомного машинобудування.

Основна частина. Підприємства українського енергетичного машинобудування за роки незалежності України успішно функціонували на національному та міжнародному ринках. Не дивлячись на те, що в країні відсутній замкнутий комплекс з виробництва енергообладнання: кооперуючі підприємства після розпаду СРСР опинились в різних країнах, і тісні взаємовідносини розірвалися. Це спонукало компанії вибудовувати систему виробничої кооперації по-новому - на інший економічній основі. Без кооперування вітчизняні підприємства можуть втратити виробничий потенціал, можливості випуску складної технологічної продукції на рівні світових компаній. Серед основних проблем є: застарілість основних фондів, незначні витрати на їх оновлення, складність залучення вигідних кредитних ресурсів, недосконалість сфери послуг з обслуговування та ремонту енергетичного обладнання, а також недостатність фінансування НДДКР та розробки нових технологій.

Ефективне виробниче співробітництво з іноземними партнерами дозволить вирішити низку важливих проблем для підприємства:

- знизити виробничі витрати (співробітництво може підвищити ефективність виробничого процесу, скоротити дублювання, зростання купівельної спроможності, обмін послугами);

- відкрити вхід на нові ринки і збільшити обсяги продажів;

- розширити коло партнерів;

- завантажити виробничі потужності;

- підвищити кваліфікацію працівників.

Для аналізу потенційних партнерів для кооперації чи форм міжнародного виробничого співробітництва важливо спиратись на об'єктивні показники, використовувати математичні моделі оцінки параметрів.

Процес вибору оптимального партнера-кооперанта пропонуємо здійснювати на основі методу аналізу ієрархій (МАІ) [6], який дозволяє вирішувати задачу багатокритеріального вибору слабоформалізованих альтернатив. Метод включає процедури синтезу множинних суджень, одержання пріоритетності критеріїв і знаходження альтернативних рішень. Під альтернативами розуміємо можливі варіанти вибору, які оцінюються за визначеними критеріями. В нашому випадку - це компанії енергетичного машинобудування.

Для розвитку українського атомного машинобудування варто зосередити увагу на країнах, які запровадили довгострокові інтенсивні програми розвитку енергетики і які в найближчі 10-15 років будуть входити до лідерів зі споживання та виробництва електроенергії.

З огляду прогнозів міжнародних аналітичних компаній [7, 8], виділимо 5 пріоритетних країн: Китай, Індія, Росія, США, Німеччина. В цих країнах вибрано провідних виробників енергетичного обладнання: «Siemens» (Німеччина), «General Electric» (США), «Power Machines» (Росія) «BHEL» (Індія), «Harbin Power Equipment» (Китай). Пропонуємо розглядати дані компанії як потенційних партнерів для виробничого співробітництва з вітчизняним підприємством «Турбоатом». Використовуючи алгоритм побудови матриць парних порівнянь і визначення вагових векторів, проведемо аналіз потенційних партнерів для кооперації.

На першому етапі складаємо ієрархію вибору вигляду: «мета», під якою розуміємо пошук партнера; «критерій 1, ... критерій і», де і відповідає кількості потенційних кооперантів у виборці; «об'єкти» - потенційні підприємства-кооперанти (рис. 1).

Рис. 1. Ієрархія багатокритеріального вибору для «Турбоатому»

міжнародний конкурентоспроможність промисловий

1. Фактори внутрішньої середи підприємства:

- Економічний (1) (обсяги продажів компанії, прибуток компанії);

- Виробничо-технологічний (2):частка витрат на НДДКР, міжнародна стандартизація та сертифікація продукції, що випускається;

- Маркетинговий (3): частка міжнародного ринку, сервісно-збутова мережа, попередній досвід співпраці між підприємствами;

- Кадровий (4): кількість працівників, витрати на навчання персоналу.

2. Фактори зовнішнього середовища (5): правовий, економічний, політичний, тенденції розвитку економіки. Використаємо рейтинг свободи бізнесу у країнах походження підприємств [14], як інтегрований показник зовнішнього середовища підприємства.

Другий етап - будівництво матриці попарних порівнянь для критеріїв відбору партнера по кооперації. Попарні порівняння критеріїв здійснюються на основі вивчень річних фінансових звітів компаній [9-13], аналітичних оглядів розвитку світової економіки [7]. Розмірність матриці залежить від кількості критеріїв, в даному випадку, матриця розмірністю 5х5 (табл.1).

Таблиця 1. Матриця попарних порівнянь для критеріїв вибору партнера

Перетворюємо отримані порівняння в десяткові дроби і знаходимо суму кожного стовпчика (табл.2).

Таблиця 2. Матриця порівнянь для критеріїв вибору партнера

Розрахунок вагових коефіцієнтів. Елемент кожного рядка ділимо на загальну суму стовпчика і знаходимо середнє арифметичне кожного рядка - вагового коефіцієнта (табл. 3). Для перевірки ступеню узгодженості числової і порядкової однорідності, розраховуємо індекс відношення узгодженості (CR), який складається з власного значення матриці (l max) та індекса відносного узгодженості.

Таблиця 3. Знаходження вагових коефіцієнтів для критеріїв відбору

Власне значення матриці l max знаходиться шляхом множення матриці порівнянь (табл. 2) на матрицю вагових коефіцієнтів (табл. 3).

міжнародний конкурентоспроможність промисловий

Кожний елемент отриманої матриці ділимо на відповідний елемент матриці вагових коефіцієнтів. Сума отриманих значень додається і знаходиться середнє арифметичне - l max.

Індекс узгодженості: (3)

Індекс відносного узгодження: (4)

міжнародний конкурентоспроможність промисловий

Де RI визначається емпіричним шляхом як середнє значення коефіцієнта CI для великої вибірки генерованих випадковим чином матриць порівняння =1,12). Якщо CR <0,15, то рівень неузгодженості для матриці є прийнятним.

Наступний крок - будуємо за аналогічним алгоритмом матриці локальних попарних порівнянь для 3 рівня матриці - наявних альтернатив та знаходимо вектори пріоритетів (табл. 4-16).

Таблиця 4. Матриця попарних порівнянь для компаній за економічним фактором

Таблиця 5. Матриця порівнянь для економічного фактору

Таблиця 6. Знаходження вагових коефіцієнтів для економічного фактору

Таблиця 7. Матриця попарних порівнянь за виробничо - технологічним фактором

Таблиця 8. Матриця порівнянь для виробничо-технологічного фактору

Таблиця 9. Знаходження вагових коефіцієнтів для виробничо-технологічного фактору

Таблиця 10. Матриця попарних порівнянь для компаній за маркетинговим фактором

Таблиця 11. Матриця попарних порівнянь за маркетинговом фактором

Таблиця 12. Знаходження вагових коефіцієнтів за маркетинговом фактором

Таблиця 13. Матриця попарних порівнянь для компаній за кадровим критерієм

Таблиця 14. Знаходження вагових коефіцієнтів за маркетинговим фактором

Таблиця 15. Матриця попарних порівнянь для компаній за фактором зовнішнього середовища (ФЗС)

Таблиця 16. Знаходження вагових коефіцієнтів за ФЗС

Таблиця 17. Вагові коефіцієнти для компаній за кожним критерієм

Останній крок - об'єднання вагових коефіцієнтів. Отримані власні вектори (один з кожного критерію) зважуються за допомогою відповідної компоненти власного вектора об'єднаного критерію, результати підсумовуються і нормалізуються (табл.18).

Таблиця 18. Локальні на глобальні пріоритети

Зобразимо на діаграмі сукупні вагові коефіцієнти для компаній за всіма критеріями порівняння і результат зважування локальних і глобальних пріоритетів (рис. 2).

Рис. 2. Вагові коефіцієнти компаній за критеріями і коефіцієнт пріоритетності

Висновки

міжнародний конкурентоспроможність промисловий

За результатами матриць аналізу ієрархій, пріоритетним партнером для «Турбоатому» є німецький «Siemens» з ваговим коефіцієнтом 0,41(0,42), наступний «General Electric» з 0,347 та індійська «BHEL» з коефіцієнтом 0,1373. Отже, згідно цієї методики, не дивлячись на тісні історичні відносини українських компаній з російськими підприємствами, аналіз на основі лише МАІ показує, що таке співробітництво не обов'язково має бути пріоритетним, якщо брати до уваги тільки вибірку окремих показників економічного розвитку країни в цілому та конкретного підприємства.

Перевагами застосування даної моделі є те, що за допомогою нескладних розрахунків можна охопити велику кількість критеріїв відбору, отримати детальні дані як саме взаємодіють фактори, які впливають на пріоритетність рішень. Іншою перевагою методу є те, що не має єдиних правил для формування структури моделі, що відображає реальну ситуацію при прийнятті рішень.

Однак, недостатньо вивченими залишаються питання визначення ефективності виробничої кооперації, складність оцінки зумовлена великою кількістю різновидів виробничого співробітництва. Кожне підприємство повинно самостійно вибирати показники, за якими буде оцінюватись співробітництво. Зазвичай виділяють такі ефекти від виробничої кооперації: ефект масштабу, ефект економії часу, підвищення якості продукції, науково-технічний і зовнішньоторговельні, а також споживчий ефекти.

Список використаних джерел

1. Аскинадзе Д. А. Пути и механизмы реструктуризации энергетического машиностроения: дис. к. эк. наук: 8.00.05/ /Аскинадзе Денис Аркадьевич. - С-Пб. 1999. - 160 с.

2. Тina M.Babo. German-South African Cooperation and its Contribution to Business Development.[Електронний ресурс]/Тina M.Babo - Режим доступу: http://books.google.com.ua/books?id=YA9ZCRNVqgC&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false

3. Лейнерт Е. А. Международная производственная кооперация [Електронний ресурс]/Лейнерт Е. А. - Режим доступу: http://ekonomic.narod.ru/ nbene/ econom/feconom17.htm.

4. Смилевец Д. О. Развитие внешнеторговой деятельности предприятий на основе международной промышленной кооперации … дис. к. эк. наук 08.00.05/ Смилевец, Демьян Олегович. - Саратов, 2006. - 176 с.

5. Громова И.П. Факторы развития международной производственной кооперации в России: дис. к. э. наук : 08.00.05/ Громова Инна Павловна.- Санкт-Петербург, 2001. - 241с.

6. Saaty. Thomas L. How to make a decision: The Analytic Hierarchy Process/ Saaty Thomas L // European Journal of Operational Research. - 1990. - №48. - p. 9-26.

7. The World in 2050[Електронний ресурс]/ PricewaterhouseCoopers LLP.-p.25.

Размещено на Allbest.ru