Пріоритетність соціального інвестування підприємств сфери послуг на основі оцінки їх ефективності

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 330.101.5

Національний університет водного господарства та природокористування

ПРІОРИТЕТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ ПІДПРЄМСТВ СФЕРИ ПОСЛУГ НА ОСНОВІ ОЦІНКИ ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ

Г.О. Березок

В даний час традиційні інститути соціальної підтримки виявилися надмірно дорогими і неефективними. Враховуючи тривалий період окупності значної частини соціальних інвестицій, їх складну багаторівневу структуру, слід мати на увазі, що без коригуючого втручання держави на рівні вищої влади і управління, суб'єктів національної економіки та місцевого самоврядування інвестиційна стратегія та її ефективність стають серйозною проблемою. Цим пояснюється пріоритетність відповідних видатків у бюджетах розвинених країн. У США, наприклад, вкладення в людський капітал складають більше 60% витрат федерального бюджету. Розширення структури соціальних інвестицій характеризується сьогодні слабо комерціалізованим і в основному бюджетним процесом. Елементи приватно-державного партнерства у сфері соціальних інвестицій і ставлення до розвитку цього процесу менеджерів, бізнесу і населення дозволяє припустити оптимістичний сценарій, розвитку соціального інвестування. У цих умовах зростає значення методичного забезпечення оцінки ефективності інвестицій у соціальну сферу.

Аналіз останніх досліджень та постановка завдання. Методичні та практичні питання реалізації концепції сталого розвитку опрацьовуються на сьогодні досить інтенсивно, проте цілям дослідження більш точно відповідають опрацювання таких вчених як: Євтушенко В. А. [1], Кашин В,А. [2], Нещадин А.М. [2], Сазонець І.Л. [4], Строкович А.В. [9], Тульчинский Г.С. [2], Ястремська Е.Н. [9]. Разом з цим результативність наявних підходів до оцінки ефективності соціального інвестування має значний рівень дискусійності. Тому метою статті є розробка підходу до оцінки ефективності соціального інвестування підприємств України.

Результати дослідження. Аналіз наявних підходів до оцінки ефективності залучення соціальних інвестицій на підприємстві свідчить, що основна проблема полягає у поляризації методичного вектора оцінки. Тобто на сьогодні методики, що визначають ефективність залучення соціальних інвестицій розділяються на методики, що розробляються підприємствами і акцентують увагу на проблемах і перспективах розвитку підприємства не беручи до уваги стан задоволеності стейкхолдерів у повній мірі. З іншого боку існує значна кількість методичних підходів до оцінки залучення соціальних інвестицій, що розробляються громадськими організаціями, що на відміну від підприємств закладають у алгоритми розрахунку ефективності дотримання інтересів стейкхолдерів у більшій мірі порівняно з підприємствами. Таким чином виникає колізія в якій з позицій громадськості підприємство завжди не достатньо задовольняє запити суспільства, з іншого боку підприємства переоцінюють свій вклад в розвиток соціальної сфери. Тому нами було запропоновано економетричну модель яка урівноважує оцінку ефективності залучення соціальних інвестицій з урахуванням рівною мірою як вигоди підприємства так і вигоди громадськості від практик соціального інвестування. Таким авторська модель оцінки ефективності залучення соціальних інвестицій виглядає наступним чином:

де

- емпіричний коефіцієнт кореляції;

N- значення вибірки

X,Y,- аналізовані змінні

- сумарна кількість значень ознаки n - кількість всіх значень ознаки;

S - квадратів відхилень суми рангів кожного об'єкта експертизи від середнього арифметичного рангів;

n - число експертів;

m - число об'єктів експертизи.

На відміну від існуючих, запропонована економетрична модель базується синтезі комплексних експертних оцінок та кореляційних значень, та визначає ефективність залучення соціальних інвестицій як різницю середнього значення кореляційної матриці між показниками діяльності підприємства та залученими соціальними інвестиціями та коефіцієнту конкордації на основі аналізу задоволеності стейкхолдерів, щодо об'єкту аналізу. При 1 ефективність залучення соціальних інвестицій є ефективною в більшій мірі для підприємства, що їх залучає. При -1 - ефективність залучення соціальних інвестицій є ефективною є ефективною переважно для цільових аудиторій. Граничні значення визначають ту грань, перехід за яку означає настання стану де ефективність залучення соціальних інвестицій є ефективною. Також для коректної інтерпретації результатів аналізу нами було розроблено градацію коефіцієнтів ефективності залучення соціальних інвестицій на підприємстві (див. таблицю 1). Знаючи порогові значення, можна побудувати вісь (шкалу) стану індикатора з виділенням додатково, наприклад, ще передкризової зони. Кожному інтервалу погіршення стану для якісної оцінки присвоюються бали, за допомогою яких можна оцінити інтегральну оцінку за блоку і по всій системі індикаторів в цілому. економетричний соціальний інвестиція стейкхолдер

Таблиця 1. Градація коефіцієнтів ефективності залучення соціальних інвестицій на підприємстві

На основі градації коефіцієнтів ефективності залучення соціальних інвестицій на підприємстві, формується комплекс заходів, спрямованих на підтримку індикаторів в зоні нормального стану або їх повернення в цей інтервал, іншими словами, на забезпечення стану підвищення ефективності залучення соціальних інвестицій на підприємстві.

Для апробації авторської економетричної моделі оцінки ефективності соціального інвестування на підприємствах які працюють на території України. нами в першу чергу було поставлено завдання з'ясувати на скільки декларовані програми соціального інвестування не тільки сприяють поліпшенню показників господарської діяльності підприємств, але і задовольняють потреби безпосередньо адресатів соціальних інвестицій. За допомогою авторської економетричної моделі нами було проаналізовано по 6 підприємств які є показовими в реалізації соціального інвестування Першим обраним підприємством було обрано Макдональдс. Так це підприємство постійно звучить по телеканалах і в рекламних акціях в засобах масової інформації. Кожен рік це підприємство витрачає близько двохсот тисяч гривень на різні акції та програми. За декларованим даними це підприємство є зразком для практики корпоративної соціальної відповідальності та соціального інвестування. На підприємстві проводяться не тільки акції благодійності але і програми внутрішніх соціальних інвестицій [6] .

Наступним підприємством, було обрано «МЕТРО Кеш енд Кері Україна». Соціальне інвестування та корпоративна соціальна відповідальність для «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» - це постійна увага до етичного ведення бізнесу та внесок у розвиток економіки, створення умов для покращення рівня життя як працівників та їх сімей, так і місцевих громад та суспільства загалом. Задекларовані напрями діяльності підприємств в сфері соціального інвестування зводяться до зміцнення репутації та впевненості суспільства в підприємств. Основними напрямками наступні: посилення конкурентних позицій; покращення сприйняття «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» стейкхолдерами як відповідальної прозорої підприємств; управління очікуваннями суспільства за допомогою конструктивного діалогу зі стейкхолдерами; посилення соціального значення цінностей підприємств як відповідального корпоративного громадянина суспільства. Також для апробації авторської економетричної моделі було обрано загально відомі своїми програмами соціально розвитку підприємства «Інтерпайп», МТС-Україна, «Київстар» та ДТЕК. Так на першому етапі було розраховано результативність залучення соціальних інвестицій на аналізованих підприємствах. На другому етапі апробації авторської методики було розраховано рівень задоволеності стейкхолдерів. При розрахунку задоволеності стекйколдерів виявилося, що найнижчий рівень задоволеності програмами соціального інвестування є підприємство «МЕТРО Кеш енд Кері Україна». Як зазначають експерти, хоча підприємство «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» має достатню кількість програм соціальної відповідальності проте ці проекти направлені на співпрацю з окремими категоріями. Так в період 2010-2013 рр. в основному кошти вкладались в програми розвитку персоналу та розробку співробітництва з постачальниками. Слід зазначити багато хто з постачальників є дочірніми підприємствами аналізованого підприємства чи мають неформальні відносини. За вище зазначений період аналізованим підприємством було реалізовано тільки один громацький проект, що вирішував проблеми інфраструктури . Тому з позицій громацької корисності позиціювання даного підприємства є досить відносним. Наступним підприємством, що стало предметом аналізу є Макдональдс. Аналізуючи ступінь задоволення стейкхолдерів програмами соціального інвестування, слід відзначити, що рівень задоволеності є не самим високим. Попри значні внески даного підприємства у різні програми, середні показники задоволеності пояснюються не досить прозорим механізмом реалізації. Так деякі програми фінансуються за рахунок покупців, наприклад «щасливі долоні». Покупцям пропонується додатково витратити гроші на благодійність, проте потім на всіх офіційних інформаційних ресурсах акумулюванні кошти виставляються як кошти Макдональдс. Тому на думку експертів, це підприємство не досить добре ураховує потреби стейкхолдерів. Проте дані акції мають величезний вплив на операційній показники підприємства. Перш за все задекларовані заходи завжди висвітлюються інформаційних ресурсах та звітах державних органів влади. На третьому етапі було розраховано інтегральні показники ефективності соціальних інвестицій аналізованих підприємств, що представлено на рис. 1.

Так як видно з рисунку, підприємством, що має найвищий показник ефективності соціальних інвестицій є ДТЕК. Слід відзначити, що дане підприємство має як високий рівень задоволеності стейкхолдерів організованими програмами соціального інвестування. Також високими є показники впливу програм соціального інвестування на показники діяльності підприємства, про що свідчить узагальнений кореляційний показник 0,69. Таким чином дане підприємство найбільш точно враховує потреби стейкхолдерів, реалізуючи власні підприємницькі інтереси.

Рис. 1. Інтегральні показники ефективності соціальних інвестицій аналізованих підприємств [6,2,4,5]

Слід відзначити, що значний інтерес викликає підприємство Київстар. За результатами розрахунків, дане підприємство задовольняє запити стейкхолдерів краще за власні. Ця теза зумовлена тим, що влив залучення соціальних інвестицій є слабшим за рівень корисності для громцькості. До того слід підкреслити, що кореляційні зв'язки ефективності залучення соціального інвестування є вище за середні, тому даному підприємству на нашу думку слід відкоригувати, зміст та структуру внутрішнього механізму реалізації програм соціального інвестування. Інші аналізовані підприємства характеризуються нерівномірним розподілом вигод з програм соціального інвестування. Так при низькому рівні задоволеності стейкхолдерів ці підприємств отримують велику віддачу, що виражається у показниках операційної діяльності.

Висновки

Отже, в процесі розробки підходу до оцінки ефективності соціального інвестування підприємств України було одержано наступні результати.

По-перше, виявлено, що наявні методики, що визначають ефективність залучення соціальних інвестицій розділяються на методики, що розробляються підприємствами і акцентують увагу на проблемах і перспективах розвитку підприємства не беручи до уваги стан задоволеності стейкхолдерів у повній мірі. І іншого боку існує значна кількість методичних підходів до оцінки залучення соціальних інвестицій, що розробляються громадськими організаціями, що на відміну від підприємств закладають у алгоритми розрахунку ефективності дотримання інтересів стейкхолдерів у більшій мірі порівняно з підприємствами. По-друге, запропоновано авторську економетричну модель ефективності залучення соціальних інвестицій яка на відміну від існуючих урівноважує оцінку ефективності залучення соціальних інвестицій з урахуванням рівною мірою як вигоди підприємства так і вигоди громадськості від практик соціального інвестування. По-третє, в процесі апробації авторської економтричної моделі ефективності залучення соціальних інвестицій було доведено в рамках запропонованої економетричної моделі, що не всі підприємств, що залучають програми соціального інвестування вносять в розвиток соціальної сфери значний вклад. Так з вище проаналізованих за авторською моделлю підприємств лише «Київстар», «МТС», мають такий механізм залучення соціальних інвестицій, що задовольняє фінансово-економічні потреби підприємств та робить внесок у розвиток та позиціювання основних своїх стейкхолдерів.

Список використаних джерел

1. Євтушенко В. А. Оцінка корпоративної соціальної відповідальності: методи, об'єкти, показники / В. А. Євтушенко // Вісник Національного технічного університету "ХПІ". Технічний прогрес та ефективність виробництва . - 2013. - № 46. - С. 53-63.

2. Сазонець І.Л. Економічна політика ТНК: навч. посіб. / І. Л. Сазонець, Ю. М. Варич; Дніпропетр. нац. ун-т ім. О.Гончара. -- Донецьк: Юго-Восток, 2009. - 318с.

3. Ястремская Е.Н., Строкович А.В. Проблемы эффективности вложения инвестиций. ХГЭУ. Деп. в ГНТБ Украины ИНИОН от 17.07.96 № 1, c.89-96.

Анотація

У статті представлено авторську економетричну модель яка урівноважує оцінку ефективності залучення соціальних інвестицій з урахуванням рівною мірою як вигоди підприємства так і вигоди громадськості від практик соціального інвестування.

Ключові слова: ефективність, кластери, підходи, моделі, результативність, сталий розвиток.

The article presents the author's econometric model balances the evaluation of the effectiveness of attracting social investment with regard to equally benefit the company and the benefits to the public from practices of social investment.

Keywords: efficiency, clusters, approaches, models, performance, and sustainable development.

Размещено на Allbest.ru