Інновації та інвестиції: сутність і взаємозв’язок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman

Інновації та інвестиції: сутність і взаємозв'язок

Innovations and investments: the essence and interrelation

Ефективна економіка № 12, 2013

УДК 330.322.01+330.341.1

В. О. Сподіна, студентка кредитно-економічного факультету

V. O. Spodina, student, Credit and Economics faculty

Київ 08.12.2013

Kyiv



Анотації

В статті розглянуто існуючі підходи до визначення категорій “інвестиції” та “інновації”; було проаналізовано переваги і недоліки цих підходів та наведено найбільш повні і оптимальні, на думку автора, тлумачення категорій, що розглядаються. Також пропонується спосіб організації взаємодії інвестиційної та інноваційної діяльності у підприємництві. Автором створено універсальний та ефективний механізм реалізації інвестиційно-інноваційного процесу підприємства, який слід використовувати при розробці стратегічної політики будь-якого підприємства. В процесі дослідження було проаналізовано сучасний стан інноваційної та інвестиційної діяльності в Україні. В результаті проведеного дослідження було виявлено явні недоліки інвестиційно-інноваційного політики на вітчизняних підприємствах та встановлено причини їх виникнення. Наведено шляхи вирішення поданих проблем, як на мікро-, так і на макрорівнях.

Ключові слова: інвестиції, інновації, інвестиційно-інноваційний процес, інноваційна діяльність, інвестиційна діяльність

The article gives a survey of a great variety of approaches to the category of " investment" and " innovation"; merits and demerits of these categories are analysed. It was determined the most complete and optimal interpretation of the outlined concepts as to the author. The way of interaction of investment and innovation activities in entrepreneurship is proposed. The author originates and substanties a versatile and efficient mechanism for implementing investment and innovation process of the enterprise. It should be considered in strategy development of a company. The modern state of innovation and investment activities in Ukraine is shown. The paper deals with the objective faults of investment and innovation policies of the native enterprises; the reasons of the faults are defined. The solutions to these problems are presented both at the micro- and macro levels.

Key words: investments, innovations, investment and innovation process, innovation activity, investment activity.



Вступ

Постановка проблеми. Інвестиції й інновації -- дві нерозривно пов'язані сфери економічної діяльності, що найбільшою мірою були і залишаються уражені кризою. В сучасних умовах склалася така ситуація, що інновації, які раніше здійснювалися за рахунок централізованих джерел, звелися до незначних величини, тоді як інвестиції, що володіли внутрішньою структурою, втратили її і стали невпорядкованими і неорганізованими, перетворилися тільки в короткострокові цілі інвесторів. Вихід з такого становища один -- подолати економічну кризу. На нашу думку, це неможливо без ефективної інноваційно-інвестиційної політики, відновлення основних засобів на принципово новій, конкурентоспроможний основі.

Необхідно зазначити, що на індустріальній стадії розвитку інвестиції виконують насамперед реінноваційну (відтворювальну) функцію; в результаті їх впровадження здійснюється здебільшого заміна зношених виробничих і невиробничих основних фондів, інколи - розширення виробничої бази. Але на постіндустріальній стадії розвитку інвестиції мають нести не лише матеріально-речове, а й інтелектуальне та інноваційне «навантаження», тобто, всі інвестиції мають бути інноваційно орієнтованими. А, отже, дослідження проблем поєднання інвестицій та інновацій становить неабиякий науковий інтерес.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Актуальність поданої проблематики підтверджується численними дослідженнями, що мали місце не тільки в нашій країні, а й по всьому світу. Так, станом на 1.12.2013 кількість зарубіжних досліджень з даної тематики становить приблизно 80 027 [20]. Зокрема до найбільш відомих зарубіжних дослідників з цього питання можна віднести І. Шумпетера, К. Маркса, П. Массе, Дж. Кейнса, С. Фішера, Р. Дорнбуша, Л. Гітмана, І. Бланка, К. Макконела, К. Еклунда, Я. Ван Дейна, А. Кляйнклеха та інших. Питаннями інвестиційно-інноваційної політики та інноваційного розвитку держави займалися також багато вітчизняних науковців, зокрема: В.М. Геєць, Л.М. Борщ, Т.Й. Товт, О.Є. Кузьмін, Г.І. Климкова, М.В. Гаман, Л.І. Федулова, Б.А. Малицький, А.С. Попович та інші. Разом з тим суперечливими залишаються теоретичні та прикладні аспекти функціонування інвестиційно-інноваційного механізму підприємства. При цьому, дослідники висловлюють різні погляди щодо визначення сутності категорій цього механізму - інвестиції та інновації. Взаємозв'язок та взаємна обумовленість складових такого механізму, а також його функціонування в умовах невизначеності залишається актуальною проблемою на теренах науки та практики [19, С.146].

Постановка завдання. Метою даного дослідження є визначення сутності інвестиційно-інноваційного процесу та його базових категорій; створення найбільш точного їх визначення і ефективного механізму забезпечення даного процесу. Для проведення повного та достовірного дослідження необхідним є аналіз сучасного стану інвестиційно-інноваційної діяльності в Україні.



Виклад основного матеріалу дослідження

Прийнято вважати, що інвестування насамперед здійснюється внаслідок позитивних тенденцій науково-технічного прогресу, що дає змогу здешевити основний капітал і зменшити його витрати на одиницю продукції [18]. Так, модель теорії інвестиційного процесу К. Маркса включає категорію, тотожну за змістом, до інноваційної діяльності, яку він передбачив задовго до того, як вона стала актуальною. Він зробив висновок, що інновації є фактором, що, з одного боку, протистоїть натиску ринку на виробника, а з іншого -- засобом, що стимулює інвестування. Заощадження з метою виробничого інвестування, за К. Марксом, використовуються в ході конкурентної гонитви за перевагами, що дають змогу упровадження нової техніки у виробництво і забезпечення найбільшого прибутку (надприбутку) [15]. Для чіткого розуміння інвестиційно-інноваційного процесу необхідно розглянути підходи до розуміння кожної з категорій. (табл.1).

Таблиця 1. Аналіз існуючих підходів розуміння інвестицій

Джерело	Визначення поняття “інвестиції”
Закон України “Про інвестиційну діяльність”: за станом на 1 груд. 2013 // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - N 47, С.646	Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.
Экономико-математический словарь: Словарь современной экономический науки. - 5-е изд., пераб. и доп. - М.: Дело, 2003. - 520с. - С.217	Один із ключових факторів економічного зростання, довгострокові та короткострокові вкладення капіталу, які складаються з капітальних затрат (капітальних вкладень), затрат, пов'язаних з приростом оборотного капіталу (при розширенні виробництва) або оборотним капіталом в повному обсязі, який є необхідним для запуску виробництва ( при створенні нового виробництва), а також витрат, яка необхідні для підготовки інвестиційного проекту.
Коноплицкий В., Филина А. Это - бизнес: Толковый словарь экономических терминов. [Електронний ресурс] - Киев: Альтерпрес, 1996. - 448с. - Режим доступу:http://www.bibliotekar.ru/biznes-15-2/133.htm	Сукупність засобів, що реалізуються у формі довгострокових вкладень капіталу в різні галузі економіки.
Крупка М.І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України. - Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2001. - 608 с. - С.24	Це ті вкладення, що забезпечують приріст капіталу, створюють новий капітал.
Шарп У.Ф. Инвестиции / У.Ф. Шарп, Г. Дж. Бэйли; пер. с англ. - М.: Инфра-М, 1997, 1000 с.- С.17	Термін «інвестування» означає процес "позбування" грошей сьогодні для того, щоб отримати більшу їх суму у майбутньому.
Мок Лафлин Д. Дж. Ценные бумаги: Как добиться высоких доходов. Приложение к учебн. «Основы инвестирования» Л. Дж. Гитмана, М.Д. Джонка. Пер. с англ. М. : Дело, 1999. - 208 с.- С.11	Це спосіб розміщення капіталу, який повинен забезпечити заощадження або зростання капіталу.
Массе П. Критерии и методы оптимального определения капиталовложений / П. Массе. - М.: Статистика, 1971. - 415 с. - С.9	Це витрати на будівництво нових заводів, на верстати і устаткування з тривалим строком служби; витрати на виробництво і нагромадження засобів виробництва, збільшення матеріальних запасів; витрати на поліпшення освіти, здоров'я працівників чи на підвищення мобільності робочої сили . Інвестиції слід визначати передусім як вкладення у розвиток продуктивних сил підприємства, а на макрорівні - у розвиток продуктивних сил суспільства.
Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Ред. кол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. - 864 с.- С.13	Довготермінові вкладення капіталу в різні сфери та галузі народного господарства всередині країни та за її межами з метою привласнення прибутку.
Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: учебник: пер. с англ / К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю. - 14-е изд. - М.: Инфра-М, 2003. - XXXV, 970 с. - С.388	Витрати на виробництво і накопичення засобів виробництва та збільшення матеріальних запасів

Проаналізувавши вищенаведені підходи до визначення категорії інвестицій, слід зауважити, що деякі з них мають суттєві відмінності. Так, поняття інвестицій характеризують з точки зору довгострокових вкладень. Це питання є дискусійним, оскільки термін залежить від строку проекту і обирається індивідуально кожним інвестором. Також, неоднорідність наведених підходів заключається у визначенні основної мети інвестицій - отримання доходу. Основна проблема полягає в тому, що не тільки прибутковість інвестиційного проекту є важливим фактором і метою вкладення коштів; метою інвестицій може бути забезпечення соціального, екологічного, культурного, інноваційного та інших ефектів. Необхідно зауважити, що деякі автори розглядають інвестиції або як сукупність реалізованих витрат, або як вкладення капіталу. Ми вважаємо, що такому визначенню притаманна статичність характеристики об'єкта аналізу, яка полягає в тому, що виділяється який-небудь один з елементів інвестицій (витрати або ресурси) і віддається пріоритет окремої стадії руху інвестицій: виробничої (проміжної) або грошової (початкової). Однак інвестиції слід розглядати не в статиці, а в динаміці, як цілісний процес, в ході якого відбувається послідовна зміна форм вартості і реалізується динамічна зв'язок елементів інвестицій. Крім того, в ряді визначень поняття «інвестиції» в якості ресурсів виступають тільки грошові кошти. Однак капітал може вкладатися і в інших формах, таких як нематеріальні активи, рухоме і нерухоме майно, різні фінансові інструменти і т.д.

При цьому, ні один із авторів не зазначив таку характерну ознаку інвестицій як ризиковість. Відсутність даного фактору у визначенні є суттєвим недоліком, оскільки в такому випадку сутність категорії “інвестиції” втрачає своє природне значення. Оскільки при реалізації кожного інвестиційного проекту існує можливість його відхилення від заданої мети інвестування. Причинами цього може бути широкий спектр економічних дестабілізуючих факторів, котрі у своїй сукупності і утворюють ризик. Саме тому, в економічній науці створено таке поняття, як «інвестиційний ризик», який визначають, як можливості настання подій, що спричиняють ті або інші наслідки, включаючи і негативні: фінансові наслідки у вигляді втрати інвестиційного доходу; невиконання мети інвестування; втрата вкладених в потенційних інвесторів коштів.

На нашу думку, найбільш доречним буде розуміння інвестицій як вкладення капіталу в різні сфери та галузі економіки, в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку, а також досягнення соціального, екологічного та іншого ефекту, реалізація якого базується на ринкових принципах і пов'язане з невизначеністю.

Наступним етапом є визначення інновацій. Для цього необхідно дослідити основні підходи до розуміння сутності даної категорії.

Таблиця 2. Аналіз існуючих підходів розуміння інновацій

Джерело	Визначення поняття “ інновації ”
Закон України “Про інноваційну діяльність”: за станом на 1 груд. 2013 // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - N 36, С.266	Це новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.
Философия: енциклопедический словар / [ред. А.А. Ивин]. - М.: Гардарики, 2006. - 1072с. - С.320	Нововведення, що приймаються в контексті загальної тенденції витиснення традиційних, архаїчних та кустарних форм діяльності раціонально організованими.
Лапко О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання / Ін-т екон. прогнозув. НАН України; Івано-Франків. держ. техн. ун-т нафти і газу. ? К., 1999.? 253с. - С. 38	Комплексний процес, котрий включає створення, розробку, доведення до комерційного використання і поширення нового технічного або якогось іншого рішення, що задовольняє певну потребу.
Черваньов Д. М. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України.? К.: Знання, 1999 - Ст.25	Техніко-економічний процес, який, завдяки практичному використанню продуктів розумової праці - ідей і винаходів, приводить до створення кращих за властивостями, нових видів продукції та нових технологій, які, з'явившись на ринку як нововведення, можуть дати додатковий дохід.
Пимошенко Ю. Инноватор ? это прежде всего предприниматель // Финансы и бизнес.? 1997.? № 3 (41).? С. 26	Результат успішного ринкового обміну ідей на інвестиції для їхньої реалізації.
Волдачек Л. Стратегия управления инновациями на предприятии / Л. Волдачек. -- М.: Экономика,. - 2001. - 128 с. - С.74	Інновація - цільова зміна у функціонуванні підприємства як системи (кількісна, якісна в будь-якій сфері діяльності підприємства).
Плаксин В. И. Основы системы инновационной деятельности предприятия: монография / В.И. Плаксин, О.В. Горбачева. -- Симферополь: ДиАйПи, 2009. -- 333 с. - С. 14	Інновація - це система, що виникла в процесі створення, використання та реалізації результатів наукових досліджень і розробок, спрямованих на вдосконалення технічних, організаційних, економічних, соціальних і правових відносин в галузі науки, виробництва, культури, освіти та інших сферах діяльності суспільства.
Шумпетер Й.А. Теория экономического развития / Й.А. Шумпетер.[Електронний ресурс] -- М.: Прогресс, 1982. -- 455 с. Режим доступу: http://socioline.ru/book/j-shumpeter-teoriya-ekonomicheskogo-razvitiya	Інновація є головним джерелом прибутку: "прибуток, по суті, є результатом виконання нових комбінацій "," без розвитку немає прибутку, без прибутку немає розвитку " зміни з метою впровадження та використання нових видів споживчих товарів, нових виробничих і транспортних засобів, ринків і форм організації в промисловості.
Proposed Guidelines for Collecting and Interpreting Technological Innovation Data: Oslo Manual. Paris: OECD, Eurostat. [Електронний ресурс] - 1997. - 92 с. - С. 31 Режим доступу: http://www.oecd.org/sti/inno/2367580.pdf	Вид діяльності, що охоплює всі заходи (наукові, технологічні, організаційні, фінансові та комерційні, включаючи інвестиції в нові знання), які фактично або за задумом ведуть до появи технологічно нових або вдосконалених продуктів або процесів.

Ми вважаємо доцільним внести типові вимоги до визначення поняття «інновація». Вони полягають в тому, що для інновації в однаковій мірі важливі п'ять основних властивостей: науково-технічна новизна, науковість, виробнича придатність, комерційна реалізації і ефективність. [16, С. 100] При розробці досліджуваного поняття дані властивості можуть і не мати місце, так як кожен автор має свій погляд на трактування терміна, однак, на погляд вченого Р. Куропятника, у визначенні інновацій ці властивості в якійсь мірі повинні передбачатися. Узагальнюючи дані табл. 2, різні підходи можна умовно об'єднати між собою і згенерувати найбільш повний та системний підхід до визначення поняття “інновацій” : це кінцевий продукт, що виник в результаті процесів створення, використання та впровадження наукових досліджень і розробок, спрямованих на вдосконалення технічних, економічних, організаційних, соціальних та правових відносин у різних сферах діяльності суспільства.

Наступним кроком нашого дослідження є визначення взаємозв'язку інновацій та інвестицій. Слід зазначити, що поєднання даних категорій може утворювати дві різні економічні моделі:

- Інноваційно-інвестиційна: здійснюються інвестиції в інновації;

- Інвестиційно-інноваційна: пошук та використання інноваційних засобів ведення інвестиційної діяльності.

При поєднанні даних моделей активізується, так званий, інвестиційно-інноваційний процес, що є однією з форм реальних інвестицій, яка займає проміжне положення між інноваційною діяльністю і інвестиціями екстенсивного розвитку. Метою цього процесу є реакція підприємства на вимоги ринку, і здійснюється вона переважно у виробничій сфері. Особливістю механізму здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств є те, що він включає складові елементи і інноваційної, й інвестиційної діяльності. В ході реалізації інвестиційно-інноваційного процесу ресурси вкладаються в оновлені основні засоби, що є необхідним для виробництва вдосконаленого продукту, але створене без використання новітніх відкриттів фундаментальної науки.

При цьому, варто зазначити, що найбільш ефективною та доцільною реалізацією поданої моделі є безперервний процес взаємодії інвестицій та інновацій на підприємстві. Це можна охарактеризувати наступною схемою (рис.1).

Рис. 1. Інвестиційно-інноваційний процес на підприємстві

Постійна реалізація інвестицій в інновації та інновацій в інвестиціях на всіх фазах життєвого циклу підприємства дає змогу досягти збільшення економічного ефекту, що, в масову характері свого застосування, істотно покращить загальну ситуацію в країні. Адже фактом є те, що на сьогодні основним завданням України є глибоке реформування економіки, мета якої не просто економічне зростання, а набуття нею соціальної природи як основи стабільного економічного росту. Труднощі становлення ринкових відносин пов'язані з процесами зниження рівня НТП в Україні, який повинен бути головним фактором підвищення інноваційної активності вітчизняних підприємств. Недостатньо використовуються в Україні непрямі заходи стимулювання впровадження інновацій. Величезною перешкодою на шляху розвитку інноваційної діяльності в Україні є безпосередньо законодавча база. Вагомим недоліком законодавства України є нескоординованість законодавчих актів між собою та їх невідповідність економічній ситуації в країні. Шляхом до створення конкурентоспроможної економіки є активне використання наявної науково - технологічної бази у промисловості, тобто тісний зв'язок між науковими досягненнями та впровадженням створених нових технологій у виробництві.

Впровадження інновацій на підприємствах характеризується нерівномірністю та великими часовими лагами. Більшість з них усвідомлює необхідність інноваційної політики, але успішному її здійсненню заважають різного роду перешкоди, зокрема фінансові. На нашу думку, незважаючи на щорічне збільшення обсягів фінансування інноваційної діяльності в Україні, коштів, що виділяються на зазначені цілі, не вистачає. Яскравим доказом цього є значення показника, який характеризує стан фінансування інноваційної діяльності в країні, є його частка у валовому внутрішньому продукті (ВВП). Занизький рівень фінансування науково-технічної діяльності з Держбюджету, який протягом останніх років не перевищує 0,4 % ВВП при нормі - 1,7 %. Також, питома вага фундаментальних досліджень у розподілі за видами наукових робіт не перевищує 0,2% ВВП, тоді як навіть у пострадянських країнах витрати на фундаментальні дослідження становлять 0,5-0,6% ВВП. Фактично частка ВВП, яка витрачається на наукові дослідження в Україні в 2,5-5 разів менша, ніж у провідних країнах світу. Питомі витрати на наукові дослідження в розрахунку на одного науковця в Україні майже втричі менші ніж у Росії, у 18 разів - ніж у Бразилії, в 34 - ніж у Південній Кореї і більше ніж у 70 разів - ніж у США [21].

В останні роки урядом прийнято багато постанов та рішень, державних програм, спрямованих на підвищення інноваційної результативності підприємств, однак більшість з них не вдалося реалізувати в повному обсязі в реальній економіці. В цих умовах виникають економічні суперечності між інтересами держави та підприємствами, орієнтованими на інноваційний шлях розвитку, розв'язання яких потребує ґрунтовних досліджень.



Висновки з даного дослідження

Таким чином, спираючись на отримані результати, ми вважаємо, що запровадження інвестиційно-інноваційного процесу є необхідним і ефективним інструментом в підприємницькій діяльності, оскільки стимулює розвиток фірм, і в наслідок - цього досягається бажаний економічний (або ж соціальний) ефект. Цей процес, як правило, охоплює дві складні категорії: інвестиції та інновації. Саме їх безпосередня взаємодія у підприємництві дає змогу активно розширювати виробництво, збільшувати прибуток, оновлювати основні засоби тощо. інвестиція інновація економічний

В результаті проведення даного дослідження було запропоновано уточнені визначення даних категорій, що, в свою чергу, дасть змогу звузити коло дискусій щодо поданої проблеми і забезпечить можливість вченим переорієнтувати увагу на пошук ефективних інструментів управління інвестиційно-інноваційним процесом.

Щодо реалізації інвестиційно-інноваційного процесу в Україні, то спостерігається дефіцит фінансових ресурсів для забезпечення наукових досліджень і впровадження інноваційних розробок. Результат розвитку інноваційної діяльності в Україні недостатньо високий, і ступінь його впровадження на підприємствах незначний.

Отже, сучасна інвестиційно-інноваційна діяльність підприємств представлена лише на початковому етапі свого розвитку, потребує збільшення державної участі як фінансового, так і організаційного характеру. Напрями розширення фінансового забезпечення інноваційної діяльності підприємств мають бути максимально диверсифікованими як з погляду механізмів реалізації, так і з позицій пошуку відповідних джерел ресурсів. З огляду на це важливим є визначення умов та обмежень, які впливають на вибір джерел фінансування інноваційної діяльності, що може бути предметом подальших досліджень:

1) реформувати національні науково-технологічні програми, які повинні включати пріоритети України довгострокового періоду;

2) доповнити та змінити систему кредитної політики відповідно вимогам часу, тобто забезпечити інституціональні інновації;

3) забезпечити максимальне використання накопиченого економічного потенціалу.



Список використаної літератури

1. Закон України “Про інноваційну діяльність”: за станом на 1 груд. 2013 // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - N 36, С.266.

2. Закон України “Про інвестиційну діяльність”: за станом на 1 груд. 2013 // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - N 47, С.646.

3. Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. -- К.: КНЕУ, 2005. -- 204 с.

4. Захаркіна О.Д. Проблеми розвитку інновацій в Україні / Реалії та перспективи інноваційного розвитку України (економічні, фінансові та правові аспекти). Збірник матеріалів Xміжнародної науково-практичної конференції молодих науковців 26 березня 2010 року. Частина ІІ - С. 32 - 34

5. Черваньов Д.М., Нейкова Л.І. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України: Монографія. - К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. - 514 с.

6. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями; Авт. предисл. науч. ред. К. Ф. Пузыня.? М.: Экономика, 1989.? 217 с.

7. Гаман М. В. Державне управління інноваціями: Україна та зарубіжний досвід : монографія /. М. В. Гаман. - К. : Вікторія, 2004. - С. 104-131

8. Шумпетер Й. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры): пер.с англ. -- М.: Прогресс, 1982. -- 455 с. - С.41-170

9. Давідов M.B.Шляхи організаційно фінансового забезпечення інноваційного процесу на підприємствах України/ М.В. Давідов // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 4(82) С. 130 - 134.

10. Федулова Л.В. Развитие национальной инновационной системи Украины / Л.В. Федулова // Экономика Украины. - 2005. - №4 - C. 35-47.

11. Фатенок-Ткачук А. О. Деякі аспекти обліку інноваційної діяльності [Електронний ресурс] / А.О. Фатенок - Ткачук, В.М. Пронь. - Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ekon/2010_29_1/statti/12.html

12. Андрощук Г.О. Інноваційна діяльність в Україні: економічний механізм стимулювання / Г.О. Андрощук // Інтелектуальна власність. - 2000. - №12. - С. 23-28.

13. Наукова та інноваційна діяльність в Україні [Електронний ресурс]: за даними Державної служби статистики України - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/ni/ind_rik/ind_u/2002.html

14. Корінько Н. Д. Інновації у діяльності суб'єктів господарювання / Н.Д. Корінько // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 5. - С. 149-154.

15. Маркс К. Капитал./ К. Маркс - М.: Издательство политическая литература, 1975. - Т. 2. - 752 с.

16. Куропятник. Р.С. Основные подходы к определению понятия «инновация». ВісникСевНТУ: зб. наук. пр. Серія: Економіка і фінанси. - № 116 [Електронний ресурс]. -- Севастополь, 2011.Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vsntu/econom/2011_116/2011_116/116_17.pdf

17. Сподіна В.О. Проблеми ефективної реалізації інноваційної діяльності в Україні // Реформування фінансово-економічної системи: погляд у майбутнє. Частина 1 - Львів: ЛЕФ, - 2013 - С. 90-93

18. Інвестування / [ Гриньова ВМ„ Коюда В.О., Лепейко ТІ., Коюда О.П.]. / За ред. В.М. Гриньової. -- X.: ХДЕУ, 2008. -- 464 с.

19. Ванькович Л.Я., Ковальчук С.І. Іноземні інвестиції: визначення, сутність, класифікація. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Menegment./2008_635/22.pdf

20. Мережа віртуального сховища літератури Jstor [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.jstor.org/action/doBasicResults?Query=investment+and+innovation&wc=on&fc=off&acc=off&racc=off

21. Данилишин Б. Куди рухається українська наука? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.u-e-p.eu/analytics/2013/july/kudi-ruhatsya-ukranska-nauka.html

22. Лопатников Л.И. Экономико-математический словарь: Словарь современной экономический науки. - 5-е изд., пераб. и доп. - М.: Дело, 2003. - 520с. - С.217

23. Коноплицкий В., Филина А. Это - бизнес: Толковый словарь экономических терминов. [Електронний ресурс] - К.: Альтерпрес, 1996. - 448с. - Режим доступу:http://www.bibliotekar.ru/biznes-15-2/133.htm

24. Шарп У.Ф. Инвестиции / У.Ф. Шарп, Г. Дж. Бэйли; пер. с англ. - М.: Инфра-М, 1997, 1000 с.- С.17

25. Мок Лафлин Д. Дж. Ценные бумаги: Как добиться высоких доходов. Приложение к учебн. «Основы инвестирования» Л. Дж. Гитмана, М.Д. Джонка. Пер. с англ. М. : Дело, 1999. - 208 с.- С.11

26. Коваленко Ю.М. Інвестиційний аналіз: підруч. / Ю.М. Коваленко, А.А. Пересада, С.В. Онікієнко. - К.: КНЕУ, 2003. - 485с. - С. 42

27. Массе П. Критерии и методы оптимального определения капиталовложений / П. Массе. - М.: Статистика, 1971. - 415 с. - С.9

28. Онікієнко С.В. Інвестиційна діяльність: від емпіричного сприйняття до категоріального відображення / С. Онікієнко // Ринок цінних паперів України. - 2011. - N3-4. - С. 61-66.

29. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Ред. кол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. - 864 с.- С.13

30. Крупка М.І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України. - Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2001. - 608 с. - С.24

31. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: учебник: пер. с англ / К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю. - 14-е изд. - М.: Инфра-М, 2003. - XXXV, 970 с. - С.388

32. Философия: енциклопедический словарь / [ред. А.А. Ивин]. - М.: Гардарики, 2006. - 1072с. - С.320

33. Лапко О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання / Ін-т екон. прогнозув. НАН України; Івано-Франків. держ. техн. ун-т нафти і газу. ? К., 1999.? 253с. - С. 38

34. Черваньов Д. М. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України.? К.: Знання, 1999 - Ст.25

35. Пимошенко Ю. Инноватор ? это прежде всего предприниматель // Финансы и бизнес.? 1997.? № 3 (41).? С. 26

36. Волдачек Л. Стратегия управления инновациями на предприятии / Л. Волдачек. -- М.: Экономика,. - 2001. - 128 с. - С.74

37. Плаксин В. И. Основы системы инновационной деятельности предприятия: монография / В.И. Плаксин, О.В. Горбачева. -- Симферополь: ДиАйПи, 2009. -- 333 с. - С. 14

38. Proposed Guidelines for Collecting and Interpreting Technological Innovation Data: Oslo Manual. Paris: OECD, Eurostat. [Електронний ресурс] - 1997. - 92 с. - С. 31. Режим доступу:http://www.oecd.org/sti/inno/2367580.pdf

References

1. The Verkhovna Rada of Ukraine (2002), The Law of Ukraine “On innovation activity ” available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/40-15 (Accessed 1 December 2013).

2. The Verkhovna Rada of Ukraine (2002), The Law of Ukraine “On investment activity ” available at:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1560-12 (Accessed 1 December 2013).

3. Tymochko, N. O., (2005) Ekonomichna istoriia Ukrainy: Navch. posib. [The economic history of Ukraine] KNEU, Kyiv, Ukraine.

4. Zakharkina, O.D. (2010) “The problems of innovation`s development of Ukraine” Realii ta perspektyvy innovatsijnoho rozvytku Ukrainy (ekonomichni, finansovi ta pravovi aspekty). [Reality and prospect of innovative development of Ukraine (economic, financial and legal aspects)] Zbirnyk materialiv X mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii molodykh naukovtsiv.[Proceedings of the X International Scientific and Practical Conference of Young Scientists. Part II], Donetsk, Ukraine, 26 March 2010, pp.32-34.

5. Chervan'ov, D.M., Nejkova L.I. (1999) Menedzhment innovatsijno-investytsijnoho rozvytku pidpryiemstv Ukrainy [Management of innovation and investment of enterprises in Ukraine], Znannia, Kyiv, Ukraine.

6. Tvyss, B. Upravlenye nauchno-tekhnycheskymy novovvedenyiamy (1989) [Management of scientific and technical innovations], Economica, Moscow, Russia.

7. Haman M. V. (2004) Derzhavne upravlinnia innovatsiiamy: Ukraina ta zarubizhnyj dosvid [Public management innovation: Ukraine and international experience], Viktoriia, Kyiv, Ukraine.

8. Schumpeter, J. (1982) The Theory of Economic Development: An Inquiry Into Profits, Capital, Credit, Interest, and the Business Cycle, Progress, Moscow, Russia.

9. Davidov, M.V. (2008) “Ways of organizational and financial provide of innovation process in the Ukraine”, Aktual'ni problemy ekonomiky, vol.4, no.82, pp. 130-134.

10. Fedulova L.V. (2005) “The development of modern innovative system of Ukraine”, Ekonomila Ukraini, vol. 4, pp.35-47

11. Fatenuk-Tkachuk, A.O. and Pron`, V.M. “Some aspects of accounting of innovation activity”, available at: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ekon/2010_29_1/statti/12.html (Accessed 1 December 2013).

12. Androschuk, G.O. (2000) “Innovation activity in Ukraine: economical mechanism of stimulation”, Intelektual`na vlasnist`, vol.12, pp.23-28

13. Scientific and innovation activity in Ukraine, available at: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/ni/ind_rik/ind_u/2002.html (Accessed 27 November 2013).

14. Korin`ko, N.D. (2009) “Innovations in the activities of businesses”, Aktual'ni problemy ekonomiky, vol.5, pp.149-154

15. Marks, K. (1975) Kapital [Capital], vol.2, Politicheskaja literature, Moscow, Russia.

16. Kuropjatnik, R.S. (2011) “The major ways of determining of the term “innovation” ”, Visnuk Sev NTU, no.116, available at:http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vsntu/econom/2011_116/2011_116/116_17.pdf, (Accessed 24 November 2013).

17. Spodina, V.O. (2013) “The problems of efficient realization of innovation activity in Ukraine ” Part 1, Reformuvannja finansovo-ekonomichnoi' systemy: pogljad u majbutnje [Reform of the financial and economic system: a look into the future], Strategii' innovacijnogo rozvytku ekonomiky: problemy, perspektyvy, efektyvnist [Innovation strategy of economic development: problems prospects, performance], L`viv, Ukraine, 4-5 October 2013, pp. 90-93

18. Gryn'ova, V.M., Kojuda, V.O., Lepejko, T.I. and Kojuda, O.P. (2008), Investuvannja [Investment], HDEU, Charkiv, Ukraine.

19. Van'kovych, L.Ja., Koval'chuk, S.I. “Foreign investments: determination, characteristic, classification”, available at: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Menegment./2008_635/22.pdf(Accessed 1 December 2013).

20. Network virtual repository of literature Jstor, available at: http://www.jstor.org/action/doBasicResults?Query=investment+and+innovation&wc=on&fc=off&acc=off&racc=off, (Accessed 1 December 2013).

21. Danilishin, B. “Where is going Ukrainian science to?” , available at: http://www.u-e-p.eu/analytics/2013/july/kudi-ruhatsya-ukranska-nauka.html (Accessed 18 November 2013).

22. Lopatnikov, L.I. Mathecon Dictionary: A reference of Modern Applied and Mathematical Economics (2003), 5-th edition, expanded and updated, Delo, Moscow, Russia.

23. Konoplyckyj, V., Fylyna, A. (1996) Эto - byznes: Tolkovij slovar' эkonomycheskyh termynov.[It is Business: Glossary of economic terms], Al'tpres, Kyiv, Ukraine, available at:http://www.bibliotekar.ru/biznes-15-2/133.htm, (Accessed 3 December 2013).

24. Sharp, U.F. and Beili, G.J. (1997), Investycii' [Investments], Infra-M, Moscow, Russia.

25. Mok Laflin, D. Dzh. (1999) Cennye bumagi: Kak dobit'sja vysokih dohodov. [Securities: How to achieve high returns.], Annex to the textbook "Fundamentals of Investment" Gitman L.J., Junk M.D., Delo, Moscow, Russia.

26. Kovalenko, Ju.M., Peresada, A.A. , Onikijenko, S.V. (2003) Investycijnyj analiz [Investment analysis], KNEU, Kyiv, Ukraine.

27. Masse, P. (1971), Kriterii i metody optimal'nogo opredelenija kapitalovlozhenij [Criteria and methods for determining the optimal investment] Statistika, Moscow, Russia.

28. Onikijenko S.V. (2011) “Investment activity: from empirical perception to categorical displaying”, vol. 3-4, pp. 61-66.

29. Mochernyj, S. V. (2000) Economic Encyclopedia: In three volumes. Vol.1, Akademia, Kyiv, Ukraine.

30. Krupka, M.I. (2001) Finansovo-kredytnyj mehanizm innovacijnogo rozvytku ekonomiky Ukrai'ny [The financial and credit mechanism of innovation development of Ukrainian economy], Vydavnychyj centr LNU imeni Ivana Franka, l`viv, Ukraine.

31. Makkonnell, K.R., Brju, S.L. (2003), Jekonomiks: principy, problemy i politika [Economics: principles, problems and policies], 14-th edition, Infra-M, Moscow, Russia.

32. Ivin, A.A. (2006), Philosophy: Encyclopedic Dictionary, Gardariki, Moscow, Russia.

33. Lapko, O. (1999), Innovacijna dijal'nist' v systemi derzhavnogo reguljuvannja [Innovation activity in the system of governmental regulation], Kyiv, Ukraine.

34. Chervan'ov, D. M. (1999) Menedzhment innovacijno-investycijnogo rozvytku pidpryjemstv Ukrai'ny [Management of innovative and investment activity of Ukrainian enterprises], Znannya, Kyiv, Ukraine.

35. Pimoshenko, Yu. (1997), “Innovator - is primarily an entrepreneur”, Finansy i biznes, vol.3, no. 41, pp.26.

36. Voldachek, L. (2001), Strategija upravlenija innovacijami na predprijatii [The strategy of innovation management in the enterprise], Ekonomika, Moscow, Russia.

37. Plaksin, V.I. Gorbacheva, O.V. (2009) Osnovy sistemy innovacionnoj dejatel'nosti predprijatija [Basis of innovation activity of an enterprise], DiAjPi, Simferopol`, Ukraine.

38. Proposed Guidelines for Collecting and Interpreting Technological Innovation Data: Oslo Manual. Paris: OECD, (1997), Eurostat, available at: http://www.oecd.org/sti/inno/2367580.pdf, (Accessed 21 November 2013).

Размещено на Allbest.ru

...