Політико-економічна модель взаємодії країн БРІКС: тенденції та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Політико-економічна модель взаємодії країн БРІКС: тенденції та перспективи

Проаналізовано політико-економічну складову взаємодії країн БРІКС, тенденції їх подальшої співпраці та перспективи впливу на сучасну систему міжнародних відносин. Визначено, що країни БРІКС знаходяться у стадії політико-економічної трансформації, демонструючи поступальні темпи розвитку. Акцентовано на тому, що Китай і Росія потребують подальшої реструктуризації політичної сфери, тоді як Бразилія, ПАР та Індія - поглибленого реформування економічного розвитку. Автором зроблено висновок, що у перспективі об'єднання БРІКС виступатиме єдиною геополітичної силою, що може сприяти його розширенню, проте поглиблення інституалізації до рівня повноцінного інтеграційного утворення не прогнозується.

Сучасна геополітична взаємодія країн БРІКС пов'язана з необхідністю підтримки національних політичних та економічних інтересів держав на світовій арені. Зокрема Росія і Китай розглядають об'єднання як можливість забезпечення власного міжнародного політичного та економічного впливу на глобальні процеси розвитку людства. Водночас, економічне багатостороннє співробітництво є основою партнерства Бразилії, Індії і ПАР, які зацікавлені в освоєнні космосу, розвитку ракетобудування та нафтогазового сектора, формуванні регіонального політичного впливу. Діяльність країн у рамках БРІКС спрямована на поглиблення внутрішніх економічних і військово-технічних відносин та підтримку власного міжнародного й регіонального лідерства. Відтак вивчення процесів формування альтернативних інституцій глобального управління на прикладі країн БРІКС дозволить встановити особливості трансформації їхнього економічного зростання у міжнародно-політичний вплив.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемам формування неінституціональних структур глобального управління в сучасному світі та стратегії п'ятистороннього співробітництва у форматі БРІКС присвячено дослідження зарубіжних учених, серед яких варто виділити Д. Уілсона і Р. Пурушотгамана (Wilson & Purushothaman, 2003), Дж. О'Ніла (O'Neill, 2007), С. Ахмеда та А. Келстона (Ahmed & Kelston, 2009), І. Валлерстайна (Wallerstein, 2013). Російські дослідники О. Ківа (2010), Р. Грінберг (2012), К. Пелевіна (2013), С. Коршунов (2013) досліджують політико-економічні процеси поглиблення інтеграційних відносин між країнами БРІКС. Роботи українських учених С. Шергіна, М. Рижкова, Є. Макаренко, А. Філіпенка, М. Фесенка, Л. Самойлової, В. Романової, Т. Кузьмича, М. Пасмор, К. Каймашнікової присвячені аналізу політичного, економічного та інформаційно-безпекового співробітництва країн об'єднання. Проте існує потреба подальшого дослідження впливу неформальних інститутів глобального управління на процеси регулювання сучасної системи міжнародних відносин.

Мета статті - проаналізувати політико-економічну складову взаємодії країн БРІКС, виявити тенденції подальшої співпраці країн та перспективи їхнього впливу на сучасну систему міжнародних відносин.

Основні результати дослідження. Перспективи поглиблення політико-економічної взаємодії країн БРІКС можна розглянути в контексті міжнародних рейтингів, які формують ставлення світової спільноти до країн та регіонів і впливають на прийняття відповідних міжнародних політико-економічних рішень. Зокрема міжнародна консалтингова компанія Reputation Institute проводить дослідження залежності репутації держави від її економічних здобутків. Експерти компанії розробили рейтинг репутації держав на міжнародній арені (Country RepTrak), який дозволяє з'ясувати вплив репутації країни на здатність успішно конкурувати, залучати інвестиції, розвивати торгівлю і туризм. Репутація держав оцінюється за 100- бальною шкалою за такими критеріями, як захоплення, довіра, прихильність і повага до зовнішньої політики, ділового клімату, товарів та послуг, інфраструктури, якості життя, природних і туристичних ресурсів. У цілому дослідження охоплює 50 країн світу, серед яких з об'єднання БРІКС найкращу репутацію мають Бразилія та Індія, тоді як Китай і Росія знаходяться на нижчих позиціях. Також експерти вважають, що саме в Росії та Китаї існує найбільша відмінність між зовнішнім і внутрішнім сприйняттям репутації держави, зокрема внутрішня самооцінка репутаційного впливу країн на систему міжнародних відносин превалює над зовнішнім ставленням світової спільноти до подібної переваги (табл. 1).

Таблиця 1

Серед рейтингових показників політичного розвитку, що визначають вплив держав на зовнішньополітичні процеси, потрібно також виокремити рейтинг ефективності державного управління та індекс глобальної недієздатності держав, які комплексно демонструють політико-економічні важелі впливу політичної еліти країн на систему міжнародних відносин. Зокрема ефективність державного управління (Worldwide Governance Indicators) розраховується Світовим банком за шістьма критеріями: думка громадськості й підзвітність державних органів, політична стабільність і відсутність насильства, ефективність роботи уряду, дієвість законодавства, верховенство закону, подолання корупції. У 2012 році з-поміж п'яти країн БРІКС найкращі показники розвитку громадянських свобод та політичних прав, участі громадян у процесах прийняття політичних рішень, формування довіри до внутрішньо- і зовнішньополітичної діяльності держави мали Південно-Африканська Республіка та Бразилія, за ними розташувались Індія і Китай, а потім Російська Федерація. При цьому найгірший показник у сфері дотримання громадських прав та свобод був притаманний Китаю, у сфері політичної стабільності - Індії і Росії, а ефективність роботи уряду та діяльність, спрямована на подолання корупції, найнижче оцінені в Росії [2].

Індекс глобальної недієздатності держав (Failed States Index) характеризує здатність або нездатність влади контролювати цілісність території, політичну, економічну і демографічну ситуацію у країні. Розрахунок індексу здійснюється незалежною громадською організацією Fund for Peace спільно із журналом Foreign Policy з метою оцінки ризику та прогнозування внутрішньодержавних конфліктів. Експерти під «недієздатністю держави» розуміють втрату фізичного контролю над територією, а також нездатність легітимної державної влади забезпечити процес прийняття політичних рішень, надання громадських послуг і можливість взаємодіяти з іншими державами як повноправний член міжнародного співтовариства. Дослідження проводиться за політичними, економічними та соціальними індикаторами вразливості держави. Зокрема серед політичних показників досліджуються: рівень делегітимізації і криміналізації державних структур, наявність та якість громадських послуг, рівень порушення прав людини, рівень впливу державних структур у сфері національної безпеки, впливовість еліт, ступінь втручання інших держав або зовнішньополітичних акторів. Серед економічних показників вивчаються: нерівномірність економічного розвитку і рівень економічної нестабільності; серед соціальних - рівень демографічного тиску, міграції біженців та/або переміщених осіб, наявність незадоволених груп населення. Рейтинг країн БРІКС у 2013 році за індексом глобальної недієздатності свідчить, що всі країни об'єднання належать до групи країн із рівнем стабільності нижче середнього, при цьому Китай має вищий рівень ризику порівняно з Індією і Росією, а ПАР та Бразилія, хоч і належать до цієї самої групи країн, проте наближаються до рівня стабільності вище середнього [3].

Серед рейтингових показників економічного розвитку держав та регіонів світу потрібно звернути увагу на індекс глобальної економічної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index). У рейтингу 2013-2014 років, опублікованому аналітичною групою Всесвітнього економічного форуму, країни БРІКС демонструють різні показники: Китай лідирує у групі та займає 29-е місце з-поміж 148 країн, далі йде ПАР - 53-е місце, Бразилія знаходиться на 56-у місці, Індія перемістилася донизу і посіла 60 позицію, а Росія залишається найменш конкурентоспроможною серед країн групи БРІКС, займаючи 64-е місце [4]. У звіті «Ведення бізнесу у 2014 році», підготовленому Світовим банком та Міжнародною фінансовою корпорацією, наведено рейтинг 189 країн світу за показником створення сприятливих умов для здійснення комерційної діяльності. Найкращі можливості для бізнесу сформовані у країнах із високим рівнем доходу, які є членами Організації економічного співробітництва і розвитку, а найменш сприятливі - у країнах Африки на південь від Сахари та в Південній Азії. Країни БРІКС у цьому рейтингу займають різні позиції: ПАР серед країн об'єднання є найбільш привабливою для здійснення комерційної діяльності - 41-е місце, Росія займає 92-е місце, далі йдуть Китай і Бразилія - відповідно 96-е та 116-е місця, при цьому Індія посіла лише 134-е місце [5].

Дослідження об'єднання БРІКС за рейтингом валового внутрішнього продукту, що використовується для загальної характеристики результатів і темпів економічної діяльності країни, демонструє достатньо високий рівень життя у країнах. Зокрема Китай займає у світі другу позицію за показником валового внутрішнього продукту; до десятки країн із найвищим рівнем ВВП входять також Бразилія, Росія та Індія, і лише ПАР посідає 28-е місце в рейтингу [6]. Аналіз участі країн у міжнародній торгівлі (Global Enabling Trade Index) показує ефективність державної політики у цій сфері та можливості економічного співробітництва задля сприяння вільному пересуванню товарів і послуг. Дослідження проводиться за такими показниками відкритості національних економік для здійснення міжнародної торгівлі, як доступ до внутрішнього ринку, адміністративне управління на кордонах, діловий клімат, транспортна і комунікаційна інфраструктура. Відтак Китай та ПАР за переліченими показниками мають найкращі позиції серед країн БРІКС - відповідно 56-е і 63-е місця у світовому рейтингу, Бразилія займає 84-у сходинку, а Індія та Росія демонструють нижчі темпи розвитку серед членів об'єднання - відповідно 100-е і 112-е місця [7].

Транснаціональна аудиторська компанія Pricewater- house Coopers здійснює аналіз макроекономічного розвитку країн за допомогою індексу ESCAPE, який включає вивчення економічного зростання і стабільності, соціального прогресу, комунікаційних технологій, політико-правових та регуляторних інституцій, стійкості навколишнього середовища. Серед країн світу, які покращили позиції від 2000-го до 2012 року, експерти виділяють Китай - він піднявся в рейтингу з 21-го на 16-е місце, а також Росію - із 39-го на 25-е місце. Водночас Бразилія, Індія та ПАР унаслідок загострення фінансово-економічної кризи знаходяться в більш нестабільному стані, що потребує проведення додаткових структурних реформ (табл. 2).

Таблиця 2

економічний політичний національний

За оцінками міжнародних рейтингових компаній, країни БРІКС перебувають на етапі економічної трансформації, яка у перспективі сприятиме зростанню міжнародно-політичної ваги п'яти країн, але за умови модернізації політичних інституцій в Китаї та Росії та поглиблення економічних реформ у Бразилії, ПАР та Індії. На думку аргентинського політолога Е. Перейри (Pereira, 2013), об'єднання країн БРІКС може стати фактором, що впливатиме на світове політичне та економічне життя, але за умови зближення національних інтересів і менталітету держав. Політичний вплив БРІКС на світову політику обумовлений також участю в Раді Безпеки ООН двох постійних членів - Росії і Китаю, а також долученням країн БРІКС до Групи двадцяти та Групи восьми [9]. У перспективі БРІКС може збільшити власний геополітичний вплив у світі, але західні аналітики вважають, що для цього необхідно забезпечити внутрішньополітичну стабільність у державах, вирішити конфлікти між членами об'єднання, стимулювати динамічний розвиток економіки і створити умови для культурно-соціальної єдності країн [10].

У 2013 році Росія виступила з ініціативою зближення країн БРІКС, затвердивши «Концепцію участі Російської Федерації в об'єднанні БРІКС», у якій розкрито державний підхід до співпраці із Бразилією, Індією, Китаєм та ПАР. Основна увага в концепції приділяється економічному співробітництву, хоч стратегічною метою Росії є поступова трансформація об'єднання з діалогового форуму та інструменту координації позицій з вузького кола проблем у повноформатний механізм стратегічної і поточної взаємодії щодо вирішення ключових питань світової політики та економіки. До того ж БРІКС характеризується як важливий поліцентричний фактор міжнародних відносин, за допомогою якого РФ планує розширити участь у глобальних політико-економічних процесах [11].

Необхідно зауважити, що Росія також має намір поліпшити поінформованість держав - учасниць БРІКС для збільшення взаєморозуміння між народами. Крім поетапного створення спільного інформаційного простору, що передбачає обмін програмами як на двосторонній, так і на багатосторонній основі між радіо- і телекомпаніями, РФ через мережу російських культурно-мовних центрів висуває завдання заохочувати вивчення російської мови в державах - партнерах БРІКС, що свідчить про прагнення зміцнити доцентрові тенденції в об'єднанні та нейтралізувати дію факторів негативного характеру. Російські експерти, аналізуючи позицію держави щодо країн БРІКС, стверджують, що подібна зовнішньополітична активність пов'язана не тільки зі створенням геополітичного центру сили на противагу США, а й з очевидним лідерством у групі Китаю (на БРІКС у цілому припадає понад 40% світових валютних запасів, три чверті з яких є китайськими валютними резервами), тому Росія намагається створити особливі відносини в рамках об'єднання [11].

Відстоюючи власні геополітичні інтереси, країни БРІКС розглядають співпрацю в межах об'єднання передусім як інструмент покращення двосторонньої взаємодії, що не дозволяє сформувати цілісний міжнародний політико-економічний курс. Аналізуючи перспективи взаємовідносин між країнами БРІКС, необхідно наголосити на існуванні деяких проблем, пов'язаних із 1) прагненням Китаю створити двополярний світ із США і закріпити національну грошову одиницю юань як конкурента долару; 2) активним просуванням Росією ідей створення Єдиного економічного простору та спробою відновити вплив серед країн СНД; 3) існуванням територіальних суперечок між Індією і Китаєм, що не дозволяє поглибити співпрацю в рамках п'яти держав [12].

Подальша політико-економічна взаємодія в рамках БРІКС може сприяти розширенню об'єднання через залучення до співпраці Південної Кореї, Австралії, Туреччини і Мексики, які активно співпрацюють на двосторонній основі в політичній, економічній та культурній сферах. До групи БРІКС також можуть приєднатися Індонезія і Туреччина, створивши об'єднання під назвою БРІКСІТ [13; 14]. На думку автора, поглиблення інтеграційних процесів у рамках БРІКС дозволить Бразилії та Росії зайняти провідні міжнародні позиції, що частково стосується й Індії, тоді як для Китаю проект БРІКС є менш актуальним. У перспективі, як зазначають експерти, країни цієї групи можуть перетворитися на динамічний вектор забезпечення глобальної безпеки, захисту політичних і фінансово-економічних інтересів за допомогою об'єднання в рамках інших міжнародних організацій. У своїй зовнішньополітичній діяльності члени об'єднання будуть виступати за збереження міжнародної стабільності, дотримання статуту ООН та норм міжнародного права у форматі зустрічей на різних міжнародних форумах. Країни БРІКС прагнуть реформувати існуючу міжнародну фінансово-економічну структуру через створення нової системи резервних валют і підвищення ролі національних валют у взаєморозрахунках між країнами-членами [15; 16].

На нашу думку, допоки країнам БРІКС не вдасться сформувати єдину зовнішню політику та зменшити економічну залежність від інших країн, альтернативою яким виступає БРІКС, буде спостерігатися тенденція до двостороннього співробітництва, а не ефективної спільної діяльності. Прикладами узгодження позицій і прагнення держав БРІКС активно взаємодіяти як єдина структура можна назвати визнання Палестини, підтримка мирного вирішення конфлікту в Сирії, підтримка права Ірану на мирне використання атомної енергії, визнання за Африкою провідної ролі при вирішенні континентальних конфліктів, підтримка Росією і Китаєм прагнень Бразилії, Індії та ПАР до постійного членства в Раді Безпеки ООН.

економічний політичний національний

Висновки

Процеси глобалізації і посилення впливу регіональних організацій на систему міжнародних відносин сприяли появі об'єднання країн БРІКС, які нині формують власну модель співпраці в політичній та фінансово-економічній сферах шляхом посилення політичних зв'язків між країнами-членами. На думку автора, кожна країна в рамках об'єднання прагне реалізувати власні інтереси задля зміцнення національних політико-економічних позицій на міжнародній арені, що негативно впливає на єдність утворення.

Тому країни БРІКС за потреби продовжать виступати єдиною геополітичної силою, але створення повноцінного політико-економічного інтеграційного утворення найближчим часом не відбудеться. У цілому поглиблення політико-економічної взаємодії серед членів БРІКС сприятиме регіональному економічному зростанню Бразилії, Індії та ПАР, а також підтримці спільних, несуперечливих геополітичних устремлінь Китаю і Росії.

Література

економічний політичний національний

1.Country RepTrak 2013. Topline Report Reputation Institute [Electronic resource]. - 2013.

2.Kaufmann D. The Worldwide Governance Indicators 2012 / D. Kaufmann, A. Kraay, M. Mastruzzi [Electronic resource]. - 2013. - Access mode : http://info.worldbank.org/governance/wgi/index.aspx#reports

3.The Failed States Index 2013 [Electronic resource]. - 2013. - Access mode : http://ffp.statesindex.org/rankings-2013-sortable

4.World Economic Forum: The Global Competitiveness Report 2013-2014 [Electronic resource] / K. Schwab, X. Sala-i-Martjn. - Geneva, 2013. - 569 p.

5.Doing Business 2014: Understanding Regulations for Small and Medium- Size Enterprises [Electronic resource]. - October 29, 2013. - Access mode : http://www.doingbusiness.org/reports/global-reports/doing-business-2014

6.Рейтинг стран мира по уровню валового внутреннего продукта - информация об исследовании [Электронный ресурс] / Центр гуманитарных технологий. - Июль 2013. - Режим доступа : http://gtmarket.ru/ra- tings/rating-countries-gdp/rating-countries-gdp-info.

Размещено на Allbest.ru