Напрями вдосконалення податкового стимулювання інноваційної діяльності в Україні
Активна інноваційна діяльність як головна умова досягнення довготривалих і позитивних темпів економічного зростання підприємств та економіки в цілому. Розгляд головних напрямів вдосконалення податкового стимулювання інноваційної діяльності в Україні.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 08.01.2019 |
Размер файла | 31,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Напрями вдосконалення податкового стимулювання інноваційної діяльності в Україні
Охарактеризовано сучасний стан інноваційної діяльності, визначено та проаналізовано проблеми інноваційного розвитку України. Проведено аналіз зарубіжного досвіду використання податкових інструментів активізації інноваційної діяльності, визначено найбільш поширені з них. Наведено податкові інструменти стимулювання інноваційної діяльності, які використовуються в Україні. Встановлено, що наявні засоби активізації інноваційної діяльності в Україні є недостатніми і потребують подальшого вдосконалення. Визначено основні напрями вдосконалення податкового стимулювання інноваційної діяльності в Україні. Зокрема запропоновано введення інвестиційного податкового кредиту, неоподаткованого резерву з прибутку, визначено механізми їх надання.
Основною умовою досягнення довготривалих, позитивних темпів економічного зростання як окремих підприємств, так і економіки в цілому, є активна інноваційна діяльність.
Процеси інтеграції України у світовий економічний простір вимагають вирішення проблеми забезпечення інноваційного розвитку її економіки на основі формування принципово нових теоретико-методологічних підходів та обґрунтування практичних заходів щодо впровадження результатів наукових досліджень [1, с. 276].
Для того щоб ефективно використовувати наявний потенціал інноваційного розвитку економіки України, необхідно вдосконалити систему стимулювання й активізації інноваційної діяльності підприємств. На рівні держави заходи, спрямовані на розвиток інноваційної діяльності лежать в основі державної інноваційної політики, розробка якої є одним із найбільш важливих елементів державного регулювання економіки. Державна інноваційна політика використовує великий арсенал інструментів, серед яких можна виділити бюджетне фінансування, субсидії, дотації, субвенції, державні замовлення, податкові ставки, норми амортизації та ін. Результати наукових досліджень вказують на те, що перевага надається бюджетним інструментам стимулювання. Але з огляду на обмеженість фінансових ресурсів одним із найсуттєвіших засобів впливу на інноваційний клімат країни є інструменти і важелі податкової політики.
Проблемам стимулювання інноваційної діяльності присвячені дослідження низки відомих вітчизняних та іноземних вчених-економістів, зокрема: Ю. Бажала, який зробив помітний внесок у теорію і практику економічного управління інноваціями, формування концепції державної інноваційної політики; В. Гейця, якому відводиться значна роль у розробці стратегії інноваційно-інвестиційної модернізації економіки; Н. Краснокутської, Т. Мединської, які досліджували податкову політику стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні, М. Чумаченка, відомого завдяки вагомому внеску в розробку пропозицій щодо інноваційних перетворень в економіці та ін. Проте чимало питань щодо визначення шляхів податкового стимулювання інноваційної діяльності й досі залишаються невисвітленими і потребують теоретичного, методичного та практичного вирішення [2 - 6].
Метою даного дослідження є визначення можливих напрямів удосконалення податкового стимулювання інноваційної діяльності в Україні.
Згідно із Законом України "Про інноваційну діяльність", інноваційна діяльність - це діяльність, спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг [7].
Основним результатом впливу інноваційної діяльності на базові галузі економіки передбачається вихід із кризової ситуації та підвищення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Але розвиток інноваційних процесів неможливий без належного регулювання та фінансування, оскільки потребує залучення великої кількості кадрових, технологічних та сировинних ресурсів [8, с. 25]. Разом із тим провадження інноваційної діяльності пов'язане з високим комерційним ризиком, що робить її менш привабливою з економічної точки зору, ніж звичайну господарську діяльність. Унаслідок цього залучення в економіку інвесторів, які будуть готові інвестувати кошти в розвиток інновацій, можливе лише через створення для них сприятливих умов діяльності та зниження їх витрат, що частково компенсує вищу ризикованість інвестицій.
На сьогодні стан інноваційної діяльності в Україні більшістю експертів-науковців визначається як кризовий. Так, у 2012 році інноваційною діяльністю займалися 17,4 % від загальної кількості промислових підприємств, тоді як у країнах ЄС - у 4 - 6 разів більше. Основними проблемами інноваційного розвитку України є [9]:
низькі темпи впровадження високих технологій; зношеність основних фондів; нерозвиненість інноваційної інфраструктури, недостатня кількість інноваційних підприємств;
недостатня державна підтримка впровадження інновацій для забезпечення розвитку малого та середнього підприємництва;
невизначеність пріоритетів розвитку базових галузей економіки та відсутність сприятливих умов для залучення інвестицій з метою забезпечення розвитку високо-технологічного виробництва;
незначна кількість вітчизняних виробників високо-технологічної продукції, що беруть участь у міжнародному обміні технологіями, у зв'язку з недосконалістю законодавства щодо трансферу технологій.
Податкові інструменти стимулювання інноваційної діяльності використовуються в більшості країн світу, на відміну від України. Більше того, переважна частина технологічно розвинених країн світу, проводячи політику скорочення податкових пільг, залишили пільги, спрямовані на стимулювання інноваційної діяльності.
Результати аналізу зарубіжного досвіду використання податкових інструментів активізації інноваційної діяльності показали, що найбільш поширеними з них є:
інвестиційні знижки з податку на прибуток у розмірі, який відповідає певній процентній частці від вартості впровадженого інноваційного устаткування;
знижки з податку на прибуток у розмірі витрат на НДДКР; віднесення до поточних витрат сум витрат на окремі види устаткування, використовуваного в наукових дослідженнях;
створення за рахунок прибутку інноваційних фондів спеціального призначення, не оподатковуваних прибутком;
оподаткування прибутку інноваційно-активних підприємств за зниженими ставками (для невеликих підприємств);
"податкові канікули" протягом декількох років на прибуток, отриманий від реалізації інноваційних проектів [10, с. 363].
Масштаб використання податкових інструментів для стимулювання інноваційної діяльності в Україні значно обмежений. Так, на період з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2022 року звільняється від оподаткування ввізним митом устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього. Також передбачено звільнення від оподаткування з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2017 року та пільгові ставки оподаткування після цієї дати прибутку, отриманого від реалізації інвестиційних проектів суб'єктами господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки [11].
Вітчизняними вченими пропонуються різні варіанти податкового стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності за допомогою податку на прибуток - від простого зниження ставок податку до застосування таких видів податкових пільг, як інноваційна податкова знижка або інвестиційний податковий кредит.
З метою активізації інноваційної діяльності, на думку автора, доцільно внести зміни у прийнятий Податковий кодекс і запровадити інвестиційний податковий кредит (ІПК), який був передбачений у проекті, однак в остаточній його редакції його проігнорували. За умов правильного застосування інвестиційного податкового кредиту вигоду отримує не тільки користувач пільги, але й держава. Цьому слугує переважно цільова спрямованість такої пільги на послаблення податкового тягаря та виконання певних вимог, наприклад приріст інвестицій, упровадження інноваційних технологій тощо. Окрім того, податковий кредит більшою мірою враховує майнове становище платника податків, ніж інші види пільг, за умови, що надаватиметься тим суб'єктам податкових відносин, які дійсно потребують підтримки [12, с. 78].
Сутність податкового кредиту полягає в зменшенні податкових зобов'язань платника податку на прибуток на частину витрат, пов'язаних з інвестиційною діяльністю, або на повний їх розмір, що дозволяє підприємству зменшити витрати та, як наслідок, збільшити прибуток.
Розмір ставки ІПК не повинен перевищувати 50 % розміру нарахованого податку на прибуток. Такий баланс є оптимальним з точки зору збереження стимуляційного ефекту та захисту від значних втрат бюджету [13].
Загальним принципом надання підприємствам України податкових кредитів на інвестиційні цілі є узгодження величини зазначеної податкової пільги з масштабами прояву новаторської активності та глибиною, революційністю запроваджуваних суб'єктами господарювання прогресивних нововведень. Це передбачає, у свою чергу, застосування диференційованого підходу з боку держави до організацій, які впроваджують інновації. Доцільно було б закріпити потенційні об'єкти впливу такої податкової пільги безпосередньо в законодавстві країни, що дасть можливість, по-перше, автоматично з огляду на дію відповідної законодавчої норми підприємствам, які впроваджують прогресивні інновації, ставати об'єктами впливу зазначеної податкової пільги незалежно від волі органів влади. По-друге, на відміну від практики індивідуального підходу до надання податкових кредитів забезпечувати інноваційно-активним підприємствам комплексний підхід до вирішення цього завдання (коли податкова пільга застосовується не до тих чи інших конкретних суб'єктів господарювання, інтереси яких часто можуть лобіюватись, а щодо підприємств, які відповідають чітко встановленим для цього законодавством вимогам) [5].
Крім того, в процесі прийняття рішення щодо впровадження інвестиційного податкового кредиту, слід пам'ятати про те, що на сучасному етапі в інноваційних проектах беруть участь не тільки промислові підприємства, але й науково-дослідні інститути, банківські установи, страхові компанії тощо. Не підлягає сумніву, що податкова пільга повинна стосуватися лише тих підприємств, які займаються впровадженням і комерціалізацією інновацій, оскільки без останніх немає сенсу такого стимулювання взагалі.
Також у процесі надання податкових пільг слід брати до уваги етап інноваційного процесу. Адже від моменту зародження інноваційної ідеї до реалізації нової продукції, що становить так званий "інноваційний лаг", підприємство здійснює лише витрати, не отримуючи доходів. Саме в період часу від початку науково-дослідницьких робіт до моменту повернення інвестицій, держава повинна провадити максимум податкових стимулів для підприємницького сектору та його залучення до інноваційної діяльності. У такому випадку дана податкова пільга дасть змогу зменшити тягар витрат суб'єкта на важливих етапах інноваційного проекту та мотивувати його до подальшої участі в інноваційній діяльності. Найбільш простим та прозорим способом встановлення терміну ІПК, на думку автора, є надання кредиту на термін окупності інноваційного проекту, але не більше 5 років.
Досвід зарубіжних країн свідчить про тривале й поширене застосування такої податкової пільги, як створення неоподатковуваного резерву, наприклад у країнах Західної Європи [14]. На думку деяких економістів, саме можливість формування неоподатковуваних фінансових резервів дозволяє корпораціям в умовах високих ставок оподаткування прибутку підтримувати свою високу конкурентоспроможність на світових ринках.
Механізм цього інструменту податкової політики передбачає звільнення від оподаткування частини прибутку компаній шляхом її зарахування до неоподатковуваних резервних фондів з метою фінансування в майбутньому визначеного кола потреб. Такий інструмент набув активного застосовуння в Німеччині. Розмір резерву може складати до 20 % прибутку, отриманого протягом року. Один з основних напрямів застосування цієї пільги - створення резерву для здійснення інвестицій.
Застосування такого інструменту в українській практиці дало б змогу стимулювати підприємства до реінвестування прибутку з одночасним забезпеченням потреб у розширеному відтворенні. При цьому, на відміну від інших інвестиційних податкових пільг, механізм резерву здатен забезпечити пряму мотивацію до інвестування.
Ще одна перевага інструменту - це створення опосередкованої зацікавленості підприємств, оскільки на етапі формування резерву збільшується оборотний капітал, що сприяє приросту масштабів діяльності, а також прискорює темпи нагромадження фінансових ресурсів для інвестицій.
Отже, в умовах ринкової економіки забезпечувати належну фінансову підтримку інноваційної діяльності слід не стільки шляхом прямого фінансування з бюджету, скільки за рахунок опосередкованих важелів впливу на суб'єктів господарювання, зокрема податкових. Таким чином, до найбільш прийнятних для застосування в Україні інструментів податкового стимулювання інноваційної діяльності підприємств можна зарахувати інвестиційний податковий кредит. Такий засіб державної підтримки дозволяє більшою мірою стимулювати інвестиції у виробництво, сприяти розвитку інноваційної діяльності підприємств. Не менш важливим є створення неоподатковуваного резерву, який є менш відомою формою податкової пільги порівняно з іншими, що можуть застосовуватися в системі прибуткового оподаткування юридичних осіб, але також дасть можливість активізувати інноваційну діяльність.
Запропоновані інструменти податкового стимулювання інноваційної діяльності могли б активізувати її в Україні, створити сприятливий інвестиційний клімат, що стане серйозним здобутком державного регулювання інвестиційно-інноваційних процесів.
Подальші дослідження напрямів удосконалення податкового стимулювання інноваційної діяльності в Україні будуть спрямовані на оцінювання ефективності наданих підприємствам податкових пільг.
економічний податковий інноваційний
Література
економічний податковий інноваційний
1. Степаненко О. П. Тенденції інноваційного розвитку банківської системи України / О. П. Степаненко // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - № 6 (132). - С. 275-282.
2.Бажал Ю. М. Інвестиційні ресурси та пріоритетні напрями інноваційного розвитку / Ю. М. Бажал, І. В. Одотюк // Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / за ред. акад. НАН України В. М. Гейця. - К. : Ін-т екон. прогнозув., Фенікс, 2003. - С. 684-694.
3. Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів : монографія : у 2-х ч. Ч. 1 / за ред. В. М. Гейця, А. А. Ма- заракі. - К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. - 389 с.
4. Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент : навч. посіб. / Н. В. Краснокутська. - К. : КНЕУ, 2003. - 504 с.
5. Мединська Т. В. Удосконалення податкової політики стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні / Т. В. Мединська // Вісник Університету банківської справи НБУ. - 2011. - № 1 (10). - С. 117-120.
6. Інвестиційна політика в Україні: досвід, проблеми, перспективи / М. Г. Чумаченко, С. С. Аптекар, М. Г. Білопольський та ін. - Донецьк : Юго-Восток, 2003. - 292 с.
7. Про інноваційну діяльність : Закон України за останньою редакцією від 02.10.2011 р. № 3715-17 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon 1 .rada.gov.ua /cgibin/laws/main.cgi?nreg. - Назва з екрану.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Кардинальні зміни та головні акценти світової економіки початку ХХІ ст. Основні тенденції розвитку інноваційної діяльності в Україні. Головна мета та шляхи державного регулювання інноваційної політики. Нові аспекти вдосконалення інноваційної діяльності.
реферат [18,3 K], добавлен 26.11.2010Поняття інноваційних процесів та значення інноваційної діяльності для забезпечення економічного розвитку вітчизняного підприємства. Оцінка інноваційної діяльності в Україні. Напрями подальшої активізації інноваційної діяльності промислових підприємств.
курсовая работа [479,2 K], добавлен 05.04.2014Аналіз стану інноваційної діяльності в Україні. Законодавча база та державне регулювання інноваційної діяльності в Україні. Концептуальні підходи до законодавчого регулювання інноваційної політики в Україні. Питання законодавчої бази.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 10.04.2007Особливості впливу інноваційної діяльності на розвиток економіки. Венчурне фінансування науково-інноваційної діяльності, перспективи розвитку в Україні. Місце етапу науково-технічної підготовки виробництва. Підвищення конкурентоспроможності підприємств.
методичка [43,8 K], добавлен 23.04.2015Економічна сутність та зміст інноваційної діяльності, етапи формування на підприємстві. Особливості інвестування інноваційної діяльності харчових підприємств. Аналіз інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності ВАТ "Кременчуцький хлібокомбінат".
курсовая работа [783,9 K], добавлен 17.12.2013Характеристика інвестиційно-іноваційної діяльності. Аналіз інвестиційної діяльності в Україні. Застосування міжнародного досвіду державної підтримки інноваційної діяльності до умов економіки України. Заходи підтримки інвестиційно-інноваційної активності.
курсовая работа [180,6 K], добавлен 20.03.2009Обґрунтування інверсійних процесів в науково-освітній структурі інноваційної економіки. Особливості державного регулювання венчурного фінансування в світі та Україні. Огляд системи показників оцінювання економічної ефективності інноваційної діяльності.
монография [1,4 M], добавлен 22.04.2013Формування фінансово-економічного капіталу і дослідження особливостей фінансової діяльності аграрних підприємств. Комплексний аналіз фінансово-економічної діяльності СТОВ "Колос". Цілі і напрями вдосконалення економічної діяльності аграрних підприємств.
дипломная работа [138,3 K], добавлен 28.07.2011Найбільш загальні причини, що роблять необхідними впровадження інновацій. Фактори, що мають позитивний та негативний впливи на інноваційну діяльність. Роль держави в розвитку інноваційної системи. Основні напрями розбудови інноваційної системи в Україні.
статья [28,8 K], добавлен 25.10.2014Проблема зміни якості економічного розвитку, переходу до інноваційної моделі, її актуальність на сучасному етапі. Аналіз інтенсивності витрат на наукову і науково-технічну діяльність у динаміці, податкові пільги для національного промислового бізнесу.
научная работа [188,1 K], добавлен 13.03.2013Поширення нововведень у різних галузях економіки України. Розподіл джерел фінансування суб’єктів господарювання. Проведення державного статистичного спостереження щодо інноваційної діяльності вітчизняної промисловості. Вдосконалення методів логістики.
статья [449,8 K], добавлен 31.08.2017Розгляд завдань та аналіз джерел фінансування інноваційної діяльності. Особливості інвестиції в інноваційну діяльність підприємства. Обґрунтування джерел капіталовкладення та вибір інвестора. Фінансування венчурним капіталом та посередництвом лізингу.
курсовая работа [44,6 K], добавлен 22.11.2014Теоретичні основи впливу інвестиційно-інноваційної діяльності на економіку. Складові системи державного регулювання цієї сфери. Аналіз сучасного стану інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні: нормативно-правова база та механізми її здійснення.
контрольная работа [2,2 M], добавлен 22.05.2014Теоретичні основи планування інноваційної діяльності підприємств. Види планування та їх застосування до інноваційної діяльності. Розробка інноваційного проекту на підприємстві, аналіз його ефективності. Впровадження проекту, напрямки його оптимізації.
курсовая работа [418,0 K], добавлен 30.03.2015Сутність інновацій, інноваційного процесу та інноваційного менеджменту. Чинники активізації інноваційної діяльності підприємства. Інноваційна активність промислових підприємств України. Пропозиції щодо активізації інноваційного процесу в Україні.
реферат [41,7 K], добавлен 19.08.2010Теоретичне вивчення питань інвестицій та інновацій. Нормативно-правова база та організаційні форми інвестиційно-інноваційної політики. Джерела фінансування інноваційної діяльності. Державна інноваційна політика. Моделі інвестиційно-інноваційного розвитку.
курсовая работа [498,9 K], добавлен 31.07.2013Науково-технічний прогрес (НТП): роль та значення. Напрями застосування, методи управління і стимулювання НТП. Аналіз та пропозиції щодо інноваційної діяльності України. Розробка заходів для розвитку холоднопрокатного цеху за рахунок впровадження НТП.
курсовая работа [85,3 K], добавлен 07.08.2010Показники інноваційної діяльності підприємств України. Скорочення кількості промислових підприємств, що впроваджували інновації. Кількість та динаміка поданих заявок на видачу охоронних документів у державний департамент інтелектуальної власності.
контрольная работа [113,1 K], добавлен 07.11.2009Визначення поняття, мети та основних принципів державної інноваційної політики. Проблеми формування національної інноваційної системи в Україні як цілісного науково-технологічного укладу. Державна підтримка інноваційної активності економіки країни.
реферат [27,7 K], добавлен 13.04.2013Негативні зміни в інноваційній діяльності підприємств України в період реформування економіки під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. Нормативна база стимулювання інновацій. Сучасні тенденції розвитку наукомісткої продукції на світовому ринку.
статья [14,3 K], добавлен 31.01.2011