Деякі проблеми формування штатного розпису вищого навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Деякі проблеми формування штатного розпису вищого навчального закладу

Вища школа України знаходиться у досить скрутному становищі, - багато державних вишів зіткнулись із серйозними фінансовими труднощами. Головними причинами є значне падіння кількості абітурієнтів, що вступають на навчання у вузи III-IV рівня акредитації, зменшення державного замовлення та обсягів фінансування вищої освіти. В зв'язку з цим, державним ВНЗ III-IV рівня акредитації доводиться не лише шукати нові джерела фінансування, але й більш ефективно розподіляти свої бюджети. Так, як головною статтею видатків бюджету більшості українських вишів є фонд заробітної плати викладачів [1], авторами пропонується дослідити можливі шляхи підвищення ефективності та економічної обґрунтованості його розподілу, через визначення штатів викладачів кафедри ВНЗ. Також потребує вирішення проблема приведення нормативно обрахованої кількості ставок викладачів до кількості фактично визначеної по кафедрах ВНЗ.

За останні 20 років в Україні було захищено більше 200 дисертацій, об'єктом дослідження в яких були організаційно-управлінські проблеми вищої освіти. Близько четвертої частини цих робіт в тій чи іншій мірі торкаються питань фінансування вищої освіти України на державному рівні, і фінансових проблем на рівні окремого ВНЗ. Дослідження фінансової проблематики особливо актуалізувалися в останні роки [2-4]. Це пов'язано з тим, що фінансові проблеми вузів з роками загострюються все більше і більше.

Формування і розподіл бюджету вузу досліджувались Н. Волосовою й Н. Стеблюком [5], М. Івановим та І. Рекуном [6], С. Салигою і В. Гельманом [7] І. Стецівом [8], Л. Шевченком [4], С.В. Чепоровим [9].

Дуже близькі до зазначеної проблеми - розрахунку та узгодження штатного розпису викладачів, - є дослідження, виконані під керівництвом професора Теслі Ю.М. [11, 12]. В роботі [11] досліджена залежність між контингентом студентів, часткою аудиторного навантаження, та середнім навчальним навантаженням на одного викладача. В розвиток цього в [12] наводиться обґрунтування моделі розрахунку кількості ставок викладачів у залежності від об'єму навчальних дисциплін у вітчизняних кредитах (54 години).

Проблемі управління трудомісткістю навчальної роботи у ВНЗ присвячене наукове дослідження Ломоносової О.Е. [1]. У роботі розроблена економіко-математична модель формування трудомісткості навчальної роботи, яка виявила організаційно-економічні чинники, що впливають на величину навчального навантаження. До регульованих чинників автором віднесено: особливості навчального плану; чисельність студентів в академічних групах, підгрупах, лекційних потоках; узгодженість навчальних планів; освітянська політика ВНЗ. Визначено можливості зниження трудомісткості навчальної роботи - головним чином за рахунок зменшення кількості аудиторних годин, та підвищення ступеню уніфікації навчальних планів різних напрямів підготовки і спеціальностей, тобто об'єднання студентів різних спеціальностей у спільні лекційні потоки.

Оскільки нас цікавлять не просто теоретичні пропозиції вирішення проблем уточнення бюджету ВНЗ та узгодження кількості ставок професорсько-викладацького складу (ПВС), то авторами також було проведено дослідження на предмет того, як вирішуються ці проблеми в рамках існуючих інформаційних систем (ІС) різних вузів [12]. Аналіз показує, що у великих і більшості середніх, та навіть у невеликих ВНЗ України, використовуються внутрішньо-вузівські ІС з різними функціональними можливостями, які в основному зорієнтовані на інформаційну підтримку, обходячи стороною економічну складову організації навчального процесу.

Проведений аналіз показав, що більшість досліджень в даній галузі носять теоретичний характер та розглядають лише окремі варіанти вирішення проблеми, без застосування комплексних механізмів. Недостатньо висвітленими є питання формалізації і автоматизації процесів визначення кількості ставок ПВС, фактично необхідної для виконання навчального навантаження, та економічного обґрунтування їх розподілу. Також відсутні готові інструменти, що давали б змогу оцінити в режимі реального часу наслідки прийняття тих чи інших управлінських рішень.

Окреслення можливих підходів та механізмів управління бюджетом вузу через процеси визначення та розподілу ставок професорсько-викладацького складу (ПВС) та навчального навантаження окремих кафедр.

Методика визначення кількості викладачів ВНЗ виникла на початку XX ст. До 1936 р. чисельність ПВС визначалася централізовано на основі щорічних розрахунків навчального навантаження вишів і нормативів навчального навантаження на викладацьку посаду. Щороку кожен ВНЗ надавав в міністерство зведений розрахунок навчального навантаження на наступний навчальний рік.

В зв'язку зі збільшенням числа ВНЗ на початку 30-х рр., об'єм роботи міністерства по розрахунку кількості ПВС значно зріс. Внаслідок цього було прийнято рішення про зміну методики розрахунку чисельності викладачів, а саме: використовувати для розрахунку середньорічний приведений контингент студентів по кожній формі навчання, і співвідношення числа студентів і викладачів, що фактично склалося на 01.01.1936 р., по кожному окремому навчальному закладу.

Для визначення співвідношення між контингентом денної, вечірньої, заочної форм навчання, використовувалися коефіцієнти приведення до очної форми, відповідно до співвідношення трудомісткості по різних формах навчання, визначених в навчальних планах (НП). У різних вишах коефіцієнт приведення контингенту вечірньої форми навчання до денної складав 0,4-0,6, заочної форми до очної - 0,1-0,4. Коефіцієнти приведення були встановлені по вечірній формі навчання - 0,5, по заочній - 0,25. Одночасно з введенням методики розрахунку ПВС по штатних коефіцієнтах були скасовані єдині нормативи учбового навантаження по посадах. ВНЗ було рекомендовано самостійно встановлювати ці нормативи, на основі розрахунку учбового навантаження, по затвердженим міністерством нормам і виділеному штату викладачів.

У 50-70-і роки, з виникненням потреби в підготовці кадрів по нових спеціальностях (ракетно-ядерним, мікроелектроніці, обчислювальній техніці, іноземним мовам і так далі) урядом, додатково до розрахованої по штатних коефіцієнтах чисельності ПВС, ряду вузів виділявся цільовим призначенням штат ПВС для підготовки вказаних фахівців.

Збільшення в 60-х роках числа іноземних студентів, а також необхідність врахування їх слабкої мовної і загальноосвітньої підготовки зумовили встановлення розрахункового коефіцієнта для визначення штатної чисельності ПВС на рівні 6 студентів на викладача (тобто удвічі менше, ніж для вітчизняних студентів денного відділення). Штат викладачів виділявся додатково, відповідно до розрахункового контингенту іноземних студентів (у тому числі слухачів підготовчих факультетів).

Як правило, після декількох років таке цільове збільшення штату включалося в чисельність ПВС за рахунок відповідної зміни розрахункового коефіцієнта. В результаті цього на початок 80-х років штатні коефіцієнти ряду ВНЗ, в основному провідних університетів і багатопрофільних технічних вузів, стали в 1,5-2,5 разу менше, ніж в середньому по країні.

В кінці 80-х років, у зв'язку з розширенням самостійності вузів по організації, вмісту і структурі підготовки фахівців, об'єктивно зросло учбове навантаження і трудовитрати. У зв'язку з цим більшість вузів почали говорити про необхідність збільшення штатів ПВС. У цих умовах міністерство зменшило число видів учбової, навчально-методичної і інших видів робіт, що підлягають нормуванню, а самим нормам часу був даний рекомендаційний характер. Конкретні нормативи кожен вуз встановлював самостійно так, щоб забезпечити виконання всього об'єму учбової роботи виділеним йому штатом.

В кінці 80-х років постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 13.03.87 р. №325 «Про заходи по корінному поліпшенню якості підготовки і використання фахівців з вищою освітою в народному господарстві» введені співвідношення чисельності студентів і викладачів залежно від форми навчання: по денній формі - 8:1, по вечірній - 15:1, по заочній - 35:1.

По аспірантурі, це співвідношення було встановлене розрахунковим шляхом і склало 9:1 по денній і 12:1 по заочній формах навчання. Окрім співвідношень по різних формах навчання, введені і співвідношення по деяких окремих спеціальностях. Також, для окремих вузів передбачені індивідуальні співвідношення в цілому по вузу [13].

Сучасна методика розрахунку нормативної кількості ставок ПВС ВНЗ з'явилась у 2002 р. з веденням у дію постанови Кабміну України №1134 [14]. Згідно цієї постанови, кількість викладачів розраховується по нормативах на кожну окрему спеціальність (напрям підготовки). Також вказана методика визначає нормативи для освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра, спеціаліста, магістра, у відношенні 1:0,9:0,5 - відповідно. Крім того, для вечірньої форми навчання норма студентів на ставку ПВС збільшується у 2, для заочної та дистанційної - у 4 рази. Денна форма навчання для іноземних студентів зменшується на 15%. Дія постанови не поширюється на ВНЗ, що мають статус дослідницьких, та можуть самостійно встановлювати норми кількості студентів на ставку ПВС. Варто зауважити, що станом на початок 2014 р. таких вузів в Україні було 14 із 231 державних ВНЗ III-IV рівня акредитації.

Постанова №1134 регламентує гранично допустиму нормативну кількість викладачів при наявному контингентові студентів ВНЗ. Це означає, що кількість ПВС прямо залежить від кількості студентів, які навчаються у ВНЗ.

В свою чергу, виші визначають фактично необхідну кількість викладачів, як суму ставок по кожній кафедрі. Кількість ставок ПВС кафедри залежить від об'єму розподіленої на кафедру навчальної роботи, та норм для обрахунку навчального навантаження. Після визначення обсягу навчального навантаження кафедри та необхідної для його виконання кількості викладачів, ці дані подаються в навчальну частину, та проходять процес узгодження у проректора з навчальної роботи.

Зазвичай сума ставок викладачів, визначена завідувачами кафедр, є більшою, ніж кількість ставок, що виділена нормативами МОН і відповідно профінансована у бюджеті ВНЗ. Тому проректор з навчальної роботи шукає шляхи зменшення обсягу навантаження та кількості ставок ПВС кафедр, а також намагається зробити розподіл максимально ефективним. Даний процес в більшості випадків є інтуїтивним та базується на досвіді проректора і працівників навчальної частини. Саме на цьому етапі надзвичайно важливою є обґрунтована оцінка ситуації та прорахунок наслідків прийняття рішень з максимально можливою оперативністю.

Нами пропонуються два підходи для управління процесом узгодження та розподілу ставок викладачів.

Перший полягає в управлінні витратами, що утворюють фонд заробітної плати викладачів - через регулювання об'ємів окремих видів навчальної роботи, інтерактивний підбір раціональної структури і норм навчального навантаження ВНЗ та окремих кафедр, - з урахуванням поточних чи прогнозних фінансових ресурсів.

Другий підхід полягає у визначенні показників, що надають характеристику окупності, тобто внеску і використання фінансових ресурсів у розрізі кафедр і спеціальностей. Крім того, пропонується визначити мінімальну економічно обґрунтовану кількість та структуру контингенту студентів по кожній спеціальності та напряму підготовки.

Реалізація цих підходів дасть можливість більш ефективно управляти бюджетом ВНЗ та розподілом ставок викладачів, - через навчальне навантаження. Також, з'явиться можливість оцінити кожний напрям підготовки і конкретний навчальний план з економічної сторони, та спрогнозувати обсяг бюджету вузу при змінах контингенту та його структури. Це, дасть змогу більш ефективно керувати університетом, як складною організаційною системою. Фактично запропоновані підходи дозволять закласти базис для впровадження автоматизованої системи контролінгу [15, 16], що дозволить планувати та оцінювати діяльність ВНЗ та окремих його підрозділів з точки зору ефективності використання ресурсів.

Нами пропонується використання наступних механізмів для підвищення ефективності управління бюджетом ВНЗ:

1. Механізми планування:

a) розподіл навантаження між окремими напрямами підготовки фахівців, а також кафедрами ВНЗ;

b) розрахунок навчального навантаження при різних значеннях норм розрахунку;

c) розрахунок кількості ставок викладачів з урахуванням планового, фактичного або довільно заданого контингенту студентів окремої спеціальності або ВНЗ в цілому;

d) оцінка навантаження кафедри в ставках викладачів, які забезпечуються викладанням розподілених на кафедру дисциплін та інших видів навчальної роботи;

e) економічне обґрунтування мінімальної кількості студентів різних форм і видів навчання за ліцензією;

f) розрахунок планової суми фінансових надходжень від студентів-контрактників окремих спеціальностей з урахуванням фактичної або заданої кількості студентів;

g) розрахунок планової суми фінансових надходжень від студентів державної форми навчання окремих спеціальностей з урахуванням фактичного або заданого контингенту.

2. Механізми організації:

a) механізми змішаного фінансування - нарівні з бюджетним фінансуванням навчального процесу залучення коштів за контрактне навчання;

b) механізми згоди, засновані на прийнятті компромісних рішень;

c) раціоналізація структури навчального навантаження;

d) визначення найбільш доцільних внутрішніх норм, для розрахунку, навчального навантаження.

3. Важелі стимулювання:

a) механізми уніфікованого стимулювання, засновані на єдиних принципах заохочення діяльності всіх учасників системи управління навчальним процесом, через прозорість прийняття рішень;

b) механізм обґрунтованого розподілу навантаження і ставок ПВС.

4. Системи контролю:

a) контроль відповідності внутрішніх норм університету міністерським положенням та наказам;

b) відслідковування коректності розрахунку навчального навантаження і кількості ставок окремих підрозділів та ВНЗ в цілому;

c) оперативна оцінки зменшення кількості ставок викладачів та розрахунок фінансових втрат як наслідок відрахувань студентів чи недобору з числа абітурієнтів.

5. Елементи контролінгу:

a) чіткі та достовірні критерії оцінювання результатів діяльності ВНЗ, його підрозділів, окремих напрямків підготовки, - як за основними показниками навчального процесу (години навантаження ПВС, кількість підготовлених фахівців, тощо), так і за неосновними (фінансовими);

b) виявлення вузьких місць та причин відхилення запланованих показників від фактично досягнутих, корегування планів роботи для усунення цих відхилень.

Використання даних механізмів управління вимагає обробки великих об'ємів слабо структурованої інформації, тому практично неможливе без використання сучасних інформаційних технологій, що забезпечують принципово нові умови для роботи на всіх рівнях організації діяльності вузу [17].

Впровадження запропонованих підходів є тривалим та трудомістким процесом, оскільки передбачає насамперед створення і підтримку в актуальному стані єдиної централізованої бази даних, та інтеграцію існуючих інформаційних систем ВНЗ в єдину корпоративну інформаційну систему навчального закладу [16].

На сучасному етапі ВНЗ необхідний інструмент, що дав би змогу оперативно оцінити результати прийняття управлінських рішень щодо розподілу ресурсів, і тим самим підвищити ефективність діяльності навчального закладу та його керівництва. Виникає потреба створення моделей, практична реалізація яких дала б змогу у реальному часі відпрацювати певні аспекти організації та управління ВНЗ, та дозволила б його керівництву більш ефективно формувати подальшу стратегію розвитку навчального закладу [18].

Запропоновані підходи до управління бюджетом ВНЗ через фонд оплати праці викладачів дозволять в значній мірі підвищити ефективність та обґрунтованість рішень керівництва ВНЗ. Розроблені механізми управління бюджетом вузу забезпечують принципово нові умови для функціонування процесів визначення та розподілу штатів ПВС кафедр. Авторами створене теоретичне підґрунтя для розробки інструментарію підтримки прийняття рішень у процесах визначення та розподілу штатів викладачів ВНЗ.

Проведені дослідження даної проблеми показали, що можливо формалізувати, автоматизувати, і зробити значно більш економічно обґрунтованими та оперативними процеси прийняття значної кількості управлінських рішень - на стадії визначення кількості ставок ПВС та корекції навчального навантаження.

Література

економічний викладач навчальний ставка

1. Ломоносова О.Е. Управління трудомісткістю навчальної роботи у вищих технічних навчальних закладах: дис. канд. екон. наук / Ломоносова Оксана Едуардівна - Миколаїв, 2006. - 196 с.

2. Буцька О.Ю. Фінансове забезпечення діяльності вищого навчального закладу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ек. наук: спец. 08.00.08 «гроші, фінанси і кредит» / Буцька О.Ю. - Полтава, 2010. - 18 с.

3. Савчук В.А. Оптимізація формування і використання фінансових ресурсів закладів освіти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ек. наук / Савчук В.А. - Ірпінь, 2011. - 18 с.

4. Шевченко Л.С. Вища освіта: політика «розподілу витрат» та її ризики в Україні / Л.С. Шевченко. // Вісн. Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. Серія: Економічна теорія та право. - 2011. - №2. - С. 2-19.

5. Волосова Н.М. До питання визначення оптимального розподілу коштів бюджету вищого навчального закладу [Електронний ресурс] / Н.М. Волосова, Н.Ф. Стеблюк // Ефективна економіка. - 2013. - Режим доступу до ресурсу: http://www.economy.nayka.com.ua/? op=1&z=2210.

6. Іванов М.М. Модель оптимізації витрат бюджету вищого навчального закладу в ринкових умовах / М.М. Іванов, І. І. Рекун. // Формування ринкової економіки в Україні: збірник наукових праць. - 2008. - №18. - С. 83-86.

7. Салига С. Я Розвиток методів визначення соціально-економічної ефективності витрат на освітні послуги / С.Я. Салига, В.М. Гельман. // Університетські наукові записки. - 2007. - №3. - С. 213-223.

8. Стеців І. Система управління витратами вищих навчальних закладів недержавного сектора економіки: передумови формування та напрями удосконалення основних аспектів [Електронний ресурс] / І. Стеців // Демократичне врядування. Електронне наукове фахове видання Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - 2012. - Режим доступу до ресурсу: http://goo.gl/5Mfql0.

9. Чепоров В.В. Фінансові ризики в моделі ресурсного забезпечення попиту та пропозиції у вищих навчальних закладах: емпіричний аспект / В.В. Чепоров, Г. Є. Чепоров. // Науковий вісник: Фінанси, банки, інвестиції. - 2013. - №1. - С. 33-44.

10. Дослідження нормативів та управління розрахунками навчального навантаження у вищому закладі освіти / В. Поліщук, Ю. Тесля, Ю. Триус, В. Левківський. // Вища школа. - 2006. - №1. - С. 35-52.

11. Технологія автоматизованого розрахунку штатної кількості професорсько-викладацького складу кафедр та навчального навантаження будівельного університету / Ю.М. Тесля, І. С. Ясенова, О.М. Климиша, Н.Ю. Тесля. // Управління проектами і програмами та розвиток виробництва: вісник Черкаського державного технічного університету. - 2007. - №1. - С. 135-140.

12. Тімофєєв В.О. Еволюція застосування інформаційних технологій і систем у вищій школі / В.О. Тімофєєв, Д.П. Денищук // Бизнес Информ. - 2012. - №3 (410). - С. 17-19.

13. Порядок применения системы критериев (показателей), характеризующих образовательно-профессиональные программы и научно-педагогический потенциал вузов при расчете фонда оплаты труда профессорско - преподавательского состава (материалы рабочей группы) [Електронний ресурс] // Университетское управление: практика и анализ. - 1999. - Режим доступу до ресурсу: http://elar.usu.ru/handle/.

14. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. №1134 «Про затвердження нормативів чисельності студентів, аспірантів, докторантів, здобувачів наукового ступеня кандидата наук, слухачів, екстернів на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника у вищих навчальних закладах III і IV рівня акредитації та вищих навчальних закладах післядипломної освіти державної форми власності».

15. Контроллинг: учебник / А.М. Карминский, С.Г. Фалько, А.А. Жевага, Н.Ю. Иванова; / под ред. А.М. Карминского, С.Г. Фалько. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 336 с.

16. Сімашко В.Й. Корпоративні інформаційні системи: Курс лекцій для студентів cпeцiaльнocті «Eкoнoмiчнa кiбepнeтикa» - Рівне: РДГУ, 2008. - 96 c.

17. Глушков В.М. Введение в АСУ / В.М. Глушков. - Київ: Техніка, 1972. - 312 с.

18. Тімофєєв В.О. Управління використанням фінансових ресурсів вищого навчального закладу / В.О. Тімофєєв, П.М. Денищук. // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія «Економіка»: збірник наукових праць. - 2012. - №3 (59). - С. 201-208.

Размещено на Allbest.ru