Аналіз стану виробництва продукції рослинництва на орендованих землях різних організаційно-правових форм господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

АНАЛІЗ СТАНУ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА НА ОРЕНДОВАНИХ ЗЕМЛЯХ РІЗНИХ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИХ ФОРМ ГОСПОДАРЮВАННЯ

А.О. Музиченко, к. е. н., доцент

кафедри обліку, аналізу та аудиту

Анотація

В статті проаналізовано стан виробництва продукції рослинництва, визначено основні фактори які впливають на валове виробництва, визначено основні проблеми в галузі рослинництва, а також запропоновані шляхи їх вирішення.

Ключові слова: Валове виробництво, урожайність, фактори впливу, рослинництво, орендовані землі.

Annotation

This paper analyzes the crop production, the main factors affecting the gross production, the main problem in the crop, and the proposed solutions.

Keywords: Gross production, productivity, impact factors, plant leased land.

Постановка проблеми

Здійснення діяльності в сільському господарстві відбувається в складних соціально-економічних та політичних умовах. На даний час виробництво продукції здійснюється переважно на орендованих землях, що вимагає особливої уваги до способів та результативності її використання.

Демократизація суспільства, курс на багатоукладність, різноманітність форм власності та господарювання зумовлюють перш за все збереження та розвиток раціональної спеціалізації та ефективної агропромислової інтеграції виробництва. Розглядаючи діяльність різних організаційно-правових форм господарювання необхідним є визначення їх характерних особливостей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми розвитку вітчизняного сільського господарства і аграрних формувань зокрема досліджувалися вченими-економістами, серед них В.Г. Андрійчук, П.І. Гайдуцький, А.С. Даниленко, О.Ю. Єрмаков, М.М. Ільчук, М.Й. Малік, О.В. Олійник, О.В. Шкільов, О.С. Щекович, та інші. Аналіз праць науковців дає підставу для висновку, що в сільському господарстві поряд з наявністю позитивних тенденцій існує значна частина невирішених проблем, пов'язаних реформування аграрного сектору економіки, що потребує подальших досліджень.

Мета дослідження

Дослідити основні чинники впливу на виробництво продукції рослинництва на орендованих землях різних організаційно-правових форм господарювання Київської області.

Виклад основного матеріалу дослідження

Розглядаючи структуру сільськогосподарських підприємств за категоріями можемо відмітити, що по Київській області найбільшу питому вагу займають фермерські господарства, що становили у 2012 році 61 %, а найменшу - державні підприємства (2 %), що є наслідком недосконалого державного регулювання галузі. Значна частка фермерських господарств, як по Україні так і по досліджуваній Київській області, пояснюється можливістю забезпечити добробут сім'ї, основа трудової участі її членів у виробничій і комерційній діяльності при відсутності інших джерел доходів шляхом задоволення наявного платоспроможного попиту населення та зниження транспортних витрат з наближенням до великих міст і промислових центрів. Проте максимальна результативність діяльності даної форми господарювання зважаючи на невеликі розміри, вузьку спеціалізацію та відсутність достатнього матеріально-технічного забезпечення для здійснення високоефективного виробництва може бути досягнута лише в умовах кооперації. Це дасть можливість не лише в загальному знизити накладні витрати, а і запобігти втратам врожаю через усунення порушень технології вирощування культур. На виконання більшості технологічних операцій ними залучається наймана техніка та агрегати. При дослідженні членам фермерських господарств було запропоновано створити кооперацію в межах села для забезпечення ефективної постачальницько-збутової діяльності. Проте дана пропозиція в більшості випадків не була схвалена, переважало прагнення бути самостійним, що за даних умов є значною перешкодою для досягнення максимальних результатів їх діяльності.

За аналізований період у досліджуваному регіоні в найбільшій мірі спостерігається зменшення кількості кооперативів господарських товариств - на 17 %. Це стало наслідком як політичного та соціально - економічного становища в країні, так і складності організації та діяльності господарських товариств, високого ризику втрати вкладеного майна для їх засновників.

Негативним є подальше зменшення кількості державних підприємств по досліджуваному регіону, за 2010-2012 роки на 14 %, адже вони поряд з виробництвом, переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції, забезпечують реалізацію національних і регіональних виробничих та науково-технічних програм і розвиток аграрного сектора економіки в цілому. Дані, що характеризують цей процес наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Загальні характеристики сільськогосподарських підприємств України та Київської області за 2010-2012 рр.

*Джерело: Статистичний збірник Сільське господарство України 2012 рік

З даних представлених у таблиці 2, можна зробити висновок, що кількість підприємств сільськогосподарських підприємств несуттєво зменшилася, а по Київській області відбулося навіть зростання кількості останніх. За період 2010-2012 роки відбулося зменшення кількості працівників зайнятих у сільському господарстві, як по Україні в цілому так і по Київській області, відповідно на 5 і 6,5%.

Відбулося незначне збільшення площі сільськогосподарських угідь, як по Україні так і Київській області зокрема, крім того спостерігається зменшення площі сільськогосподарських угідь в фермерських господарствах Київської області на 10 %.

Загальну зміну виробництва продукції рослинництва по Київській області визначимо за допомогою вартості валової продукції рослинництва в порівняльних цінах 2010 року. За базу порівняння візьмемо 1990 рік. Наприкінці 80-х і на початку 90-х років минулого століття технічна оснащеність сільського господарства наближалась до оптимального рівня стосовно технологічної потреби для виробництва запланованих обсягів продукції. Отже, його можемо вважати за нормативний і використовувати для порівняння показників у подальшому дослідженні. Зменшення кількості агроформувань, а, відповідно, і площі землі в обробітку, не відобразилось на обсязі виробництва продукції сільського господарства за 1996 - 2009 роки, який характеризується ростом як по Україні так і по Київській області, що підтверджують дані таблиці 3.

З даних таблиці 3 бачимо, що за 1996 - 2001 роки у порівнянні з 1990 роком спостерігається зменшення обсягу виробництва валової продукції сільського господарства, а з 2001 по 2009 роки відбувається щорічне збільшення виробництва по Україні та Київській області у сільськогосподарських підприємствах. Для господарств населення в цілому по Україні дана тенденція характерна починаючи з 2001 року, а по Київській області з 2009 року. Вартість валової продукції в сільськогосподарських підприємствах з 2001 року підвищується в середньому на 27558 млн. грн. щороку по Україні та на 1994 млн. грн. по Київській області. Загальний обсяг сільськогосподарської продукції в 2012 році становив, відповідно, 82 % та 96 % від обсягу 1990 року, в тому числі продукція рослинництва - 111 % та 123 %, продукція тваринництва - 52 % та 70 %. В сільськогосподарських підприємствах Київської області за 1990-2012 роки вартість валової продукції зменшилась на 4 %.Це пов'язано передусім із зміною їх загальної кількості, та обсягів землекористування.

Таблиця 3

Вартість валової продукції сільського господарства за категоріями господарств*

*Джерело: Статистичний збірник Сільське господарство України за 2012 рік

Розглядаючи виробництво валової продукції за категоріями господарств варто відмітити значну питому вагу господарств населення у структурі вартості валової продукції. Їх частка за аналізований період коливається від 30 % у 1990 році до 48 % у 2012 році по Україні та 27 % та 35 % по Київській області. В господарствах населення Київської області виробництво валової продукції за аналізований період має стійку тенденцію до збільшення починаючи з 2000 року в середньому на 560 млн. грн. щороку. Це відбулось за рахунок подальшої ліквідації тваринництва як галузі, що характерно для України в цілому. Натомість виробництво рослинницької продукції щороку збільшувалося та становило у 2012 році 111 % рівня відповідного показника 1990 року. Дана тенденція не може вважатись позитивною, адже ефективність виробництва в господарствах населення є низькою через переважання ручної праці. Проте реалізуючи товарну частину виробленої продукції, власники селянських господарств істотно впливають на кон'юнктуру продовольчого ринку, рівень ринкових цін, i по суті, саме цей сектор формує поточні ціни на окремі продовольчі товари з боку пропозиції. Це можемо підтвердити даними анкетного опитування членів господарств населення Васильківського та Фастівського районів Київської області. За їх результатами було виявлено, що 8 % займаються товарним виробництвом овочів (збувають до 38 % виробленої продукції), 18 % - продають більше третини виробленої в домашньому господарстві картоплі, 4 % - половину вироблених фруктів. Але дані цих опитувань є дещо заниженими. Приватні виробники не завжди з охотою вiдповiдають на питання про продаж i доходи з особистих господарств, побоюючись оподаткування. Середня площа земельних угідь становить 0,6 га, обробіток здійснюється ручною працею.

Одним з чинників збільшення виробництва продукції рослинництва було поширення використання в сільськогосподарських підприємствах регіону інноваційної продукції: сортів та гібридів рослин. Розглянемо досягнуті рівні урожайності основних сільськогосподарських культур у Київської області за формами господарювання в таблиці 4.

Таблиця 4

Урожайність основних сільськогосподарських культур у Київської області*

*Джерело: розраховано за звітними даними господарств Київської області за 2009 - 2011 роки

Аналізуючи досягнутий рівень урожайності за формами господарювання у Київської області спостерігаємо її підвищення за окремими культурами. Збільшення урожайності відбулось тільки пшениці кукурудзи на зерно, гречки, цукрових буряків, та сої відповідно на 28,35,28 та 45%.

Порівнюючи рівні урожайності сільськогосподарських культур у різних організаційно - правових формуваннях Київської області з середнім рівнем по Україні бачимо, що він є помітно вищим практично по всіх наведених у таблиці культурах. При цьому найвищі показники майже по всіх культурах мають приватні підприємства. Поряд з цим спостерігаємо значні порушення даною категорією господарств сівозмін, що ілюструють дані таблиці 5.

Таблиця 5

Виявлення впливу основних факторів на зміну виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції Київської області* продукція сільськогосподарський рослинництво виробництво

*Джерело: розраховано за звітними даними господарств Київської області за 2010 - 2012 роки

Для виявлення впливу окремих факторів на результат господарювання обчислимо умовний показник, що відображає валове виробництво продукції при площі посіву 2010 року та урожайності 2012 року. Для здійснення розрахунків було відібрано групу культур, виробництвом яких займались усі категорії господарств. Проаналізуємо вплив площі та урожайності на зміну валового виробництва сільськогосподарської продукції в Київській області за 2010-2012 роки по категоріях господарств у таблиці 5.

За результатами розрахунків бачимо, що за 2010 - 2012 роки у сільськогосподарських підприємствах Київської області збільшення валового виробництва продукції рослинництва відбулося в основному за рахунок технічних культур. Валове виробництва кукурудзи на зерно в 2012 році збільшилось на 11823,93 тис. тонн. Зміна відбулася за рахунок збільшення посівних площ в 2012 р. порівняно з 2010 р. на 110,63 тис.га, що дозволило збільшити валовий збір на 7165,5 тис. тонн, а за рахунок збільшення урожайності в 2011 році валовий збір зріс на 4658,4 тис. тонн. Валовий збір цукрового буряка зріс на 7803,49 тис. тонн в 2012 р. порівняно з 2010 роком, зміна відбулася за рахунок розширення площі посівів на 4467,09 тис. тон, та урожайності на 3336,4 тис. тонн. Слід відмітити збільшення валового збору сої в 2012 р. порівняно з 2010 роком на 1070,59 тис. тонн, збільшення відбулося за рахунок розширення посівних площ, а також росту урожайності, що збільшило валовий збір відповідно на 467,30 тис. тонн та 603,29 тис. тонн.

В свою чергу відмічається зниження валових зборів зернових культур. В 2012 році порівняно з 2010 роком зафіксовано суттєве зниження валового збору озимої пшениці, що в сумі склало 7770,9 тис. тонн, зменшення відбулося за рахунок зниження урожайності на 10,5 ц/га, що в сумі склало - 7809,94 тис. тонн.

Іншими важливими факторами, що зумовили зміни валового виробництва сільськогосподарської продукції були: зміна структури виробництва у відповідності з потребами ринку, дотримання технології вирощування культур, кліматичні умови тощо. Вплив лише зміни структури посівних площ можна визначити за допомогою нейтралізації впливу всіх інших факторів. Цього необхідно привести валове виробництво до умовного значення при розрахунку валового виробництва за даними площі посіву 2011 року і урожайності 2012 року. Визначення впливу зміни структури посівних площ на виробництво продукції рослинництва у Київської області проілюстровано в таблиці 6.

Економічна ефективність діяльності показує кінцевий корисний результат від застосування всіх виробничих, організаційних та фінансових ресурсів й визначається порівнянням одержаних результатів і витрат виробничих ресурсів. Ефективність виробництва є узагальнюючою економічною категорією якісна ознака якої відображується у високій результативності використання всіх складових виробництва.

Таблиця 6

Вплив зміни структури посівних площ основних культур на валове виробництво продукції рослинництва у Київської області*

*Джерело: розраховано за звітними даними господарств Київської області за 2010 - 2011 роки

Для оцінки економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств використовують натуральні і вартісні показники. Натуральні самі по собі ще не вказують на рівень економічної ефективності виробництва, але є вихідними для її визначення. Адже урожайність культури чи, наприклад, продуктивність тварин не повною мірою характеризує ступінь ефекту, одержаного в процесі виробництва, і відображає лише один бік досягнутої ефективності. Для визначення економічної ефективності необхідно знати не лише розмір кінцевого результату, а й величину витрат на виробництво, зберігання та реалізації продукції, тобто якою ціною отримані ці результати. Наприклад, один і той самий рівень урожайності може бути досягнутий при різних витратах, або при рівновеликих витратах досягається різна урожайність. Звідси для отримання об'єктивної оцінки ефективності підприємства необхідно також урахувати оцінку тих витрат, що дали змогу одержати ті чи інші результати. Процес виробництва здійснюється через оптимальне та збалансоване поєднання факторів, що його визначають: засобів праці, предметів праці та робочої сили. Крім того, істотним чином на виробництво впливає фінансовий стан підприємства, а також певні організаційні, управлінські, технологічні та інші переваги, що відображаються як нематеріальні ресурси. Тож за оцінку витрат логічно взяти оцінку всіх перелічених ресурсів. Виходячи з цього можна дати таке визначення ефективності: ефективність підприємства являє собою комплексну оцінку кінцевих результатів використання основних і оборотних активів, трудових і фінансових ресурсів та нематеріальних активів за певний період часу.

Висновок

Таким чином, на основі проведеного аналізу виробництва продукції рослинництва можемо зробити висновок, що основними шляхами збільшення виробництва високоякісної аграрної продукції та зменшення витрат на її одиницю є: відтворення родючості ґрунтів та контролю за дотриманням земельного законодавства; розроблення раціональної системи хімізації та меліорації земель; державна підтримка селекції, насінництва; поліпшення матеріально-технічної бази за допомогою державних програм, лізингу. Проте найголовнішим із шляхів досягнення поставленої мети є створення умов та можливостей для належного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників необхідними фінансовими ресурсами за рахунок удосконалення фінансово-кредитної, податкової систем та державного регулювання аграрного сектору економіки для надання їм можливості використовувати інноваційну продукцію та технології, що є найважливішим з шляхів виходу галузі з кризового стану.

Список використаних джерел

1. Конет І. М. Елементи математичної статистики / І. М. Конет, А. І. Юрчик. Кам'янець-Подільський, 1998. 90 с.

2. Основи підприємницької діяльності та агробізнесу: навч. посіб/[ М.М. Ільчук, Т.Д. Іщенко, В.К. Збарський та ін.]. К.: Вища освіта, 2002. 398 с.

3. Статистичний щорічник України. К. 2012 р. 427 ст.

4. Ціноутворення та нормативні витрати в сільському господарстві (теорія, методологія, практика) / [Том 2. Нормативна собівартість і ціни на сільськогосподарську продукцію]. К.: ННЦ «Інститут аграрної економіки УААН», 2008. 649 с.

5. Чикуркова А. Д. Стратегія управління персоналом в аграрному секторі економіки: [монографія] / А. Д. Чикуркова. Кам'янець-Подільський: Видавець ПП Зволейко Д. Г., 2010. 428 с.

Размещено на Allbest.ru