Економіко-математична оцінка агросоціальної системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економіко-математична оцінка агросоціальної системи

Інтеграція України у світовий економічний простір, економічні перетворення в країні, а також домінування в аграрному комплексі крупних агропромислових формувань та збільшувана конкуренція зумовили закономірний вибір найбільш ефективних напрямів діяльності та впровадження новітніх технологій у розвиток агросоціальної системи.

У зв'язку із цим актуальними є дослідження розвитку агросоціальної системи України. Для аналізу структурних змін агросоціальної системи, слід розглянути макросередовище системи з урахуванням зарубіжних досліджень, наприклад, компанії Kleffmann Group, яка була заснована Бурхард Клеффманном у 1990 році і на сьогодні є світовим лідером маркетингових досліджень у сфері сільського господарства та працює більш ніж у шістдесяти країнах світу. Основні проблеми країн-учасниць моніторингу за 2011 рік представників аграрного сектора за результатами дослідження компанії Kleffmann Group представлені на рисунку 1 [1].

агросоціальний економічний катастрофа

Рис. 1. Моніторинг представників аграрного сектора за результатами дослідження компанії Kleffmann Group

Згідно з результатами дослідження компанії Kleffmann Group представники аграрного сектора України в 2011 році найбільше переймалися закупівельними цінами, на другому місці була загальна економічна ситуація, на третьому - погодні умови.

Теоретичні та прикладні засади розвитку агарного сектора економіки, соціального середовища проживання селян, їх взаємозв'язки та взаємозалежності розглядалися у працях багатьох учених-економістів: О. Алимова, І. Бистрякова, О. Бородіної, П. Борщевського, С. Дем'яненка, О. Еранкіна, А. Мазура, А. Малиновського, М. Паламарчука., О. Паламарчука, Д. Прейгера., М. Кропивка, В. Куценко, А. Лисецького, О. Могильного, О. Попової, І. Прокопи, М. Фащевського, Є. Ходаківського, Л. Чернюк, Л. Шепотько, В. Юрчишина та ін.

Водночас потребує подальшого вдосконалення методологія наукових досліджень соціально-економічних систем, які утворюються внаслідок агровиробничої діяльності як елементи єдиної природно-суспільної системи відтворення - агросоціальної системи. Питання кількісної оцінки її складників та наукового моделювання її подальшого розвитку досі є невирішеними.

Метою даної статті є розробка методів економіко-математичної оцінки, що забезпечує кількісний аналіз розвитку агросоціальної системи.

Індекс розвитку агросоціальної системи України (ІРАС) - це індекс розвитку 3-ого рівня ієрархії, який обчислюється за формулою [2]:

агросоціальний економічний катастрофа

,

де - вагові коефіцієнти для індексів розвитку 2-ого рівня ієрархії економічної, соціальної ті екологічної підсистем;

; ; - індекси розвитку 2-ого рівня ієрархії економічної, соціальної ті екологічної підсистем, які визначаються за формулами [2]:

;

;

де , , - вагові коефіцієнти для індексів розвитку економічної, соціальної та екологічної підсистем 1-ого рівня ієрархії;

, , - індекси розвитку 1-ого рівня ієрархії економічної, соціальної та екологічної підсистем, що визначаються за формулами [2]:

;

;

де - динаміка значимого показника - ого року, який є базовим для аналізованого статистичного індексу в абсолютних величинах;

- динаміка статистичного індексу - ого року, що відповідає чиннику впливу на підсистему в абсолютних або в відносних величинах;

- кількість показників.

Значення вагових коефіцієнтів,, , , визначаються експертно-аналітичним шляхом [2].

Експертне оцінювання ІРАС дозволило визначити диференційні рівні розвитку агросоціальної системи та розробити сценарії подальшого розвитку агросоціальної системи (табл. 1).

Таблица 1. Рівні розвитку агросоціальних систем

І рівень (катастрофа) - банкрутство сільськогосподарських виробників всіх форм власності (сільськогосподарських підприємств, індивідуальних підприємців, фермерських та особистих селянських господарств), а також підприємств та індивідуальних підприємців, що здійснюють закупку та переробку виробленої продукції. Значні втрати чисельності населення у сільській місцевості та зникнення великої кількості сільських поселень, загроза екологічної катастрофи.

ІІ рівень (низький) - дестабілізація співвідношення земельних, трудових і матеріально-технічних ресурсів, домінування в аграрному секторі крупних агроформувань, що обумовлює недосконалу структурну організацію агровиробництва, переважання моногалузевих, малотрудомістких виробництв, низьку зайнятість сільського населення за місцем проживання, посилення дисбалансу між економічними результатами агровиробництва та його соціальними й екологічними наслідками - на тлі збільшення прибутків агрохолдингів прогресують тенденції зниження рівня життя сільського населення, значне виснаження грунтів та деградація природного середовища в цілому, загострюється дефіцит мінерально-сировинних ресурсів та енергії.

ІІІ рівень (середній) - поступове збалансування розвитку всіх форм власності та всіх типів аграрних формувань, в тому числі фермерських та селянських господарств, їх доступ до матеріально-технічних ресурсів та підвищення конкурентоспроможності, посилення кооперативного руху в аграрному секторі, збалансування структури сільськогосподарського виробництва, відродження галузей тваринництва, створення нових робочих місць, підвищення продовольчої безпеки держави.

IV рівень (високій) - стійкий, збалансований соціально-економічний розвиток сільської місцевості, який супроводжується фінансовою забезпеченістю, розвитком всіх типів аграрних формувань, збалансованою структурою сільськогосподарського виробництва, зростанням якості життя населення, його зайнятості, поліпшенням соціально-демографічної та екологічної ситуації у сільській місцевості.

V рівень (ідеал) - стійка самовідтворювальна агросоціальна система, яка здатна забезпечити продовольчу безпеку країни.

За результатами моделювання для агросоціальних систем необхідно розробляти та впроваджувати сценарії подальшого їх розвитку (табл. 2).

Таблиця 2. Сценарії подальшого розвитку агросоціальної системи

Індекс розвитку агросоціальної системи України (ІРАС) у 2012 році складає 1,005714. Отже агросоціальна система України знаходиться на ІІ рівні економічного розвитку - низькому. Для покращення стану агросоціальної системи першочерговими мають стати заходи із вдосконалення бюджетно-податкової, інвестиційної, нормативно-законодавчої та правової бази:

- урегулювання в законодавчих актах питання обсягів площ орендованих земель одним сільгосппідприємством (оскільки це надає переваги за рахунок масштабу виробництва та приносить додаткові доходи);

- упровадження механізмів стимулювання та розвитку переробних підприємств аграрної продукції;

- врегулювання системи оподаткування на землю, вироблену продукцію і соціальні відрахування товаровиробниками, які повинні сплачуватися за місцем використання земельних паїв (а не за місцем юридичної реєстрації суб'єктів агровиробництва);

- удосконалення нормативно-правових актів, що регулюють розмір плати за землю з урахуванням експортної орієнтації збуту сільськогосподарської продукції;

- невідкладні заходи із удосконалення організаційно-правових механізмів стимулювання діяльності середніх та дрібних селянських господарств, надання їм державної підтримки у вигляді фінансової та матеріально-технічної допомоги, консультаційних послуг;

- вдосконалення цінової політики щодо продукції селян: оплата її за фіксованими цінами та своєчасний розрахунок за продукцію;

- стимулювання селянських господарств, які забезпечують збереження природної родючості ґрунтів шляхом внесення органічних добрив;

- посилення економічної відповідальності користувачів земельних ресурсів за збереження родючості ґрунтів.

Наведені економіко-математичні моделі дозволяють розробити прогноз економічного розвитку України на майбутнє. Визначимо значення прогнозу ІРАС за допомогою адаптивних моделей прогнозування, зокрема за допомогою методу експоненціального згладжування.

Адаптивні моделі прогнозування, на сьогодні є одним з найбільш перспективних напрямків дослідження і прогнозування розвитку економічних систем [3]. Такі методи дозволяють будувати економіко-математичні моделі, що самокоректуються (самоналаштовуються). Адаптивні моделі спроможні оперативно реагувати на зміни шляхом врахування прогнозу, зробленого на попередньому кроці, а також різної цінності рівнів ряду.

Для експоненціального згладжування ряду використовується рекурентна формула [3]:

,

де - прогнозне значення в момент ;

- значення динамічного ряду в момент ;

- параметр згладжування,

.

Отже, новий прогноз отримуємо в результаті корегування попереднього прогнозу з урахуванням його помилки (табл. 3).

Таблиця 3. Прогноз індексу розвитку агросоціальної системи України

Для оцінки прогнозу визначимо значення середньоквадратичної похибки за формулою:

.

Значення середньоквадратичної похибки достатньо мале. Тому отриманий прогноз можна використовувати для подальшої оцінки агросоціальної системи (Рис. 2).

Рис. 2. Прогноз індексу розвитку агросоціальної системи України

Важливим напрямком аграрної політики є об'єктивна оцінка стану і динаміки розвитку агросоціальної системи, яку можна отримати за допомогою запропонованих економіко-математичних моделей з урахуванням економічної, екологічної та соціальної складової. Запропонований аналіз надає можливість визначити поточний стан розвитку агросоціальної системи, а також зробити прогноз на майбутнє.

Література

1. Євтушенко В.М. Зарубіжний досвід визначення пріоритетів науково-технічного розвитку // Науково-технічна інформація. - 2004. - №2. - С. 35-38.

2. Ольшанська О.В., Теоретичні засади оцінки розвитку агросоціальної системи [Електронний ресурс] // Ефективна економіка. - 2013. - №12. - URL: http://www.economy.nayka.com.ua/? op=1&z=2618 (дата звернення: 14.01.2014)

3. Ханк Д.Э., Уичерн Д.У., Райтс А.Дж. Бизнес - прогнозирование: 7-е изд. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2003. - 656 с.

Размещено на Allbest.ru