Стратегічне управлянні інноваційно-інвестиційною діяльністю як інструмент розвитку підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛЯННІ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

К.О. Бояринова

к. е. н., доцент кафедри менеджменту,

Т.В. Сокіл

магістрант,

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

У статті розглянуто сучасний стан, особливості, напрями розвитку управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства на сучасному етапі розвитку економіки.

Ключові слова: інноваційний розвиток, інноваційно-інвестиційна стратегія, інновації, інвестиції.

K.O. Boyarynova, Cand. of Econ. Sciences, University Reader, T.V. Sokil

STRATEGIC MANAGEMENT BY INNOVATIVE-INVESTMENT ACTIVITY AS INSTRUMENT OF ENTERPRISES DEVELOPMENT

The article reviews the current state, especially the areas of development of innovation and investment activity on the current stage of economic development.

Keywords: innovation development, innovation and investment strategy, innovation, investment.

Постановка проблеми

Ефективне функціонування вітчизняних підприємств та досягнення ними стратегічних переваг в умовах жорсткої та недобросовісної конкуренції залежить від результатів їх інноваційної діяльності. За своїм принципом, результативність інноваційної діяльності підприємств безпосередньо залежить від наявності необхідних внутрішніх або ж зовнішніх джерел фінансування інновацій, можливості їх швидкої мобілізації, а також спроможність зацікавити інвестора в підтримці інноваційного розвитку. Урахування цих особливостей визначають важливість подальшого вдосконалення шляхів та методів залучення інвестицій задля розвитку інноваційної діяльності підприємства. Саме тому виникає необхідність у формуванні нових підходів до інвестиційної підтримки інновацій.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Особливостям стратегічного управління інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства приділяється велика увага вітчизняними так і зарубіжними вченими. Натепер існує значна кількість наукових робіт, які присвячені різним аспектам інноваційно-інвестиційної діяльності, у тому числі, роботи таких вчених і фахівців, як А. Голубенко [2], Б. Язлюк [3], А. Савчук [4], та багато інших.

Постановка завдання

Метою дослідження є виявлення особливостей стратегії управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства задля створення базису впровадження та реалізації інновацій, розвитку підприємства та стимулювання впровадження нових ідей, за допомогою ефективних шляхів залучення коштів.

Виклад основного матеріалу дослідження

За даними комітету статистики [1] упродовж останніх років лише незначна частина підприємств України здійснювала інноваційну діяльність (рис. 1). Однією з основних причин цього є те, що пріоритетними джерелами інвестування інновацій є власні кошти підприємств та отримані кредити, що змушує йти на великий ризик в умовах невизначеності [1]. Діюча система оподаткування на території України не стимулює довгострокові накопичення підприємств, що б в свою чергу дозволило б успішно реалізовувати інноваційні проекти. Нажаль, вітчизняна інноваційна сфера поки не стала привабливою для інвесторів, як для вітчизняних так і для іноземних.

Рис. 1. Статистичні показники інноваційної діяльності та її шляхи фінансування. Джерело [1]

інноваційний інвестиційний конкуренція

З приведених графічно статистичних даних видно, що питома вага реалізованої продукції в загальному обсязі промислової з кожним роком зменшується, а за останній рік основним джерелом фінансування інноваційної діяльності - це власні кошти підприємств.

Інноваційно-інвестиційну діяльність підприємства необхідно розглядати як складну динамічну стохастичну систему, що складається з різних за своєю природою процесів та у загальному випадку включає: інноваційний процес (НДДКР або пошук відповідних нововведень; кількісні, якісні та структурні перетворення); процеси організаційно-економічного, інвестиційного та соціокультурного забезпечення нововведень [2, с. 83].

Стратегічне управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства передбачає розробку стратегії, за якою визначаються найдоцільніші способи та шляхи вкладення інвестиційних ресурсів у процес, який спрямований на впровадження науково-технічних розробок з метою освоєння випуску конкурентоспроможної інноваційної продукції та покращення її якості, постійне удосконалення технології виготовлення та зайняття оптимальної ніші підприємством як на внутрішньому так і зовнішньому ринках.

Стратегія інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства вкрай необхідна для залучення інвестицій, впровадження інновацій, відновлення конкурентоспроможного виробництва, зростання зайнятості населення країни, що приведе до захищеності населення і забезпечення фінансовими ресурсами соціальної сфери країни. Для цього інноваційно-інвестиційна стратегія підприємства повинна мати комплексність, цільову спрямованість, безперервність і містить чіткий напрям розвитку підприємства на довгострокову перспективу [3, с.48].

Інноваційно-інвестиційна стратегія - це не лише стратегія, що дає змогу отримувати додатковий прибуток, а й спосіб формувати, утримувати та розвивати конкурентні переваги на привабливих ринках. Проте інноваційно-інвестиційна стратегія завжди пов'язана з ризиком повної або часткової втрати вкладених коштів для досягнення поставлених цілей. Тому головне завдання, яке завжди стоїть перед менеджментом організації, - це забезпечення максимального зменшення ризику при рішенні стати на шлях інноваційно-інвестиційного розвитку [4, с. 188].

Для реалізації інноваційно-інвестиційної стратегії на підприємстві важливе значення мають джерела фінансування, а саме зовнішні та внутрішні [5, c.77]. Залучення зовнішніх джерел, таких як інвестицій та кредитів досить проблемне, оскільки в умовах падіння обсягів промислового виробництва, що продовжується в більшості галузей господарства України, більшість підприємств або є боржниками, або працюють нестабільно. Внутрішні джерела фінансування інноваційно-інвестиційної діяльності визначаються обсягом прибутку і дають стимул для розширення зовнішніх [6, с.55].

За сучасних умовах існування підприємств в основі стратегічного управління інноваційно-інвестиційної діяльності повинно лежати комплексне забезпечення управління ресурсами на всіх стадіях виробництва, тобто такими ресурсами, як НДДКР, фінансовими, матеріальними та нематеріальними, а також самим вагомим ресурсом, як персонал [7, с.192].

Для того щоб стратегія управління інноваційно-інвестиційною діяльністю була комплексною та ефективною необхідно щоб в її складі були окремо розглянуті маркетингова та технічна політика підприємства, політика структурних змін, а також політика в сфері НДДКР (рис. 2).

Рис. 2. Складові ефективної розробки інноваційно-інвестиційної стратегії в сучасних умовах господарювання. (складено на основі [8, с.38])

Наведена послідовність складових дозволяє охопити найважливіші складові діяльності підприємства, які безпосередньо стосуються: розроблення та реалізації стратегії розвитку і поведінки у зовнішньому середовищі, розробки та реалізації стратегії відносно до продукції, яку створює підприємство, розроблення та реалізації стратегії відносно до персоналу організації, розробки та реалізації стратегії відносно до вироблених цілей підприємства.

Хоча за 2013 рік почала зростати кількість інноваційних проектів та зростати інвестиції, незважаючи на це організаційні структури підприємства переважно не пристосовані до здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності. У більшості підприємств використовуються застарілі лінійно-функціональні організаційні структури управління, що не можуть відповідати складним сучасним умовам господарювання. Як результат це знижує ефективність управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства. Тому, при розробці інноваційно-інвестиційної стратегії важливо звертати увагу саме на те, чи зможе наявна організаційна структура впоратися з поставленими завданнями.

Висновки та подальші дослідження

У більшості наукових працях відсутні підходи до побудови комплексної системи управління підприємствами в умовах інноваційно-інвестиційної діяльності, не висвітлюються ризики, які можуть виникнути під час фінансування принципово нових інноваційних проектів.

Науково-практичне значення проведеного дослідження зумовлене тим, що в багатьох наукових працях не достатньо розглянуто та обґрунтовано питання інноваційно-інвестиційних процесів, що відбувається в системі управління підприємства.

Стратегічне управління інноваційно-інвестиційною діяльністю є передумовою забезпечення ефективних довгострокових конкурентних переваг для вітчизняних підприємств. Таке управління є цілісною системою організаційних, економічних, правових форм та методів ведення бізнесу, головною метою яких є впровадження принципово нової технології, техніки, організаційно-управлінських методів управління підприємством. Подолання окремих проблем та впровадження сучасного інструментарію інвестиційного менеджменту і стратегічного планування інноваційних зрушень на підприємствах сприятиме їх переорієнтації на інноваційний шлях розвитку.

Перспективи подальших досліджень мають стосуватися аналізу перспективних джерел фінансування інноваційної діяльності.

Література

1. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

2. Голубенко А. А. Анализ возможностей инновационного развития в процессе формирования стратегических направлений инновационной деятельности предприятия / А. А. Голубенко //Економіка промисловості. -- 2002. -- №2 (16). --С. 80 -- 84.

3. Язлюк, Б. Економічний зміст інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств та напрямки її трансформації [Текст] / Борис Язлюк // Наука молода: зб. наук. праць молодих вчених Терноп. нац. екон. ун-ту. - Тернопіль:Економічна думка, 2010. - Вип. 6. - С. 47-51.

4. Савчук, А.В. Теоретические основы анализа инновационных процессов в промышленности: монография [Текст] / А.В. Савчук. - Донецк, 2003. - 448 с.

5. Голубенко А. А. Инвестиционная деятельность в сфере инноваций /А. А. Голубенко // Зб. наук.праць Східноукраїнського державного університету „Економіка. Менеджмент. Підприємництво”. -- Луганськ: СУДУ. -- 2000. -- №1 (1). -- С. 77 -- 80.

6. Денисюк В. Щодо вдосконалення системи індикаторів для управління інноваційним розвитком // Економіст. - 2004. - № 6. - С. 55-59.

7. Юрій Е. О. Теоретичні засади стратегічного планування діяльності підприємств // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії. Економічні науки. -- Вип. 6. Чернівці. -- 2010р. -- С. 191-196.

8. Рогоза М.Є. Стратегічний інноваційний розвиток підприємств:моделі та механізми [Текст] / М.Є.Рогоза, К.Ю.Вергал //монографія. - Полтава, 2011 р., ISBN 978-966-184-109-2

References

1. State Statistics Service of Ukraine, “Statistical information for 2006-2012 years ”, available at: http://www.ukrstat.gov.ua/ (Accessed 25 november 2013).

2. Golubenko A. A. (2002), “Analysis of innovatives development opportunities in the process of innovations enterprise strategic directions”, Ekonomіka promislovostі, vol.2, pp. 80 -- 84.

3. Jazljuk, B. (2010), “Economic meaning of investment and innovation enterprises activities and the direction of its transformation”, Nauka moloda, vol. 6, pp. 47 - 51.

4. Savchuk, A.V. (2003), Teoreticheskie osnovy analiza innovacionnyh processov v promyshlennosti [Theoretical foundations for the analysis of innovation processes in industry], NAS of Ukraine, Donetsk, Ukraine.

5. Golubenko A. A. (2000), “Investment activity in the sphere of innovations”, Ekonomika. Menedzhment. Pidpryiemnytstvo, vol.1, pp. 77 -- 80.

6. Denisjuk V. (2004), “To improve the system of indicators for the innovatives development”, Ekonomіst, vol.1, pp. 55 - 59.

7. Jurіj E. O. (2010), “The theoretical basis of the businesses strategic planning”, Naukovyj visnyk Bukovyns'koi derzhavnoi finansovoi akademii, vol.6, pp. 191-196.

8. Rohoza M.Ye. and Verhal K.Yu. (2011), Stratehichnyj innovatsijnyj rozvytok pidpryiemstv:modeli ta mekhanizmy [Strategic development of innovative enterprises: models and mechanisms], RVV PUET, Poltava, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru