Механізми формування та використання результатів моніторингу з метою підвищення життєздатності підприємництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ МОНІТОРИНГУ З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ЖИТТЄЗДАТНОСТІ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Я.М. Кашуба,

к. е. н., доцент, професор кафедри теоретичної та прикладної економіки, Інститут економіки і менеджменту

Національного університету «Львівська політехніка», м. Львів

В роботі наведено приклад використання результатів моніторингу для підвищення життєздатності підприємництва, класифіковано розвиток та стан малих та середніх підприємств в регіонах України з точки зору забезпечення життєздатності.

Ключові слова: моніторинг, підприємництво, життєздатність, класифікація.

моніторинг життєздатність підприємництво регіон

The author gives an example of the monitoring results to improve entrepreneurship's viability, classified SMEs in the regions of Ukraine in terms of viability.

Keywords: monitoring, entrepreneurship, viability, classification.

Актуальність проблеми. Одним з найважливіших напрямів стратегічного управління розвитком підприємництва є забезпечення його життєздатності. Розвиток підприємництва характеризується великою кількістю показників, збір та оброблення яких потребує значних зусиль, тому актуальним є обґрунтування мінімального набору показників для моніторингу.

Аналіз останніх наукових досліджень. В теперішній час склалась ситуація відсутності повноцінної системи моніторингу відповідно до стратегічних цілей підприємництва. Аналіз наукових праць стосовно аналізу та розробки стратегії підприємництва, необхідного інформаційного забезпечення управління обумовлюють формалізацію наступних питань: Хто збирає інформацію? Яку саме інформацію необхідно отримати? Яким чином проводиться її збір та обробка? Хто і в яких цілях використовує отриману інформацію?

Стосовно першого питання, то інформацію можуть акумулювати три суб'єкти підприємництва: держава, громадські об'єднання та безпосередньо самі підприємці [1]. Інформація, що отримується через канали між суб'єктами підприємництва [2], поділяється на об'єктивну (отримана офіційно через суцільне спостереження) та суб'єктивну (формується за рахунок опитування суб'єктів підприємництва та на основі думки експертів).

В інформаційному каналі «підприємства - держава» акумулюється об'єктивна інформація, що збирається Державною службою статистики та Держпідприємництвом. Разом з тим все частіше використовується суб'єктивна інформація. За Методичними рекомендаціями здійснення моніторингу умов ведення бізнесу в Україні [3] здійснюється опитування представників суб'єктів малого та середнього підприємництва за їх місцезнаходженням методом індивідуальних інтерв'ю.

Канал «держава - об'єднання підприємств, та «держава - підприємства» орієнтований на комунікації між представниками підприємництва (громадськими об'єднаннями) та державою, спрямований на збільшення дотацій, вдосконалення податкового законодавства, інформацію щодо грантів. Інформація, яка проходить по каналу, представлена на сайтах Фонду підтримку розвитку підприємництва та Держпідприємництва.

Канал «підприємства - об'єднання підприємств» характеризує інформацію щодо громадської активності підприємців та їх бажання надавати реальну статистичну інформацію. В зворотному напряму канал відповідає за надання інформації щодо тренінгових шкіл, міжнародних бізнес-проектів, можливості навчання підприємців, кооперації, в перспективі - створення політичної сили.

Наведені канали в якості інформаційного джерела використовують суб'єктивні показники - вибіркові обстеження та опитування населення - для одержання відомостей, яких немає в офіційній та відомчій статистиці.

Для відповіді на питання «яку саме інформацію збирати?», зазначимо, що в Україні статистика малих та середніх підприємств визначається методичними рекомендаціями, що стосуються міжгалузевої статистики підприємств. За методикою формування вибіркової сукупності звітних одиниць у структурному обстеженні малих підприємств [4] обстеження підприємств проводиться за даними ф. №1 - підприємство або (за відсутності) з фінансової звітності [5].

Колектив авторів під керівництвом І. Манцурова [6] пропонує Систему статистичних показників малого підприємництва у вигляді трьох блоків: стан сектору малого підприємництва країни в статиці, динаміка розвитку даного сектору, міжнародні порівняння. Але авторами не зазначено цілі збору та формування інформаційного блоку, а система моніторингу реалізується відповідно до певної мети.

Стосовно питання збору та обробки інформації, то ця функція на сьогоднішній час покладена на державу. В Методичних рекомендаціях щодо формування і реалізації регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва [7] зазначено, що моніторинг реалізації Програм здійснюється щокварталу. На основі моніторингу визначаються причини неефективного чи недостатньо ефективного виконання відповідної Програми та пропонуються заходи, необхідні для поліпшення організації виконання.

Є й такі результати моніторингу, що можуть використовуватись підприємцями. В Україні затверджено Методичні рекомендації здійснення моніторингу умов ведення бізнесу [8], за якими індикаторами регулювання підприємницької діяльності є оцінки реєстраційних процедур, системи перевірок, оподаткування, технічного регулювання, дозвільної системи.

Для відповіді на питання, яким чином використовується інформація, звернемося до Стратегій розвитку державної статистики на період до 2012 р. та до 2017 р. [9, 10]. Аналіз стратегій розвитку державної статистики показує, що вони орієнтуються на зовнішні вимоги до статистики й прийняття зарубіжного досвіду, а також на посилення взаємодії з суспільством. На жаль, незважаючи на значні доробки, система моніторингу підприємництва залишається несуцільною, а лише здійснює нагляд в певних проблемних сферах, не враховуючи те, що ці проблеми можуть породжуватись явищами, аналіз та дослідження яких не здійснюється.

Проблематика формування моніторингової системи обумовила мету роботи: обґрунтування механізмів формування та використання результатів моніторингу з метою підвищення життєздатності підприємництва.

Виклад основного матеріалу дослідження. Структура індикаторів (динамічних та структурних) в моніторингу визначається структурою життєздатності, тобто властивостями стійкості, надійності, розвитку та вмотивованості. В табл. 1 наведено приклад індикаторів системи моніторингу відповідно до концепції життєздатності.

В табл. 2 конкретизовано та класифіковано індикатори табл. 1. Інформація за певними показниками доступна за статистичними даними. Окрім цього, Держпідприємництво надає інформацію за такими показниками як кількість не припинених суб'єктів господарської діяльності, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців. Для визначення впливу держави на життєздатність доступна інформація щодо оцінок реєстраційних процедур, технічного регулювання, сприяння розвитку підприємництва, системи перевірок, системи оподаткування.

Оцінки для держави є суб'єктивними і надаються на вимогу за результатами вибіркових обстежень, мають від'ємний напрям, оскільки при зниженні вказаних факторів, тиск на підприємців зменшується.

Досить складним є вивчення громадських організацій. Так, показниками для динаміки та структури формування соціальних інститутів можуть бути кількість громадських об'єднань суб'єктів підприємництва, знов створених громадських організацій за період часу, подій, що підготовлено громадською організацією, видова структура громадських організацій.

Таблиця 1.

Структура індикаторів системи моніторингу підприємництва відповідно до концепції життєздатності

Таблиця 2.

Конкретизація індикаторів за класифікацією та суб'єктами збору

Рівень довіри до громадських організацій вимірюється інтенсивністю входу та виходу населення до них, загальною кількістю осіб, що задіяні в громадських організаціях. Рівень соціальних практик вимірюється наступними показниками: відсоток населення, охоплених Internet; інтерес до новин та суспільного життя; політична активність населення. Рівень комфортності життя визначається станом навколишнього середовища (рівень викидів на 1 особу), обсягом реалізованих населенню послуг, забезпеченням житлом, водо- та газопостачанням.

Щодо наведених показників, то вони характеризують громадську діяльність і повинні збиратися громадськими організаціями, але в умовах низької активності населенні, відповідні дані досліджуються також Інститутом демографії та соціальної політики ім. М.В. Птухи, й можуть бути використані при моніторингу.

Дослідження регіональної, функціональної та інноваційної структури підприємництва відповідно до концепції життєздатності ще не є доступним через брак інформації. Але її збір цілком реальний в торгово-промислових палатах, що також мають ієрархічну структуру і взаємодіють з підприємцями.

Зауважимо, що наведені показники є умовними й в процесі практичного використання можуть бути трансформовані шляхом арифметичних операцій.

Наведемо приклад використання системи моніторингу при стратегічному управлінні розвитком приватного бізнесу з точки зору забезпечення життєздатності. Для моніторингу будемо використовувати процесні індикатори. Дані збираються Державною службою статистики та Держпідприємництвом. Основна періодичність - 1 раз на рік. Користувачами системи моніторингу є держава для оцінювання процесу стратегічного управління, а також підприємці для спостереження змін, що здійснюється в різних регіонах під впливом держави. Методом дослідження було обрано кластерний аналіз. Для моніторингу було обрано наступні показники в регіональному розрізі:

- обсяг реалізованої продукції малих підприємств;

- загальна кількість найманих осіб, що працюють у суб'єктів господарської діяльності;

- оплата праці працівників;

- кількість суб'єктів господарювання, які не припинили своєї діяльності;

- надходження по податках і зборах, контроль за справлянням яких здійснюють органи ДПС, до зведеного бюджету, тис. грн.;

- кількість громадських об'єднань суб'єктів підприємництва, одиниць;

- виконання плану фінансування регіональних програм розвитку підприємництва. Визначається як відношення фактичного рівня державного фінансування до запланованого;

- навантаження дозвільного центру (відношення кількості звернень до кількості дозвільних центрів).

В табл. 3 наведено вхідні показники. Нормування проводилось шляхом поділу на максимальний елемент, для нормування навантаження використовувалась формула:

, (1)

де - нормований показник;

- значення показника в регіоні;

- максимальне значення показника в стовпчику.

Шляхом кореляційного аналізу та вилучення корельованих показників, було обрано наступні індикатори:

- обсяг реалізованої продукції малих підприємств - стійкість;

- кількість суб'єктів господарювання, що не припинили своєї діяльності - живучість;

- кількість громадських об'єднань суб'єктів підприємництва - стійкість;

- виконання плану фінансування регіональних програм розвитку підприємництва - живучість;

- навантаження дозвільного центру - вмотивованість.

Таблиця 3.

Вхідні показники для проведення кластерного аналізу в 2011 р.

За результатами проведення кластерного аналізу можемо зазначити, що розподіл обсягів реалізації і навантаження на довільні центри є відносно рівномірним. Слід виділити м. Київ, що має найбільший обсяг реалізації, та кількість підприємств, що не припинили своєї діяльності, а також найбільше значення фінансування.

Оскільки показники обсягу реалізації та кількості громадських об'єднань віднесено до показників стійкості, то можемо констатувати, що найбільша активність громадських об'єднань в тих регіонах, де найменші обсяги реалізації, а саме: в Вінницькій, Волинській, Чернівецькій області. Можемо зробити висновок, що в цих областях проявляється механізми самоорганізації підприємців для забезпечення життєздатності. Ці ж регіони відносяться до одного кластеру з високого навантаження на дозвільні органи, отже мають достатньо високий рівень вмотивованості до розвитку. Окрім цього для підтримання життєздатності в цих областях виконано в повному обсязі регіональні програми фінансування.

Також простежуються регіони, що навпаки мають високі частки обсягів реалізації і низьку громадську активність: Харківська, Донецька й Дніпропетровська області. В цих регіонах потребується активізація громадської діяльності. Навантаження на дозвільні центри в цих регіонах є нижчим, ніж в інших областях.

Стосовно індикаторів живучості, то кількість підприємств, що не при припинили своєї діяльності, суттєво розрізняється між регіонами. Найбільш активними є м. Київ, Донецька, Харківська, Дніпропетровська області, а також Луганська, Львівська, Одеська, Волинська області та АР Крим. Але розвиток окремих регіонів, що наведені вище, стримує недостатнє фінансування, зокрема в Луганській, Волинській, Харківській областях.

Стосовно вмотивованості, та найбільша реакція спостерігається в Сумській, Івано-Франківській, Львівській областях та АР Крим.

Висновки та перспективи подальших досліджень. В роботі набуло подальшого розвитку обґрунтування системи моніторингу підприємництва на основі виділення показників життєздатності та застосування кластерного аналізу, що дало змогу зробити висновок, що система підприємництва в регіоні прагне до гармонії та рівноваги. Так, якщо в області наявна низька громадська активність, то це компенсується високими обсягами реалізації, й навпаки. Стратегічне управління розвитком з метою підвищення життєздатності може відбуватися непрямими методами. Наприклад, при формуванні високого рівня довіри до громадських організацій та рівня комфортності життя, можна залучати підприємців до участі в програмах соціально-економічного розвитку.

Література:

1. Кашуба Я.М. Вибір методів та підходів стратегічного управління розвитком підприємництва Я.М. Кашуба // Економіка і держава. Міжнародний науково-практичний журнал. - 2011.- №9.- С.16-18.

2. Кашуба Я.М. Формування інформаційних каналів моніторингу з метою розвитку та підтримки підприємництва / Я.М. Кашуба // Науковий вісник ЛНТУ України: Збірник науково-технічних праць. Львів: РВВУ ЛНТУ України. - 2012. - Вип 22.13. - С.309-317.

3. Методичні рекомендації здійснення моніторингу умов ведення бізнесу в Україні. - [Електроний ресурс]. - Режим доступу : http://document.ua/pro-zatverdzhennja-metodichnih-rekomendacii-zdiisnennja-moni-doc71669.html

4. Методика формування вибіркової сукупності звітуючих одиниць в обстеженні малих підприємств звітних одиниць у структурному обстеженні малих підприємств. [Електроний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/metod_doc/2010/536/metod.htm.

5. Методичні положення щодо формування статистичної інформації про діяльність суб'єктів малого підприємництва . [Електроний ресурс]. - Режим доступу :http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/metod_doc/2003/125/metod.htm.

6. Манцуров І.Г. Розвиток малих підприємств: статистичне оцінювання впливу на економічне зростання та конкурентоспроможність країни : монографія / І.Г. Манцуров, С.С. Ващаєв, С.Г. Дрига та ін.; за наук. ред. І.Г. Манцурова [Текст]. -- К. : КНЕУ, 2009. -- 181 с.

7. Методичні рекомендації щодо формування і реалізації регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва . - [Електроний ресурс]. - Режим доступу :http://www.dkrp.gov.ua/info/491.

8. Методичні рекомендації здійснення моніторингу умов ведення бізнесу в Україні . - [Електроний ресурс]. - Режим доступу : http://document.ua/pro-zatverdzhennja-metodichnih-rekomendacii-zdiisnennja-moni-doc71669.html.

9. Стратегія розвитку державної статистики на період до 2012 р. [Електроний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1413-2008-%D1%80.

10. Стратегія розвитку державної статистики на період до 2017 року [Електроний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/145-2013-%D1%80.

Размещено на Allbest.ru