Еволюція організаційних форм транспортної логістики

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 338.98 Ефективна економіка № 10, 2013

ЕВОЛЮЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ

С. В. Смерічевська,

кандидат економічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту і логістики Донецької академії автомобільного транспорту

Д. В. Дорошкевич,

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту і туризму Національного транспортного університету

В статті проведено дослідження щодо еволюції форм організації логістики, виявлені основні напрями розвитку логістики в умовах сучасної економіки, визначені відмінності між економікою ХХІ сторіччя та минулого, сформульовано прогноз щодо подальшого розвитку організаційних форм транспортної логістики.

Зміни у світовій економіці спричиняють розвиток перспективних поглядів на логістичну діяльність та створюють передумови для реалізації традиційних та інноваційних форм організації логістичної діяльності. При цьому індекс розвитку української логістики свідчить про те, що у вітчизняній практиці недостатньо повно використовуються організаційні практики логістичної діяльності, які здатні підвищити рівень конкурентоспроможності, прибуток та загальну ефективність роботи різних підприємств. Дослідження організаційних форм логістики тісно пов'язані з такими економічними категоріями, як економічні відносини, економічна діяльність та підприємництво. Крім того, вивчення історії розвитку логістики значно впливає на прогнози щодо подальшої еволюції логістики.

Ключові слова: організаційні форми, логістика, еволюція логістики, форми логістики.

логістика економіка інноваційний конкурентоспроможність

The article is a study on the evolution of forms of logistics, identified the main directions of logistics in today's economy, by the differences between the economy of the XXI century and the last, formulated prognosis for the further development of organizational forms of transport logistics.

Changes in the worlds economy caused by the development of advanced views on logistics activities and create conditions for the implementation of traditional and innovative forms of logistics activities. Thus the index of Ukrainian logistics indicates that domestic practice insufficiently organizational practices used logistic activities that can raise the level of competitiveness, profits and overall effectiveness of the various companies. The study organizational forms of logistics is closely related to such economic categories as economic relations, economic activities and entrepreneurship. In addition, the study of the history of logistics significantly affect the forecasts on the further evolution of logistics.

Key words: organization forms, logistic, logistics evolution, the forms of logistic.

Постановка проблеми. Глобалізація представляє собою процеси, що посилюють взаємозвязки національних економік різних країн світу та стимулює утворення світового ринку товарів, послуг та фінансів. Глобалізаційні процеси стрімко змінюють економіку та визначають необхідність виникнення нових форм організації логістики в транспортній галузі. А темп прискорення розвитку інформаційних технологій обумовлює підвищену мобільність та зростання обсягу перевезень. Нові інноваційні методи управління виникають безперервно, що впливає на високу динаміку ринкового оточення. Становлення глобального інформаційного простору сприяє розширенню бізнесу поза межі національної економіки та допомагає у розвитку глобальних макрологістичних систем.

До причин розвитку глобалізаційних процесів можна віднести:

* Науково-технічний прогрес;

* Зміну формату міжлюдських та ділових відносин;

* Збільшення технічного рівня організаційно-економічних відносин суб'єктів господарювання;

* Інтернаціолізацію світової економіки;

* Географічну рознесеність в рамках однієї компанії;

* Посилення міжнародного співробітництва.

Основні ознаки процесу глобалізації характерні і для економіки України. Так, існує взаємозалежність вітчизняної економіки та економік країн-сусідів; формування міжнародних виробничих комплексів; існують перспективи появи глобальних макрологістичних систем; фінансування економіки України іншими країнами; розширення масштабів товарообігу; прискорення процесів руху товарів, капіталу, трудових ресурсів; стандартизація економічних процесів.

Національна економіка України характеризується вигідним географічним положенням та відзначається потужним розвитком ринку транспортно-логістичних послуг. Формування конкурентного середовища, що базується на основі процесів глобалізації, міжнародної інтеграції та інформатизації, є основним фактором для розробки науково обґрунтованих механізмів щодо підвищення ефективності функціонування транспортного комплексу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вагомий внесок у розвиток процесу логістизації окремих сфер діяльності на різних управлінських рівнях внесли такі відомі у світі вчені, як Бауэрсокс Д. Дж., Клосс Д. Дж. [2], Сток Дж. Р., Ламберт Д. М. [3], Шапиро Дж. [4], Уотерс Д. [5]. У працях російських та українських дослідників також розглядаються різні аспекти цієї складної проблеми. Зокрема йдеться про наукові доробки Алькеми В. Г., Багієва Г. Л., Гаджинського А. М., Гордона М. П., Григорак М. Ю., Дибської В. В. [6], Зайцева Є. І. [6], Кизима А. А. [7], Крикавського Є. В., Міротіна Л. Я., Неруш Ю. М., Сергєєва В. І. [6; 7], Смирнова І. Г. [8], Стерлигової А. Н. [6], Чухрай Н. В., Ельяшевич П. А. [7].

Тим не менш проблематика є актуальною і потребує подальших наукових досліджень.

Мета статті. Дослідити еволюції організаційних форм логістики та визначити подальший напрям змін.

Основні результати дослідження.

Світовий досвід розвитку організаційних форм логістики говорить про зменшення рівня використання неефективних форм та методів організації логістичної діяльності [1]. Глобальний досвід підтверджує факт безперервного зростання кількості нових невеликих гравців на ринку, які впроваджують інноваційні методи та задовольняють попит на логістичні послуги. Водночас великі інтернаціональні компанії, які займають більшу частину ринку, змушені перебудовувати бізнес-процеси, пов'язані з виробництвом та логістикою, зменшують кількість адміністративних працівників, автоматизують діяльність та виявляють управлінські центри в середині підприємства для побудови організаційної структури.

Зміни у світовій економіці спричиняють розвиток перспективних поглядів на логістичну діяльність та створюють передумови для реалізації традиційних та інноваційних форм організації логістичної діяльності. При цьому індекс розвитку української логістики свідчить про те, що у вітчизняній практиці недостатньо повно використовуються організаційні практики логістичної діяльності, які здатні підвищити рівень конкурентоспроможності, прибуток та загальну ефективність роботи різних підприємств. При цьому дослідження організаційних форм логістики тісно пов'язані з такими економічними категоріями, як економічні відносини, економічна діяльність та підприємництво. Крім того, вивчення історії розвитку логістики значно впливає на прогнози щодо подальшої еволюції логістики. Водночас, залишаються недостатньо дослідженими питання формування транспортно-логістичних кластерів, організації логістичних мереж, інформаційного забезпечення ланок постачань.

Вивчення робіт інших науковців [2, 3, 5] дозволило сформувати перелік основних еволюційних тенденцій:

1. Розвиток сервісно-орієнтованої економіки;

2. Перехід від виробничої економіки до економіки послуг;

3. Перехід від капіталовитратного виробництва до бізнесу, побудованого на досягненнях науки та техніки;

4. Постійне, безперервне оновлення виробничих потужностей;

5. Автоматизація бізнес-процесів;

6. Впровадження інформаційних технологій у всі бізнес-процеси підприємств;

7. Зміна структури дистрибуційних та логістичних каналів;

8. Розширення інформаційних можливостей у всіх гравців ринку;

9. Розширення кількості логістичних каналів;

10. Достовірність та своєчасність отримання інформації відіграє все більшу роль для ефективного управління логістикою.

Нова економічна ера спричинила появу таких понять, як інформаційна економіка, економіка знань, економіка в мережі Інтернет, неоекономіка тощо.

Динамізм ринкового оточення вимагає радикальної реструктуризації компаній, формування системи рівноправної взаємодії виробника (продавця) і клієнта на основі високо комплементарних відносин між учасниками ринкового простору й управління цими відносинами, що базуються на ініціативній стратегії активного росту. Її ключовими характеристиками є:

1. збільшення ринкових часток і прибутку;

2. безперервне поліпшення якості праці й нових продуктів;

3. висока продуктивність праці;

4. низькі витрати ресурсі;

5. прискорена реакція на зміни потреб ринку;

6. мінімальний обсяг запасів і втрат;

7. організаційна система з мінімальним числом рівнів.

Сукупність цих характеристик свідчить про те, що трансформація ієрархічних утворень, що відрізняються прозорістю, меншим часом прийняття управлінських рішень і більшою адаптивністю, у плоскі структури є очікуваною.

Множинність властивостей сучасної економіки дає підставу представити їх у вигляді цілком певної послідовності й співпідпорядкованості у зв'язку з тим, що поява відзначених категорій сполучено з тією або іншою домінуючою силою, що впливає на розвиток економічної системи в конкретний момент часу. Ілюстрацією цієї взаємопідпорядкованості й послідовності може служити графічна модель (рис. 1).

Рис. 1. Форми прояву сучасної економіки

У науковій літературі [4, 6] приділяється достатньо уваги перспективам розвитку логістики й факторам, що сприяють цьому розвитку. На наш погляд, перелік факторів, що визначають тенденції й напрямки розвитку логістики в умовах неоекономіки, трохи змінилися з погляду пріоритетності й надаваної чинності впливу кожного з них. Безумовно, незаперечний вплив процесів укрупнення масштабів ведення бізнесу, викликаних процесами глобалізації. Спостерігається трансформація логістичної діяльності під впливом інформатизації суспільства й домінування ринку споживача. Однак, розглядаючи розвиток логістики як методології управління потоковими процесами в складних господарських системах, варто здійснити конкретизацію факторів, що визначають вплив на концептуальні положення сучасної логістики, і виділити фактори, що роблять вплив на використовуваний логістичний інструментарій. Виділення факторів, що впливають на інструментарій логістики, необхідно у зв'язку з тим, що весь розвиток сучасної логістики зв'язано саме із системними вдосконаленням інструментарію руху матеріальних й інформаційних потоків для поліпшення якості логістичної діяльності й зменшення логістичних витрат.

Угруповання факторів, що обумовлюють розвиток і трансформацію логістики, представлена на рис. 2.

Рис. 2. Угруповання основних факторів розвитку логістики

Логістична концепція з урахуванням змін, викликаних процесами глобалізації, вимагає встановлення нових партнерських відносин зі споживачами (клієнтами) і постачальниками, постійної готовності до впровадження технічних й організаційних інновацій, а також переходу на користь комплексних рішень логістичних проблем.

Спеціалізація виробництва приводить до підвищення функціональності логістики на основі аутсорсінга, що передбачає відмову від власного бізнесу-процесу й придбання послуг з реалізації цього бізнесу-процесу в сторонньої професійної організації. Віртуалізація економіки базується на законі економії часу, постулатами якого виступають ліквідація непотрібних витрат часу і їхня мінімізація. Дотримання даного закону в логістиці забезпечується за рахунок активного застосування інформаційно-комунікаційних технологій, основою яких є Інтернет, що дозволяє використати електронну комерцію й абстрагуватися від просторового параметра угоди, що фіксує місцезнаходження замовника й постачальника в момент її висновку, допомагає сконцентруватися на тимчасовому параметрі її виконання.

Серед факторів, що визначають напрямок розвитку логістичного інструментарію, основними є наступні: інформатизація суспільства, глобалізація економіки, індивідуалізація пропозиції, підвищення вимог до екологічної складової діяльності ринкових суб'єктів, інноваційність економіки. Виділені фактори визначають методи й кошти, застосовувані для досягнення цілей і завдань логістики.

Спостережувані зміни економічного клімату [7], що приводять до загострення конкурентної боротьби, вимагають адаптації підприємств до системи взаємин, що мають місце в сучасній економіці, за допомогою еволюції організаційної форми.

Логістичну діяльність завжди відрізняв підвищений динамізм до сприйняття різного роду новацій. Це пояснюється специфікою даної діяльності, що дозволяє прискорити реакцію компанії на конкуренцію, ринкову кон'юнктуру й вимоги споживачів відносно якості не тільки товарів, але й обслуговування, пропонованого з боку ринкового суб'єкта. У даному зв'язку трансформацію організаційних форм логістики доцільно розглядати через еволюцію самої логістики, тому що саме у своєму розвитку логістика зі способу мислення й інструмента оптимізації окремих складових бізнесу переросла в сучасну універсальну концепцію, що торкнулася й організаційні форми діяльності. Дослідження дозволяє визначити вектор розвитку організаційних форм логістики, що представлено на рисунку 3 [8].

Рис. 3. Еволюція організаційних форм логістики

В основі організації логістики лежить еволюційна теорія, постулатами якої виступають доцільність, адаптація й самоорганізація. Відповідно до еволюційної теорії, що існують у даний момент часу організаційні форми з метою забезпечення дієздатності й довгострокової стабільності стратегічних процесів розвитку повинні виконувати певні дії, що включають у себе: постійну реорганізацію зсередини, спрямовану на оптимізацію організаційної структури суб'єкта; побудова діяльності підприємства навколо проектування й перепроектування ключових ділових процесів; створення й розвиток спеціальних аналітичних служб, що займаються прогнозуванням змін умов ринку й імітаційним моделюванням відповідних модифікацій організації діяльності; забезпечення інформаційної прозорості взаємин між ринковими суб'єктами; стимулювання пізнавальної мотивації й створення клімату, сприятливого самонавчанню та розвитку творчого потенціалу.

Сукупність перерахованих дій дозволяє адаптуватися до динамічного оточення, забезпечує доцільність управлінських рішень і задає вектор поступального розвитку, що визначає найбільш життєздатної організаційної форми. Як слідство, ринкові суб'єкти, що мають найбільш прогресивну форму організації логістичної діяльності, одержують додаткові конкурентні переваги за рахунок оперативності дій в умовах мінливості зовнішнього середовища й розробки адекватної логістичної стратегії.

Динамізм зовнішнього середовища сприяє появі нових факторів конкурентоспроможності логістики. У цей час відзначають такі фактори, як час, якість, витрати, швидкість реакції на запити споживачів, інтеграція, гнучкість, інноваційність, що роблять вплив на логістичну стратегію. Однак слід зазначити, що будь-яка стратегія, у тому числі й логістична, визначається формою організації діяльності, що компанія застосовує для досягнення поставленої мети й оптимізації результатів свого функціонування.

На рисунку 4 представлений зведений перелік логістичних стратегій на різних етапах еволюції логістики.

Представлене узагальнення дозволяє розмежувати організаційні форми логістики згідно з представленими етапами еволюції та виявити фактори конкурентоспроможності компанії при формуванні логістичної стратегії.

Так, виявлено, що мережева та системна форма організації логістичної діяльності притаманна для першого етапу еволюції - етапу розвитку. А кластерна форма характерна як для етапу розвитку, так і для другого еволюційного етапу - етапу інтеграції.

Рис. 4. Логістичні стратегії на різних етапах еволюції логістики

Основним фактором конкурентоспроможності на першому еволюційному етапі слід вважати показник “витрати” - саме на зменшенні витрат засновані всі перераховані стратегії. Саме зменшення витрат - як очевидних, так і прихованих - дозволяло залишатися конкурентоспроможними підприємствами. При цьому, на етапі інтеграції до фактору “витрати” слід додати якість, швидкість реакції на запити споживачів, час, гнучкість та інтеграцію. Такі зміни є характерними для постіндустріального періоду, коли до характеристик конкурентоспроможності почали додаватись критерії часу, якості обслуговування, пристосування до змін.

На нинішньому етапі - етапі глобалізації - сьогодні і надалі будуть актуальні такі фактори конкурентоспроможності, як інноваційність форми організації логістики та інформатизація логістичного процесу, однак всі інші фактори також будуть відігравати та відіграють значну роль. Так, в інформатизації логістичного процесу все більшу роль починають відігравати інформаційні системи класу SCM (Supply Chain Management) - системи управління ланцюгом постачань, які дозволяють змоделювати та інтегрувати функції планування, організації та контролю в логістичну систему підприємства. SCM-системи допомагають керівництву досягти таких цілей, як багатофакторний розрахунок завантаження виробничих потужностей в залежності від потреб ринку; формування оптимального рівня запасів; висока інформаційна прозорість; оперативне прогнозування попиту; моніторинг бізнес-процесів та своєчасне визначення відхилень і порушень у роботі логістичного центру.

Висновок

На основі проведеного дослідження можна зробити висновок про те, що логістика в ХХІ сторіччі суттєво змінила свій вектор, а це означає, що виникла потреба в зміні організаційних форм логістики. До основних критеріїв оцінки логістичних процесів та операцій відносяться в першу чергу якісні показники, що призводить до переорієнтації з фінансових аспектів ведення бізнесу на оцінку швидкості реакції на вимоги клієнтів, формування лояльності та гнучкості.

Процеси глобалізації та інформатизації сучасної економіки відіграють значну роль у транспортній логістиці та впливають на організаційні форми логістики, які стають притаманними в умовах функціонування в неоекономіці.

Для швидкої адаптації підприємств до змін, що виникають, з'являється необхідність у визначенні найбільш ефективних форм організації логістичної діяльності, що дозволяє їм бути більш конкурентоспроможними, здійснювати правильний вибір логістичної стратегії та підвищувати швидкість реагування на потреби ринку.

Література

1. Портал конкурентоспособности Украины. - http://competitiveukraine.org/rating/

2. Бауэрсокс Д. Дж. Логистика: интегрированная цепь поставок / Д. Дж. Бауэрсокс, Д. Дж. Клосс ; пер. с англ. - М. : Олимп-бизнес, 2005. - 640 с.

3. Сток Дж. Р. Стратегическое управление логистикой / Дж. Р. Сток, Д. М. Ламберт ; пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 797 с.

4. Шапиро Дж. Моделирование цепи поставок / Дж. Шапиро ; пер. с англ. - СПб. : Питер, 2006. - 720 с.

5. Уотерс Д. Логистика. Управление цепью поставок / Д. Уотерс ; пер. с англ. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 503 с.

6. Дыбская В. В. Логистика : учебник / В. В. Дыбская, Е. И. Зайцев, В. И. Сергеев, А. Н. Стерлигова ; под ред. В. И. Сергеева. - М. : Эксмо, 2008. - 994 с. (Полный курс МВА).

7. Сергеев В. И. Глобальные логистические системы : учеб. пособ. / В. И. Сергеев, А. А. Кизим, П. А. Эльяшевич. - СПб. : Бизнес-пресса, 2001. - 240 с.

8. Смерічевська С. В. Вектор розвитку організаційних форм логістизації національної економіки в Україні / С.В. Смерічевська // Економічний часопис -ХХІ. - Київ: Інститут суспільної трансформації, 2012.- №7-8. - С.22-25

Размещено на Allbest.ru