Втрати потенціалу трудових ресурсів: зміст та сутність

Размещено на http://www.allbest.ru/

втрати потенціалу трудових ресурсів: зміст та сутність

М. В. Жиліна,

к. е. н., доцент кафедри економіки і управління,

Донбаського державного технічного університету, м. Алчевськ

LOSSES OF POTENTIAL OF LABOUR RESOURCES:TABLE OF CONTENTS AND ESSENCE

M. V. Gilina,

c. e. n., associate professor of department of economy and management

Donbasciy state technical university, Alchevsc

In the article the essence and maintenance of economic category potential of labour resources is certain and it's loss which takes place due to the abbreviation of life population, decline of labour activity and reduction of quantity.

Keywords: labour resources, potential, loss.

В статті визначено сутність та зміст економічної категорії потенціал трудових ресурсів та його втрати, яка відбувається за рахунок скорочення життя населення, зниження трудової активності, зменшення чисельності.

Ключові слова: трудові ресурси, потенціал, втрата.

Актуальність проблеми

Сучасний рівень розвитку продуктивних сил суспільства і виробничих відносин вимагають першочергового комплексного вирішення проблем відновлення трудового потенціалу та раціонального використання трудових ресурсів. Трудовий потенціал "є найціннішим ресурсом суспільства, який необхідно зберігати й примножувати для формування української нації, отримання гідного місця в економічній, політичній, духовній життя європейських держав" [1, с.93]. Економічна ефективність суспільної праці залежить від наявного трудового потенціалу, тобто від того обсягу ресурсів праці, який визначається чисельністю людей у працездатному віці, а також їх фізичним станом, знаннями, досвідом, духовними і моральними цінностями.

Про вкрай низькому використанні трудових ресурсів в Україні свідчить той факт, що наша країна по продуктивності праці в промисловості відстає від розвинених країн світу приблизно в 4-5 разів, а в сільському господарстві - в 7-8 разів. Якщо в Україні один сільськогосподарський працівник своєю працею може нагодувати 15 чол., то один працівник в аграрному секторі промислово розвинених країн світу створює своєю працею в середньому така кількість продукції, яким можна задовольнити потреби як мінімум 120 чол. [2, с.7]. На ефективність праці дуже впливає той факт, що енергоємність ВВП України є найбільш високою в Європі та за останнє десятиліття збільшилася на 33%. Вона в 3-5 разів більше, ніж у промислово розвинених країнах [3, с.57]. Це означає, що на кожну одиницю промислової продукції витрачається більше ресурсів, ніж у провідних країнах світу. Таке положення речей свідчить, про необхідність дослідження сутності та змісту втрати потенціалу трудових ресурсів.

Аналіз останніх наукових досліджень

потенціал трудовий ресурс втрата

Проблемам дослідження причин виникнення втрат всіх видів економічних ресурсів присвячені роботи як закордонних так і вітчизняних вчених. Серед зарубіжних вчених цією проблемою займалися Сісмонді С., Оуен Р., Сен-Симон К., Фур'є Ш., розглядав питання зростання продуктивності праці і руху на ринку праці Самюельсон П. Серед російських вчених-економістів - Равикович Н.Є., Вайсброд А.В., Шапіро С.А. та інші. В українських наукових колах високо цінуються теоретична база, розроблена Долішним М.І., Мочерний С.В., Лукінова І.І. Слід зазначити, що питання визначення сутності поняття "втрати потенціалу трудових ресурсів" досліджено досить добре і мають під собою міцну теоретико-методологічну основу, однак для вдосконалення поняття категорії "втрати потенціалу трудових ресурсів" є достатні підстави. Це пов'язано з тим, що економічна категорія "втрати" і категорія "потенціал трудових ресурсів" мають свої специфічні риси, а у взаємозв'язку цих категорій виникає своя двоїста зв'язок, яка визначає зміни в об'єктивних характеристиках зазначених категорій, впливає на ступінь їх співвідношення, якості, руху і можливості здійснювати ту чи іншу функцію.

Ціль статті - дослідження сутності та змісту втрат потенціалу трудових ресурсів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Категорія "втрати" застосовується в умовах дефіциту ресурсів і означає їх неекономне, неефективне використання з порушенням принципу ощадливості [4, с. 283]. Вайсброд А.В. до втрат відносив не використання або недостатнє використання можливостей для збільшення загальної маси продукції, скорочення витрат обігу, найбільш повного завантаження і прискорення будівництва і загальної реконструкції господарської бази. Під ними він розумів також розтрати та неекономно витрачання матеріальних цінностей [5, с.138].

Українська радянська енциклопедія втрати у виробництві трактує як "нераціональне використання виробничих ресурсів (робочого часу, засобів виробництва), що знижує результати господарської діяльності підприємств і завдає шкоди народному господарству" [6, с.459].

В окремих випадках замість категорії "втрати" використовується така економічна категорія як "резерви". Резерв - запас чого-небудь на випадок потреби; джерело, з якого черпаються ресурси в разі гострої необхідності їх використання [4, с.283]. Однак ці категорії мають різну економічну основу і не можуть бути ототожнені в силу того, що резерви створюються з плином певного часу, тобто точкою відліку події є абсолютний нуль (не було нічого - накопичили ресурс). А категорія "втрати" здійснює своє економічне рух від абсолютного значення, відмінного від нуля (мали в наявності - втратили) або іншими словами, якщо нічого немає, то немає і втрат. Велика радянська енциклопедія втрати ресурсів характеризує як частина балансових запасів, які не розроблених і не повністю залучених у господарський обіг [8].

Таким чином, на основі аналізу різних тлумачень поняття категорії "втрати", можна виділити основні узагальнюючі характеристики цього поняття. Серед яких: це частина наявного в наявності ресурсу; ця частина ресурсу не бере участі в суспільному виробництві в певний момент часу; ця частина ресурсу може бути залучена в процес виробництва за певних умов.

Тривалий час продуктивні сили суспільства розвивалися, не відчуваючи недоліків в матеріальних і людських ресурсах. У процесі трансформації економіки та проведення ринкових реформ склалася ситуація, коли ресурсний потенціал регіонів перестав відповідати можливостям екстенсивного розвитку. Скорочення ресурсної бази торкнулося не тільки в сфері матеріально-сировинних ресурсів, а й у сфері трудових ресурсів.

Категорія "трудові ресурси" має фундаментальну основу і включає в себе частину населення країни, що володіє необхідним фізичним розвитком, розумовими здібностями і знаннями для роботи в господарському комплексі. Трудові ресурси характеризують потенційну масу живої праці, якої в даний момент володіє суспільство для задоволення своїх потреб [9, с.199]. У практиці аналізу та обліку до трудових ресурсів відносять: населення в працездатному віці, тобто чоловіків 16-60 років, жінок 16-60 років (за винятком непрацюючих інвалідів і пенсіонерів, які отримують пенсії за віком на пільгових умовах, тобто раніше встановлених термінів); населення старше і молодше працездатного віку, зайняте в суспільному господарстві.

Сучасний економічний словник дає аналогічну трактування сутності трудових ресурсів, визначаючи їх як "економічно активне, працездатне населення, частина населення, що має фізичними і духовними здібностями для участі у трудовій діяльності [4, с.347].

Новицький А.Г. характеризує трудові ресурси як частина населення країни, що володіє необхідним фізичним розвитком, здоров'ям, освітою, здібностями, кваліфікацією і професійними знаннями для роботи у сфері суспільно корисної діяльності [10, с.327].

Трудові ресурси є найважливішою продуктивною силою суспільства, якої в даний момент має держава. Як економічну категорію трудові ресурси можна розглядати з демографічної, економічної, соціологічної та статистичної позицій.

Демографічний аспект трудових ресурсів відображає залежність цих ресурсів від відтворення населення і враховує такі характеристики, як народжуваність, смертність, стать, вік, розселення, міграція та ін.

Як економічна категорія, трудові ресурси виражають економічні відносини з формування, розподілу та використання працездатного населення в суспільному виробництві та інших сферах людської діяльності. Економічні відносини виступають такої громадської формою, в якій реалізується здатність людини до праці. В умовах трансформації економіки спостерігаються зміни економічних відносин з приводу можливостей програми та характеру праці. З поділом форм власності відбувається і поділ трудових ресурсів за формою додатка праці. Можна виділити основні форми докладання праці: колективна праця в державному секторі, колективна праця в акціонерному (колективному) секторі, колективна праця в приватному секторі, приватна праця у домашньому господарстві, індивідуальний працю на приватний сектор. Залежно від економічної ситуації в суспільстві переважає та чи інша форма докладання праці, відбувається перерозподіл трудових ресурсів.

Соціологічний аспект трудових ресурсів розглядається як формування і використання трудових ресурсів усередині історично певної суспільної формації і під її впливом. Соціальна адаптація та реалізація людини у сфері трудової діяльності відбувається під впливом суспільного середовища і в умовах, що визначаються цим середовищем.

Статистичний аспект трудових ресурсів характеризується працездатним робочим віком населення. Працездатний вік це період, в межах кордонів певних років, протягом якого дане покоління людей здатне трудитися. На Україні працездатний вік для чоловіків становить від 16 до 60 років включно, для жінок - від 16 до 60 років включно. Число осіб у працездатному віці - категорія, що змінюється залежно від складається вікової структури населення. Чисельність населення в працездатному віці є вихідною характеристикою показника чисельності трудових ресурсів. Це дуже важливий економічний показник. Чим він вищий, тим менше доводиться непрацездатних (дітей, осіб пенсійного віку) на кожного працездатного.

Чисельність трудових ресурсів включає працездатне населення у працездатному віці та працюючих поза межами даного віку. Чисельність працюючих осіб поза межами працездатного віку - це чисельність працюючих підлітків (до 16 років) і працюючих осіб пенсійного віку. Чисельність трудових ресурсів безперервно змінюється: її поповнення відбувається за рахунок вступу частини населення в працездатний вік і за рахунок залучення до праці незайнятих осіб; скорочення - за рахунок тієї частини населення, яка стає непрацездатною і вибуває на пенсію. Таким чином, динаміка чисельності та складу трудових ресурсів за статтю та віком визначається природним і механічним рухом населення.

В останні роки в Україні збільшилася частка людей старшого віку, що свідчить про процес "старіння" населення. Така негативна тенденція змушує шукати шляхи і заходи, що дозволяють, з одного боку, збільшити народжуваність, з іншого боку, більш раціонально використовувати наявні трудові ресурси. Тому для теорії і практики важливе значення має науково-обгрунтоване чітке тлумачення поняття "втрати трудових ресурсів".

Розвиток продуктивних сил суспільства проходить певні стадії і відображає можливості людини присвоювати речовини природи у формі корисного продукту. У продуктивні сили суспільства включаються такі три елементи: робоча сила, знаряддя праці та предмети праці. Створені для реалізації певної сукупності функцій по зміні властивостей предмета праці, робоча сила і знаряддя праці визначають зміст технологічного процесу виробництва [11, с.152]. У процесі свого розвитку всі елементи продуктивних сил піддаються сукупному впливу об'єктивних економічних законів і суб'єктивних чинників, які впливають на їх якісний і кількісний потенціал.

Найбільш складний шлях свого становлення та розвитку проходить робоча сила. В економічній теорії К.Маркса вона займає провідне, основоположне місце, володіючи суб'єктивними якостями [12, с.48]. Основу робочої сили становить людина, що володіє здатністю осмисленого виконання технологічних операцій, здатністю витягувати з природного речовини корисний продукт для задоволення тієї чи іншої потреби з метою відтворення власного життєвого циклу. Виходячи з цього, за своїм фізичним змістом робоча сила представляє з себе сукупність приводяться в рух природних психофізичних властивостей організму людини, пристосованого до виконання функцій. операцій та робіт технологічного процесу. Для цієї мети використовуються органи тіла, розумові функції мозку людини, що вимагає мобілізації фізичних зусиль або інтелектуальних здібностей.

Продуктивна сила людини в наукових дослідженнях представляється як "все більш повна реалізація його біологічного та інтелектуального потенціалу шляхом емпіричного і наукового пізнання можливостей, закладених в його організмі в процесі біологічної та соціальної еволюції і формування соціально-економічних механізмів їх використання на благо людини, людства" [11, с.154]. Таким чином затверджується положення про те, що саме завдяки здатності людини до діяльності, яка реалізується у формі людської діяльності, забезпечується самозбереження і розвиток як самої людини, так і суспільства в цілому.

Робоча сила знаходить свій вияв у процесі людської праці, що визначає виконання цілеспрямованого комплексу дій для створення готового до вживання продукту. Створення продукту, головне призначення якого полягає в задоволенні природних потреб людини, мобілізує одночасно і життєві сили людини. Тобто, володіючи здатністю до праці, "людина своєю власною діяльністю опосередковує, регулює і контролює обмін речовин між собою і природою" [12, с.188]. Це означає наступне: щоб привласнити речовина природи у формі, придатній для забезпечення власного життя, людина повинна приводити в рух належать його тілу природні сили і енергетичні можливості, під впливом яких і формуються індивідуальні вміння, навички і знання. Наявність останніх, природно, і перетворює людину на носія робочої сили, наділеної властивістю відтворення продуктивної сили суспільства у формі живої праці чи суб'єктивного фактора виробництва [13, с.43].

Висновки

Таким чином, можна зробити висновок, про те, що окрема людина, що володіє якостями робочої сили, становить у сукупності основу трудових ресурсів. Тобто людина, зі своїми здібностями і можливостями до праці займає певну нішу в штучному середовищі безпосереднього виробника. Втрата потенціалу трудових ресурсів це скорочення життя населення, зниження трудової активності, зменшення чисельності.

Література

1. Шаульская Л. В. Комплексная оценка трудового потенциала региона / Региональная экономика. - №3. - 2005. - С.93-104.

2. Мочерный С.В. Основи економічних знань. К.: "Феміна", 1995. - 77с.

3. Ходзинский К. Современное состояние труда в Украине и проблемы его интенсивности/ Экономика Украины.- №8.- 2004. - С.57-62.

4. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. М.: "ИНФРА-М", 1997. - 494с.

5. Вайсброд А.В. О контрольных цифрах по борьбе с потерями // Борьба с потерями в народном хозяйстве. - М.: Планхозгиз, 1930. - 288с.

6. Антонов О.К., Бабий Б.М., Бибичев Ф.С. Украинская советская энциклопедия // Главная редакция украинской советской энциклопедии. Киев, 1982. - 551с.

7. Типовая методика исчисления потерь и резервов в сфере материального производства. - М.: НИИ ЦСУ СССР, 1979. - 47с.

8. Большая советская энциклопедия. - Гл. ред. О.Ю. Шмидт. - М.: Советская энциклопедия, 1998 -- 442 с.

9. Экономическая энциклопедия / Политическая экономия/ Под.ред. Румянцева А.М. Т.4. М.: "Советская энциклопедия", 1980.- 672с.

10. Новицкий А.Г. Население и трудовые ресурсы. - М.: "Мысль", 1990. - 398 с.

11. Папаика А.А., Саенко В.Г., Саенко Г.В. Развитие экономических отношений в среде преобразования промышленного региона. - Донецк:ДонГУЭТ им. М.Туган-Барановского, 2003. - 720с.

12. К.Маркс, Ф.Энгельс. Соч. Т.23. М.: Политиздат, 1969. - 388с.

13. К.Маркс, Ф.Энгельс. Соч. Т.24. М.: Политиздат, 1969. - 423с.

References

1. Shaulskaya L.V. (2005) Complex estimation of labour potential. Regional economy. L'viv, Ukraine. pp.93-104

2. Mocherniy S.V. (1995) The basis of economic knowledge. Kiev. Femіna, Ukraine.

3. Hodzinskiy K. (2004) Modern state of labour in Ukraine and problem of his intensity/ Economy of Ukraine, Kiev, Ukraine, pp.57-62

4. Rayzberg B.A., Lozovskiy L.S., Starodubtseva E.B. (1997) Modern economic dictionary. Moscow, INFRA-m, Russia.

5. Vaysbrod A.V. (1930) About control numbers on the fight against the losses // Fight against the losses in the national economy.Moscow, Planhozgiz, Russia.

6. Antonov O.K., Babiy B.M., Bibichev F.S. (1982) Ukrainian soviet encyclopedia // Main release of the Ukrainian soviet encyclopedia. Kiev, Ukraine.

7. Model method of calculation of losses and backlogs in the field of material production. Moscow, Russia.

8. Large soviet encyclopedia. (1998), Moscow, Soviet encyclopedia, Russia.

9. Economic encyclopedia (1980) / Political economy/ Pod.red. Rumyantseva A.M. T.4. Moscow. Soviet encyclopedia, Russia.

10. Novitskiy A.G. (1990) Population and labour resources. Moscow. Thought, Russia.

11. Papaika A.A., Saenko V.G., Saenko G.V. (2003) Development of economic relations in the environment of transformation of industrial region. Donetsk, Ukraine.

12. K.Marks, F.Engels. (1969) T.23. Moscow, Politizdat, Russia.

13. K.Marks, F.Engels. (1969) T.24. Moscow, Politizdat, Russia.

Размещено на Allbest.ru