Теоретичні аспекти ринку винограду та продуктів його переробки з позиції аграрного сектору економіки

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Роль і місце ринку в економіці країн є одним із найбільш складних та важливих питань, і в той же час мало розроблених в економічній теорії.

Ринок - це керована виробниками і покупцями соціально-економічна система, що функціонує в умовах правової держави з метою забезпечення якості життя людей, що відповідає постійно зростаючим світовим стандартам. Збалансованість ринку товарів забезпечується завдяки дії закону попиту і пропозиції, динамічна відповідність яких досягається продуманою системою державного регулювання і маркетингу. Пропозиція сільськогосподарської продукції залежить від обсягів її виробництва і цін на неї. Ціноутворення на продукцію агропромислового комплексу залишається однією з найскладніших нерозв'язаних проблем на сучасному етапі. Саме ця проблема повинна вирішуватися з допомогою ринкового механізму. Деякі теоретичні та науково-практичні проблеми, пов'язані з розвитком ринку виноградарства та виноробства з позиції аграрного сектору економіки не отримали до теперішнього часу належної наукової розробки та узагальнення.

Аналіз наукових досліджень та публікацій. Дослідженню ринку винограду та продуктів його переробки в аграрному сектору економіки приділяється недостатньо уваги. Одночасно, розвитку аграрного ринку та виноградарсько-виноробному підкомплексу присвячено багато наукових праць таких учених, як В.Г. Андрійчук, О. А. Авласенко, П.Т. Саблук, Ю. В. Тінтулов, О.М. Шпичак та інші. На сьогоднішній день в наукових розробках не вироблені єдині концептуальні підходи, що відображають істотні особливості і закономірності ефективного функціонування виноробних структур.

Український аграрний сектор економіки, що значно перевищує потреби внутрішнього ринку, є ланкою, що з одного боку може стати локомотивом розвитку національної економіки та її ефективної інтеграції в світовий простір, а з іншого - зростання доходів, задіяного в аграрній економіці сільського населення, що складає третину всього населення країни, дати мультиплікативний ефект у розвитку інших галузей національної економіки [1].

Аграрний ринок - складова частина єдиного ринкового простору. Тому в основі його функціонування лежать загальні принципи ринкового господарювання: орієнтація на споживача, свобода вибору, свобода виробника, конкуренттний характер відношень, пріоритет приватного інтересу. Водночас економіка аграрного ринку виділяється в окремий напрямок досліджень, тому загальні принципи виявляють себе на цьому ринку специфічно. Пояснюється це особливостями сільського господарства, які можна розділити на дві групи чинників:

- обумовлена тісним зв'язком аграрних технологій з природними умовами: погода, клімат, фізіологія живих організмів;

- визначається перерозподілом в аграрних співтовариствах економічних і соціально-демократичних процесів.

Економічні відносини в аграрному секторі економіки досить специфічні, бо виникають вони з приводу привласнення й використання землі як основного фактору виробництва. Це, в свою чергу, відрізняє аграрний сектор економіки від інших галузей народного господарства. Особливості аграрного сектора економіки полягають в тому, що по-перше, на відміну від промисловості, для якої земля є лише загальною умовою функціонування в сільському господарстві земля - головний об'єкт виробничих відносин і основний засіб виробництва; по-друге, для сільського господарства характерним є збіг часу виробництва і робочого періоду, що породжує сезонний характер виробництва; по-третє, в сільському господарстві тісно переплітаються економічні і природні процеси відтворення. Тому кінцевий результат є сума зусиль людини і природи; по-четверте, складність і різноманітність економічних зв'язків, породжених входженням сільського господарства доагропромислового комплексу (АПК), а також переплетінням різноманітних форм власності [2].

У ринковій економіці сукупність відносин і зв'язків галузей АПК складає систему агробізнесу. Специфіка сільськогоподарського виробництва зумовлює особливості відтворення в сфері аграрної економіки, в усій системі АПК. Головна ознака, за якою ті чи інші галузі відносять до комплексу - їхня участь у виробництві кінцевої продукції із сільськогосподарської сировини. Особливе місце тут займає ринок винограду та продуктів його переробки, на який також поширюються особливості сільського господарства та сучасні проблеми в АПК.

Виноград - це гроно, що складається із стрижня, від якого відходять гребені з плодоніжками і ягодами. Грона має різну щільність (щільна, рихла) і величину (маленькі, середні, великі і дуже великі). Вирощування і переробкою винограду займається винограднопродуктовий комплекс.

До складу виноградно-продуктового комплексу України входять виноградарство, промислова переробка винограду, а також виробництва, що обслуговують ці галузі. Кінцевою продукцією комплексу є свіжий виноград, виноградний сік, виноградна м`язга, виноматеріали, виноградні тихі, шампанські та ігристі вина та коньяки України, які виготовляють з технічних сортів винограду. З відходів виробництва отримують кормове борошно, оцет, виноградну олію, дріжджі, спирт, виннокам'яну кислоту, дубильні речовини, органічні добрива тощо.

Слід зазначити, що з теоретичних засад ринок винограду та продуктів його переробки, з позиції аграрного сектору економіки відтворює загальні закономірності, які властиві для ринку сільськогосподарської продукції, де обмежена сфера дії ринкових законів, що пояснюються такими обставинами:

a) основні ресурси сільськогосподарського виробництва є нерукотворні ресурси природи - рослини, тварини, земля, клімат, погода. Такі ресурси розвиваються на основі біологічних законів, які є первинними стосовно ринкових;

б) частина створеної в сільському господарстві продукції стає ресурсом для подальшого процесу виробництва, тобто минає ринок, не стає об'єктом купівлі-продажу (посадковий матеріал, корми, продукція що розподіляється між робітниками в формі оплати праці, ін);

в) багатогалузевий характер і величезна різноманітність товарної продукції сільського господарства є причиною того, що потреба в обміні за допомогою купівлі-продажу в умовах сільського господарства нижча.

Вільна дія сільськогосподарського виробника обмежена його залежністю від непередбачених і постійно мінливих природних умов. Результати сільськогосподарського виробництва досить сильно залежать від кількості опадів, наявності сонячних днів, кількості днів з ефективною температурою, інших природних чинників, які доля сільськогосподарського виробника можуть стати причиною як економічного процвітання так і фінансового краху.

Можливості сільськогосподарського виробництва обмежені просторовими рамками, площею сільськогосподарських угідь, ріллі, сіножатей. Сільськогосподарський виробник не може зробити помітного впливу на прискорення процесу виробництва, тому, що останні переплітається з біологічними процесами, такими як вегетація рослин, інше. У кінцевому розрахунку, усе це виявляється у в обмежених можливостях виробника сільськогосподарської продукції впливати на розмір її пропозиції.

Ринкова кон'юнктура формується під впливом взаємопов'язаних факторів: попиту, пропозиції і ціни. Нормальне співвідношення попиту і пропозиції - це їх рівновага, тобто відповідність між об'ємом і структурою попиту на товари та їх пропозиція. Крім цього важливими інститутами, що впливають на аналіз кон'юнктури є наступні: бюджетне фінансування, кредитування, оподаткування, ціноутворення ін. Тобто існує сукупність важелів, що впливають на функціонування господарства, окремого товарного ринку в кожний момент часу під впливом різноманітних факторів, або причин яким створюється та чи інша ринкова ситуація, у відповідний часовий період.

На кон'юнктуру ринку мають вплив такі фактори, а саме економічні, політичні, соціальні, технічні, природно-біологічні. Відомий вчений Г.Я. Кіперман [3] поділяє їх на циклічні (масштаби оновлення основного капіталу, попит на споживчі товари, стан кредитно-грошової сфери); нециклічні (науково-технічний прогрес, процеси концентрації та централізації капіталу та виробництва, мілітаризація економіки ін.); випадкові (тимчасові, фактори, що швидко змінюються (посуха, хвороби ін.) за характером впливу на кон'юнктуру нециклічні. Конюнктуроутворюючі фактори автор поділяє на постійно діючі (державне регулювання економіки, НТП, інфляція, вплив монополій) і не постійно діючі (сезонність у виробництві та споживанні, соціальні конфлікти, політичні кризи, стихійні лиха). Циклічні закономірності функціонування економіки є першопричиною всіх кон'юнктурних коливань, але водночас кон'юнктура характеризується і визначеною самостійністю стосовно економічного циклу. У фазі піднесення може спостерігатися погіршення кон'юнктури певних товарних ринків і, навпаки, у період кризи і депресії можливі тимчасові зміни ділової активності. Крім того є ряд факторів, які класифікуються за характером дії на об'єктивні (пов'язані з економічною ситуацією) та суб'єктивні (зумовлені дією окремих суб'єктів, як правило, монополістів). Монополізація галузей економіки, як правило, призводить до монопольного становища на ринку, що супроводжується підвищенням цін з метою отримання більших прибутків. Але таке суб'єктивне ставлення до економічного розвитку не супроводжується адекватним розширеним споживання, оскільки останнє характеризується рамками платоспроможного попиту, тому високий ступінь монополізації галузей економіки може створити негативні умови впливу монополістів на кон'юнктуру товарних ринків.

Роль факторів нерівноцінна, не всі вони в однаковій мірі впливають на формування стану і динаміку товарної кон'юнктури. Тому в дослідженні кон'юнктури важливу роль відіграє системний підхід до вивченню факторів, що формують її тобто сукупність принципів - теоретичного дослідження об'єктів, що зображаються у вигляді складних систем. Він використовується для визначення механізму динаміки об'єкта, допомагає виявити його структуру і принцип функціонування.

Специфічною рисою аграрного ринку, зокрема і ринку винограду та продуктів його переробки, є недостатня гнучкість попиту і пропозиції. Вона виявляється в середньостроковому періоді: у так званих помилкових коливаннях, у довгостроковому періоді: у вигляді секторальної структури. При цьому слід враховувати, що виноградарсько-виноробне виробництво складається з виробничо-технологічних циклів, сільськогосподарського і промислового, в основі якого лежить вирощування і переробка винограду. Економічна система виноробного виробництва побудована таким чином, що може акумулювати не лише матеріальні ресурси, але також здатна впливати на економічні стосунки між суб'єктами господарської діяльності [4].

В результаті ринкової ціни на сільськогосподарську продукцію (так і винограду) призводить до нераціонального поділу ресурсів. У основі недостатньої гнучкості попиту і пропозиції сільськогосподарської продукції лежить їх низька цінова еластичність, що пояснюється тим, що сільськогосподарська продукція, це, як правило, життєво необхідні продукти харчування. Чим вища ступінь необхідності продукції, тим не значніша реакція попиту на зміну ціни.

Більш того, низька еластичність пропозиції сільськогосподарської продукції обумовлена її залежністю від природних умов і високої капіталоємкості сільськогосподарського виробництва. Зазначимо, що еластичність - це міра чутливості попиту і пропозиції до зміни чинників, що їх визначають, і, насамперед, від вартості товарів. Виходячи з цього визначення відношення, яке характеризує зміну попиту відповідно до зміни ціни у відсотках, називається еластичністю попиту за ціною і визначається за формулою [5]:

,

де: ЕDр - коефіцієнт еластичності попиту за ціною;

?QD - зміна попиту у відсотках;

?P - зміна ціни у відсотках.

Коефіцієнт еластичності попиту на ринку винограду та продуктів його переробки залежно від ціни показує на скільки відсотків зміниться попит на продукт при зміні ціни на нього на 1%. Еластичність попиту за ціною завжди має від'ємне значення. Знак «мінус» свідчить про зворотну залежність між ціною і величиною попиту.

Розмір пропозиції продукції на ринку винограду та продуктів його переробки визначається процесами розширення і скорочення виробництва, що у сільському господарстві тісно переплітаються з біологічними процесами. Швидке розширення і скорочення сільськогосподарського виробництва так і виноробства також проблематичне через високу капіталоємкість [6]. Недостатня гнучкість попиту і пропозиції сільськогосподарської продукції і у виноградно-продуктовому комплексі в умовах мінливої ринкової кон'юнктури породжую утруднену адаптацію пропозиції до структурних змін в економіці України , що розвивається. На сучасному етапі виноградно-виноробна галузь в процесі переходу на нові організаційно-виробничі форми власності і господарювання потребує змін, оскільки знаходиться в стані тривалої економічної кризи.

Сучасний стан виноградарства та виноробства характеризується скороченням загальних площ насаджень виноградників, зменшенням їхньої урожайності. Спостерігається загальне падіння економічної ефективності виробництва винограду та виноробної продукції.

На даний час у виноробній галузі існують проблеми, які полягають у наступному:

1. Невідповідність обсягів виробництва: столового винограду потребам населення; винограду технічних сортів потребам виноробства, яке орієнтовано на попит на внутрішньому та зовнішньому ринках.

2. Закладення насаджень садивним матеріалом низьких селекційних категорій.

3. Невідповідність сортового складу виноградних насаджень вимогам виноробства.

4. Низька ефективність виробництва винограду, яка зумовлена високою долею старих та зріджених виноградних насаджень, що підвищує собівартість і знижує конкурентноздатність столового винограду та вітчизняної виноробної продукції.

Така негативна тенденція розвитку, яка склалася у виноградарстві зумовлена наступними чинниками:

- економічного кризою України;

- низькою ефективністю виноградарства порівняно з пшеницею;

- недосконалістю чинного законодавства з питань власності на землю;

- низьким рівнем доходу працюючих у виноградарстві;

- невизнанням при формуванні бюджетної політики об'єктивної нерівності умов відтворення сільськогосподарського виробництва порівняно з іншими галузями і сферами діяльності, що спричинено сезонністю виробництва, залежністю від природнокліматичних умов, тривалістю виробничих циклів і, відповідно, уповільненим оборотом капіталу;

- недостатнім рівнем державної фінансової підтримки виноградарства та наукових досліджень в галузі;

- недостатнім стимулюванням впровадження інноваційних технологій та інвестицій в агропромислове виробництво;

- відсутністю паритетних економічних відносин між аграрним сектором та іншими галузями економіки;

- відсутністю паритетних економічних відносин між суб'єктами інтеграційної структури: «виробник винограду - виробник вина»;

- недостатнім рівнем розвитку інфраструктури аграрного ринку, тінізацією та монополізацією каналів реалізації продукції;

- відсутністю інформаційного забезпечення з питань господарювання в ринкових умовах.

Ситуація, що склалася в виноградно-продуктовому комплекс, складової АПК, на сьогодні, не дає можливості подолати зазначені негативні явища без розробки та впровадження державної системної політики в аграрній сфері економіки України і, зокрема, в сфері виноградарства та виноробства, яка потребує впровадження більш вдосконалених механізмів господарювання, що сприятиме розвитку ринку винограду та продуктів його переробки.

Висновки.

1. Теоретичні засади ринку винограду та продуктів його переробки, з позиції аграрного сектору економіки відтворюють загальні закономірності, які властиві для ринку сільськогосподарської продукції, де обмежена сфера дії ринкових законів.

2. Збалансованість ринку товарів забезпечується завдяки дії закону попиту і пропозиції, динамічна відповідність яких досягається продуманою системою державного регулювання і маркетингу. Закон нормально функціонує тільки на основі гнучкої системи цін, що відображає індивідуальні переваги, і коливання пропозиції в результаті зміни попиту на товари. У основі недостатньої гнучкості попиту і пропозиції сільськогосподарської продукції лежить їх низька цінова еластичність, що пояснюється тим, що сільськогосподарська продукція, це, як правило, життєво необхідні продукти харчування.

3. Специфічною рисою аграрного ринку, зокрема і ринку винограду та продуктів його переробки, є недостатня гнучкість попиту і пропозиції. Вона виявляється в середньостроковому періоді: у так званих помилкових коливаннях, у довгостроковому періоді: у вигляді секторальної структури. При цьому слід враховувати, що виноградо-виноробне виробництво складається з виробничо-технологічних циклів, сільськогосподарського і промислового, в основі якого лежить вирощування і переробка винограду.

Література

економічний виноградний виробник

1. Стратегія розвитку аграрного сектору економіки України на період до 2020 року.[Електронний ресурс]. Ресурс доступу:http://minagro.gov. ua/node/7644

2. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Економіка Ч.1; Ч.2: Загальна економічна теорія; Спеціальна економічна теорія / Г.І. Башнянин ,П.Ю. Лазур, В.С. Медведєв - К.: Ніка-Центр; Ельга, 2002. - 527 с. .[Електронний ресурс]. Ресурс доступу: http://buklib.net/books/22032/.

3. Рыночная экономика [Текст] : популяр. слов. : 200 терминов / Ред. Г. Я. Киперман. - М. : Политиздат, 1991. - 224 с.

4. Авласенко О.А. Сучасні тенденції розвитку виноробства в Україні і її регіонах / О.А. Авласенко / Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка», № 6, 2014.[Електронний ресурс]. Ресурс доступу: http://www. economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3128.

5. Матчина И.Г. Экономика виноделия / И.Г. Матчина, А.Н. Бузни - Симферополь: «Таврида», 2003. -256с.

6. Саблук П.Т. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку: Інформ.-аналіт. / П.Т. Саблук /36./ За ред. - К., 2003.- 763с.

Размещено на Allbest.ru