Демонополізація економіки України, єдиний шлях до відновлення конкурентоздатності економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 330.341.1

Демонополізація економіки України, єдиний шлях до відновлення конкурентоздатності економіки

О.Л. Чернелевська,

Кандидат економічних наук, кандидат юридичних наук, докторант Національний університет харчових технологій

Сьогодні потреба в монополізації економіки в Україні стала державною політикою, відсутність проконкурентної свідомості і у державної влади і у бізнесу в Україні є значною загрозою для конкурентоздатності країни в цілому. Найбільшим негативом цієї моделі розвитку країни є скорочення стрімкими темпами конкурентних переваг для більшості галузей країни, а отже і для країни в цілому. Демонополізація економіки є єдиним шансом для відновлення конкурентоздатності України.

Ключові слова: економічна концентрація, еволюція, держава, конкуренція, антимонопольне регулювання, ринкова економіка.

Today, the need for monopolization of the economy in Ukraine has become government policy , lack of competition-oriented minds in government and business in Ukraine is a major threat to the competitiveness of the country. The biggest negative of the model development is to reduce the rapidly competitive advantage for most areas of the country, and therefore for the country as a whole. Monopolization of the economy is the only chance to restore the competitiveness of Ukraine.

Keywords: economic concentration , the evolution of the state competition , antitrust regulation , market economy.

Будь-яке досконале правове регулювання є дієвим лише тоді, коли існує загальна потреба в застосуванні цього правового масиву. Так, сьогодні в Україні існує правова система захисту конкуренції, однак, на жаль ця правова система нівелюється іншою потребою, а саме потребою в монополізації економіки. Сьогодні потреба в монополізації економіки в Україні стала державною політикою і саме створення монопольних ніш є пріоритетом і для влади і для олігархів. Отже, відсутність проконкурентної свідомості і у державної влади і у бізнесу в Україні є значною загрозою для конкурентоздатності країни в цілому.

Міжнародна конкурентоздатність - явище складне і багатогранне, особливо в сучасному ринковому середовищі, де конкурентоспроможність визначає, роль і майбутнє країни. Дане явище еволюціонувало протягом довгого періоду часу, набувало різні форми, залежало від багатьох факторів. Проблемі міжнародної конкурентоспроможності присвячено безліч робіт, як вітчизняних вчених, так і закордонних. Окремі аспекти цієї проблеми, зокрема можна простежити в працях таких зарубіжних вчених як, М. Портера, М. Ренолдса, С.Смітта, Л.Тейлора, М.Фрiдмана, Ф. Хайєка та ін, але більше в аспекті забезпечення конкурентоспроможності товарів, фірм, галузей, регіонів. Але разом з тим міжнародна конкурентоспроможність країни не є простою сумою конкурентоспроможності товарів, галузей, регіонів, а є їх якісним поєднанням в комплексі з іншими факторами. Однак багато аспектів даної наукової проблеми залишається недостатньо розкритими та обґрунтованими. монополізація економіка конкурентний

Обґрунтування залежності показників конкурентоздатності від рівня розвитку конкуренції в країні основним завдання підготовки наукової статті.

Демонополізація деяких ринків стримується в результаті адміністративного ресурсу, який перешкоджає розвитку конкуренції на товарних ринках .

Так, з метою забезпечення інтересів держави та населення у процесі реформування системи закупівель і використання зерна державних ресурсів, створення сприятливих умов для інвестування елеваторної, борошномельно-круп'яної і комбікормової промисловості Кабінет Міністрів України утворив Державну акціонерну компанію "Хліб України" у формі відкритого акціонерного товариства і передав їй всі державні елеватори та комбінати хлібопродуктів. Компанія є правонаступником прав і обов'язків Головного управління по хлібопродуктах та Головного управління комбікормової промисловості Міністерства сільського господарства і продовольства.

З метою здійснення структурної перебудови медичної та мікробіологічної промисловості Кабінет Міністрів України утворив Державну акціонерну компанію "Укрмедпром". Статутний фонд Компанії створено шляхом передачі майна державних підприємств фармакологічної та медичної промисловості.

З метою реалізації Державної програми "Золото України", залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій у розвиток гірничодобувної підгалузі та суміжних виробництв Кабінет Міністрів України створив Державну акціонерну компанію "Українські поліметали".

З метою здійснення структурної перебудови гірничорудної промисловості, підвищення рівня керованості підприємствами та організаціями, що належать до її сфери, Кабінет Міністрів України створив Державну акціонерну компанію "Укррудпром".

З метою забезпечення економічних інтересів держави в процесі корпоратизації та приватизації державних підприємств нафтогазового комплексу та задоволення потреб споживачів у паливно-енергетичних ресурсах створено Національну акціонерну холдингову компанію "Укрнафтогаз" на базі підприємств і організацій нафтогазового комплексу.

Крім того, за рішенням уряду було створено 24 холдингові компанії, серед яких Акціонерна судноплавна холдингова компанія "Сі Трайдент", Акціонерна холдингова компанія "Укрнафтопродукт”, Відкрите акціонерне товариство "Лізингова компанія "Украгромашінвест”, Державна акціонерна компанія "Ліки України", Державна акціонерна компанія "Україна туристична”, Державна акціонерна компанія "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання”, Державна акціонерна компанія "Укрресурси”, Державна акціонерна холдингова компанія "Артем", Державна акціонерна холдингова компанія "Дніпровський машинобудівний завод”, Державна акціонерна холдингова компанія "Енергобуд”, Державна акціонерна холдингова компанія "Каскад", Державна акціонерна холдингова компанія "Київський радіозавод", Державна акціонерна холдингова компанія "Титан", Державна акціонерна холдингова компанія "Топаз", Державна акціонерна холдингова компанія "Укргеолреммаш", Державна акціонерна холдингова компанія "Чорноморський суднобудівний завод", Закрите акціонерне товариство "Кредитно-гарантійна установа", Національна акціонерна компанія "Надра України”, Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", Українська державна акціонерна холдингова компанія "Укрпапірпром", Холдингова компанія "Краян”, Холдингова компанія "Реле і автоматика", Холдингова компанія "Укркомунмаш”, Холдингова компанія "Укрпромавтошинаремонт".

Дотепер в законодавстві чітко не визначено статус нових великих структур монополістичного типу, не налагоджено антимонопольний контроль за їхньою діяльністю, що також негативно позначається на розвитку конкурентних відносин і попередженню обмежувальної практики суб'єктів господарювання, на що слушно було зазначено представником України на міжнародній конференції у Брюсселі [6].

Створення холдингових компаній було спрямоване на збереження і утримання влади директорів, а також на збереження колишніх монопольних структур. Опитування спеціалістів-експертів показало, що якщо всі наявні великі холдингові компанії прийняти за 100 %, то 46 % залишилися від радянських часів, 11% - створені шляхом злиття існуючих підприємств, і лише 17 % - виросли з дрібних підприємств завдяки умілому веденню справ[5, с.16].

Процес перерозподілу впливу в агропромисловому секторі набирає обертів. З 2010 року Міністерство аграрної політики та продовольства сприяло багатьом суперечливим нововведенням у галузі. Завдяки введенням експортних квот на зернові у 2011 році відбулась монополізація ринку експорту зерна, а чиновники вже знову думають про створення вертикально-інтегрованої корпорації з безмірними можливостями.

В розподілі квот на експорт зерна нікому не відоме ТОВ «Хліб Інвестбуд» отримувало майже 80%, а інші компанії - зернотрейдери були практично усунуті з ринку. Тобто віддалені від влади потужні зернотрейдери, які сумлінно виконали всі умови постанови Кабміну №938 від 4 жовтня 2010 року їх не одержали [1].

Чим мотивувало аграрне відомство вибір «Хліб Інвестбуду» у ролі державного оператора з експорту зерна? Чи міг «Хліб Інвесбуд» у новорічні свята, із 31 грудня по 6 січня 2011 року, оббігати всі зерносховища, і підтвердити задекларовані обсяги зерна, чого не змогли зробити навіть трейдери, які мають власні елеватори? Отже, як видно завдяки державній підтримці з'явилась монопольна позиція на до цього конкурентному ринку експорту зернових.

ТОВ «Хліб Інвестбуд» продавав у 2011 році пшеницю і кукурудзу виключно Victoria Alliance із Alteron Limited, а вони у свою чергу продавали куплене виключно Restex Alliance. І лише остання виходила із товаром на зерноторговельні компанії, які доставляють збіжжя до країн-імпортерів.Відтак, діяльность «Хліб Інвестбуду», лише на різниці внутрішніх цін на пшеницю та кукурудзу на час укладання контрактів у 2011 році завдала прямих збитків на 24,5 млн. дол.

У результаті проходження фуражної кукурудзи через «шлюзи» офшорних компаній її ціна із 235 дол. за тонну зросла до світової -- 305. Мінус 70 дол. на тонні! Помножимо на півмільйона експортованих тонн 35 млн. дол. осіло в офшорах. Так само і по пшениці. Різниця між ціною «Хліб Інвестбуду» і кінцевою Restex Alliance становила 95 дол. на тонні. Враховуючи обсяг експортного контракту, ще на 21 млн. дол. збагатіла трійка офшорних фірм. Тобто «Хліб Інвестбуд» допоміг їм сумарно піднятися на 56 млн. дол. При цьому ТОВ з оборотом за 2011 рік 1,4 млрд. грн., сплатило всього-на-всього 700 тис. грн. податку на прибуток.

На сайті Генпрокуратури з'явилося повідомлення, що відомство порушило кримінальну справу стосовно чиновників Аграрного фонду.[2] Їх, зокрема, підозрюють у завданні державі збитків на суму 340 мільйонів гривень. Прес-служба Генпрокуратури зазначає, що в березні 2011 року Аграрний фонд уклав договір на закупівлю зерна на 1,5 мільярда гривень з ТОВ «Хліб Інвестбуд». Попри те, що законодавством операції за поставками зерна звільнялися від сплати ПДВ, цьому підприємству було перераховано в порядку повернення ПДВ 280 мільйонів гривень. Крім цього, як зазначають в Генпрокуратурі, наприкінці 2011 року Аграрний фонд уклав із зазначеним суб'єктом підприємницької діяльності ще одну угоду на придбання зерна - за цінами, які були значно вищими за ринкові. В результаті цієї оборудки держава втратила ще 52 мільйони гривень.

Це все -- такса за становлення і просування за кордон державного експортера-монополіста.

Коли аграрний міністр у 2011 році переконував представників ЄБРР у тому, що держава контролює ТОВ «Хліб Інвестбуд» і має у статутному фонді 61% це не відповідало дійсності. Ще у серпні 2010 року без процедури приватизації приватна компанія «Каласар» придбала у «Хліб Інвестбуді»» частку у 51% без усіляких конкурсних приватизаційних процедур. У «Каласарі» -- два рівноправні власники: Олександр Козирєв та кіпрський офшор Genetechma Finance Limited.

Який сенс державі опускатися до рівня рядового міноритарія, якщо на сьогодні вона -- повноправний власник таких інституцій, як Аграрний фонд, державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України», що мають повне право здійснювати експортно-імпортні операції. Та й, власне, фінансово сильні підрозділи ДАК «Хліб України», з яких зліпили Державну продовольчо-зернову корпорацію, також могли експортувати те ж зерно. Тобто сьогодні потенційно конкурентна зернова галузь України повністю окутана не прозорими схемами державницьких монопольних ніш.

Про це свідчить документ - інформаційний меморандум Державної продовольчо-зернової корпорації - ДПЗКУ.[3] Планувалося, що корпорація стане основним постачальником збіжжя для Аграрного фонду. Це підприємство стало правонаступником ДАК "Хліб України", яку уряд вирішив ліквідувати, та передати ДПЗКУ 36 елеваторів, комбінатів хлібопродуктів і хлібних баз, у тому числі Одеський і Миколаївський портові елеватори.

У презентації ДПЗКУ також сказано, що її експортний потенціал за три роки може зрости з 2,8 мільйона тонн зерна до 10,5 мільйона тонн. Відповідно, валовий дохід збільшиться з 620 мільйонів доларів до 2,4 мільярда доларів, за рахунок своїх об'єктів перевалки ДПЗКУ може експортувати до 6,3 мільйона тонн зерна, а ще 4 мільйона тонн передбачається вивозити через "партнерські" зернові термінали. Крім того, держструктура обіцяє, що зможе консолідувати 1 мільйон гектарів землі. За оцінками експертів, зараз вона має 10 тисяч гектарів землі. Утім, важко зрозуміти, як корпорація збирається купувати ріллю, враховуючи, що завершити земельну реформу влада планує не раніше 2012 року. Набагато простіше скористатися резервом. Мінагропрод має близько 0,5 мільйона гектарів землі, які знаходяться у користуванні підвідомчих міністерству установ. Ще стільки ж має Національна академії аграрних наук, яку очолює заступник Мінагропроду.

Окрім збільшення земельного фонду і експортних можливостей, чиновники також обіцяють державні гарантії з боку Аграрного фонду та субсидіювання спільних проектів. Одним з найбільших таких проектів ДПЗКУ називає створення аграрного машинного парку, на що протягом чотирьох років корпорація виділить 1,3 мільярда доларів, при цьому 10-20% цих коштів має забезпечити держава а під інші будуть отримані державні гарантії.

Державний монополізм - це гірший варіант. Сьогоднішня політика ручного керування та адміністративного втручання - це причина ситуації і з гречкою, і з цукром та багатьох інших аграрник криз в Україні.

Таким чином, виникає необхідність доопрацювання законодавства, що регулює діяльність великих монополістичних структур, з метою досягнення реальної демонополізації економіки, а не створення видимості цього процесу.

Крім державних монополій, які побудовані завдяки адміністративному державному ресурсу, за принципом монопольних ніш. В останні роки на жаль в Україні швидкими темпами будується олігархічно-монополістичний капіталізм, який завдяки своїй близькості до влади створює монопольні вертикально інтегровані структури, які забирають майбутнє у цілого пласту конкурентоздатної української економіки та в цілому призводять до втрати Україною конкурентоздатності.

Термін - олігархічна монополізація, який означає концентрацію певних галузей економіки в руках кількох наближених до влади олігархів можна цілком застосувати до сьогоднішньої України. Олігархів завжди поділяли на перший рівень, другий рівень та більш дрібних. На першому рівні перебувають персони, які контролюють найбільші бізнеси не лише в Україні, а і за кордоном. Це Рінат Ахметов, Ігор Коломойський, Дмитро Фірташ та Віктор Пінчук. Другий рівень - це менш впливові бізнесмени, які встигли захопити під свій контроль багато другорядних підприємств або контролюють одне велике.

Олігархи усіх рівнів сповідують єдину модель побудови бізнесу. Вона полягає в створенні монополії, після чого ринку пропонуються принципово інші не вигідні умови з якими враховуючи відсутність альтернативи всі змушені погоджуватись.

Державницько-адміністративний монополізм та олігархічно-монополістичний капіталізм, що базуються на принципі монопольних ніш на сьогодні є реальною загрозою для конкурентоздатності України. Найбільшим негативом цієї моделі розвитку країни є скорочення стрімкими темпами конкурентних переваг для більшості галузей країни, а отже і для країни в цілому. На початку 90-х років, коли Україна здобула незалежність її конкурентоздатність та величезний потенціал ні у кого не викликали сумнівів. Однак за 20 років цей конкурентний потенціал втрачався стрімкими темпами та як наслідок протягом 2006-2010 років, включно Україна мала негативний торговий баланс. Як окремо по рокам, так і загальний за п'ять років. Експорт за цей час становив 295 млрд. 220 млн. доларів США. В структурі експорту переважали: метал 28%, послуги 14%, харчові продукти та зернові - 12%, механічне обладнання - 7%, хімічна продукція - 5%.[4]

Імпорт протягом 2006-2010 років перевищив експорт і становив 323,19 млрд. долл. США. В структурі імпорту переважали: газ природний, нафта сира та продукти її переробки - 26%механічне обладнання - 13% ,транспортні засоби - 9% , послуги нерезидентів - 7% .

Отже сальдо торгового балансу України за 2006-2010 р.р. включно було негативним і склало мінус 27,97 млрд. доларів США. Покриття дефіциту відбулось за рахунок прямих іноземних інвестицій, міжнародних трансфертів і резервів НБУ.

Якщо втрата конкурентоздатності української економіки буде відбуватись такими темпами, то Україна з гравця на міжнародних ринках, перетвориться на ринок збуту для іноземних товарів та країну монопольних ніш.

Література

1. Постанова КМУ (2011), «Про встановлення обсягів квот на окремі види сільськогосподарської продукції, експорт якої підлягає ліцензуванню до 31 грудня 2010 р., і затвердження Порядку видачі ліцензії на експорт окремих видів сільськогосподарської продукції та розподілу квот»опублікована: www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/938-2011-пэ

2. Українська правда (2012), «Генпрокуратура виявила "зернові" махінації на 300 мільйонів» опубліковано на: www.pravda.com.ua/news/2012/04/4/6962106/э

3. Сайт Державної продовольчо-зернової корпорації (2011), «ДПЗКУ допоможе українським виробникам отримати світову ціну за вирощений врожай», http://www.pzcu.gov.ua/ua/

4. Газета «Фінмонітор» (2011), Дефицит текущего счета и торгового баланса по итогам 2011 г. составит более 9 млрд долл., - эксперт, опубліковано на: http://finmonitor.com.ua/news/4441-deficit-tekuschego-scheta-i-torgovogo-balansa-po-itogam-2011-g-sostavit-bolee-9-mlrd-doll-ekspert.html

5. Колотшов В.І. (1999), «Ще раз про адміністративні бар'єри», Підприємець. К., № 1-2.

6. Доповідь України на міжнародній конференції у Брюсселі (1999), «Холдінги - стан на кінець 90-х».

References:

1. Postanova KMU (2011), “Pro vstanovlenna obsagiv kvot na okremi vidi silskogospodarskoi produksi, eksport ykoi pidlage licenzuvannu do 31 December 2010 I zatverdjenna poradku vidaci licenzii na eksport okremix vidiv silskogospodarskoi produkcii ta rozpodilu kvot”, available at: www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/938-2011-пэ

2. Ukrainian Pravda (2012), “Generalna prokuratura viyvila zeovi maxinacii na 300 million”, available at: www.pravda.com.ua/news/2012/04/4/6962106/э

3. Sayt DPZKU (2011), “DPZKU dopomoje ukrainskim virobniram otrimati svitovu cenu za virosceniy vrojai sayt State Food and Grain Corporation”, http://www.pzcu.gov.ua/ua/

4. Gazeta “Finmonitor” (2011), “Deficit tekuchego sceta I torgovogo balansa po itogam 2011 sostavit bolee 9 billion dollars - Expert”, available at: http://finmonitor.com.ua/news/4441-deficit-tekuschego-scheta-i-torgovogo-balansa-po-itogam-2011-g-sostavit-bolee-9-mlrd-doll-ekspert.html

5. Kolotshov V.I . (1999), «Cse haz pro admin barieri», Pidpriemec. K., №1-2.

6. Report of Ukraine at the international conference in Bryusseli (1999), «Holdings dopovid na kinec 90»

Размещено на Allbest.ru