Експрес-оцінка економічного ефекту від прискорення планування та контролю в режимі реального часу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Експрес-оцінка економічного ефекту від прискорення планування та контролю в режимі реального часу

Встановлено, що управління в режимі реального часу спрямовано, перш за все, на зниження простоїв. Останні можна усунути лише безпосередньо у момент їх виникнення, тобто у режимі реального часу і лише при наявності вільних ресурсів у інших структурних підрозділах підприємства. Якщо ж інформація про простої та вільні ресурси надходить з запізненням, то час цього запізнення повернути неможливо і цей резерв підприємством втрачається. Доведено, що не усі резерви мають короткий період дії. Підприємство може використати довготривалі резерви зі значним запізненням.

При цьому економічний ефект полягає лише у прискоренні отримання прибутку та відповідного грошового потоку та може бути знайдений методом дисконтування майбутніх грошових потоків. Обґрунтовано, що на ГЗК важливим резервом, який може надати виробнича виконуюча система в режимі реального часу, є збільшення коефіцієнту використання часу. Запропоновано визначати економічний ефект від управління в режимі реального часу на підставі вартості обладнання, яке має резерви підвищення ефективності використання, та величини збільшення коефіцієнту використання часу по даному обладнанню.

Прийняття обґрунтованих управлінських рішень неможливо без вичерпної та достовірної інформації про стан та розвиток об'єкта управління. Тому інформаційне забезпечення є обов'язковим елементом системи менеджменту будь-якої організації [1, 2].

В умовах ринкової економіки вітчизняні підприємства стикаються з різноманітними ризиками, які потребують управління в режимі реального часу. Адже будь-які затримки у реагуванні підприємства призводять до збільшення втрат. Тому прискорення отримання інформації про існуючі проблеми та прийняття адекватних управлінських рішень, стає важливим завданням менеджменту вітчизняних підприємств. Розглянемо яким чином можна вирішити це завдання за допомогою сучасних інформаційних технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На крупних промислових підприємствах, таких як гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК), одночасно працює велика кількість людей, машин та обладнання. Забезпечення їх синхронної роботи та збалансування потужності є складним завданням, яке неможливо вирішити без використання оптимізаційних методів та розробки детальних планів виробництва. Крім того, потрібно забезпечити своєчасне та в потрібному обсязі надходження матеріальних ресурсів з урахуванням часу на їх транспортування від постачальників та їх виробничих потужностей.

Традиційно ці завдання вирішувались складанням довгострокових планів виробництва продукції та планів закупок матеріальних ресурсів, укладенням довгострокових договорів з постачальниками [3, 4, 5, 6]. Але в сучасних ринкових умовах господарювання підприємства змушені працювати в умовах невизначеності, коливання попиту на їх продукцію, тому повинні розробляти гнучкі плани та оперативно реагувати на зміни у ринковому середовищі. В противному випадку, існують ризики виникнення надмірних залишків продукції на складах підприємства.

Крім того, завжди існують ризики, які неможливо передбачити в планах, наприклад, незаплановані ремонти обладнання, затримки у постачанні матеріальних ресурсів тощо, які призводять до виникнення простоїв. Відомо, що будь-які простої призводять до зниження економічної ефективності використання усіх видів ресурсів підприємства [7, 8]. При цьому слід враховувати, що заморожування коштів, інвестованих у зазначені ресурси, призводить до прямих втрат інвесторів, які є суттєвими особливо на підприємствах гірничорудної промисловості. Це пов'язано з тим, що на ГЗК використовується велика кількість потужних машин та обладнання, що має значну вартість.

Отже, в умовах невизначеності виникає об'єктивна необхідність управління в режимі реального часу. Основоположником теорії управління підприємствами в режимі реального часу є І. Ансофф [9], який запропонував проводити активне управління на підставі використання слабких сигналів.

Слід зазначити, що управління в режимі реального часу неможливо без використання сучасних управлінських інформаційних систем. Лише ці системи можуть оперативно надавати інформацію про слабкі та сильні сигнали у режимі реального часу. Інформація виконує в організації ту ж саму роль, що нервова система у організмі людини. При збоях в її передачі наступає параліч(простій) відповідних органів (підрозділів), а в гіршому випадку - усього організму.

До недавнього часу підприємства не мали технічної можливості отримувати інформацію про свою діяльність у режимі реального часу. Більшість управлінської та фінансової звітності складалась з місячною або квартальною періодичністю. Найбільш оперативними були добові звіти, які містили дуже обмежений обсяг інформації, як правило, про обсяги виробництва та простої у різних структурних підрозділах підприємства.

І лише у XXI сторіччі зі зростанням потужності комп'ютерів та обчислювальних мереж стало можливим справжнє управління у режимі реального часу. У сучасних корпоративних інформаційних системах менеджер може миттєво і безпосередньо на своєму робочому місці отримувати інформацію про поточний стан підприємства та усі напрямки його діяльності. З розвитком Інтернету зникли і географічні обмеження, інформація стала доступною для менеджера будь-де і будь-коли. Це призвело не лише до прискорення прийняття управлінських рішень, але й до нової якості управління: з'явилась можливість використання швидкоплинних резервів, які раніш неможливо було реалізувати.

Метою статті є дослідження резервів, які дозволяють використати системи управління підприємством в режимі реального часу, та розробка методичних підходів до визначення економічного ефекту від використання зазначених систем.

Викладення основного матеріалу. Управління в режимі реального часу спрямовано, перш за все, на зниження простоїв. Останні можна усунути лише безпосередньо у момент їх виникнення, тобто у режимі реального часу і лише при наявності вільних ресурсів у інших структурних підрозділах підприємства. Якщо ж інформація про простої та вільні ресурси надходить з запізненням, то час цього запізнення повернути неможливо і цей резерв підприємством втрачається. Слід зазначити, що раніш проблема простоїв частково вирішувалась виробничими відділами та відділами диспетчеризації з використанням телефонного зв'язку. Але це дозволяло в кращому випадку отримати вчасно інформацію про виникнення простоїв, в той же час диспетчер був змушений самостійно визначати вільні ресурси та проводити їх перерозподіл між усіма структурними підрозділами підприємства. Як зазначалося вище, в межах великого промислового підприємства це дуже складне завдання, що потребує проведення великої кількості розрахунків з використанням даних про усі наявні ресурси підприємства, актуальні на поточний момент часу. Для вирішення цих задач в даний час з'явились виробничі виконуючі системи (MES), які здатні в режимі реального часу перерозподіляти ресурси підприємства, проводити оптимізацію робочого часу персоналу та обладнання, змінювати плани виробництва в будь-який момент часу.

Завдання оптимізації в режимі реального часу стосується усіх видів ресурсів підприємства, а не лише персоналу та обладнання. З розвитком інформаційних систем бюджетування та фінансового аналізу став можливим контроль та перерозподіл фінансових ресурсів підприємства в режимі реального часу. Необхідність вирішення цих задач пов'язана з ризиками несвоєчасної оплати за продукцію підприємства, що може призвести до відповідної затримки у розрахунках за матеріальні ресурси та порушення строків їх поставок. Крім того, збільшення зобов'язань підприємства до критичного рівня може призвести до погіршення фінансового стану підприємства та виникнення ризиків банкрутства. Все це потребує проведення моніторингу фінансового стану підприємства в режимі реального часу.

Слід зазначити, що не усі резерви мають короткий період дії. Ще до появи систем управління в режимі реального часу, на підприємствах визначались та використовувались довготривалі резерви збільшення прибутку. Так, у роботі [7] пропонується визначати поточні резерви, які можна реалізувати протягом ближчого місяця, кварталу, та перспективні резерви, що потребують значних інвестицій та реалізуються декілька років. У цих випадках підприємство може використати такі резерви навіть зі значним запізненням. При цьому економічний ефект полягає лише у прискоренні отримання прибутку та відповідного грошового потоку та може бути знайдений методом дисконтування майбутніх грошових потоків.

В той же час резерви реального часу без використання виробничої виконуючої системи реалізувати неможливо, тому усю суму резервів реального часу можна віднести до економічного ефекту зазначених систем. Так, економічний ефект виробничої виконуючої системи (ЕMES) на ГЗК може бути визначений за формулою:

,

методичний економічний менеджмент

де Sоблi - вартість обладнання i-го виду, яке має резерви підвищення ефективності використання, грн.;

Кр.оф - коефіцієнт рентабельності основних фондів, частки од.;

Тi - додатковий час, потрібний для визначення вільного обладнання i-го виду без використання виробничої виконуючої системи, години;

Тробi - фонд робочого часу обладнання i-го виду у досліджуваному періоді, години.

КВЧНа ГЗК по основних видах обладнання визначається загальноприйнятий показник - коефіцієнт використання часу, що відображає співвідношення фактично відпрацьованого часу до нормативного. Даний показник може збільшуватись за рахунок зниження тривалості простоїв відповідного обладнання. Як відмічалось вище, цей резерв є швидкоплинним та може бути використаний виключно за умови управління в режимі реального часу у системі MES. Отже, збільшення коефіцієнту використання часу (i) і є резервом, який надає система MES:

У сучасних системах управлінського обліку стало можливим планування та контроль витрат підприємства в режимі реального часу, що дозволяє своєчасно визначити та усунути причини перевитрат ресурсів, розрахувати фактичну собівартість продукції та відкоригувати її ціну з урахуванням фактичних цін на ресурси.

Розглянемо результати розрахунків економічного ефекту від впровадження корпоративних інформаційних систем (КІС), що працюють в режимі реального часу. Розрахунки проведено на прикладі ГЗК Кривбасу, на двох з яких (ПАТ «ПівнГЗК» та ПАТ «ЦГЗК») з 2004р. впроваджується КІС «SAP ERP 2005». Для порівняння надано також данні по ще одному підприємству, яке має приблизно схожі умови діяльності та галузеві особливості - ПАТ «ПівдГЗК», який ще не використовує КІС.

Одним з важливіших завдань, що покладені на КІС на ГЗК Кривбасу, є покращення ефективності використання обладнання. Це пов'язано з суттєвою вартістю цього обладнання, що потребує значних капітальних інвестицій. Як зазначалося вище, сучасні КІС дозволяють контролювати простої обладнання в режимі реального часу (РРЧ) та оперативно визначати і задіяти вільні ресурси. У табл.1 наведено динаміку показників використання часу обладнання за весь період впровадження КІС (2004-2009рр.).

Таблиця 1. Показники використання часу обладнання ГЗК Кривбасу за 2004-2009рр., частки од.

Як видно з табл.1, у підприємств, що впроваджують КІС протягом усього досліджуваного періоду показники використання часу обладнання суттєво вищі за аналогічні показники ПАТ «ПівдГЗК». Це стосується усього обладнання як на переділах видобутку (автотранспорт, екскаватори, локомотиви), так і на переділах огрудкування, агломерації.

Так, коефіцієнт використання часу автотранспорту по ПАТ «ПівдГЗК» не перевищує 0,4, що свідчить про простої 60% часу та більше. Це дуже низький показник, який свідчить про низьку ефективність використання автотранспорту. В той же час у підприємств, що впроваджують КІС (ПАТ «ПівнГЗК» та ПАТ «ЦГЗК») відповідні показники в динаміці постійно збільшуються та у 2009р. досягають 0,80 та 0,71, відповідно.

Аналогічна ситуація спостерігається і по показниках використання часу екскаваторів. По ПАТ «ПівдГЗК» цей показник не перевищує 0,56, в той час як по ПАТ «ПівнГЗК» та ПАТ «ЦГЗК» досягає 0,78 та 0,72, відповідно. Значення показників використання часу локомотиву в 2009р. по ПАТ «ПівнГЗК» та ПАТ «ЦГЗК» складають 0,78 та 0,89, в той час як по ВАТ «ПівдГЗК» - лише 0,60. Але найбільша різниця спостерігається по показниках використання часу обладнання фабрик огрудкування та аглофабрик. В 2009р. цей показник по ПАТ «ПівнГЗК» та ПАТ «ЦГЗК» досягає 0,91 та 0,93, в той час як по ПАТ «ПівдГЗК» менше, ніж 0,20. ПАТ «ПівнГЗК» та ПАТ «ЦГЗК» активно використовують КІС для планування виробництва та усунення простоїв в РРЧ. Завдяки цьому показники використання часу обладнання постійно покращуються, а підприємство має змогу додатково задіяти вільне обладнання. Повноцінне управління в РРЧ та усунення простоїв неможливо без використання КІС, тому увесь фактично використаний резерв робочого часу обладнання може бути віднесений до економічного ефекту КІС. Розрахуємо економічний ефект КІС «SAP ERP 2005» від управління в РРЧ по запропонованій нами методиці. Результати розрахунків за 2009р. наведено у табл.2. За базу порівняння для ПАТ «ПівнГЗК» та ПАТ «ЦГЗК» прийнято 2004р., тобто останній рік до початку промислової експлуатації КІС «SAP ERP 2005».

Таблиця 2. Розрахунок економічного ефекту КІС «SAP ERP 2005» від управління в РРЧ за 2009р.

На ПАТ «ПівдГЗК» визначався потенційний економічний ефект, який міг бути отриманий у разі впровадження зазначеної КІС. Тому за базу порівняння обрано кращі показники у оцінюваному періоді (2009р.), але по підприємствах, які вже впроваджують цю систему, тобто по ПАТ «ПівнГЗК» та ПАТ «ЦГЗК».

Як видно з табл.2, у 2009р. порівняно з 2004р. по ПАТ «ПівнГЗК» коефіцієнт використання часу автотранспорту збільшився на 0,10, що дозволило додатково задіяти автотранспорт вартістю більше, ніж 14 млн.грн, на ПАТ «ЦГЗК» - 11 млн.грн. По ПАТ «ПівдГЗК» за умови впровадження КІС та управління в РРЧ коефіцієнт використання часу автотранспорту міг би збільшиться на 0,40, що призвело б до використання резерву по додатково задіяному обладнанню у сумі 15 млн.грн.

Враховуючи фактичний показник рентабельності основних засобів даних підприємств, можна визначити величину економічного ефекту КІС від управління в РРЧ. Як видно з табл.2, ПАТ «ПівнГЗК» фактично отримало більше 2 млн.грн річного економічного ефекту від управління в РРЧ, ПАТ «ЦГЗК» - 1,7 млн.грн. По ПАТ «ПівдГЗК» потенційний економічний ефект за умови впровадження КІС міг би скласти 1,6 млн.грн.

Аналогічні розрахунки проведено також по екскаваторам і локомотивам. Найбільший економічний ефект отримано по ПАТ «ПівнГЗК» (12 млн.грн), якому вдалося збільшити коефіцієнт використання часу локомотивів на 0,33. Ще однією важливою функцією КІС, яка використовується на ГЗК Кривбасу, є оперативний контроль витрат основних видів матеріально-енергетичних ресурсів, зокрема: електроенергії, вапняку та мелючих тіл.

За допомогою КІС стає можливим миттєве отримання інформації про натуральні питомі витрати усіх основних видів ресурсів для контролю дотримання встановлених норм та оперативного прийняття відповідних управлінських рішень. У табл.3 наведено натуральні питомі витрати електроенергії, вапняку та мелючих тіл на підприємствах, що впроваджують КІС (ПАТ «ПівнГЗК» та ПАТ «ЦГЗК»), та для порівняння на ПАТ «ПівдГЗК».

Таблиця 3. Натуральні питомі витрати електроенергії, вапняку та мелючих тіл по ГЗК Кривбасу за 2004-2009рр.

Як і по показниках використання часу обладнання, по показниках питомих витрат на ПАТ «ПівнГЗК» та ПАТ «ЦГЗК» протягом усього досліджуваного періоду спостерігається суттєве покращення. В той же час по ПАТ «ПівдГЗК» питомі витрати електроенергії не тільки не зменшились, а навпаки, збільшились, питомі витрат мелючих тіл знизились несуттєво та значно вищі за аналогічні показники ПАТ «ПівнГЗК» та ПАТ «ЦГЗК».

Як зазначалося вище, КІС при управлінні витратами лише надає інформацію для прийняття рішень та головний ефект КІС полягає лише у прискоренні прийняття цих рішень, тому що реалізація цих рішень залежить від конкретних їх виконавців (працівників підприємства). Інформацію про питомі витрати завжди можна отримати вручну і без використання КІС, але ця робота на великих промислових підприємствах потребує суттєвих витрат часу.

При цьому чим більша кількість перевірок рівня витрат, тим більша величина економічного ефекту від них, тому на ГЗК Кривбасу проводиться щоденний контроль питомих витрат основних видів матеріально-енергетичних ресурсів.

За даними хронометражу робочого часу, збирання, обробка та передавання даних про питомі витрати по підприємству в цілому потребує не менше 2 годин. ГЗК Кривбасу працюють за цілодобовим графіком, отже, щоденні втрати робочого часу на проведення перевірок питомих витрат без використання КІС складають 8% (2/24).

Для оцінки економічного ефекту КІС від контролю витрат пропонуємо використати метод моделювання та визначити економію, яку б отримало підприємство за умови відсутності оцінюваної КІС. По підприємствах, що впроваджують КІС (ПАТ «ПівнГЗК» та ПАТ «ЦГЗК»), відома фактична економія витрат, яку ці підприємства отримали в умовах промислової експлуатації КІС «SAP ERP 2005».

Але якщо б цієї системи не було б, то щоденно втрачалось би 2 години на збирання та обробку інформації про витрати, а отже, прийняття рішень щодо економії витрат та їх реалізація затримувались би щоденно на 2 години (8% часу). Враховуючи те, що виробництво на ГЗК є безперервним та рівномірним, це призвело б до недоотримання 8% економії витрат. Результати розрахунків наведено у табл.4.

В якості бази порівняння для визначення економії витрат по ПАТ «ПівнГЗК» та ПАТ «ЦГЗК» обрано, як і по показниках використання часу обладнання, 2004р. - останній рік до початку промислової експлуатації КІС «SAP ERP 2005». По ПАТ «ПівдГЗК» визначався потенційний ефект, тому за базу обрано кращі показники питомих витрат по ПАТ «ПівнГЗК» та ПАТ «ЦГЗК». Як видно з табл.4, річна економія електроенергії по ПАТ «ПівнГЗК» перевищує 59 млн.грн, по та ПАТ «ЦГЗК» - 19 млн.грн. В середньому за день зазначений показник складатиме 165 тис.грн. та 54 тис.грн., відповідно.

За умови відсутності КІС зазначені підприємства недоотримували б 8% цієї економії, тобто 14 тис.грн та 4 тис.грн, відповідно. Отже, річний економічний ефект КІС від контролю витрат електроенергії складає по ПАТ «ПівнГЗК» 5 млн.грн, по та ПАТ «ЦГЗК» - 2 млн.грн.

Потенційний економічний ефект від контролю витрат електроенергії за умови впровадження КІС на ПАТ «ПівдГЗК» складає 7 млн.грн. Аналогічні розрахунки виконані по витратах мелючих тіл та вапняку та представлені в табл.4.

Таблиця 4. Розрахунок економічного ефекту КІС «SAP ERP 2005» від контролю витрат за 2009р.

методичний економічний менеджмент

Висновки

Простої можна усунути лише безпосередньо у момент їх виникнення, тобто у режимі реального часу і лише при наявності вільних ресурсів у інших структурних підрозділах підприємства. Якщо ж інформація про простої та вільні ресурси надходить з запізненням, то час цього запізнення повернути неможливо і цей резерв підприємством втрачається.

На ГЗК важливим резервом, який може надати виробнича виконуюча система в режимі реального часу, є збільшення коефіцієнту використання часу. Резерви реального часу без використання виробничої виконуючої системи реалізувати неможливо, тому усю суму зазначених резервів можна віднести до економічного ефекту виробничої виконуючої системи.

Список літератури

1. Мухин В.И. Основы теории управления / В.И. Мухин. - М. Экзамен, 2002. - 256с.

2. Мескон М. Х. Основы менеджмента / М.Х.Мескон, М.Альберт, Ф.Хедоури. - М.: Вильямс, 2008. - 704с.

3. Сытник В.Ф. АСУП и оптимальное планирование / В.Ф.Сытник.- К.: Вища школа,1977 .-312с.

4. Ильин А.И. Планирование на предприятии / А.И.Ильин.-Мн: Новое знание, 2001. - 635с.

5. Колесников С.Н. Планирование деятельности производственного предприятия. От пром. финтехпланирования к MRP II / С.Н. Колесников. - М.: 1С-Паблишинг, 2006. - 382с.

6. Бухалков М.И. Внутрифирменное планирование / М.И. Бухалков. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 400с.

7. Савицкая Г.В. Экономический анализ / Г.В.Савицкая. - 11е узд., испр. и доп. - М.: Новое знание, 2005. - 651 с.

8. Шеремет А.Д. Теория экономического анализа / А.Д. Шеремет, М.В.Мельник, М.И. Баканов - М.: Финансы и статистика, 2007. - 536 с.

9. Ансофф И. Стратегический менеджмент / И. Ансофф. - Спб: Питер, 2009. - 344с.

10. Буряк В.В. Эффективность информационных систем / В.В. Буряк, О.Л.Ольховская. - Краматорск: ДГМА, 2008. - 76с.

Размещено на Allbest.ru