Визначення доцільності фінансового оздоровлення підприємства на підставі оцінки фінансового потенціалу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективна економіка № 4, 2014

УДК 658

ВИЗНАЧЕННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ФІНАНСОВОГО ОЗДОРОВЛЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА НА ПІДСТАВІ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

С. О. Тульчинська,

к. е. н., доцент кафедри економіки та підприємництва, Національний технічний університет України “КПІ”, м. Київ

М. В. Нікітіна,

магістрант, Національний технічний університет України “КПІ”, м. Київ

У даній статті розглядаються існуючі підходи до оцінки доцільності фінансового оздоровлення кризових підприємств. У роботі обґрунтовано доцільність використання ринкової вартості підприємства, розрахованої на основі принципу найкращого і найбільш ефективного використання, в якості оціночного критерію його фінансового потенціалу. Також у даній статті вдосконалено методику оцінки доцільності фінансового оздоровлення кризового підприємства, в основу якої покладена оцінка величини і ступеня використання фінансового потенціалу. Запропонована методика дозволяє обґрунтувати привабливість інвестування кризового підприємства і може бути використана для виявлення необхідності застосування відновлювальних або ліквідаційних процедур.

Ключові слова: фінансовий потенціал підприємства, фінансовий стан підприємства, оцінка фінансового потенціалу підприємства, ринкова вартість підприємства, фінансове оздоровлення підприємства.

фінансовий оздоровлення кризовий ліквідаційний

The article reviewed the existing approaches to the evaluation expediency of the financial recovery of crisis enterprises. The work justified the practicability of the usage of the market price calculated by the principle of the best and most effective usage as a estimation criterion of its financial potential. Also the article improved the methods of evaluation expediency of financial recovery of the crisis enterprise grounded in the evaluation of value and the degree of utilization of financial potential. The suggested methods permit to justify investment attraction of the crisis enterprise and can be used to determinate the need of the usage of recoverable and liquidating procedures.

Keywords: financial potential of enterprise, financial condition of enterprise, assessment of the financial potential of enterprise, market value of enterprise,financial recovery of enterprise.

Постановка проблеми. В умовах ринкової економіки будь-яке підприємство при несприятливих обставинах може опинитися в кризовому фінансовому стані. До цього можуть призвести як негативний вплив зовнішнього середовища на діяльність підприємства, так і недоліки управління його фінансово-господарською діяльністю. До того ж, коли підприємство проходить різні стадії свого життєвого циклу, на нього впливають різні негативні фактори. Дія чинників, що спричиняють кризовий стан підприємства, характеризується своєрідним синергетичним ефектом. Його наслідком є те, що виникнення кризової ситуації в одній сфері діяльності підприємства викликає розвиток кризи в іншій.

Факторів, які спричиняють кризу, існує безліч. Це обумовлює необхідність застосування спеціальних методів управління діяльністю підприємства для його фінансового оздоровлення. Тому що негативні наслідки кризових явищ може згладити прийняття зважених і ефективних управлінських рішень. Проте для реалізації заходів з фінансового оздоровлення підприємства найчастіше потрібні значні інвестиційні ресурси, які залучаються із зовнішніх джерел. Вкладення коштів у підприємство, що знаходиться в кризовій ситуації, супроводжується підвищеним фінансовим ризиком. Тож для реалізації заходів з його фінансового оздоровлення необхідно шукати принципово нові критерії підтвердження доцільності інвестування коштів у кризове підприємство.

Недосконалість методик оцінки доцільності фінансового оздоровлення є суттєвою проблемою в теорії і практиці антикризового управління підприємствами. Існуючі методики не враховують потенційних можливостей підприємства, тому що направлені насамперед на його поточний фінансовий стан. Отже, є необхідність вдосконалення методики оцінки доцільності оздоровлення кризового підприємства, з врахуванням його потенціалу в процесі прийняття управлінських рішень.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемам оцінки фінансового потенціалу підприємства присвячені роботи таких вітчизняних вчених: Ю.Д. Батріна, Е. Попова, Л.Д. Ревуцького, Н.А. Самарської, Р.Л. Становського, Т.Н. Толстих, О.М. Уланової, П.А. Фоміна, В.Н. Щукова. Серед робіт зарубіжних вчених, що стосуються питань управління фінансами кризового підприємства, відомі праці таких економістів, як Коласс Бернар, Р. Брюндеж.

Метою статті є вдосконалення методики оцінки доцільності фінансового оздоровлення кризового підприємства на основі врахування його фінансового потенціалу.

Виклад основного матеріалу. З економічного погляду фінансове оздоровлення підприємства передбачає погашення заборгованості, яка створює загрозу початку процедури банкрутства, і впровадження певних заходів, які забезпечують довгострокову фінансову спроможність підприємства. Таким чином, досягнення цих цілей вимагає наявності певних інвестиційних ресурсів у підприємства.

Проблема привабливості для інвестора кризового підприємства, тісно пов'язана з питанням про доцільність фінансового оздоровлення цього підприємства.

У нормативних документах є досить докладний опис підходів до оцінки доцільності фінансового оздоровлення підприємства, які базуються на результатах аналізу його фінансового стану. Отже, на основі аналізу фінансових показників визначається доцільність використання відновлювальних або ліквідаційних процедур.

Для оцінки фінансового стану підприємств проводиться аналіз окремих груп економічних показників, які розраховуються на основі фактичних даних бухгалтерської звітності. Недоліком даного підходу до доцільності застосування відновлювальних процедур є ігнорування внутрішніх резервів підприємства, які можуть бути задіяні вже найближчим часом.

Вже було зазначено, що оцінка доцільності фінансового оздоровлення підприємства потрібна у випадку, коли потенційний інвестор бажає набути право власності на підприємство, що перебуває у кризовій ситуації. Безперечно інвестору вигідно буде за мінімальною ціною придбати максимально привабливі активи, що і забезпечує кризовий стан підприємства. Привабливість підприємства в цілому може бути визначена показниками, які відображають його потенційні можливості. Розглянемо їх більш детально [6].

Зазвичай потенціал визначають як засоби, запаси, джерела, які є в наявності і можуть бути приведені в дію для досягнення поставленої мети, вирішення якого-небудь завдання в певній галузі. В аналітичному довіднику під редакцією Г.Б. Клейнера потенціал підприємства розглядається як сукупність ресурсів і можливостей підприємства, що визначають перспективи його діяльності при тих чи інших сценарних варіантах зовнішніх умов [5]. У науковій літературі [1, 2, 3] вирізняють різні види потенціалу підприємства: ринковий, трудовий, управлінський, виробничий, екологічний, інноваційний, інвестиційний, інформаційний, фінансовий.

Кожен з цих видів потенціалу відображає можливості підприємства в певній сфері діяльності і оцінюється відповідними показниками (рис. 1).

Рис. 1. Взаємозв'язок різних видів потенціалу підприємства

Також, для оцінки доцільності фінансового оздоровлення підприємства потрібно застосовувати показник, що утворюється під впливом сукупності всіх сфер діяльності підприємства. Тому, тільки на основі інформації, що відображає підсумкові показники діяльності підприємства, можливо оцінити доцільність його фінансового оздоровлення. Оскільки збільшення ступеня використання будь-якого з потенціалів підприємства призводить і до підвищення рівня використання фінансового потенціалу, то з розглянутих видів потенціалу тільки фінансовий пов'язаний з величиною результуючих показників. Наприклад, впровадження інноваційних проектів найчастіше веде до збільшення випуску та обсягу реалізації, а зростання обсягу реалізації продукції (за умови зниження собівартості) призводить до збільшення показників прибутку, внаслідок чого зростає фінансовий потенціал підприємства та ступінь його використання. Отже, оцінка доцільності фінансового оздоровлення підприємства повинна базуватися на використанні показників його фінансового потенціалу.

В останніх публікаціях, які присвячені проблемам оцінки потенціалу підприємства [7, 8], запропоновано використовувати деякі фінансові показники (прибутковості, ліквідності, платоспроможності), а також потенційні інвестиційні можливості. Разом з тим, методики оцінки фінансового потенціалу, що запропоновані, припускають розрахунок фінансових показників на базі даних бухгалтерської звітності підприємства.

П.А. Фомін, М.К. Старовойтов [7] пропонують проводити оцінку фінансового потенціалу підприємства за такими напрямами:

* за фінансовими показниками: аналіз основних показників, що показують ліквідність, платоспроможність і фінансову стійкість підприємства;

* за можливістю залучення додаткового капіталу: ступінь привабливості підприємства для потенційного інвестора;

* за наявністю ефективної системи управління фінансами.

Дані методики оцінки фінансового потенціалу підприємства пропонують експертну оцінку значень розрахованих показників з присвоєнням певної кількості балів. На основі сумарного значення цих балів можна визначити тільки якісну характеристику рівня використання фінансового потенціалу підприємства, а величина самого потенціалу залишається не визначеною.

На нашу думку, визначення фінансового потенціалу має враховувати економічний зміст фінансів. Фінанси як економічна категорія опосередковують грошові відносини в процесі руху фінансових ресурсів, утворення і витрачання доходів підприємства. Також треба зважати на те, що діяльність підприємства з одержання прибутку опосередковують не лише грошові кошти, а й інші ресурси у вигляді оборотних та необоротних активів. Грошова оцінка всіх ресурсів підприємства виражається категорією вартості. До того ж, функціонування всіх ресурсів підприємства відбувається в рамках певної системи, а властивості будь-якої системи визначаються її структурою. Отже, фінансовий потенціал підприємства можна визначити як максимально можливу вартість всіх ресурсів підприємства, за умови їх функціонування в рамках певної організаційної структури.

Виходячи з такого визначення фінансового потенціалу підприємства, критерієм його оцінки виступає вартість підприємства.

Фінансовий потенціал підприємства повинен оцінюватися виходячи з величини його максимально можливої вартості. Ринкова та інвестиційна вартості підприємства формуються на основі прогнозованих величин фінансових результатів діяльності підприємства. Проте інвестиційна вартість передбачає оцінку вартості нового підприємства або підприємства, що оновлюється, з точки зору інвестора і розраховується на основі індивідуальних вимог до віддачі інвестицій. Тому її величина більшою мірою визначається суб'єктивними вимогами до прибутковості. Вони враховуються у величині норми дисконту або коефіцієнта капіталізації. Фінансовий же потенціал підприємства повинен характеризуватися об'єктивним показником, що формується під впливом реальних економічних умов, а не суб'єктивних переваг інвестора.

Отже, як показник оцінки фінансового потенціалу підприємства потрібно використовувати ринкову вартість. Це об'єктивна величина, що не залежить від бажання окремих учасників ринку, і показує реальні економічні можливості підприємства, тому що визначається на основі грошових потоків, які створюються підприємством. При цьому слід зауважити, що для оцінки фінансового потенціалу підприємства його ринкова вартість має бути розрахована з урахуванням принципу найкращого і найефективнішого використання. Цей принцип означає, що розрахунок величини грошового потоку, проводиться виходячи з того варіанту можливого використання ресурсів підприємства, який забезпечує його максимальну вартість. Разом з тим найкраще і найефективніше використання ресурсів підприємства не має на увазі реалізацію інвестиційних проектів, а враховує тільки їх існуючий склад. Це призводять до додавання нових ресурсів і, як наслідок, до збільшення потенціалу підприємства.

Отже, розрахована на основі принципу найкращого і найефективнішого використання ринкова вартість підприємства показує величину фінансового потенціалу цього підприємства, а його поточна вартість характеризує рівень реалізації даного потенціалу і, як наслідок, наявні фінансові резерви [4].

Далі розглянемо використання фінансового потенціалу підприємства при оцінці доцільності його фінансового оздоровлення. Така оцінка може проводитися для того, щоб показати доцільність придбання за мінімальною ціною права власності на економічно привабливі активи, або ж для обґрунтування в процесі банкрутства підприємства пріоритету відновлювальних процедур перед ліквідаційними. В обох випадках висновок стосовно доцільності фінансового оздоровлення підприємства можна отримати після оцінки перспективного рівня використання його фінансового потенціалу, якого можливо досягти в результаті фінансового оздоровлення підприємства, і оцінки величини витрат на впровадження заходів з фінансового оздоровлення. Інвестору вигідно, щоб величина витрат на оздоровлення підприємства не перевищувала різницю між його поточною вартістю і фінансовим потенціалом, що відображає максимальну його вартість.

Вдосконалена нами методика оцінки доцільності фінансового оздоровлення підприємства передбачає виконання таких дій:

1. Розробка комплексу заходів з фінансового оздоровлення підприємства. Для цього розділяють наступні ситуації:

* у випадку, якщо кризовий стан підприємства обумовлений в основному недоліками менеджменту, то програма фінансового оздоровлення має включати заходи, які не потребують додаткових інвестицій у розширення діяльності підприємства. Як наслідок, фінансове оздоровлення сприятиме наближенню до варіанту найкращого і найефективнішого використання наявних ресурсів підприємства;

* у випадку, якщо причини кризового стану підприємства переважно в невідповідності його ресурсної бази сучасним вимогам ринку, то план фінансового оздоровлення має включати реалізацію інвестиційних проектів.

2. Оцінка величини вкладу (F) в реалізацію заходів з фінансового оздоровлення підприємства. Величина вкладу відповідає величині витрат на програму фінансового оздоровлення, яка за своїм змістом направлена на реалізацію варіанту кращого і найбільш ефективного використання ресурсів підприємства.

3. Оцінка фінансового потенціалу підприємства (С_{потенц.}). Він визначається величиною ринкової вартості підприємства, яка розрахована на основі принципу найкращого і найефективнішого використання ресурсів.

4. Оцінка поточної вартості підприємства (С_пот). Вона показує існуючий рівень використання фінансового потенціалу.

5. Прийняття рішення щодо доцільності фінансового оздоровлення підприємства за допомогою порівняння величини вкладу та різниці між фінансовим потенціалом і поточною вартістю підприємства.

Отже, для того, щоб оцінити доцільність фінансового оздоровлення підприємства, необхідно скористатися наступною формулою:

, (1)

де С_потенц- величина фінансового потенціалу (потенційна ринкова вартість підприємства);

С_пот - поточна вартість підприємства;

F - величина вкладу в реалізацію заходів з фінансового оздоровлення підприємства.

Для оцінки фінансового потенціалу підприємства потрібно користуватися методом дисконтування грошових потоків. Тому що саме цей метод направлений на визначення вартості підприємства, дохід якого при найкращому використанні ресурсів в майбутньому може істотно відрізнятися від поточного, а у цьому і полягає мета фінансового оздоровлення підприємства. Крім того, даний метод використовується при оцінці ефективності інвестиційного проекту, яка за своєю методологією схожа на розрахунок ринкової вартості підприємства для оцінки його фінансового потенціалу.

Поточна вартість підприємства може бути розрахована за допомогою методу капіталізації прибутку. Але даний метод можна використовувати тільки у разі, якщо підприємство отримує прибуток. У ситуації, коли підприємство має збиток за підсумками року, можливим є використання моделі оцінки реальних опціонів. При застосуванні даної моделі найбільшою популярністю користується формула Блека-Шоулза, яка має такий вигляд [8]:

, (2)

де V_c - ціна опціону;

Р - поточний курс акцій;

r - ставка відсотка без ризику, що нараховується за формулою складного відсотка;

t - число років до дати закриття;

Е - ціна виконання;

е - 2,71828… є константою;

N(di) - ймовірність того, що значення нормально розподіленої змінної менше або дорівнює di (i = 1, 2).

Величина вкладу (F) відповідає витратам на здійснення заходів з фінансового оздоровлення підприємства, які спрямовані на реалізацію варіанта найкращого і найефективнішого використання існуючих ресурсів підприємства. Але, як вже було зазначено, при фінансовому оздоровленні підприємства може виникнути необхідність реалізації інвестиційних проектів. Тоді величина витрат на реалізацію проекту повинна бути врахована окремо.

Додаткову вартість підприємства, яка пов'язана з реалізацією нових інвестиційних проектів, тобто приріст фінансового потенціалу, відображає величина NPV реалізованих проектів .

Висновки

Отже, методика оцінки доцільності фінансового оздоровлення підприємства має базуватися на визначенні його ринкової вартості, яка характеризує фінансовий потенціал підприємства, оцінку поточної вартості підприємства та визначення величини вкладу, що необхідний для реалізації заходів з фінансового оздоровлення підприємства.

Фінансовий потенціал підприємства відображає максимально можливу його вартість, до якої необхідно наблизитися під час його фінансового оздоровлення. Таким чином, віддача від фінансового оздоровлення може бути визначена як різниця між величиною фінансового потенціалу підприємства і величиною його поточної вартості. Порівнявши величину такої віддачі і розмір вкладу у програму з фінансового оздоровлення підприємства, можна провести оцінку доцільності фінансового оздоровлення підприємства.

На наш погляд, використання фінансового потенціалу і запропонованої методики оцінки доцільності фінансового оздоровлення підприємства дозволить значно формалізувати процес прийняття рішення про привабливість інвестування в оздоровлення підприємства, яке знаходиться у кризовому стані. Доповнення показників фінансового аналізу діяльності підприємства оцінкою фінансового потенціалу і ступеня його використання допоможе довести доцільність вживання відновлювальних процедур, а не ліквідаційних.

Література

1. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексик О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник: КНЕУ, 2004. - 316 с.

2. Становский Р.Л. Использование производственного потенциала объединения - Л.: ЛДНТП, 1989.

3. Ревуцький Л.Д. Потенціал і вартість підприємства. - М: Перспектива, 1997. - 286 с.

4. Толстих Т.Н. , Уланова О.М. Проблеми оцінки економічного потенціалу підприємства: фінансовий потенціал / / Питання оцінки 2004 № 4 .

5. Стратегии бизнеса: аналитический справочник / под ред. Г.Б. Клейнера. - М.: КОНСЭКО, 1998 г.

6. Добикіна О.К., Рижков В.С., Касьянюк С.В., Конотько М.Є., Костенко Т.Д., Герасимова А.А. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 208 с.

7. Фомин П.А., Старовойтов М.К Практический інструментарий организации управления промышленным предприятием. Монография. М.: Высшая школа, 2002. - 164 с.

8. Федотова М.А., Тазихина Т.В. Современные модели и методы оценки стоимости бизнеса // Аудиторские ведомости. 2006. № 1.

Размещено на Allbest.ru