Матеріально-технічне забезпечення розвитку сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький національний аграрний університет, м. Вінниця

Кафедра міжнародної економіки

Матеріально-технічне забезпечення розвитку сільськогосподарських підприємств

аспірант, асистент В.М. Кошельник

Анотація

У статті розглянуто сучасний стан матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств Вінницької області, досліджено динаміку вибуття й оновлення основних видів техніки та обґрунтовано заходи щодо підвищення рівня техніко-технологічного оснащення сільськогосподарських товаровиробників в контексті їх економічного розвитку.

Ключові слова: сільськогосподарські підприємства, матеріально-технічне забезпечення, основні засоби, знос, відтворення, модернізація.

Annotation

This article examinatied modern state of material and technical ensuring agricultural enterprises in Vinn region, researched dynamics of leaves and renewals main sorts technics and substaintiated measure about rising level technic-technical equipping agricultural manufacturers in contecsts of their economic growth.

Keywords: agricultural enterprise (farms), logistics material and technical ensuring, fixed assets, wear and tear, reproduction, modernization.

Постановка проблеми. Перехід до ринкових відносин в Україні й трансформація відносин власності на землю та майно зумовлюють підвищення рівня відповідальності суб'єктів господарювання за результативність розвитку своєї діяльності, який значною мірою залежать від рівня матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств. Техніко-технологічна оснащеність виробничих процесів у сільському господарстві є умовою своєчасного та ефективного їх здійснення. Тому, динамічне зростання рівня техніко-технологічного оснащення, використання новітніх, високопродуктивних засобів в сільськогосподарському виробництві, забезпечить відповідний технологічний рівень виробництва, підвищення ефективності діяльності підприємств та їх стійкий розвиток в умовах ринку.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанням забезпечення сільськогосподарських підприємств технічними засобами присвячено наукові праці провідних економістів-аграрників, зокрема: М.Й. Маліка, П.Т. Саблука, Я.К. Білоусько, Й.М. Петровича, М.Г. Вергун, П.А. Денисенко, В.В. Марченко, В.П. Ситник, В.П. Яковенко та інших. Однак, незважаючи на величину та значимість наукових досліджень, присвячених цій проблемі, питання матеріально-технічного забезпечення економічного розвитку сільськогосподарських підприємств залишаються недостатньо вивченими й потребують подальших досліджень.

Мета статті полягає в оцінці сучасного стану матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств Вінницької області, дослідженні основних проблем, що стримують формування належного рівня матеріально-технічного оснащення підприємств аграрної сфери та обґрунтуванні напрямів ефективного використання технічних засобів й прискоренні темпів їх оновлення.

Виклад основного матеріалу. Трансформація відносин власності, внаслідок проведеної аграрної реформи, зумовила появу в сільськогосподарському виробництві різних організаційно-правових форм господарювання для техніко-технологічного переоснащення яких не вистачало власних фінансових ресурсів. Такі зміни зумовили зниження інвестиційної активності новостворених підприємств аграрної сфери, рівня їх матеріально-технічного оснащення та належного технологічного забезпечення виробничих процесів у сільському господарстві. Невиконання повного циклу передбачених технологічних операцій при вирощуванні сільськогосподарських культур призводить до загострення кризових явищ в цій галузі й від'ємних темпів приросту обсягів виробництва сільськогосподарської продукції.

Як стверджують науковці, на сьогодні вітчизняні аграрні підприємства забезпечені основними сільськогосподарськими машинами лише на 45-65% від розрахункової технологічної потреби. З них близько 95% експлуатуються поза амортизаційними строками, майже дві третини машинно-тракторного парку становить техніка віком близько 20 і більше років [1, 2]. Відповідно ступінь її зносу знаходиться на високому рівні. Так, за даними Міністерства аграрної політика та продовольства України, рівень зношеності техніки та обладнання у сільському господарстві станом на 01.05.2013 р. становив 70 % (у т. ч. тракторів - близько 78 %, зернозбиральних комбайнів - близько 72 %). Через фізичне зношення та технічні несправності щорічно не використовується 25-35 % тракторів, комбайнів та інших сільськогосподарських машин [3].

За останні десять років практично вдвічі скоротився парк кормо- та зернозбиральних комбайнів, на третину - парк тракторів. Засоби механізації окремих технологічних операцій в льонарстві, хмелярстві, картоплярстві, овочівництві, садівництві, ягідництві, виноградарстві, буряківництві відсутні або ж мають застарілу, недосконалу, малопродуктивну чи енергоємну конструкцію [4]. Технологічна потреба в тракторах на сьогодні становить майже 400 тис. одиниць, в зернозбиральних комбайнах - понад 50 тис. одиниць, в бурякозбиральних комбайнах - близько 8,5 тис. одиниць.

Відсталі технології та застаріла техніка змушують збільшувати енерго- та ресурсовитрати. Як наслідок, Україна має один з найвищих показників енергоємності валового внутрішнього продукту, який в 4-5 разів вищий в порівнянні з високорозвиненими країнами, такими як: Данія, Австрія, США, Японія, Великобританія. Скажімо, в структурі собівартості продукції рослинництва витрати на паливно-мастильні матеріали становлять до 20%.

Через фінансову неспроможність сільськогосподарських товаровиробників купувати нову техніку, заводи-виробники, втративши ринки збуту, не розширюють виробництво, не модернізують виробничі потужності. Вони завантажені на 10-20%, знос технологічного обладнання досягає 70-80%, а його середній вік - 30-35 років.

Таким чином, економічна ситуація, яка склалася в Україні, призвела до граничної межі використання діючих виробничих основних засобів й не сприяла своєчасному забезпеченню агроформувань виробничими основними засобами та їх відновленню.

Протягом останніх років стан технічного оснащення у сільському господарстві України в цілому й Вінницької області зокрема, дещо погіршився (табл. 1). Кількість тракторів у сільськогосподарських підприємствах України протягом 2000-2012 років скоротилася майже на 53%, зернозбиральних комбайнів - на 50,8%, бурякозбиральних комбайнів і машин - на 57,7%, тобто більше ніж на половину. Такі ж тенденції помітні і в сільськогосподарському виробництві Вінниччини, де протягом досліджуваного періоду відбулося значне скорочення кількості бурякозбиральних комбайнів (на 64%), зернозбиральних комбайнів (на 54,1%) та тракторів (майже на 53%).

сільськогосподарський техніка оновлення товаровиробник

Таблиця 1. Наявність тракторів і сільськогосподарських машин у сільськогосподарських підприємствах, штук

Джерело: за даними Державної служби статистики України та Головного управління статистики у Вінницькій області

Зменшення кількісного складу техніки в сільськогосподарських підприємствах призвело до зниження рівня їх матеріально-технічного забезпечення (рис. 1). В 2012 році на 1000 га посівних площ зернових (без кукурудзи) у Вінницькій області припадало лише 3 зернозбиральних комбайни, а на 1000 га ріллі - лише 6 тракторів, тоді як в 2000 році - 7 зернозбиральних комбайни та 14 тракторів. Як наслідок, завантаженість технічних засобів зростає.

Рис. 1. Забезпеченість сільськогосподарських підприємств Вінницької області технікою, 2000-2012 рр.

Джерело: розраховано автором за даними Головного управління статистики у Вінницькій області

При цьому темпи оновлення кукурудзозбиральних та бурякозбиральних комбайнів дуже низькі (5,9% та 5,3% відповідно) й не перевищують темпи їх вибуття (рис. 2). Хоч потреба в цих видах техніки постійно зростає, однак висока вартість ускладнює і стримує їх придбання. В 2012 році найвищі темпи оновлення були для тракторів - 10,1% та зернозбиральних комбайнів - 9,6%, але при цьому високим залишається й рівень вибуття цих видів техніки внаслідок їх зносу.

Рис. 2. Вибуття та оновлення техніки в сільськогосподарських підприємствах Вінницької області у 2012 році

Джерело: розраховано автором за даними Головного управління статистики у Вінницькій області

Головним джерелом фінансування матеріально-технічного оснащення сільськогосподарських підприємств є власні кошти цих підприємств, їх частка складає приблизно 65, 7% у 2010 році, 63,3% у 2011 році, 53,9% у 2012 році. Незначна кількість коштів надходить до сільгосптоваровиробників з державного (2010р. - 1,1%, 2011р.- 1,4%, 2012р. - 2,8%) і місцевих бюджетів (2010р. - 3,3%, 2011р. - 3,9%, 2012р. - 6,8%), тоді як кредити банків й інші позики становлять в 2010р. - 6,2%, 2011р. - 14,6%, 2012р. - 13,6%. [5].

За рахунок скорочення площ сільськогосподарських угідь у користуванні сільськогосподарських підприємств та підвищення вартості основних засобів, за рахунок врахування земельних угідь в загальній сумі основних фондів, протягом 2008-2012рр. відбувалося поступове підвищення рівня фондозабезпеченості (рис. 3). У 2012 році на 1 га сільськогосподарських угідь припадало 1403,4 грн. вартості основних засобів сільськогосподарських підприємств, що на 90,7 відсоткових пункти вище рівня 2008 року.

Рис. 3. Динаміка зміни рівня фондозабезпеченості в сільськогосподарських підприємствах Вінницької області протягом 2008-2012 років

Джерело: розраховано автором за даними Головного управління статистики у Вінницькій області

Таким чином, низькі темпи оновлення основних засобів сільськогосподарських підприємств та високий ступінь їх зносу потребують вирішення цілого ряду проблем щодо належного матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників. Зокрема першочергового вирішення потребують такі проблеми:

- усунення диспаритету цін на промислову та сільськогосподарську продукцію та, як наслідок, підвищення платоспроможного попиту на сільськогосподарську техніку й підвищення купівельної спроможності сільськогосподарських товаровиробників, оскільки серед джерел фінансування капітальних вкладень пріоритетну роль відіграють власні кошти підприємств;

- державна підтримка підприємств аграрної сфери, в першу чергу шляхом фінансування реалізації цільових програм спрямованих на покращення матеріально-технічного забезпечення підприємств аграрної сфери та розвиток АПК в цілому;

- доступне кредитування сільськогосподарських товаровиробників, зокрема часткова компенсація державою відсоткових ставок за кредитами на купівлю техніки для сільськогосподарських товаровиробників;

- покращення інвестиційного клімату, що сприятиме залученню інвестицій в машинобудівну галузь й виробництва українськими машинобудівними підприємствами високоефективних машин та устаткування для аграрної сфери;

- сприяння розвитку інноваційної діяльності в аграрному секторі та використання наукових розробок не лише в подальших дослідженнях наукових установ, а й безпосереднє їх освоєння у процесі сільськогосподарського виробництва;

- розвиток лізингу в сільськогосподарській галузі, оскільки за даними Міністерства аграрної політики та продовольства України станом на 01.01.2012 р. на 44% порівняно з попереднім періодом скоротилося фінансування заходів з операцій фінансового лізингу техніки українських виробників за рахунок державного бюджету;

- формування стратегії розвитку АПК на перспективу.

Висновки

Отже, без застосування сучасної техніки та без залучення інвестицій неможливий процес підвищення якості продукції на сільськогосподарських підприємствах, зниження витрат виробництва, забезпечення стійкого та стабільного їх розвитку й високоефективного виробництва. Для подолання технічної відсталості вітчизняної сільськогосподарської галузі необхідно здійснити перехід галузі на інноваційний шлях розвитку, що дозволить інтенсифікувати процес впровадження новітньої техніки і технологій, підвищити якість продукції до рівня світових стандартів. Однак, досягнути цього практично неможливо без підтримки й допомоги з боку держави.

Література

1. Гереженко І.М. Аналітична оцінка ефективності використання основних засобів / І.М. Гереженко, О.Ф. Томчук [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.rusnauka.com/14_NPRT_2011 /Economics/6_86089.doc.htm.

2. Шпак М. Перспективи розвитку фінансового лізингу в сучасних умовах сільськогосподарського виробництва / М. Шпак, Є.Ціп // Техніка і обладнання для АПК - дослідження, експертиза, прогноз розвитку. - №6 (9). - 2010. - С.6-8.

3. Могилова М.М. Матеріально-технічне забезпечення аграрної галузі / М.М. Могилова, Я.К. Білоусько, Г.М. Підлісецький // Економіка АПК. - 2013. - №2. - С. 61-67.

4. Ягода Г.Ю. Наявність та забезпечення виробничими основними засобами агроформувань / Ягода Г.Ю. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.rusnauka.com/29_NIOXXI_2012/Economics/12_118596.doc.htm.

5. Офіційний сайт Головного управління статистики у Вінницькій області [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.vn.ukrstat.gov.ua

6. Вишневецька О. М. Матеріально-технічна основа розвитку аграрного сектора / О. М. Вишневецька, О. С. Дяченко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2010/konf%2010_5_29.pdf .

7. Рябенька М.О. Стан та рівень забезпеченості підприємств основними засобами / Рябенька М. О. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.khntusg.com.ua/files/sbornik/vestnik_99/39.pdf.

8. Скоцик В.Є. Організаційно-економічні засади технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств України / В.Є. Скоцик [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/znptdau_2013_1_1_47.pdf

Размещено на Allbest.ru