Тіньова економіка: дефініція, структура, причини виникнення та шляхи мінімізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тіньова економіка: дефініція, структура, причини виникнення та шляхи мінімізації

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Тіньова економіка існує досить довгий час і є досить поширине й в економічних реаліях XXI століття. Це явище притаманне усім країнам, незалежно від рівня їх економічного розвитку, проте розмір її точно визначити неможливо.

Тінізація національної економіки є одним із найважливіших проблемних аспектів сучасного розвитку будь-якої країни. За роки незалежності України обсяги тіньової економіки в нашій країні постійно зростали і досягли таких масштабів, що відчувається її негативний вплив на всі сфери життя українського суспільства та ставить під загрозу всю легальну економіку держави. Поняття «тіньова економіка» є об'єктом наукового дослідження не лише економістів, а й юристів, психологів, соціологів, проте, все-таки, стовідсотково ефективного способу боротьби з тінізацією економіки так і не знайдено. Провідні економісти сходяться лише на одній думці, що тіньова економіка - явище складне і системне, яке пронизує всю економічну систему та складає відчутну частину всієї економічної діяльності. Оскільки розміри тіньової економіки продовжують неухильно зростати і, відповідно, зростає її вплив, то постає необхідність чіткого розкриття сутності цього поняття та виокремлення і систематизації напрямів детінізації економічних та соціальних процесів.

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ

Проблематиці аналізу особливостей тіньової економіки та шляхів боротьби з нею присвячено низку праць таких вітчизняних та зарубіжних науковців, як: М. Азаров, О. Барановський, Ю. Ванькевич [1], З. Варналій [2], Г. Гросман, А. Ділтон, І. Клямкін, В. Кулікова, І. Мазур, Н. Мущинська [3], В. Патрізі, В. Попов [4], В. Предборський, Л. Тимофєєв, О. Турчинов [5], О. Фрадинський [6], Ф. Шнайдер та інших.

ФОРМУВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ

Метою статті є дослідження економічної сутності поняття «тіньова економіка» та систематизація можливих шляхів детінізації економічної діяльності.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ

В основі існування та процвітання будь-якої держави лежить її економічний розвиток. В умовах ринкового середовища з метою реалізації ефективної політики управління важливим є проведення економічного аналізу усіх процесів та явищ, що відбуваються в країні. Тінізація економіки здійснює значний вплив на всі економічні процеси, тому ігнорування цього явища спричиняє серйозні помилки при визначенні макроекономічних показників, показує неадекватну оцінку процесів і тенденцій, обумовлює тактичні й стратегічні прорахунки під час прийняття відповідних управлінських рішень [7, с. 175]. Для того, щоб боротися з тіньовою економікою, необхідно розуміти її сутність, знати структуру та причини виникнення.

У різних країнах наводиться ціла низка поліаспектних трактувань терміна «тіньова економіка», серед яких - неформальна, нелегальна, неофіційна, паралельна, незадекларована, прихована, чорна. Така суттєва кількість визначень свідчить про те, що немає єдиного розуміння сутності тінізації економічної діяльності.

У нинішніх умовах ведення господарської діяльності не існує універсального загальноприйнятого визначення поняття «тіньова економіка». Нами виокремлено деякі підходи вітчизняних авторів щодо формулювання дефініції «тіньова економіка» (табл. 1).

Очевидно, що як вітчизняні, так і зарубіжні науковці не мають єдиної думки щодо сутності тіньової економіки, а кожен автор тлумачить її на власний розсуд. На наш погляд, наведені визначення є взаємодоповнюючими, кожне з яких містить раціональну думку автора. Зокрема, ми підтримуємо Е. Фейга, який вважає, що поняття тіньова економіка включає «всю економічну діяльність, яка з будь-яких причин не враховується офіційною статистикою і не потрапляє до валового національного продукту» [6, с. 65].

Важливе значення для розуміння сутності такого складного явища як «тіньова економіка» є дослідження її структури. Нами встановлено, що за реалій сучасності вчені не напрацювали спільної думки щодо структуризації тіньової економічної діяльності, а тому - демонструють власні погляди та судження. Так, В. Мельникова в структурі тіньової економіки виділяє три види діяльності:

- неофіційна економіка - охоплює легальні види діяльності, пов'язані з виробництвом товарів і послуг, які не фіксуються офіційною статистикою;

- фіктивна економіка - це діяльність, пов'язана з одержанням обґрунтованих вигід суб'єктами господарювання (хабарництво; шахрайські способи одержання грошей);

- підпільна економіка - це заборонені законом види економічної діяльності (незаконне виробництво й збут товарів і послуг; виробництво зброї, наркотиків, контрабанду; діяльність осіб, що не мають юридичного права займатися цим видом діяльності (лікарі, адвокати, які практикують без ліцензії) [11]. Її думку поділяє і Ю. Ванькович, що пропонує такий же поділ тіньової економіки на складові [1, с. 451].

Такої ж думки щодо складових тіньової економіки дотримується і О. Базілінська, проте до виділених В. Мельниковою і Ю. Ваньковичем трьох складових, вона виділяє і четверту складову - прихована економіка [8, с. 34-38].

Таблиця 1 - Підходи щодо трактування поняття «тіньова економіка» різними науковцями*

*Розроблено авторами на основі джерел: [8, 1, 3, 9, 4, 5, 10]

Деякі автори відображують структуру тіньової економіки у кольорах:

1) “сіра” економіка;

2) “темно-сіра” економіка;

3) “кримінально-чорна” економіка;

4) “криваво-чорна” економіка.

Ця класифікація складових тіньової економіки побудована на основі рівня та кількості вжитих заходів з боку держави щодо можливостей її детінізації [12].

Варналій З. у своїй монографії виділяє три основні блоки тіньової економіки (рис. 1).

Рис. 1. Схема структури тіньової економіки за З. Варналієм*

*Джерело: [2]

Щодо зарубіжних економістів, то вони пропонують дещо іншу класифікацію складових тіньової економіки. Так, Е. Фейг виділяє дві основні складові:

1) економічна діяльність, що є легальною, неприхованою, але й такою, що не підлягає оподаткуванню і не враховується офіційною статистикою. Сюди автор включає ту діяльність, яка не враховується до валового національного доходу.

2) протизаконна, свідомо прихована економічна діяльність. До цієї складової автор відносить «заборонену в державі економічну діяльність, кримінальні діяння, а також усі інші види діяльності, які повинні враховуватись і контролюватись державою, однак суб'єкти такої діяльності свідомо її приховують для ухилення від оподаткування або в інших протиправних цілях» [1, с. 451].

Отож, за результатами ґрунтовного аналізу класифікацій, запропонованих різними авторами, нами встановлено, що науковці, як правило, характеризуючи складові тіньової економіки, умовно поділяють її на таку, що присутня в здійсненні господарської діяльності, результати якої не враховуються в офіційній статистиці, та на таку, яка є абсолютно забороненою державою і чинним законодавством. На наш погляд, класифікація Е. Фейга є найпростішою та найдоступнішою для розуміння і сприйняття.

Як уже було зазначено, сектор тіньової економіки в Україні за період незалежності продовжує невпинно зростати, що свідчить про низьку дієвість запропонованих урядовими структурами заходів щодо зниження її рівня. На нашу думку та виходячи із сформованої ситуації, профілюючим урядовим інституціям доцільно напрацювати та впровадити комплекс більш-дієвих розробок щодо визначення і ліквідації першоджерел породження тіньової економічної діяльності.

Так, Л. Гринів і М. Кічурчак вважають, що тінізація національної економіки обумовлена такими факторами, як:

- нестабільність податкового законодавства, високий податковий тиск і нерівномірність податкового навантаження на суб'єкти господарювання, низький рівень податкової дисципліни;

- надмірне регулювання підприємницької діяльності;

- низький рівень заробітної плати в державному секторі економіки;

- корупція в державних органах та органах місцевого самоврядування;

- правова незахищеність суб'єктів господарювання від зловживань з боку посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування;

- недостатньо прозора процедура приватизації державного майна [13, с. 69].

Зауважимо, що ми частково поділяємо думку І. Приварникової, проте вважаємо, що група соціальних чинників перебуває у тісній кореляції із групою економічних чинників, а тому - вони знаходяться у суттєвому взаємозв'язку.

Загальновідомо, що тіньова економіка зумовлює виникнення комплексу негативних наслідків, основними серед яких є скорочення обсягів фінансового ресурсу держави, зростання податкового навантаження на легальний сектор економіки, зниження інвестиційної привабливості національної економіки, видача зарплати в конвертах тощо.

За результатами проведених досліджень встановлено, що думки вчених мають спільні точки дотику у своїх поглядах, що свідчить про часткову єдність думок науковців, а отже - про необхідність рішучих дій щодо радикального вирішення проблематики детінізації економічних процесів.

Ми погоджуємося з думкою Д. Буркальцевої, яка зазначає, що детінізація економіки - це цілісна система дій, спрямована передусім на подолання та викорінення причин та передумов тіньових явищ та процесів [15, с. 218].

Цимбал О. вважає, що для запобігання розвитку тіньових економічних процесів та операцій необхідно застосовувати комплекс таких заходів:

1) запровадження податкових стимулів до нагромадження та інвестування коштів в інноваційний сектор юридичними особами, які пропонується надавати за фактичними результатами діяльності підприємств;

2) реальне і радикальне спрощення дозвільних процедур щодо здійснення підприємницької діяльності, особливо в інноваційній сфері;

3) обов'язкове обґрунтування джерел походження грошових коштів при купівлі товарів, вартість яких перевищує певну заздалегідь визначену суму (житла, земельних ділянок, транспортних засобів та предметів розкоші);

4) залучення до реалізації стратегії легалізації представників міжнародних організацій, спеціалізованих на протидії нелегальному господарюванню;

5) підготовка пропозиції щодо удосконалення системи державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності з метою як її спрощення, так і унеможливлення створення та функціонування «фіктивних підприємств»;

6) налагодження ефективних зв'язків з робочими органами відповідних міжнародних організацій та їх інформаційно-аналітичними центрами;

7) прирівнювання корупції і хабарництва до найважчих злочинів;

8) більш ліберальне податкове законодавство;

9) посилення покарання за використання службового становища в особистих цілях [16, с. 119].

Ключовим чинником детінізації О. Черниш вважає «формування мотиваційного нормативно-правового середовища, яке забезпечує високоефективну і прибуткову роботу легальної економіки. При цьому сталість економічного розвитку має забезпечуватися виключно засобами ринкового регулювання». Окрім того, важливими кроками з боку влади він вважає необхідність формування передумов для напрацювання рівних конкурентних правил на внутрішньому ринку усім суб'єктам господарювання та забезпечення з боку держави реальної вартості робочої сили і недопущення її знецінення [17].

Підтримуємо думку І. Приварникової, яка вважає, що важливим у боротьбі з тіньовою економікою в Україні є використання досвіду передових європейських країн, для яких характерним є значно нижчий рівень тінізації економічної діяльності.

Таблиця 2 - Узагальнення досвіду щодо детінізації економічної системи в європейських країнах

*Узагальнено авторами на основі джерела: [14, с. 165]

Окрім того, необхідно зауважити, що українськими урядовцями у 2010 році було проведено спробу адаптації позитивного німецького досвіду в нашій країні шляхом прийняття та практичної реалізації Податкового кодексу України (введений в дію 01.01.2011). Проте, за словами Д. Буркальцевої, податкова система й дотепер зосереджена на максимальному залученні надходжень до бюджету, що призводить до надмірного податкового тиску з боку держави і не формує суттєвих можливостей щодо легалізації капіталів [15, с. 218].

ВИСНОВКИ

Отже, за результатами проведеного дослідження необхідно узагальнити, що тіньова економіка проникла у всі сфери діяльності господарюючих суб'єктів. Від правильного розуміння сутності тіньової економіки, визначення причин її виникнення та закономірностей розвитку залежить можливість виділення напрямів боротьби з нею та легалізації тіньового сектора в національних економіках.

Як правило, розвитку тіньової економіки сприяє корупція, недосконалість законодавчого поля, високі ставки оподаткування, низький рівень оплати праці тощо, що є досить характерним саме для країн колишнього соцтабору. Встановлено, що в нашій країні обсяги тіньової економічної діяльності за різними підрахунками, є одними із найвищих у Європі. Це є свідченням неефективної та нестабільної правової й економічної системи держави.

Необхідно зазначити, що сформовану ситуацію в економічно розвинутих країнах світу вирішують за допомогою пошуку нових дієвих шляхів легалізації тіньової економічної діяльності. Вважаємо, що серед пріоритетів детінізації економіки є розробка комплексу заходів щодо протидії тінізації фінансових потоків, легалізації ринку праці та детінізації земельних відносин.

Окрім того, необхідно зауважити, що українськими урядовцями у 2010 році було

ЛІТЕРАТУРА

1. Ванькович Ю. М. Визначення сутності тіньової економіки / Ю. М. Ванькович // Вісник нац. ун-та «Львівська політехніка». -- 2009. -- № 657. -- С. 450--456.

2. Варналій З. С. Тіньова економіка : сутність, особливості та шляхи легалізації : монографія / за ред.

З.С. Варналія. -- К. : Вид-во НІСД, 2006. -- 576 с.

3. Мущинська H. Ю. Деякі теоретичні аспекти проблеми тінізації економіки / Н. Ю. Мущинська // Научно-технический сборник. -- 2004. -- № 61. -- С. 258--262.

4. Попович В. М. Теорія детінізації економіки / В. М. Попович. -- Ірпінь, 2001. -- 175 с.

5. Турчинов О. В. Тіньова економіка: теоретичні основи дослідження / О. В. Турчинов. -- К. : АртЕК, 1995. -- 300 с.

6. Фрадинський О. А. Тіньова економіка: сутність, складові елементи, причини та закономірності розвитку / О. А. Фрадинський // Науковий вісник ВДУ ім. Л. Українки. Економічні науки. -- 2002. -- № 2. -- С. 62--66.

7. Кутузов М. Р. Тіньова економіка: виникнення, трансформація, способи впливу / М. Р. Кутузов // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки : Економічні науки : наук. журн. -- 2004. -- № 5. -- С. 175--180.

8. Базілінська О. Я. Макроекономіка : навч. посіб. / О. Я. Базілінська. -- К. : Центр навчальної літератури, 2005. -- 442 с.

9. Носова О. В. Національна економіка : навч. посіб. [Електронний ресурс] / О. В. Носова. -- 2013. -- Режим доступу : http://pidruchniki.ws/1319042053126/ekonomika/ natsionalna_ekonomika_- _nosova_ov.

10. Ярмоленко А. Тіньова економіка / А. Ярмоленко // Політика і час. -- 1996. -- № 5. -- С. 51--54.

11. Мельникова В. І. Національна економіка : навч. посіб. [Електронний ресурс] / В. І. Мельникова. -- 2011. -- Режим доступу : http://thinbook.org/book/208-nacionalna-ekonomika-navchalnij-posibnik- melnikova-vi/20-43-tinova-ekonomika-stmktura-j-priroda-yiyi-viniknennya.htmL

12. Оберемчук В. Проблеми та методи подолання тіньової економіки в Україні [Електронний ресурс] / В. Оберемчук, Ю. Александренко, М. Легоша -- Режим доступу : http://conference.spkneu.org/2013/12/проблеми-та-методи-подолання-тіньово/.

13. Гринів Л. С. Національна економіка : навч. посіб. / Л. С. Гринів, М. В. Кічурчак. -- Львів : Магнолія-2006, 2008. -- 464 с.

14. Приварникова І. Ю. Тіньова економіка України: причини, обсяги та шляхи їх зменшення / І. Ю. Приварникова, К. В. Степанюк // Держава та регіони. Серія : Економіка та підприємництво. -- 2010. -- № 2. -- С. 163--167.

15. Буркальцева Д. Д. Інституціональне забезпечення економічної безпеки України : монографія / Д. Д. Буркальцева ; Наук.-дослід. екон. ін-т. -- К. : Знання України, 2012. -- 347 с.

16. Цимбал О. Г. Сучасний стан та шляхи запобігання тінізації економіки / О. Г. Цимбал // Проблеми реалізації науково-творчого потенціалу молоді : пошуки перспектив : зб. матер. Х наук.-практ. конф. молодих науковців. -- Павлоград, 2008. -- С. 117--119.

17. Черниш О. М. Тіньова економіка : особливості та шляхи легалізації [Електронний ресурс] /

О. М. Черниш // Ефективна економіка. --2009.--№ 3.-- Режим доступу :

http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=68&p=1.

REFERENCES

1. Vankovich, Yu.M. (2009), “Determining the the essence of the shadow economy”, Visnyk natsionalnogo universytetu «Lvivska politehnika», no. 657, pp. 450-456.

2. Vamahy, Z.S. (2006), Tinova ekonomika: sutnist, osoblyvosti ta shlyahy lehalizatsiyi [The shadow economy: the essence, characteristics and ways of legalizing], monograph, Vydavnytstvo NISD, Kyiv, Ukraine.

3. Muschinska, H.Yu. (2004), “Some theoretical aspects of the shadow economy”, Nauchno-tehnycheskyy sbornyk, no. 61, pp. 258-262.

4. Popovich, V.M. (2001), Teoriya detinizatsiyi ekonomiky [Theory of legalization of economy], Irpin, Ukraine.

5. Turchinov, O.V. (1995), Tinova ekonomika: teoretychni osnovy doslidzhennya [Shadow economy: theoretical foundations of research], ArtEK, Kyiv, Ukraine.

6. Fradynskyy, O.A. (2002), “The shadow economy: essence, components, causes and patterns of development”, Naukovyy visnyk VDUimeni Lesi Ukrayinky. Seria: ekonomichni nauky, no. 2, pp. 62-66.

7. Kutuzov, M.R. (2004), “The shadow economy: emergence, transformation, ways of influencing”,

Naukovyy Visnyk Volynskogo derzhavnogo universytetu imeni Lesi Ukrayinky, no. 5, pp. 175-180.

8. Bazіlіnska, O.Ya. (2005), Makroekonomika [Macroeconomics], tutorial, Center navchalnoi' hteraturi, Kyiv, Ukraine.

9. Nosova, O.V. (2013), Natsionalna ekonomika [National Economics], tutorial, available at: http://pidruchniki.ws/1319042053126/ekonomika/natsionalna_ekonomika_-_nosova_ov (access February 4, 2014).

10. Yarmolenko, A. (1996), “The shadow economy”, Polityka i chas, no. 5, pp. 51-54.

11. Melnikova, V.I. (2011), Natsionalna ekonomika [National Economics], tutorial, available at : http://thinbook.org/book/208-nacionalna-ekonomika-navchalnij-posibnik-melnikova-vi/20-43-tinova- ekonomika-struktura-j-priroda-yiyi-viniknennya.html (access February 4, 2014).

12. Oberemchuk, V., Aleksandrenko, Yu. and Legosha M. (2013), “Problems and methods to overcome the shadow economy in Ukraine”, available at: http://conference.spkneu.org/2013/12/проблеми-та-методи- подолання-тіньово/ (access February 4, 2014).

13. Grimv, L.S. and Kіchurchak, M.V. (2008), Natsionalna ekonomika [National Economics], tutorial, Magnohya-2006, Lviv, Ukraine.

14. Privarnikova, I.Yu. and Stepanjuk, K.V. (2010), “Shadow economy of Ukraine: causes, scope and ways to reduce”, Derzhava andrehiony. Seria: Ekonomika andpidpryyemnytstvo, no. 2, pp. 163-167.

15. Burkaltseva, D.D. (2012), Institutsionalne zabezpechennya ekonomichnoi bezpeky Ukrainy [The institutional basis of economic security of Ukraine], monograph, Znannya Ukrayiny, Kyiv, Ukraine.

16. Tsymbal, O.H. (2008), “Current status and ways to prevent the shadow economy”, Problemy realizatsiyi naukovo-tvorchoho potentsialu molodi: poshuky perspektyvy. Zbirnyk materialiv X naukovo-praktychnoyi konferentsiyi molodyh naukovtsiv [Problems of scientific and creative potential of youth: the search for prospects. Conference proceedings of the 10^th scientific conference of young scientists], Pavlograd, pp. 117-119.

17. Chernysh, O.M. (2009), “The shadow economy: features and ways of legalization”, Efficient economy, no. 3, available at: www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=68&p=1 (access February 4, 2014).

Размещено на Allbest.ru