Стан впровадження інновацій в Україні

¦ Інші роботи

Рис. 1 Кількість виконаних наукових та науково-технічних робіт за спрямуванням (тис. одиниці) у 2000-2012 рр.(Розраховано автором на основі статистичного щорічника [4])

Як показано на рис. 1, найбільша кількість наукових робіт припадає на «інші роботи», а також на створення нових виробів, основне завдання, на погляд автора, повинно стосуватись збільшенню робіт на створення та удосконалення нових видів технологій, оскільки, загальновідомим є той факт, що знос обладнання, яке використовується у виробництві складає більше 60%. Для того, щоб дійсно оцінити стан інноваційного розвитку в Україні автор статті проаналізує динаміку кількості підприємств, які займаються інноваційною діяльністю за регіонами (табл. 2 [4]).

Таблиця 2

Кількість підприємств за регіонами, які займались інноваційною діяльністю у 2005-2011 рр.

За даними табл. 2, майже у всіх областях за період з 2005 по 2011 роки спостерігається тенденція збільшення кількості підприємств, які займаються інноваційною діяльністю. В цілому по Україні цей показник за проаналізований період збільшився на 40,74%. Також позитивною залишається динаміка збільшення підприємств, які займаються інноваційною діяльністю в Одеській області. Наведена динаміка суттєво впливає на загальний показник конкурентоспроможності економіки країни та призводить до збільшення рівня індексу конкурентоспроможності серед інших країн.

Спостерігається низький рівень комерціалізації результатів наукових досліджень, відсутні ефективні зв'язки науки та виробництва, повільно і безсистемно розвивається мережа сучасних інноваційних структур (технопарків, бізнес-інкубаторів, венчурних фондів, інших організацій інноваційної інфраструктури) та низька доля промислових підприємств, які займаються інноваційною діяльністю (табл. 3) [4].

Таблиця З

Інноваційна активність промислових підприємств України у 2004-2011 рр.

За даними табл. З рівень інноваційної активності промислових підприємств України який спостерігається за наведений період, залишився низьким та суттєво не змінився. Проте можна виділити позитивну тенденцію, порівнюючи 2011 рік з 2004-2010 рр. за обома показникам. Хоча, все одно, рівень розвитку та впровадження інновацій залишається на дуже низькому рівні.

У табл. 4 відображено динаміку стану впровадженім інновацій на промислових підприємствах [4].

Таблиця 4

Впровадження інновацій на промислових підприємствах України

Як бачимо з табл. 4 впровадження інновацій на підприємствах зростає, що позитивно впливає на економіку нашої країни та на індекс конкурентоспроможності України.

У критичному стані знаходиться і матеріально-технічна база науки. Менш ніж 6% одиниць машин та устаткування, які перебувають на балансі наукових організацій, можна віднести до нового обладнання віком до п'яти років. Продовжує зменшуватись кількість і якісний рівень завершених розробок, готових до практичного використання. Лише біля 20% з них спрямовано на освоєння нових видів техніки та технології. Кількість завершених і прийнятих замовниками розробок з новими видами техніки та технології скоротилася за останні 10 років 2002 - січень-серпень 2012 у 4,8 рази, а розробок з використанням винаходів - у 7,5 разів [4]. Внаслідок цього спостерігається незадовільний технічний стан виробництва. Впровадження в дію нових технологічних ліній, станків та інших засобів виробництва здійснюється дуже повільно і становить незначну частку від наявної вартості основних засобів. На багатьох підприємствах використовується застаріла, морально та фізично зношена технологічна база виробництва. Про все це свідчить ступінь зносу основних засобів (табл. 5).

Таблиця 5

Ступінь зносу основних фондів в Україні за деякими видами економічної діяльності, %

За даними наведеними в табл. 5, рівень зносу основних фондів у 2009 році по Україні в цілому становить 60%, але у промисловості він становить 61,8%, а в переробній промисловості ще більше - 64,9%. Таке негативне явище характерно для більшості наведених вище видів економічної діяльності. При цьому потрібно також відзначити те, що високий рівень зносу основних фондів у промисловості та його зростання спостерігається протягом останніх років. Середній розрахунковий вік обладнання перевищує 20 років, тоді як прийнятою у провідних країнах світу практикою термін служби технологічного обладнання не повинен перевищувати 7-10 років. Щорічний відсоток оновленім обладнання є надзвичайно низьким. Крім того, останнім часом, через фінансові труднощі вітчизняні підприємства (особливо машинобудівної галузі) прагнуть забезпечити свою потребу в основних засобах за рахунок імпорту обладнання, яке вже було у використанні. При цьому обсяг українського ринку такого обладнання складає від 40 до 120 млн. дол. США. Яке ж становище з впровадженням інновацій в Україні [5, с.88]?

За останні десятиліття в країнах ЄС апробовані нові форми та методи стимулювання інноваційного розвитку, інноваційна політика набула комплексного, системного і довгострокового характеру з чіткими кількісними і якісними орієнтирами, а єдина політика Євросоюзу стала «локомотивом» для національних урядів і приватного бізнесу [6].

Так, у Великій Ббританії, в рамках реалізації стратегії підтримки інвестицій у науково-технічний сектор у 2000 р. було введено податкові пільги для малих та середніх підприємств, а в 2002 р. їх було поширено і на великі компанії.

Основними заходами Франції, стимулюючими дослідження, є податкові пільги щодо витрат на патенти і податкові відрахування на дослідження (30% від витрат підприємства на НДДКР в межах 100 мільйонів евро, плюс 5% від витрат понад цієї суми).

У Німеччині прийнято закон про стимулювання ризикового капіталу, який передбачає 50%-і податкові пільги для ініціаторів створення фондів ризикового капіталу. На території технопарку Берлін-Адлерсхоф зосереджено 220 інноваційних підприємств та 14 наукових центрів, де зайнято понад три з половиною тисячі співробітників.

В Україні незадовільним залишається і фінансування інноваційної діяльності: обсяги та структура джерел. Так, найбільша частка фінансування інноваційної діяльності припадає на самі підприємства, держава фінансує лише 0,73% від загальних витрат, проте як відомо передові країни витрачають на фінансування НДДКР від 2-3% від ВВП. Найбільша частина коштів від загального обсягу фінансування припадає на власні кошти самих підприємств, а держава бере на себе лише 1% витрат. Але, як відомо, для того щоб займатися та впроваджувати інновації підприємствам потрібно чималі кошти, тому більшість із них не в змозі впроваджувати інновації у свою діяльність.

Висновки і перспективи подальших розробок

Головними перешкодами зростання рівня конкурентоспроможності країни, на погляд автора, є:

- незадовільне впровадження інноваційних розробок;

- низький рівень рейтингу індексу конкурентоспроможності У країни серед країн світу;

- невелика кількість підприємств, які займаються інноваційною діяльністю та лише 9,6% з них працюють у сфері інформатизації та інжинірингу;

- найголовнішою проблемою стала практика ігнорування законодавства або призупинення дії статей законів, які стосуються фінансування інноваційної діяльності.

Такі дії не збільшують заохочення корпоративного сектору до впровадження інноваційних проектів та нівелюють позитивний потенціал напрацьованої нормативної бази.

Фінансування інноваційної діяльності підприємств здійснюється переважно за рахунок власних коштів. Державне фінансування та підтримка є дуже мізерними.

Список використаної літератури

1. Лаган О. Сутність інновацій [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nss.org.ua/ sutni st-innovat siy і.

2. Украина попала в список самых инновационных стран [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrinform.ua/rus/news/ukraina_popala_v_spisok_samih_innovatsionnih_ stran_1486637.

3. Інноваційні країни світу 2012 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.bloomberg.com.

4. Державний комітет статистики - 2012 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

5. Захаркіна Л. С. Збалансування інноваційного розвитку машинобудівних підприємств в процесі стратегічного планування // Актуальні проблеми економіки. 2009. № 3. С. 88-95.

6. Шелюбская Н. В. Новая инновационная политика ЕС [Электронный ресурс]. Режим доступа: http: //vasili evaa. паю d. ш/ptpu/12_4_0 3.

Размещено на Allbest.ru