Формування конкурентного середовища й особливості антимонопольного регулювання у сфері роздрібної торгівлі продовольчими товарами

Підходи до формування антимонопольної політики та шляхи її реалізації в різні періоди розвитку ринкової економіки. Особливості та проблеми антимонопольного регулювання у сфері роздрібної торгівлі продовольчими товарами та пропозиції щодо їх усунення.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.01.2019
Размер файла 21,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування конкурентного середовища й особливості антимонопольного регулювання у сфері роздрібної торгівлі продовольчими товарами

Трансформаційні зміни в економіці України висувають нові вимоги до поведінки учасників ринкових відносин у зовнішньому та внутрішньому середовищі. Ці зміни стосуються широкого спектра видів діяльності та галузей, зокрема сфери роздрібної торгівлі, для якої визначальною є конкурентна поведінка окремих підприємств та організацій. Конкурентна поведінка підприємств роздрібної торгівлі, з одного боку, залежить від їх місця й ролі на ринку роздрібної торгівлі, а з іншого - впливає й проявляється через рівень їх конкурентоспроможності. Але в умовах монополізації ринків конкурентна поведінка суб'єктів господарювання залежить від сформованого у країні конкурентного середовища, стан якого визначається якістю антимонопольного регулювання. Водночас здійснення такого регулювання в кожній окремій сфері економічної діяльності має свої особливості, залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників і потребує постійного вдосконалення.

Теоретичні засади вивчення природи конкуренції заклали класики економічної теорії А. Сміт, Д Рікардо, а продовжили - Й. Шумпетер, Е. Чемберлін і Дж Робінсон. Проблему вироблення антимонопольної політики та її реалізації в Україні висвітлено в публікаціях таких авторів, як Ю. Архангельський, А. Волченко, С. Єжова, З. Борисенко, Т. Бень, В. Лагутін, Н. Станько, Н. Тарнавська та ін.

Однак у науковій літературі не накопичено достатньої кількості результативних досліджень, які б стали основою для теоретичного обґрунтування формування дійового конкурентного середовища та гнучкої антимонопольної політики.

Мета статті - дослідження теоретичних основ формування конкурентного середовища й особливостей антимонопольного регулювання у сфері роздрібної торгівлі продовольчими товарами.

Ринкова система має як позитивні, так і негативні риси. Однією з негативних рис є те, що ринок породжує монополії та монополістичні тенденції в економічній системі. Тому в розвинених країнах світу ухвалюють антимонопольні закони, здійснюють контроль за угодами між великими компаніями, тобто проводять анти - монопольну політику.

Антимонопольна політика - комплекс заходів, розроблених і впроваджених у багатьох країнах світу, спрямованих на припинення, попередження й обмеження діяльності, а також створення відповідного законодавства [1, 192].

Мета антимонопольного регулювання з боку держави - захист інтересів споживачів і суспільства в цілому від негативних наслідків монопольної діяльності конкретних суб'єктів господарювання [2, 57].

Об'єктами антимонопольної політики є: монополізований ринок у цілому та його окремі елементи; суб'єкти господарювання, які мають монопольне становище; державні організаційні структури монопольного типу; центральні органи державної виконавчої влади.

Суб'єктами антимонопольної політики в Україні є державні органи, які забезпечують процес демонополізації економіки та розвитку конкуренції. До них належать: Верховна Рада, Президент України, Кабінет Міністрів України, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України; центральні та місцеві органи державної виконавчої влади; керівництво й трудові колективи підприємств (об'єднань) та покупці.

Уперше такі закони було ухвалено наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. у США, Канаді, Австралії, оскільки монополізація в цих країнах відбувалася найінтенсивніше.

Перші антимонопольні закони формально забороняли трести та деякі інші форми монополій. Вони ґрунтувалися на такому розумінні сутності монополій, як повне (абсолютне) панування однієї компанії (чи їх об'єднання) або цілковита відсутність конкуренції. Таке тлумачення сутності монополій майже не зачіпало олігополій (тип ринкової структури, за якої кілька великих фірм виробляють (продають) усю чи більшу частину певного товару або послуги на конкретному ринку). Переважно, вони не потрапляли під дію антимонопольного законодавства [5, 223].

Сучасне антимонопольне законодавство містить нормативні акти, що визначають організаційні та правові засади розвитку конкуренції, заходи попередження, обмеження і припинення монополістичної діяльності та нечесної конкуренції.

Антимонопольне законодавство поширюється на всі види товарного виробництва й товарообіг, платні послуги, проектування продукції та технології, а також наукові розробки, що призначені для використання їхніх результатів у виробництві та товарообігу, в платних послугах.

Для розвитку конкуренції та захисту прав споживачів від монополістичної діяльності суб'єктів господарювання відповідним законодавством упроваджується обмеження свободи їхньої комерційної діяльності. Зокрема, забороняється:

- обмежувати або припиняти виробництво товарів, а також виробництво і поставку сировини, матеріалів, комплектуючих виробів без попереднього узгодження з основними споживачами;

- скорочувати поставку або затримувати реалізацію товарів з метою створення, підтримання або збільшення дефіциту та підвищення цін; нав'язувати контрагенту невигідні умови договору, включати умови, що не є предметом договору;

- примушувати споживача включати у договір непотрібні йому товари й послуги, вносити інші попередні дискримінаційні умови;

- припиняти чи затримувати поставки товарів або виконання послуг у відповідь на претензії контрагента щодо якості товарів, послуг, виконання інших зобов'язань, передбачених договором;

- підвищувати в односторонньому порядку ціни на товари й послуги, якщо це не обумовлено відповідним поліпшенням їхньої якості згідно з інтересами виробника та споживача;

- висувати під загрозою припинення поставок, розірвання договору або відмови від його пролонгації (продовження строку дії) нові умови на свою користь, що завдають шкоди інтересам контрагента;

- відмовлятися без певних об'єктивних підстав від укладання або пролонгації договору за профілем своєї діяльності.

В антимонопольному законодавстві встановлюються форми завчасного попередження, відповідальності та компенсації на випадок здійснення заборонених дій.

Контроль за розвитком конкуренції та обмеженням монополістичної діяльності учасників ринкової економіки здійснюють спеціально створені антимонопольні органи. Їхні функції такі:

- розробка заходів щодо розвитку конкуренції, демонополізація виробництва й обігу, розукрупнення високомонополізованих структур;

- комплексний аналіз стану ринків і конкуренції на них;

- експертиза нормативних актів, що стосуються функціонування ринку;

- підготовка пропозицій з питань удосконалення антимонопольного законодавства.

Фахівці виділяють американську та європейську системи антимонопольного права:

- американська спрямована насамперед проти монополії як господарської одиниці;

- європейська має регулятивний характер і спрямовується насамперед на протидію негативним проявам ринкової влади монополій.

Американська система бере свій початок від закону Шермана (1890), який пізніше було доповнено законом Клейтона (1914), законом про Федеральну торгову комісію (1914) та ін. Цей закон забороняє не лише різні форми монополій, але й саму спробу монополізувати торгівлю; заборонялися трести і картелі. Наступні закони контролювали процес злиття компаній.

Головна мета антимонопольних законів - обмеження монополій та їхньої влади, створення конкурентного середовища, підтримка дрібного бізнесу та сприяння йому. Най - суворіше контролюються горизонтальні злиття, тобто об'єднання підприємств, які виробляють однотипні товари і послуги, що призводить до монополізації галузі. Методами втілення антимонопольних законів є ліквідація фірми, коли монополізовано понад 60% ринку будь-якого товару чи послуг, високе оподаткування монопольних прибутків, контроль за цінами монополістів, розукрупнення монополій.

Європейська та японська системи антимонопольного права забороняють не саму монополію, а лише її зловживання владою. Основна форма державного контролю - система реєстрації картельних угод у спеціальних органах. Більшість антимонопольних законів у європейських країнах забороняє такі види монопольних угод, як угоди про поділ ринків, фіксовані ціни тощо. Антимонопольне законодавство Японії вважається суворим, воно ґрунтується на законі «Про заборону приватної монополії та забезпечення чесних угод». У сучасних умовах національний та наднаціональний рівні конкурентного законодавства в Європі створюються за умов інтеграційних процесів у економіці та посилення міжнародної конкуренції. У кожній країні Європейського Союзу діє національне конкурентне законодавство, скоординоване із загальноєвропейським. Конкурентна політика ЄС має регулятивний характер, тобто спрямована проти недобросовісних монополістичних дій. Нові підходи до конкурентної політики базуються на новому - більш економічному, ніж правовому - підході до змісту конкуренції та конкурентних відносин.

Проаналізувавши зміст антимонопольної політики, можна визначити її такі основні завдання:

- захист і стимулювання конкуренції, створення оптимального конкурентного середовища діяльності суб'єктів ринку, забезпечення їх взаємодії в умовах недопущення проявів дискримінації одних суб'єктів іншими, передусім, у сфері ціноутворення та за рахунок зниження якості товарів та послуг;

- контроль за підприємницькими структурами, що займають домінуюче становище на ринку;

- сприяння розвиткові малого та середнього бізнесу; захист прав споживача.

Розробка та реалізація антимонопольної політики дозволяє протидіяти процесу монополізації економіки, сприяє посиленню її конкуренції.

Антимонопольне законодавство спрямовує утворення монополістичних об'єднань у нові форми, у створення вертикальних структур - об'єднання фірм, пов'язаних виробничою і технологічною залежністю.

В цілому, антимонопольно-конкурентне законодавство - це законодавство, що регулює відносини, які виникають у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму в господарській діяльності.

Антимонопольне законодавство в Україні представлене ст. 42 Конституції України, гл. 4 Господарського кодексу України, законами України: «Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності» (1992), «Про захист від недобросовісної конкуренції» (1996), «Про природні монополії» (2000), «Про захист економічної конкуренції» (2001), «Про Антимонопольний комітет України» (1993).

На початку 90-х рр. ХХ ст. головний наголос у вітчизняній антимонопольній політиці ставився на подоланні й обмеженні монополізму, що пов'язано з домінуванням у тодішній українській економіці монополій як спадку колишнього соціалістичного господарства [4, 262].

У нових соціально-економічних умовах основною проблемою антимонопольної політики стало не просто формальне усунення монополізму, а створення ефективного конкурентного середовища, здатного забезпечити стале економічне зростання і стабільне підвищення життєвого рівня народу.

Основним змістом сучасного етапу антимонопольної політики в Україні є захист уже створеного конкурентного середовища, підвищення ефективності функціонування існуючих конкурентних відносин. Це привело до трансформації антимонопольної політики держави в конкурентну політику, а антимонопольного законодавства у конкурентне законодавство.

Держава забезпечує захист конкуренції в підприємницькій діяльності. Не допускається зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види й межі монополії визначаються законом [5, 18]. Проте чинний закон має певні недоліки, які не лише обмежують можливості створення монополій в Україні, але й певним чином стримують розвиток окремих підприємств і галузей. Зокрема, це стосується норм щодо необхідності отримання дозволів від Антимонопольного комітету учасників концентрації у сфері роздрібної торгівлі продовольчими та іншими товарами. Існуючі нині порогові фінансові показники учасників концентрації, за наявності яких необхідно отримувати дозвіл Антимонопольного комітету на концентрацію (сукупні - 12 млн євро, індивідуальні - 1 млн євро), досить низькі, оскільки фінансові показники багатьох суб'єктів роздрібної торгівлі (в тому числі всіх наявних в Україні мереж роздрібної торгівлі) перевищують ці показники. Це призводить до того, що оператор торгівлі, фінансові показники якого становить 12 чи більше млн євро, придбаваючи (в оренду чи власність) окремий об'єкт нерухомого майна (який може розглядатися органами АМК у якості цілісного майнового комплексу) або корпоративні права на окреме підприємство, якщо продавці їх мають фінансові показники не менше 1 млн євро, стикається з проблемою отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію. Процедура отримання цього дозволу займає велику кількість часу й потребує залучення значних трудових ресурсів. У свою чергу, навіть звернення в Антимонопольний комітет України за таким дозволом не гарантує його отримання.

Зазначена проблема стримує розвиток роздрібної торгівлі продовольчими товарами в Україні й ускладнює відкриття нових магазинів. Це негативно впливає на суміжні галузі економіки і, зрештою, перешкоджає збільшенню кількості робочих місць.

Доцільно, напевно, збільшити як індивідуальні, так і сукупні порогові фінансові показники учасників концентрації, за наявності яких необхідно отримувати дозвіл Антимонопольного комітету на концентрацію. Для цього пропонуємо внести зміни до Закону «Про захист економічної конкуренції» щодо порогових значень концентрації капіталу, а саме треба збільшити ці порогові значення до прийнятних значень як для держави, так і для торгових підприємств.

Розвиток національної мережі торговельних підприємств роздрібної торгівлі продовольчими товарами можна вважати одним із пріоритетних напрямів розвитку національної економіки. Тому формування сприятливого конкурентного середовища та адекватного антимонопольного регулювання в цій сфері є об'єктивною необхідністю.

Одне з найактульніших питань регулювання рівня монополізму у сфері торговельної діяльності - це встановлення факту перевищення умов концентрації капіталів. Підвищення порогового рівня цього показника в чинному законодавстві України дозволить активніше виходити на ринок України відомим іноземним торговельним мережам, які мають великий досвід роботи на продовольчих ринках і здатні забезпечити розвиток конкурентного середовища у цій сфері.

Список використаних джерел

антимонопольний політика торгівля продовольчий

1. Мочерний С.В. Основи економічної теорії: посібник для студентів вищих навчальних закладів / Мочерний С.В. - К.: Академія, 2002. - 472 с.

2. Лагутін В. Шкода від монополії і користь від конкуренції: чи все так просто? / В. Лагутін // Економіка України. - 2007. - №4 (55). - С. 55-61.

3. Мочерний С.В. Політична економія: навч. посіб. / Мочерний С.В. - К.: Знання - Прес, 2002. - 687 с.

4. Базилевич В.Д. Економічна теорія: Політекономія: підручник. - 7-ме вид., стер. / Базилевич В.Д. - К.: Знання-Прес, 2008. - 719 с.

5. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11 січня 2001 р. №2210-Ш // Відом. Верхов. Ради України, 2001. - №12. - Ст. 64.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Значення, основні функції та роль у розвитку і розміщенні продуктивних сил регіону торгівлі. Передумови розвитку та розміщення торгівлі в Черкаській області. Регіональні особливості і динаміка структури торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами.

    курсовая работа [91,7 K], добавлен 30.09.2011

  • Організаційно-економічний механізм заснування власної справи в сфері оптової торгівлі. Формування підприємницької ідеї та особливості її реалізації. Нормативно-правове регулювання діяльності в сфері торгівлі ветеринарними препаратами та медикаментами.

    курсовая работа [45,1 K], добавлен 07.09.2010

  • Сутність монополій, умови й особливості їх виникнення. Монополізація економіки України на сучасному етапі. Аналіз антимонопольного законодавства України. Заходи щодо обмеження монополізму та формування конкурентного середовища на товарних ринках.

    курсовая работа [52,4 K], добавлен 14.02.2017

  • Пропозиції щодо формування інструментів державного регулювання у напрямі створення умов для синхронізації стратегій розвитку товаровиробників із стратегічними програмами держави. Ефективне функціонування і економічна стійкість інтегрованим формування.

    статья [210,2 K], добавлен 05.10.2017

  • Дослідження теоретичних основ і практики формування антимонопольної політики держави в умовах ринкової економіки. Характеристика антимонопольного законодавства сучасної України. Механізми обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції.

    курсовая работа [46,0 K], добавлен 24.02.2011

  • Умови й особливості виникнення монополій. Суть та значення антимонопольної політики. Шляхи формування антимонопольної політики в Україні. Застосування іноземного досвіду у формуванні антимонопольної політики України. Антимонопольний комітет України.

    реферат [57,1 K], добавлен 11.03.2008

  • Особливості та призначення антимонопольного регулювання в корпоративному секторі. Антимонопольні органи та їх компетенція. Організаційно-правові методи боротьби з монопольними зловживаннями. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства.

    курсовая работа [50,1 K], добавлен 03.12.2013

  • Сутність міжнародної торгівлі та її види, головний зміст існуючих теорій та методи регулювання. Україна на шляху до СОТ. Шляхи вдосконалення та перспективи розвитку міжнародної торгівлі держави: потенційні переваги, факторні передумови та етапи розвитку.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 20.09.2013

  • Поняття суспільного відтворювання. Особливості функціонування капіталу в аграрній сфері. Основи та механізм утворення диференціальної, абсолютної та монопольної ґрунтової ренти. Державне регулювання агробізнесу та шляхи аграрних перетворень на Україні.

    контрольная работа [32,6 K], добавлен 01.12.2009

  • Аналіз впливу законодавчого регулювання діяльності малих підприємств та його наслідків. Етапи формування малого підприємництва в Україні. Основні проблеми процесу розвитку малого підприємництва та шляхи їх подолання. Малі підприємства в сфері обігу.

    статья [203,7 K], добавлен 22.02.2018

  • Сутність, необхідність і загальні причини обмеженості державного регулювання. Розроблення і виконання державних цільових програм. Проблеми системи податкового регулювання економіки і шляхи їх вирішення. Регулювання розвитку будівельної індустрії.

    контрольная работа [44,2 K], добавлен 18.07.2011

  • Особливості моделей економіки та її проблеми. Організаційні форми підприємства, забезпечення макроекономічної рівноваги. Податково-бюджетна політика, проблеми дефіциту та державного боргу. Державне регулювання міжнародної торгівлі та валютна система.

    учебное пособие [859,6 K], добавлен 18.04.2010

  • Основне поняття ринку, умови його формування та розвитку. Особливості становлення ринкових інститутів та відносин в Україні. Сутність основних елементів ринку. Закони попиту та пропозиції. Ринкова ціна, кон'юнктура. Перспективи розвитку економіки України.

    курсовая работа [30,1 K], добавлен 08.12.2008

  • Теоретичне осмислення державного регулювання економіки. Визначення методів впливу держави на економіку та підприємництво зокрема. Шляхи удосконалення впливу держави на розвиток підприємництва за допомогою Маневицького районного центру зайнятості.

    дипломная работа [150,9 K], добавлен 11.03.2011

  • Форми антимонопольної політики в Україні та необхідність використання світового досвіду антимонопольного регулювання у вітчизняній економіці. Аналіз основних методів та показників діагностування ринкової влади монополіста та наслідків монополізації.

    курсовая работа [52,3 K], добавлен 29.10.2012

  • Монополії та їх види. Умови й особливості виникнення монополій. Суть та значення антимонопольної політики. Шляхи формування антимонопольної політики в Україні. Антимонопольний комітет України. Антимонопольне законодавство зарубіжних країн.

    курсовая работа [36,6 K], добавлен 24.02.2003

  • Зовнішній борг як важлива складова державних фінансів в умовах ринкової економіки; особливості його формування та регулювання в Україні: правові засади, особливості управління. Мобілізація коштів до держбюджету в умовах постійного бюджетного дефіциту.

    лекция [102,3 K], добавлен 02.01.2011

  • Державна допомога: субсидії з метою регулювання чи потурання монополістам. Політика ЄС у сфері конкуренції з національними системами. Європейська політика у сфері конкуренції та дискусії щодо запровадження аналогічної політики у глобальних масштабах.

    реферат [36,1 K], добавлен 23.10.2011

  • Сутність економічної системи та регулювання економіки країни в системі господарського механізму. Економічне зростання як основа розвитку економіки країни. Кон’юнктурна політика державного регулювання економічних процесів в Україні та шляхи її реалізації.

    курсовая работа [2,2 M], добавлен 12.03.2011

  • Характер і оцінка впливу державного регулювання на розвиток національної економіки країни. Взаємозв’язок ефективного державного регулювання та сталого розвитку основних напрямів економічної й соціальної діяльності України, шляхи його моделювання.

    статья [22,5 K], добавлен 14.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.