Перспективи формування ефективної моделі соціального партнерства
Сутність соціального партнерства, визначення заходів досягнення соціального компромісу в суспільстві через механізм залучення бізнесу до розв’язання соціальних питань. Аналіз партнерства в якості системоутворюючого ґрунту соціально орієнтованої економіки.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.01.2019 |
| Размер файла | 22,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА
Макара О.В.
д.е.н., професор кафедри економіки
та безпеки підприємства,
Східноєвропейський національного університет
ім. Лесі Українки
Анотація
У статті розглянуто сутність соціального партнерства, визначено основні заходи досягнення соціального компромісу в суспільстві через механізм залучення бізнесу до розв'язання соціальних питань, проаналізовано соціальне партнерство в якості системоутворюючого грунту соціально орієнтованої економіки, зроблено висновки щодо вибору ефективної моделі соціального партнерства.
Ключові слова: соціальне партнерство, соціальні партнери, колективний договір, соціально-економічні відносини.
Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями
Розвиток інституту соціального партнерства є одним із найефективніших способів цивілізованого вирішення суспільних протиріч, недопущення соціальних конфліктів, успішної підтримки соціальної, економічної та політичної стабільності в країні. Для України, яка зіткнулася із соціальними протиріччями і конфліктами на шляху переходу від адміністративно-командної економіки до ринкової моделі господарювання, необхідно побудувати ефективний механізм збалансованих взаємовідносин між роботодавцями, найманими працівниками і державою у вирішенні невідкладних завдань соціальної політики.
Аналіз останніх досліджень і публікацій з проблеми
Питанням становлення соціального партнерства в Україні приділялася велика увага зарубіжними, так і вітчизняними ученими-економістами: А. Гальчинський, Д. Горєлов, В Жуков, Т. Мірошніченко, А. Кудряченко, А. Колот, Л. Буртник, В. Новіков, А. Скуратівський, В. Хохлюк, В. Рубе, В. Альков, В. Міхеєв, В. Граб, Н. Волгін, В. Кисєльов, В. Смольков та ін. Серед українських науковців, які досліджують проблеми соціально-економічного розвитку, можна відмітити Я. Базилюк, Б. Буркінського, А. Мельник, О. Власюка, А. Гальчинського, В. Гейця, О. Грішнової, Я. Жаліла, Б. Кваснюка, Е. Лібанової, В. Оніщенка, Ю. Пахомова, Ю. Полунєєва, С. Пірожкова, А. Сухорукова, А. Філіпенка та інших.
Метою статті є аналіз характерних особливостей становлення і перспектив формування ефективної моделі соціального партнерства для вибору шляхів удосконалення інституційної бази соціально орієнтованого регулювання національної економіки.
Викладення основного матеріалу дослідження
Українській моделі соціального партнерства притаманні риси класичного трипартизму, а саме регулювання трудових, соціально-економічних відносин на основі рівноправної взаємодії та співпраці організацій, що представляють інтереси найманих працівників, об'єднання роботодавців і держави. Система соціального партнерства започаткована Указом Президента України «Про створення Національної ради соціального партнерства» від 27 квітня 1993 р. [1].
Соціальне партнерство здійснюється у таких формах:
- колективні переговори з підготовки проектів колективних договорів;
- забезпечення гарантій трудових прав працівників і вдосконалення трудового законодавства;
- участь працівників і їх представників в управлінні підприємством;
- участь працівників і роботодавців у розв'язанні трудових суперечностей.
Забезпечувати належний рівень існування системи соціального партнерства покликане колективно-договірне регулювання соціально-трудових відносин, яке реалізується на різних рівнях управління (табл. 1).
Для формування моделі соціального партнерства є всі умови: існування профспілок, які представляють і захищають інтереси працюючих; наявність організації роботодавців; посередництво держави в особі Кабінету Міністрів України у відносинах між працівниками і роботодавцями; сформованість базових інститутів і механізмів; проведення колективних переговорів (зокрема, прийняття в грудні 2010 р. базового Закону «Про соціальний діалог в Україні», формування спільних представницьких органів соціальних партнерів, створення спільних органів соціального діалогу).
Однак, інститут соціального партнерства не впливає належним чином на покращення соціальної ситуації в країні, нерідко створює соціальну напругу у суспільстві. Підтвердженням цього є результати соціологічних опитувань, які свідчать про наявність у населення України високого рівня протестних настроїв [2]. У 2010 р. Національною службою посередництва та примирення було зафіксовано 160 колективних трудових спорів, 26 страйків і 48 акцій соціального протесту. Відбулося 13 акцій соціального протесту та 3 колективних припинення роботи, в яких взяли участь близько 16 тис. найманих працівників. Було зафіксовано 489 чинників дестабілізації [3].
Оцінка особливостей розвитку соціального партнерства в Україні на засадах компаративних порівнянь з країнами Швеції, Японії, Німеччини, Австрії, США, Канади, Великобританії дає змогу:
1) позиціонувати місце даного інституту в системі соціально орієнтованого регулювання національної економіки в частині оплати праці, гарантії зайнятості;
2) оцінити ступінь формування системи демократичного багатосуб'єктного (держави, підприємницького сектора, профспілок, інститутів громадського суспільства) соціально орієнтованого регулювання національної економіки;
3) виявити бар'єр формування ефективної моделі соціального партнерства для вибору шляхів удосконалення інституційної бази соціально орієнтованого регулювання національної економіки.
соціальне партнерство бізнес
Таблиця 1
Рівні колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин
|
Рівні колективно- договірного регулювання |
Види угод |
Представники сторін партнерства |
|
|
Національний рівень |
Генеральна угода |
професійні спілки та їх обє'днання з всеукраїнським статусом в особі уповноважених ними органів; об'єднання організацій роботодавців із всеукраїнським статусом в особі уповноважених ними органів; Кабінет Міністрів України |
|
|
Галузевий (міжгалузевий) рівень |
Галузева (тарифна) угода |
професійні спілки та їх об'єднання в особі уповноважених ними органів, що об'єдналися в межах відповідної галузі (кількох галузей); організації роботодавців та їх об'єднання в особі уповноважених ними органів, що об'єдналися в межах відповідної галузі (кількох галузей); міністерства, відомства, інші центральні органи виконавчої влади |
|
|
Територіальний рівень |
Регіональна угода |
професійні спілки та їх об'єднання в особі уповноважених ними органів, що об'єдналися в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць; організації роботодавців та їх об'єднання в особі уповноважених ними органів, що об'дналися в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць; місцеві органи державної виконавчої влади |
|
|
Виробничий рівень |
Колективний договір |
один або кілька профспілкових або інших уповноважених на представництво трудовим колективом органів; роботодавець або уповноважений ним орган |
Основними причинами, які не дають змоги формувати ефективну модель соціального партнерства є: не результативна робота профспілок, оскільки не завершено процес створення профспілками спільного представницького органу; відсутність підтримки профспілок з боку найманих працівників (за даними служби Центру ім. О. Разумкова, профспілкам довіряють не більше третини українців); домінування в процесі соціально-трудових відносин сторони роботодавців (використання передбачених українським законодавством механізмів та інститутів соціального партнерства на свою користь).
У Законі України «Про соціальний діалог» існує розбіжність між статтями 12 і 8. Стаття 12 відносить вироблення консолідованої позиції сторін соціального діалогу, а також підготовку та надання узгоджених рекомендацій і пропозицій органам державної влади відповідного рівня до основних завдань органів соціального діалогу. Стаття 8 дає можливість недосягнення згоди між сторонами соціального діалогу, оскільки містить норму, згідно з якою «недосягнення компромісу між сторонами за результатами узгоджувальних процедур не може бути підставою для перешкоджання роботі органів соціального діалогу». Пленарні засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради проходять без участі однієї із сторін соціального діалогу, що суперечить принципу трипартизму соціального партнерства [1].
Визначена законодавцем сфера дії угод різних рівнів передбачає, що положення колективного договору, укладеного на підприємстві, поширюється на всіх працівників від того, чи є вони членами профспілки, яка виступає стороною договору. Але, на практиці виникають розбіжності (табл. 2).
Таблиця 2
Стан укладання колективних договорів за видами економічної діяльності на 31 грудня 2011 року
|
Види економічної діяльності |
Кількість укладених і зареєстрованих колективних договорів, одиниць |
Кількість працівників, охоплених колективними договорами |
||
|
тис. осіб |
у % до облікової кількості штатних працівників |
|||
|
Сільське господарство, мисливство та пов'язані з ним послуги |
6415 |
414,1 |
82,1 |
|
|
Лісове господарство та пов'язані з ним послуги |
576 |
63,8 |
98,3 |
|
|
Рибальство, рибництво |
124 |
4,9 |
79,4 |
|
|
Промисловість |
10800 |
2508,1 |
89,0 |
|
|
Будівництво |
3738 |
215,1 |
66,9 |
|
|
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку |
6889 |
409,1 |
43,2 |
|
|
Діяльність готелів і ресторанів |
1207 |
52,1 |
50,3 |
|
|
Діяльність транспорту та зв'язку |
3834 |
822,3 |
88,0 |
|
|
Фінансова діяльність |
746 |
186,5 |
60,2 |
|
|
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям |
7751 |
497,8 |
71,2 |
|
|
Державне управління |
15337 |
498,2 |
78,8 |
|
|
Освіта |
26575 |
1572,1 |
91,4 |
|
|
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги |
6999 |
1242,3 |
94,5 |
|
|
Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту |
7523 |
280,1 |
76,3 |
|
|
Усього |
98514 |
8766,5 |
81,6 |
Примітка: наведено за [2]
Щодо тенденцій укладення колективних угод на підприємствах різних видів економічної діяльності, протягом 2010-2011 років спостерігається зменшення їх кількості на підприємствах торгівлі і сфери послуг, пошти і зв'язку, в установах, що здійснюють фінансову діяльність (табл. 3). Ефективним інструментом для стимулювання укладання колективних угод мають бути процедури поширення дії галузевої угоди на всі підприємства різних видів економічної діяльності. Потрібно залучати до колективних переговорів широке коло асоціацій, об'єднань підприємств, активізувати діяльність всеукраїнських конфедерацій щодо залучення до переговорного процесу.
Таблиця 3
Динаміка кількості укладених договорів і охоплених ними найманих працівників
|
Рік |
Кількість укладених та зареєстрованих колективних договорів, одиниць |
Кількість працівників охоплених колективними договорами |
||
|
тис. осіб |
у % до облікової кількості штатних працівників |
|||
|
2006 |
92479 |
9575,0 |
82,7 |
|
|
2007 |
94485 |
9596,1 |
82,4 |
|
|
2008 |
95656 |
9429,3 |
83,4 |
|
|
2009 |
94964 |
9038,3 |
83,9 |
|
|
2010 |
105014 |
8967,6 |
81,6 |
|
|
2011 |
98514 |
8766,5 |
81,6 |
Примітка: наведено за [2]
В українській моделі соціального партнерства колективні договори й угоди мають бути орієнтовані, по-перше, на задоволення соціальних очікувань суб'єктів соціально-трудових відносин (тобто повинні обов'язково враховувати орієнтацію особи, соціальної групи на задоволення своїх матеріальних і духовних потреб, реалізації інтересів, забезпечення соціальних благ і послуг, що посилить рівень стабільності в суспільстві, реальності стану соціальної системи в цілому), по-друге, на пошук балансу соціальних інтересів як сукупності найважливіших стимул-реакцій, що спонукають окрему людину, соціальну групу або спільність до забезпечення активної діяльності та соціальної взаємодії й, по-третє, на соціалізацію відносин роботодавців і найманих працівників.
Висновки
Отже, з урахуванням накопиченого досвіду низки країн щодо формування ефективної моделі соціального партнерства та особливостей українських реалій, потрібно вжити такі заходи:
1. З метою улагодження конфліктів на основі консенсусу, що виключає підпорядкування однієї сторони іншій, потрібно внести зміни до Закону України «Про порядок колективних спорів(конфліктів)» у напрямку спрощення процедури початку та проведення законного страйку та водночас розробити та прийняти Закон України «Про соціальну відповідальність бізнесу», в якому передбачити механізми залучення бізнесу до розв'язання соціальних питань.
2. Праця і підприємництво мають бути соціально відповідальні та розвиватися переважно на підставі підвищення якісних характеристик своєї діяльності. Така модель розвитку приведе до того, що значна частина населення перетворюється на середній клас.
3. Для інституалізації проблеми мирного врегулювання трудових конфліктів у Законі України «Про соціальний діалог в Україні» потрібно внести зміни щодо забезпечення обов'язковості прийняття органами соціального діалогу спільних рішень на основі згоди сторін, не порушуючи принцип трипартизму.
Література
1. НАУ. Законодавство України. Кодекси. Закони України [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua/
2. Офіційний веб-сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
3. Соціальна відповідальність українського бізнесу. Результати опитування. [Електронний ресурс]. -- К., 2005. -- Режим доступу: http://brc.undp.org.ua/ img/ publications/ ua_wdp_src_ csrub05.pdf
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теоретичні підходи до обґрунтування сутності поняття соціального партнерства в сучасних умовах. Визначення та розв’язання його проблем в Україні. Характеристика і функції суб’єктів соціального партнерства, форми взаємодії й характер відносин між ними.
контрольная работа [31,7 K], добавлен 11.07.2010Поняття, сутність соціально орієнтованої ринкової економіки, характеристика її основних соціалізуючих складових. Аналіз сучасного стану соціально орієнтованої ринкової економіки різних країн. Шляхи та напрямки перспективної моделі формації України.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 08.12.2015Теоретичні засади та об’єктивність процесу побудови соціального ринкового господарства в Україні. Сутність соціально-орієнтованої ринкової економіки. Характеристика основних соціалізуючих складових ринкової економіки. Забезпечення економічної свободи.
курсовая работа [37,0 K], добавлен 27.11.2010Необхідність соціального захисту в умовах ринкової економіки. Формування системи соціального захисту. Сутність і пріоритетні напрямки вдосконалення форм захисту найбільш вразливих верств населення. Соціальний захист інвалідів.
реферат [34,6 K], добавлен 22.07.2007Соціальна відповідальність суб'єктів бізнесу як головна складова сталого розвитку економіки аграрного сектору. Загальна оцінка стану зміщення орієнтирів з питань максимізації прибутку та підвищення рентабельності на вирішення соціальних питань в Україні.
научная работа [129,4 K], добавлен 07.05.2019Методологические подходы к формированию системы социального партнерства. Субъекты взаимоотношений. Развитие коллективно-договорных отношений в системе социального партнерства в России. Характеристика предприятия. Совершенствование коллективных договоров.
курсовая работа [59,5 K], добавлен 05.08.2013Понятие, основы, сущность и принципы социального партнерства. Развитие социального партнерства на российских предприятиях. Падение производства в условиях глубокого системного кризиса. Обеспечение максимальной занятости трудоспособного населения.
реферат [32,5 K], добавлен 03.09.2010Теоретичні аспекти державного регулювання ринкової економіки: сутність, моделі (кейнсіанська, неокласична) та методи (адміністративні, правові). Економічні риси і аналіз розвитку економіки України на сучасному етапі. Держава і ринок: шляхи партнерства.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 18.11.2010Організація місцевого самоврядування в м. Харкові. Формування цілей і завдань системи планування і управління містом. Технології управління соціально-економічними процесами. Аналіз Державної програми економічного і соціального розвитку в Україні.
магистерская работа [169,1 K], добавлен 15.08.2011Соціальна політика як знаряддя реалізації системи соціального захисту, її еволюція у вітчизняній економіці. Проблеми соціальної політики України. Світові тенденції соціального захисту населення та їх вплив на побудову соціального забезпечення в Україні.
дипломная работа [308,5 K], добавлен 03.10.2008Дослідження досвіду європейських країн щодо механізмів забезпечення державно-приватного партнерства на регіональному і місцевому рівнях. Особливості міжнародного досвіду використання проектів приватного партнерства, його активність у різних країнах.
статья [394,7 K], добавлен 05.10.2017- Оценка эффективности инвестиционных проектов на основе механизма государственно-частного партнерства
Анализ специфики взаимодействия государства и частного сектора в проектах государственно-частного партнерства. Мировой опыт государственно-частного партнерства. Рассмотрение основных форм и методов привлечения инвестиций в жилищном строительстве.
диссертация [4,3 M], добавлен 05.12.2020 Модели государственно-частного партнерства, история возникновения и зарубежный опыт использования. Проблемы реализации государственно-частного партнерства в инновационной сфере. Институт особых экономических зон в Российской Федерации ОЭЗ ТВТ "Дубна".
курсовая работа [48,0 K], добавлен 12.02.2014Необхідність врахування параметра рівня розвитку соціального капіталу в процесі формування національної політики соціально-економічного розвитку. Вплив соціального капіталу як особливого суспільного ресурсу на стале й динамічне економічне зростання.
эссе [17,7 K], добавлен 21.05.2017Теоретические основы и мировой опыт организации государственно-частного партнерства. Специфика взаимодействия государства и частного сектора в проектах государственно-частного партнерства. Анализ опыта государственно-частного партнерства в регионах РФ.
курсовая работа [685,1 K], добавлен 09.04.2014Особенности частно-государственного партнерства, его основные формы и механизмы. Государственное регулирование проектов частно-государственного партнерства: границы полномочий и организация. Практика использования частно-государственного партнерства.
курсовая работа [69,2 K], добавлен 20.12.2013Роль государственно-частного партнерства в управлении социально-экономическим развитием субъектов Российской Федерации и муниципальных образований. Предполагаемые пути решения по преодолению сдерживающих факторов развития института частного партнерства.
дипломная работа [2,4 M], добавлен 26.07.2017Социальное партнерство: сущность, причины и элементы. Его субъекты и принципы. Модели социального партнерства на примере зарубежного опыта. Проблемы направления развития социального партнерства в реализации социальной политики Республики Беларусь.
курсовая работа [46,5 K], добавлен 30.08.2013Оплата праці робітників як ціна трудових ресурсів, задіяних у виробничому процесі. Загальна характеристика механізму державного регулювання оплати праці та соціального захисту. Аналіз діяльності підприємства "Аврорія", знайомство з особливостями.
дипломная работа [221,3 K], добавлен 15.03.2014Понятие лизинга, его черты и особенности, объекты и субъекты, экономическая целесообразность. Существенные условия его договора. Виды лизинга и механизм лизинговых сделок. Характер партнерства с лизинговой компанией. Развитие лизингового рынка в России.
контрольная работа [37,4 K], добавлен 25.07.2010
