Адміністративно-правова природа діяльності держави в галузі внутрішньої торгівлі

Адміністративно-правова природа діяльності держави в галузі внутрішньої торгівлі

Галина Лаврик

Досвід підприємництва і торгівлі на теренах України свідчить, що за несприятливої зовнішньоекономічної кон'юнктури на експортну продук-цію внутрішній ринок залишається єдиним безальтернативним чинником відновлення динамічного зростання вітчизняної економіки на засадах структурної модернізації. Реальні пер-спективи відновлення динамічного зростання вітчизняної економіки значною мірою пов'язуються зі сти-мулюванням розвитку внутрішнього ринку та імпортозамінного вироб-ництва, що дасть змогу забезпечити збалансований розвиток промислово-сті із поступовим зниженням частки сировинних видів товарів і збіль-шенням обсягу випуску якісної та високотехнологічної продукції, задо-вольнити внутрішній споживчий та інвестиційний попит, пом'якшити вразливість економіки від коливань зовнішньої кон'юнктури та несприят-ливих світових тенденцій (змін ва-лютного курсу, підвищення цін на енергоносії тощо) [1, с. 55]. підприємництво зовнішньоекономічний ринок імпортозамінний

Водночас враховується необхід-ність запровадження заходів держав-ної політики, її переформатування в зазначених напрямах, що дозволить вирішити завдання стосовно створен-ня сприятливих умов для розвитку внутрішньої торгівлі як однієї з най-більш кризостійких галузей націо-нальної економіки. Після зменшення обсягів обороту роздрібної торгівлі у 2009 р. (мінус 17,4%) через зменшення обсягу споживчого попиту у 2010 р. намітилися тенденції виходу з фази рецесії. Зростання обороту роздрібної торгівлі за останні три роки відбу-валося найвищими темпами порів-няно з обсягами інших видів еконо-мічної діяльності вітчизняної еконо-міки (у 2010 р.- на 9,8%, у 2011 р.- на 14,8%, у 2012 р.- на 15,9%). Над-ходження до державного та місцевих бюджетів коштів від сплати податків і зборів підприємствами сфери торгівлі становило у 2009 р. 16,8 млрд гри-вень, у 2010 р.- 19,9 млрд гривень, у 2011 р.- 27,2 млрд гривень, у 2012 р.- 30,7 млрд гривень [2].

Теоретичні уявлення вітчизняних і закордонних учених-економістів, юри-стів, фахівців із державного управ-ління, практиків про адміністративно- правове регулювання і державне управління в галузі внутрішньої тор-гівлі [3], максимальний організуючий вплив держави на створення сприят-ливих умов для розвитку внутрішнього товарного виробництва, імпортозаміщення, спрощення механізму виводу нових видів вітчизняної продукції на внутрішній ринок, формування системи контролю за якістю та безпечністю продукції на внутрішньому ринку, що відповідає вимогам країн ЄС у цій сфері [4], спонукають до подальшого опрацювання ідей та поглядів щодо можливості й доцільності забезпечення організуючого впли-ву задля досягнення позитивних економічних результатів розвитку внутріш-ньої торгівлі. Виходячи з цього метою статті є проведення аналізу адміністра-тивно-правової природи діяльності держави в галузі внутрішньої торгівлі як заснованого на комплексі адміністративно-правових норм, владно- організуючого впливу на процеси, що відбуваються в цій галузі.

Серед чинників забезпечення владно-організуючого впливу в галузі внутрішньої торгівлі перебуває, зокрема вдосконалення нормативно-пра-вового регулювання внутрішньоторговельних відносин, головним чином з урахуванням існуючих культурно- правових домінант, які пов'язані з особливостями історичного стану України [5, с. 6].

Джерельна база регулювання внутрішньоторговельних відносин нині складається із загальних нормативних актів, які регулюють господарські правовідносини, а також спеціальних нормативних актів, які переважно регулюють відносини у сфері товарного обігу - комерційні відносини. Тож нормативно-правові акти у сфері внутрішньоторговельних відносин справедливо переділяються на три групи [6, с. 38-42].

До першої групи цих нормативно- правових актів відносять:

-положення Конституції України щодо державного забезпечення захи-сту прав усіх суб'єктів права власності й господарювання, соціальної спрямо-ваності економіки України, рівності всіх суб'єктів права власності перед законом (ст. 13), права володіння, ко-ристування і розпорядження своєю власністю, права на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42);

- закони України, що регулюють торговельні відносини, головними з яких є кодифіковані акти: Господар-ський кодекс України (який визначає основні засади господарської, зокрема й господарсько-торговельної діяль-ності, правовий статус її суб'єктів, правовий режим їхнього майна, поло-ження про господарські зобов'язання, договори тощо); Цивільний кодекс Ук-раїни (який встановлює форми влас-ності в Україні, загальні засади дого-вірних відносин, регулює окремі види договірних зобов'язань, які не врегульо-вані Господарським кодексом України); Податковий кодекс України (регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема й у сфері торгівлі, визначає компе-тенцію контрольних органів у сфері оподаткування, порядок справляння збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, що спла-чується за придбання та використання торгового патенту); Кодекс України про адміністративні правопорушення (визначає, зокрема, відповідальність за адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчу-вання, сфері послуг); а також закони України, які регулюють окремі аспек-ти комерційних правовідносин: «Про ліцензування певних видів господар-ської діяльності», «Про інформацію», «Про рекламу», «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про роз-виток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Ук-раїні» і т. ін.

До другої групи нормативно-правових актів у сфері внутрішньоторговельних відносин належать спеціальні закони, які переважно регулюють комерційну (торговельну) діяльність:

Закон України «Про захист прав споживачів» у редакції від 1 грудня 2005 р., який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами по-слуг різних форм власності, встанов-лює права споживачів, а також ви-значає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів; Закон Ук-раїни «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилово-го, коньячного і плодового, алкоголь-них напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 р. Цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, екс-порту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньяч-ним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спир-том етиловим ректифікованим плодо-вим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкоголь-ними напоями та тютюновими вироба-ми, забезпечення їхньої високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на тери-торії України.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчу-вання та послуг» від 6 липня 1995 р. визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, ресторанного госпо-дарства та послуг. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

До третьої групи нормативно-пра-вових актів у сфері внутрішньоторго- вельних відносин належать підзаконні акти, що регулюють комерційну (тор-говельну) діяльність. До них відносять акти Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних ор-ганів виконавчої влади та інших орга-нів. Найважливіше значення з-поміж них відіграють постанови Кабінету Міністрів України «Про затверджен-ня Порядку провадження торговель-ної діяльності та правил торговель-ного обслуговування на ринку спо-живчих товарів» від 15 червня 2006 р. № 833, «Про затвердження Правил торгівлі у розстрочку фізичним осо-бам» від 30 березня 2011 р. № 383; наказ Міністерства зовнішніх еко-номічних зв'язків і торгівлі України «Про затвердження Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мере-жі» від 8 липня 1996 р. № 369, наказ Міністерства економіки України «Про затвердження Правил продажу това-рів на замовлення та поза торговель-ними або офісними приміщеннями» від 19 квітня 2007 р. № 103 та ін.

Тож очевидним є доволі значний партикуляризм нормативно-правових актів, що регулюють торговельні від-носини, що, втім, значною мірою може бути обґрунтований об'єктив-ною складністю та багатогранністю соціальних відносин, які складаються в галузі внутрішньої торгівлі. Водно-час цей чинник зумовлює наявність тенденції до консолідації законодав-ства, що, зокрема, втілюється на сьо-годні в ідею прийняття комплексного Закону України «Про внутрішню тор-гівлю» (окремі дослідники пропону-вали розробити Торговельний кодекс, однак після прийняття Господарського кодексу України це питання не є акту-альним). Концепція розвитку внутріш-ньої торгівлі України, схвалена поста-новою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1449, визначала, що основою правового регулювання торговельної діяльності на доповнен-ня до чинного законодавства повинні стати Цивільний кодекс України та Закон України «Про внутрішню тор-гівлю», які започаткують створення законодавчої бази для забезпечення умов, які сприяли б ефективній під-приємницькій діяльності на принци-пах вільного підприємництва. Це за задумом авторів Концепції мало вдос-коналити правовий статус організа-ційних форм торговельної діяльності, дасть змогу регламентувати права і відповідальність її суб'єктів, більш обґрунтовано визначати заходи дер-жавного регулювання і підтримки під-приємництва в торгівлі [7]. Завдання з розроблення концепції проекту Закону України «Про внутрішню тор-гівлю» передбачено також Програ-мою розвитку внутрішньої торгівлі на період до 2012 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів Ук-раїни від 24 червня 2009 р. № 632 (більш ніж через 10 років) [8].

Наприкінці 2011 р. законопроект № 9443 «Про внутрішню торгівлю», що розроблявся Міністерством еко-номічного розвитку і торгівлі України (далі Мінекономрозвитку України) спільно з представниками підприєм-ців протягом останніх кількох років, було внесено до Верховної Ради Ук-раїни [9]. Метою законопроекту було визначення правових та організацій-них засад провадження господарської діяльності у сфері внутрішньої торгівлі в Україні та регулювання відносин у проведенні торговельної та виробни-чо-торговельної діяльності. Одначе проект викликав значний резонанс серед підприємців, що призвело до його відкликання 12 грудня 2012 р. За дору-ченням Прем'єр-міністра України його мали доопрацювати.

22 травня 2013 р. в Комітеті Верховної Ради України з питань підприємництва, регуляторної та анти- монопольної політики пройшли слу-хання на тему «Внутрішня торгівля та її нормативно-правове забезпечення». За результатами слухань Комітетом було прийнято рішення звернутися до Прем'єр-міністра України з пропо-зицією відтермінувати прийняття законопроекту «Про внутрішню тор-гівлю», підготовленого Мінеконом- розвитку України, та створити спільну робочу групу за участі представників Комітету Верховної Ради України, Мінекономрозвитку України, Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України та інших зацікавлених сторін для напрацювання пропозицій щодо врегулювання проблемних питань роз-витку внутрішньої торгівлі шляхом внесення відповідних змін до чинного законодавства України; звернутися до депутатів Верховної Ради України щодо відкликання зареєстрованих законопроектів, що стосуються внут-рішньої торгівлі [10].

Було визначено основні про-блемні питання, що потребують зако-нодавчого регулювання, а саме: розміщення тимчасових споруд тор-говельного призначення; організація та провадження торговельної діяль-ності на ринках; звітність суб'єктів торговельної діяльності та адмініст-рування їхньої діяльності державою; забезпечення динамічного розвитку сфери торгівлі; врегулювання проблем взаєморозрахунків між виробниками товарів та їх продавцями; організація торговельної діяльності та взаємовід-носини між великими та дрібними об'єктами торгівлі.

Результатом праці робочої групи Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України стало, зокрема, висловлення позиції, яка до цього неод-норазово висловлювалася в підприєм-ницьких колах - створення окремого закону, який регулював би сферу внутрішньої торгівлі, є недоцільним. Основним аргументом на користь такої позиції є той факт, що питання внутрішньої торгівлі врегульовано низкою нормативних актів (зокрема Цивільним, Господарським, Податковим кодексами України). Натомість було запропоновано внести зміни до Ци-вільного кодексу України і віднести сферу внутрішньої торгівлі до ком-петенції цивільного законодавства за прикладом європейських держав. Була пропозиція доповнити Цивіль-ний кодекс України сьомою книгою - «Торгівля». За уявленнями робочої групи сьома книга Цивільного кодек-су України «Торгівля» мала містити такі положення: договір купівлі-про- дажу; вимоги щодо розміщення тор-гових об'єктів; положення про строки оплати товару і розрахунки; норми про захист прав споживачів у сфері торгівлі, а також урегулювання режи-му роботи торгових об'єктів [11].

Такі пропозиції робочої групи Ради підприємців при Кабінеті Міні-стрів України породжують ряд запи-тань щодо їхніх продуманості та юридичної обґрунтованості. Особли-во це стосується змін і доповнень до Цивільного кодексу України, що могло би порушити його логіку і структуру. Відповідно до ст. 1 Цивіль-ного кодексу України цивільним законодавством регулюються особи-сті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному воле-виявленні, майновій самостійності їхніх учасників. Тож викликає сумнів доцільність долучення саме до ЦК України положень щодо розміщення торгових об'єктів і врегулювання питань режиму роботи торгових об'єктів, адже ці питання за своєю правовою природою є здебільшого адміністративними. Питання захисту прав споживачів регулюються спеці-альним законом, і необхідність їх дублювання у цивільному кодексі також викликає запитання.

Результатом зустрічі, проведеної Мінекономрозвитку України спільно з представниками Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України та Комітетом Верховної Ради України з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики, стала відмова від законопроекту «Про внут-рішню торгівлю». Натомість підгото-влено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання внутрішньої торгівлі», що спрямова-ний на вирішення таких питань:

- врегулювання взаємовідносин між товаропостачальниками та суб'єк-тами господарювання роздрібної тор-гівлі;

- планування розміщення об'єктів торгівлі та їх облік;

- розвитку малого та середнього підприємництва;

- звітності платників єдиного по-датку про результати торговельної або виробничо-торговельної діяль-ності органам державної статистики;

- посилення відповідальності за по-рушення правил торгівлі та торгівлю у невстановлених місцях;

- впорядкування дистанційної тор-гівлі;

- встановлення прозорих правил торгівлі алкогольними напоями.

Новий документ не містить біль-шості норм, які свого часу викликали спротив підприємців. Зокрема, не передбачено розширення контрольних повноважень Держспоживінспекції, що передбачалося статтями 23-24 за-конопроекту «Про внутрішню торгів-лю». Ряд норм було допрацьовано з ме-тою досягнення компромісної позиції з підприємцями (зокрема, щодо від-строчення розрахунків торговельних мереж із постачальниками, щодо обме-ження права на застосування спро-щеної системи оподаткування, обліку та звітності окремими категоріями підприємців).

Загалом проект Закону України «Про внесення змін до деяких законо-давчих актів України щодо врегулю-вання внутрішньої торгівлі» можна розглядати як пом'якшену та вкрай «усічену» альтернативу законопроекту «Про внутрішню торгівлю», яка про-довжує традиції партикулярного точ-кового вирішення окремих нагальних проблем внутрішньої торгівлі. Така підміна ознаменовує собою відмову від комплексного правового регулю-вання внутрішньоторговельних від-носин, прагнення до чого простежую-ться у програмних та концептуальних документах (Концепції розвитку внут-рішньої торгівлі України (1997 р.), Програмі розвитку внутрішньої тор-гівлі на період до 2012 р. (2009 р.); Концепції проекту Закону України «Про внутрішню торгівлю» (2009 р.) та ін.). На виконання цих програм було розроблено чимало законопро-ектів, спрямованих на унормування, сприяння якісному, цивілізованому розвитку правовідносин в галузі внут-рішньої торгівлі.

Отже, за всієї різноманітності напрямів діяльності держави як владно-організуючого впливу адміні-стративно-правове регулювання внут- рішньоторговельних відносин є най-важливішим чинником досягнення позитивних економічних результатів розвитку внутрішньої торгівлі.

Чимало перспективних завдань, напрямів розвитку внутрішньої торгівлі, передбачених Концепцією розвитку внутрішньої торгівлі Ук-раїни, до сьогодні залишаються акту-альними, як-то: розширення сфери та посилення результативності еконо-мічних методів впливу на її розвиток на противагу заборонно-дозвільним чи обмежувальним механізмам регу-лювання, поєднання принципів віль-ного (ринкового) і регульованого формування роздрібної торговельної мережі, впорядкування організації та ведення торговельної діяльності тощо. Подальше вдосконалення адмі-ністративно-правового регулювання внутрішньої торгівлі на етапі подо-лання партикуляризму нормативно- правових актів у цій галузі має не тільки тактичне, а й стратегічне зна-чення. Перспективні розробки комп-лексних законопроектів у галузі внут-рішньої торгівлі дозволять вирішити як спеціальні (зумовлені, зокрема, хибами чи прогалинами правового регулювання), так і системні пробле-ми регулювання у цій галузі, до яких можна віднести корупцію, правовий нігілізм.

Список використаних джерел

1. Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2013 році: Щорічне послан-ня Президента України до Верховної Ради України. - К. : НІСД, 2013. - 576 с. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/content/articles/fi- les/Poslannia_2013-c7954.pdf

2. Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Програ-ми розвитку внутрішньої торгівлі України на період до 2016 року» / [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу : http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/article? art_id=214914&cat_id=154214

3. Сокур Ю. Правове регулювання торгівлі як одна з передумов економічної незалежності держави / Ю. Сокур // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 2. - С. 79- 84 ; Томчишен С. В. Правове регулювання торговельної діяль-ності в Україні : зб. законодавства з питань здійснення торговельної діяльності /

С. В. Томчишен (заг ред.). - Х.: ТОВ «Прометей-прес» 2006. - 596 с.; Черниш І. А. Адміністративно-правове регулювання внутрішньої торгівлі в Україні [Текст]: автореф. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / І. А. Черниш. - К.: Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Укр.», 20І1. - 18 с.; Хасанова В. В. Державне регулювання внутрішньої торгівлі в Україні (організаційно-правовий аспект) [Текст] : автореф.... канд. юрид. наук : спец. І2.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / В. В. Хасанова. - К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2009. - 20 с. та ін.

4. Волошенко А. В. Державне регулювання ціноутворенням в економіці України [Текст]: автореф. ... канд. екон. наук : спец. 08.00.03 «Економіка та упр. нац. господарством» / А. В. Волошенко. - К. : ВНЗ «Нац. акад. упр.», 2012. - 22 с. ; Вороніна Ю. Є. Механізми державного регулювання продовольчого ринку в Ук-раїні [Текст] : автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 «Меха-нізми держ. упр.» / Ю. Є. Вороніна ; Акад. муніципального упр. - К., 2009. - 20 с. ; Гончаренко І. Б. Державний контроль та нагляд у сфері торговельної діяльності України [Текст] : автореф. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / І. Б. Гончаренко. - К. : Міжрегіо-нальна акад. упр. персоналом, 2012. - 19 с. ; Грибко О. В. Державне регулювання якості та обігу нових типів продовольчих товарів в Україні : автореф. дис.... канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 / О. В. Грибко ; Нац. акад. держ. упр. при Пре-зидентові України, Харк. регіон. ін-т держ. упр. - Х., 2011. - 19 с. ; Звєрєва О. В. Правова регламентація торговельної діяльності : [навч. посіб.] / О. В. Звє- рєва. - К.: Центр навч. л-ри, 2006. - 144 с.; Кравченко А. Г Адміністративно-правове регулювання в сфері забезпечення прав споживачів в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / А. Г Кравченко ; Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2010. - 18 с. ; Коломієць А. О. Механізм державного регулювання споживчих ринків на основі концепції консьюмеризму : автореф. дис ... канд. наук з держ. управління : спец. 25.00.02 / А. О. Коломієць. - Донецьк : Б.в., 2010. - 20 с.; Пота-пова С. М. Адміністративна відповідальність за порушення проведення розрахун-ків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг [Текст] : автореф. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / С. М. Потапова. - Ірпінь : Нац. ун-т держ. податкової служби України, 2010. - 19 с. ; Потапчик А. П. Адміністративно-правові основи діяль-ності органів внутрішніх справ України щодо боротьби з правопорушеннями в сфері торгівлі [Текст] : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміні-стративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / А. П. Потапчик ; Запорізьк. нац. ун-т. - Запоріжжя, 2011. - 18 с. ; Турченко О. Г Правове регулювання державних закупівель товарів, робіт та послуг Європейського Союзу (зближення законодавства України з правом ЄС) : дис. канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 «Між-народне право» / Інститут законодавства Верховної Ради України. - К., 2008. - 197 арк. та ін.

5. Хасанова В. В. Державне регулювання внутрішньої торгівлі в Україні (орга-нізаційно-правовий аспект) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / В. В. Ха-санова ; Ін-т законодавства Верховної Ради України. - Х., 2010. - 20 с.

6. Вінник О. М. Господарське право : [навч. посіб.] / О. М. Вінник. - 2-е вид., змін. та доп. - К. : Правова єдність, 2008. - 766 с.

7 Про Концепцію розвитку внутрішньої торгівлі України: постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1449 / [Електронний ресурс] // Верховна Рада України : офіційний веб-сайт. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/1449-97-%D0%BE - Назва з екрана.

8. Про затвердження Програми розвитку внутрішньої торгівлі на період до 2012 року: постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2009 р. № 632 // Офіційний вісник України. - 2009. - № 47 - Ст. 1584.

9. Про внутрішню торгівлю: Проект Закону № 9443 від 10 листопада 2011 р. (картка законопроекту) [Електронний ресурс] // Верховна Рада України : офіцій-ний веб-сайт. - Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_npf35 11=41741. - Назва з екрана.

10.22 травня відбулися комітетські слухання на тему «Внутрішня торгівля та її нормативно-правове забезпечення» / [Електронний ресурс] // [інформація від 23.05.2013 р.] // Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України: офіційний веб-сайт. - Режим доступу: http://radakmu.org.ua/view/1542. - Назва з екрана.

11. Там само.