Сучасні тенденції міжнародної міграції в умовах інтеграції

Майже дві третини усіх мігрантів обрали місцем призначення країни Європи (72 млн) та Азії (72 млн). Найпопулярнішою серед країн, що прийняли мігрантів, залишаються Сполучені Штати. Загалом тут проживає майже 46 мільйонів осіб, народжених за межами країни. У період між 1990 та 2013 рр. США прийняли 23 млн осіб - це майже мільйон на рік. Росія у цьому списку посіла друге місце, повідомляє інформагенція dpa. На її просторах оселилося 11 млн мігрантів. Німеччина стала новою батьківщиною для майже 10 млн мігрантів. Активно приймали мігрантів і Саудівська Аравія (9,1 млн), ОАЕ та Великобританія (по 7,8 млн). Далі у списку ідуть Франція (7,4 млн), Канада (7,3 млн), Австралія та Іспанія (обидві прийняли 6,5 млн осіб).

У десятці головних міграційних коридорів: Росія - Україна (3,5 млн мігрантів), Україна - Росія (2,9 млн), Казахстан - Росія (2,5 млн) [3]. Якщо ж розглядати міграцію в країни ЄС, зокрема і через Україну, то такий коридор не поступається, а то й переважає в напрямку Мексика - США.

Як свідчать дані Державної прикордонної служби України, за останній рік міграційна ситуація в України зазнала істотних змін. Так, зросла кількість нелегальних мігрантів із країн колишнього Радянського Союзу. Згідно з даними Державної прикордонної служби України в 2012 р., 68 % мігрантів, затриманих за незаконне перетинання кордону та інші злочини, прийшли з пострадянських країн [1]. Графічне зображення кількості мігрантів, затриманих в Україні за порушення норм перебування та незаконний перетин державного кордону у 2012 р. зображено на рис. 2.

Аналогічна тенденція спостерігалася в першій половині 2013 р. - 65 % від загального числа мігрантів, затриманих за незаконне перетинання кордону та інші злочини були громадяни з колишніх радянских республік.

Посилення міграційних процесів на території України зумовлені низкою причин, серед яких варто виділити - специфіку географічного положення. Україна є не лише постачальником власних нелегальних мігрантів у країни Європи, але й об'єктом для нелегальної імміграції іноземців із країн Азії. Ще однією причиною, що зумовлює міграції з пострадянських та азійських країн в нашу країну, є те, що Російська Федерація вжила заходів що до посилення міграційного законодавства. Як наслідок, нелегали мігрують в Україну, порушуючи демографічний баланс та ситуацію на вітчизняному ринку праці, створюючи загрозу національній безпеці країни. Протягом останніх років у південно-східних районах нашої країни зросла чисельність нелегальних мігрантів з країн Азії, які займаються тіньовим бізнесом. Також загострюється криміногенна ситуація в районах поселення нелегалів. Проблема масової нелегальної міграції та організованої злочинності пов'язані між собою. Адже міграційні процеси зазвичай пов'язані з контрабандою товарів, наркотичних речовин та работоргівлею.

Для подолання негативних наслідків нелегальної міграції в Україні потрібно вжити невідкладних заходів. Насамперед необхідно: посилити систему митного контролю; створити належні умови захищеності кордону, зміцнивши охорону державного кордону на всій його протяжності; застосовувати жорсткіші вимоги в міграційній політиці держави; запровадити ефективні механізмі протидії злочинності на державному кордоні; здійснювати запозичення досвіду країн-сусідів у сфері боротьби з нелегальною міграцією; продовжувати міжнародне співробітництво у сфері підтримки прикордонної безпеки.

Більшість науковців розглядають міграційні процеси як прогресивне явище, яке сприяє розвитку суспільства, ліквідації бідності, покращенню фінансових, матеріальних та житлових умов. Підтвердженням є розрахунки Світового банку, згідно з якими близько 10 % зростання грошових переказів з-за кордону зменшує кількість населення, що перебуває за межею бідності, на 3,5 %. Дослідження домогосподарств мігрантів, проведене Національним інститутом проблем міжнародної безпеки, свідчить про значне покращення матеріального становища майже 40 % з сімей емігрантів, у 35 % воно покращилося певною мірою, тоді як лише 10 % таких домогосподарств визначили свій матеріальний стан як такий, що не змінився. Що ж до виробництва, то на кожний долар переказів припадає приріст вітчизняного виробництва у 2 дол. США. Ця залежність іноді пояснюється формулою п'яти "Т", що включає: трансферти, транспорт, туризм, телекомунікації, торгівлю, тобто сфери, розвиток яких прискорюється внаслідок попиту на мігрантів, що, своєю чергою, сприяє розвитку всієї економіки. Варто також підкреслити антициклічний ефект переказів, особливо важливий в умовах світової фінансової кризи. Крім того, приватні трансфери залишаються відносно стабільними навіть в умовах економічного спаду [5].

На міграційні процеси впливають такі чинники:

• соціально-демографічні (обсяг економічно активного населення,

• рівень народжуваності, рівень смертності тощо);

• економічні (рівень зайнятості, рівень безробіття, рівень добробуту

• населення, рівень економічного розвитку країни, рівень інфляції тощо);

• політичні (нормативно-правова база, обсяги податків і зборів,

• забезпечення соціального захисту населення, сприяння соціально-культурному розвитку мігрантам тощо);

• соціально-психологічні (моделі соціальної поведінки населення,

• моральні цінності в суспільстві, можливість реалізації інтелектуального потенціалу тощо);

• культурні (рівень освіченості, індекс, розвиток соціокультурних

• процесів тощо);

• екологічні (кліматичні, природно-географічні умови, ймовірність

• настання природних стихійних явищ).

Негативний вплив міграції виражається у посиленні демографічної кризи. Вона є однією з причин ще більшого скорочення населення України. Проте сьогодні, Україна стала привабливою країною призначення для трудових мігрантів. Статистика свідчить про зростаючу кількість трудових мігрантів з Азії, Близького і Середнього Сходу, Африки, а також громадяни з країн СНД (Росія, Молдова, Узбекистан, Білорусь, Грузія, Вірменія, Азербайджан). Кількість іноземців, які тимчасово працюють за наймом, відповідно до отриманого роботодавцем дозволу, в Україні з 2008 р. збільшується: на 10-15 тис. мігрантів щорічно. Загальна кількість іммігрантів, тобто іноземців, які постійно проживали в Україні, маючи посвідку на постійне проживання, станом на 2012 р. становила 230 891 осіб [4]. Але вони - носії інших звичаїв і культурних традицій, іншого менталітету, й через засилля іммігрантів можуть відбуватися незворотні процеси в нашій культурі, у світогляді тощо. Проте більшість трудових мігрантів прибуває та працює в Україні нелегально.

Висновки

Аналіз характеру міграційних процесів показав, що країни імміграції найбільш зацікавлені у працівниках висококваліфікованої праці, особливо нових і перспективних галузей, які мають практичний досвід роботи, що дає змогу отримати істотну економію на підготовці спеціалістів. Оскільки це важливий чинник надходження в країну нових технологій, досвіду роботи, перебудови професійної та кваліфікаційної структури зайнятості, швидкого й ефективного пристосування до умов світового ринку.

Збірник науково-технічних праць

Література

1. Державна прикордонна служба України. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://dpsu.gov.ua/ua/about/news/news_2239.htm

2. Державна служба статистики України. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua /

3. Дослідження ООН: США, Росія та ФРН прийняли найбільшу кількість мігрантів. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://europe.newsru.ua/article/17084624

4. Міграція в Україні факти і цифри друге видання 2013 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://iom.org.ua/ua/pdf/UKR FF_F.pdf

5. Пітюлич М.І. Проблеми трансформації грошових переказів трудових мігрантів у інвестиційні ресурси / М.І. Пітюлич., Т.Ю. Ковач // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. - Львів : РВВ НЛТУ України. - 2011. - № 21.3. - С. 23-28.

6. Міграція в Україні факти і цифри друге видання 2013 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://iom.org.ua/ua/pdf/UKR FF_F.pdf

Размещено на Allbest.ru