Стан споживчого кредитування в Україні та перспективи його розвитку з врахуванням умов сучасної фінансово-економічної та політичної ситуації

кредитування має свої особливості. Для окремих категорій громадян, таких як: пенсіонери, інваліди, малозабезпечені сім'ї, придбання товарів, призначених для тривалого користування без кредиту, стає неможливим. З огляду на те, вагомого значення набуває вдосконалення концепції та стратегії розвитку споживчого кредитування у нашій державі з врахуванням умов наявної фінансово- економічної і політичної ситуації.

Об'єктом кредитування за споживчим кредитом може бути практично будь-який предмет споживання, товар чи послуга. Банки виступають кредиторами щодо купівлі житла, автомобілів, техніки, витрат на навчання, лікування, відпочинку, ремонту квартир, будинків тощо. Споживчий кредит в Україні надається в національній валюті фізичним особам на їхні власні потреби (на придбання споживчих товарів та послуг тривалого користування) [1].

За останні роки обсяг споживчого кредитування в Україні постійно зростав. Так, у 2013 р., порівняно з 2012 р., він зріс від 8,8 млрд грн (7,1 %) до 131,5 млрд грн. Частка споживчих кредитів у 2013 р. становила 83 % від обсягу усіх банківських позик. На цей вид кредитів припало 110 млрд зі 132,3 млрд грн кредитів, виданих фізичним особам. Тому пропозицію саме споживчих кредитів банки постійно збільшували. Ставки за цими кредитами також мали тенденцію до зростання [6, 9].

Основну частку приросту споживчого кредитування, окрім Києва та області, де обсяг приросту дорівнював 9,7 млрд грн, продемонстрували: Луганська обл. - 229 млн грн, АР Крим - 64 млн грн, Кіровоградська обл. - 39 млн грн, Полтавська обл. - 13 млн грн, Запорізька обл. - 6 млн грн. В інших регіонах України простежувалось зниження обсягу портфеля споживчих кредитів [7, 8].

Загальний кредитний портфель банків України щодо кредитів, виданих фізичним особам, на 1 серпня 2013 р. становив 190,8 млрд грн, збільшившись за останній рік на 1 млрд грн [6, 7].

До моменту політико-економічної кризи високим рівнем розвитку характеризувалось беззаставне споживче кредитування, яке передбачало стабільний попит, високу прибутковість та прийнятний рівень ризиків за умови, що кредитування здійснювалось на невеликі суми. Однак протягом останніх місяців через економічну і політичну нестабільність в Україні спостерігається тенденція до скорочення частки споживчих кредитів у кредитному портфелі вітчизняних банків. Сьогодні банки надають значно менше споживчих кредитів, ніж у будь- якій розвиненій країні світу, де операції з фізичними особами становлять близько третини загального обсягу всіх операцій, що їх здійснюють фінансово-кредитні установи держав із ринковою економікою.

Зменшення обсягів споживчого кредитування в Україні за умов політичних і економічних труднощів пояснюється такими причинами:

• підвищенням вимог кредиторів до позичальників з метою захисту від будь-яких додаткових кредитних ризиків;

• зменшенням кількості потенційних позичальників з урахуванням економічної ситуації у державі;

• ускладнення процедури здійснення реструктуризації кредитів [5, с. 7, 9, 25].

У докризовий період конкуренція між банківськими установами щодо споживчого кредитування стосувалася переважно ціни кредиту та часу на оформлення кредитної заяви. За умов фінансових труднощів банки конкурують за частку ринку. Водночас можна стверджувати, що за умови оздоровлення вітчизняної економіки в банків з'явиться більше потенційних позичальників. Після подолання фінансової нестабільності подальший розвиток споживчого кредитування матиме такі особливості:

• зосередження основної уваги на кредитах у національній валюті, що допоможе уникнути валютного ризику як для кредиторів, так і для позичальників;

• необхідність здійснення відкритої кредитної політики щодо інформування потенційних клієнтів про реальну ціну кредиту;

• активізація на ринку позикового капіталу діяльності небанківських фінансових установ, які в розвинених країнах світу посідають важливе місце у споживчому кредитуванні [3].

До основних причин, що стримують розвиток споживчого кредитування в Україні за умов фінансово-економічної та політичної кризи і які можуть негативно позначитись на діяльності та фінансовій стабільності комерційних банків, можна віднести:

• зростання кредитного ризику, пов'язаного з необ'єктивною оцінкою кредитоспроможності фізичних осіб-позичальників. У багатьох розвинених країнах світу кредитори користуються послугами незалежних бюро кредитних історій, що сприяє зменшенню витрат та ризиків фінансово-кредитних установ, однак в Україні така практика недостатньо поширена [5, с. 7, 9, 25];

• низький рівень оплати праці в Україні, тобто неможливість повернення багатьма позичальниками суми кредиту і відсотків за ним;

• незначний рівень довіри населення до банківських структур;

• у практиці кредитного аналізу банки мають враховувати фактор присутності тіньової економіки, що часто не дає змоги об'єктивно оцінити позичальника [5, с. 7, 9, 25];

• вища вартість придбання товарів у кредит, ніж при оплаті готівкою.

Ще однією проблемою, яка підсилює кризові тенденції, є нестабільність курсу валют, їхнє стрімке зростання, а отже - підвищення ризику неповернення кредитів, отриманих в іноземній валюті.

Для подолання зазначених вище проблем та забезпечення розвитку споживчого кредитування в Україні необхідно:

• комерційним банкам: забезпечити збереження якісних показників кредитного портфеля при інтенсивному збільшенні його обсягів;

• Національному банку України: вдосконалити регулювання кредитних взаємовідносин між кредиторами і позичальниками з приводу обслуговування споживчих кредитів та розробити механізми, які унеможливлять кредитування фізичних осіб без інформації про їхні реальні, а не номінальні, доходи;

• Уряду України: здійснювати політику стабілізування економічної та політичної ситуації у державі, реалізовувати заходи щодо забезпечення сприятливих умов для підвищення рівня доходів населення;

• Верховній Раді України: вдосконалювати державне законодавство з питань регулювання та контролю діяльності фінансових посередників.

Окрім цього, необхідно підвищувати фінансову грамотність населення, а отже - і довіру до комерційних банків.

Збірник науково-технічних праць

Основні напрями майбутнього розвитку споживчого кредитування в Україні виокремлюються у ракурсі його сучасного стану та елементів соціально- економічної ситуації в державі. Після подолання кризи існують значні перспективи розвитку короткострокового кредитування населення для придбання товарів народного споживання [4, с. 247]. Пояснюється це тим, що за такого виду кредитування ризиковість операцій значно менша, оскільки терміни кредитування невеликі (до одного року), а суми порівняно незначні. Збільшення обсягів довгострокового кредитування населення є ще одним напрямом у концепції становлення споживчого кредитування на вітчизняному ринку банківських послуг. Важливою є інтенсифікація розвитку житлового кредитування фізичних осіб. Цей сегмент ринку сьогодні розвивається недостатніми темпами, хоч йому прогнозують значні перспективи [2, с. 195].

Отже, економіко-політична криза дає змогу визначити міцність банківської системи України та оцінити проблеми, яким у період економічного зростання не надавалось достатньої уваги.

Висновки

Споживче кредитування - найпоширеніший вид банківських операцій у розвинених країнах світу. В Україні обсяги споживчого кредитування зменшуються через негативний вплив фінансово-економічної та політичної кризи, яка зумовлює підвищення кредитних ризиків; зниження купівельної спроможності населення; зменшення довіри до банків; зростання вартості придбання товарів у кредит.

Для подолання зазначених вище проблем необхідно забезпечити збереження якості кредитного портфеля, удосконалення взаємовідносин між кредиторами та позичальниками; розробити заходи для підвищення рівня доходів населення; удосконалити державне законодавство, яке регулює споживче кредитування; підвищити фінансову грамотність населення.

Майбутній розвиток споживчого кредитування виокремлюється у двох напрямах: надання короткострокових кредитів для придбання товарів народного споживання та довгострокового кредитування для фінансування житлового будівництва.

Отже, збільшення обсягів споживчого кредитування є дуже важливим не лише для банківської системи України, а й для стабілізації та розвитку економіки держави загалом.

Література

1. Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 р., № 1023-XII. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1023-12.

2. Васюренко О.В. Банківські операції : навч. посібн. - Вид. 4-те, [перероб. та доп.]. / О.В. Васюренко. - К. : Вид-во "Знання", 2011. - 324 с.

3. Грищук Ю.П. Проблеми споживчого кредитування в Україні / Ю.П. Грищук. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rusnauka.com/27_NPM_2012/Economics/1_1167 50.doc.htm.

4. Мороз А.М. Кредитний менеджмент : навч. посібн. / А.М. Мороз, Р.І. Шевченко, І.В. Ду- бик. - К. : Вид-во КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, 2009. - 399 с.

5. О. Куценко. Споживче кредитування в Україні: огляд ринку та практики // Розвиток фінансового сектору : проект USAID. - К. : Вид-во USAID, 2011. - 26 с.

6. Офіційний сайт Асоціації українських банків. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.aub.com.ua.

7. Офіційний сайт Національного банку України. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua

8. РБК-Україна. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.finance.rbc.ua.

9. Економіст // Український журнал. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ua- ekonomist.com.

10. Улановский А. Потребительский кредит: что нужно знать перед тем, как идти в банк // Финансы для всех. - 2007. - № 12. - С. 10-11.

Размещено на Allbest.ru