Ринок праці як чинник розвитку економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

РИНОК ПРАЦІ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

І.І. Юрчик

магістр

Львівський НУ ім. Івана Франка

Розглянуто ринок праці як чинник розвитку економіки України. Проаналізовано підходи різних науковців і офіційне тлумачення цієї категорії. Виокремлено складові елементи ринку праці, його суб'єкти й об'єкт, а також основні функції, які виконує ринок праці у процесі становлення та функціонування. Проаналізовано основні показники за 2012-2013 рр., які використовуються Держкомстатом України та подаються у статистичних довідкових виданнях як офіційні дані, що характеризують стан і тенденції ринку праці. Зроблено висновок про необхідність формування пріоритетних напрямів реформування ринку праці.

Ключові слова: ринок праці, робоча сила, державне регулювання, зайнятість, робоче місце.

Юрчик И.И. Рынок труда как фактор развития экономики Украины

Рассмотрен рынок труда как фактор развития экономики Украины. Проанализированы подходы различных ученых и официальное толкование данной категории. Выделены составляющие элементы рынка труда, его субъекты и объект, а также основные функции, которые выполняет рынок труда в процессе становления и функционирования. Проанализированы основные показатели на протяжении 2012-2013 гг., которые используются Госкомстатом Украины и подаются в статистических справочных изданиях как официальные данные, характеризующие состояние и тенденции рынка труда. Сделан вывод о необходимости создания приоритетных направлений реформирования рынка труда.

Ключевые слова: рынок труда, рабочая сила, государственное регулирование, занятость, рабочее место.

Yurchik І.І. Labour Market as a Factor of the Development of Ukraine's Economy

The labour market is considered as a factor in the economic development of Ukraine. Different scientists' approaches and official interpretation of this category are analysed. The components of the labour market, its subject and object, and basic functions performed by the labour market in the process of establishing and functioning are distinguished. The basic figures within 2012-2013, used by Goskomstat of Ukraine and submitted to statistical reference books as official data describing the state and trends of the labour market, are researched. The conclusions about the need for the formation of the priority areas of the labour market reformation are made.

Keywords: labour market, labour, government regulation, employment, workplace.

Постановка проблеми

Із початку набуття незалежності в економіці України тривають глибокі структурно-інституціональні зрушення, які зумовили переорієнтацію напрямів економічної діяльності та активізували вирішення соціально-економічних проблем щодо формування та ефективного функціонування ринку праці.

Поряд із тим відбувається і зміна пріоритетів та цінностей у соціально-економічному середовищі. В умовах становлення якісно нових трудових відносин актуалізуються проблеми, що можуть призвести до підвищення соціальної напруженості у суспільстві. Загрозливим стає інтенсивний процес відпливу кваліфікованих працівників і, як наслідок, депрофесіоналізація структури зайнятості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретико-методичні аспекти ринку праці в Україні досліджували багато фахівців - Д. Богиня, С. Бандур, В. Васильченко, В. Геєць, В. Герасимчук, О. Грішнова, М. Долішній, С. Доро- гунцов, Т. Заяць, Н. Єсинова, І. Кравченко, М. Кім, Л. Колешня, А. Колот, Е. Лі- банова, В. Мандибура, В. Мікловда, В. Онікієнко, І. Петрова, В. Петюх, С. Пирожков, В. Секретарюк, А. Чухно, Л. Шевченко, а також російські вчені - В. Адамчук, В. Буланов, І. Бушмарін, І. Заславський, Ю. Кокін, В. Куликов, І. Маслов, В. Радаєв.

Постановка завдання

Метою дослідження є наукове обґрунтування теоретичних положень сучасного ринку праці та визначення його ролі в економічній системі держави.

Виклад основних результатів дослідження

Розвиток економіки будь-якої країни, зокрема і нашої, залежить від багатьох факторів. Одним із ключових є наявність розвиненого ринку праці. На основі опрацювання економічної літератури вдалося встановити наявність різних підходів до тлумачення цього поняття. Так, зокрема, на думку С. Дятлова, ринок праці чи ринок робочої сили - це система ринкових відносин щодо відтворення продуктивних сил людей [2, с. 69]. Дещо інший підхід спостерігається у працях Б. Ракитського: "Ринок праці (ринок робочої сили) - суспільно-економічна форма руху трудових ресурсів (робочої сили), яка відповідає товарній (ринковій) економіці" [5, с. 13]. Проте найбільш вдале визначення належить М. Шаленко, яка зазначає, що ринок праці охоплює як усіх працюючих у галузях економіки, так і не зайнятих, але бажаючих працювати. Перших вона відносить до постійної частини, а других - до мобільної частини робочої сили, оскільки вони пересуваються в пошуках робочого місця [9, с. 43]. При цьому ринок праці виступає регулятором рівня зайнятості працездатного населення. Проблеми співвідношення ринку праці та зайнятості досліджували багато вчених, зокрема висловлювання про використання категорії " ринок зайнятості" замість " ринок праці". Наприклад, одні економісти вважають, що " на ринку праці немає ні діяльності людини, ні створеного ним продукту або послуги, ні оплати праці, яка здійснюється після споживання робочої сили, ні оцінки праці, яка неможлива без урахування його якості, інтенсивності, продуктивності, витрат робочого часу" [6, с. 49]. Інші економісти вважають, що до складу поняття " ринок праці" повинен входити " ринок зайнятості". На їхню думку, національні ринки робочих місць і робочої сили в своїй органічній єдності утворюють національний ринок праці, в якому функціонує ринок зайнятості, тобто задоволений попит на робочу силу, ринок незайнятого працездатного населення, що шукає роботу і ринок вільних робочих місць. Створення ж нових робочих місць залежить від безлічі факторів (частки нагромадження, що склалася, кон'юнктури на інших ринках, інвестиційної активності підприємців), які виступають результатом функціонування ринку засобів виробництва, ринку товарів і послуг, ринку капіталу.

Відповідно до Закону України " Про зайнятість населення" від 5 липня 2012 р., ринок праці визначається як система правових, соціально-трудових, економічних та організаційних відносин, що виникають між особами, які шукають роботу, працівниками, професійними спілками, роботодавцями та їх організаціями, органами державної влади у сфері задоволення потреби працівників у зайнятості, а роботодавців - у найманні працівників відповідно до законодавства [3]. Складовими елементами ринку праці є:

а) сторони соціально-трудових відносин чи суб'єкт ринку: роботодавці та наймані працівники;

б) кон'юнктура ринку;

в) нормативно-правові акти, що регулюють ринок праці;

г) інфраструктура ринку праці тощо.

Суб'єктами ринку праці є роботодавці, наймані працівники (представлені профспілками) й опосередковано держава. Ця опосередкованість обумовлена тим, що держава встановлює мінімальний розмір заробітної плати для більшості галузей національної економіки, тривалість робочого дня та інші умови, однак безпосередньої участі не бере в укладенні трудових контрактів. Безпосереднім суб'єктом ринку держава виступає лише в державному секторі економіки, де вона виконує функцію підприємця.

Об'єктом ринку праці виступають послуги праці.

Основними принципами, на яких повинно базуватися формування та функціонування ринку праці, мають бути такі:

• Саморегулювання власності. Надання можливості вільного пересування на ринку праці робочій силі, тобто свободи.

• Забезпечення рівних можливостей всім громадянам (незалежно від походження, статі, віку, політичних переконань, релігії) у реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей і професійної підготовки з урахуванням власних інтересів і суспільних потреб.

• Сприяння в забезпеченні ефективної зайнятості, скорочення безробіття, створення нових робочих місць, умов для розвитку підприємництва й індивідуальної трудової діяльності.

• Координація діяльності у сфері зайнятості та інші напрями економічної і соціальної політики на основі загальнодержавної і регіональної програм зайнятості.

• Співробітництво профспілок, підприємств, власників у взаємодії з органами державного управління щодо забезпечення ефективної зайнятості.

У процесі становлення та функціонування ринок праці виконує такі основні функції:

• забезпечує через сферу обігу перерозподіл робочої сили в національному господарстві між галузями і сферами виробництва і забезпечує роботою незайняте економічно активне населення;

• інформує про ціни, попит і пропозицію та інші дані про робочу силу;

• організовує зустрічі роботодавців і найманих працівників;

• забезпечує конкуренцію на ринку праці як між роботодавцями, так і між найманими працівниками;

• встановлює рівновагу цін на послугу робочої сили - працю;

• стимулює санацію підприємств і розорення неефективних сфер трудової діяльності;

• забезпечує свободу підприємництва і вибір сфери прикладання своїх здібностей до праці;

• сприяє вирішенню питань зайнятості економічно активного населення;

• здійснює соціальну підтримку безробітних [1, с. 119].

Для характеристики ринку праці нині використовуються показники, які обґрунтовані й застосовуються Держкомстатом України та подаються у статистичних довідкових виданнях як офіційні дані, якими оперують на всіх рівнях управління, у навчальному процесі і в наукових дослідженнях [7].

Так, зокрема, середньомісячна кількість економічно активного населення віком 15-70 років становила 22,1 млн осіб, з яких 20,5 млн були зайняті економічною діяльністю, а решта (1,6 млн) - безробітні, тобто особи, які не мали роботи, але активно її шукали як самостійно, так і за допомогою Державної служби зайнятості. Рівень зайнятості населення становив: у віці 15-70 років - 60,7 %, а в працездатному віці - 67,8 %. Рівень безробіття (за методологією МОП) серед економічно активного населення віком 15-70 років становив 7,0 %, а працездатного віку - 7,6 %.

Середньооблікова кількість штатних працівників, підприємств, установ і організацій у листопаді 2013 р. становила 10,1 млн осіб. Порівняно з жовтнем, кількість працівників загалом по країні зменшилася на 0,4 % або на 43,4 тис. осіб. Найвагоміше зменшення показника зафіксовано у сільському господарстві (на 28,7 тис. осіб), промисловості (на 9,9 тис. осіб), а також у будівництві (на 4,1 тис. осіб). Зважаючи на обсяги виконаних робіт (послуг) і випуску продукції, рівень завантаження працівників у листопаді відповідно до встановленої тривалості робочого часу загалом в економіці становив 98,3 % штатної кількості. Серед видів економічної діяльності найнижчим він був у поштовій та кур'єрській діяльності - 81,4 % та водному транспорті - 86,2 %.

Кількість зареєстрованих безробітних збільшилася за місяць на 15,1 % і на кінець грудня 2013 р. становила 487,7 тис. осіб або майже третину всіх безробітних працездатного віку, визначених за методологією МОП. Допомогу з безробіття отримували 82,4 % осіб, які мали статус безробітного. Із загальної кількості безробітних більше половини становили жінки.

Рівень зареєстрованого безробіття загалом по країні, порівняно з листопадом, збільшився на 0,3 в. п. і на кінець грудня 2013 р. становив 1,8 % населення працездатного віку. Зростання цього показника в грудні, як і в попередньому місяці, зумовлене переважно впливом сезонного фактора на зайнятість працівників сільського господарства. Так, у сільській місцевості рівень зареєстрованого безробіття зріс на 0,6 в. п. і становив 2,5 % населення працездатного віку, у міських поселеннях він не змінився (1,4 % населення працездатного віку). Кількість вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених підприємствами, установами й організаціями до державної служби зайнятості, в грудні 2013 р., порівняно з листопадом, зменшилася на 20,3 тис. або на 30,0 %, і на кінець місяця становила 47,5 тис. (у грудні 2012 р. - 48,6 тис.).

За професійними групами найбільший попит на робочу силу на кінець грудня 2013 р. спостерігався на кваліфікованих робітників з інструментом (19,0 % від загальної кількості заявлених вакансій), а найменший - на кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (1,4 %) і технічних службовців (3,2 %). Навантаження зареєстрованих безробітних на 10 вільних робочих місць (вакантних посад) загалом по країні збільшилося від 63 осіб на кінець листопада до 103 осіб на кінець грудня 2013 р. [4, с. 3]

ринок праця

Висновки

Аналізуючи наведену вище ситуацію, яка склалася на ринку праці, - підвищення рівня безробіття і зменшення рівня зайнятості, необхідно її розглядати як каталізатор структурних змін у вітчизняній економіці. Для цього передусім необхідно сформувати пріоритетні напрями реформування ринку праці. До них можуть бути віднесені такі [8]:

• вдосконалення системи оплати праці;

• розширення можливостей отримання населенням офіційних основних і додаткових доходів;

• соціальна підтримка окремих груп населення;

• підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили;

• запобігання зростанню безробіття через створення робочих місць за рахунок різних джерел фінансування;

• впровадження механізмів звільнення і перерозподілу, реструктуризації економіки і піднесення вітчизняного виробництва (сьогодні це можливе лише за умов подолання економічної кризи);

• запровадження досвіду провідних країн світу щодо підвищення рівня соціально-економічного розвитку.

Поте ключовим заходом, який дасть змогу покращити ситуацію на ринку праці є зростання національного виробництва.

Література

1. Демуш О.Б. Сучасні теоретико-методичні основи формування ринку праці / О.Б. Де- муш // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. - Тернопіль: Вид-во "Економічна думка", 2005. - С. 113-122.

2. Дятлов С.А. Рабочая сила в системе рыночных отношений / С.А. Дятлов. - Санкт-Петербург: Изд-во Санкт-Петербург. ун-та экономики и финансов, 1992. - 116 с.

3. Закон України "Про зайнятість населення", ВВР від 05.07.2012 р., № 5067-VI.

4. Про соціально-економічне становище України. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ukrstat.org/uk/..,/2012/publ_12_2012_u.html.

5. Саруханов Э. Рынок труда и рынок занятости: противоречие определения и трактовки / Саруханов // Человек и труд. - 1995. - №» 2. - С. 12-19.

6. Статистичний щорічник України за 2013 рік. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.

7. Формування ринку праці в Україні. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ua.coolre- ferat.com

8. Шаленко М.В. Формирование механизма территориальной организации трудовых ресурсов: теория и практика / М.В. Шаленко. - К.: Вид-во "Либідь", 1992. - 140 с.

Размещено на Allbest.ru