Інноваційні аспекти оновлення технологічного обладнання виробничих систем

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 330.322.5(477)

НУ "Львівська політехніка"

ІННОВАЦІЙНІ АСПЕКТИ ОНОВЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ

Завдання інноваційного розвитку полягає в тому, щоб за певних інвестиційних витрат досягнути максимальних результатів, зокрема: найбільшого рівня прибутку, продуктивності праці, економії окремих видів витрат тощо. Якщо йдеться про прибуток, то останній тісно пов'язаний зі собівартістю продукції. У загальному аналітичному вигляді цей показник можна записати так:

П

C = c + Ј cr,

і=і

де: с - умовно-постійні витрати; r,¦ - витрати і-го виду виробничого ресурсу; с - ціна одиниці і-го виду ресурсу.

Один із ефектів інноваційного розвитку полягає в тому, що внаслідок впровадження інноваційних заходів або проектів одні види ресурсів заміщують інші. Наприклад, введення більш продуктивного устаткування при виконанні однієї ж і тієї самої виробничої програми приводить до абсолютного вивільнення працюючих. При цьому можуть виникнути також зміни в споживанні енергетичних ресурсів. Внаслідок характерними є зміни собівартості продукції і відповідно прибутку. Через це важливою є постановка і розв'язання задачі оптимального програмування інноваційного процесу. економічний інноваційний капітал витрата

Для спрощення аналізу основними складовими собівартості, які змінюються у процесі інноваційного розвитку, є три види виробничих ресурсів - виробничі фонди, кількість працюючих, енергетичні витрати. У принципі, збільшення кількості цих ресурсів не є складним.

Для цих припущень формулу (1) записано так:

C = c + афФ + c1n + c2r,

де: Ф - вартість виробничих фондів; n - чисельність працюючих; r - енергетичні витрати; аф - норма амортизаційних відрахувань; с - заробітна плата одного працюючого; с2 - ціна одиниці енергетичного ресурсу. Таким чином у спрощеному варіанті основними складовими витрат на виробництво продукції, котрі змінюються внаслідок реалізації заходів інноваційного характеру, є амортизація, оплата праці та енергетичні витрати.

Припущено, що діючі фонди (всі або їх частина) заміняються новими, більш прогресивними і вищого технічного рівня. При цьому варто очікувати зміни у кількості працюючих та енергетичних витратах. Проаналізовано варіант сталих обсягів продукції.

C = c + афФ + c1n + c2r .

У цьому балансовому рівнянні штрихами позначено нові величини дослі-джуваних факторів. Відповідно зміна собівартості продукції становитиме:

DC = C -- C = аф(Ф-- Ф') + c1(n -n) + c2(r- r).

Величина АС характеризує, як правило, зменшення собівартості продук¬ції. Представлено цю величину у вигляді приростів:

DC = афАФ + c1Dn + c2Dr.

Якщо досліджувати кількість працюючих, що пов'язана з показником про-дуктивності праці, тоді отримано:

AC = А Ф ^ C1 Аф -- аф j,

Тоді нова собівартість продукції становитиме величину, що дорівнює:

де величина АФ - додатній приріст фондів.

Результати, що будуть отримані далі, легко узагальнюються під час врахування енергетичних та інших видів витрат. Варто зауважити, що відношення

L = характеризує вартість виробничих фондів, які потрібні для заміщення An праці одного працюючого, тобто для його вивільнення. Мається на увазі, що обсяги продукції залишаються одними і тими ж у процесі вивільнення. Цей ефект досягається завдяки впровадженню більш продуктивної нової техніки.

Зміна собівартості з використанням параметра L може бути визначена за формулою

AC = АФ ^ L -- аф j.

Отже, зниження собівартості продукції при впровадженні більш продуктивного устаткування залежить від його вартості та таких трьох параметрів, як:

Інформаційні технології галузі заробітна плата одного працюючого, вартість заміщення одного працюючого ви¬робничими фондами та норма амортизаційних відрахувань. Якщо ці параметри вважати стабільними, то істотне значення для зміни собівартості має вираз, який стоїть в дужках формули (7). З цього виразу слідує, що зниження собівартості є більшим при більшому рівні заробітної плати, зменшується з ростом вартості за¬міщення та збільшенням норми амортизації.

Безпосередньо на підприємстві функціонують багато видів обладнання.

^ _ 9,4; L3 _ ,63

1,72 1,22 - 0,28

де: Fj, Pj - вартість та продуктивність одиниці діючої техніки; F2, P2 - вартість та продуктивність одиниці нової техніки; п], п2 _ кількість працюючих на одинично¬му обладнанні.

Фактично, в чисельнику дробу міститься різниця капіталомісткостей про¬дукції, виготовленій на діючій та новій техніці, а в знаменнику - різниця трудо- місткостей виготовлення цієї продукції.

Частковим випадком формули (9) є її варіант, коли ручна праця замі¬няється механізованою або автоматизованою, тобто коли Fj=0:

L _F2 П - П2 j = F2 ¦P . (10)

P2I I Pi P2 J Пі ¦ P2 - П2 ¦ P V

Тут вартість заміщення залежить від вартості техніки та співвідношення продуктивностей ручної та механізованої праці.

У цьому напрямі проаналізовано технологію виготовлення пластмасових деталей, яка включає три види операцій - вирізка заготовки, оброблення, свер¬дління. Поставлено завдання визначити пріоритети заміни ручної праці механізо¬ваною або автоматизованою.

Відповідні первинні дані наведено в таблиці.

Табл. Характеристика та параметри технологічної системи

Для умов, коли заробітна плата працюючих та норма амортизації є одна¬ковою в розглянутій виробничій системі, пріоритет впровадження нової техніки, як слідує з (8), визначається тільки параметром L. Звідси для конкретної техноло¬гії послідовність впровадження нової техніки має бути такою: спочатку доцільно автоматизувати операцію свердління, потім операцію оброблення, а в кінці - операцію вирізки заготовок.

З метою оцінки ефекту зі зниження собівартості в розрахунку на одиницю капітальних витрат потрібно вираз (7) перетворити таким чином:

Проведено розрахунки цієї величини для трьох видів обладнання за таких даних: c _ 4,5 г.о. (річна заробітна плата одного працюючого на підприємстві), аф _ 0,15 (для вибраної групи обладнання):

На основі здійснених розрахунків отримано такі результати:

На 1 г. о. капітальних витрат із технології вирізки заготовок припадає зни¬ження собівартості на 0,16 г.о, із технології оброблення - 0,33 г.о., із технології свердління - 0,60 г.о.

Величини 0,16; 0,33; 0,60 одночасно є показниками рентабельності капі¬тальних витрат. Орієнтація на цей показник теж дає аналогічний результат щодо пріоритетів здійснення проектів механізації та автоматизації ручної праці по лан¬ках виробництва.

У принципі, маючи характеристики діючого обладнання, а також парамет¬ри техніки, яка його може замінити, можна розробити раціональну програму оновлення технічної бази всього підприємства. Важливим є вибір варіантів цієї програми і методів порівняння цих варіантів. Якщо програма не є довготрива¬лою, то критерієм порівняння можуть бути сумарні витрати на проміжку реаліза¬ції програми.

Для цього прикладу розглянуто два варіанти впровадження. Перший з них адекватний пріоритетності:

Автоматизація у другому році другої технологічної операції знизить собівартість ще на 33 тис. г.о. Якщо третього року здійснюватиметься заміна ручної праці по третій технологічній операції, то це призведе до додаткового зниження собівартості на 60 тис. г.о.

В оптимальній послідовності ці зниження будуть такими:

60000; 33000; 16000 (г.о.).

Відповідно у першому та другому варіантах сумарні витрати за три роки становитимуть:

С0 + (C -16) + (C-16 - 33) = 3C -65;

C0 + (C - 60) + (C - 60 - 33) = 3C -153,

Різниця цих сумарних витрат дорівнює 88 (тис. г.о.).

Отже, розглянутий методологічний підхід оцінки ефективності інновацій, що стосується підвищення продуктивності праці за рахунок її механізації та автоматизації, формування програми впровадження інновацій, може бути базою для прийняття управлінських рішень і розробки стратегії інноваційного розвитку підприємства.

Література

1. Захарін С.В. Удосконалення державної амортизаційної політики для стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності / С.В. Захарін // Проблеми науки. - 2007. - № 10. - С. 20-27.

2. Федаш Г.В. Формування стратегії відтворення основних виробничих фондів підприємства / Г.В. Федаш.. - Доступний з ййр://гшпаика.сот/2._8Я0_2007/ Есопошісз.

3. Investment Valuation: Tools and Techniques for Determining the Value of Any Asset, Second Edition / Wiley; 2 edition, 992 p., 2001.

4. Steven Bragg. Fixed Asset Accounting: A Comprehensive Guide / Accounting Tools, 350 p., 2011.

5. Удалих О.О. Управління інвестиційною діяльністю промислового підприємства / О.О. Удалих. - К. : Центр навч. літ-ри, 2006. - 292 с.

Анотація

Розглянуто проблеми економічної оцінки та вибору варіантів інноваційного оновлення технологічного обладнання виробничих систем. Поставлено завдання досягнути в процесі інноваційного розвитку максимальних результатів за певних інвестиційних витрат. Доведено, що для визначення пріоритетності реалізації інновацій доцільно використовувати параметр, який характеризує вартість капіталу, необхідного для заміщення одиниці поточних витрат. Запропоновано аналітичний вираз визначення цього параметра за показниками діючої та інноваційної техніки. Здійснено інтерпретацію розробленого методологічного підходу на прикладі конкретного технологічного процесу виготовлення пластмасових деталей, який включає три види операцій (вирізка заготовки, оброблення, свердління). Обгрунтовано висновок, що оптимальна послідовність оновлення обладнання забезпечує найбільш ефективну динаміку інноваційного розвитку виробництва.

Ключові слова: інноваційний розвиток, технологічне обладнання, оптимізація, виробничі ресурси, інвестиції, заміщення праці капіталом, ефективність.

Рассмотрены проблемы экономической оценки и выбора вариантов инновационного обновления технологического оборудования производственных систем. Поставлено задание достичь в процессе инновационного развития максимальных результатов при определенных инвестиционных расходах. Доказано, что для определения приоритетности реализации инноваций целесообразно использовать параметр, который характеризует стоимость капитала, необходимого для замещения единицы текущих расходов. Предложены аналитическое выражение определения этого параметра по показателям действующей и инновационной техники. Осуществлена интерпретация разработанного методологического подхода на примере конкретного технологического процесса изготовления пластмассовых деталей, который включает три вида операций (вырезка заготовки, обработка, сверление). Обоснован вывод, что оптимальная последовательность обновления оборудования обеспечивает наиболее эффективную динамику инновационного развития производства.

Ключевые слова: инновационное развитие, технологическое оборудование, оптимизация, производственные ресурсы, инвестиции, замещение труда капиталом, эффективность.

The problem of economic evaluation and selection of innovative renewal process options for technical equipment in production systems is studied. The aim is to achieve maximum results with certain investment costs in the process of innovative development. A parameter that describes the cost of capital required to replace the unit of operating costs is proved to be advisable to use for prioritization of innovation implementation. The method of analytical determination of this parameter based on indicators of current and innovative technology is proposed. The interpretation of the methodological approach to the specific example of the plastic parts of manufacturing process, which includes three types of operations (cutting the work piece, processing, drilling) is carried out. Conclusion that the optimal sequence of equipment updates provides the most efficient production innovative development dynamic is made.

Key words: innovative development, technological equipment, optimization, production resources, investments, substitutions of labour by capital, efficiency.

Размещено на Allbest.ru