Фіскальна політика як інструмент регулювання економіки

Анотація

фіскальний регулювання податковий політика

Досліджено роль фіскальної політики як інструменту регулювання економіки та інструменти фіскальної політики. Розглянуто податкову політику як одну із складових частин фіскальної політики, основні завдання податкової політики, податковий механізм, за допомогою якого здійснюється податкова політика. Зазначено чинники, під впливом яких відбувається формування і реалізація механізму фіскального регулювання. Визначено дві основні групи важелів реалізації механізму фіскального регулювання. Зроблено узагальнення стосовно того, що фіскальне регулювання фінансових потоків має бути адекватним не тільки інтересам окремих економічних агентів, але і держави загалом, відповідати пріоритетним інтересам державної економічної та соціальної політики.

Ключові слова: фіскальна політика, соціальна політика, механізм фіскального регулювання, податкова політика, податковий механізм, інструменти фіскальної політики.

Аннотация

Клепанчук О.Ю. Роль фискальной политики как инструмента регулирования экономики

Исследована роль фискальной политики как инструмента регулирования экономики и инструменты фискальной политики. Рассмотрены налоговая политика как одна из составляющих фискальной политики, основные задания налоговой политики, налоговый механизм, с помощью которого осуществляется налоговая политика. Отмечены факторы, под воздействием которых происходит формирование и реализация механизма фискального регулирования. Определены две основных группы рычагов реализации механизма фискального регулирования.

Сделано обобщение относительно того, что фискальное регулирование финансовых потоков должно быть адекватным не только интересам отдельных экономических агентов, но и государства в целом, отвечать приоритетным интересам государственной экономической и социальной политики.

Ключевые слова: фискальная политика, социальная политика, механизм фискального регулирования, налоговая политика, налоговый механизм, инструменты фискальной политики.

Annotation

Klepanchyk O.Yu. The Role of Fiscal Policy as the Instrument for Adjustment of Economy

The role of fiscal policy as an instrument of economic regulation and fiscal policy instruments is researched. Tax policy as one of the components of fiscal policy, the main task of tax policy, tax mechanism by which the tax policy is implemented, are considered. The factors that influence the formation and implementation of the fiscal adjustment mechanism are highlighted. Two main groups of leveraging the implementation of the fiscal adjustment mechanism are defined. Some generalizations are made concerning the fact that fiscal regulation of financial flows should be adequate not only for the interests of individual economic agents, but the state as a whole meet the priority interests of government economic and social policy.

Key words: fiscal policy, social politics, mechanism of the fiscal adjusting, tax policy, tax mechanism, instruments of fiscal policy.

Постановка проблеми

Важливе місце в економічній політиці у сучасних умовах відводиться фіскальній політиці, оскільки вона має дієві інструменти і виконує важливі для держави і населення функції. Питання про роль фіскальної політики як інструменту регулювання економіки є особливо актуальним сьогодні, коли виникла реальна потреба пошуку джерел виходу з кризи, боротьби з інфляцію, забезпечення належного життєвого рівня населення та стимулювання розвитку національного виробництва, оскільки всього цього можна досягнути у випадку її ефективного застосування. Тому важливо провести дослідження ролі фіскальної політики як інструменту регулювання економіки.

Аналіз останніх публікацій і досліджень

Питання, які стосуються формування фіскальної політики досліджували такі науковці, як: В. Базилевич [1], К. Базилевич [1], К. Баластрик [1], О. Гребельник [2], С. Льовочкін [3], В. Опарін [3], В. Федосов [3], С. Шумська [4], Т. Паентко [5] С. Юрій [6], А. Крисоватий [6], Т. Кощук [6] та інші. У своїх працях науковці досліджували проблеми поповнення державного бюджету та методи щодо мінімізації впливу фінансової кризи на податкове реформування в Україні. Також вчені зробили значний внесок у дослідження особливостей податкового регулювання у країнах світу, обґрунтування напрямів реформування оподаткування в Україні тощо. Водночас питання, які стосуються застосування інструментів фіскального регулювання в Україні, потребують подальших досліджень.

Метою роботи є дослідження ролі фіскальної політики як інструменту регулювання економіки та обґрунтування шляхів вдосконалення фіскальної політики України.

Виклад основного матеріалу

Фіскальна політика - це урядовий вплив на економіку через оподаткування, формування обсягу і структури державних витрат з метою забезпечення належного рівня зайнятості, запобігання і обмеження інфляції та згубного впливу циклічних коливань [1 ]. Однією із складових фіскальної політики держави є податкова політика.

Водночас податкова політика - це сукупність заходів держави в сфері побудови податкової системи та мобілізації податків до бюджету. А до основних завдань податкової політики належить забезпечення фінансовими ресурсами потреб держави для виконання покладених на неї функцій, а також сприяння становленню умов для активізації економічного зростання та підвищення суспільного добробуту.

Досягнення зазначених цілей досить складне завдання і потребує запровадження оптимальної структури податкової системи, чіткого визначення елементів оподаткування, контролю за правильністю, повнотою, своєчасністю сплати до бюджету, надання в необхідних випадках податкових пільг. Все це у підсумку складає податковий механізм, за допомогою якого здійснюється податкова політика.

Прийнята в Україні модель податкової системи не повною мірою відповідає сучасним викликам. Податкова система України була створена в період зміни політичних формацій, а розвиток ринкових умов господарювання на сучасному етапі трансформації економіки потребує підвищення ролі державного регулювання цими процесами, зокрема у сфері оподаткування підприємств.

Основні засади фінансових відносин між державою та юридичними й фізичними особами країни закладаються під час формування податкового механізму та проявляються у процесі проведення податкової політики держави. За роки незалежності України механізми регулювання податкових відносин часто змінювались, оскільки інституційна діяльність в цьому напрямі є досить активною. Про це свідчать не тільки численні зміни та доповнення до основних законодавчих актів з оподаткування, але й зміна методологічних підходів до вирішення питань сплати податків. Однак такі зміни лише торкалися внутрішніх механізмів сплати того чи іншого податку. Ці законодавчі ініціативи не були спрямовані на створення ефективного загального державного механізму регулювання.

Що стосується основних недоліків податкової системи України, то до них потрібно віднести такі: громіздкість; складність; нестабільність податкового законодавства; недостатню узгодженість окремих законодавчих актів; неоднозначність тлумачень деяких податкових норм; незбалансованість прав та обов'язків суб'єктів податкових відносин; невраховування потреб та умов діяльності підприємств; недостатнє використання державними органами регулюючої функції податків; нерівномірний розподіл податкового навантаження; відсутність системного підходу до " податкової системи" як загальнодержавного важеля регулювання відносин оподаткування та розвитку суб'єктів господарювання; незручності для платників податків, які створюються при поданні звітності щодо нарахування чи перерахування податків, а також самій сплаті податків та інші.

Недоліки наявної системи оподаткування викликають негативно впливають на діяльність підприємств. Таке середовище посилює слабкі сторони підприємств, а існування несприятливих умов, які викликані дією факторів системи оподаткування, часто є однією з головних причин фінансових криз та банкрутства підприємств, що не сприяє проведенню ефективних соціальних трансформацій у суспільстві. На сучасному етапі розвитку наявна система оподаткування є стримуючим фактором розвитку економіки країни. Тому необхідність вдосконалення податкових взаємовідносин ні в кого не викликає сумніву. Водночас дискусійними є напрями та методи їх проведення.

Саме задля цього розроблялась податкова політика та її принципи, прийнято багато заходів у частині модернізації Державної податкової служби для перетворення її в орган демократичного державного управління. Однією з умов податкової реформи вважалося узгодження діяльності податкової служби з Податковим кодексом та вимогами Європейського Союзу.

Вдосконалення податкової системи набуває особливо важливого значення і є важливим аспектом суспільно-економічних перетворень в Україні. Відповідно, вдосконалення системи оподаткування, на погляд С. Льовочкіна [3], повинно здійснюватися, виходячи зі стратегічних цілей нашої держави - побудови конкурентоспроможної соціально орієнтованої ринкової економіки й інтеграції у європейське співтовариство. Отож, основними завданнями удосконалення податкової системи мають стати такі:

* Вдосконалення нормативно-законодавчої бази у сфері оподаткування, зокрема прийняття поправок до Податкового кодексу.

Пояснюється це тим, що нестабільність податкового законодавства істотно ускладнює процедуру планування та прогнозування майбутньої діяльності, навіть на нетривалі періоди та погіршує адаптивні функції економічних агентів і збільшує ризики розвитку.

• Підвищення ефективності системи адміністрування податків.

За обтяжливістю для бізнесу податкова система України займає останні місця у міжнародних рейтингах конкурентоспроможності.

• Детінізація економіки.

Створюються штучні передумови для продовження діяльності неефективних підприємств або виробництва непридатних товарів і послуг. Підприємства, які ухиляються від оподаткування, посилюють власні конкурентні позиції не завдяки вдосконаленню управлінських і виробничих процесів, а внаслідок лобіювання особливих відносин із владою.

• Варто запровадити відновлення спеціальних економічних зон (СЕЗ), територій пріоритетного розвитку (ТПР) і технопарків з метою розвитку та відродження депресивних регіонів.

• Обгрунтована система надання податкових пільг.

Результативність галузевих пільг є найменш ефективною, оскільки залежить від правильного визначення пріоритетних галузей. Надання податкових пільг молодим галузям є обґрунтованим; вони мають реальні можливості стати конкурентоспроможними і потребують державної підтримки та захисту від конкуренції з боку розвинених країн.

Отже, податкова система України потребує подальшого вдосконалення, що пояснюється таким: забезпечення використання конкурентоспроможності національної економіки значною мірою визначається ефективністю системи оподаткування. Зараз в Україні розпочався новий етап реформування податкової системи, що потребує теоретичного переосмислення проблем оподаткування. До 2018 року податкову політику буде реформовано на підставі Стратегії реформування податкової системи України [4].

Для того, щоб визначити чинники вдосконалення бюджетної політики на сучасному етапі економічного розвитку України, необхідно виділити такі основні її проблеми, як:

• незбалансованість зобов'язань і ресурсів на всіх рівнях бюджетної системи і надмірність боргового тягаря;

• неефективність і обтяжливість податкової системи;

• неефективність значної частини бюджетних видатків;

• перевищення державних потреб і зобов'язань;

• незавершеність формування ефективної системи управління державними фінансами.

Однією з найгостріших проблем фіскальної політики є фінансове наповнення бюджету та оптимізація витрат, особливо в період економічної кризи. Вдосконалення фіскальної політики повинно підвищити конкурентоспроможність економіки України, активізувати інноваційно-інвестиційну складову розвитку, позитивно вплинути на структурні процеси у реальному секторі економіки, чим забезпечити динамічне економічне зростання із підвищенням рівня та якості життя населення.

За формою впливу фіскальне регулювання належить до непрямих методів державного регулювання, що базуються не на прямому примушенні суб'єктів господарювання, а на використанні їхніх економічних інтересів. Використовуючи інструменти фіскальної політики, держава створює умови, за яких економічним суб'єктам вигідно враховувати інтереси держави в процесі своєї діяльності і невигідна опортуністична поведінка. Фіскальне регулювання не має самостійності відносно макроекономічної політики, тому будь-яку зміну в політиці супроводжує адекватна реакція фіскального регулювання.

Термін "регулювання" у широкому розумінні означає упорядковувати, вносити порядок, систему в якусь діяльність та встановлювати правильну взаємодію відповідних частин механізму. Державне регулювання розглядають як вплив держави на умови здійснення та інтенсивність господарських процесів. Головним завданням регулювання економічної системи є підтримання макроекономічної рівноваги у суспільстві [2].

Виходячи з особливостей фінансового потоку як об'єкта фіскального регулювання, фіскальне регулювання фінансових потоків визначимо як сукупність інструментів і важелів, за допомогою яких держава створює умови для мобілізації необхідного обсягу фінансових ресурсів та їх ефективного використання з метою забезпечення сталого економічного зростання.

Методологія фіскального регулювання фінансових потоків має враховувати такі їх характерні ознаки, як: рух у вартісній формі; цілеспрямованість, високий ступінь організованості; регламентованість та необхідність здійснення контролю за виконанням регламенту руху. Формування і реалізація механізму фіскального регулювання відбувається під впливом таких чинників:

• регуляторна система, яка визначається чинною владою та впливовими політичними силами;

• мотиваційна система, яку формують соціальні інститути;

• інформаційна система, насамперед доступність та достовірність інформації.

Вибір інструментів фіскального регулювання передусім визначається обраною моделюю розвитку ринку. Так, характерною рисою оподаткування у США є відносно помірний його рівень, однак і рівень витрат з боку держави на соціальну сферу також є помірним. Азіатські моделі розвитку ринку (Китайська, Японська) радикально відрізняються від американської та європейських, оскільки їх формування відбувалося під впливом інших культурних традицій та релігійних переконань. Це зумовлює перекладання соціальних гарантій переважно на роботодавців із відповідним формуванням системи оподаткування та бюджетних видатків.

Європейська модель розвитку ринку характеризується більшими гарантіями з боку держави, що супроводжується і вищим рівнем оподаткування. Найвищий рівень централізації ВВП характерний для Скандинавських країн, які відзначаються і найбільшим обсягом державного сектору та найвищими соціальними гарантіями [6]

Вибір вектора фіскального регулювання, застосування його інструментів визначається особливостями інституціонального середовища, а також фіскальних традицій, які складалися не одне десятиліття. Реалізація механізму фіскального регулювання передбачає використання двох основних груп важелів - бюджетних та податкових, дія яких реалізується через застосування відповідних інструментів. Будучи одними з найдієвіших, податкові інструменти є одними з найнебезпечніших через специфіку короткота довготермінових наслідків їх впливу на економіку. Фіскальне регулювання фінансових потоків має бути адекватним не тільки інтересам окремих економічних агентів, але і держави загалом, відповідати пріоритетним інтересам державної економічної та соціальної політики.

Висновки

Таким чином, в Україні для переходу до стимулювальної бюджетної політики потрібно вирішити два, на перший погляд, взаємовиключні завдання - збільшення бюджетних доходів і зниження податкового навантаження до рівня, що сприяє зростанню виробництва. Це свідчить про складність використання фіскальної політики як регулятора економіки. Використання неадекватної фіскальної політики або чітка орієнтація на зарубіжний досвід може призвести до негативних наслідків.

Напрями вдосконалення бюджетної політики полягають у такому:

• оптимізація та скорочення переліку державних цільових програм. Це пояснюється тим, що в Україні існує понад 200 державних програм, пакет яких формується без належної ув'язки з головними пріоритетами держави, а фінансується вибірково;

• бюджетний процес повинен бути нерозривно пов'язаний із загальноекономічним плануванням у країні. Це потребує розробки системи середньотермінового бюджетного планування;

• розроблення економічних критеріїв для виділення бюджетних інвестицій;

• оптимізація структури видатків на розвиток освіти і науки. В умовах розвиненої ринкової економіки фінансування освіти треба розглядати як засіб зростання інтелектуального капіталу нації. Вища освіта є дуже важливим компонентом людського капіталу;

• розроблення та законодавче закріплення процедур вибору й перегляду пріоритетів фінансування наукової та науково-технічної діяльності;

• реформа міжбюджетних відносин на основі більш чіткого розмежування витратних і податкових повноважень між республіканським і місцевими бюджетами і формування нових систем фінансової підтримки регіонів;

• посилення бюджетного адміністрування власних доходів бюджетних установ;

• якісне вдосконалення казначейської системи виконання бюджетів;

• оптимізація державних витрат;

• створення ефективної системи управління державним боргом.

Також постійні наукові дослідження у сфері фіскальної політики необхідні, оскільки тільки податкова і бюджетна політики, що проводяться відповідно до соціально-економічних умов, що склалися в Україні, приведуть до позитивних результатів, які дадуть змогу досягнути стійкого економічного зростання і конкурентоспроможності національної економіки.

Література

1. Базилевич В.Д. Макроекономіка: підручник / В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич, К.С. Баластрик; за ред. В.Д. Базилевича. К.: Вид-во "Знання", 2007. 703 с.

2. Гребельник О.П. Основи митної справи: навч. посібн. / О.П. Гребельник. К.: Центр навч. літ-ри, 2003. 600 с.

3. Льовочкін С. Реформування фінансової моделі як основа макроекономічної стабілізації в Україні / С. Льовочкін, В. Опарін, В. Федосов // Економіка України: політико-економічний журнал С. 22-26.

4. Опарін В.М. Фінансовий потенціал України: методологічні засади визначення, кількісні параметри та напрями його нарощування / В.М. Опарін, С.С. Шумська; за заг. ред. А.І. Даниленка // Фінансова політика та податково-бюджетні важелі її реалізації. К.: Вид-во "Фенікс". 2008. Т. 1. С. 77-98.

5. Паентко Т.В. Фискальное регулирование финансовых потоков / Т. Паентко // Фискальное регулирование социально-экономического развития государства в посткризисный период. К.: Вид-во "ДКС Центр", 2011. С. 28-42.

6. Юрій С.І. Сучасні тенденції розвитку європейського оподаткування та новітня парадигма податкової політики в Україні: монографія / С. Юрій, А. Крисоватий, Т. Кощук. Тернопіль: Вид-во ТНЕУ, 2010. 292 с.

Размещено на Allbest.ru