Формування соціально-економічної рівноваги в контексті понятійного комплексу "антикризового буття"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування соціально-економічної рівноваги в контексті понятійного комплексу «антикризового буття»

Ільницька Л.В.

канд. філос. наук

Анотація

Розглянуто питання формування соціально-економічної рівноваги в контексті понятійного комплексу "антикризового буття".

Аннотация

Ключевые слова: социально-экономическое равновесие, социально экономическое развитие.

Annotacion

The question of formation of the social and economic balance in a context of a conceptual complex of anti-recessionary life is considered.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Здійснити наукове дослідження процесів формування соціально-економічної рівноваги в контексті понятійного комплексу "антикризового буття".

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Ідеї та положення, які доцільно покласти в основу зазначеного контексту огляду соціально- економічної рівноваги частково викладені у науково-теоретичній праці російського вченого Муртузалі Муртузалієва, який прискіпливо аналізує вплив всезагального закону рівноваги на соціально-економічний розвиток буття. Необхідний теоретичний зв'язок розв'язання прогресуючого спаду виробництва, підступної деградації у вигляді соціального напруження та безробіття втілюється у понятійному комплексі "антикризового буття", супутнім елементом якого і є зона динаміки стабільності соціально- економічної рівноваги. Зрештою, ця сфера актуального методологічного пошуку є мало дослідженою і тому вважається цікавою для поглибленого аналізу, оскільки теоретичний матеріал з цього приводу базується на авторському викладі зазначеної концепції.

Мета і завдання статті полягає у винайденні формотворчої якості огляду процесу формування понятійного наповнення антикризового способу буття крізь векторність протидії, у ролі якої і має виступити, що і підкреслює актуальність авторського підходу, системно-цілісна узгодженість - соціально-економічна рівновага.

Виклад основного матеріалу дослідження. Встановлення понятійної рівноваги зосередженого зразка якості відтворення у термінологічному поєднанні різнобарвних суджень вказує на динаміку пізнавального сходження до шляху подолання кризових явищ сучасної епохи на теоретичному рівні. Слушність узгодження двох платформ - соціальної та економічної, розшифровує суміжну спрямованість вказувати на дотичні складові не відрегульованих параметрів життя.

У змісті соціально-економічного простору понятійної палітри покладена розгалужена структура, яка за предметними ознаками цілеспрямованого зразка, систематизує чіткий характер багатофункціональної якості взаємодіяти на рівнях аналітично-ефективної класифікації, де сполучники допоміжних речовин-елементів не відсторонюються від життєствердної узагальненості, а навпаки, у термінологічних зв'язках підкреслюють предметну строкатість з відгалуженнями багатопрофільних форм застосування.

Взаємодоповнюючий контекст у застосуванні щільних вказівних елементів-супроводів за ознакою функціонально-діяльнісного механізму сполучення вирівнює, на перший погляд, ускладнені параметри поєднання. Змішані еквіваленти соціально-економічного підґрунтя - це прояви існування термінологічного світу доповнюючих еквівалентів. Зрештою, понятійні механізми категоріального змісту налаштування виявляють пріоритетні завдання - сформулювати кризову площину відхилень, оскільки, на перший погляд хаотичні сенси віддзеркалюють стогнаційні структурні елементи, де налаштування саме на контекст соціально- економічних процесів розвитку "відбудовує" системні відхилення за рахунок формування середовища прояву соціально-економічної рівноваги. Цікавим є той факт, що відсутність понятійної чіткості у визначенні рухів до вдосконалення теж підкреслює подібність - різноманіття у застосуванні антикризових дій характеризується багатопрофільними еквівалентами як соціального так і економічного рівнів життя - звідси і швидкозмінні висновки по налагодженню сприятливих позицій по виходу з системної кризовості. Урахування обопільної взаємообумовленості соціально-економічних рухів сприяє як найкращому розумінню ствердної цілісності, яка і на рівні науково-методологічної транскрипції модулює перспективність поглибленного огляду в аспектах практичного застосування важелів схоплення доповнюючої різнорідності. Як приклад, явища соціально-економічного прогресу зоорієнтовують аналізувати дотичні явища соціально-економічного розвитку та соціально-економічної еволюції. Отже, виявлення осередків понятійної системності детермінує вдосконалюючий підхід до формування соціально-економічної рівноваги, адже апелювання до термінологічного простору вишикуваного пріоритетного чинника узгодженої цілісності сприяє розглядати багаторівневу систему соціально-економічного протсору у площині кодифікованої цінності антикризового налаштування на соціальне майбуття.

Механізми вдосконалення соціально-економічних показників якості життя, передусім, позиційно впливають на суміжні гілки динамічного розвитку найактуальнішого балансу проявів пошуку антикризового врегулювання параметрів діяльності організаційно-управлінського окресленого зрушення. Чітке забезпечення ефективно-спрямованого курсу щодо відновлення рівноваги, передусім, відбувається за рахунок пошуку тих функціонально-змістовних впроваджень, які, в найпершу чергу, саме у кризовий час спираються на характер дії цілеспрямованої узагальненості системних цілей.

Сумніви щодо довільного розвитку багаторівневої системи підтверджуються, в першу чергу, характером кризовості. Вплив прояву чіткого негативного анти-поступу демонструється в уповільненому розвитку, прихованих змінах викривлених сталих показників. Першочергові кризові домінанти відносяться, насамперед, до підпорядкованих сфер соціально-економічного напрямку підтвердження сходження до запланованого перебігу довгоочікуваного покращення і нормалізації ситуації - це, в першу чергу, вияви соціально-економічного прогресу та соціально-економічного розвитку. Таким чином, тривалість деструктивних позицій впливу на первинний ритм "соціального благоустрою" пов'язується з вирішенням і усуненням проблемних зон у кожній з цих структурних ланок. Зрештою, саме прояви структурного наближення соціального та економічного розуміння виходу з кризового стану підхоплюють прагнення окресленої зосередженості планомірного розвитку. Значення інфраструктурної палітри внутрішніх сенсів стимулюють прагнення кожного майбутнього елементу "загального антикризового середовища" до поступу при бажанні призупинити позиції спаду. В цій динаміці якісного зразка незмінного підходу наближення своїми визначальними рисами соціально-економічного вдосконалення до рівноваги, окреслені структурні ланки детермінують чіткі настанови системно-організаційної культури збереження понятійної ідентифікації. Спосіб поведінки відтермінованої несформульованості, в подібній спосіб відносить суттєві ознаки кожної інфраструктурної одиниці на загальну концепцію соціально-економічного простору. Отже, сходження соціально- економічного середовища інфраструктурної первинності у прагненні до цілісного скупчення на понятійних вимірах перевтілює конкретність причино-функціонального занепокоєння не до стану змішаної будови, а, навпаки, до стану соціально-економічної рівноваги за рахунок прагнення частин системи структурним чином вирівнявшись віднайти вдосконалюючий взаємозв'зок.

Стан узгодженої рівноваги започатковується внесенням організаційно-чітких параметрів, які змушують систему інфраструктурного налаштування підпорядковувати собі дотичні прояви значень гармонійного поєднання. Проте, занепокоєння викликане руйнаційними сходженнями відтерміновує поступовий альянс. Вибагливе сум'яття неочікуваних кризових хвиль зрушує погоджені переваги сформульованої активності. Прискіпливе навантаження націлює найпервинніші ознаки системності в середині і як соціально-економічного зрушення, так і соціально-економічного очікування до втілення завбачливої процесуальної необхідності рухатись у бік сприятливої наполегивості.

Системна будова лінійної щільності вбирає в себе досконалі твердження наближення. Таким чином, внутрішня політика соціально- економічного зрушення і соціально-економічного очікування, об'єднуючись висхідною метою структурного узгодженого антикризового руху втілює комплексні значення соціально-економічної рівноваги.

Твердження паралельних визначень у доповннючих модусах значень та оцінок пролонгуючої мети зосереджується на опрацюванні термінологічних складових процесу узагальнення. Отже, і аналіз процесів зрушення відбувається завдяки виваженому понятійному схопленню,у тому числі і у відповідності до аргументуючих чинників соціально- економічного простору структурної комплексності. Оскільки значення самої системи та якості системності наповнюють інфраструктурні елементи узгоджених рівнів супроводом спільного розуміння, звідси і понятійна транскрипція утворює будову структурного ладу з гармонійним наближенням до рівноваги та вдосконалення."Всезагальний закон рівноваги є універсальним законом природи, який уособлює собою ступінь співвідношення внутрішніх сил системи і визначає напрямок і сутність розвитку системи у межах існуючої відповідності " [1]. Наближення понятійної категорії соціально-економічного розвитку до процесуального значення, в даному разі, системності допомагає охарактеризувати внутрішнє цілеспрямоване ставлення, тому що перевагою будь-якого напрямку розвитку є універсальне значення системності. Звідси і ставлення до "розвитку системи" як до всезагального ритму рівноваги. Зрештою і покликання головних елементів соціально-економічного системного простору - це збереження загальної рівноваги, передусім спираючись на власну "ресурсну рівновагу" сукупних значень, які і визначають загальний стан рівноваги в цілому.

Підхід пошуку зони сприятливого огляду стратегічної системності у дзеркалі понятійного рівня соціально-економічної рівноваги підкреслює органічний взаємозв'язок спільних еквівалентів, у зосереджених якостях яких вже домінують риси розуміння рівноваги як мети подолання соціально-економічної кризової залежності сьогодення. Переваги соціально-економічного прогресу, які координуються з розумінням соціально-економічної еволюції та соціально-економічного поступу, схоплюють всезагальне джерело єдності - системності, а саме: "координаційну рівновагу" наповнення понятійними значеннями соціально-економічного розвитку. Запорука системного схоплення вбирає в себе ідею, про те що внутрішні намагання інфраструктурних ланок рухатись в узгодженій дисциплінованій цілісності - це, насамперед, чітко спланований організаційно-швидкий пошук якісного управлінського рішення. Мета "координаційної рівноваги" впровадження - це, у свою чергу стратегічна парадигма ціннісного збереження ресурсних значень системи, так необхідних за для вирішення першочергових завдань - наблизити за рахунок соціально-економічних носіїв системності природній рух соціально-економічного розвитку.

Слід звернути увагу, на те що зосереджена гармонійність пошуку механізмів соціально-економічного вдосконалення, пошуком універсального схоплення, "впроваджує" закон загальної рівноваги, викладений вище, на рівні соціально-економічних стратегічних напрямків дії. Доктор економічних наук Муртузалієв М. М. стверджує, що "будь-яка система характеризується поняттями надійності і стійкості. Ці поняття фактично базуються на понятті рівноваги системи. Будь-яка система стабільна, якщо вона має необхідний баланс рівнодіючих сил, життєствердна, якщо вона має механізм постійного оновлення, адаптації і наближення системи до стану рівнодії, довготривала (перспективна), якщо вектор її розвитку відповідає інтересам усієї системи в цілому, а не її важливому, проте окремому елементу" [1]. Стан суперечливих кризових хвиль демонструє намагання організаційно-управліньської культури відновити загальний баланс соціально-економічної рівноваги, який і буде вподальшому демонструвати вдосконалюючий ефект відновлення і як системи, так і загальні системні елементи. Для того щоб зрозуміти аспекти стабільності, життєствердності та перспективності системи, саме на які звертає увагу російський дослідник, слід розглянути, в першу чергу, функції відтворення та відновлення - це показники, так би мовити, супутніх ланок системно-інтеграційних рухів і, в свою чергу, є пріоритетними механізмами "соціально-економічної інтеграції" у пошуку встановлення ефективних параметрів при подоланні кризових відхилень у загальному стані системи. Межі відновлення збалансованого напрямку стимулює перехід від встановлення до вдосконалення вже впроваджених механізмів соціально-економічної рівноваги за рахунок узгодженої взаємодії структур стимулюючого руху до звершення. Варто підкреслити, що в перекладі з латинської мови integratio позначає, знову ж таки, відтворення та відновлення та демонструє завбачливий орієнтир- дотичність до функціональної приналежності інтегративних механізмів пошуку та ствердження простору соціально-економічної рівноваги. Українські дослідники В. В. Москаленко та Є. Г. Шелест, розмірковуючи над аспектами інтеграції у соціально-філософському сенсі, все ж таки при багатозначності контекстних тлумачень виокремлюють системно-методологічний підхід цілісного розгортання взаємоузгодженого бачення понятійного наповнення інтеграції крізь контекст процесів рівноваги: "здатність соціальної системи утримувати рівновагу, стабільність" [2, 174]. Це твердження варто залучити і при огляді явищ соціально-економічного світу, адже встановлення загальних положень "соціально-інтегративної площини" моделює близький та поглиблений контекст антикзизового світобачення. Таким чином, зазначений механізм залучення до модусного руху аргументації понятійної якості у колі функціональних параметрів системності відтворення та відновлення підкреслює наближення суміжних якостей соціально-економічної інтеграції та соціально-економічної рівноваги. Вияви звернення до порівняння взаємодіючого відношення "рівновага - стабільність - перспектива" схоплює спроможність системи в узгодженій соціально-економічній цілісності завбачливо-підкреслено демонструвати інтеграційну чіткість. Передусім, слід звернути увагу і на інфраструктурні елементи антикризового управління, які серед понятійного арсеналу "антикризового буття" активним чином підкреслюють базисну будову когорти соціально-економічної діяльності у логічній співкупності обє'днуючих частин функціонально-змістовного чину. Мова йде про ті ситуативні підходи, коли потужність соціально- економічної рівноваги виявляє характер стабільності крізь вже задані управлінським вектором перевірки та контролю над запровадженими програмами соціально-економічного розвитку різних галузей господарства, і крокує разом з діяльнісними зразками вроваджених параметрів соціально-економічного вдосконалення, стверджуючи, таким чином, преспективність принципів цілісності кодифікованої системи.

Аналітика наповнення теоретичним джерелом класичного термінологічного світу уявленнями та підходами пошуку довготривалого процвітання насичує прийдешню понятійну ієрархію системотворчими зв'язками. Окрім того, що існує наукова потреба віднайти модель соціально-економічної рівноваги, тобто оптимального балансу подальшого зростання і невілювання викривлених механізмів неспівпадіння нездійсненних дій; існує і інший пріоритет, не менш важливий - це реконструкція акцентної площини сталого понятійного апарату соціогуманітарного арсеналу. Науковому співтовариству слід звернути увагу на закономірності аналізу такої форми мислення, як "суспільна свідомість", реконструкція якої невпинно демонструє ідейні зміщення сталого надбання активних ресурсів минулої доби. Відбиток діалектичних парадоксів, які у свій час аналізували і активно вибудовували критику буржуазного шляху мислення впливає і на сьогодення, бо відсторонення від базової площини і науково-теоретичного і практичного руху не дозволяє більш виважено проаналізувати джерела перетинів внутрішніх сполук пояснення сучасних нюансів антикризового буття. Кризовий чинник домінантності сучасного руху життя підкреслюється системними зрушеннями соціального простору в лінії перетину перетворення програмної сутності суспільної свідомості у форму масової свідомості в рамках культури переваг стимулювання потреб постіндустріального суспільства до світу комфортної якості життя. Прослідкувати це науково- досвідними аспектами соціально-філософського аналізу можливо лише спираючись на вирішальні чинники "антикризового буття", які в межах структури управлінської сфери аналізуються науково-методологічними настановами різних теоретичних підходів. А отже, винайдення системи переваг предметного простору таких потужних джерел наукового огляду, і як "філософія управління", і як "філософія економічної діяльності", стає не тільки актуальною площиною, а й впливовим модусом логічних корелятів структурно-методологічного шляху пошуку змістовного балансу сутнісних взаємодій за для покращення існуючого стану і створення перспективних кроків до наближення соціального майбуття.

Характер векторності часу зі стрімкою зміною економічних курсів, реєстром цінностей та вподобань, відсторонює зайві пріоритети і цілі і формулює інші наукові завдання. Зрештою, до певної міри, чітка управлінська динаміка прийняття збалансованих рішень має простимулювати теоретичний світ наблизити параметри аргументації підійти ближче до встановлення термінологічного кола формулювань антикризового врегулювання.

антикризовий соціальний економічний рівновага

Висновки

Вимоги сьогодення щодо винайдення оптимального курсу подолання кризової ситуації дотичні і до предметного поля науково- теоретичного простору такої сфери досліджень, як проблема оцінки соціальних детермінант управлінської діяльності в середовищі соціально- економічної діяльності. Зрештою, відношення і розуміння процесів соціально-економічної рівноваги крізь субстанційні чинники понятійного наповнення розкривають прагнення науковців розширити термінологічні складові, а також вже у середовищі теоретичного пошуку віднайти джерело протидії розхитуванню вже сталого системного наповнення життя. Таким чином, власні еквіваленти стратегічного бачення у колі науково-методологічних проблем пояснення рушійної сили соціально- економічної рівноваги і є тим самим системно-якісним способом аналітичного розкриття понятійного комплексу "антикризового буття".

Використані джерела інформації

1. Соціальна філософія: енциклопедичний словник. - Київ - Харків: ВМП «Рубікон», 1997. - 400 с.

Размещено на Allbest.ru