Регіональні аспекти використання форсайту для прогнозування розвитку вітчизняних аграрних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Регіональні аспекти використання форсайту для прогнозування розвитку вітчизняних аграрних підприємств

Досліджено регіональні аспекти використання форсайту для прогнозування розвитку вітчизняних аграрних підприємств. Обґрунтована доцільність застосування форсайту у вітчизняних аграрних підприємствах. Запропоновано механізм впливу основних складових форсайту на функціонування аграрних підприємств. Узагальнено вихідні дані для форсайту аграрних підприємств.

За допомогою класичних методів прогнозу неможливо врахувати вплив соціальних, екологічних чи інших чинників на вітчизняні аграрні підприємства, що не обраховуються кількісно. Еволюція прогнозних досліджень дає змогу використовувати щоразу нові методи. Форсайт є комплексом, що об'єднує вже відомі методи прогнозу з абсолютно новим підходом.

Проблеми в аграрному секторі економіки доводять необхідність саме комплексного дослідження аграрних підприємств, враховуючи їх регіональні особливості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичними основами дослідження використання форсайту для прогнозування розвитку вітчизняних агарних підприємств стали напрацювання лише закордонних науковців, оскільки у вітчизняній літературі це поняття згадується лише фрагментально та не по відношенню до аграрного сектору економіки.

У 1930р. Герберт Уеллс, виступаючи на каналі ВВС, запропонував ввести особливу спеціальність - «професор передбачення», який подібно історику, буде аналізувати і знаходити застосування майбутнім відкриттям [5]. Універсальність форсайту підтверджена закордонними дослідженнями [1; 10], і як ніяка інша методологія передбачення здатна дати реальний прогноз діяльності агропідприємств. Бен Мартін говорить про форсайт, як про систематичність спроб заглянути в довгострокове майбутнє науки, технології, економіки і суспільства [3]. Дослідження Community Research & Development Information Service (CORDIS) доводять, що форсайт охоплює заходи, спрямовані на: мислення, обговорення, окреслення майбутнього [1]. Г. Э. Афанасьев вважає, що форсайт - це систематичні роздуми про майбутнє і вплив на майбутнє [2]. Н. Шелюбская переконана, що «Форсайт» - механизм определения приоритетов формирования общества знаний стран Западной Европы [10].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Використання форсайту для прогнозування розвитку підприємств аграрної сфери на сьогоднішній день є недослідженим, однак багатообіцяючим. Потенційно форсайт може забезпечити отримання інформації про перспективи і альтернативи розвитку досліджуваної галузі в майбутньому.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є спроба вирізнити регіональні аспекти для використання форсайту у аграрних підприємствах України.

Виклад основного матеріалу. Для довгострокового прогнозування розвитку науки та технологій у розвинених країнах (Японії, Німеччині, Великобританії, США, Франції й багатьох інших) активно використовується методологія Форсайт (у перекладі з англ. Foresight - передбачення). Форсайт зарекомендував себе як найефективніший інструмент для визначення пріоритетів у галузі науки та технологій [9].

Проблема покращення системи прийняття рішень шляхом довгострокових перспектив розвитку, як і проблема впливу рішень, що приймаються на довгострокові тенденції, вже давно знаходяться в центрі уваги науковців, підприємців та органів влади. В 1950-1970рр. почали формуватись чотири основні полюси прогнозних досліджень: США, Західна Європа, Японія і СРСР. Основи теорії і методології «дослідження майбутнього» були винайдені дещо пізніше при певному спротиві зі сторони традиційних прогнозистів, але поступово набули репутації більш цілісного підходу, ніж традиційне прогнозування. Такого роду дослідження були спрямовані на об'єднання в єдине ціле різноманітних рушійних сил, трендів і факторів, що їх обумовлювали задля дослідження альтернативних шляхів розвитку в майбутньому, а не для того, щоб передбачати майбутнє [4, с. 60-61].

Вважаємо, що, використовуючи форсайт в агарній сфері, можливим стане врахування впливу росту як соціальних, економічних і технічних систем, так і проблем, з якими людство зустрілося при прискоренні темпів еволюції і невизначеності. Вміння використовувати форсайт при певних умовах для конкретного підприємства зможе вивести вітчизняний аграрний сектор на нові обрії.

Зростання кількості глобальних проблем вимагає комплексного підходу до їх вирішення. Звичайно, що лише великі підприємства здатні виділити кошти для комплексного стратегічного дослідження, однак вважаємо, що опрацювавши механізм і алгоритм форсайту, можливою стане розробка національної програми економічного форсайту, адаптованої для вітчизняних аграрних підприємств.

В Україні першою програмою прогнозування було затверджено Кабінетом Міністрів України у 2004 році Державну програму прогнозування науково-технічного розвитку на 2004-2006 роки. Але її фінансування було зменшено майже вдвічі, а реалізацію у 2006 році призупинено.

У 2007 році Кабінет Міністрів затвердив нову Концепцію Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008-2012 рр. Для її реалізації Постановою Уряду № 1118 від 11 вересня 2007 р. затверджено Державну програму прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008-2012 роки. Базовою організацією, яка забезпечувала організаційний супровід виконання Програми, наказом Міністерства освіти і науки України було визначено Український інститут науково-технічної і економічної інформації (УкрІНТЕІ). Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 704 «Про скорочення кількості та укрупнення державних цільових програм» зазначена програма втратила чинність. Принципове значення мали початкова орієнтація на попит з боку економіки і суспільства, врахування можливих варіантів використання переліку критичних технологій і достатній ступінь деталізації цих технологій щодо необхідних фінансових і трудових ресурсів для проведення досліджень і їх впровадження. Крім того, виходячи з аналізу глобальних тенденцій світової науки і технологій, пріоритет було надано тим технологіям, рівень яких відповідає світовому або є вищим. У результаті проведених УкрІНТЕІ в рамках Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку в Україні на 2008- 2012 рр. форсайтних досліджень сформовано та актуалізовано інформаційно-ресурсну базу за пріоритетними напрямами «Науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань», «Енергетика та енергоефективність», «Нові речовини та матеріали», «Раціональне природокористування», «Інформаційно-комунікаційні технології» та вперше в Україні сформовано Перелік критичних технологій за пріоритетними тематичними напрямами [9]. Враховуючи сьогоднішні тенденції до укрупнення сільськогосподарських підприємств, вважаємо, що лише величезна фінансова й законодавча підтримка малих й середніх підприємств з боку держави й непосильна праця Антимонопольного комітету України у підсумку дадуть їм можливість перспективного й прибуткового майбутнього. Розвиток та підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств та всього аграрного сектору економіки регіону вимагає вдосконалення державного регулювання у поєднанні з ринковим саморегулюванням [7].

Недоцільно концентрувати увагу на «оптимальних розмірах і структурі аграрних підприємств» та приймати рішення на показниках роботи середньостатистичного сільськогосподарського підприємства з вищими чи нижчими від середніх показниками господарської діяльності [9, с. 103].

Виокремлення кращих конкуруючих аграрних формувань, які дотримуються прогресивних стандартів та інноваційних напрямків розвитку дозволить отримати найістотніші результати. Пропонуємо власне бачення формування механізму впливу основних складових форсайту на функціонування аграрних підприємств (Рис. 1).

Рис. 1. Механізм впливу основних складових форсайту на функціонування аграрних підприємств

Звичайно, при використанні форсайту повинні бути враховані регіональні аспекти. Беручи за основу зрівноважений розвиток регіонів й враховуючи похибки на галузеву структуру певного регіону можна буде використовувати форсайт, як вихідну площадку для дослідження майбутнього всіма суб'єктами господарювання й політики (рис. 2).

Рис. 2. Узагальнені вихідні дані для форсайту аграрних підприємств*

Висновки

Таким чином, виходячи з наведеного вище, можна зробити висновок, що за умови створення відповідного законодавчого поля є можливості комплексного запровадження форсайту в Україні.

Перспективним напрямом наших подальших досліджень є удосконалення Ф-технологій у вітчизняній аграрній сфері й розробка рекомендацій для їх практичного впровадження.

Список літератури

1.Community Research & Development Information Service (CORDIS) [[Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://cordis.europa.eu/

2.Афанасьев Г.Э. Нам нужна новая экономика [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.strf.ru/material. aspx?CatalogId=221&d_no=44912&rated=ok

3.Бен Мартин SPRU, University of Sussex [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.vatanym. ru/?an=vs410_chhd2

4.Гапоненко Н. В. Формайт.Теорія. Методология. Опыт: Монография / Н. В. Гапоненко -- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2013. - 239 с.

5.Евразийская высшая Бизнес-школа [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.bshe.ru/ours_programs/ forsite_business

6.Руліцька К. М. Аграрний сектор України: перспективи та тенденції розвитку / К. М. Руліцька / / Вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького -- Т. 15. № 3(57) Ч.4.- 2013.- С. 295-300.

Размещено на Allbest.ru