Формування регіонального туристського кластера

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Питання активізації руху туристичних потоків можна вирішити за рахунок підвищення конкурентоспроможності рекреаційно-туристичної сфери. Одним із способів отримати конкурентні переваги на ринку, а також покращити привабливість території для потенційних туристів є створення такого територіально-галузевого об'єднання, як туристичний кластер.

Для України, яка прагне до європейської інтеграції, проблему конкурентоспроможності туризму на світовому ринку можна розв'язати за допомогою об'єднання зусиль окремих споріднених галузей та інституцій. Саме кластерний тип організації господарства дозволяє сконцентрувати ресурси і зусилля на створенні конкурентних переваг території в рамках конкретного сектора економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичну основу даної наукової роботи складають дослідження з управління сферою туристичних послуг та аналізу соціально-економічного ефекту туризму як засобу залучення інвестицій таких авторів як А.Ю. Александрова, А.П. Бгатова, М.А. Берманта, Є.І. Богданова, В.С. Боголюбова, В.А. Квартальнова, М.В. Солодкова, В. Арчера, Дж.М. Кейнса, X. Клемента, І. Криппендорфа, С. Оуэна, X. Рюттера, Д. Флетчера та ін.

Проблема удосконалення та оцінки державного та регіонального управління на основі програмно- цільового методу і концепції стійкого розвитку розглядається в дослідженнях Є.В. Биндиченко, В.С. Боголюбова, Т.В. Грицюк, В.Г. Гуляева, В.В. Лобанова, В.А. Челнокова та ін..

Регіональні аспекти розвитку сфери туристських послуг розкрито в роботах; А.Р. Батгаева, А.Г. Гранберга, Т.В. Грицюка, С.М. Климова, В.А. Морозової, І.А. Родионової, Т.І. Ткаченко, А.М. Ходачека, Д.А. Цапука та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Разом з тим, в роботах зазначених авторів недостатньо уваги приділено розробці підходів до дослідження сфери туристичних послуг на регіональному рівні, основаних на концепції стійкого розвитку регіону.

Мета статті. Метою даного дослідження є узагальнення світового та вітчизняного досвіду щодо кластерних формувань, надання та формування пропозицій зі створення туристських кластерів на регіональному рівні з врахуванням розвитку туристсько-рекреаційного потенціалу території.

Виклад основного матеріалу. Провідні міжнародні школи і теорії просторового розвитку зв'язують поняття конкурентоспроможності території на національних і міжнародних ринках з поняттям кластерного розвитку і кластерної організації економіки. Зокрема, в рамках найбільш поширених на сьогоднішній день концепцій кластерного розвитку М. Енрайта, Дж. Хамфрі і м. Портеру, докладно доведено, що кластерний тип організації господарства дозволяє сконцентрувати ресурси і зусилля на створенні конкурентних переваг території в рамках конкретного сектора економіки за рахунок:

- створення загальної і спеціалізованої виробничої інфраструктури;

- створення сприятливих умов для розвитку не тільки галузей спеціалізації, але і обслуговуючих і допоміжних галузей і видів економічної діяльності;

- стимулювання конкуренції і інноваційної активності учасників кластера, і, як наслідок - підвищення продуктивності праці;

- створення привабливих умов для залучення капіталу (інвестицій) і кваліфікованих трудових ресурсів;

- оптимізації просторового розміщення продуктивних сил і чинників виробництва;

- створення умов економічного зростання і мінімізації витрат в результаті виробничої концентрації і агломераційної економії.

Головним завданням при створенні умов для формування і розвитку регіонального кластера є завдання підвищення привабливості території для зовнішніх економічних агентів через використання диференційованої регіональної економічної політики і оптимізацію розміщення чинників виробництва. Завдання органів державного управління в регіоні створити такі умови, при яких ресурси і потенціал територій використовувалися б найбільш оптимальним чином (на основі поєднання спеціалізації і процесів кооперації).

У контексті рішення цієї задачі і, ґрунтуючись на представлених вище результатах досліджень, спробуємо виділити на території Вінницької області зони і центри, які могли б стати вузловими елементами того, що формується туристського кластера. З погляду розвитку туризму і його просторової диференціації в області виділяють два типи зон, що включають центри туристської активності: опорні (основні) і автономні (другорядні) туристські зони.

Опорні туристські зони пов'язані між собою єдиною мережею туристських маршрутів та спільною туристською інфраструктурою. Єднальні елементи туристської інфраструктури. Основні туристські маршрути. Що поєднують зони були розроблені на основі проектних пропозицій в мажах розробки «Стратегії розвитку туризму у Вінницькій області» 2002-2010 р. та Схеми планування території області. Опорні туристські зони включають найпопулярніші об'єкти туристського показу та охоплюють основні туристські потоки (рис. 1)

кластерний конкурентний регіональний

Рис. 1

Автономні туристські зони і центри, що виділені в межах Вінницької області, в інфраструктурному плані недостатньо пов'язані з опорними туристськими зонами. Їх функціонування більшою мірою пов'язане з реалізацією можливостей використання туристсько-рекреаційного потенціалу в рамках даної території. Разом з тим, розвиток туризму в автономних туристських зонах і центрах дозволить найбільш повно реалізувати існуючий туристсько-рекреаційний потенціал Вінницької області, оптимальним чином розподілити в'їзні туристські потоки і створити умови і стимули для соціально-економічного розвитку територій.

У випадку досягнення достатнього рівня розвитку туристської інфраструктури (назвемо його критичним рівнем) і при диверсифікації туристської спеціалізації території в майбутньому, автономні зони і центри можуть активно включатися в основні туристські маршрути.

На підставі експертної оцінки в якості опорних туристських зон вибрані наступні:

Туристська зона «Центральна» (Середньобузька) - розташована в центральній частині Вінницької області;

Туристська зона «Південна» (Придністровська) - розташована на території Могилів-Подільського, Ямпільського районів;

Планується, що в середньостроковій і довгостроковою перспективі опорні туристські зони обслуговуватимуть більше 60% загального туристського потоку до Вінницької області. На їх території планується реалізація крупних інвестиційних проектів по створенню і розвитку об'єктів туристської інфраструктури. Вони виступатимуть як вузлові елементи регіонального туристського кластера, що формується. Найбільш важливі інвестиційні проекти в розрізі опорних туристських зон, планується включити до складу Генеральної схеми розміщення об'єктів і інфраструктури туризму в Вінницькій області до 2025 року та приведені в таблиці 1.

Тут представлені лише ключові об'єкти туристської інфраструктури на території опорних туристських центрів Вінницької області. Вони доповнюються допоміжними об'єктами, які розташуються уздовж найбільш важливих туристських маршрутів і в центрах комплексного обслуговування туристів (туристські бази, кемпінги, автостоянки, інформаційні покажчики і інші об'єкти).

Окрім опорних туристських зон і центрів, які, як це вже було сказано вище, розглядаються як вузлові елементи регіонального туристського кластера, до його складу увійшли також автономні туристські зони. У середньостроковій і довгостроковій перспективі на їх частку доводитиметься не більше 40% загального туристського потоку до Вінницької області. До них віднесені наступні [7]: - туристська зона «Північна» (Верхньобузька) - включає території м. Хмільника;

Таблиця 1. Найбільш важливі об'єкти туристської інфраструктури будівництво яких передбачається на території опорних туристських зон Вінницької області

- туристська зона «Південно-Східна» - розташована в Бершадському, Крижопільському та Чечельницькому районах.

Автономні туристські зони і центри Вінницької області мають більшою мірою локальне значення, і при формуванні та розвитку регіонального туристського кластера будуть поступово включатися до складу комплексних і тематичних туристських маршрутів.

Потужність і види планованих до будівництва засобів розміщення туристів в рамках як опорних, так і автономних туристських зон розраховані на основі прогнозної оцінки потужності та структури туристського потоку, а також з урахуванням категорій туристів для кожного з туристських центрів і їх переваг. Так дані про загальний прогнозний туристський потік до Вінницької області і про його розподіл по туристських зонах представлені в таблиці 2.

При аналізі структури і потужності туристських потоків в розрізі туристських зон, а також при їх прогнозуванні в області розроблено три сценарії (для кожної із зон) - сценарій інерційного розвитку, сценарій помірного розвитку і сценарій інноваційного розвитку (або песимістичний, середній і оптимістичний сценарії). Розглянемо їх докладніше.

Сценарій інерційного розвитку. Даний сценарій припускає зниження конкурентоспроможності, як в цілому регіональної економіки, так і туристського комплексу. При цьому традиційними галузями спеціалізації регіональної економіки залишаються сільське господарство, сфера послуг та переробна промисловість. Основний туристський потік в рамках даного сценарію збільшиться несуттєво і як і раніше буде формуватися за рахунок вже відомих і активно використовуваних сьогодні об'єктів туристського показу: великий каньйон Дністра (с.Лядова), Немирівське скіфське городище, заповідник Буша, Браїлів, музей-садиба М.І.Пирогова, ставка Гітлера і частково за рахунок розміщення туристів в санаторіях області (Хмільник та Немирів), а також за рахунок короткочасного відпочинку туристів на туристських базах в південних районах області. Туристичний потік в зимовий час в рамках даного сценарію залишається незначним, його неістотне збільшення буде спостерігатись лише в першій половині січня. Вузький асортимент пропонуємих турпродуктів не дозволить привертати додаткові категорії туристів, а також залишатиметься причиною недовготривалого перебування туристів на території Вінницької області.

Сценарій помірного розвитку. Даний сценарій припускає часткові структурні перетворення в економіці регіону. Зокрема припускає розвиток туризму як одного з основних напрямів економічної спеціалізації області. В рамках реалізації даного сценарію відбуватиметься збільшення загального туристського потоку в республіку. Потужність туристського потоку в рамках даного сценарію збільшуватиметься за рахунок розробки і просування нових туристських продуктів і розвитку інфраструктури.

В рамках даного сценарію слід чекати, що буде реалізовано ряд крупних інвестиційних проектів. Буде значно збільшений номерний фонд за рахунок будівництва нових засобів розміщення.

Сценарій інноваційного розвитку. Даний сценарій припускає суттєве збільшення частки нового вигляду економічної діяльності, такої як туризм, в структурі економіки Вінницької області з поступовим перенесенням на неї основної економічної спеціалізації регіону. Здійснення даного сценарію приведе до реалізації ряду крупних інвестиційних проектів, направлених на розвиток туристської інфраструктури. В рамках даного сценарію відбуватиметься диверсифікація туристичного бізнесу в регіоні, розроблятимуться принципіально нові туристські продукти, конкурентоздатні на світовому ринку, здійснюватиметься активний брендінг регіону.

Таблиця 2

Всі ці заходи приведуть до істотного збільшення як загального туристського потоку в області, так і частки організованого туризму (до 2025 року - до 80%). Як видно з короткого опису сценаріїв розвитку туризму у Вінницькій області, вони відрізняються один від одного по таких важливих критеріях як наявність або відсутність виразної довгострокової державної політики в області розвитку туризму, а також активність і зацікавленість органів влади і місцевого самоврядування, самих господарюючих суб'єктів в розвитку туризму і пов'язаних з ним видів економічної діяльності. Зрозуміло, що перший сценарій стає найбільш реалістичним при відсутності конкретної позиції органів влади до сфери туризму і припускає інерційний розвиток комплексу. Другий сценарій робить ставку на розвиток традиційних туристських зон і на залучення інвестицій саме в їх розвиток. Цей підхід характеризується певною однобокістю і приводить до різкої диференціації туристського потоку і розвитку інфраструктури туризму на території регіону. І лише третій сценарій орієнтований на впровадження кластерного підходу в розвитку туризму в регіоні і якнайповнішому використанні його туристсько-рекреаційного потенціалу. А тому, якщо регіон узяв курс на формування регіонального туристського кластера і створенні конкурентних переваг за рахунок осмисленого управління розвитком туризму, то обов'язковою умовою має бути активна позиція регіональних органів влади і місцевого самоврядування і активне використання інноваційних інструментів планування і управління розвитком території [6].

Таблиця 3

Як вже було сказано вище, суттєвими ознаками кластера є розвиток внутрішньої конкуренції і ділової активності компаній у поєднанні із сприятливими умовами для взаємовигідної співпраці і контрактації. В даному випадку внутрішнє конкурентне середовище в рамках регіонального туристського кластера, що формується, у Вінницькій області складається на основі часткової конкуренції між тур продуктами, пропонованими турфірмами в розрізі опорних і автономних туристських зон з однаковою або схожою спеціалізацією. Спеціалізація туристських зон Вінницької області, що визначена на основі цих чинників, відбита в таблиці 3.

Представлені види спеціалізації для туристських зон не являються єдиними і такими, що раз і назавжди склалися. З більшою часткою вірогідності можна сказати, що вони мінятимуться в процесі розвитку туристської інфраструктури, зміни структури туристських потоків і в процесі соціально-економічного розвитку регіону в цілому. Але на сьогоднішній день ці види спеціалізації є домінуючими, розвиваючи які території можуть з найбільшою ефективністю використовувати свої конкурентні переваги [7].

Висновки і пропозиції. Отже на сьогоднішній день недостатній рівень використання туристсько-рекреаційного потенціалу більшості виділених туристських зон і центрів Вінницької області пояснюється, перш за все, малою кількістю підготовлених і конкурентноздатних турпродуктів, а також низьким рівнем їх маркетингу. Існує і інша причина, про яку вже мовилося вище, - це недостатній рівень розвитку туристської інфраструктури і низька якість туристсько-рекреаційних, що надаються, і допоміжних послуг. Тому при розробці Генеральної схеми розміщення об'єктів інфраструктури і туризму в Вінницькій області на період до 2015 року в якості найбільш важливих інвестиційних приоритетів виділені наступні:

- розвиток і збільшення потужності засобів розміщення туристів, а також їх видів і асортименту послуг, що надаються;

- розвиток транспортного обслуговування туристів, розвиток і поліпшення якості транспортної інфраструктури;

- розвиток фінансових послуг і систем зв'язку;

- розвиток туроператорської діяльності і підготовки комплексних і тематичних турпродуктів;

- розвиток інформаційного забезпечення туризму і маркетинг конкретних територій і турпродуктів.

Важливим елементом цієї роботи є маркетингова діяльність в області поступового формування сприятливого іміджу території, що вимагає також його реального підтвердження в конкретних турпродуктах і послугах.

Список літератури

1. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма: Уч. пособие. - М.: Финансы и статистика, 2009. - 176 с.

2. Гостиничный и туристский бизнес. Под ред. проф. Чудновского А.Д. - М.: Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ». Узд-во ЭКМОС, 2008. - 352 с.

3. Dixon, H. Strategic Investment in an Industry with a Competitive Product Market // Journal of Industrial Economics. 1985. № 33. Р. 483-499.

4. Дурович А.П. Маркетинг в туризме: Уч. посбие. - 2-е узд., перераб и доп. - Мн.: Новое знание. - 2010. - 496 с.

5. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма: Учеб. пособие. - Минск: Новое Знание, 2010. - 432 с.

6. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). - К.: Альтерпрес, 2007. - 436 с.

7. Левицька І.В., Корж Н.В., Кізюн А.Г., Онищук Н.В. Стратегія регіонального розвитку туризму: монографія. 2013. -192 с.

Размещено на Allbest.ru