Мультивимірний аспект відповідальності підприємництва та її роль в розвитку національної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мультивимірний аспект відповідальності підприємництва та її роль в розвитку національної економіки

М.М. Дєліні, к. е. н., доцент, доцент кафедри управління, інформаційно-аналітичної діяльності та євроінтеграції Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова

Анотація

В статті проаналізовано соціально-економічний аспект підприємництва, зазначено його вплив на суспільство. Представлено функції підприємництва та запропоновано авторами введення функції відповідальності підприємництва, яка спрямована на розвиток національної економіки шляхом ведення бізнесу на соціально-відповідальних засадах, тобто прийняття рішень з урахуванням потреб та інтересів стейкхолдерів, легалізація доходів та ринку праці, доброчесна конкуренція, розвиток громади, вирішення соціальних проблем суспільства тощо.

Ця функція відрізняється від інших глибиною та масштабами охоплення, об'єднуючи кінцеву мету кожної з них. Проведений аналіз поглядів на поняття “відповідальність” з різних наукових доктрин, а саме: філософського, соціологічного, юридичного та економічно, що відображає складність та багатогранність цього поняття. Узагальнюючи ці аспекти можна говорити, що відповідальність індивіда є його власним бажанням, похідною моральних норм та цінностей, результатом правових норм і обмежень в суспільстві та має вплив як на конкретних людей, так і соціум взагалі, а, отже, відповідальність індивіда формує й засади розвитку відповідальності в суспільстві. Таким чином, обґрунтовано роль відповідальності підприємництва в розвитку національної економіки.

Ключові слова: підприємництво, відповідальність, соціальна відповідальність бізнесу, національна економіка, функція підприємництва.

Abstract

In the article is analyzed the socio-economic aspect of entrepreneurship, its impact on society. Represented functions of entrepreneurship and proposed by the authors introduction of the function of responsibility of entrepreneurship, which is aimed at developing the national economy by doing business on a socially responsible basis, that is, making decisions based on the needs and interests of stakeholders, the legalization of incomes and the labor market, integrity competition, community development, solving social problems of society, etc.

This feature differs from other by depth and scope of coverage, combining the ultimate goal of each of them. An analysis of the views on the concept of "responsibility" from various scientific doctrines is conducted, and namely: philosophical, sociological, legal and economic, reflecting the complexity and versatility of this concept. Summing up these aspects we can say that the responsibility of the individual is his own incentive, a derivative of moral norms and values, the result of legal norms and restrictions in society, and has an impact both on concrete people and the society in general, and, therefore, the responsibility of the individual forms the basis of development responsibility in society. Thus, the role of the responsibility of entrepreneurship in the development of the national economy is substantiated.

Key words: entrepreneurship, responsibility, social responsibility of business, national economy, function of entrepreneurship.

Постановка проблеми. В сучасному економічному світі підприємництво відіграє важливу роль в формуванні плацдарму для ефективного розвитку національної економіки. Саме підприємства є платниками податків, розробниками нових технологій та інновацій, робочими місцями для населення країни. На цей час отримання прибутку вже не є основною метою діяльності підприємств чи повинно стати таким, розвинуті корпорації та ефективно діючі підприємства за мету мають й розвиток суспільства та підвищення якості його життя. Тобто, ми можемо говорити про соціально-економічну характеристику підприємництва з огляду на соціальний ефект для суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню підприємництва свої роботи присвятили Довбенко М.В., Мочерний С.В., Титовец М.А., Яковенко О.З. Категорія відповідальності стала предметом вивчення Гальчак Х.Р., Градюк Н.М., Грішнової О.А., Іванової О.І., Катаєва А.В., Маліновської В.М., Мануйлова Є.М. Саме поєднанню їх досліджень для досягнення поставленої мети й присвячена дана наукова стаття.

Метою статті є дослідження мультивимірного аспекту відповідальності підприємництва та її ролі в розвитку національної економіки; розширення функцій підприємництва функцією відповідальності, яка відрізняється за своїм змістом та масштабом охоплення від інших функцій.

Виклад основного матеріалу дослідження. Науковці майже з самого початку дослідження категорії підприємництва зазначали й соціальний бік економічної діяльності. А. Сміт вже говорить про заробітну плату як соціальну функцію підприємництва. Подальші роботи вчених ще більше розширювали соціальний аспект підприємницької діяльності.

З огляду на те, що підприємницька діяльність пов'язана із здійсненням певних функцій, таку діяльність можна охарактеризувати як процес планування, організації та здійснення безперервного, постійно оновлюваного відтворення товарів і послуг з метою задоволення економічних, соціальних та екологічних потреб суспільства (його членів) і одержання прибутку [1]. З цього визначення бачимо, що соціальна компонента реалізується через задоволення соціальних та екологічних потреб суспільства.

Тобто, ми бачимо, що окрім прямого економічного результату, підприємницька діяльність дає й соціальний. Можна говорити про соціальну функцію цього явища, але в сучасному світі вона поглиблює своє поширення та починає підвищувати своє значення. Звернемось до поглядів вчених в цій сфері.

Так, за Мочерним С.В. та Довбенко М.В. основним функціями підприємництва виступають: новаторська, організаційна, господарська, соціальна та особиста.

Новаторська функція полягає у сприянні процесу продукування нових ідей, здійсненні дослідно-конструкторських розробок, створенні нових товарів і наданні нових послуг тощо.

Організаційна функція зводиться до впровадження нових форм і методів організації виробництва, нових форм заробітної плати та їх оптимального співвідношення з традиційними.

Господарська функція підприємництва -- це найефективніше використання трудових, матеріальних, фінансових, інтелектуальних та інформаційних ресурсів.

Соціальна функція полягає у виготовленні тих товарів і послуг, які необхідні суспільству відповідно до основної мети і вимог дії основного економічного закону.

Особиста функція підприємництва передбачає реалізацію власної мети підприємця, отримання ним задоволення від своєї роботи [2].

Ці функції визначають новітні виклики для ефективно діючого підприємництва. Сучасні економічні процеси вимагають більше зусиль для втримання своїх конкурентних позицій, зокрема й в соціальній сфері. Ми бачимо серед визначених функцій, що їх поєднує оптимізація діяльності для збільшення прибутку. Але всі вони несуть й соціальний ефект, як-то поява новітніх форм матеріального стимулювання, підвищення якості продукції, орієнтація на потреби суспільства тощо.

О.З. Яковенко виділяє наступні функції підприємництва:

- загальноекономічну: припускає, що підприємницька діяльність спрямована на виробництво товарів і послуг для задоволення потреб споживачів;

- ресурсна: розвиток підприємництва припускає рішення щодо ефективного використання відновлюваних й обмежених матеріальних і нематеріальних ресурсів: трудових, землі, природних ресурсів, засобів виробництва, наукових досягнень, творчості і таланту;

- інноваційна: пов'язана з використанням і комбінуванням у процесі підприємницької діяльності нових ідей, засобів і чинників виробництва для досягнення поставлених цілей;

- соціальна: виявляється у вихованні й формуванні активних, здатних до самостійної господарсько-економічної діяльності людей, зростання чисельності найнятих робітників;

- організаторська: виявляється в здатності підприємця до самостійного ухвалення рішень у сферах диверсифікації діяльності, впровадження внутрішнього підприємництва, формування підприємницького стилю управління [3].

Функції цього автора в багатьом за своїм сенсом збігаються із функціями Мочерного С.В. та Довбенко М.В., але не у всьому. Так, ми бачимо, що соціальна функція різна за своїм сенсом взагалі: якщо перші вважають, що це виробництво товарів з урахуванням потреб суспільства, то Яковенко О.З. бачить в ній підвищення добробуту людей шляхом зайнятості та формування здатності до соціально-економічної діяльності. Але в цілому збіг полягає у виробництві товарів з урахуванням потреб суспільства, економне використання ресурсів, розробка нових технологій виробництва для покращення якості продуктів та економію ресурсів. З урахуванням цього ми можемо говорити про відповідальне підприємництво, яке зараз набуває все більшого значення в сучасному світі, тобто воно виконує також функцію відповідальності, яка випливає з інших функцій підприємництва. Вона не є тотожною соціальній функції, а поглиблює наслідки від її реалізації. Її зміст на національному рівні можна сформулювати в наступному: забезпеченні функціонування та розвитку національної економіки, який полягає у досягненні оптимальної поведінки (стратегії та тактики діяльності), яка сприятиме раціоналізації використання природних ресурсів, зменшенню тіньового та неформального характеру власних економічних транзакцій, збільшенню обсягів легальної національної зайнятості населення, підвищенню якості регуляторних рішень, помірності прагнень до отримання прибутку, збереженню державного політичного та економічного суверенітету, що дозволило окреслити підстави для узгодження інтересів бізнесу, влади та суспільства в цілому за умов високого рівня соціалізації економіки.

Для більш обґрунтованої думки розглянемо детально саму дефініцію відповідальності, яку розглядають вчені з різних галузей та вивчають її як соціальну відповідальність чи просто відповідальність. В нашому дослідженні будемо вважати їх тотожними.

Класифікація соціальної відповідальності залежить від сфери соціальної діяльності, у зв'язку з чим виділяють політичну, моральну, суспільну, юридичну та інші види відповідальності [4, с. 1-3, 7]. М.А. Краснов відзначає, що в «чистому» вигляді, поняття соціальної відповідальності на практиці не існує, вона проявляється тільки через складові - моральну, політичну, юридичну та інші [5, с. 23-24.].

Андрющенко А.І. зауважує, що на сьогодні дефініція соціальної відповідальності не є остаточно визначеною, тому що вона стоїть на перетині багатьох наук та її розуміння виходить із самого предмету, суб'єкту, методів пізнання кожної науки, яка її досліджує [6, с. 133].

Розглянемо спочатку філософський аспект соціальної відповідальності. Для цього звернемось до поглядів відомих філософів (таблиця 1).

Таблиця 1. Погляди вчених-філософів на відповідальність [4, 5, 7]

Отже, ми бачимо, що в основному філософи розглядають відповідальність, як відповідальність людини за свої вчинки, перед самою собою та суспільством. За їх думкою, так як людина вільна у своєму виборі, то вона й несе відповідальність за свою поведінку. Але в нашому світі кожна людина співіснує із іншими, тобто вона є соціальною істотою та діє в певному соціально-культурному аспекті. Саме це й накладає на неї певні зобов'язання та межі її дій та вчинків.

Очевидним є те, що відповідальність кожного окремого громадянина формує й відповідальність інших ланок. Тобто, відповідальність в межах тієї ролі, що відіграє людина. Якщо людина - підприємець, то й відповідальність її буде відповідною на рівні підприємства. Так відповідальність й доходе національного рівня, коли кількість людей й формують результат своєї відповідальності на державному рівні.

Немаловажним є розгляд соціальної відповідальності через соціологічний вимір, як суто соціальної науки, де саме соціальна орієнтація відповідальності й є предметом дослідження. Розгляд «соціального» в ньому відбувається через саме розуміння цієї категорії, тобто це взаємодія суб'єкта з середовищем чи суб'єктів одне з одним. Ці суб'єкти можуть займати різні позиції, мати різні статуси, відігравати певні ролі й усі вони можуть різнитись у кожного з них. При цьому не можна забувати про саму соціальну ієрархію, яка присутня в кожному суспільстві й значно вливає на розвиток як окремого громадянина, так й суспільства в цілому. Соціальна відповідальність з точки зору соціології полягає в прийнятті соціально-значущих цінностей через призму свого статусу, ролі, позиції в суспільстві. Тобто рівень відповідальності людини корелює із його соціальним статусом.

У таблиці 2 представлено погляди вчених на сутність соціальної відповідальності виходячи із соціологічного аспекту.

Таблиця 2. Характеристика соціальної відповідальності в соціологічному аспекті[6, 8, 9]

Соціальна відповідальність повинна виявлятися не тільки в підприємництві, а й в суспільстві, тому що саме це стає основою побудови економічно розвиненої держави тобто на національному рівні. Усвідомлення важливості виховання соціально відповідального члену суспільства та створення конкретних кроків для цього стане великим підґрунтям для цього. Для цього в Україні слід розвивати освітній та інформаційний механізми розвитку соціальної відповідальності суспільства.

Отже, ми бачимо, що із соціологічної точки зору відповідальність розглядається в двох аспектах: індивідуальної та соціальної. Індивідуальна відповідальність - це відповідальність суб'єкта, виходячи із свого соціального статусу, ролі, властивостей, перед суспільством, здатність пристосування власних інтересів до потреб більшості. З точки зору етичної відповідальності це розглядається як норма поведінки особистості відносно інших. Тобто соціальна відповідальність в соціологічному сенсі - це відповідальність перед суспільством виходячи із власних можливостей, соціальної ієрархії, інтеріоризацією соціально-значущих аспектів.

Тепер розглянемо юридичний аспект соціальної відповідальності. Цей аспект є дуже важливим при дослідженні відповідальності, через те що, в свою чергу, є однією із складових соціальної відповідальності бізнесу та може мати юридичні наслідки для суб'єктів.

Поєднання філософського погляду із соціологічним на соціальну відповідальність й стає основою для виникнення юридичної відповідальності. Слід зауважити, що поняття відповідальності завжди поєднує категорії свободи та необхідності. Відповідальність нерозривно пов'язана з необхідністю дотримання приписів, правил поведінки, підкорення, узгодження своєї поведінки з об'єктивними законами природи та суспільства. Якщо немає необхідності у дотриманні яких-небудь норм, приписів, то немає і відповідальності [4, с. 1-3, 7].

Відповідальність людини на індивідуальному рівні пов'язана із правом, тому вона й є правовою категорією. Д. Бернштейн розрізняє два аспекти соціальної відповідальності в юридичному аспекті:

1. Відповідальність за виконання обов'язку, що передбачена соціальною нормою.

2. Відповідальність за порушення такого обов'язку [10, c. 6-7]. Коли порушуються вимоги соціальних норм, то суб'єкт відповідальності зобов'язаний взяти на себе негативні наслідки невиконання чи неналежного виконання цих норм, в чому й проявляється відповідальність. [5, c. 23-24].

Юридичний аспект відповідальності також є наслідком закріплених у суспільстві взаємних прав та обов'язків людей, основна частина яких має правову основу, що забезпечує примусове утвердження відносин між індивідуумами та суспільними утвореннями. Держава забезпечує примусову реалізацію відповідальності, коли людина не має наміру її здійснювати, що передбачено певним законодавством. В цьому й висвітлюється правовий аспект соціальної відповідальності - наявності юридичних обов'язків та правовідносин у суспільстві [10, c. 6-7].

Отже, категорія юридичної відповідальності як виду соціальної є достатньо багатогранною за своєю наповненістю та масштабами охоплення. Цікавим є ретроспективний та перспективний поділ цього поняття. Вони є взаємопов'язаними та відображають рівень розвитку відповідальності індивіду чи суспільства: якщо рівень відповідальності вищий, то тим краще дотримуються усі норми та обов'язки, й рідше виникає необхідність у застосуванні негативної відповідальності.

Після розгляду трьох аспектів відповідальності: філософського, соціологічного та юридичного перейдемо до економічного аспекту відповідальності. В економічному сенсі трактування відповідальності тотожні із соціальною відповідальністю і їх достатньо багато, що пояснюється багатогранністю самої категорії “економічне”, особливо з огляду на соціальну відповідальність.

Наведемо погляди науковців на соціальну відповідальність в економічному аспекті в таблиці 3.

Саме на виконання функції відповідальності підприємництва й покликана категорія соціальної відповідальності.

Грішнова О. А. зауважує, що в самій основі соціальної відповідальності лежить моральний компонент, який підкріплюється юридичною відповідальністю. Виходячи з цього, соціальна відповідальність як концепція заохочує кожну людину враховувати інтереси суспільства, беручи на себе відповідальність за вплив своєї діяльності на інших людей, громади та навколишнє середовище в усіх аспектах [12].

Таблиця 3. Характеристика соціальної відповідальності в економічному аспекті[11, с. 365, 12, 13]

Отже, ми бачимо, що в економічному аспекті соціальна відповідальність розглядається частіш за все як соціальна відповідальність бізнесу і означає відповідальність підприємства за свою діяльність перед суспільством. Вчені зараз все більше приходять до того, що підприємство повинно бути більш соціально відповідальним і орієнтованим на суспільство, на задоволення потреб людей, захист навколишнього середовища тощо. Це все обґрунтовує думку про необхідність виділення функції відповідальності в підприємництва, як окрему й яка буде означати поєднання інтересів суспільства, формування такої поведінки підприємців, яка буде сприяти розвитку як окремої особистості, так і держави взагалі; орієнтацію підприємців не лише на максимізацію прибутку, а максимізацію прибутку з метою покращення якості життя населення; збільшення легального ринку праці та обігу грошей; прийняттю соціально-відповідальних рішень тощо. Тобто, саме на підприємництво й покладена основна функція з забезпечення й функціонування національної економіки.

Схематично функція відповідальності, її різні аспекти та відмінності представлені на рисунку 1.

Рисунок 1. Функція відповідальності підприємництва

Підприємництво орієнтовано на максимізацію свого прибутку, але воно не функціонує само по собі, а здійснює соціальний вплив. Також підприємництво є ланкою розвитку національної економіки в частині легального ведення бізнесу, сплати податків, покращення результатів своєї діяльності стосовно навколишнього середовища, соціально-економічного впливу на суспільство. З урахуванням цього було запропоновано виділення в підприємництва функції відповідальності, яка за своїм сенсом спрямована на забезпечення функціонування та розвитку національної економіки шляхом оптимізації оптимізації поведінки бізнес-структур в частині ведення своєї діяльності з урахуванням потреб та інтересів суспільства, створення нової якісної продукції, покращення стан навколишнього середовища, професійний та особистісний розвиток персоналу та громади, орієнтація не просто на максимізацію прибутку, а максимізацію прибутку з метою покращення загального добробуту. В цьому й реалізується роль відповідальності підприємництва в розвитку національної економіки України.

соціальний відповідальність економіка бізнес

Література

1. Титовец М.А. Социально-экономическая характеристика предпринимательства. / М.А. Титовец. - Экономика, управление, финансы (II): материалы междунар. заоч. науч. конф. (г. Пермь, декабрь 2012 г.). - Пермь: Меркурий, 2012. - vi, 204 с. С. 3-9.

2. Мочерний С.В. Економічна теорія: Підручник / С.В. Мочерний, М.В. Довбенко. -- К.: Академія, 2004. - 855 с. - (Альма-матер).

3. Яковенко О.З. Сутність і функції підприємництва в інтеграції виробництва на основі кластерів у системі національного господарства / О. З. Яковенко // Актуальні проблеми економіки. - 2013. - № 1. - С. 79-87.

4. Маліновська В.М. Юридична відповідальність як різновид соціальноі? відповідальності «Вісник Вищоі? ради юстиціі?», № 2, 2010, с. 58-65, с. 1-3, 7.

5. Іванова О.І. Юридична відповідальність як різновид соціальної відповідальності / О.І. Іванова // Вісник Академії адвокатури України. - 2012. - Число 3. - С. 21-26., с. 23-24.

6. Андрющенко А.І. Соціальна відповідальність: теоретико-методологічний аспект аналізу / А.І. Андрющенко, І.М. Рябець // Вісник Харківського національного університету iм. В.Н. Каразiна. - 2009. - №844. Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. - Вип. 23. - С. 133 - 135

7. Кравченко А.А. Архетип учителя: ідея, образ, відповідальність : монографія / А.А. Кравченко; Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова, Мін-во освіти і науки Украі?ни. - Львів: Вид-во “Ліга-Прес”, 2013. - 421 с..,с. 63-69.

8. Катаєв А. В. Соціально-орієнтовании? маркетинг-аудит. Монографія. - Харків: Видавець Оберемок В., 2005. - 212 с.?

9. Діденко Н. Аксіологічні детермінанти соціальної відповідальності бізнесу / Н. Діденко, Г. Павлова // Журнал «Схід». Серія: Філософія. - 2009. - № 7 (98). - С. 124-126.

10. Мануйлов Є.М. Соціальна відповідальність особистості У правовій державі / Є.М. Мануйлов // Вісник Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого. Сер.: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. - 2013. - № 4. - С. 3-8.

11. Градюк Н.М. Соціальна відповідальність підприємств в умовах становлення громадянського суспільства в Україні / Н.М. Градюк // Регіональна економіка. - 2011. - № 2. - С. 143-150.

12. Грішнова О.А. Соціальна відповідальність у контексті подолання системноі? кризи в Украі?ні [Текст] / О.А. Грішнова // Демографія та соціальна економіка. - 2011. - No 1 (15). - С. 39-46.

13. Гальчак Х.Р. Соціальна відповідальність бізнесу в ринкових умовах господарювання / Х.Р. Гальчак // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". - 2011. - № 698: Проблеми економіки та управління. - С. 140-146.

Размещено на Allbest.ru