Ефективність системи протидії легалізації незаконних доходів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ НЕЗАКОННИХ ДОХОДІВ

С.О. Хвалінський,

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник відділу макроекономічного регулювання та міжнародних економічних відносин,

ДННУ “Академія фінансового управління”

Анотація

Стаття присвячена визначенню ефективності системи протидії легалізації незаконних доходів в контексті євроінтеграційних процесів. Розраховано динаміку та потенціал зростання ефективності фінмоніторингу протягом 2007-2013 рр. В результаті проведеного аналізу з'ясовано, що ефективність системи фінмоніторингу протягом досліджуваного періоду була нерівномірною, без чіткого напрямку тренду і коливалась в межах 60%-82%. Водночас, можна виділити періоди високої (2009-2010 рр. та 2013 р.) і низької ефективності (2007-2008 рр. та 2011-2012 рр.). Основними причинами падіння ефективності було зниження показників критеріїв результативності та доцільності. Ефективність зростала в основному завдяки покращенню критеріїв результативності, доцільності та дієвості. Окреслено комплекс заходів, що дозволять підвищити ефективність боротьби з відмиванням незаконних доходів з метою наближення до європейських стандартів. Зокрема, необхідно збільшити штат працівників ДСФМУ з метою зменшення робочого навантаження, збільшити фінансування незарплатних видатків, надалі розширювати і укріплювати міжнародні зв'язки, проводити стажування працівників системи фінмоніторингу у відповідних установах ЄС з метою переймання та впровадження новітніх дієвих практик запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму. Також необхідно удосконалювати міжвідомчу взаємодію між органами державної влади - учасниками системи фінансового моніторингу, викорінити корупцію в судах та правоохоронних органах, обережно, послідовно і неухильно проводити конвергенцію українського законодавства з відповідними нормами ЄС.

Ключові слова: ефективність фінмоніторингу, критерії ефективності, тінізація економіки, економічність, робоче навантаження.

Annotation

S. Khvalinsky,

Ph.D. in Economics, Senior Research Fellow of Macroeconomic Regulation and International Economic Relations Department

SESE “The Academy of Financial Management”

THE EFFICIENCY OF MONEY LAUNDERING COUNTERACTION SYSTEM IN THE EUROINTEGRATION CONTEXT

The article is devoted to anti-money-laundering effectiveness determination in the context of eurointegration processes. The dynamics and financial monitoring effectiveness growth potential during 2007-2013 are calculated. The analysis found that the efficiency of financial monitoring during the study period was irregular, without a clear trend direction and ranged between 60%-82%. At the same time, we can identify periods of high (2009-2010, 2013) and low efficiency (2007-2008, 2011-2012). The main reasons for the lowering efficiency were reduction of effectiveness and appropriateness criteria. Efficiency increased mainly due to improve of performance, appropriateness and effectiveness criteria. In order to improve financial monitoring system it is essential to increase the State Service for Financial Monitoring of Ukraine workforce for workload reduction, to increase funding nonsalary expenditures, to expand and strengthen international ties, to conduct financial monitoring employees training in the relevant institutions of the EU for adopting and implementing the latest efficient AML & FT prevention practices. It is also necessary to improve interagency cooperation between public authorities - participants of financial monitoring and eradicate corruption in the courts and law enforcement agencies, carefully, consistently and vigorously pursue convergence of national legislation with the relevant EU regulation standards.

Key words: effectiveness of financial monitoring, performance criteria, shadow economy, effectivity, workload.

Постановка проблеми. Поступова реалізації євроінтеграційних прагнень України вимагає приведення національного економічного середовища у відповідність до європейських стандартів. Однією з проблем на цьому шляху є високий ступінь тінізації вітчизняної економіки (за різними оцінками 47-49% ВВП), в той час як в ЄС цей показник значно нижчий: від 8% ВВП (Австрія) до 31% ВВП (Болгарія) [1]. Крім того, значні фінансові втрати від легалізації незаконно отриманих доходів актуалізують потребу у застосуванні відповідних превентивних і запобіжних заходів, що можуть сприяти детінізації економіки. Фінансовий моніторинг є важливою і дієвою формою державного фінансового контролю з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, тому його ефективність напряму пов'язана з подоланням тінізації економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематику ефективності фінансового моніторингу розроблювали такі вчені як О. Балануца, О. Ващенко, І. Д'яконова, Д. Шиян. Було удосконалено теоретико-методологічний апарат оцінки ефективності фінансового моніторингу, зокрема, визначені показники ефективності та запропоновано методику її розрахунку з використанням лінійної математичної моделі інтегрального показника [2]. Наразі потребують вдосконалення критерії і відповідні показники ефективності фінмоніторингу з метою проведення комплексної оцінки через неврахування всіх напрямків роботи системи фінансового моніторингу.

Метою статті є визначення ефективності функціонування фінансового моніторингу України та окреслення основних напрямків вдосконалення системи протидії відмивання незаконних доходів в контексті євроінтеграції.

Виклад основного матеріалу. Ефективність системи фінансового моніторингу являє собою ступінь відповідності результатів функціонування фінансового моніторингу поставленій меті й витраченим ресурсам. Оскільки метою національної системи фінансового моніторингу є запобігання та протидія використанню фінансового сектора в процесах легалізації злочинних доходів, то її ефективність можна розглядати як здатність з найменшими витратами запобігати та протидіяти процесам легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму.

Хоча вітчизняними науковими колами не приділено належної уваги питанню оцінки ефективності системи фінмоніторингу, заслуговує на увагу методика визначення ефективності системи фінансового моніторингу з використанням лінійної математичної моделі інтегрального показника (метод зважених сум), запропонована І. Д'яконовою [2]. Використання інтегрального показника дає змогу комплексно оцінити ефективність системи фінмоніторингу, тому дана методика буде взята за основу. Водночас, підхід І. Д'яконової має ряд недоліків. Запропоновані критерії і відповідні показники ефективності фінмоніторингу, а саме “доцільність”, “результативність” та “економічність” не враховують всіх напрямків роботи системи фінансового моніторингу. Зокрема, “доцільність” слід визначати на основі співвідношення обсягів арештованого/вилученого майна до ВВП та показника тінізації економіки, розрахованого незалежними експертами.

Також вважаємо за доцільне перелік критеріїв доповнити критерієм “дієвість” - здатність суб'єктів системи фінансового моніторингу забезпечити своєчасне та повне виконання своїх функцій, і розраховувати його на основі таких показників як: робоче навантаження на співробітників Державної служби фінансового моніторингу України (ДСФМУ), результативність міжнародних комунікацій, рівень перепідготовки/підвищення кваліфікації працівників системи фінмоніторингу та рівень інформаційного забезпечення роботи ДСФМУ. Робоче навантаження визначається як відношення обсягу повідомлень, прийнятих на обробку до чисельності персоналу ДСФМУ; результативність міжнародних комунікацій - інтегральний показник, що базується на даних про направлені та отримані запити до/від підрозділів фінансових розвідок іноземних держав та відповіді на них; рівень перепідготовки/підвищення кваліфікації - кількість представників суб'єктів державного та первинного фінансового моніторингу, що пройшли навчання в Навчально-методичному центрі ДСФМУ; рівень інформаційного забезпечення - кількість електронних повідомлень від суб'єктів первинного моніторингу в загальній кількості повідомлень про фінансові операції, взяті на облік ДСФМУ.

Критерій результативності визначається як здатність приносити кращий результат, ніж в попередні періоди, і визначається за допомогою таких показників як: обсяг повідомлень, відібраних для формування досьє від загальної кількості взятих на облік повідомлень; обсяг узагальнених матеріалів, за якими порушено кримінальні справи від загальної кількості узагальнених матеріалів; обсяг кримінальних справ, за якими винесено вирок суду від загальної кількості кримінальних справ, направлених до суду.

Суть критерію економічності полягає у мінімізації всіх видів витрат на організацію та функціонування системи фінансового моніторингу. Він обчислюється за показником обсягу бюджетних асигнувань на утримання ДСФМУ у загальному обсязі видатків бюджету [2].

Окремої уваги заслуговує питання визначення обсягу тінізації економіки. В якості показника обрано результати розрахунків В. Нарашкевічіуте, А. Даукшайте, оскільки вони враховують особливості функціонування економіки України [3] (див. Рис. 1). Дані за 2013 р. розраховані за допомогою поліноміального тренду: тінізація економіки сягає 49,5 % ВВП, достовірність апроксимації (R²) - 0,84, що є прийнятним значенням.

Рис. 1. Тінізація економіки за 2002-2012 рр., % ВВП.

Побудовано за: [3, с. 265].

Критерії та значення відповідних показників ефективності системи фінмоніторингу за 2007-2013 рр. подані в табл. 1.

Згідно методики, для розрахунків інтегрального показника ефективності системи фінмоніторингу потрібно провести нормалізацію показників. Під час розрахунків необхідно забезпечити інформаційну односпрямованість показників З цією метою їх поділяють на стимулятори (прямий зв'язок між інтегральною оцінкою та показником) та дестимулятори (обернений зв'язок). Класифікація показників приведена в табл. 2.

Таблиця 2. Класифікація показників ефективності системи фінмоніторингу на стимулятори та дестимулятори

Згідно методики, нормалізацію показників слід проводити за максимальними для індикаторів-стимуляторів та мінімальними для індикаторів-дестимуляторів значеннями динамічного ряду індикаторів, що дозволить утримувати нормовані значення індикаторів у діапазоні [0; 1] за наступною формулою [2, с. 13].

де z_i - нормалізований показник ефективності системи фінансового моніторингу; x_i - фактичне значення і-го показника; x_max - максимальне значення і-го показника; x_min - мінімальне значення і-го показника.

Згідно методики, наступним кроком є визначення вагових коефіцієнтів нормалізованих показників та обчислення агрегованих показників ефективності за критеріями [2, с. 13-14]. Оскільки показники результативності вихідних та вхідних міжнародних комунікацій майже ідентичні за суттю, їх буде доцільно об'єднати в один показник результативності міжнародних комунікацій. Вага обох показників однакова і буде дорівнювати 0,5. Об'єднання проведено за тією ж формулою, за якою відбудеться розрахунок агрегованих показників та інтегрального індексу:

(2)

де z_i - нормалізовані показники ефективності системи фінансового моніторингу; а_i - вагові коефіцієнти [2, с. 11].

Для визначення вагових коефіцієнтів нормалізованих показників у межах окремих агрегованих показників, а також вагових коефіцієнтів агрегованих показників - у межах інтегрального показника варто скористатися правилом Фішберна, яке дає можливість визначити рівень значущості показників на основі їхнього ранжування [2, с. 13].

Результати розрахунків - агреговані показники ефективності та інтегральний індекс ефективності - приведені в табл. 3.

Таблиця 3. Агреговані та інтегральний показники ефективності системи фінмоніторингу

Для наочного відображення отриманих результатів значення інтегрального показника ефективності виражено у відсотках та графічно відображено в динаміці на рис. 2.

Рис. 2. Динаміка інтегрального показника ефективності системи фінмоніторингу протягом 2007-2013 рр.

Отже, ефективність системи фінмоніторингу протягом досліджуваного періоду була нерівномірною, без чіткого напрямку тренду і коливалась в межах 60%-82%. Водночас, можна виділити періоди високої (2009-2010 рр. та 2013 р.) і низької ефективності (2007-2008 рр. та 2011-2012 рр.).

Основними причинами падіння ефективності протягом 2007-2008 рр. були зниження результативності, в основному за рахунок скорочення кількості повідомлень, відібраних для формування досьє й невисокого рівня відкритих кримінальних справ, та доцільності за рахунок сильного падіння рівня вилучених/арештованих активів (до 0,006 % ВВП - найнижчого значення за період), що не можна пояснити зниженням рівня тінізації. Падіння ефективності не було перекрито зростанням кількості вироків за результатами розгляду кримінальних справ, підвищенням результативності міжнародних комунікацій та постійно зростаючим протягом досліджуваного періоду рівнем інформаційного забезпечення. Ці процеси супроводжувались найвищим рівнем асигнувань на утримання ДСФМУ за досліджуваний період - 0,02% від загальних видатків держбюджету.

Протягом 2011-2012 рр. основними причинами низької ефективності системи фінмоніторингу були падіння результативності, в основному за рахунок стрімкого скорочення кількості повідомлень, відібраних для формування досьє та узагальнених матеріалів (до найнижчого значення за період), та дієвості за рахунок значного підвищення робочого навантаження (до 67,4%-94% порівняно з 2010 р. в 2011-2012 рр.) й незначного зниження результативності міжнародних комунікацій. Ці процеси відбувались на фоні скорочення видатків бюджету на утримання ДСФМУ до найнижчого рівня за досліджуваний період - 0,0074% від загальних витрат бюджету. Слід зазначити, що скорочення витрат в 2011-2012 рр. могло бути не виправданим, що позначилось на ефективності.

Протягом 2009-2010 рр. ефективність системи фінансового моніторингу досягла найвищого рівня за досліджуваний період - 82,3% та 79,2% відповідно. Це було досягнуто завдяки покращенню ключових показників результативності, доцільності та дієвості, зокрема це обсяги арештованого майна й кількість вироків суду (у 2009 р. максимум за період), у 2010 р. максимуму за період досягли: кількість відібраних повідомлень для формування досьє, результативність міжнародних комунікацій та робоче навантаження. Економічність була на середньому рівні (0,014%-0,012% від загальних витрат бюджету).

У 2013 р. ефективність системи фінмоніторингу зросла майже до 74% перш за все за рахунок підвищення результативності (зріс обсяг узагальнених матеріалів та вироків) та дієвості (висока результативність міжнародних комунікацій, рівні підвищення кваліфікації та інформаційного забезпечення). Економічність була на високому рівні (0,0077% від загальних витрат бюджету). Однак, робоче навантаження було найбільшим за досліджуваний період (4,77 тис повідомлень на одного працівника), що можна розглядати як стримуючий фактор, оскільки більша завантаженість може сприяти продуктивності тільки до певної межі - подальше зростання призведе до формального ставлення до роботи та збільшення помилок. Ця теза підтверджується значним кореляційним зв'язком (показник кореляції 0,7) між робочим навантаженням та інтегральним індексом ефективності протягом періоду.

Таким чином, згідно розрахованого інтегрального індексу, потенціал зростання ефективності системи фінмоніторингу досить високий і станом на 2013 р. складав 26%. Підвищення ефективності можна досягти покращенням низьких показників одночасно зі збереженням високих на оптимальному рівні. Зважаючи на високий рівень тінізації, ефективність системи фінмоніторингу має бути виражена у зростанні обсягів арештованого/вилученого майна. Станом на 2013 р. рівень цього показника складає 0,04% ВВП, в той час як тінізація - 49,5% ВВП. Економічність системи фінмоніторингу не можна розглядати однозначно - зниження витрат виправдане лише в деяких межах.

Підвищення економічності (зниження бюджетного асигнування ДСФМУ) виправдовувало себе до 2009 р. Подальше зменшення фінансування, одночасно з іншими, описаними вище процесами, призводили до зниження ефективності до 2012 р. включно. В 2013 р. ефективність зросла, чому посприяло в тому числі й зниження економічності. Таким чином, критерій економічності має ґрунтуватись не на мінімізації, а на оптимізації витрат (встановлення їх на рівні достатньому для виконання ДСФМУ своїх функцій). Протягом досліджуваного періоду цим рівнем є показник 2009 р. - 0,014 % від загальних видатків держбюджету.

Рівень бюджетних асигнувань поряд з високою часткою витрат на оплату праці з одного боку дозволяє фінансово стимулювати співробітників ДСФМУ (середня зарплата в 2013 р. складала 8,88 тис грн. [7]), з іншого боку залишає менше коштів на забезпечення діяльності та функціонування Державної інформаційної та інформаційно-аналітичної системи (ДІІАС) ДСФМУ, оновлення технічного ресурсу єдиної державної інформаційної системи (ЄДІС) у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму і утримання Навчально-методичного центру ДСФМУ, що в свою чергу, негативно впливає на ефективність роботи.

Висновки і пропозиції. Фінансовий моніторинг є важливою і дієвою формою державного фінансового контролю з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Ефективність фінансового моніторингу є основоположною характеристикою функціонування системи протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом і визначається як здатність з найменшими витратами запобігати та протидіяти процесам легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму.

В результаті розрахунку ефективності системи фінмоніторингу з'ясовано, що ефективність системи фінмоніторингу протягом досліджуваного періоду була нерівномірною, без чіткого напрямку тренду і коливалась в межах 60%-82%. Водночас, можна виділити періоди високої (2009-2010 рр. та 2013 р.) і низької ефективності (2007-2008 рр. та 2011-2012 рр.). Основними причинами падіння ефективності було зниження результативності і доцільності.

З метою підвищення ефективності системи фінмоніторингу необхідно збільшити штат працівників ДСФМУ з метою зменшення робочого навантаження, збільшити фінансування незарплатних видатків (зокрема на розвиток ЄДІС та ДІІАС), надалі розширювати і укріплювати міжнародні зв'язки, проводити стажування працівників системи фінмоніторингу у відповідних установах країн ЄС з метою переймання та впровадження новітніх дієвих практик запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму. Також необхідно удосконалювати міжвідомчу взаємодію між органами державної влади - учасниками системи фінансового моніторингу, викорінити корупцію в судах та правоохоронних органах та виважено, послідовно і рішуче проводити конвергенцію національного законодавства з відповідними нормами ЄС.

незаконний легалізація доход фінансування

Література

1. Schneider F. The Schadow Economy in Europe / F. Schneider - Linz: J. Kepler Universitдt, 2013. - 24 p.

2. Д'яконова І. Методика оцінки ефективності фінансового моніторингу /І. Д'яконова, Д. Шиян// Вісник Української академії банківської справи. - Суми: ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України”, 2013. - № 1(34). - С. 10-16

3. Ритіс K. Особливості методів оцінки тіньової економіки у контексті оцінки конкурентоспроможності країни /K. Ритіс, Д. Ейтмантитє, В. Кошеленко// Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. - Маріуполь: ДВНЗ “Приазовський державний технічний університет”, 2013. - Вип. 1, Том. 1. - С. 264-267

4. Звіти про діяльність [Електронний ресурс] / Державна служба фінансового моніторингу України.

5. Звіт Міністерства фінансів України “Про виконання Державного бюджету України за 2013 рік” [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України.

6. Державна служба статистики України [Електронний ресурс].

7. Підсумки роботи за 2013 рік [Електронний ресурс] / Державна служба фінансового моніторингу України. -

Размещено на Allbest.ru