Особливості управління інвестиційною привабливістю авіапідприємств

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний авіаційний університет

Кафедра маркетингу та ресурсозабезпечення

Особливості управління інвестиційною привабливістю авіапідприємств

О.В. Пунда, аспірант

м. Київ



Анотація

Стаття присвячена дослідженню сучасного значення управління інвестиційню привабливостю авіапідприємств, як проактивного процесу формування відокремлено визначеної стратегічної зони інвестиційних інтересів та відповідних управлінських завдань. Автором досліджено існуючі наукові позиції, принципи, методичні підходи до розуміння інноваційної привабливості підприємств. Встановлено активний науковий інтерес до досліджуваного питання та відсутність єдиного сталого визначення інвестиційної привабливості підприємств, що в суттєвій мірі визначається складністю досліджуваного питання. Так, окремі авторські наукові позиції формально мають суперечності, але в цілому спрямовані на більш глибинне дослідження поняття інвестиційної привабливості. В статті уточнено сутність оцінки інвестиційної привабливості як складової управління цією привабливістю. На засадах системного підходу, стратегічного аналізу та індуктивного методу в статті означено предмет управління інвестиційної діяльності шляхом систематизації наукових знань щодо принципів, методологічних підходів та процедур управлінського впливу на формування інвестиційної привабливості як результату аналітико-стратегічної діяльності для створення ефективних інвестиційних проектів та оцінки його переваг інвестором. При дослідженні та формалізації управління інвестиційним процесом враховано особливості вимог у випадку інноваційного характеру інвестиційних проектів в авіаційній галузі. За результатами проведеного дослідження визначено домінуючі управлінські функції, запропоновано систему принципів, дотримання яких має забезпечити формування ефективних методологічних підходів до управління інвестиційною привабливістю підприємств для різних інвестиційних проектів та повноту визначення зони інвестиційних інтересів для окремого проекту.

Ключові слова: інвестиції, інновації, проактивне управління інвестиційно-інноваційною діяльністю, управління інвестиційною привабливістю, оцінка інвестиційної привабливості, інституціональний підхід.

O. Punda. Management features of investment attractiveness of aircompany

The article investigates the modern invest value management aircompany attractiveness as a proactive process of forming isolation of certain strategic areas of investment interest and appropriate management tasks. The article author observed the existing scientific approaches, principles, methodological approaches to understanding innovation attractiveness of enterprises. Found an active research interest in the matter investigated and no single definition of sustainable investment attractiveness of enterprises in substantial extent determined by the complexity of the test questions. Thus, some authors have formal academic positions contradictions, but generally focused on more in-depth study of the concept of attractiveness. In the article the essence of investment appeals as a component of the management of this appeal. On the basis of a system approach, strategic analysis and inductive method is defined in article subject of investment activities through systematization of scientific knowledge on the principles, methodological approaches and procedures managerial influence on the formation of investment attractiveness as a result of the analytical and strategic activities for efficient investment projects and benefits for its investors. In the study of formalization and management features into account the investment process requirements in the event of an innovative nature of investment projects in the aviation industry. The results of the study the dominant management functions and the system of principles intended to ensure compliance with the formation of effective methodological approaches to the management of investment attractiveness of different investment projects and complete definition of investmentareas of interest for a particular project.

Keywords: investments, innovations, proactive management by investment-innovative activity, management by investment attractiveness, estimation of investment attractiveness, institutional approach.



Постановка проблеми

Сучасна економічна політика України вже зорієнтована на інтеграцію в європейський економічний простір, який характеризується інтенсивності економічної конкуренції із значною перевагою інвестиційно-інноваційної складової. Забезпечення інтенсивного розвитку економіки України за цією траєкторією можливе при сталому інвестуванні українських підприємств з метою утримання існуючих стратегічних позицій та, як відомо, формування нових стійких конкурентних переваг шляхом розвитку інноваційної діяльності або трансферту новітніх технологій.

Авіаційна галузь України конче потребує модернізації, в тому числі потребує розвитку мережа маршрутів транспортних перевезень, потребують заміні морально та фізично застарілі повітряні судна українських авіакомпаній, що підпадають під обмеження вимог ICAO та EASA, інфраструктура аеропортів потребує інноваційних змін, в тому числі будівництва нових терміналів тощо. «Магнітом» залучення інвестиційних ресурсів для розвитку вітчизняних авіапідприємств є їх інвестиційна привабливість.

Отже, для досягнення кардинальних позитивних зміни, економіка України потребує значних обсягів інвестування, в тому числі іноземного, що можна досягти шляхом удосконалення управлінського поводження в інвестиційно-інноваційній діяльності вітчизняних підприємств та відповідного наукового забезпечення розвитку цього процесу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Проблемам управління інвестиціями присвячені фундаментальні праці вітчизняних і зарубіжних дослідників як то Л.Дж. Гітмана, Р.М. Гранта, І.А. Бланка, В.П. Шарпа, В.П. Савчука та ін. Аспекти управління інвестиційною діяльністю, в тому числі управління інноваційними проектами, в авіаційній галузі висвітлені в наукових працях таких відомих вітчизняних вчених як то В.М. Загорулько, Г.В. Жаворонкова, Ю.Ф. Кулаєв, Є.М. Сич, О.М. Ложачевська, В.В. Мова, В.Н. Панченко, В.І. Щелкунов та ін. При цьому широкий пласт наукової думки формується відносно дослідження різних аспектів інвестицій як засобу реалізації завдань стратегічного розвитку підприємств [1; 9; 13; 20-22 ], різних методів оцінки інвестиційної привабливості [5; 7; 10; 11; 16], окремих функцій управління в інвестиційному процесі[12; 14; 18; 19].

Невирішена раніше частина загальної проблеми

Незважаючи на значний інтерес науковців до даної проблематики, можна досі відзначити наявність «розмитості» авторських позицій науковців відносно сутності та підходів до визначення поняття «інвестиційна привабливість» (ІП), наявна відсутність відповідного дослідження управлінських функцій в формуванні ІП підприємства, також потребує конкретизації призначення в цьому процесі оцінки ІП. Тому дослідження управління процесом формування ІП підприємств представляє значний науковий і практичний інтерес, в тому числі для авіапідприємств.

Мета статті

Метою даної статі є дослідження дефініції ІП підприємств, систематизація пропозицій різних підходів до забезпечення системного управління ІП та напрацювання пропозицій щодо організації ефективного управління ІП авіапідприємств з урахування специфіки їх інвестиційно-інноваційної діяльності.



Викладення основного матеріалу

Як правило під інвестиціями розуміють довготермінові вкладення капіталу в різні сфери та галузі господарства всередині країни та за її межами з метою привласнення прибутку [2, с. 271].

У найширшому сенсі, як зазначає Л.Дж. Гітман, інвестиції забезпечують механізм, необхідний для фінансування росту та розвитку економіки країни [3, с.10], де під інвестиційний процесом пропонується розуміти механізм зведення разом тих, хто пропонує гроші (які мають тимчасово вільні кошти) з тими, які формують попит (які відчувають потребу в них) [3, с. 15]. Н.І Лахметкіна пропонує розглядати сутність економічної природи категорії «інвестиції» в опосередкуванні стосунків, що виникають між учасниками інвестиційного процесу з приводу формування і використання інвестиційних ресурсів в цілях розширення і вдосконалення виробництва [4, с.8]. В якості основних етапів інвестиційного процесу пропонується виділяти:

1) прийняття рішень про інвестування;

2) здійснення та експлуатацію інвестицій.

На першому етапі ставляться цілі і визначаються напрямки інвестування, вибираються конкретні об'єкти вкладення коштів. Формування цілей і розробка напрямків інвестиційної діяльності пов'язані з розробкою інвестиційної стратегії підприємства. Конкретні об'єкти інвестування вибираються в процесі планування інвестицій [4, с. 21-22]. На нашу думку важливість такої інтерпретації полягає в доцільності проведення оцінки ІП підприємств як складової процесу планування за принципами стратегічного управління, які також вимагають від управлінської функції «планування» її адаптивності. Але не менш важливим постає питання стану інших управлінських функцій в управлінні ІП.

В цільовій орієнтації підвищення ІП підприємства головною метою, на нашу думку, є підвищення ефективності діяльності підприємства завдяки реалізація структурних, інноваційних та інших інвестиційних програм і проектів. В якості основних цілей оцінки ІП можна вважати: визначення поточного стану підприємства та перспектив його розвитку; розробка механізмів та окремих заходів підвищення ІП; організація процесу залучення інвестицій у відповідних до інвестиційної привабливості обсягах та отримання комплексного позитивного ефекту від інвестованого капіталу.

Уточнимо, що за результатами аналізу існуючих підходів до визначення інвестиційної привабливості, як об'єкту управління, Р.А. Ростіславов пропонує виділити три напрямки в тлумаченні цієї категорії: на засадах цілей інвестора; на засадах співвідношення доходності і ризику; на засадах сукупності різних чинників [5]. Крім того, розглянемо окремі визначення сутності ІП підприємств які взаємодоповнюють себе, акцентуючи увагу на таких мемах як «умови», «сукупність характеристик підприємства» та «збалансованій із зовнішнім середовищем характеристиці» підприємств відповідно:

1. Важлива умова інвестування авіапідприємства, що являє собою сукупність різних об'єктивних ознак, властивостей, засобів, завдяки яким визначається можливість отримання максимального ефекту під час інвестування у його розвиток [6, с. 5].

2. Певна сукупність характеристик виробничої, а так само комерційної, фінансової, в деякій мірі управлінської діяльності підприємства і особливостей того або іншого інвестиційного клімату, за результатами якого визначають про доцільність і необхідність здійснення інвестицій в нього. Перемагає, як правило, інвестиційно-привабливий об'єкт в який і інвестують [7].

3. Узагальнена характеристика переваг і недоліків інвестування певного підприємства з погляду інвестора. Чинники, що визначають ІП поділяють на дві групи: зовнішні (галузь економіки; місцезнаходження; відносини з владними структурами; власники) та внутрішні (виробничий потенціал; фінансовий стан; менеджмент; інвестиційна програма) [8, с. 387].

Враховуючи специфіку транспортних підприємств для оцінювання їх інвестиційної привабливості, виходячи з різних методик і основних критеріїв, Л.О. Городецька та К.А. Калініченко запропонували також схему аналізу, яка складається з чотирьох блоків:

- показники фінансового стану;

- показники використання ресурсів;

- показники організаційно-технічного рівня;

- показники соціального розвитку [9].

Методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості можна групувати в три групи:

1. Традиційній, який передбачає використання традиційних методів оцінки фінансового стану. Перевагою такого підходу є ясний економічний сенс показників, облік ситуації, що склалася, великий досвід використання, контроль над поточними операціями. Проте, така методика не дає можливість брати до уваги ринкові чинники розвитку економіки, такі як конкуренція, число підприємств цієї галузі і інші;

2. Комплексний, який передбачає багатокритеріальне прийняття рішення на основі повного комплекту фінансової звітності, з урахуванням застосування позаоблікових даних підприємства, потенціалу підприємства, рівня менеджменту, політичного і макроекономічного середовища. Позитивним в цьому підході є те, що він комплексно враховує різні параметри об'єкту оцінки: ринкові, виробничі, фондові тощо. В той же час, ці переваги породжують і недолік, пов'язаний з отриманням і обробкою великої сукупності знань про об'єкт;

3. Кваліметрична модель складається з багаторівневого дерева властивостей, коефіцієнтів вагомості, абсолютних і відносних показників властивостей, а також способу обчислення інтегрального показника оцінюваного об'єкту. У такій моделі визначають критерії відбору чинників, що характеризують ІП підприємства. Вибрані критерії повинні характеризувати привабливість підприємства з позицій її відповідності вимогам інвестора, охоплювати велику частину ризиків, що виникають на етапі передінвестиційних досліджень, містити інформацію з відкритих і доступних для усіх зацікавлених осіб джерел, мати чітку кількісну і якісну оцінку [10 , c. 139-140].

Враховуючи наведене, також окремо підкреслимо пропозицію В.А. Пахомова, який пропонує під ІП підприємства розуміти сукупність характеристик, які дозволяють потенційному інвесторові оцінити, наскільки той або інший об'єкт інвестицій привабливіше за інших для вкладення наявних засобів. Особливістю його позицій є пропозиція градації ІП на стратегічну та перспективну. Цей автор зазначає, що при оцінці ІП на короткострокову перспективу, як правило, наводяться показники оцінки задовільності структури балансу (поточної ліквідності, забезпеченості власними засобами і здібності відновлення (втрати) платоспроможності). При характеристиці платоспроможності слід звернути увагу на такі показники, як наявність грошових коштів на розрахункових рахунках у банку і інших кредитних установах, в касі організації, збитки, прострочені дебіторська і кредиторська заборгованості, не погашені в строк кредити і позики; на оцінку положення організації на ринку цінних паперів. При оцінці інвестиційної привабливості на довгострокову перспективу наводиться характеристика структури джерел засобів, рівень залежності організації від зовнішніх інвесторів і кредиторів і ін. Ці показники можуть допомогти потенційному інвесторові правильно вибрати підприємство для виконання поставлених цілей [11]. стратегічний інвестиційний привабливість авіапідприємство

Також доцільним в цьому випадку є викладення свого бачення при аналізі предметних розробок В.В. Портновим, який відмічає, що орієнтованість методик оцінки ІП спрямована на висвітлення надійності діяльності організацій. Автор не надає визначення сутності оцінки ІП, але вказує про сукупність властивих їй показників.

В побудові своєї аргументації він пов'язує завдання оцінки інвестиційної діяльності підприємства з розвитком позиціонування підприємства і його інвестиційних переваг [12, с. 7-8].

Звернемо увагу, що в сучасній домінуючій парадигмі стратегічного управління підприємствами, а тобто і вирішенням їх інвестиційного розвитку, термін «позиціонування» підкреслює, на нашу думку, саме маркетинговий рейтинг ІП підприємства в стратегічній зоні його господарювання. Це іманентно означає вимогу до наявності окремих методів управління цим процесом на підприємстві з відповідною ефективною організацією проактивного процесу формування управління ІП підприємства.

Методологія системного підходу в управлінні обов'язково передбачає наявність управляючої підсистеми та об'єкт управління (інвестування), його направленість, наявність зворотного зв'язку [13].

Цікавий розширений підхід до управління в авіаційній діяльності надала К.О. Калда, запропонувавши систему управління авіаційною послугою. За логікою авторки процес управління структурований на наступні блоки:

1) визначення суб'єктів управління,

2) налагодження функції управління,

3) підбір методів формування цінності,

4) прийняття управлінського рішення щодо формування цінності шляхом впливу на об'єкти управління (процеси обслуговування) [14, с.12].

Тому, на нашу думку, з метою окреслення межи та завдання процесу управління ІП авіапідприємства доцільно визначити наступними орієнтири:

1) суб'єктами ІП є підприємство, інвестор, держава;

2) необхідним є методичне забезпечення стратегічного аналізу в інвестиційних рішеннях для визначення системних складових інвестиційного об'єкту, їх стану з урахуванням динаміки розвитку;

3) досягнення комплексності в ефективності управління вимагає визначення управлінських функцій для досліджуваного поняття, встановлення їх специфіки;

4) бажаним є прийняття таких управлінських рішень щодо формування ІП, які забезпечують системний вплив на об'єкти управління (складові процесу інвестування ).

Відносно суб'єктного складу процесу управління ІП авіапідприємств уточнимо, що він визначається високим рівнем вимог щодо безпеки здійснення авіаційних перевезень, тому держава зобов'язана в певній мірі регулювати та контролювати інвестиційні процеси в авіаційній галузі.

Формування зазначеного методичного забезпечення має формуватись на маркетингових принципах. Підкреслюючи інноваційну специфіку авіаційних проектів звернемо увагу на визначення поняття «інвестиційного підприємництва», під яким пропонується розуміти ініціативну, ефективну діяльність учасників (суб'єктів) інвестиційного ринку, що спрямована на досягнення високих фінансових результатів від створення і реалізації інвестиційних програм і проектів, надання посередницьких чи інших послуг заради високої прибутковості власних підприємницьких структур та утримання стабільного положення на ринку [8, с. 213 ]. Важливо що статистика інвестиційних проектів в країнах з нестійкою ринковою економікою засвідчує, що 80% банкрутств пов'язано з недостатнім рівнем маркетингу в інвестиційному проектуванні [15, с. 660]. «S»-образний характер життєвого циклу товарів в маркетингу також вказує на аналогічну погрозу для інноваційних проектів на стадії впровадження на ринок.

Також, за пропозицією В.П. Савчука, в інвестиційній діяльності окрім маркетингового, технічного, економічного та фінансового аналізу, необхідно проводити інституціональний аналіз, який включає організаційні, правові, політичні та адміністративні умови. Цей аналіз має на меті визначити не кількісні фінансові показники, а оцінити сукупність внутрішніх (можливості виробничого менеджменту, виробничих ресурсів, організаційна структура тощо) та зовнішніх факторів (умови для зовнішньоекономічної діяльності, можність залучення інвестиційних коштів, діючи умови залучення трудового ресурсу, правила санації та банкрутства підприємств тощо), які впливають на інвестиційний проект [15, c. 659-668]. При цьому автор звертає увагу на позитивність формалізації процесу планування нового бізнесу, що забезпечує пильну увагу управлінської системи до усіх її недоліків, примушуючи розглядати специфічні характеристики і чинники, що впливають на конкурентні здібності підприємства [15, c. 775-776].

На нашу думку доцільно залучати до методичного забезпечення інвестиційного аналізу також здобутки Неоінституціональної теорії, де в дослідженні процесу інвестування застосовують поняття «специфічності активів», і тому виділяють чотири типи умов інвестицій: специфічність місця розташування (залежність від територіального розміщення ресурсів); специфічність фізичних активів (наявність трансакційно-специфічних характеристик завдяки конструкції і мають меншу цінність при альтернативних способах використання); специфічність людських активів (потреба в навичках, специфічних для певних стосунків); цільові активи ( це будь-які інвестиції, які здійснюються тільки в очікуванні продажу значної кількості продукції конкретному клієнтові, а якщо контракт розривається передчасно, то у постачальника можуть залишитися значні надмірні виробничі потужності) [16, с. 169].

Врахування цих критеріїв може забезпечити саме надійність захисту від опортунізму запланованого інвестиційного проекту, а зазначена формалізація має в першу чергу забезпечувати правильність процесу прийняття управлінських рішень, постійну увагу управління на ринкових кон'юнктурних змінах і тенденціях.

Наприклад Т.А. Акімова також зазначає, що прийняття інвестиційного рішення представляє собою складний та багатоетапний процес, що відбувається у результаті проведення оцінки ІП, яка може розглядатися як підсумок дій, по визначенню показника ІП [6, с.13].

Уточнимо, що Ф. Фабоцці пропонує під управлінням інвестиціями розуміти процес управління грошовими засобами [17, c. 1], а сам процес на його думку управління містить п'ять етапів:

1) формування інвестиційних цілей,

2) формування інвестиційної політики,

3) вибір портфельної політики,

4) вибір активів,

5) оцінка ефективності інвестицій.

Інвестиційна ціль на думку цього автора є умовою, що майбутні надходження, що згенеровані інвестиційним портфелем, будуть в достатній цілі забезпечувати виконання зобов'язань [17, с. 1-2].

В наведених тезах можна акцентувати на такі особливості як спорідненість в поняттях «інвестиційне рішення» та «управління інвестиціями», оскільки процедура прийняття рішення відповідальною особою в організації є елементом управління. Однак є наявність протиріч в підходах авторів: за логікою Т.А. Акімової інвестиційне рішення передбачає оцінку інвестиційної привабливості як підсумок, а за Ф. Фабоцці зазначені ним «умови» прийняття такого рішення є початковим етапом в управлінні.

Тому, розглядаючи оцінку ІП як принципово важливу умову інвестиційної діяльності, виникає потрібність її упорядкування в системі управлінських дій. На нашу думку оцінка ІП має здійснюватись на етапі аналізу умов, але структура оцінки має характеризуватись «гнучкістю» та передбачати можливість її оптимізації з метою утримання траєкторії успішного розвитку інвестиційного проекту.

Послідовність управління інвестиційною привабливістю, з урахуванням пропозицій Нгуен Тхі Тху Тхионга [18], може становити наступні етапи:

1) проведення маркетингових досліджень, в тому числі бенчмаркінг;

2) визначення інвестиційної політики (описує цілі витрачання ресурсів, вивчаються власні можливості інвестування, визначається наявність потреби в зовнішніх інвестиціях тощо);

3) здійснення маркетингу на ринку інвестицій (аналіз ринку інвестицій, дослідження вимог зовнішніх інвесторів до інвестиційних привабливих підприємств, дослідження процедури прийняття інвестором інвестиційного рішення тощо);

4) здійснення аналізу можливостей задовольнити вимоги зовнішніх інвесторів і відбору можливих типів інвесторів;

5) формування «портрету» потенційного інвестора (цілі інвестицій та об'єм, який інвестор готовий інвестувати, термін вкладення інвестицій, відношення до ризику, інвестиційні інструменти, величина очікуваної доходності інвестицій);

6) визначення відповідності інвестиційної привабливості вимогам інвесторів;

7) якщо підприємство відповідає вимогам інвесторів по усіх або ряду чинників інвестиційної привабливості здійснюється розроблення інвестиційної пропозиції підприємства або заходів по наближенню показників діяльності підприємства до вимог інвесторів (у разі невідповідності чинників інвестиційної привабливості критеріям оцінки);

8) розроблення і реалізація програми зв'язків з інвесторами (інформаційно-аналітичне обслуговування інвесторів, розроблення інформаційної стратегії і тактики; проведення оцінки лояльності (вірності) акціонерів, фінансових експертів, інвесторів до конкретного підприємства, сектора економіки, галузі, в якій підприємство діє; розроблення і застосування комплексу спеціальних заходів для певних цільових і контактних груп інвесторів, фінансових аналітиків, представників впливових засобів інформації (презентації, конференції, брифінги, виставки, ярмарки, публікації про діяльність підприємства);

9) узгодження взаємних очікувань.

Підкреслюючи наукову важливість в алгоритмізації процесу управління інвестиційної привабливості, підкреслимо необхідність функціонального аналізу процесу управління ІП. Саме так, наприклад, В.В. Портнов дослідив контролінг інвестиційної привабливості [9]. Але системність в цьому управлінському підході вимагає одночасного забезпечення контролю та прийняття оперативного управлінського рішення, як то представлено в роботі М.О. Шевченко відносно контролінгу інноваційного процесу [19].

Наведені пропозиції з оцінки ІП та ітерації процесу управління ІП, на нашу думку, повинні формуватися під управлінські концептуальні підходи до бізнес-орієнтації підприємства. Так, Ю.Б. Терехович вказує наступні моделі бізнес-орієнтацій підприємств :

1. Модель «Product - out» . Акцентує увагу на збільшенні об'єму продажів, збільшенні частки ринку і зниженні міри ринкових ризиків;

2. Модель «Market in». Орієнтує діяльність підприємства на залучення і утримання інвестицій у бізнесі, створення умов для найбільш стійкого і довгострокового існування організації на ринку.

3. Модель «Invest in». Ця ідея привабливості організації, пріоритетно спрямована на формування ІП, в основі якої лежить збільшення вартості нематеріальних активів компанії. Такий підхід має стратегічну спрямованість, що різко збільшує ризик від ухвалення неправильного рішення, але в тож час є одним з істотних чинників зростання конкурентоспроможності [20, с. 247].

Уточнимо, що у випадку реалізації моделі «Invest in» для інноваційної діяльності для розвитку інтелектуально-інноваціної системи недостатньо просто визначити підсистеми та їх суб'єктів, локалізованих на певній території, важливою особливістю є врахування взаємозв'язків і взаємодії між суб'єктами [21, с 107].

Якщо діяльність аеропорту розглядати в призмі його значення в якості центра експортних перевезень окремого економічного кластеру, то підприємства такого кластеру зацікавлені у виконанні ним широкого спектру економічних завдань як центру концентрації продукції, оскільки сучасні аеропорти виконують роль не лише ланцюга поєднання між окремими країнами у напрямку переміщення продукції, але можуть брати на себе функції вантажорозподільчих, промислових, комерційних центрів, центрів інформаційного забезпечення у системі виробництва та розподілу товарів. Географічне розміщення цих підприємств визначає зону тяжіння до такого центру експортних авіаперевезень, а аеропорт отримує додаткові можливості виконання авіаційних експортно-імпортних послуг на сучасному міжнародному рівні із мінімальними витратами [22, с 90-91].

Для визначення пріоритетів в інноваційній діяльності авіапідприємств доцільно вказати на нові способи надання послуг та задоволення потреб клієнтів, які зазначила Г.В. Жаворонкова: вдосконалення системи забезпечення безпеки польотів; створення та виробництво нових типів повітряних суден; розвиток ділової авіації; розвиток сегменту «дешевих авіакомпаній»; розвиток мережі хабів та транзитів; впровадження електронної системи продажу квитків; розробка та впровадження паливозберігаючих технологій; розвиток індустрії технічного обслуговування та ремонту. При цьому, відсутність сучасних аеровокзальних комплексів і аеродромних споруд не дозволяє в повній мірі застосовувати новітні технології на рівні міжнародних стандартів щодо забезпечення якісного і безпечного обслуговування пасажирів та авіаперевізників [1, с. 4-6].

Таким чином успішне управління ІП мають забезпечити вірне цілепокладання, оптимальне визначення зони інвестиційних інтересів та завдань, адаптивну структуру оцінки ІП, визначені функції управління ІП та забезпечення відповідної організації їх реалізації в діяльності авіапідприємства.



Висновки

Підсумовуючи вищенаведене, можна констатувати, що для управління ІП в інвестиційно-інноваційній діяльності авіапідприємств особливу важливість набувають наступні управлінські функції:

1) прогнозування,

2) планування,

3) контролінг.

Управління ІП має ґрунтуватись принаймні на наступних принципах:

1) визначення зацікавлених суб'єктів інвестування;

2) налагодження необхідних управлінських функцій і системне оцінювання інвестиційного об'єкта з урахуванням його специфіки;

3) формування адаптивної інформаційної бази;

4) комплексний підбір методичного інструментарію;

5) визначення процедури прийняття управлінського інвестиційного рішення;

6) визначення змісту апарату переваг в прийнятті оціночного рішення (підбір системи критеріїв на системних засадах);

7) розбудова ефективних комунікацій із потенційними інвесторами.

Подальший розвиток зазначених пропозицій, на нашу думку, має перспективу оскільки є реакцією на вимоги сучасної концепції стратегічного управління та спонукає інвесторів до проактивного проектування інвестиційно-інноваційної діяльності авіапідприємств.



Література

1. Жаворонкова Г.В. Технічна модернізація аеропортів в інноваційній стратегії розвитку авіаційних перевезень / Г.В. Жаворонкова // Проблеми системного підходу в економіці: зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2012. - Вип. №40. - С.3-7.

2. Мочерний С.В. Економічний енциклопедичний словник: У 2 т. Т1 [Текст] / С.В. Мочерний, Я.С. Ларіна, О.А. Устенко, С.І. Юрій. - Львів: Світ, 2005. - 616 с.

3. Гитман Л.Дж, Основы инвестирования. [Текст] / Л.Дж. Гитман, М.Д. Джонк - М.: дело, 1997. - 1008 с.

4. Лахметкина Н.И. Инвестиционная стратегия предприятия. [текст] / Н.И. Лахметкина. - М.: КНОРУС, 2006. - 184 с.

5. Ростиславов Р.А. Инвестиционная привлекательность предприятия и факторы, влияющие на неё. / Р.А. Ростиславов. [Електронний ресурс]

6. Акімова Т.А. Оцінка інвестиційної привабливості аеропорту: автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. економ. наук: спец. 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами» [Текст] / Т.А. Акімова. - К., НАУ, 2011. - 23 с.

7. Инвестиционная привлекательность предприятия [Електронний ресурс].

8. Енциклопедія інвестицій / За редакцією Дяківа Р.С. - К.: Міжнародна економічна фундація, 2008. - 601 с.

9. Городецька Л.О. Підвищення інвестиційної привабливості залізниць України [Текст] / Л.О. Городецька, К.А. Калініченко // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. - 2014. - Випуск 38. - С. 55-59

10. Гейзер Г.К. Методологические подходы к оценки инвестиционной привлекательности предприятий / Г.К. Гейзер // Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Економічні науки. - 2013. - Випуск 26. - С. 138-142

11. Пахомов В.А. Инвестиционная привлекательность предприятий - исполнителей контрактов как экономическая категория / В.А. Пахомов. [Електронний ресурс].

12. Портнов В.В. Контроллинг как механизм эффективного управления инвестиционной привлекательностью промышленного предприятия: автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. эконом. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством» / В.В. Портнов. - Нижний Новгород, 2011. - 22 с.

13. Дж.ван Гиг. Прикладная общая теория систем: В 2-х т. / Дж.ван Гиг - М.: Мир, 1981. - Т1. - 335 с.

14. Калда К.О. Управління цінністю авіатранспортної послуги: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.04 [Текст] / К.О. Калда - К.:НАУ, 2009. - 20 с.

15. Савчук В.П. Практическая энциклопедия. Финансовый менеджмент. [Текст] / В.П. Савчук - К: Companion Group, 2008. - 880 с.

16. Фуруботн Эрик Г. Институты и экономическая теория: достижения новой институциальной экономической теории / Эрик Г. Фуруботн, Рудольф Рихтер. - Спб.: Издательский дом «Санкт-Петербурского государственного университета», 2005. - 702 с

17. Фабоцци Ф. Управление инвестициями. [Текст] / Ф. Фабоцци. - М.: ИНФРА-М, 2000. - XXVIII, 932 с.

18. Нгуен Тхи Тху Тхыонг. Формирование алгоритма управления инвестиционной привлекательностью предприятия / Нгуен Тхи Тху Тхыонг. [Електронний ресурс].

19. Шевченко М.О. Управління інноваційним процесом підприємства на засадах контролінгу [текст] / М.О. Шевченко // Електронний збірник НАУ: «Проблеми системного походу в економіці», 2011 р. - Вип. 1.

20. Терехович Ю.Б. Основы формирования фактора инвестиционной привлекательности объекта / Ю.Б. Терехович // Ярославский педагогический вестник. - 2009. - Випуск 3 (60) . - С. 243-247

21. Тульчинська С.О. Системний підхід до визначення інтелектуально-інноваційної системи регіонів [Текст]/ С.О. Тульчинська// Проблеми системного підходу в економіці. - 2014. - Випуск 48. - С. 105-110.

22. Петровский О.М. Аеропорт як центр експортних авіаперевезнь продукції підприємств економічного кластеру [Текст] / О.В. Петровський // Проблеми системного підходу в економіці. - 2014. - Випуск 47 . - С. 87-91.

References

1. Hzavoronkova H.V. (2012), Tekhnichna modernizatsia aeroportiv vinnovatsyni strategiyi rozvytku aviatsiynikh perevezen, Problemy sistemnogo podhodu v ekonotsi, National Aviation University,Kyiv, Ukraine.

2. Mochernyiy S.V., Larina Ya.S., Ustenko O.A, Yuri S.I. (2005), Ekonomichniy entsyklopedychnyii slovnyk, Svit, Lviv, Ukraine.

3. Hhytman L. Dzh., Dzhon M.D. (1997), Osnovi investirovaniya, Delo, Moskov, Russia.

4. Lakhmetkina N.I. (2006), Investitsionnaia strategiyia predpriyatiia, KNORUS, Moskov, Russia.

5. Rostislavov R.A. Investitsionaia privlekatelnost predpriyatiia i faktory, vliiaushchie na neyo, [Electron resource]

6. Akimova T.A. (2011), Otsinka investitsionoi privlekatelnosti aeroportu, Ph.D. Thesis, Economics and business management, National Aviation University, Kyiv, Ukraine.

7. Investitsionnaia strategiyia predpriyatiia, [Electron resource].

8. Diakiv R.C. (2008), Entsyklopedia investitsii, Міzhnarodna ekonomichna fundatsia, Kyiv, Ukraine.

9. Horodetska L.O., Kalisnichenko K.A. (2014), Pidvisshchennia investitsionoi privlekatelnosti zaliznyts Ukraini, Problemy pidvisshchennia efektyvnosti infrastrukturi, National Aviation University, Kyiv, Ukraine.

10. Heyzer H.K (2013), Мetodolohicheskie podkhodi k otsenke investitsionoi privlekatelnosti predpriyatiya, Prizovskii universitet, Ukraine.

11. Pahomov V.A., Investitsionaia privlekatelnost predpriyatiy - ispolniteley kontraktov kak ekonomycheskaia kategoria, [Electron resource]

12. Portnov V.V. (2011), Kontroling kak mekhanyzm efektivnogo upavlenya investitsionoi privlekatelnosti promishelenogo predpriyatiya, D. Thesis, Economics and business management, Nizhnii Novgorod, Russia.

13. Dzh. van Gig (1981), Prikladnaia obshchaia teoria system, Mir, Moskov, Russia.

14. Kalda K.O (2009), Upravlinnia tsinistu aviatransportnoi posluhi, D. Thesis, Economics and business management, National Aviation University, Kyiv, Ukraine.

15. Savchuk V.P. (2008), Praktichna entsyklopedychnyii. Finansovii menedzhmen. Companion Group, Kyiv, Ukraine.

16. Futoryn Iarik G. (2005), Instituti i ekonomicheskaia teoria. Spb. Russia.

17. Fabotsy F. (2000), Upravlenye investitsiami, INFRA-M - М.: ИНФРА-М, Moskov, Russia.

18. Nguen Tfi Tfu Tfiong, Formirovanie algoritma upravlenyia investitsionoi privlekatelnosti predpriyatiya, [Electron resource].

19. Shevchenko M.O. (2011), Upravlinnia innovatsiynim protsesom predpriyatiia nazasadakh kontrolingu [Electron resource]

20. Terekhovich U.B. (2009), Osnovi formirovania faktora investitsionoi privlekatelnosti obekta, Iaroslavlski pedagogichni vestnik, Russia.

21. Tulchinska S.O. (2014), Sistemnii pidfid do vizvatsenia intelektualno-innovatsiynoi sistemy pegioniv, Problemy sistemnogo podhodu v ekonotsi, National Aviation University, Kyiv, Ukraine.

22. Petrovski O.M. (2014), Aeroport iak tsentr eksportnykh aviaperevezen produktsii pidpriemstv ekonomichnogo klasteru, Problemy sistemnogo podhodu v ekonotsi, National Aviation University, Kyiv,Ukraine.

Размещено на allbest.ru

...