Теоретико-методичні підходи до концептуальної складової сутності дифеніції "інновація"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретико-методичні підходи до концептуальної складової сутності дифеніції “інновація”

Постановка проблеми

Динамізм сучасної світової глобалізації суттєво прискорює значне проникнення кризових явищ у будь-яку економічну систему. Єдиним можливим варіантом протистояти зазначеним негативним процесам є постійне корегування і доповнення загальної національної стратегії економічного розвитку будь-якої держави. Досягнення цієї мети не можливе без залучення нових напрацювань науково-технічного прогресу. Саме стрімке насичення економіки інноваційними рішеннями дасть можливість сучасним державним утворенням, в тому числі і Україні, протистояти світовій економічній стагнації та хаотичним кризовим проявам, які виникають несподівано та завдають значних економічних збитків будь-якій державі світу.

З іншого боку, існування світової конкурентної боротьби за основні ринки збуту, постійна загроза загострення геополітичної ситуації навколо України вимагає від нашої держави знаходити нові шляхи отримання конкурентних переваг національної економіки. Якщо раніше існувала можливість отримувати значний прибуток практично без інноваційного стимулювання виробництва, хоча і були розроблені цільові стратегічні програми розвитку різних галузей економіки, які у вигляді концепцій так і залишилися на папері не знайшовши практичного використання, то сьогодні ситуація суттєво змінилася. В сучасних умовах, для того, щоб швидко і безболісно переорієнтовуватись на нові ринки збуту або міняти полярність постачання товарів, робіт та послуг потрібно створювати новий інноваційний продукт, який би мав одинакові конкурентні переваги та споживчу цінність незалежно від регіону розповсюдження.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми тлумачення терміну “інновація” знайшли своє відображення у багатьох працях як зарубіжних, так і вітчизняних вчених. Зокрема, слід особливо виділити наукові досягнення таких дослідників як: Г.Андрощук, Л. Антонюк, Ю. Атаманова, Ю. Бажал, Х. Барнет, Т. Брайан, І. Буднікевич, Ф. Валента, В. Василенко, Л. Водачков, О. Дацій, М. Денисенко, Д. Джоббер, П. Друкер, В. Зянько, В. Іванов, С. Ілляшенко, Д. Карлюк, Д. Кокурін, І. Коленский, В. Конопліцький, І. Космидайло, Ф. Котлер, М. Крупка, О. Кузьмін, Н. Лапін, О. Лапко, О. Левицька, П. Лелон, І. Ліпсиц, Л. Лозовський, К. Макконнелл, В. Мединський, М. Мексон, Е. Менсфілд, О. Механік, Ю. Морозов, К. Найт, Ф. Найт, Р. Нельсон, Ф. Ніксон, І. Павленко, Ю. Пімошенко, К. Прахалад, І. Пригожин, Б. Райзберг, Х. Рігс, З. Румянцева, П. Саблук, Б. Санто, Д. Сахал, О. Скібіцький, Е. Стародубцева, А. Сумець, Б. Твисс, Д. Тідд, Р. Фатхудінов, Р. Фостер, Ф. Хаберланд, Г. Хамел, П. Харів, О. Харін, В. Хіпель, М. Хучек, Д. Черваньов, В. Шматько, Й. Шумпетер, Ю. Яковець, та інших.

Мета дослідження. Метою статті є проведення аналізу основних підходів до тлумачення терміну “інновація” з позиції його кінцевої направленості.

Виклад основного матеріалу

Більша частина науковців, які торкалися теоретико-методологічних проблем інноваційного розвитку економіки? даючи визначення дифеніції «інновація» її кінцевою направленістю вважають результат.

Так, Аврамова О.Є. розглядаючи інновацію як результат, говорить про появу нового інтелектуального продукту, який вводиться в ринковий обіг (комерціалізується). Андрощук Г.О. наголошує на тому, що до результату призводить процес створення і освоєння принципово нових чи модифікованих засобів. Атаманова Ю.Є. вбачає результат від інновацій в використанні суб'єктом господарювання у виробничому процесі відповідно до інноваційного проекту результату інтелектуальної, в тому числі наукової та науково-технічної, діяльності, який оформлено в установленому законом порядку [1, с. 163].

На думку Балабанова І.Т. направленість інновацій на результат виникає внаслідок вкладення капіталу в нову техніку або технологію, у нові форми організації виробництва праці, обслуговування і управління, аналізу тощо [7]. Для Х. Барнета результативність інновацій виникає від наявності суттєвої різниці за своїми ознаками від існуючих форм. У Барютіна Л.С. саме наявність творчого процесу у вигляді створених (або впроваджених) нових споживчих вартостей, застосування яких вимагає від осіб або організацій, які їх використовують, зміни звичних стереотипів діяльності і навичок може привести до результату [4, с. 57].

Дослідник М. Бедніков наголошує на результативності інновацій внаслідок впровадження на ринку, нового або удосконаленого технологічного процесу, який використовується у практичний діяльності. За С. Валдайцевим результат від інновацій виникає через появу на ринку нового продукту внаслідок освоєння нової продуктової лінії (тобто сукупності контрактів на збут продукту і постачання покупними ресурсами, а також необхідних матеріальних і нематеріальних активів), заснованої на спеціально розробленій оригінальній технології. Горохов В. Г. розглядає інновацію як результат розробки, створенню і поширенню нових видів виробів, технологій, упровадження нових організаційних форм [10, с. 275].

Беручи до уваги напрацювання Гуніна В.Н., то він веде мову про практичне (або науково-технічне) освоєння новшества [7]. Денисенко М. П. вважає, що до результату приводить впровадження новацій з метою змін в об'єкті діяльності та одержання економічного, соціального, або іншого виду ефекту. Що стосується Завліна П.Н., то він в інноваціях вбачає створення (або введення у виробництво) нових споживацьких вартостей, що призводить до змінення звичних стереотипів діяльності та навичок. Зянько В. В., даючи визначення терміну інновація, говорить про втілення чи матеріалізацію новаторської ідеї у певній предметній субстанції [13, с. 402].

За визначенням інновацій Ілляшенком С.М. результат виникає в створенні та використанні нововведень, втілених у вигляді удосконалених або нових товарів (виробів або послуг), технологій їх виробництва, методів управління на всіх стадіях виробництва та збуту товарів. Ільченко О.О. розглядає у інновації наявність інтелектуальної діяльності (наукових досліджень і розробок) у вигляді нового, або удосконаленого об'єкта (конкурентоспроможної технології, продукції чи послуги), що якісно відрізняється від попереднього аналога. Кантаєва О.В. говорить про втілення як результат у вигляді нової або удосконаленої продукції або технології. Д. Карлюк вбачає результат від впровадження продуктів розумової праці - ідей і винаходів з метою якісних змін об'єкта керування та отримання економічного, соціального, екологічного, науково-технічного чи іншого виду ефекту [7].

Відповідно до тлумачення Кокуріна Д.І., інновація - це результат оновлення, перетворення попередньої діяльності, що спричиняє заміну одних елементів іншими, або доповнення наявних новими. Коленский І.Л. вважає проявлення результату в інноваціях внаслідок розроблення, виготовлення і розповсюдження нових видів товарів, послуг і технологій, організаційних форм на рівні фірми. Костирко Л.А. результат інновацій вбачає в наявності інноваційної діяльності і відповідності всім основним ознакам: новизни, практичного втілення та наявності позитивного ефекту [4, с. 57].

За визначенням інновацій Крилова Є. І. до результату приводить діяльність у вигляді нової або вдосконаленої продукції або технології [12, с. 127]. Крупка М.І. вважає результатом появу якісних змін у виробництві з метою отримання соціально економічної вигоди (ефекту) [3, с. 263]. Медведкіна Т.С зосереджує увагу на тому, що спрямованість інновацій на результат залежить від появи нового або удосконаленого продукту, що виведено на ринок, нового або удосконаленого технологічного процесу, що використовується у практичній діяльності та має економічний, соціальний, науково-технічний, екологічний або інші види ефекту.

Механік О.В., даючи визначення терміну інновація, говорить про результат у вигляді появи феномену науково-дослідних робіт, впроваджений у суспільну практику. Микитюк П.П., розглядаючи інновації, акцентує увагу на існуванні науково-технічної діяльності по розробці, створенню та впровадженню нововведень у вигляді нового або вдосконаленого товару (послуги), технологій виробництва, техніки, методів організації та управління діяльністю підприємств, збуту продукції з метою підвищення конкурентоспроможності, досягнення економічного, соціального, екологічного, науково-технічного ефекту. У Ф. Найта результат інновацій характеризується впровадженням чогось нового щодо організації чи її безпосереднього оточення. Нестеров В.Н. наголошує на результаті у вигляді прибуткового використання нововведень у виді нових технологій, продуктів, послуг, організаційно-технічних рішень виробничого, фінансового, комерційного або іншого характеру [4, с. 57].

Спрямованість інновацій на результат за Ю. Пімошенко вбачається в існуванні успішного ринкового обміну ідей на інвестиції для їхньої реалізації [2, с. 16]. Такі вчені як Г. Хамел, К.Прахалад ключовою ознакою у визначенні інновацій за допомогою якої досягається результат вважають прагнення до отримання максимального прибутку [11]. Скібіцький О. М. у визначенні інновацій веде мову про виведення на ринок нового чи вдосконаленого продукту, нового чи вдосконаленого технологічного процесу, що використовується у практичній діяльності. Стадник В.В. інновації розглядає як існування креативної діяльності, втіленій у виведеному на ринок новому або вдосконаленому продукті, технологічному процесі [7]. Р. Фатхудінов говорить про результат від впровадження новації з метою зміни об'єкта управління та отримання економічного, соціального, екологічного, науково - технічного або іншого ефекту [6, с. 119]. Фесенко А.Г. результат вбачає в появі нової продукції (техніки), технології, метода та ін. Харів П.С. розглядає спрямованість інновації на результат як наслідок появи наукових, технічних, організаційних чи соціально-економічних новинок [4, с. 57]. Харін О.О. наголошує на досягненні результату внаслідок розроблення, виготовлення і розповсюдження нових видів товарів, послуг і технологій, організаційних форм на рівні фірми. В. Хіпель говорить про результативність внаслідок застосування нового продукту на практиці [11]. Чорна М.В. розглядає інновацію як результат отримання надприбутку внаслідок впровадження наукових розробок зі створення принципово нових продуктів, методів, засобів, процесів, проектів, систем тощо в сфері управління, організації, виробництва [4, с. 57].

Таким чином, ми бачимо, що значна частина наукового середовища розглядає інновації з позиції кінцевого результату. Адже кінцевий результат - це свого роду практичне втілення інновацій в різні сфери економічного життя суспільства. Саме на результаті базуються основні напрямки запровадження тактичного і стратегічного планування інноваційної діяльності будь-якого елементу державної економічної політики.

Наступна плеяда науковців, даючи визначення терміну інновація кінцевою направленістю дефініції вважають процес.

Специфіка та особливості тлумачення дефініції «інновація» зазначених авторів наведено в Таблиці №1.

Таблиця 1Перелік науковців, які кінцевою направленістю дефініції «інновація» вважають процес

Джерело: розроблено автором

Таким чином, аналіз використаних джерел демонструє наявність ще однієї групи науковців, які торкалися проблеми інноваційного розвитку економіки різних галузей, країн та зробили значний внесок в теоретико-методологічні засади тлумачення інновації як наукової категорії. Основний акцент вони роблять на тому, що вважають кінцевою направленістю інновацій -процес. На їх думку, саме в процесі народжуються інновації які здатні принести користь починаючи від держави і закінчуючи підприємством.

Аналіз наукових робіт присвячених проблемі теорії інноваційного розвитку, дає змогу виявити та виділити ще одну групу науковців, які присвятили свої праці встановленню та структуризації ключових ознак дефініції інновація. У їхніх працях прослідковується кінцева направленість зазначеної дефініції на зміни. До таких науковців слід віднести наступних Антонюка Л. Л., Ю.Бажала, Ф. Валенту, Л. Водачкова, О. Дація, Коменденка С.Н., Р. Нельсона, Павленка І. А., К. Познанського, І. Пригожина, А. Сумця, Тубалова В.С., Р.Фостера, Ф.Хаберланда, М.Хучека, Ю. Яковця.

Так, Антонюк Л. Л. говорить, даючи тлумачення терміну інновація, про нове явище, новаторство або будь-яку зміну, яка вноситься суб'єктом господарювання у власну діяльність із метою підвищення своєї конкурентоспроможності на внутрішньому і на зовнішньому ринках [4, с. 56]. Ю.Бажал наполягає на зміні технології виробництва, яка має історичне значення і є необхідною. Ф.Валента загострює увагу на змінах в первісній структурі виробничого механізму, тобто перехід від його внутрішньої структури до нового стану.

Л. Водачков вбачає в інноваціях цільову зміну у функціонуванні підприємства як системи (кількісне, якісне в будь-якій сфері діяльності підприємства). О. Дацій розглядає інновації з позиції ефективних змін у економіці, екології, соціальній сфері, техніці, технології, організації праці. Коменденко С.Н. вбачає в інноваціях зміни видів, форм і методів господарської діяльності, обумовлені зовнішніми причинами і внутрішніми можливостями та направленні на підвищення ефективності досягнення цілей організації. За Р. Нельсоном інновація це зміна рутини. Павленко І.А. акцентує увагу в інноваціях на зміні продуктивних сил та виробничих відносин на основі впровадження прогресивних досягнень науки, техніки, технології [4, с. 56].

Що стосується К. Познанського, то він розглядає в інноваціях зміни в способах виробництва і товарах, які ґрунтуються на знаннях, що раніше не використовувалися. І. Пригожин тлумачить інновації з позиції розвитку технології, техніки, управління на стадіях виникнення, освоєння, дифузії та інших об'єктів, А. Сумець та В.С. Тубалов виділяють в інноваціях зміни в структурі чи функціях перетворення практик.

З нестандартної позиції підходить до інновацій Р. Фостер - він розглядає останні як існування битви на ринку між новаторами чи атакуючими, - тими, хто намагається зробити гроші, змінюючи порядок речей, - і тими, хто обороняється, захищаючи свої нинішні доходи [11] За Ф. Хаберландом - інновації - це зміни якісних ознак продукції, способів виробництва, технології [13, с. 401] М. Хучек говорить про створення та покращення техніки, виробництва, організації або будь-якої макро- чи мікроекономічної сфери [5, с. 269] Ю. Яковець зміни в інноваціях вбачає у внесенні в певні види людської діяльності нових елементів (видів, способів), що підвищують її результативність.

Отже, виділилася ще одна група науковців, які зробили значний внесок в теоретичні дослідження інновацій. Напрацювання зазначених вчених значною мірою вплинули на подальший розвиток теорії інноваційного спрямування суспільного життя. Саме завдяки існуванню декількох теоретичних шкіл є можливість досконало прослідковувати основні зміни, які відбуваються в науковій спільноті, яка інтенсивно досліджує інноваційний розвиток світової економіки та робить значні наукові кроки до нового бачення розвитку світового інноваційного простору.

Значні теоретичні напрацювання свідчать про існування ще однієї течії науковців, які вважають кінцевою направленістю дефініції “інновація” нововведення. До них відносяться: Берестова Т. Ф., М.Боярська, Василенко В.О., Конопліцький В.А., Крупка М.І., Лозовський Л.Ш., Райзберг Б.А., Саблук П.Т., Стародубцева Е.Б., Філін Г.І., Шматько В.Г.

Особливості трактування поняття інновації зазначеними вченими наведено в Таблиці 2.

Таблиця 2.Перелік науковців, які вважають кінцевою направленістю дефініції «інновація» - нововведення

Джерело: розроблено автором

Висновки

Таким чином, проаналізувавши більшу частину теоретико-методологічних напрацювань, які відобразилися в наукових працях різних науковців, можна стверджувати про існування декількох напрямків дослідження спрямованості дефініції «інновація». Зокрема, слід виділити три основні наукові течії, які кінцевою направленістю інновацій вважають: результат, процес та зміни. Саме на фундаментальних дослідженнях цих трьох основних наукових течій базується сучасна теорія інноваційного розвитку та створюються належні умови для подальшого його теоретичного поглиблення та практичного вдосконалення.

Крім цього, проводячи аналіз наукових праць інших науковців, які не входять до трьох основних виявлених нами наукових течій, потрібно акцентувати увагу на тому, що їхні праці також роблять значний внесок в сучасне розуміння загальної науково-практичної картини інноваційного розвитку глобальної світової системи. Це в свою чергу додатково стимулює прагнення до розширення та поповнення категорійного апарату інноваційної теорії і вимагає докладання зусиль по її аналізу та систематизації.

В результаті проведення дослідження проблеми тлумачення дефініції «інновація», доречно запропонувати наступне визначення даного поняття: інновація - це результат процесу змін, які відбуваються за допомогою нововведень та використання сукупності заходів з впровадження і комерціалізації елементів наукового досягнення, яке виникає внаслідок комбінації, перетворення або звичайної загальної заміни діяльності на новий підхід або винахід.

Список літератури

інновація термін тлумачення

1. Аврамова О. Є. До проблеми визначення інновації / О. Є. Аврамова, Е. С. Кізь. // Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Актуальні проблеми розвитку українського суспільства. - Харків: НТУ "ХПІ". - 2011. - № 30. - 179 с.

2. Власова І. В. Сутність та визначення інновацій як економічної категорії: теоретичний аспект / І. В. Власова // Економіка та підприємництво: зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. - 2009. - Вип. 22. - С. 12-18. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ir.kneu.kiev.ua:8080/handle/2010/487

3. Волошин І. Визначення економічної сутності інновацій як об'єкта обліку і аналізу / І. Волошин // «Економічний аналіз». - Збірник наукових праць. - 2008. - Вип. 3. - С.261-264.

4. Гик В.В. Поняття “інновація” як об'єкт бухгалтерського обліку / Гик В.В. // Вісник Житомирського державного технологічного університету. 2010. - № 3 (53). - Ч. 2. - С.56-58.

5. Єрмолаєва В.В. Теоретичні основи дослідження інновацій / В.В. Єрмолаєва //Вісник Національного університету “Львівська політехніка” Серія: Проблеми економіки та управління. - 2010. - № 683 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/vnulp/Ekonomika/2010_683/53.pdf

6. Житнецький І.В. Економічна сутність інновацій та інноваційної діяльності в ринкових умовах господарювання / І.В. Житнецький, Ю.Г. Левченко // Харчова промисловість. - 2008. - № 7. - С. 117-121.

7. Іванова В.В. Дослідження теорії поняття інновації / В.В. Іванова // Журнал «Економіка Промисловості». - 2009. - №47(4). [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/eprom/2009_47/st_47_13.pdf

8. Ільїна К.О. Категоріальний апарат інноваційної теорії як фундамент запровадження інноваційно-інвестиційної моделі розвитку в Українську економічну систему / К.О. Ільїна // Науковий вісник національного лісотехнічного університету України: збірник науково-технічних праць. ? Львів : НЛТУ України. ? 2009. - Вип. 19.4. ? 316 с.

9. Косцик Р.С. Узагальнення та уточнення сутності і характерних особливостей інновацій / Р.С. Косцик // Економічний простір. Збірник наукових праць. - 2012. - №57 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2012_57/statti/20.pdf

10. Перебейнос Ю.В. Інновації та інноваційна діяльність як об'єкт державного регулювання: теоретичний аспект / Ю.В. Перебейнос // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2011. - Вип. 3. - С. 274-279.

11. Полінкевич О. М. Сутність економічних понять «інновація», «інноваційний процес» та «інноваційний розвиток підприємств» / О. М. Полінкевич // Збірник наукових праць. ЛНТУ. - 2010. - Вип. 7 (28). - Ч. 2. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/en_etei/2010_7_2/20.pdf

12. Рассихіна В.Є. Теоретико-методологічні проблеми визначення інновацій на сучасному етапі розвитку економіки України / В.Є. Рассихіна // Вісник Хмельницького національного університету. - 2009. - № 4, т.3. - С. 124-129.

13. Сиротинська Н. М. Зародження та розвиток теоретичних основ інновацій / Н. М. Сиротинська // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". - 2011. - № 714. - C. 399-405. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/13284

14. Федишин І.Б. Етимологічне походження та теоретичні засади категорії «інновація» та її класифікаційні ознаки / І.Б. Федишин / Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2012. - №3. - С. 42-47.

References

1. Avramova, O. Ye. аnd Kiz, E. S (2011), “То the problem of defining innovation”, Visnyk Natsional'noho tekhnichnoho universytetu “Kharkivskyj politekhnichnyj instytut”. Zbirnyk naukovykh prats. Tematychnyj vypusk: Aktualni problemy rozvytku ukrainskoho suspilstva., vol. 30, pp. 179.

2. Vlasova, I.V. (2009), “The nature and definition of innovation as an economic category: theoretical aspect”, Ekonomika ta pidpryiemnytstvo: zbirnyk naukovykh prats molodykh uchenykh ta aspirantiv, no. 22, available at: http://ir.kneu.kiev.ua:8080/handle/2010/487, (Accessed 14 Oct 2014).

3. Voloshyn, I. (2008), “The definition of the economic essence of innovation as an object of accounting and analysis”, Ekonomichnyj analiz, no. 3, pp. 261-264.

4. Hyk, V.V. (2010), “ The concept of “innovation” as the object of accounting ”, Visnyk Zhytomyrs'koho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu, vol. 3, no. 53, pp. 56-58.

5. Yermolaieva ,V.V. (2010), “ Theoretical basis of research innovation ”, Visnyk Natsional'noho universytetu “L'vivs'ka politekhnika” Seriia: Problemy ekonomiky ta upravlinnia, vol. 683, available at: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/vnulp/Ekonomika/2010_683/53.pdf, (Accessed 23 Sep 2014).

6. Zhytnets'kyj, I.V. аnd Levchenko, Yu.H. (2008), “The economic essence of innovation and innovation in the market economic conditions”, Kharchova promyslovist, vol. 7, pp. 117-121.

7. Ivanova, V.V. (2009), “The study of the theory of the concept of innovation”, Ekonomika Promyslovosti, vol. 47, no. 4, available at: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/eprom/2009_47/st_47_13.pdf, (Accessed 10 Sep 2014).

8. Ilina, K.O (2009), “The categorical apparatus of innovation theory as a Foundation for the introduction of innovative-investment development model in the Ukrainian economic system”, Naukovyj visnyk natsional'noho lisotekhnichnoho universytetu Ukrainy, no. 19.4, pp. 316.

9. Kostsyk, R.S. (2012), “Generalization and refinement of the essence and characteristics of innovation”, Ekonomichnyj prostir, vol. 57, available at: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2012_57/statti/20.pdf, (Accessed 27 Sep 2014).

10. Perebejnos, Yu.V. (2011), “Innovations and innovative activity as an object of state regulation: theoretical aspect ”, Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia, no. 3, pp. 274-279.

11. Polinkevych, O. M. (2010), “ The essence of economic concepts “innovation”, “innovation” and “innovative development of enterprises” ”, Zbirnyk naukovykh prats. LNTU, no. 2(57), available at: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/en_etei/2010_7_2/20.pdf, (Accessed 27 Осt 2014).

12. Rassykhina, V.Ye. (2009), “Theoretical and methodological problems of defining innovation at the present stage of development of economy of Ukraine”, Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, vol. 4, pp. 124-129.

13. Syrotynska, N. M. (2011), “The origin and development of the theoretical foundations of innovation”, Visnyk Natsionalnoho universytetu “Lvivska politekhnika”, vol. 714, pp. 399-405 available at: http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/13284, (Accessed 27 Sep 2014).

14. Fedyshyn, I.B. (2012), “The etymological origin and theoretical basis of the category “innovation” and its classification features”, Visnyk Vinnytskoho politekhnichnoho instytutu, vol. 3, pp. 42-47.

Размещено на Allbest.ru