Особливості стимулювання інвестиційної привабливості туристичних комплексів на основі їх кластеризації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості стимулювання інвестиційної привабливості туристичних комплексів на основі їх кластеризації

Постановка проблеми

Розвиток туризму в Україні, безперечно, має високий потенціал та подальші перспективи, виходячи з її географічних, природно-кліматичних, історико-архітектурних особливостей. Разом з тим, розвиток туристичного потенціалу має супроводжуватися підтримкою з боку держави шляхом застосування бюджетно-податкових стимулів, ступінь впливу яких повинен залежати від поточного рівня інвестиційної привабливості туристичного комплексу. Тобто, для підвищення ефективності бюджетно-податкового стимулювання потрібно, щоб воно було максимально адаптоване до специфіки об'єктів, на які спрямовується. Проте, на сучасному етапі не визначенні особливості застосування інструментів стимулювання інвестиційної привабливості, до прикладу, обласного, районного центру, звичайного міста, тощо. Відсутність виокремленості та конкретизації застосування стимулюючих інструментів залежно від специфіки території створює передумови для невиправданого надання бюджетно-податкових преференцій одним туристичним центрам, як наслідок маємо недоїмку податкових платежів до бюджету, та позбавлення їх для інших, ця ситуація поглиблюється обмеженими повноваженнями органів місцевого самоврядування та недосконалістю адміністративно-територіального устрою України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам створення, функціонування і розвитку кластерів в туристичній галузі присвячена значна кількість праць таких вчених, як Дишловий І.М., Забалдіна Ю. Б., Єрмакова О. А., Нездоймінов С. Г., Оленічева Ю. О. та інші. Проте, за сучасних умов проблеми кластеризації в туристичній галузі розглядаються з точки зору формування кластерів як інституційних утворень у межах одного туристичного центру, при цьому питанням кластеризації географічно-віддалених населених пунктів приділяється недостатньо уваги. Тому проведення кластерного аналізу міст з туристичним потенціалом в Україні є актуальним і потребує подальшого вивчення.

Постановка завдання. Основне завдання дослідження обумовлене актуальністю здійснення розподілу туристичних центрів на кластери, які б характеризувалися однорідністю базових показників соціально-економічного розвитку та формування на цій основі комплексу бюджетно-податкових стимулів, притаманних саме цій групі. В свою чергу, такий підхід уможливить використання специфічного набору стимулів окремо для кожної групи туристичних комплексів залежно від цілей такого стимулювання та вихідного рівня розвитку самих об'єктів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Зважаючи на те, що у практиці державного управління поширений підхід застосування бюджетно-податкового стимулювання залежно від рівня інвестиційної привабливості, останній в свою чергу зумовлений насамперед адміністративно-територіальним поділом, згідно якого очевидною стає вища інвестиційна привабливість обласного центру ніж, скажімо, районного. Ця ж ситуація підкреслюється, практично усіма методиками визначення інвестиційної привабливості територій. Як результат маємо диспропорції економічного розвитку, одним з напрямів подолання яких є кластерний аналіз, що дозволить знайти спільні проблеми та вирішувати їх використовуючи уніфікований набір інструментів. Як справедливо зауважує професор О. Ю. Бобровська, процес кластеризації економічних систем міст і регіонів слід розглядати як процес інтеграції їх економічних, соціальних та інших потенціалів, що здатен створювати інтегральний ефект, величина якого має синергетичний характер [2, с.11].

Отже, доцільним є здійснення кластерного аналізу для туристичних центрів України, який являє собою одну із задач інтелектуального аналізу даних, що полягає в розподілі множини об'єктів, кожен із яких характеризується певним набором ознак, на класи таким чином, що об'єкти з одного класу вважаються якісно подібними, а об'єкти з різних класів -- відмінними [6, с.59]. На першому етапі використання багатомірної кластеризації є зайвим ускладненням для туристичних комплексів. Тому більш виправданим є застосування комбінаційного групування шляхом розбивання кожної групи на підгрупи у відповідності з додатковими ознаками, спочатку за атрибутивними, а потім за кількісними ознаками.

При первинному групуванні, у якості атрибутивної ознаки доцільно обрати наявність історико-архітектурних, культурних, природніх цінностей, або туристичних атракційних об'єктів. Для цього, скористаємось підходом відомого науковця у сфері туризму, професора І.М. Школи, щодо районування туристичних центрів України, таким чином, на території України налічується 264 адміністративно-територіальних одиниць з туристичним потенціалом [13, 14].

Таблиця 1.Розподіл туристичних центрів за областями України

Основними вимогами до туристичних комплексів для проведення їх групування є:

- наявність розвиненої туристичної галузі та суміжних з нею галузей (що виключає населені пункти, спрямовані на розвиток зеленого туризму);

- наявність своєрідної циклічності в розвитку туристичної галузі, за якої розвиток одних видів діяльності стимулює розвиток інших та опосередковано сприяє власному зростанню;

- виділення одного і більше видів туризму, що є прибуткоутворюючим фактором для місцевих підприємств, організацій та населення.

На другому етапі атрибутивного групування необхідно оцінити ступінь розвитку туристичної інфраструктури, наявність якої є передумовою формування туристичного комплексу. Очевидно, що навіть наявність туристичних об'єктів місцевого чи національного значення на території сільського населеного пункту не дає підстав для розбудови потужного багатогалузевого туристичного комплексу, тому виключивши з об'єктів кластеризації села отримаємо 181 населений пункт, на території якого розташовані туристичні атракти. Перевагою зазначеного підходу є відсутність дрібних туристичних центів, наявність яких суттєво б ускладнювала проведення групування, виходячи з їх чисельності та невідповідності всім ознакам туристичного комплексу.

При подальшій побудові комбінаційних групувань доцільним є розподіл сукупності на групи за кількісною ознакою. У якості останньої варто обрати кількість населення, основними аргументами на користь такого підходу є:

1) туризм як сфера послуг потребує значних трудових ресурсів, а пропорції розподілу робочої сили між регіонами є практично такими самими, як і пропорції розподілу населення в цілому [11, с. 33];

2) саме кількість населення є визначальною для ряду інших показників, які лежать в основі методик інвестиційної привабливості, а саме кількість шкіл, лікарень та ліжок в них, забезпеченість об'єктами інфраструктури, у тому числі фінансово-кредитної та соціально-побутової, тощо;

3) показник кількості населення, на відміну від вартісних показників, таких як регіональний ВВП, обсяг інвестицій, розмір доходу на душу населення, що характеризують економічні межі виробництва та споживання, не в такій мірі прив'язаний до міжрегіональних економічних диспропорцій, саме для подолання яких і пропонується провести кластеризацію туристичних комплексів.

За результатами вторинного відбору отримано розподіл сукупності населених пунктів з кількістю населення від 902 осіб (смт. Ореанда) до 2 875572 осіб (м. Київ). На основі отриманих даних, відповідно до завдань систематизації проведемо структурну кластеризацію шляхом розподілу однорідної сукупності на групи, що характеризують її структуру за певними кластеризаційними ознаками.

На відміну від кластерного аналізу за якісним критерієм, де кількість груп має відповідати кількості рівнів градації ознаки, при кластеризації за кількісним критерієм вся множина сукупності значень ознаки має бути поділена на інтервали, при цьому можливі два підходи: дотримання рівних та нерівних інтервалів. Для визначення базових параметрів кластеризації скористаємось першим підходом та розрахуємо кількість класів і межі інтервалів за альтернативними підходами [12].

Таблиця 2Порівняльна характеристика підходів до формування кількості інтервалів при кластеризації

Примітка. n - кількість класів; N -- число спостережень;s - стандартне відхилення значень ряду спостережень; h - довжина інтервалу,(IQ) - різниця між верхнім та нижнім квартилем.

Число груп також залежить від типу ознаки покладеної в основу групування, від розміру сукупності та ступеня її варіації, тощо. В основу подальшої кластеризації має лягти підхідСтерд жесса, за якого при достатньо великих значеннях форма гістограми, побудована за методом біноміального розподілу використовується для апроксимації нормального статистичного розподілу. Вважається, що ця формула дозволяє будувати задовільні гістограми при числі спостережень менше 200, що підтверджує доцільність її вибору в результаті даного дослідження [5, с.41].

Таким чином, маємо 8 основних класів населених пунктів з туристичним потенціалом, інтервали яких зазначені у табл. 1. Наслідком групування за кількістю населення є діаграма (рис. 1.), що підтверджує нерівномірність результатів розподілу в межах одного класу та зумовлює необхідність їх подальшої кластеризації, в межах існуючих груп.

Рис. 1. Розподіл інтервалів І-VІІІ кластерів міст з туристичним потенціалом за Стерджессом

Зокрема у контексті даного дослідження, зупинимось на VІІІ класі, до якого належать переважно великі промислові та обласні центри України. Аналіз соціально-економічних показників зазначених міст свідчить про вищий рівень їх інвестиційної привабливості, що зумовлено, з однієї сторони, масштабом діяльності підприємств та величиною споживчого ринку, а з іншої, покладенням на них адміністративних функцій. Як справедливо зауважує, В. Л. Глибовець, «менші за розміром та нижчі за адміністративним рангом міста недоотримують фінансування на підтримку туристичних об'єктів та соціальної інфраструктури» [3, с.11.], що зумовлює необхідність перегляду існуючої політики бюджетно-податкового стимулювання інвестиційної привабливості туристичних комплексів на користь наступного VІІ класу міст.

Як уже зазначалось, є потреба у більш глибокій структурній кластеризації виділених груп міст для конкретизації особливостей їх туристичних комплексів, які, безумовно, мають підпорядковуватися суттєвій градації, виходячи з різноманітності провідних видів туризму цих міст, природно-кліматичних умов, історико-архітектурних, культурних об'єктів, розташованих на їх території. Так, до прикладу, неможливо застосовувати типові стимулюючі інструменти до м. Бердянськ та м. Мукачеве, хоча вони знаходяться у межах одного кластеру, проте мають абсолютно різний туристичний потенціал та різновекторну спрямованість інтересів відвідувачів.

Отже, саме різноплановість туристичної діяльності зумовлює необхідність подальшої структурної кластеризації туристичних центрів. Зауважимо, що насамперед таку кластеризації необхідно провести у межах VІІ кластеру міст, оскільки саме він містить найбільше значення середньоквадратичного відхилення.

Щодо рівня туристичного потенціалу, то одним з показників його вимірювання є наявність на території туристичного центру пам'яток внесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України [4], а саме пам'яток національного значення, яких налічується 891 та об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО [7, с.14]. Відтак, це дозволить уніфікувати пам'ятки різних видів - архітектури, містобудування, історії, археології, монументального мистецтва, науки і техніки, ландшафту, садово-паркового мистецтва з урахуванням адміністративно-територіального устрою України.

Таким чином, шляхом присвоєння значення «1» при наявності туристичних об'єктів такого роду та значення «0», за їх відсутності отримаємо вибірку з 13 туристичних центрів у межах VІІ класу, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 928 від 3 вересня 2009 р. «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» [9] та № 929 від 10 жовтня 2012 р. «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» [10].

Наступним кроком є формування системи кількісних показників, які б дозволили об'єднати туристичні центри за рівним економічного та туристичного розвитку. Орієнтуючись для проведення кластеризації на показники обсягів туристичних потоків та кількості малих підприємств на 10 000 населення, ми достатньо обґрунтовано зможемо оцінити як туристичний попит, так і можливість формування конкурентного середовища на базі малого бізнесу, наявність якого для туристичного сектору має вирішальне значення. Відсутність при оцінці вартісних показників соціально-економічного розвитку, як наслідку територіальних та галузевих диспропорцій вже обґрунтовувалось раніше. В той час, як мале підприємництво є важливим сектором вітчизняної економіки, який сприяє насиченості ринку товарами та послугами, створенню нових робочих місць, зменшенню безробіття, обумовлюючи його роль для туристичної сфери, як потужного двигуна економічного розвитку.

Для проведення кластеризації скористаємось програмним продуктом Statsoft Statistica 6.1.478 та представимо результати на рис. 2.

Рис. 2. Дендрограма ієрархічної кластеризації туристичних комплексів

Таким чином, отримаємо горизонтальну дендрограму, побудовану на основі зваженого (медіанного) центроїдного методу на базі метрики відстаней Чебишева. Серед усього різноміття метрик, вибір підходу Чебишева (sup-метрики), обумовлений необхідністю визначити досліджувані об'єкти як «piзні», якщо вони відрізняються по якомусь одному вимірюванню [5, с.41]. Ще одним аргументом застосування метрики Чебишева, це точність застосування мір близькості із арифметичними центрами кластерів, яка складає 0,97, тоді як за метриками Махаланобіса, Евкліда, квадратом Евкліда - 0,87 та за степеневою - 0,92 [5, с.43].

Використання зваженого центроїдного методу обумовлене тим, що на першому кроці кожен об'єкт утворює окремий кластер, координати цього об'єкта є центром (центроїдом) кластера. При злитті двох кластерів центроїд нового кластера розраховується як зважена за кількістю об'єктів в кожному кластері, тобто середнє значення центроїдів початкових кластерів. Таким чином, більше значення надається великим кластерам. У підсумку на кожному кроці алгоритму центроїд кластера розташовується в точці з середніми по всіх об'єктах кластера значеннями координат, що відповідає завданням кластеризиції.

Аналіз отриманої горизонтальної ієрархічної діаграми дозволяє стверджувати, що по мірі віддалення від об'єктів, на кожному етапі "послаблюючи" критерії унікальності обраних об'єктів, здійснюється їх об'єднання в один кластер. В результаті все більше число туристичних центрів групуються та агрегуються у більшу кількість кластерів, які дедалі сильніше різняться. У підсумку, на дванадцятому етапі всі об'єкти об'єднані разом. На дендрограмі горизонтальні осі відображають відстань, тому у кожному вузлі графа формується новий кластер, що дає змогу оцінити величину відстані утворення кластерів. За результатами проведеного аналізу методом об'єднання є можливість виявити кластери та інтерпретувати їх. Наприклад, цікавим з наукової точки зору є 9 етап, у вузлі якого у один кластер об'єднуються міста Кам'янець-Подільський, Ужгород, Мукачеве, Луцьк (які характеризуються розвитком замкового туризму), Умань та Біла Церква (на базі яких розміщені дендропарки «Софіївка» та «Олександрія»), що свідчить про достовірність проведеного аналізу. Разом з тим, такі центри морського туризму як Ялта та Бердянськ об'єднуються у кластер на останньому етапі за рахунок великої кількості відпочиваючих та вираженої сезонності туризму.

Для більш ґрунтовного аналізу отриманих результатів на базі інших кластерів можливе проведення первинного статистичного та імовірнісного аналізу, обчислення статистичних характеристик, відновлення нормального та сплайн-нормального (з 1 і 2 вузлами склеювання) розподілу, перевірка за допомогою критеріїв згоди Пірсона та Колмогорова відповідності відтвореного розподілу реальним даним, визначення границі норми [8, с.121].

Дійсно, кластерний підхід до побудови організаційних форм господарювання дозволяє позбавитись від значної частки проблем розвитку, удосконалити механізми управління, посилити спеціалізацію, кооперування і комбінування економічних видів діяльності і оптимізувати структуру господарських комплексів міст, раціонально використовуючи територіальний простір і ресурси [2, с.13. ]

Зауважимо, що всупереч поширеній думці, економічний кластер (як інституційне явище) не може бути реалізований у містах-мегаполісах, оскільки, як правило, ці міста характеризуються високим рівнем диверсифікації підприємств й відіграють іншу роль в світовій економіці [1, с. 8]. Виходячи з цього твердження та результатів попереднього аналізу, можна стверджувати, що маючи широкий асортимент різноспрямованих інструментів та важелів впливу на рівень інвестиційної привабливості, їх застосування не може залишатися системним, а має передбачати певну адаптивність до завдань, які мають відрізнятися для кожного конкретного кластеру.

Таблиця 3. Особливості застосування бюджетно-податкових інструментів для стимулювання інвестиційної привабливості туристичних комплексів

Отже, для кожного виду кластера, який підпадає під певний образ адміністративно-територіального утворення, доцільним є застосування специфічного набору стимулюючих інструментів. Це дасть змогу, з одного боку максимально врахувати потреби міст з різним рівнем туристичного розвитку, а з іншого здійснити впорядкування структури бюджетних видатків на туристичну галузь та можливу їх економію за рахунок обґрунтованого їх застосування. Звичайно, запропонований перелік не є вичерпним та в конкретних ситуаціях застосування стимулюючих інструментів має адаптуватися до вимог ринку та специфіки території.

Висновки і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Нові економічні реалії вимагають від України дієвих кроків у напрямку формування інвестиційної привабливості на принципово нових засадах, оскільки попередній досвід показав певні упущення у механізмі побудови сприятливого інвестиційного клімату. Серед таких упущень необхідно виділити відсутність конкретизації взаємоз'язку між інструментами інвестиційної привабливості та соціально-економічними умовами території, щодо якої вони застосовуються. Тому, перед формуванням інвестиційної привабливості туристичних комплексів доцільною є їх кластеризація. В свою чергу, це дозволить в подальшому більш виважено аналізувати і застосовувати дію інструментів бюджетно-податкового стимулювання відносно них. В перспективі подальших розвідок дане дослідження відіграє важливу роль у формуванні статистичного ряду розподілу туристичних центрів України, а правильне його використання дуже суттєве для обчислення зважених середніх. Це дозволить знайти середній образ українського туристичного центру та сформувати загальні орієнтири бюджетно-податкової політики розвитку туристичної індустрії.

Список літератури

туристичний кластеризація інвестиційний

1. Безуглий О. В. Державна політика розвитку інфраструктур в умовах існування регіональних економічних кластерів / О. В. Безуглий // Кластери як інструмент регіонального розвитку : матеріали науково-практичного семінару (м.Феодосія, 16-20 липня 2012 р.) / За ред. проф. В.В. Мамонової. - Х. : ХарРІ НАДУ, 2012. - С.6-9.

2. Бобровська О. Ю. Кластерна організація муніципальної економіки: від теорії до практичного здійснення / О. Ю. Бобровська // Кластери як інструмент регіонального розвитку : матеріали науково-практичного семінару (м.Феодосія, 16-20 липня 2012 р.) / За ред. проф. В. В. Мамонової. - Х.: ХарРІ НАДУ, 2012. - С. 10-14.

3. Глибовець В. Л. Суспільно-географічні аспекти дослідження міст як центрів туризму (на прикладі Столичного суспільно-географічного району): автореф. дис. ... канд. геогр. наук : 11.00.02 / В. Л. Глибовець ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. -- К., 2011. -- 22 с.

4. Державний реєстр нерухомих пам'яток України / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/294593

5. Єременко В. С. Дослідження алгоритмів проведення кластерного аналізу для вирішення задач неруйнівного контролю / В. С. Єременко, А. В. Переїденко // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2010. - Выпуск № 5 (43).- том 1. - С.40-43.

6. Кондратенко Н. Р. Iнтервальна нечітка кластеризація на основі альтернативних критеріїв якості / Н. Р. Кондратенко, О. О. Снігур // Наукові вісті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". - 2012. - № 2. - С. 59-66.

7. Об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні : пам'ятка / М-во культури України, Київ. нац. ун-т культури і мистецтв, Наук. б-ка ; уклад. О. О. Скаченко, наук. ред. Ю. М. Ключко. - К. : Вид. центр КНУКіМ, 2014. -71 с.

8. Приставка О. П. Інтегрована технологія кластерного аналізу / О. П. Приставка, М. Г. Сидорова // Вісник Академії митної служби України. Сер. : Технічні науки . - 2011. - № 1. - С. 110-122.

9. Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України: Постанова Кабінету Міністрів України № 929 від 10 жовтня 2012 р. // Офіційний вісник України. - 2012 р. - № 77. - Ст. 3119.

10. Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України: Постанова Кабінету Міністрів України № 928 від 3 вересня 2009 р. // Офіційний вісник України. - 2009. - № 68. - Ст. 2344.

11. Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів України (Повна версія). - К.:Київський міжнародний інститут соціології, 2014. - 389 с.

12. Сводка и группировка статистических данных / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.grandars.ru/student/statistika/gruppirovka-statisticheskih-dannyh.html

13. Туристично-рекреаційні ресурси України / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.stejka.com/ukr/ http://www.at-ua.com.

14. Школа І. М. Менеджмент туристичної індустрії: [навчальний посібник] / За ред. проф. І. М. Школи. - Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2003. - 662 с.

References

1. Bezuhlyj, O. V. (2012), “Government policy of infrastructure development in the face of regional economic clusters”, Мaterialy naukovo-praktychnoho seminaru [Materials of Scientific-practical seminar], Klastery iak instrument rehional'noho rozvytku [Clusters as a tool for regional development], Feodosia, Ukraine, 16-20 July 2012, pp. 6-9.

2. Bobrovs'ka, O. Yu. (2012), “Cluster organization of municipal economy: from theory to practical implementation”, Мaterialy naukovo-praktychnoho seminaru [Materials of Scientific-practical seminar], Klastery iak instrument rehional'noho rozvytku [Clusters as a tool for regional development], Feodosia, Ukraine, 16-20 July 2012, pp. 10-14.

3. Hlybovets', V. L. (2011), “Social and geographical aspects of the study of cities as centers of tourism (for example the Capital social-geographical district)”, Ph.D. Thesis, Economics and social geography, Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, Ukraine.

4. The official site of Ministry of Culture of Ukraine (2014) “State list of immovable monuments of Ukraine. Monuments of national importance”, available at:http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/294593 (Accessed 18 December 2014).

5. Yeremenko, V. S. and Pereidenko A. V. (2010), “The study of cluster analysis algorithms for solving problems of non-destructive testing”, Vostochno-Evropejskyj zhurnal peredovykh tekhnolohyj, vol. 5 (43), no. 1, pp. 40-43.

6. Kondratenko, N. R. and Snihur O. O. (2012), “Interval fuzzy clustering based on alternative quality criteria”, Naukovi visti Natsional'noho tekhnichnoho universytetu Ukrainy "Kyivs'kyj politekhnichnyj instytut", vol. 2, pp. 59-66.

7. Skachenko, O. O. and Kliuchko, Yu. M. (2014), Ob'iekty Svitovoi spadschyny YuNESKO v Ukraini [UNESCO World Heritage sites in Ukraine], Vyd. tsentr KNUKiM, Kyiv, Ukraine.

8. Prystavka, O. P. and Sydorova M. H. (2011), “Integrated technology of cluster analysis”, Visnyk Akademii mytnoi sluzhby Ukrainy. Ser.: Tekhnichni nauky, vol. 1, pp. 110-122.

9. Cabinet of Ministers of Ukraine (2012), “Resolution "On introduction of cultural heritage of national importance to the State list of immovable monuments of Ukraine"”, Ofitsijnyj visnyk Ukrainy, vol. 77, p. 3119.

10. Cabinet of Ministers of Ukraine (2009), “Resolution "On introduction of cultural heritage of national importance to the State list of immovable monuments of Ukraine"”, Ofitsijnyj visnyk Ukrainy, vol.68, p. 2344.

11. (2014), Rejtynh investytsijnoi pryvablyvosti rehioniv Ukrainy (Povna versiia) [Rating of investment attractiveness of regions of Ukraine (Full version)], Kyivs'kyj mizhnarodnyj instytut sotsiolohii, Kyiv, Ukraine.

12. The Encyclopedia of economist (2014) “Summary and grouping of statistical data”, available at: http://www.grandars.ru/student/statistika/gruppirovka-statisticheskih-dannyh.html (Accessed 18December 2014).

13. The Tourist portal of Ukraine (2014) “Tourist and recreational resources of Ukraine”, available at: http://www.at-ua.com (Accessed 19 December 2014).

14. Shkola, I. M. (2003), Menedzhment turystychnoi industrii [Management of tourism industry], ChTEI KNTEU, Chernivtsi, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru