Формування організаційного забезпечення проведення рейтингових оцінок суб’єктів ринку інвестицій

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Київський університет імені Бориса Грінченка, м. Київ

Формування організаційного забезпечення проведення рейтингових оцінок суб'єктів ринку інвестицій

А.Ю. Рамський, к. е. н., доцент, доцент кафедри

фінансів, менеджменту та економіки,

Анотація

Стаття присвячена проблемі формування організаційного забезпечення проведення рейтингових оцінок суб'єктів ринку інвестицій. Особливу увагу приділено проблемі достовірності визначення рейтингу, оскільки застосовуються різні авторські методики, розрахунки, за якими отримуються різні результати, відсутність відповідальності про достовірність рекомендацій робить таку інформацію малокорисною для первинного інвестора - домогосподарства. Виявлено що сьогодні рейтинги ґрунтуються на оцінках фінансової установи і не враховують окремі продукти. Доведено, що запровадження складання рейтингу всіх програм, проектів, які пропонуються на ринку інвестицій та рівень їх гарантування унеможливить втрати домогосподарств через наявність асиметричної інформації та через інші ризики. На ринку інвестицій рейтинг як професійна оцінка має проводитися не лише за банками, а й за всіма інвестиційними продуктами ринку (банківськими, страховими, пенсійними тощо).

Ключові слова: рейтингові оцінки, ринок інвестицій, інвестиційний продукт, домогосподарство, фінансова безпека.

рейтинговий інвестиція домогосподарство ризик

Annotation

A. Ramskyi,

Ph.D. in Economics, associate professor of the chair for finances,

management and economics, Borys Grinchenko Kyiv University, Kyiv

FORMING OF ORGWARE LEADTHROUGH OF RATINGS ESTIMATES OF SUBJECTS MARKET OF INVESTMENTS

The article deals with the problem of formation organizational support of rating market investment. Particular attention is paid to the problem of reliability ranking, because there are different proprietary methods, calculations, which are obtained different results, lack of responsibility on the reliability of recommendations makes little use such information for initial investors - households. Revealed today that the ratings are based on estimates of the financial institution and does not take into account individual products. It is proved that the introduction of a rating of programs and projects that are offered on the market and the level of investment guarantee will prevent loss of households due to asymmetric information and by other risks. In the investment market rating as a professional assessment should be carried out not only banks, but also for all investment products market (banking, insurance, pension, etc.).

Key words: rating assessment, market investments, investment product, household, financial security.

Постановка проблеми.

Інвестиційна діяльність супроводжується можливістю втрат унаслідок операційних, ринкових, макроекономічних та інших ризиків як для самих суб'єктів ринку інвестицій, так і для їхніх клієнтів, інвесторів, органів банківського нагляду, тому потенційні вкладники потребують систематизованої, повної та достовірної інформації для прийняття інвестиційних рішень. Усе частіше орієнтиром для прийняття виважених рішень слугують міжнародні рейтингові методики оцінювання банківської діяльності.

Дослідженням сутності кредитних рейтингів, їх впливу на інвестиційні рішення займались такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як Д.М. Гапчин, В.І. Ляшенко, І.П. Мінус, В.П. Ніколаєв, В.М. Шелудько, Д. Фельдман, М. Хоудрі та інші. Однак питання пов'язані з розвитком системи національного рейтингового оцінювання та значення кредитних рейтингів для створення економічних передумов, за яких фінансова поведінка домогосподарств на ринку інвестицій буде очікуваною щодо придбання інвестиційного продукту у науковій літературі залишаються малодослідженими.

Постановка завдання.

На основі наведеного вище можна сформулювати завдання дослідження, яке полягає в розробці теоретичних і методичних особливостей запровадження шкали оцінювання окремих інвестиційних проектів та програм, інших інвестиційних продуктів, базуючись на Національній рейтинговій шкалі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України.

Виклад основного матеріалу.

Важливим, окрім забезпечення постійних доходів, як ресурсної бази, що формує заощадження, є цивілізований ринок інвестицій, існування якого передує трансформації заощаджень у інвестиційний потенціал. Високі ризики інвестування та правова незахищеність первинних інвесторів домогосподарств призупиняє процеси інвестування. При цьому практика останніх двадцяти років показує, що лише декларативна норма захисту прав не спроможна уникати від фінансових втрат домогосподарств.

Найкращим шляхом забезпечення процесу інвестування та економічного зростання є політика розвитку інституційного середовища, забезпечення макроекономічної стабільності, соціального консенсусу в суспільстві, низької вартості ведення бізнесу та прозорих і зрозумілих правил діяльності судової системи [1].

Тому, на нашу думку, цю проблему слід вирішувати не лише збільшуючи доходи та надаючи додаткові види державної підтримки домогосподарствам, а й забезпечуючи формування ринку інвестицій та посилюючи державний й громадський контроль за виконанням фінансових зобов'язань.

Створенню економічних передумов, за яких фінансова поведінка домогосподарств на ринку інвестицій буде очікуваною щодо придбання інвестиційного продукту, мають передувати заходи з оцінки та визначення рейтингу фінансової безпеки інвестиційних продуктів, а також діяльності його власника або фінансового комерційного посередника, який розміщує ці продукти на ринку.

Зарубіжний досвід застосування професійних оцінок фінансового стану, стійкості суб'єктів фінансового ринку, зокрема для прийняття домогосподарствами фінансових рішень, показав дієвість проведення рейтингових розрахунків та формування і періодичне оновлення рейтингів різної спрямованості.

Введення у законодавче поле категорії рейтинг банків та інших фінансових корпорацій створило передумови для переведення оцінки у площину загальнодоступних професійних консультацій. Проте, залишається невирішеною проблемою достовірність включення та визначення рейтингу, оскільки застосовуються різні авторські методики, розрахунки, за якими дають різні результати. Це може ввести домогосподарства в оману при прийнятті фінансових рішень і у подальшому позначатиметься на їхній фінансовій поведінці.

Наприклад, методика Р. Корнилюка включає трактування «рейтингу банку» та порядок формування вибірки і послідовність розрахунків. Рейтинг банків визначено як ранжування банків України на підставі комплексної оцінки їх стресостійкості та лояльності вкладників. У науковій літературі є й інші визначення терміну «рейтинг банку». На практиці використовують три основні методи побудови рейтингу: номерний, бальний та індексний. Найвідомішими системами рейтингування банків є системи, розроблені світовими лідерами у цій сфері - рейтинговими компаніями Standard& Poor's, Moody's Investors Service та Fitch Ratings. Національний банк визначає рейтинг банків за результатами кожної інспекційної перевірки. Базовим вважають рейтинг, визначений за результатами останньої інспекційної перевірки банку. Поряд з рейтингуванням банків Національним банком існує система внутрішніх банківських рейтингів. Внутрішні рейтинги - це стандартизована оцінка індивідуального кредитного ризику, яка виражається як узагальнений показник, що має літерну або цифрову семантику. Банк визначає рейтинг контрагента самостійно, на підставі внутрішньої методології [2].

Рейтинг враховує найбільш важливі показники з відкритих джерел інформації, що впливають на вибір банку для вкладу. Вибірка банків для рейтингу включає банки 1-3 груп за класифікацією Національного банку України, що активно працюють на ринку роздрібних депозитів, а також окремі банки з 4-ї групи з обсягом депозитів фізичних осіб більше 1 млрд грн. З рейтингової вибірки виключаються неплатоспроможні банки, в яких здійснюється тимчасова адміністрація. Періодичність розрахунку рейтингу: щокварталу не пізніше одного календарного місяця після публікації квартальної звітності банків НБУ. Джерела інформації: показники фінансової звітності банків та інша необхідна інформація з відкритих джерел: офіційних сайтів банківських регуляторів, банків, банківських асоціацій, рейтингових агенцій тощо.

Таким чином, значна кількість рейтингів банків за різними критеріями оцінок експертів, які у своїй більшості є суперечливими або протилежними, відсутність відповідальності про достовірність рекомендацій робить таку інформацію малокорисною для первинного інвестора - домогосподарства. З іншого боку, своєчасна непроінформаваність домогосподарств призводить до збільшення вкладників банків, які можуть знаходитися на межі банкрутства (або фіктивного банкрутства). Фіктивність банкрутства у сукупності з елементами шахрайства призводитиме до додаткових втрат Фонду гарантування вкладів фізичним особам.

Проте, для домогосподарств гарантування вкладів (крім вкладів, оформлених за індивідуальними умовами) робить розміщення останніх більш безпечним. Таким чином, основним економічним важелем є створення Фонду гарантування вкладів фізичним особам за визначеними державним регулятором інвестиційними продуктами, формування належної інформаційної системи на ринку інвестицій.

На сьогодні рейтинги ґрунтуються на оцінках фінансової установи і не враховують окремі продукти. Останнім часом набувають популярності індивідуальні проекти. Головний критерій «індивідуальності» вкладу - відмінність його умов від стандартної пропозиції банку. Основними критеріями відмінностей, як правило, є розмір процентної ставки, форма виплати відсотків (щомісяця, щокварталу, наприкінці строку або авансом), а також термін дії договору. Банки розміщують стандартні умови депозитних програм на своїх сайтах, в рекламних або інформаційних буклетах у відділеннях і в самих договорах. До індивідуальних проектів належать варіанти лотерейних надбавок, коли клієнти «витягують» свою надбавку як у лотерейному розіграші. При цьому домогосподарствам можуть не повідомити інформацію щодо незабезпечення депозитів, наданих на індивідуальних умовах Фондом гарантування вкладів фізичним особам.

Відповідно до законодавства вкладник повинен бути повідомлений про те, що його кошти розміщуються на індивідуальних умовах. У будь-якому банківському депозитному продукті вказуються стандартні терміни, початкові суми, можливість поповнення, процентні ставки і т.д. Після цього продукт затверджується і автоматизується у відповідній обліковій програмі, після чого доступ до модифікації стандартного продукту в обліковій програмі закривається [3].

Таким чином, запровадження складання рейтингу всіх програм, проектів, які пропонуються на ринку та рівень їх гарантування унеможливить втрати домогосподарств через наявність асиметричної інформації (включення депозитного договору до категорії «за індивідуальних умов» без відома вкладника), через інші ризики.

На ринку інвестицій рейтинг як професійна оцінка має проводитися не лише за банками, а й за всіма інвестиційними продуктами ринку (банківськими, страховими, пенсійними тощо).

На нашу думку, позитивним є законодавче закріплення вимог до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів та інших фінансових установ.Відповідно до Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 11.07.2013 р. № 2262 рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика-нерезидента та перестраховика-нерезидента на дату укладення договору страхування повинен відповідати рівню рейтингів не нижчому, ніж за класифікацією таких міжнародних рейтингових агентств: „A.M.Best” (США) - „В+”; „Moody's Investors Service” (США) - „Baa”; „Standard & Poor's” (США) - „BBB”; „Fitch Ratings” (Великобританія) - „BBB” (у разі його оприлюднення в бюлетенях міжнародних рейтингових агентств або розміщення на офіційних веб-сайтах відповідних агентств у Інтернеті). Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2012 р. № 1767 визначено порядок подання інформації уповноваженими рейтинговими агентствами.

Формування організаційного забезпечення проведення рейтингових оцінок може прискорити запровадження її для цілей інвестування.

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.05.2007 р. № 1042 затверджено правила визначення уповноваженим рейтинговим агентством рейтингової оцінки за Національною рейтинговою шкалою (рис. 1).

Рис. 1 Методичні та організаційне забезпечення рейтингових агентств

Джерело: складено за нормами Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.05.2007 р. № 1042.

Цим рішення встановлено, що Методика визначення рейтингової оцінки за Національною шкалою, а також зміни до неї затверджуються уповноваженим рейтинговим агентством протягом 5 робочих днів і надсилаються до Комісії. Враховуючи, що з часу набрання чинності цього рішення (з 2007 р.) не склалося єдиної методики, що передбачає отримання достовірних рейтингових оцінок, доцільно цю функцію передати до державного регулятора.

Національну рейтингову шкалу було гармонізовано зі шкалою міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor's (Рішення ДКЦПФР від 27.12.2007 р. № 2314 «Щодо встановлення відповідності рівнів рейтингових оцінок за шкалою міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor's рівням за Національною рейтинговою шкалою [4]»). Порівняльний аналіз показав, що відхилення існує лише за критерієм дефолтного стану та рівня погашення боргів «uaSD».

Запровадження здійснення рейтингових оцінок та наділення державного регулятора контрольними функціями, зокрема НКЦПФР щодо ведення Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств; видання їм Свідоцтва про включення до Державного реєстру; встановлення порядку подання Рейтинговим агентством інформації; визначення переліку міжнародних рейтингових агентств, які мають право визначати обов'язкові за законом рейтингові оцінки емітентів та цінних паперів, контрою за їх діяльністю, не будуть дієвими без запровадження фінансово-матеріальної відповідальності експертів і рейтингових агентств, які проводять такі оцінювання.

Під фінансово-матеріальною відповідальністю нами розуміється участь у розподілі збитків або втрат від операцій, проектів, які підлягали оцінюванню і мали високі або помірні рейтинги. Страхування такої діяльності Рейтинговими агентствами надасть можливість розподілити ризики і зменшити їх вплив на фінансові ресурси. Участь у збитках первинних інвесторів - домогосподарств комерційних фінансових посередників та власників зменшить рівень асиметричності інформації, посилюватиме рівень достовірності оцінок та позитивно позначатиметься на фінансовій поведінці домогосподарств.

Крім цього, пропонується запровадити шкалу оцінювання окремих інвестиційних проектів та програм, інших інвестиційних продуктів, базуючись на Національній рейтинговій шкалі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України [4]. Запропонована нами кодифікація матиме два рівні (табл. 1):

1 - рейтинг установи, підприємства, емітента тощо;

2 - рейтинг інвестиційного продукту (проекту, програми), який встановлюється з урахуванням рівня гарантованості, забезпеченості у Державному фонді, страхуванням ризиків тощо.

Таблиця 1 Рейтингова шкала з оцінки інвестиційного продукту (проекту, програми)

Джерело: розроблено автором, що відповідає національній рейтинговій шкалі, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 р. № 665.

Висновки

Підводячи підсумок, слід зазначити, що у процесі прогнозування інвестиційного потенціалу мають враховуватися рівень асиметричності інформації, привалювання інвестиційно-позитивних чи інвестиційно-негативних міжсекторальних зв'язків, а також застосовуваність і дієвість економічних методів узагальненої рейтингової оцінки інвестиційних продуктів у розрізі інституційних секторів економіки.

Література

1. Вдовиченко А.М. Фінансовий потенціал населення в умовах інноваційного розвитку економіки України : автореф. дис. на здобуття наукогового спупеня к.е.н. - спец. 08.00.08 «Гроші, фінанси і кредит», Ірпінь -2010. - 20 с.

2. Арбузов С.Г. Банківська енциклопедія / С.Г. Арбузов, Ю.В. Колобов, В.І.Міщенко, С.В.Науменкова. - К. : Центр наукових досліджень Національного банку України: Знання, 2011. - 504 с.

3. Кононенко К. Состоятельным клиентам уменьшают гарантии // [Електронний ресурс]. - Доступний з : <http://minfin.com.ua/2014/04/10/2257435/>.

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 р. № 665 «Про затвердження Національної рейтингової шкали». [Електронний ресурс]. - Доступний з : <http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/665-2007-%D0%BF>.

References.

1. Vdovychenko A.M. (2010) “The financial potential of the population in terms of innovative development of economy of Ukraine”, Ph.D. Thesis, Money, finance and credit, Natsional'nyj Universytetderzhavnoi podatkovoi sluzhby Ukrainy, Irpin', Ukraine.

2. Arbuzov S.H. (2011), Bankivs'ka entsyklopediia [Banking encyclopedia], Tsentr naukovykh doslidzhen' Natsional'noho banku Ukrainy: Znannia, Kyiv, Ukraine.

3. Finansovyj portal Minfin (2014), “Wealthy clients to reduce warranty”, available at: http://minfin.com.ua/2014/04/10/2257435 (Accessed 20 October 2014).

4. Cabinet of Ministers of Ukraine (2007), “Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On approval of the National Rating Scale"”, available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/665-2007-%D0%BF (Accessed 30 October 2014).

Размещено на Allbest.ru