Особливості оцінки рівня забезпечення фінансової стабільності в українській економіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості оцінки рівня забезпечення фінансової стабільності в українській економіці

О.О. Пономаренко

аспірант кафедри міжнародної економіки, ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ»

У роботі оцінюється рівень забезпечення фінансової стабільності на основі показників інформаційного, торгового та фінансового каналів. Саме через них здійснюється вплив зовнішнього сектору економіки на фінансову стабільність, згідно із теорією міжнародного поширення нестабільності. При цьому в статті враховано особливості функціонування української економіки. Для обчислення економетричної моделі використовувався математичний пакет STATISTICA. Рівень фінансової стабільності визначався інтегральним показником фінансової стабільності та розраховувався у межах від 0 до 1. У результаті аналізу виявлено, що фінансова система України мала найвищу стабільність у ІІІ кварталі 2012 року, найнижчу - у 2008 році (за період вивчення 2008-2013рр.). Цьому сприяли як тенденції розвитку світової економіки, так і результати внутрішньої політики держави.

Ключові слова: фінансова стабільність, інтегральний показник фінансової стабільності, торговий канал, фінансовий канал, інформаційний канал.

The level of financial stability based on indicators of information, trade and financial channels is estimates in the paper. According to the theory of international spread of instability the impact of the external sector on the financial stability are distributed through these channels. It was taken into account the peculiarities of the Ukrainian economy. It was used mathematical package STATISTICA for making the econometric model. The level of financial stability was determined by the integral indicator of financial stability and calculated in the range from 0 to 1. The analysis revealed that the financial system of Ukraine had the highest level of stability in the third quarter of 2012, the lowest - in 2008 (during the period of study 2008-2013). It was promoted as a trend of the global economy and the results of internal state policy.

Keywords: financial stability, integral indicator of financial stability, trade contagion, financial contagion, informational contagion.

Постановка проблеми. Численні фінансові кризи охопили ряд країн у 80-90х роках ХХ століття, а вже у 2007-2009рр. досягли світових масштабів. Під впливом розвитку інформаційних і комп'ютерних технологій, глобалізаційних процесів та ринкових механізмів, а, як наслідок, обмеження державного регулювання національні ринки зазнали суттєвих змін. На сьогодні будь-які зміни в економіці однієї країни через різні канали розповсюдження міжнародного інфікування призводять до погіршення стану збалансованості інших держав. Українська економіка не є виключенням. Така взаємопов'язаність та взаємозалежність країн світу зумовлює необхідність оцінки рівня фінансової стабільності України з огляду на вплив зовнішнього сектору економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження теми оцінки рівня фінансової стабільності держави стає більш актуальним останнім часом. Зокрема, зарубіжні фахівці Берг, Ейхенгрін, Дж. Камінськи, Кумар, С. Лізондо, Паттілло, К. Рейнхарт, Франкель і Роуз та ін. виходять із трьох основних підходів: «методу сигналів», якісного аналізу та економетричного моделювання [6, c. 45-67]. Крім того, вони засвідчують високу прогностичну здатність показників у першу чергу грошово-кредитної сфери, що особливо важливо при виявленні нестабільності на фінансових ринках. Однак більшість із запропонованих моделей неможливо застосувати в Україні у зв'язку з недоступністю (закритістю) частини статистичних даних та високим рівнем «шуму» інших індикаторів. Вітчизняні науковці та фахівці із НБУ, Інституту прогнозування НАН, зокрема Т. О. Маринич, Є. В. Степанюк, А. І. Шкляр розробляли інші моделі, які стосуються переважно раннього сповіщення кризи та оцінки сучасного стану фінансової системи.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Ураховуючи той факт, що існуючі підходи для оцінки рівня фінансової стабільності не є універсальними та стосуються в основному внутрішніх секторів економіки, недостатньо дослідженими є питання впливу зовнішнього сектору на забезпечення фінансової стабільності.

Метою даної статті є розробка моделі оцінки рівня фінансової стабільності, враховуючи особливості функціонування економіки України.

Виклад основного матеріалу. Проблема забезпечення фінансової стабільності впродовж останніх років стала однією з основних для інститутів держави. Адже будь-які кризові явища не лише призводять до зниження економічної активності, зокрема, спаду виробництва, але в цілому і до погіршення добробуту громадян.

Однак для проведення виваженої поступової державної політики у сфері забезпечення фінансової стабільності необхідно постійно проводити моніторинг рівня збалансованості фінансової системи. Оскільки Україна має економіку малого типу, при побудові моделі варто звернути особливу увагу на вплив зовнішнього сектору. У систему оцінювання фінансової стабільності країни слід покласти систему певних показників, які характеризують різні канали розповсюдження нестабільності (згідно теорії міжнародного інфікування) [1, c. 12].

При цьому результативною змінною (регресантом) є інтегральний показник фінансової стабільності. Крім того, одним із основних завдань для розгляду є визначення конкретного рівня стабільності системи в умовах різної готовності суб'єктів ринку стосовно ведення фінансової діяльності та ділової активності на основі вхідних параметрів із економічних величин. Періодом дослідження вибрано 2008-2013рр. у квартальних величинах. При побудові моделі першочерговим завданням було встановлення залежності фінансової стабільності України від основних макроекономічних показників у математичному вигляді. Основною задачею моделі було відображення повноцінної точної (з прийнятим рівнем похибки) оцінки результуючого показника (інтегрального показника фінансової стабільності) на кожному з етапів емпіричного аналізу.

Для реалізації даної мети було окремо розглянуто вплив кожного каналу на стан фінансової системи, а потім поєднано його в єдине спільне значення по системі. Слід відзначити, що початкової залежності для відправної точки дослідження немає, оскільки результуюча ознака є невідомою величиною. При оцінці рівня фінансової стабільності перш за все введено умовний інтегральний показник фінансової стабільності (FS). При наявності багатьох незалежних факторів можна провести факторний аналіз, об'єднавши регресори в одну чи декілька груп. Він дозволяє статистично провести дослідження впливу чинників на результативний показник на основі відомих даних. При побудові моделі також враховувався той факт, що дані факторного аналізу можуть включати в себе рівень впливу певної ознаки на результат як в прямому, так і у зворотному значенні. Крім цього, при дослідженні групи схожих показників та прояві їх взаємовідносин між собою можливо отримати відносні коефіцієнти впливу цих факторів на результуючу ознаку, що будуть виражені в стандартизованому вигляді (тобто, приведені до однієї розмірності).

Статистичну базу регресорів склали 37 незалежних показників впливу на фінансову стабільність, які умовно були розподілені на 3 канали даних згідно теорії міжнародного інфікування. Зокрема, інформаційний канал характеризує 3 показники, торговий - 10 показників, а фінансовий - 24 показники. Ураховуючи всі технічні можливості для дослідження різних залежностей на основі зібраних матеріалів попереднього періоду математичного пакету STATISTICA, його було вибрано для проведення факторного аналізу. Інформаційною базою стали статистичні матеріали Національного банку України, Міністерства фінансів України, ПАТ «Фондова біржа» [2; 3; 4]. Слід відзначити, що досліджувані незалежні показники мають різну співрозмірність. Зокрема, використовуються абсолютні, відносні, бінарні показники та індикатори, що розраховані на основі методу експертних оцінок. Тому спочатку потрібно завантажити вхідні показники та стандартизувати їх. Це допоможе привести їх до однієї розмірності.

Після цього був проведений факторний аналіз для показників кожного каналу даних окремо. Це гарантує відхід від можливої похибки незіставності даних в групі і дозволяє виокремити вплив кожної групи на результуючий показник окремо. У результаті отримуємо інформацію по факторним впливам всередині інформаційного каналу. На рисунку 1 показано рівні взаємодії факторів між собою та значущість впливу на результативну ознаку. При цьому знак вказує на те, яким чином буде реалізовуватися зв'язок: прямо чи обернено. Це вплине на остаточне рівняння розрахунку результативної ознаки. Параметр поясненої змінної показує ступінь похибки розрахунків у відсотках. Як видно із даних рисунка 1, вона невелика і становить близько 2%.

Рис. 1. Вплив інформаційного каналу на фінансову стабільність

Ці величини можна використати для побудови залежності інтегрального показника інформаційного каналу від вхідних даних, що розглядаються (формула 1).

(1)

інтегральний фінансовий стабільність криза

де ІС - стабільність за інформаційним каналом

PS - (political stability) - політична стабільність (бінарний показник, «0» вказує на політичну нестабільність, а «1» - стабільність)

PFTS - індекс ПФТС

BEI - (business expectation index) - індекс ділових очікувань.

Аналогічно методиці визначення стабільності за інформаційним каналом виділяються коефіцієнти для показників торгового каналу (рисунок 2). При цьому значущими є 6 параметрів із 10 досліджуваних. Найменш значимими показниками торгового каналу є відношення сальдо рахунку поточних операцій до ВВП та експортна квота. Саме значущі параметри вносять найбільші корективи в інтегральний показник фінансової стабільності. Частина з них впливає на регресант безпосередньо, а деякі - з протилежним знаком. При цьому рівень похибки відносно незначний і дорівнює 5%.

Рис. 2. Вплив торгового каналу на фінансову стабільність

Після цього сформовано формула для розрахунку стабільності торгового каналів (формула 2).

(2)

де ТС - (trade contagion) - стабільність за торговим каналом

EXP - експорт товарів і послуг, млрд. дол. США

IMP - (import) - імпорт товарів і послуг, млрд. дол. США

CA\GDP - відношення сальдо поточного рахунку до номінального ВВП, %

reer - реальний ефективний обмінний курс

EXPq - експортна квота, %

IMPq - імпортна квота, %

EO - відкритість економіки, %

Kexp\imp - коефіцієнт покриття експортом імпорту

CA - сальдо рахунку поточних операцій, млрд. дол. США

TB - сальдо торгового балансу, млрд. дол. США

Дані для показників фінансового каналу визначені таким же чином, як і для торгового та інформаційного каналів (рисунок 3).

Рис. 3. Рівень впливу показників фінансового каналу на фінансову стабільність

Після цього отриманий результат можна звести до загального рівняння для знаходження стабільності за фінансовим каналом (формула 3).

(3)

де FC - стабільність за фінансовим каналом

ExD\GDP - відношення зовнішнього боргу до ВВП, %

OER - офіційний обмінний курс гривні до долару США, грн./дол. США

CB\GDP - відношення сальдо зведеного бюджету до ВВП, %

SB\GDP - відношення сальдо державного бюджету до ВВП, %

SB - сальдо державного бюджету (України), млрд. дол. США

CB - сальдо зведеного бюджету (України), млрд. дол. США

UAH(loans-dep) - сальдо кредитів та депозитів у гривні, %

FOR(loans-dep) - сальдо кредитів і депозитів в іноземній валюті, %

IIP - чиста міжнародна інвестиційна позиція, млн. дол. США

IR\ExD - відношення міжнародних резервів до короткострокового зовнішнього боргу, %

AIR - достатність міжнародних резервів через індикатор МВФ, %

IR\MB - відношення міжнародних резервів до монетарної бази, %

IR\M2 - відношення міжнародних резервів до грошового агрегату М2, %

PI - портфельні іноземні інвестиції, млн. дол. США

IR - міжнародні резерви, млрд. дол. США

FDI - прямі іноземні інвестиції, млн. дол. США

mm - грошовий мультиплікатор

GDP - номінальний ВВП, млн. грн.

ExD - зовнішній борг, млн. США

CPI -- індекс споживчих цін

rr - облікова ставка центрального банку, %

IRimp - міжнародні резерви у місяцях імпорту, міс.

PPI - (producer price index) - індекс цін виробників

Kfor -частка іноземного капіталу в банківській системі, %.

Унаслідок дослідження кожного каналу окремо можна далі сформувати інтегральний показник фінансової стабільності як сума корегованих величин, розрахованих раніше, об'єднавши формули 1-3 в єдину систему. Інтегральний показник матиме межі від о до 1, де «0» - фінансова система нестабільна, а «1» - повністю збалансована. Коригування здійснюється по принципу розрахунку коефіцієнтів в залежності від важливості каналу. У результаті отриманих даних можна провести розрахунки для інтегрального значення інформаційного, торгового та фінансового каналу по кожному періоду і визначити фінансову стабільність. При цьому слід враховувати, наскільки один канал може впливати на фінансову стабільність (формула 4).

(4)

де FS - фінансова стабільність

Таблиця 1. Рівень фінансової стабільності в цілому та її складових у 2008-2013рр.

Результатом розрахунків є рівень фінансової стабільності держави в 42% за весь досліджуваний період (див. табл. 1). Піки припадали на 2011, 2012 і початок 2013 року.

Для визначення правильності розрахунків та логіки побудови моделі необхідно перевірити її на адекватність отриманих результатів. Для цього побудуємо на основі отриманих вже даних залежної змінної нелінійну багатофакторну регресійну залежність. Іншими словами, тепер отримані раніше значення на основі побудованої моделі здійснюють вплив на формування нелінійної регресійної моделі. У випадку, якщо системі вдасться побудувати адекватну модель зі значущим коефіцієнтом детермінації, то можна цілком стверджувати, що отримані раніше результати можуть бути повністю використані для розгляду питання забезпечення фінансової стабільності. При цьому відзначимо, що так як використовуємо даний метод перевірки, перевіряємо в основному ті показники, які відображають найменший рівень залежності (впливу) на інтегральний показник фінансової стабільності. На 20-му ітераційному кроці позмінного включення-виключення факторів система формує залежність із коефіцієнтом детермінації в 99% (рисунок 4).

Рис. 4. Результати нелінійної регресійної моделі

Для перевірки її адекватності проводять аналіз залишків. Вони повинні підпадати під опис нормальним розподілом і при цьому мати мінімальний розкид значень. Рисунки 5-6 якраз це і підтверджують. Виходячи із отриманих результатів, слід відзначити, що отримані дані при пошуку фінансової стабільності держави можна вважати адекватними.

Рис. 5. Розподіл залишків

Як видно із даних із рисунку 5, модель має цілком близький до оптимального рівня нормальний розподіл.

Рис. 6. Нормальна ймовірність фінансової стабільності за графіком залишків

Таким чином, за період 2008-2013 рр. українська економіка мала в основному незначний рівень фінансової стабільності. Виключенням лише став період кінець 2012-початок 2013рр., коли відчувався ефект зовнішнього відродження економіки після світової фінансової кризи, відносно стабільна політична ситуація в країні, позитивний вплив на економіку та в цілому імідж держави проведення чемпіонату Європи із футболу Євро-2012, а також використання значної кількості міжнародних резервів, накопичених у попередні роки. Саме останні згладжували всі економічні проблеми та підтримували відносну стабільність фінансової системи.

Висновки

Отже, при дослідженні фінансової стабільності було розроблено економетричну модель, яка відображає вплив зовнішнього сектору економіки на інтегральний показник фінансової стабільності. При цьому, згідно теорії міжнародного розповсюдження нестабільності, враховувався той факт, що в основному поширення негативного імпульсу відбувається через інформаційний, торговий та фінансовий канали [1, c. 12]. Для аналізу використовувалися 37 незалежних змінних. Рівень фінансової стабільності дещо змінювався у різний період часу, однак коливався у межах від 0 до 1. При цьому важливим залишається той факт, що розроблена модель не враховує у повному обсязі негативний вплив суттєвого погіршення стану зовнішньополітичної кризи, ескалації конфлікту на сході України тощо. Однак непрямий вплив все ж присутній через погіршення індексу ділових очікувань, зменшення припливу іноземних інвестицій через низьку довіру закордонних учасників ринку тощо. За досліджуваний період найнижчий рівень стабільності спостерігався у 2008 році, у той час як найвищий - наприкінці 2012 - на початку 2013 рр.

Література

1. Моисеев, С. Р. Международное распространение кризиса / С. Р. Моисеев // Финансовый менеджмент. - 2002. - №3. - С. 11-16.

2. Степанюк Є.В. Забезпечення фінансової стабільності в контексті регулювання міжнародних потоків капіталу : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. екон. наук : 08.00.09 / Степанюк Євген Віталійович ; УБС НБУ. Київ : [б. в.], 2013. - с. 20.

3. Турунцева, М., Юдин А., Дробышевский С., Кадочников П. и др., Некоторые подходы к прогнозированию экономических показателей. - М. : ИЭПП, 2005. - 195 с.

4. Шкляр, А.І. Формування системи індикаторів фінансової стабільності на ринках, що розвиваються / А. І. Шкляр // Економіка і прогнозування. - Науково-аналітичний журнал. - 2012/1. - N 1. - С. 37-54.

Размещено на Allbest.ru