Облік та контроль доходів і витрат з урахуванням специфіки підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Alfred Nobel University

Облік та контроль доходів і витрат з урахуванням специфіки підприємств

Accounting and control of revenues and cost in view of specificity companies

Ефективна економіка № 9, 2014 УДК 657

С. А. Кузнецова, д. е. н., професор, завідувач кафедри міжнародних фінансів та банківської справи

S. A. Kuznetsova, Doctor of Sciences (Economics), professor, Head of Department of International Finance and Banking

Дніпропетровськ 16.09.2014

Dnipropetrovs'k

Анотації

В статті уточнено теоретичні підходи до класифікації доходів з урахуванням специфіки підприємств. Розроблено методичні засади організації підсистеми обліку та калькулювання витрат з урахуванням специфіки підприємства. Визначено параметри підсистеми обліку та калькулювання та можливі варіанти їх значень.

Ключові слова: облік доходів, облік витрат, специфіка підприємства, калькулювання, центри відповідальності.

The article specifies theoretical approaches to the classification revenues from specific companies. Methodological principles of cost accounting and calculation subsystems developed in view of specificity the company. Parameters subsystem accounting and calculation costs and options defined their values.

Keywords: revenue, cost accounting, specific company, costing, responsibility centers.

Вступ

Постановка проблеми. Реформування концепції управління суб'єктами господарювання, що притаманне українській економіці на сучасному етапі розвитку ринкових відносин, визначає необхідність перегляду підходів до регулювання, організації, веденню бухгалтерського обліку з метою їхнього вдосконалення. Однією з основних проблем, що стоять перед українською економікою на сучасному етапі є розробка концепції бухгалтерського обліку, що здатна забезпечити зовнішніх і внутрішніх користувачів повною, правдивою та неупередженою обліковою інформацією про доходи та витрати підприємства для прийняття рішень.

Актуальним питанням в контексті інформатизації системи управління суб'єктів господарювання є питання надання інформації щодо фінансового результату, доходів та витрат компаній.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В загалі науково обґрунтована і практично налагоджена система обліку та калькулювання витрат переважно визначає можливості прийняття ефективних управлінських рішень і, тому є однією з передумов ефективної діяльності підприємств. Як наголошує Житний П. відмова від обліку виробничих витрат, і, відповідно, від калькулювання фактичної собівартості продукції призведе до негативних наслідків в економіці підприємства [1, с.42]. Таким чином, в якості одного з пріоритетних напрямків трансформації обліку облікової інформації про доходи та витрати господарюючих суб'єктів користувачам вважаємо обґрунтованим виділити формування наукового підходу та методичної основи до процесу організації обліку доходів та витрат з урахуванням специфіки компаній.

Розглянемо існуючі дослідження та публікації, присвячені цьому питанню. Окремі елементи обліку і калькулювання витрат достатньо глибоко досліджені на сучасному етапі. Справедливо помітили академік Пархоменко В. М. та Петрук 0. М.: "бухгалтерський облік є одним з найбільш очевидних «вузьких місць» в системі, яке може уповільнити розвиток економіки" [2, с. 35]. Так, Мороз-Герасимович Н. досліджувала проблему класифікації виробничих витрат, при цьому, запропоновані додаткові типи класифікації витрат з метою контролю якості продукції [3, с. 61]. Проблема нормування витрат підприємства і контролю якості норм розглянута Бужимською К. О., яка відзначає значимість прогресивності та економічності норм матеріальних витрат [4, с. 54].

Заслуговує на окрему увагу чекова система обліку витрат, яку Моссаковський В. пропонує розглядати як метод обліку відповідно таким методам, як стандарт-кост та директ-кост [5, с. 39]. Суть чекового методу обліку витрат полягає в тому, що керівник підрозділу підтверджує факт погодження з бухгалтерією кожної суми витрат, яку визнав підрозділ у внутрішньому документі - розрахунковому чеці. Не нівелюючи наявні переваги чекового методу, зауважимо, що його застосування ґрунтується на наявності значної кількості нормативів витрат, та в багатьох аспектах перекликається з системою обліку і калькулювання за нормативними витратами. Тому доцільно застосовувати цей метод виключно як метод контролю витрат, що може бути використаний системою управління.

Крім того, в сучасній літературі розглянуті загальні питання формування підсистеми обліку і калькулювання витрат. Даний аспект заслуговує особливої уваги, оскільки ефективна організація підсистеми обліку і калькулювання витрат дозволяє мінімізувати наступні недоліки окремих елементів підсистеми на конкретному етапі її використання.

Питанню обліку витрат туристичного підприємства присвячено дослідження Король С. [6]. Розглядаючи питання організації підсистеми обліку і калькулювання витрат, необхідно ґрунтуватися на думці проф. В. Палія і проф. Р. Вандер Вила, які підкреслюють, що « система обліку повинна бути побудована таким чином, щоб демонструвати динаміку різноманітних витрат і їхню поведінку в залежності від обсягу виробництва та збуту, часу і управлінських рішень» [7, с. 104]. Забезпечення подібних вимог можливо в випадку автоматизації підсистеми обліку і калькулювання витрат. Дане питання частково розглянуте Дубровіним В. І., Крецким Н. X., Николаевой Д. В., що запропонували автоматизовану систему для розрахунку загальних витрат на забезпечення якості різноманітних видів продукції [8]. Однак, дана підсистема в більшій мірі спрямована на вирішення питань аналізу витрат, і практично не враховує особливості та різноманітність існуючих параметрів облікових систем витрат. Розроблена автоматизована система призначена для розрахунків загальних витрат на забезпечення якості різноманітних видів продукції, що виробляється підприємством, процентного співвідношення кожного із видів витрат на якість, а також для аналізу витрат на якість та визначення їх економічної ефективності. калькулювання витрати дохід

Проведений аналіз сучасних публікацій, що розглядають науково-методичні і практичні питання обліку і калькулювання витрат дозволив зробити висновок про відсутність єдиного комплексного підходу до організації підсистеми обліку і калькулювання витрат з урахуванням специфіки підприємств, що передбачає можливі альтернативні варіанти параметрів даної підсистеми.

Виклад основного матеріалу

Облік за видами доходів та витрат передбачає формування облікової інформації про доходи та витрати та відображає вертикальну структуру витрат підприємства. Для встановлення видів доходів та витрат слід виходити із розроблених підходів до класифікації доходів та витрат та визначення специфіки підприємств, що викладені в попередніх публікаціях [9, 10, 11].

Бухгалтерський облік доходів та витрат слід розглядати в аспекті наступних складових, що визначені Николєвою С.А. [12, с.45]: облік за видами доходів та витрат; облік за місцями виникнення доходів та витрат; облік за носіями витрат (калькулювання собівартості одиниці виробу); облік результатів за носіями витрат; облік результатів за період.

Для організації обліку по місцям виникнення доходів та витрат підприємство поділяють на виробничі елементи - центри. Метою такого обліку є надання системі управління інформації для контролю за формуванням доходів та витрат з урахуванням рівня відповідальності за доцільність понесених витрат та обґрунтованості розподілу непрямих витрат по носіям витрат - продукції та послугам, що призначені для реалізації на ринці. Місцем виникнення доходів та витрат є місце, де фактично вони виникають.

Слід відзначити, що у спеціальній літературі при розгляді місць виникнення доходів і витрат вживають термін «місця доходів» або «місця витрат», «центри виникнення доходів» та «центри виникнення доходів», або «центри відповідальності». При чому існує два підходи щодо вживання цих термінів:

1) під усіма ними розуміють саме місця де фактично виникли втрати або доходи з огляду на виникнення правових відносин між учасниками господарчих процесів;

2) відокремлюють місця витрат та доходів за класифікаційними ознаками, та центри виникнення доходів та витрат за правовою ознакою.

Так серед основних місць виникнення витрат Сопко В.В. виділяє вид діяльності, галузь (підгалузь) виду діяльності, характер види діяльності, етапи діяльності, види структурних виробничих(технологічних) або організаційних підрозділів, види затрат, види продукції. При цьому центри відповідальності пропонується визначати як місця, де виникають правові відносини між учасниками господарських процесів [13, с.275]. З огляду на їх суть, запропоновані місця витрат здається нам більш доцільним використовувати при розгляді класифікаційних ознак доходів та витрат. В площині визначених нами складових обліку при розгляді місць виникнення доходів та витрат пропонуємо використовувати перший підхід, тобто відокремлювати саме центри виникнення витрат в правовому аспекті. У якості таких центрів можуть виступати, зокрема, структурні виробничі(технологічні) або організаційні підрозділи суб'єктів господарювання. Зазначимо, що в залежності від обраної специфіки визначення центрів їх поділяють на центри відповідальності за витрати, центри відповідальності за доходи, та центри відповідальності за фінансові результати.

Облік по носіям витрат передбачає реєстрацію, накопичення, обробку та надання інформації в розрізі визначених носіїв витрат - готової продукції та послуг, що надаються підприємством.

Відповідно, облік результатів по носіям витрат повинен забезпечити обліковою інформацією про прибутки або збитки компанії, які відокремлені в розрізі носіїв доходів та витрат. Ця інформація дозволяє системі управління приймати рішення, зокрема, щодо необхідності та обґрунтованості розвитку та розширення окремих сегментів продукції.

Мета організації обліку результатів за період є виявлення загального результату діяльності компанії у визначеному звітному періоді.

Розглянемо предметно склад доходів, запропонований П(С)БО 15 «Доходи». Так, згідно П(С)БО 15 «Доходи» доходи класифікуються в бухгалтерському обліку по наступних групах:

А) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

Б) інші операційні доходи;

В) фінансові доходи;

Г) інші доходи;

Д) надзвичайні доходи» [14].

Слід зауважити, що при класифікації доходів для надання інформації користувачам необхідно враховувати специфіку суб'єктів господарювання щодо яких надається інформація. Так для промислових підприємств актуальним є виділення у складі доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) окремо:

- доходу (виручки) від реалізації продукції власного виробництва;

- доходу (виручки) від реалізації робіт та послуг так-би мовити «власного виробництва»;

- доходу (виручки) від реалізації товарів.

Обґрунтованість зазначеного розподілу базується на бажанні управлінського персоналу та власників компаній бачити економічну ефективність від насамперед виробничої діяльності підприємств.

З метою врегулювання означених питань вважаємо доцільним в процесі організацій обліку та калькулювання витрат використовувати єдиний загальний підхід, що передбачає поетапне створення означеної підсистеми з урахуванням наступних її ознак: мета обліку та калькулювання витрат, принципи бухгалтерського обліку, що є пріоритетними; критерії, яким повинна відповідати облікова інформація стосовно витрат підприємства; центри відповідальності, що створені (створюються) на підприємстві; метод обліку витрат, що обирається; метод калькулювання, що обирається; пріоритетний підхід до постійних виробничних витрат; метод контролю витрат, що обирається; підхід до побудови Плану рахунків; форма обліку витрат підприємства; схема документообігу; технологія обробки облікової інформації; комплекс звітів по витратах підприємства.

Ґрунтуючись на означеному підході пропонуємо наступну методику організації підсистеми обліку і калькулювання витрат (див. рис. 1).

Рис. 1. Етапи організації обліку та калькулювання витрат в залежності від специфіки підприємства.

Організація підсистеми обліку і калькулювання витрат з урахуванням специфіки підприємства здійснюється поетапно.

Запропоновані ознаки підсистеми обліку та калькулювання витрат визначаються по спеціальних параметрах системи. Кожний з запропонованих етапів передбачає дослідження певного параметру підсистеми обліку і калькулювання витрат. При цьому розглядаються можливі варіанти значення параметру, що аналізується.

Параметри підсистеми обліку і калькулювання витрат і можливі варіанти їхніх значень, що рекомендуються, наведені в таблиці 1.

Таблиця 1. Параметри підсистеми обліку і калькулювання витрат, що рекомендуються

На підставі проведеного дослідження вибираються оптимальні значення параметру підсистеми обліку і калькулювання витрат з урахуванням специфіки підприємства та мети управління витратами, що сформулювалася.

Таким чином, запропонована концепція організації обліку і калькулювання витрат передбачає поетапне формування підсистеми обліку і калькулювання витрат шляхом розгляду концептуальних параметрів і вибору пріоритетного варіанту значення параметру з можливих альтернативних варіантів з урахуванням існуючої стратегії керування підприємством.

З метою подальшого вдосконалення процесу організації обліку і калькулювання витрат рекомендуємо більш детально розглянути принципи і критерії вибору конкретного варіанту параметру підсистеми обліку і калькулювання витрат.

При визначенні параметру «Мета» необхідно ґрунтуватися на конкретної меті, що стоїть перед користувачами інформації.

Слід відзначити, що основна мета діяльності більшості підприємств формулюється не тільки як максимізація прибутку, але й як «зростання багатства власників акцій» [15, с. 15]. При цьому, прибуток як економічна категорія подає собою різницю між доходами і витратами підприємства в звітному періоді, або як «сума на яку доходи перевищують зв'язані із ними витрати» [16].

При визначенні провідних принципів підсистеми обліку та калькулювання витрат пропонуємо виходити з наступних: обачність, повне освітлення, автономність, послідовність, безперервність, відповідність, превалювання суттєвості над формою, історична (фактична) собівартість, єдиний грошовий вимірник, періодичність. Детальна оцінка переваг та особливостей застосування кожного з них проведена нами раніше при розгляді принципів побудови бухгалтерського обліку в системі управління суб'єктами господарювання.

Серед ґрунтовних критеріїв, що висуває система управління до облікової інформації про доходи та витрати суб'єктів господарювання відокремлюють корисність, істотність, достатність, своєчасність, вірогідність, дохідливість, порівнянність, сумісність, деталізація, легітимність (законність).

При визначенні методу обліку витрат у методичній літературі досить ґрунтовно розглянуті попередельний метод обліку витрат, позамовний метод обліку витрат, JIT метод обліку витрат, поопераційний метод обліку витрат. Не будемо зупинятися на перевагах та недоліках кожного з них, оскільки вони досить усебічно висвітленні у наукових працях та не потребують додаткової оцінки в аспекті формування напрямків трансформації бухгалтерського обліку доходів та витрат.

Калькулювання витрат проводиться з використанням методу калькулювання за середньозваженою вартістю, методу FIFO калькулювання, позамовному методу калькулювання, JIT - калькулювання, поопераційному методу калькулювання. Визначаючи параметр «Підхід до постійних виробничих витрат» треба виходити з потреби системи управління у облікової інформації про витрати з відокремленням повних та змінних витрат. Означене відокремлення зокрема має широке застосування при визначенні маргінальних показників діяльності суб'єктів господарювання та центрів відповідальності, прийнятті управлінських рішень щодо цінової політики тощо.

З метою контролю витрат пропонуємо застосовувати підсистему обліку та калькулювання за фактичним витратами або підсистему обліку та калькулювання за нормативними витратами. Обрання кожної із підсистем повинно ґрунтуватися на специфіки суб'єкта господарювання та враховувати технічні, технологічні, інтелектуальні та методичні можливості щодо встановлення виважених нормативів витрат.

Ґрунтовною складовою формування облікової інформації про доходи та витрати є визначення параметру «Підхід до створення Плану рахунків підприємства». Однак, в нинішній час законодавчою і нормативною базою України не запропонована конкретна методика інтеграції управлінського обліку і фінансового обліку в рамках єдиної системи рахунків. Аналіз останніх публікацій українських учених по даній проблем і дозволяє констатувати, що рішенню питання, що досліджується, практично не розглядається.

Так Кміть В.В., розглядаючи питання оптимізації накладних витрат у забезпечення підвищення конкурентоспроможності продукції, констатує [17, с.60], що облік, який є найтрудомісткішою функцією управління накладними витратами, на більшості підприємств здійснюється на основі підходів до організації обліку накладних витрат, що діяли раніше. Накладні витрати класифікують за такими комплексними статтями: витрати на утримання й експлуатацію машин та устаткування; загально виробничі витрати; адміністративні (загальногосподарські) витрати; витрати на збут (комерційні) витрати. Практика формування накладних витрат на більшості вітчизняних підприємств є незадовільною, що негативно впливає на процес управління ними. Крім того, дані про фактичні витрати за рахунками комплексних витрат можна одержати лише в середині наступного за звітним місяця. Така ситуація не дає змоги керівництву підрозділу оперативно впливати на їх рівень. При цьому, слід відзначити методику реформування внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, розроблену Задорожним 3., що запропонував внести деякі зміни в кореспонденцію рахунків 92 «Адміністративні витрати» [18]. Однак, дана методика дозволяє вирішити тільки окремі питання інтеграції фінансового і управлінського обліку, не розглядаючи комплексний підхід до даної проблеми.

Між тим, відсутність інтегрованого підходу до формування облікової інформації про доходи та витрати в площині інформатизації системи управління та зовнішніх користувачів зумовила створення на підприємстві окремих підсистем обліку, що забезпечують надання облікової інформації для складання відповідно бухгалтерської фінансової та управлінської звітності, що призвело до збільшенню обсягу облікових регістрів, низькому рівню їхньої інтеграції і, як слідство, зниженню якості облікової інформації. Нагадаємо, при розгляді принципів побудови бухгалтерського обліку в аспекті інформатизації системи управління існують в міжнародній практиці підходи до формування плану рахунку: автономний, інтегрований. В свою чергу в залежності від обраного підходу відокремлюють системи рахунків бухгалтерського обліку: автономна, загальна, інтегрована та переплетена. Як було зазначено безперечною перевагою інтегрованої системи рахунків бухгалтерського обліку є забезпечення, при її використанні, можливості одержувати широкий спектр облікової інформації різноманітного рівня деталізації та узагальнення для надання внутрішнім та зовнішнім користувачам. З урахуванням вищезгаданого, пропонуємо внести доповнення в діючий в Україні План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій з метою забезпечення можливості застосування інтегрованої системи рахунків українськими підприємствами. Інформаційними об'єктами в аспекті інформування системи управління про витрати суб'єктів господарювання виступають витрати виробництва, собівартість продукції і її калькулювання. Тому, вважаємо доцільним доповнити субрахунки другого порядку класу 8 «Витрати по елементах» субрахунками третього порядку з метою угрупування елементів витрат по відношенню до собівартості продукції (робіт, послуг).

При цьому, витрати, що входять до конкретного елементу витрат пропонуємо розглядати з урахуванням запропонованих П(С)БО 16 «Витрати» статей калькуляції: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати [19]. Крім того необхідно відокремлювати у субрахунках третього порядку відповідні прямі витрати (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати),накладні витрати та витрати періоду. Рішення задач планування й прийняття управлінських рішень вимагає від бухгалтерського обліку надання якісної інформації для прогнозування економічних наслідків рішень, що приймаються.

Запропонована деталізація рахунків 23 «Виробництво» наведена в таблиці 2.

Таблиця 2. Запропонована деталізація рахунку 23 «Виробництво»

Майбутні витрати і доходи є предметами уваги в системі збору даних, бо в ній нагромаджується інформація про витрати й доходи за минулі періоди. Уявлення про те, як змінюються витрати в залежності від обсягу виробничої діяльності можна отримати на підставі відокремлення витрат на змінні витрати і постійні витрати. Для досягнення означеної мети пропонуємо доповнити рахунок 23 «Виробництво» рахунками другого порядку 231 «Змінні витрати», 232 «Постійні витрати», а також субрахунками третього порядку.

Висновки

Внесення запропонованих змін дозволяє виокремлювати доходи та витрати виходячи зі специфіки підприємств і групувати витрати як в підсистемі калькулювання за повними витратами, так і в підсистемі калькулювання за змінними витратами, що сприяє дотримання вимог щодо корисності, доцільності та оперативності формування та надання облікової інформації про доходи та витрати користувачам.

Внесення запропонованих доповнень дозволити конкретизувати склад кожного елементу витрат, а також буде сприяти більш деталізованому обліку витрат на продукцію, що, в свою чергу, приведе до спрощення процесу калькулювання витрат на продукцію та формуванню корисної внутрішньої (управлінської) бухгалтерської звітності.

Розвиток окреслених напрямків трансформації бухгалтерського обліку буде сприяти створенню ефективної системи рахунків бухгалтерського обліку з урахуванням специфіки компаній як в аспекті інтеграції підсистем управлінського обліку і фінансового обліку в рамках єдиної системи рахунків, так і в аспекті надання якісної облікової інформації менеджменту компаній.

Література

1. Житний П. Обліково-аналітичні проблеми використання виробничого потенціалу та шляхи їх вирішення: (текст) / П. Житний // Бухгалтерський облік і аудит. - 2004. - № 1. - С.41-50.

2. Пархоменко В.М. Проблеми регламентації бухгалтерського обліку в період ринкового реформування економіки України: (текст) / В.М. Пархоменко, О.М. Петрук // Вісник ЖІТІ. - 2001. - № 15. - С.24-39.

3. Морозова-Герасимович Н.А. Облікове забезпечення аналізу витрат на якість продукції в підприємствах харчової промисловості: (текст) / Н.А. Морозова-Герасимович // Вісник ЖІТІ. - 2001. - № 17. - С.61-66.

4. Бужимська К.О. Нормування витрат підприємства та контроль якості норм в сучасних умовах господарювання : (текст) / К.О. Бужимська // Вісник ЖІТІ. - 2001. - № 17. - С. 54-60.

5. Моссаковський В. Про управлінський облік : (текст) / В. Моссаковський // Бухгалтерський облік і аудит. - 2004. - № 1. - С.41-50.

6. Король С. Облік витрат туристичного підприємства : (текст) / С. Король //Вісник КНТЕУ. - 2011. - №4. - С. 72-84.

7. Управленческий учет // Под ред. В.Палия и Р. Вандер Вила. - М.: ИНФРА-М, 1997 - 480с.

8. Дубровин В.И. Учет затрат на обеспечение качества продукции в концепции всеобщего управления качеством: (текст) / В.И. Дубровин, Н.Х. Корецкий, Д.В. Николаева // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2000. - № 59. - С.5-10.

9. Kuznetsova S. The transformation of accounting systems in the chaotic economy structuring: The synergetic approach // Risk and Decision Analysis. Special Issue: Volume 2: Behavioral Finance. - IOS Print, USA, New York, - 2011. - Number 3. - P.151-160

10. Кузнецова С. А. Синергетичний розвиток бухгалтерського обліку для становлення «економіки знань» в Україні: монографія]/ С.А. Кузнецова. - Мелітополь: ТОВ «Видавничий будинок ММД», 2010. - 148 с. (8,6 друк. арк.)

11. Кузнецова С. А. Синергія бухгалтерської звітності в управлінні АПК України: монографія / [С.А. Кузнецова, С.О. Кучеркова]; за заг. ред. С.А. Кузнецової - Мелітополь: ТОВ «Видавничий будинок ММД», 2009. - 156 с.

12. Николаева С.А. Особенности учета затрат в условиях рынка: система «директ - костинг»: Теория и практика. - М.: Финансы и статистика, 1993. - 128с.

13. Сопко В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: навч. посіб.- К.:КНЕУ, 2006. - 526с.

14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 „Дохід” // Інформаційно - правова система „Ліга :Закон” - 2014. - № 8.

15. Друри К. Введение в управленческий и производственный учет. - М.; Аудит, 1993г. - 557с.

16. П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”// Інформаційно - правова система „Ліга :Закон” - 2007. - № 1.

17. Кміть В.М. Оптимізація накладних витрат у забезпеченні підвищення конкурентоспроможності продукції : (текст) / // Фінанси України. - 2004. - № 9. - С.58-65.

18. Задорожній З. Внутрішньогосподарський облік у будівництві: методологія і організація : дис. …д-ра екон. наук : 08.00.09 / Задорожній Зеновій-Михайло. - Тернопіль, 2007. - 30 с.

19. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати” // Інформаційно-правова система „Ліга :Закон” - 2014. - № 8.

References

1. Zhytnyj, P. (2004), “Oblikovo-analitychni problemy vykorystannia vyrobnychoho potentsialu ta shliakhy ikh vyrishennia”, Bukhhalters'kyj oblik i audyt, vol. 1, pp. 41-50.

2. Parkhomenko, V. and Petruk O. (2011) Problemy rehlamentatsii bukhhalters'koho obliku v period rynkovoho reformuvannia ekonomiky Ukrainy15. - S.24-39.

3. Morozova-Herasymovych N.A. Oblikove zabezpechennia analizu vytrat na iakist' produktsii v pidpryiemstvakh kharchovoi promyslovosti: (tekst) / N.A. Morozova-Herasymovych // Visnyk ZhITI. - 2001. - № 17. - S.61-66.

4. Buzhyms'ka K.O. Normuvannia vytrat pidpryiemstva ta kontrol' iakosti norm v suchasnykh umovakh hospodariuvannia : (tekst) / K.O. Buzhyms'ka // Visnyk ZhITI. - 2001. - № 17. - S. 54-60.

5. Mossakovs'kyj V. Pro upravlins'kyj oblik : (tekst) / V. Mossakovs'kyj // Bukhhalters'kyj oblik i audyt. - 2004. - № 1. - S.41-50.

6. Korol' S. Oblik vytrat turystychnoho pidpryiemstva : (tekst) / S. Korol' //Visnyk KNTEU. - 2011. - №4. - S. 72-84.

7. Upravlencheskyj uchet // Pod red. V.Palyia y R. Vander Vyla. - M.: YNFRA-M, 1997 - 480s.

8. Dubrovyn V.Y. Uchet zatrat na obespechenye kachestva produktsyy v kontseptsyy vseobscheho upravlenyia kachestvom: (tekst) / V.Y. Dubrovyn, N.Kh. Koretskyj, D.V. Nykolaeva // Ekonomika: problemy teorii ta praktyky. - 2000. - № 59. - S.5-10.

9. Kuznetsova S. The transformation of accounting systems in the chaotic economy structuring: The synergetic approach // Risk and Decision Analysis. Special Issue: Volume 2: Behavioral Finance. - IOS Print, USA, New York, - 2011. - Number 3. - P.151-160

10. Kuznetsova S. A. Synerhetychnyj rozvytok bukhhalters'koho obliku dlia stanovlennia «ekonomiky znan'» v Ukraini: monohrafiia]/ S.A. Kuznetsova. - Melitopol': TOV «Vydavnychyj budynok MMD», 2010. - 148 s. (8,6 druk. ark.)

11. Kuznetsova S. A. Synerhiia bukhhalters'koi zvitnosti v upravlinni APK Ukrainy: monohrafiia / [S.A. Kuznetsova, S.O. Kucherkova]; za zah. red. S.A. Kuznetsovoi - Melitopol': TOV «Vydavnychyj budynok MMD», 2009. - 156 s.

12. Nykolaeva S.A. Osobennosty ucheta zatrat v uslovyiakh rynka: systema «dyrekt - kostynh»: Teoryia y praktyka. - M.: Fynansy y statystyka, 1993. - 128s.

13. Sopko V.V. Bukhhalters'kyj oblik v upravlinni pidpryiemstvom: navch. posib.- K.:KNEU, 2006. - 526s.

14. Polozhennia (standart) bukhhalters'koho obliku 15 „Dokhid” // Informatsijno - pravova systema „Liha :Zakon” - 2014. - № 8.

15. Drury K. Vvedenye v upravlencheskyj y proyzvodstvennyj uchet. - M.; Audyt, 1993h. - 557s.

16. P(S)BO 3 “Zvit pro finansovi rezul'taty”// Informatsijno - pravova systema „Liha :Zakon” - 2007. - № 1.

17. Kmit' V.M. Optymizatsiia nakladnykh vytrat u zabezpechenni pidvyschennia konkurentospromozhnosti produktsii : (tekst) / // Finansy Ukrainy. - 2004. - № 9. - S.58-65.

18. Zadorozhnij Z. Vnutrishn'ohospodars'kyj oblik u budivnytstvi: metodolohiia i orhanizatsiia : dys. …d-ra ekon. nauk : 08.00.09 / Zadorozhnij Zenovij-Mykhajlo. - Ternopil', 2007. - 30 s.

19. Polozhennia (standart) bukhhalters'koho obliku 16 „Vytraty” // Informatsijno - pravova systema „Liha :Zakon” - 2014. - № 8.

Размещено на Allbest.ru