Економічні проблеми державних вищих навчальних закладів України, як підприємств сфери послуг, при переході до ринкових принципів господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний ВНЗ «Національний гірничий університет»

ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ, ЯК ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ПОСЛУГ, ПРИ ПЕРЕХОДІ ДО РИНКОВИХ ПРИНЦИПІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

М.С. Пашкевич, д. е. н., доцент,

професор кафедри економіки підприємства,

К. І. Шевердинський,

старший викладач кафедри обліку і аудиту

Анотація

Державні ВНЗ України, як підприємства сфери послуг, знаходячись фактично у ринкових умовах та конкурентному середовищі, функціонують не за ринковими принципами, а за гібридною моделлю адміністративно-командної та ринкової концепцій. Проблема полягає у тому, що у разі переходу до ринкових принципів господарювання, внутрішні механізми функціонування державних ВНЗ України, які абсолютно не пристосовані до цього, можуть призвести до економічного колапсу деяких закладів вищої освіти. Тому у статті здійснено первинний аналіз економічних проблем державних ВНЗ України з точки зору ринкової моделі господарювання. Для аналізу співвідношення обсягів основного загального та основного спеціального фондів запропоновано три коефіцієнти фінансової автономії державних ВНЗ України. Встановлено, що державні ВНЗ України забезпечували власні видатки за рахунок власних надходжень у 2013 році на 50%. Проаналізована структура фінансування основних статей видатків державних ВНЗ. Встановлено, що видатки на оплату праці фінансуються державою на 60%, а видатки на комунальні послуги та придбання енергоносіїв - на 47%, що є загрозливими показниками для фінансової автономії державних ВНЗ України у ринкових умовах.

Ключові слова: державні ВНЗ, фінансовий аналіз, ринкова економіка.

Annotation

The State Higher educational establishments, as actual businesses in the service sector of Ukraine's competitive economy, do not function according to the market principles. They likely represent the hybrid model of market and command economies. The problem is that in the case of Ukrainian HEEs' transition to the market principles, internal operations management not adjusted to the market economy may lead to the economic collapse of some Ukrainian universities. Therefore, the article deals with the initial economic challenges faced by Ukrainian state HEE from the point of market concepts. To analyze the relationship between two main financial funds of HEEs sourced publicly and privately, three indicators of the HEEs' financial autonomy were introduced. In 2013, the state HEEs financed only 50% expenses with their own revenues while the rest was covered from the State Budget. The analysis of the pattern of main expenses items showed that 60% of all labor costs and expenses were financed from the State Budget and 47% of purchasing public services and energy resources were covered through the HEEs' revenues. These indicators are enough threatening for Ukrainian HEEs in the market economy.

Keywords: state HEEs, financial analysis, market economy.

Постановка проблеми

В умовах поступового обмеження бюджетних коштів уряди країн з перехідною економікою вживають заходів щодо економії бюджетних видатків через скорочення фінансування бюджетних установ. Значну статтю видатків Державного бюджету України складають видатки на утримання державних вищих навчальних закладів, не зважаючи на те, що державні ВНЗ мають надходження від надання платних освітніх послуг. Негативний тренд скорочення державного фінансування сфери освіти в розвинутих країнах та в Україні, дозволяє спрогнозувати такий сценарій розвитку державних вищих навчальних закладів України, коли вони фактично будуть вимушені забезпечувати себе самостійно без державних коштів. У цьому випадку державні вищі навчальні заклади вимушені будуть інтегруватися у простір ринкових відносин та господарювати на рівні з іншими економічними суб'єктами, у т.ч. закордонними з високим рівнем конкурентоспроможності та вправного використання ринкових механізмів.

У зв'язку з цим постає актуальна проблема переналагодження існуючих систем управління діяльністю державних вищих навчальних закладів у відповідності до ринкових принципів господарювання, яка по суті віддзеркалює ступінь готовності ВНЗ України, які сьогодні частково або повністю фінансуються за рахунок державного бюджету, управляти власними витратами та працювати прибутково. Ця проблема тягне за собою низку завдань, пов'язаних з формуванням системи управління ресурсами державних вищих навчальних закладів, системи ведення управлінського обліку, системи визначення ефективності існуючої лінійки надання тих або інших освітніх послуг за тією або іншою спеціальністю та формою, механізмів об'єктивного ціноутворення на освітні послуги з об'єктивним обґрунтуванням попиту на них.

Переналагодження внутрішнього управління державними вищими навчальними закладами ускладнюється тим, що діяльність ВНЗ України є надто законодавчо зарегульованою, що проявляється у чисельних обмеженнях щодо використання та розпорядження наявними власними фінансовими коштами. При подібних обмеженням модель управління діяльністю державних вищих навчальних закладів для оптимізації ресурсів та підвищення ефективності може виявитися надто складною та у певних випадках не можливою для побудови. Таким чином, вникає питання про принципову можливість ринкового господарювання державних вищих навчальних закладів на існуючій законодавчій платформі та при існуючих методах внутрішнього управління. Якщо проблема пристосування державних вищих навчальних закладів України до ринкових умов не буде вирішена, деякі ВНЗ можуть потрапити у фінансово-економічний колапс, який характеризується відсутністю реальних надходжень для покриття необхідних витрат.

Аналіз останніх досліджень з виділенням не вирішених раніше питань

Проблемам функціонування ВНЗ України присвячено чимало наукових праць. Наприклад, В.В. Ржепішевська розглядає вищі навчальні заклади, як важливу складову регіональної інноваційної системи, досліджуючи їх сталий розвиток на основі автономності [1]. Стратегічні пріоритети та задачі ВНЗ України при переході до інноваційного розвитку окреслюються О.В. Кукліним. Автор також наголошує на необхідності підпорядкування процесів розвитку вищої освіти законам саме ринкової економіки при чіткій національній ідеї освіти [2]. Проблема сукупних обсягів фінансування вищої освіти в Україні в контексті необхідності побудови постіндустріального суспільства та економіки знань піднімається І.О. Тарасенко та Т.М. Нефедовою [3, С.179-181]. Вчені досліджують не тільки внутрішні фактори функціонування ВНЗ, але й зовнішні чинники, що впливають на обсяги фінансових ресурсів, які спрямовуються у освітню галузь. Вчений В. Штраус відзначає зростаючі тенденції на світовому ринку освітніх послуг, підкреслюючи необхідність дотримання високих стандартів їх якості [4].

Також слід відзначити, що практичні кроки з реалізації реформ у вищій освіті України зроблені і на урядовому рівні шляхом прийняття нового Закону України «Про вищу освіту».

Разом з цим серед невирішених проблем залишається низький рівень готовності державних ВНЗ до ринкового господарювання.

Мета дослідження

економічний фінансування видатки навчальний

Метою досліджень, результати яких викладено у даній статті, є виявлення економічних проблем державних вищих навчальних закладів України у разі необхідності їх повного господарювання на принципах ринкової економіки без державного фінансування.

Для досягнення поставленої мети були виконані наступні завдання: проаналізовано співвідношення загального та спеціального фондів державних вищих навчальних закладів України; введено коефіцієнти фінансової автономії державних ВНЗ; проаналізовано структуру фінансування основних статей видатків. Аналіз було виконано для основної діяльності державних ВНЗ України з надання освітніх послуг без урахування наукової діяльності.

Результати

Для того, щоб відповісти на питання, наскільки державні вищі навчальні заклади України готові до самостійного господарювання у ринкових умовах, необхідно проаналізувати коефіцієнти їх фінансової автономії від державного фінансування:

(1)

(2)

де - коефіцієнт фінансової автономії державних вищих навчальних закладів; - обсяг фінансових ресурсів, які можна віднести до власних надходжень державних ВНЗ, а саме надходження від операційної діяльності та надходження від фінансової діяльності у вигляді розміщення тимчасово вільних коштів на депозитних рахунках у банках; - обсяг фінансових ресурсів, які надаються державним ВНЗ з державного бюджету.

Перший коефіцієнт фінансової автономії для державних ВНЗ показує у скільки разів власні надходження перевищують або є нижчими за державне фінансування. В ринкових умовах державні надходження для ВНЗ України можна порівняти із залученими коштами на фінансових ринках для інших економічних суб'єктів за винятком того, що державне фінансування здійснюється на безоплатній основі.

За даними Державного комітету статистики України в середньому перший коефіцієнт автономії державних вищих навчальних закладів України станом на 2013 рік складав 0,59 [5]. Це означає, що на 1 грн державного фінансування приходиться 0,59 грн власних надходжень або обсяг зароблених самостійно коштів складає лише 59% від обсягу державного фінансування.

Другий коефіцієнт фінансової автономії для державних ВНЗ показує частку власних надходжень у загальному обсязі надходжень, включаючи державне фінансування. Цей коефіцієнт показує, наскільки державні ВНЗ забезпечують себе самостійно. Оскільки згідно законодавства державні ВНЗ є неприбутковими установами, то вони не можуть мати прибутку, а це означає, що усі надходження повинні дорівнювати витратам. Тому другий коефіцієнт фінансової автономії можна інтерпретувати, як ступінь спроможності ВНЗ фінансувати загальні витрати за рахунок власних надходжень.

Середнє значення другого коефіцієнту автономії державних вищих навчальних закладів України у 2013 році склало приблизно 30% [5]. Це означає, що з 1 грн загальних витрат навчального закладу тільки 0,3 грн покривається власними надходженнями, а решта 0,7 грн фінансується державою.

Однак, необхідно зауважити, що обсяги державного фінансування державних вищих навчальних закладів містять так звані «соціальні» статті державних видатків, до яких відносять стипендіальний фонд, гарантовані державою соціальні виплати населенню та державну допомогу дітям-сиротам. У разі повної фінансової автономії вищих навчальних закладів, саме ці витрати повинні бути виключені із загального обсягу витрат, понесених внаслідок господарської діяльності ВНЗ, оскільки це державні видатки, які будуть здійснюватися з державного бюджету через відповідні ВНЗ. В середньому по ВНЗ України обсяг соціальних видатків у загальному обсязі державного фінансування вищих навчальних закладів складає 39%. Таким чином, відношення власних надходжень державних ВНЗ до суми державного фінансування та власних надходжень за мінусом соціальних статей дорівнюватиме коефіцієнту чистої фінансової автономії державних ВНЗ:

(3)

де - коефіцієнт чистої фінансової автономії державних вищих навчальних закладів; - обсяг фінансових ресурсів за такими соціальними статтями, як стипендіальний фонд, соціальні виплати населенню та державна допомога дітям-сиротам.

Середнє значення коефіцієнту чистої автономії державних вищих навчальних закладів України у 2013 році склало приблизно 49,35% (рис. 1), що на 19,35% більше за другий коефіцієнт фінансової автономії. Це означає, що з 1 грн загальних витрат навчального закладу майже 0,5 грн покривається власними надходженнями, а решта 0,5 грн фінансується державою.

Рис. 1 Структура фінансових надходжень державних вищих навчальних закладів України у 2013 році

Джерело: розроблено автором на основі [5]

З приведених даних можна зробити висновок про надзвичайно низький рівень фінансової автономії державних вищих навчальних закладів України. Якщо спрогнозувати найгірший сценарій розвитку для вітчизняних державних ВНЗ, коли державне фінансування відсутнє, то фактично господарча діяльність вишів повинна бути скорочена удвічі за рахунок скорочення ресурсів, що спрямовуються на виконання різних функцій. У разі повної фінансової автономії, державним ВНЗ в Україні необхідно заробляти від основної діяльності з надання освітніх послуг (без врахування депозитів) у 2,07 рази більше, ніж у 2013 році, для покриття витрат рівня 2013 року.

Проаналізуємо видатки загального основного фонду державних ВНЗ України. Цей аналіз дозволить встановити, які саме потреби ВНЗ задовольняються за рахунок державного фінансування і у якому обсязі. Так, у 2013 році за виключенням так званих «соціальних» статей стипендіального забезпечення, обов'язкових соціальних виплат деяким категоріям населення та допомоги дітям-сиротам, 69% загального державного фінансування державних ВНЗ склала заробітна плата, 25% - нарахування на заробітну плату та 6% - оплата комунальних послуг та енергоносіїв.

Як видно з приведених даних, з державного бюджету України фінансується тільки три статті видатків державних вищих навчальних закладів. При цьому оплата праці (заробітна плата разом з нарахуваннями) складає 94% всього фінансування. Очевидно, що хоча кошти з державного бюджету за виключенням соціальних статей покривають майже 50% загального обсягу видатків державних ВНЗ України, згідно напрямів їх витрачання можна стверджувати наступне. Держава витрачає власні кошти на утримання державних ВНЗ на «проїдання», тоді як, на наш погляд, функція держави полягає у забезпеченні довгострокового стратегічного розвитку. Адже питання витрат ВНЗ на трудові та енергетичні ресурси є питанням оптимізації внутрішньогосподарських операцій кожного окремого ВНЗ з урахуванням прямих та накладних витрат, змінних та постійних. Можна спрогнозувати, що у разі фінансування зазначених статей самостійно, ВНЗ були б більше зацікавлені у зниженні цих витрат. Натомість, держава повинна фінансувати стратегічний розвиток освіти і наук через направлення коштів на придбання унікального обладнання та створення матеріально-технічної бази, тому що держава, як економічний суб'єкт, володіючий повною інформацією про стан та перспективи розвитку продуктивних сил, повинна визначати те, які кваліфіковані кадри необхідні, виходячи із світових трендів та коливань на рикну праці, які інноваційні продукти та на якому технологічному укладі повинні виготовлятися та розроблятися для розвитку національної економіки. При цьому державне фінансування розвитку університету повинно бути цільовим та суворо обмежуватися тільки тими напрямами витрачання цих коштів, які відносяться до стратегічного довгострокового розвитку освіти, науки та всієї країни в цілому, визначеними у національній стратегії.

Розрахунок співвідношення видатків з основного загального та основного спеціального фондів за статтями «заробітна плата з нарахуваннями» та «оплата комунальних послуг та енергоносіїв» показує, наскільки повно держава закриває ці дві потреби державних ВНЗ. За період, що аналізується, загальні витрати ВНЗ на заробітну плату з нарахуваннями були профінансовані на 54% державою, а на 46% - власними коштами ВНЗ. У загальних витратах на оплату комунальних послуг та енергоносіїв 43% склало державне фінансування та 57% - фінансування за рахунок коштів ВНЗ.

Виходячи зі структури кадрового складу державних ВНЗ України у розрізі категорій працівників та джерел фінансування їх заробітної плати з нарахуваннями (рис. 2), можна зробити такий висновок. У разі втрати джерела державного фінансування при найгіршому сценарії розвитку державного сектору освіти, ВНЗ повинні будуть скоротити персонал в цілому на 60%, а саме на 55% - викладачів, на 78% учбово-допоміжний персонал та на 64% - адміністративно-господарський персонал.

Аналіз структури споживання комунальних послуг та енергоносіїв державними ВНЗ України з точки зору джерел фінансування (рис. 3) показав, що у разі відсутності державного забезпечення цієї статті видатків, державним ВНЗ України необхідно буде скоротити споживання природного газу на 26%, електроенергії - на 29%, послуг з водопостачання та водовідведення - на 14%, послуг з теплопостачання - на 55%, або вивільняти кошти з інших статей видатків для покриття зазначених частин загального обсягу споживання комунальних послуг та енергоносіїв.

Рис. 2 Структура кадрового складу державних ВНЗ України у розрізі категорій працівників та джерел фінансування їх заробітної плати з нарахуваннями у 2013 році

Джерело: розроблено автором на основі [5]

Рис. 3 Структура споживання комунальних послуг та енергоносіїв державними ВНЗ України у розрізі категорій послуг, енергоресурсів та джерел фінансування у 2013 році

Джерело: розроблено автором на основі [5]

Таким чином, з рис. 2, 3 видно, що державне фінансування тільки частково покриває потреби державних ВНЗ в утриманні персоналу та споживанні комунальних послуг та енергоносіїв, що відкриває можливості для оптимізації операційної діяльності з метою скорочення саме цих статей видатків у межах існуючого законодавчого поля.

Висновки та перспективи подальших досліджень

За підсумками досліджень було зроблено наступні висновки.

1. У державному секторі вищої освіти назріває проблема не відповідності існуючих механізмів внутрішнього операційного управління принципам ринкової економіки. Тому у разі переходу до ринкових принципів господарювання, деякі ВНЗ України можуть увійти у глибоку економічну кризу. Завдання сучасного етапу - попередження цього негативного явища та максимальне нівелювання ризиків.

2. Для аналізу фінансової автономії державних ВНЗ, як співвідношення обсягів основного загального та основного спеціального фондів, запропоновано три коефіцієнти фінансової автономії.

3. Встановлено, що державні ВНЗ України забезпечували власні видатки за рахунок власних надходжень у 2013 році на 50%.

4. Аналіз структури фінансування основних статей видатків державних ВНЗ дозволив виявити, що видатки на оплату праці фінансуються державою на 60%, а видатки на комунальні послуги та придбання енергоносіїв - на 47%, що є загрозливими показниками для фінансової автономії державних ВНЗ України у ринкових умовах.

Література

1. Ржепішевська В.В. Проблеми і перспективи функціонування вищих навчальних закладів у регіональній інноваційній системі: (текст) / В.В. Ржепішевська // Ефективна економіка. 2013. №3. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1877&p=1.

2. Куклін О.В. Концептуальні засади інноваційного розвитку вищих навчальних закладів: (текст) / О.В. Куклін // Ефективна економіка. 2012. №6. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1186&p=13.

3. Тарасенко І.О. Проблеми фінансування вищої освіти в Україні в контексті забезпечення конкурентоспроможності / І.О. Тарасенко, Т.М. Нефедова // Вісник КНУТД. 2013. №4. С. 177 - 185.

4. V. Strauss. Global education market reaches $4.4 trillion -- and is growing // The Washington Post, February 9, 2013 [Electronic resource]. Mode of access:http://www.washingtonpost.com/blogs/answer-sheet/wp/2013/02/09/global-education-market-reaches-4-4-trillion-and-is-growing/.

5. Державна казначейська служба України. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://treasury.gov.ua/main/uk/index.

Размещено на Allbest.ru