Економетричні моделі у дослідженні ринку праці в промислово-розвинутому регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровська державна фінансова академія

Економетричні моделі у дослідженні ринку праці в промислово-розвинутому регіоні

О.А. Рядно

Л.Л. Кондрус

Я.В. Хрущ

Постановка проблеми. Перехід від адміністративно командної до ринкової економіки призвів до значних змін у використанні трудових ресурсів. Різке погіршення соціально-економічного положення негативно позначилось на ефективності використання накопиченого виробничого потенціалу, на збалансованому забезпеченні працездатного населення робочими місцями. Створення ефективних програм сприяння зайнятості передбачає дослідження сучасного стану ринку праці в країні та її регіонах, у тому числі емпіричне дослідження із застосуванням економіко-математичних методів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковими та практичними проблемами щодо відносин трудової зайнятості в умовах ринкової економіки В.І. Герасимчук, А. Колот, А.А. Никифоров, В.М. Петюх, Д. Богиня. О.І. Амоша, С.І. Бандур, Д.П. Богиня, С.І. Бондар, Н.П. Борецька, В.М. Геєць, Л.І. Дмитриченко, М.І. Долішній, С.І. Дорогунцов, Т.А. Заяць, С.М. Злупко, Е.М. Лібанова, І.І. Лукінов, Н.Д. Лук'янченко, О.Ф. Новікова, В.М. Петюх, В.І. Пила, С.І. Пирожков їх праці присвячено питанням соціально-економічних аспектів ринку праці. В той же час економіко-математичні методи в цих дослідженнях майже не застосовуються.

Метою статті є емпіричне дослідження за допомогою економіко-математичних методів стану ринку праці в промислово-розвинутому регіоні (на прикладі Дніпропетровської області) та чинників, що визначають зміну його структури.

Виклад основного матеріалу дослідження. Дослідження стану ринку праці у Дніпропетровській області проведено на основі даних Державного комітету статистики України і Головного управління статистики у Дніпропетровській області [1-3].

У табл. 1 наведено деякі показники соціально-економічного розвитку Дніпропетровської області і України у 2001-2012 рр..

Відмітимо, що Дніпропетровська область є великим промислово-розвинутим регіоном України, де створюється значна частка валової доданої вартості (табл. 1). Це обумовлює деякі особливості підприємств, що тут працюють.

Таблиця 1. Порівняльна характеристика показників соціально-економічного розвитку Дніпропетровської області та України у 2001-2012 рр.

Джерело: [1-3]

Наведені в табл. 1 дані свідчать про те, що кількість підприємств-суб'єктів підприємницької діяльності на 10 тис. осіб в області дещо нижча ніж в Україні. Відмітимо, що без урахування малих кількість підприємств на 10 тис. осіб в регіоні вища за середню по країні, причому за 2001-2007 рр. вона зросла майже на 90% (з 48 до 87), а в Україні лише на 68% (з 53 до 89). Починаючи з 2007 р. кількість підприємств-суб'єктів підприємницької діяльності на 10 тис. осіб зменшується як по області так і по Україні і досягає рівня 2005 р., що обумовлено кризою 2008 р.

Як бачимо з табл. 1 протягом аналізованого періоду, показники зайнятості, як в області, так і в країні суттєво покращились. Середньомісячна номінальна заробітна плата за цей період зросла у 10 раз, а у Дніпропетровській області залишається вищою за середню по країні. Рівень трудової зайнятості по області з 2001р. по 2012 р. поступово зростав і у 2012 р. становив 60,7%. По Україні спостерігалося поступове зростання рівня зайнятості ( з 55,8% у 2001 р. до 59,3% у 2008 р.), а потім зменшення рівня зайнятості населення (до 57,7% у 2009 р.). У 2012 р. рівень зайвості по Україні досяг значення 2008 р., що також обумовлено кризою 2008 р.

Значення середньорічної кількості найманих працівників та середньомісячної заробітної плати по Україні і Дніпропетровській області наведено у табл. 2 [1-3].

Таблиця 2. Показники зайнятості та оплати праці на підприємствах - суб'єктах підприємницької діяльності України за основними видами економічної діяльності

Джерело: [1-3]

Як видно із табл. 2, у 2012 р. порівняно з 2001 р. середньорічна кількість найманих працівників в Україні зменшилась майже за всіма видами економічної діяльності. В той же час необхідно зазначити, що змінювалась вона не рівномірно. Ринкові реформи, зазвичай, супроводжуються глибокою структурною перебудовою, що призводе до перерозподілу ресурсів та концентрації їх на розвитку перспективних галузей, і, відповідно, до згортання тих галузей, продукція яких не рентабельна.

На рис. 1 наведено індекс середньорічної кількості найманих працівників у 2012 р. по відношенню до 2001 р. (Y).

Рис. 1. Середньорічна кількість найманих працівників підприємств - суб'єктів підприємницької діяльності України за 2012 р. у відсотках до 2001 р. Джерело: [1-3]

Як можна бачити з рис. 1 середньорічна кількість працівників найбільш суттєво зменшилась у сільському господарстві (на 45%), у промисловості (на 18%) та у будівництві (на 27,1%), а за такими видами економічної діяльності як оптова та роздрібна торгівля, готелі та ресторани, фінансова діяльність, операції з нерухомістю, державне управління середньорічна кількість найманих працівників збільшилась (відповідно на 34,9%, 28%, 28,2%, 25% та 7,4%).

Аналіз табл. 2 показує, що з 2001 по 2012 рр. середньомісячна заробітна плата зросла на підприємствах усіх видів економічної діяльності, але в різних галузях зростала нерівномірно. Розподіл індексу середньомісячної заробітної плати у 2012 р. по відношенню до 2001 р. (X) за видами економічної діяльності показано на рис. 2.

Рис. 2. Середньомісячна заробітна плата на підприємствах - суб'єктах підприємницької діяльності України за 2012 р. у відсотках до 2001 р. Джерело: [1-3]

Як можна бачити з рис. 2. найбільш суттєво заробітна плата зросла у сільському господарстві, колективних, громадських і особистих послугах і в фінансовій діяльності та охороні здоров'я. Аналізуючи рис. 1, 2 можна побачити, що спостерігається статистичний зв'язок між динамікою середньорічної кількості найманих працівників і динамікою середньомісячної заробітної плати. Для виявлення цього зв'язку було побудовано рівняння регресії (поліноміальне другого степеня) індексу кількості працівників (Y) від індексу зарплати (X). За методом найменших квадратів оцінено таку модель:

де - значення коефіцієнта детермінації.

У дужках наведено розрахункові значення t - статистики. Як можна бачити, усі отримані оцінки параметрів значимі на рівні 5%. Статистичну залежність індексу кількості найманих працівників від індексу номінальної заробітної плати та лінію регресії, що побудовано, показано на рис. 3.

Рис. 3. Залежність індексу кількості найманих працівників на підприємствах - суб'єктах підприємницької діяльності України (Y) від індексу середньомісячної заробітної плати (X)

Таким чином, модель, що побудована, дозволяє зробити висновок про те, що динаміка кількості працівників на підприємствах України обумовлена динамікою середньомісячної зарплати: збільшення індексу заробітної плати на 1% за інших рівних умов призводе до зменшення індексу кількості працівників на 1,55% (на основі середнього значення коефіцієнта еластичності).

Отримане рівняння регресії встановлює наявність від'ємної статистичної залежності між динамікою попиту на працю і динамікою номінальної заробітної плати в Україні. Зокрема, максимальне значення індексу кількості найманих працівників становить 113,5% і досягається для значення індексу середньомісячної заробітної плати 326,7%.

Тенденції щодо зайнятості та оплати праці на підприємствах - суб'єктах підприємницької діяльності Дніпропетровської області аналогічні тим, що мають місце в Україні: у 2001-2012 рр. спостерігається зменшення середньої кількості найманих працівників за більшістю видів економічної діяльності і суттєве зростання середньомісячної заробітної плати за всіма видами економічної діяльності (див. табл. 3).

Таблиця 3. Показники зайнятості та оплати праці на підприємствах - суб'єктах підприємницької діяльності Дніпропетровської області за основними видами економічної діяльності

Джерело: [1-3]

На основі статистичних даних за 11 років (2001-2012 рр.) визначено середні значення індексу кількості найманих працівників () і середньомісячної заробітної плати () у відсотках до базового 2001 р. для Дніпропетровської області. Відповідні показники і розглянуто, також, для України. За методом найменших квадратів отримано такі рівняння регресій:

Рівняння регресій є адекватними за критерієм Фішера, а коефіцієнти є значимими за критерієм Стьюдента на рівні 5%.

Отримані оцінки по суті являються міжгруповими оцінками (between estimator) в панельних регресіях щорічних темпів збільшення (зменшення) кількості працівників від щорічних темпів збільшення заробітної плати [4]. Як можна бачити, існує лінійна від'ємна статистична залежність щорічної динаміки кількості найманих працівників області від щорічної динаміки середньомісячної заробітної плати, тобто існує від'ємна залежність між щорічною динамікою попиту на працю і заробітною платою в регіоні.

Стосовно середньомісячної заробітної плати необхідно зазначити, що якщо у 2001 р. середня заробітна плата в Дніпропетровській області перевищувала середню зарплату в Україні за всіма видами економічної діяльності на 18%, то у 2012 р. - лише на 6% . За такими видами економічної діяльності, як будівництво, торгівля, готелі і ресторани, транспорт, фінансова діяльність, операції з нерухомістю та державне управління заробітна плата в області вже була нижча, ніж в Україні [1-3].

Трансформаційні процеси, що відбуваються зараз в Україні, визначають зміну структури зайнятих як в країні, так і в регіоні. У табл. 4 наведено порівняльну характеристику структури середньорічної кількості найманих працівників у Дніпропетровській області та в Україні у 2001-2011 рр.

Як бачимо з табл. 4 протягом періоду, що розглядався, збільшилась питома вага працівників, що зайняті у таких видах економічної діяльності як торгівля (на 2,9%), готелі і ресторани, транспорт, фінансова діяльність, операції з нерухомістю, державне управління і освіта. В той же час питома вага зайнятих у сільському господарстві, промисловості, будівництві суттєво зменшилась: в області на 6%, 4% і 1,5%, в Україні на 12,8%, 3,2% і 1,1% відповідно.

Таблиця 4. Порівняльна характеристика структури середньорічної кількості найманих працівників у Дніпропетровській області та в Україні у відсотках

Джерело: [1-3]

Структуру кількості найманих працівників за видами економічної діяльності у 2012 р. показано на рис. 4.

Рис. 4. Структура найманих працівників за видами економічної діяльності за 2012 р. Джерело: [1-3]

Як бачимо з рис. 4 найбільша частка найманих працівників області зайнята у промисловості (39,2%), в освіті (12,2), охороні здоров'я та соціальної допомоги (9%) і на транспорті (8%). Питома вага зайнятих на підприємствах, що здійснюють операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам складає 6,6%. Частка найманих працівників на підприємствах інших видів економічної діяльності знаходиться на рівні 5% і нижче.

Відмітимо, що частка найманих працівників області, зайнятих у промисловості, перевищує аналогічний показник по Україні майже на 15%.

Висновки. Таким чином, дослідження стану ринку праці у Дніпропетровській області, показало, що між динамікою кількості працівників на підприємствах України та динамікою середньомісячної зарплати існує від'ємна статистична залежність: збільшення індексу заробітної плати за інших рівних умов призводе до зменшення індексу кількості працівників. Середньомісячна заробітна плати в області у 2002 р. перевищувала середню зарплату в Україні за всіма видами економічної діяльності, а у 2012 р. за такими видами економічної діяльності, як будівництво, торгівля, готелі і ресторани, транспорт, фінансова діяльність, операції з нерухомістю та державне управління заробітна плата в області вже була нижча, ніж в Україні. Негативно на соціально-економічний розвиток регіону вплинула криза 2008 р.

Список використаних джерел

ринок праця зайнятість

1. Діяльність підприємств-суб'єктів підприємницької діяльності у 2011 році. Статистичний збірник. Ч. 1. Державний комітет статистики України. - Київ, 2012. -164 с.

2. Діяльність та фінансовий стан підприємств-суб'єктів підприємницької діяльності у 2011 році. Статистичний збірник. Ч. 1. Головне управління статистики у Дніпропетровській області. - Дніпропетровськ, 2012. - 140 с.

3. Діяльність та фінансовий стан підприємств-суб'єктів підприємницької діяльності у 2011 році. Статистичний збірник. Ч. 2. Головне управління статистики у Дніпропетровській області. - Дніпропетровськ, 2012. - 141 с.

4. Лук'яненко І., Городніченко Ю. Сучасні економетричні методи у фінансах. Навчальний посібник. - К, 2002.

5. Магнус Я.Р. Эконометрика / Начальный курс: Учеб., Магнус Я.Р., Катышев П.К., Пересецкий А.А. - 6-е изд., перераб. и доп. - М.: Дело, 2004. - 576 с.

6. Піскунова О.В. Побудова узагальненого показника якості життя населення міста Дніпропетровська / О.В. Піскунова, Ю.Ю. Погрібняк, Л.В. Рибальченко // Вісник ДДФА: Економічні науки. - Дніпропетровськ, 2005. - №1(13). - с.93-99.

7. Піскунова О.В. Економетричне моделювання факторів, що впливають на динаміку регіональної структури зайнятості / О.В. Піскунова, О.А. Рядно // Вісник ДДФА. Економічні науки України, № 1(17).- 2010.-с. 90-93.

8. Рядно О.А., Фактори тривалості зареєстрованого безробіття (Емпіричне дослідження на прикладі м. Дніпропетровськ) / О.А. Рядно, О.В. Піскунова // Вісник ДДФА. Економічні науки України, № 1(15).- 2006.-с. 130-146.

9. Трофимова Н.А., Френкин Б.Р. Зависимость уровня занятости в промышленности региона от экономико-географических факторов// Анализ и моделирование экономических процессов // Сборник статей под ред. В.З. Беленького. Выпуск 2.-М.: ЦЭМИ, 2005.-с. 29-40.

10. Федулова Л.І., Буга Н.Ю. Проблемність регіонів: особливості регіональної політики в умовах нової економіки// Регіональна економіка. - 2008. - № 3. - с. 31-41.

Размещено на Allbest.ru