Комплексний метод оцінки конкурентоспроможності продукції підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОМПЛЕКСНИЙ МЕТОД ОЦІНКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

О.О. Мельникова,

магістр, студентка V-го курсу,

Національний Технічний Університет України «Київський Політехнічний Інститут», м. Київ

О.П. Кавтиш,

к. е. н., доцент кафедри економіки і підприємництва,

Національний Технічний Університет України «Київський Політехнічний Інститут», м. Київ

У статті проаналізовані основні методи оцінки конкурентоспроможності продукції підприємства. Визначено переваги та недоліки кожного з них. Обґрунтовано доцільність використання комплексного методу оцінки конкурентоспроможності продукції підприємства.

Ключові слова: конкурентоспроможність, продукція, комплексний метод, методи, оцінка.

комплексний оцінка конкурентоспроможність продукція

The article analyzed the basic methods of evaluating the competitiveness of enterprise. Advantages and disadvantages of each are determined. The appropriateness of a complex method for assessing the competitiveness of enterprise is substantiated.

Keywords: competitiveness, production, complex method, methods, evaluation.

Вступ. Динамічний розвиток національного ринку під впливом факторів внутрішньої та зовнішньої конкуренції, посиленням вимог споживачів до продукції вимагає від вітчизняних підприємств пошуку нових способів утримання своїх конкурентних позицій, підвищення рівня конкурентоспроможності.

Особливого значення у таких умовах набуває вибір відповідних методів оцінки конкурентоспроможності, оскільки саме вони виступають тією основою, що здатна не лише забезпечити розуміння підприємством свого стану на ринку, а і визначення тих факторів, які впливають на рівень попиту їхньої продукції, обґрунтування відповідних управлінських заходів та стратегічних напрямів ринкової поведінки.

Орієнтуватись у параметрах конкурентоспроможності своєї продукції, мати достовірну та повну інформацію про їхню динаміку - значить чітко реалізувати усі стратегічні цілі, перебувати у динамічному розвитку, забезпечувати відповідні показники діяльності, робити свій внесок у формування ВВП та процес суспільного відтворення.

Постановка задачі. Метою статті є систематизація методів оцінки конкурентоспроможності продукції, їх комплексне порівняння та обґрунтування на цій основі доцільності використання у практиці діяльності вітчизняних підприємств комплексного методу.

Аналіз останніх публікацій. Дослідженню питання оцінки конкурентоспроможності продукції присвячено роботи таких зарубіжних і вітчизняних учених, як: Ф. Котлер, М. Портер, Д. Рікардо, К. Сімпсон, Ж. Ламбен, Р. Фатхудінов, С. М. Козьменко, М.Саєнко, О. В. Дзюблюк, А. С. Гальчинський, О. І. Лаврушин, В. Блонська, М. Юдін, А. Загородній, С. Клименкота багато інших. Ученими було розглянуто різні методичні підходи оцінки конкурентоспроможності продукції, а також обґрунтовано причини використання того чи іншого методу.

Проте, варто зазначити, що наразі немає єдності у розумінні використання єдиної методичної бази здійснення оцінки конкурентоспроможності продукції, що визначає загальну динаміку конкурентоспроможності підприємств на ринку. Тому дане дослідження є актуальним, адже від вірно обраного методу залежить точність отриманих даних оцінки та подальші дії підприємства щодо розвитку продукту, вироблення стратегії своєї поведінки.

Результати дослідження. Як зазначає теорія та практика господарювання, виробництво конкурентоспроможної продукції - головна вимога ринкової економіки. Конкурентоспроможна продукція включає в себе багато параметрів, це можуть бути: відомість торгової марки, наявність супровідних послуг, органолептичні характеристики продукції тощо, але головною є якість продукції.

Якість продукції, включає в себе декілька параметрів: новизна, технічне забезпечення, відсутність браку, надійність. Дотримання стандартів якості - це є головним чинником утримання позицій на ринку та забезпечення максимального рівня продажів [1], відповідної стратегічної орієнтації, обґрунтування політики розвитку підприємств.

Оцінка конкурентоспроможності дозволяє визначити не лише наявний стан показників, а і необхідні завдання для підвищення конкурентоспроможності продукції. Вона може відбуватися за наступними напрямами: дослідження кон'юнктури (попит та пропозиція, ціни на ринку, канали збуту), аналіз якісних та кількісних показників продукції, визначення основних конкурентних переваг товару, економічних показників для визначення конкурентоспроможності та обрання зразка для порівняння.

Аналіз літератури свідчить, що на сьогоднішній день розроблено значну кількість методів оцінки конкурентоспроможності продукції (табл.1), які можна класифікувати за різними критеріями.

Таблиця 1.

Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності продукції [2; 3; 6]

Усі вони орієнтовані на отримання відповідних показників рівня конкурентоспроможності, але їх результати відображають лише деякі параметри продукції, важливі з погляду його підтримки чи підвищення.

На наш погляд, оскільки якість на сьогоднішній день виступає однією з основних характеристик продукції підприємства, варто більше уваги приділяти методам оцінювання конкурентоспроможності, які засновані на порівнянні обраного товару зі зразком для визначення відносного рівня якості [3]. До них можна віднести диференційований, комплексний і змішаний методи (табл. 2).

Таблиця 2.

Порівняльна характеристика методів оцінки конкурентоспроможності продукції[4; 2; 5]

Їхній детальний аналіз дає можливості визначити, що найбільшу цікавість та практичну доцільність представляють комплексний та змішаний, оскільки вони забезпечують розрахунок інтегрального показника. Інтегральний показник має важливе значення, оскільки дає можливість відслідковувати динаміку зміни показника конкурентоспроможності у часі та просторі. Крім того, він закладає засади для відпрацювання відповідних управлінських рішень як основи реалізації стратегії і тактики конкурентоспроможності.

Проте, на нашу думку, при виборі між комплексним та змішаним методами перевагу варто віддати комплексному, оскільки змішаний є більш складним у розрахунках, що може призводити до певних неточностей, похибок, а також підвищенні витрат на його здійснення.

Використання комплексного методу для зняття його недоліків має ґрунтуватись на відповідній процедурі здійснення та обґрунтуванні параметрів оцінки.

На нашу думку, досить детальною і обґрунтованою є методика для здійснення комплексного оцінювання конкурентоспроможності продукції, запропонована І.А.Тарасенком та В.Д.Рожком [6]. Вона передбачає здійснення наступної послідовності кроків при здійсненні оцінювання (рис. 1):

Рис. 1. Послідовність кроків при здійснені оцінки конкурентоспроможності продукції

(розроблено на основі [6])

Проаналізуємо їх більш детально та визначимо особливості розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності за комплексним методом.

Насамперед, товар характеризується за трьома основними групами показників: якість, сервісні послуги, що надаються разом з товаром, економічні параметри товару. У разі відсутності такого товару або послуги для порівняння можуть бути взяті потреби покупців. Також на інтегральний показник конкурентоспроможності впливає економічне середовище [7, с. 42].

При розрахунку параметрів необхідно звернути увагу на те, що якщо елемент одиничних показників дорівнює 0, то товар не задовольняє обрану норму. Як наслідок груповий показник товару буде дорівнювати 0. Це свідчить про те, що дана продукція є не конкурентоспроможною і випуск на даний ринок є недоцільним.

Для розрахунку групового показника за технічними параметрами використовують формулу [8]:

, (1)

де - груповий показник конкурентоспроможності за технічними параметрами;

- одиничний показник конкурентоспроможності за і-м технічним параметром;

- важливість і-го параметра в вибірці з n технічних параметрів, що описують потребу;

- число параметрів, які оцінюються.

Розрахований груповий показник відображає ступінь відповідності даного товару існуючим потребам за набором технічних характеристик. Саме тому, чим вищий цей показник, тим повніше задовольняються параметри.

За допомогою повних витрат на експлуатацію продукції можна визначити груповий показник за економічними параметрами. Повні витрати споживача визначаються за формулою [8]:

, (2)

де - повні витрати споживача на придбання і споживання товару;

- одноразові витрати на купівлю продукції;

- середні сумарні витрати на придбання і споживання продукції, що відносяться до і-того року служби;

- строк служби;

При цьому:

, (3)

де - витрати на придбання і споживання по j-ї статті;

- кількість статей;

Але якщо необхідно врахувати коефіцієнт приведення витрат на експлуатацію виробу, то використаємо наступну формулу [8]:

, (4)

Відповідно підрахунок групового показника за економічними параметрами проводиться за формулою:

, (5)

де - груповий показник за економічними параметрами;

,- одноразові витрати на купівлю аналізованої продукції та зразка;

, - сумарні витрати на придбання і споживання аналізованої продукції та зразка в і-му році;

- строк служби;

- коефіцієнт приведення експлуатаційних витрат до розрахункового року.

Строк служби виробів промислового призначення відповідає терміну амортизації. Для споживчої продукції відбувається оцінка терміну служби на основі даних про аналогічні товари.

Інтегральний показник конкурентоспроможності розраховується за допомогою наступної формули:

, (6)

де - інтегральний показник конкурентоспроможності аналізованої продукції по відношенню до виробу - зразка.

Суть показника К полягає у тому , що він відображає відхилення між продукцією що порівнюється в споживчому ефекті, який припадає на одиницю затрат покупця з купівлю та споживання виробів. Якщо К < 1, то товар що аналізується поступається еталону за конкурентоспроможністю, а якщо К> 1, то перевершує, у випадку якщо К = 1, то конкурентоспроможність вважається рівною.

Розглянемо застосування комплексного методу на прикладі продукції ТОВ «Рагнатек». Підприємство проводить наступні види діяльності: продаж програмного забезпечення, розробка сайтів, продаж комп'ютерних комплектуючих.

Для розгляду було узято дві найвідоміші марки антивірусних програм. Експертами виступили працівники компанії виробника та продавця. Оцінки виставлялися від 1 до 5, в таблиці наведені усереднені показники (табл.3).

Таблиця 3.

Експертні оцінки марок антивірусних програм

За даними табл. 3 ми бачимо, що марка Kaspersky одержала більш високі результати від експертів ніж Dr.Web, оскільки у неї є напрацьовані роками технології, які з кожним роком модернізуються. Проте, ціни на Dr.Web значно нижчі ніж на Kaspersky, тобто кожна марка має свої сильні конкурентні переваги, які приваблюють свій сегмент споживачів.

Результати розрахунків інтегрального показника конкурентоспроможності антивірусних програм наведені у табл.4.

Таблиця 4.

Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності антивірусних програм

Проаналізувавши розраховані параметри інтегрального показника конкурентоспроможності антивірусних програм, можна сказати, що перша модель є більш конкурентоспроможною ніж друга, тобто найчастіше споживач буде надавати перевагу їй.

Загалом здійснивши оцінку розрахованих параметрів, а також на основі визначеного інтегрального показника рівня конкурентоспроможності доцільно охарактеризувати ті управлінські заходи, які допоможуть підвищити рівень конкурентоспроможності аналізованого продукту.

Для підвищення конкурентоспроможності марки Kaspersky, на наш погляд, підприємству доцільно першочергово вжити наступні заходи: змінити порядок реалізації товару та систему стимулювання постачальників, продумати цінову політику.

Окрім перерахованих вище заходів, за результатами оцінки конкурентоспроможності обраного продукту, можна прийняти також наступні рішення управлінського характеру, орієнтовані на перспективу (табл. 5).

Таблиця 5.

Рішення управлінського характеру та результати їх впровадження за результатами оцінювання рівня конкурентоспроможності антивірусних програм

Висновок. Конкурентоспроможність продукції є основною вихідною категорією, яка закладає засади для розуміння сутності і напрямів забезпечення конкурентоспроможності підприємства в умовах динамічного ринкового середовища. З метою прийняття адекватних управлінських рішень у процесі її забезпечення, підтримки і підвищення доцільно більш ґрунтовно підходити до вибору методу оцінки конкурентоспроможності продукції.

Було визначено, систематизовано і проаналізовані основні методи оцінки конкурентоспроможності продукції та доведено, що кожний із них має як свої переваги, так і недоліки, тому їх вибір повинен залежить від ситуації та результату, який визначається як основний та найбільш вагомий.

Поряд з цим запропоновано особливу увагу приділяти, насамперед, методам, які ґрунтуються на розрахунку інтегрального показника - комплексному та змішаному. Основним спільним їхнім недоліком можна вважати статичність розрахунку. А у порівнянні між собою - значну витратність та складність математичного забезпечення змішаного методу. У той же час, комплексний метод має значну перевагу - простоту використання та можливість здійснення розрахунків за обмеженої кількості даних.

На основі комплексного методу було проаналізовано конкурентоспроможність продукції малих підприємств сфери ІТ та запропоновано відповідні рекомендації щодо підвищення рівня її конкурентоспроможності.

Подальші дослідження можуть бути орієнтовані на обґрунтування та відпрацювання системи управлінських заходів загального характеру, відповідних механізмів, що можуть бути запроваджені за результатами використання комплексного методу оцінки конкурентоспроможності продукції.

Література:

1. Циганок О.О. Загальна схема оцінки конкурентоспроможності продукції: теоретичний та методологічний аспекти / О.О. Циганок // Економіка промисловості. -- 2009. -- № 1. -- С. 148-156.

2. Гетьман О.О. Економіка підприємства: навчальний посібник / Гетьман О.О, Шаповал В. М. - 2-ге вид. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 488 с.

3. Бондаренко А.К. Порівняння методів оцінки конкурентоспроможності продукції [ Електронний ресурс] / А.К. Бондаренко // - Режим доступу: http://repository.hneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/306

4. Корецький М.Х. Стратегічне управління Навчальний посібник / Корецький М.Х., Дєгтяр А.О., Дацій О.І.- К.: Центр учбової літератури, 2007. - 240 с.

5. Добикіна О.К. Потенціал підприємства: формування та оцінка. Навчальний посібник /[Добикіна О.К., Рижиков В.С., Касьянюк С.В., Кокотько М.Є, Костенко Т.Д., Герасимов А.А.]. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 208 с.

6. Пастернак-Таранушенко Г. Конкуренция: Курс лекций и практических на русском и украинском язиках/ Пастернак-Таранушенко Г., Рожок В. - К.: Центр учебной литературы, 2002. - 322 с.

7. Юдін М. Порівняльна характеристика методів оцінки конкурентоспроможності продукції [Електронний ресурс] / Юдін М. // Економіст - 2010 - №6 - с.40 - Режим доступу до журналу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekonomіst/2010_6/40_42.pdf

8. Клименко С.М. Управління конкурентоспроможністю підприємства / [Клименко С.М, Омельяненко Т.В, Барабась Д.О., Дуброва О.С, Вакуленко А.В]: Навч. посіб.- К.: КНЕУ, 2008-520 с.

Размещено на Allbest.ru