Науково-технологічний розвиток сфери охорони здоров’я України в контексті інтеграційних викликів
Проаналізовано стан та виявлено тенденції науково-технологічного розвитку охорони здоров’я в Україні. Запропоновано та обґрунтовано пропозиції щодо забезпечення інноваційної моделі розвитку системи охорони здоров’я в умовах євроінтеграційних викликів.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.02.2019 |
| Размер файла | 60,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Науково-технологічний розвиток сфери охорони здоров'я України в контексті інтеграційних викликів
Л.І. Федулова
доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту,
Київський національний торговельно-економічний університет, Україна
Анотація. У статті розкрито й обґрунтовано сутність науково-технологічного розвитку охорони здоров'я на сучасному етапі становлення новітнього технологічного укладу. Проаналізовано стан та виявлено тенденції науково-технологічного розвитку охорони здоров'я в Україні, серед яких: стабільність наукових кадрів за чисельністю і структурою; збільшення частки обсягу наукових та науково-технічних робіт, виконаних власними силами наукових організацій; висока винахідницька активність, особливо медичної освіти. Розроблено пропозиції щодо забезпечення інноваційної моделі розвитку системи охорони здоров'я в умовах євроінтеграційних викликів.
Ключові слова: науково-технологічний розвиток, сфера охорони здоров'я, інноваційна модель.
Л.И. Федулова. Научно-технологическое развитие сферы здравоохранения Украины в контексте интеграционных вызовов
Аннотация. В статье раскрыта и обоснована сущность научно-технологического развития сферы здравоохранения на современном этапе становления новейшего технологического уклада. Проанализировано состояние и выявлены тенденции научно-технологического развития сферы здравоохранения в Украине, среди которых: стабильность научных кадров по численности и структуре; увеличение доли научных и научно-технических работ, выполненных собственными силами научных организаций; высокая изобретательская активность, особенно медицинского образования. Разработаны предложения по обеспечению инновационной модели развития системы здравоохранения в условиях евроинтеграционных вызовов.
Ключевые слова: научно-технологическое развитие, сфера здравоохранения, инновационная модель.
Liubov Fedulova. Scientific-technological development of Ukraine's health protection sphere in the context of integration challenges
Abstract. The article revealed and justified the nature of scientific and technological development of the health sector at the modern stage of development of the new technological structure. It is proved that the efficiency and quality of medical services directly depends on the level and effectiveness of high-tech medical science, introduction the modern methods of diagnostics and treatment into the medical practice. охорона здоров'я україна євроінтеграційний
The practice shows that in Europe the modern institutions which are relevant to the health system operate in the form of international high-tech clusters.
Based on the data of official statistics, the author has analyzed the state of development of scientific-task list activities of healthcare in Ukraine and also has identified trends. Author's proposals dealt with the formation of state policy aimed to support of innovative development model of the health system in the conditions of European integration challenges.
The developing of strategic documents concerning the health system in Ukraine must be devoted to the task of the fragmentation of innovation infrastructure overcoming, in accordance with the global trends of the health scientific-technological sector activities. The tasks proposed for the development of medical science need to be structured on scientific medical platforms. Keywords: scientific-technological development; sphere of health protection; innovative model.
Постановка проблеми. Охорона здоров'я вважається важливою складовою соціально-економічної системи держави, що суттєво впливає на всі сторони її діяльності. До ключових факторів, які визначають розвиток цієї сфери, належить науково-технологічний, особливо на сучасному етапі формування нового технологічного укладу, що розпочалося на початку ХХІ ст., у якому все більше виявляється його соціальний характер завдяки розробці та впровадженню конвергентних (біо-нано-когнітивних) технологій і модернізації практичної системи охорони здоров'я.
На державному рівні забезпечення якісного прориву української сфери охорони здоров'я постійно визнається стратегічним напрямом поліпшення ситуації зі станом здоров'я громадян. Проте для цього потрібні не лише концепції чи програми, а інноваційні розробки у сфері профілактики, діагностики та лікування захворювань. З огляду на це проблема науково-технологічного розвитку сфери охорони здоров'я є сьогодні вкрай актуальною.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Прогнози щодо розвитку новітніх технологій у медицині країн ЄС представлено в роботі Сарітаса О. і Кінена М. (Saritas & Keenan, 2004) [1]. Проблеми економіки й організації охорони здоров'я на рівні держави та в регіонах, підходи до визначення ефективності функціонування системи охорони здоров'я, а також медичних організацій розкрито такими українськими авторами, як А. Кричковська [2], К. Павлюк [3], С. Палиця [4], Т. Попченко [5], О. Посилкіна [6] та ін. Проте питання щодо ролі науково-технологічного розвитку системи охорони здоров'я та його стану в Україні в умовах інтеграційних викликів досліджено недостатньо.
Мета статті - розкрити сутність науково-технологічного розвитку сфери охорони здоров'я та проаналізувати його стан в Україні, розробити пропозиції щодо напрямів державної політики у цій сфері в умовах євроінтеграційних викликів.
Основні результати дослідження. Розвиток охорони здоров'я на глобальному рівні характеризується загальними для багатьох країн світу процесами, серед яких, зокрема, такі: інтенсивний розвиток новітніх медичних технологій спонукає до інтелектуалізації лікувально-діагностичної практики - великі госпіталі високих технологій і сучасні амбулаторні служби на базі ІКТ сприяють підвищенню якості медичної допомоги; передові біотехнології істотно поліпшили можливості ранньої діагностики основних захворювань людини, що дозволяє ефективніше лікувати багато хвороб; стрімкий розвиток фармакології, створення оригінальних лікарських засобів стимулюють успішний розвиток терапевтичних методів лікування (наприклад, за останні 25 років у клінічну практику введено близько 1500 лікарських препаратів, або 60 препаратів на рік) [7].
У заяві Ради ЄС серед загальних принципів систем охорони здоров'я задекларовано повне охоплення населення медичним обслуговуванням, солідарність у фінансуванні, рівність доступу до медичних послуг та їх висока якість. Проте розв'язання основних завдань нової європейської політики «Здоров'я-2020» передбачає не тільки зміцнення систем охорони здоров'я, а й навіть більшою мірою посилення діяльності структур охорони суспільного здоров'я, розробку узгодженої науково обґрунтованої політики і механізмів стратегічного управління, що дають змогу ефективно долати загрози здоров'ю [8].
Ефективність та якість медичної допомоги хворим прямо залежить від рівня і результативності високотехно-логічної медичної науки, упровадження в медичну практику сучасних методів діагностики й лікування. З позиції управління інноваційною діяльністю виділяють групу медичних технологічних інновацій у сфері охорони здоров'я, які пов'язані з появою нових методів (способів, прийомів) профілактики, діагностики і лікування на базі наявних препаратів (устаткування) або нових комбінацій їхнього застосування та медико-фармацевтичних, медико-технічних інновацій, що передбачають використання нових лікарських засобів (технічних систем), конкурентоспроможних за ціною й основними параметрами ефективності медичної діяльності [9].
У розвинених країнах світу організація системи охорони здоров'я розглядається як один із центральних напрямів соціальної політики держави. Видатки на охорону здоров'я у цих країнах складають не менш як 8-10% ВВП. Загалом, питома вага видатків консолідованих бюджетів на охорону здоров'я у світі в середньому становить 6,3% ВВП, у Європі - 6,7%. Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВОЗ) рекомендується, щоб цей показник дорівнював 5% ВВП. При цьому критично допустимою вважається величина видатків на рівні 3% ВВП, нижче якої система охорони здоров'я стає нежиттєздатною. Зауважимо, що рівень національних видатків на охорону здоров'я - це відносна величина, що розраховується як загальний обсяг державних і приватних видатків на охорону здоров'я протягом календарного року, включаючи державні бюджети всіх рівнів, фонди медичного страхування, зовнішні запозичення, гранти й пожертвування від міжнародних установ і неурядових організацій. Слід зазначити, що за рейтингом Світового банку «World Development Indicators 2012» Україна за рівнем національних видатків на охорону здоров'я займала 71-е місце з показником 4,4% ВВП серед 187 країн (це між Гандурасом та Румунією [10].
Практика свідчить, що в Європі сучасні установи, які відносяться до системи охорони здоров'я, функціонують здебільшого у формі міжнародних високотехнологічних кластерів. Прикладом може бути Долина здоров'я в Нідерландах [11] - мережа біомедичних дослідницьких інститутів, компаній із розвитку фармацевтичної продукції, провайдерів медичних послуг і загального лікування, що сконцентрована навколо медичних університетів, наукових інститутів та академічних клінік на сході Нідерландів. Поєднання дослідницьких баз, інфраструктури й можливості задовольнити комерційні технологічні вимоги країн усього світу робить Нідерланди сприятливим місцем діяльності для медичних компаній, які прагнуть реалізації своїх можливостей у Європі.
Заслуговує на увагу дослідження [12], в результаті якого визначено найважливіші глобальні тренди у сфері медицини, кожний із яких може створювати для України як загрози, так і перспективні можливості. Глобальні виклики зокрема пов'язані із недостатнім рівнем науково-технологічного розвитку в таких напрямах, як онкологія, серцево-судинні й інфекційні патології, а також неспроможністю світової науки протистояти старінню населення, поширенню захворювань метаболічного характеру і хвороб мозку. Розвиток ринку асоційований із потребою в доступних засобах лікування та діагностики, що започатковуються зокема на технологіях персоніфікованої медицини, надійних експрес-технологіях моніторингу в домашніх умовах, дистанційних методах одержання медичних послуг, що характеризуються профілактичною спрямованістю, безпекою, високою ефективністю.
В Україні відсутність системного підходу до вирішення соціально-економічних проблем супроводжується витратним механізмом господарювання на всіх рівнях управління, методичною і технологічною незабезпеченістю управління установами охорони здоров'я.
Стан здоров'я та демографічні характеристики населення України продовжують залишатися надзвичайно складними й такими, що загрожують національній безпеці держави [13]. За станом здоров'я громадян Україна посідає одне із найнижчих рейтингових місць у Європейському регіоні. Від 12 до 14 млн. жителів країни мають серцево-судинні хвороби, понад 1 млн. українців - онкологічні захворювання, більш як 1,1 млн. осіб - цукровий діабет, при цьому майже 200 тис. із них є інсулінозалежними.
На жаль, сьогодні 69% продукції на українському фармацевтичному ринку - це імпортні препарати (в Угорщині - 55%, у США - 25%). Національна промисловість випускає 85% генериків. Україна має певні результати в розробці вітчизняних фармпрепаратів, але робота у цьому напрямі потребує посилення у частині об'єднання зусиль наукових установ та бізнес-структур. Водночас, без належного фінансування з боку держави не обійтися. За даними Європейської бізнес-асоціації, на цілі клінічних випробувань (КВ) в Україну щорічно інвестується близько 1 млрд. грн. Але у країні мало клінічних баз для таких досліджень. Цю ситуацію потрібно змінювати, адже КВ - це доступ до новітніх технологій і дорогих матеріалів.
У сучасних умовах рівень розвитку медичної науки повинен забезпечувати ефективність і незалежність вітчизняної системи охорони здоров'я. Без належної медичної науки неможливий перехід на інноваційний шлях розвитку в охороні здоров'я та, як наслідок, забезпечення стійкого соціального розвою суспільства. Дослідження стану науково-технологічної діяльності у сфері охорони здоров'я України дозволило нам визначити такі основні тенденції у цій царині:
* майже стабільною за період від 1995-го до 2012 рр., як за загальною структурою, так і за чисельністю, є кількість працівників у наукових організаціях Національної академії медичних наук України;
* збільшується питома вага обсягу наукових та науково-технічних робіт, виконаних власними силами наукових організацій, за галузями наук: біологічних - від 1,9% у 2000 р. до 4,9% у 2012 р.; найбільша питома вага обсягу наукових та науково-технічних робіт, виконаних власними силами наукових організацій НАМН у 2012 р., належала прикладним дослідженням - 68,9%, фундаментальні дослідження складали 26,2%; водночас у медичних науках частка здійснених за власний кошт розробок зменшилася від 3,1% до 4,1%, у фармацевтичних - від 0,5% до 0,2%;
* у період 2000-2012 рр. питома вага фінансування наукових та науково-технічних робіт за міністерствами зростала в рамках Національної академії медичних наук (НАМН) - від 1,5% до 2,5%, тоді як у межах Міністерства охорони здоров'я України була приблизно на одному рівні - 1,5%. Спостерігається невтішна картина щодо питомої ваги фінансування наукових та науково-технічних робіт за галузями наук (рис.), особливо фармацевтичних - 0,2-0,3%. До того ж, як показують дані офіційної статистики, близько 60% зазначених витрат - це заробітна плата;
Рис. Питома вага фінансування наукових та науково-технічних робіт за окремими галузями наук
* важливим напрямом упровадження результатів досліджень та розробок у сфері медицини і фармацевтики є захист інтелектуальної власності. Протягом 2006-2012 рр., якщо брати за основу кількість поданих заявок та отриманих патентів на винаходи за класами МПК, найбільша винахідницька активність спостерігалася у класі А61 (медицина або ветеринарія; гігієна): поданих заявок у 2006 р. - 12,3%, у 2012 р. - 11,3%; отриманих патентів у 2006 р. - 16,3%, у 2012 р. - 13,3%. Найбільшу питому вагу за кількістю заявок і отриманих документів склав підклас А61К (медикаменти для терапевтичних, стоматологічних або гігієнічних цілей).
Заслуговують на увагу здобутки сфери медичної освіти, що свідчить про розвиток вітчизняних наукових шкіл та процес формування молодого покоління науковців, спроможних мобільно включатися в науково-технологічну діяльність, особливо у частині реалізації спільних із зарубіжними партнерами наукових проектів у формі грантів. Слід відмітити, що за період 2008-2012 рр. збільшилася винахідницька активність закладів, які належать до галузі «Освіта», що призвело до розширення їх переліку за цим показником. Серед лідерів винахідницької активності - шість університетів медичного та фармацевтичного спрямування (Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького та ін.) [15].
Результати дослідження показують, що цілі, пов'язані зі стимулюванням, інфраструктурною підтримкою розвитку науки та інновацій у сфері охорони здоров'я, не реалізуються повною мірою, їх законодавче й правозастосовне забезпечення не системне, до того ж запізнюється або відкладається на невизначені строки. Недостатнє фінансування гальмує реалізацію ефективних інноваційних проектів, знижуючи тим самим загальний рівень інноваційної активності в економіці.
В Україні ще зберігся науковий потенціал світового рівня (електрозварювальна хірургія, сучасна ядерна медицина, створення нових біоматеріалів та біотехнологій, виготовлення матеріалів і виробів з новими заданими можливостями, розробка модифікованих біологічних об'єктів та технічних засобів їх зберігання, штучних органів і їх компонентів та ін.), однак його ринкове втілення у вигляді високотехнологічних компаній, які вже завоювали деяку частку ринку й зацікавлені в серйозних інвестиціях для його розширення, практично відсутні. Іноземні компанії активно придбавають новітні технології, у тому числі в Україні, упроваджують їх у різних приладах та устаткуванні й активно реалізують у світі. Навіть незважаючи на заходи з боку держави, спрямовані на підтримку економіки країни, вітчизняні виробники не змогли збільшити свою частку на внутрішньому ринку. Певною мірою це пояснюється високою залежністю від імпортних комплектуючих, із яких виробляється більша частина продукції. Слід зазначити, що розвиток сучасних наукових досліджень у галузі медицини можливий лише за умови комплексного підходу, заснованого на залученні розробок фундаментальних медико-біологічних, природничих і точних наук, а також нових технологічних рішень.
Результатом науково-технологічної діяльності повинно стати створення інфраструктурних центрів сучасних наукових досліджень, що функціонують на базі існуючих установ науки, вищих навчальних закладів. До таких інституцій варто віднести центри доклінічних трансляційних досліджень, центри біоінформатики, центри колективного користування на базі вищих навчальних закладів, за обов'язкового формування у цих структурах умов, що відповідають світовим вимогам, і оснащення їх сучасним науковим устаткуванням. Створення таких структур забезпечить умови для підвищення якості наукових досліджень, залучення молоді в інноваційні процеси, захисту інтересів держави при розробці та випробуваннях вітчизняних лікарських засобів, діагностичних систем тощо.
У стратегічних документах щодо розвитку системи охорони здоров'я в Україні обов'язково потрібно серед головних завдань визначити подолання фрагментарності інноваційної інфраструктури, а також приведення у відповідність зі світовими тенденціями діяльності всього інноваційного сектору охорони здоров'я. Завдання розвитку медичної науки необхідно структурувати за науковими медичними платформами - комплексами методологічних, експертних, інформаційних, організаційних інструментів, що дозволяють забезпечити реалізацію пріоритетного напряму, здійснювати цільове планування і впровадження результатів наукової діяльності, що визначає тематичні рамки досліджень та їхній зв'язок із потребами практичної медицини. Таке структурування слід покласти в основу організації управління процесом інноваційного розвитку в медицині.
При цьому неодмінно повинні відбутися зміни в підходах до оцінки результативності діяльності науково-дослідних установ у сфері охорони здоров'я. У новій системі повною мірою мають бути застосовні такі абсолютні показники, як кількість об'єктів інтелектуальної власності та ринкова (інвестиційна) оцінка результатів досліджень.
Важливим завданням, що можливо розв'язати за допомогою інноваційних технологій, є реалізація комплексу організаційних, технологічних і фінансових заходів, що забезпечують надання медичної допомоги дистанційно (поза медичними організаціями). Упровадження методів телемедицини дасть змогу проводити висококваліфіковану диференційовану діагностику пацієнтів, у т.ч. у первинній ланці, знизити ймовірність появи помилкових діагнозів, а також оптимізувати схеми лікування.
На рівні держави повинна бути сформована політика інтеграції конкурентоспроможних у довгостроковій перспективі підприємств у інноваційно-технологічні кластери Європейського Союзу завдяки їх технологічній спеціалізації, галузевій гнучкості та універсальності на базі кращих світових технологій для концентрації і реалізації економіко-технологічного потенціалу як результату синергетичного впливу функціональних видів потенціалів (освітнього, наукового, науково-технологічного, інтелектуального, виробничого, інноваційного) для досягнення конкурентоспроможності у відповідній сфері.
Урахування зазначених особливостей у державній економічній політиці України, у кінцевому підсумку, сприятиме виходу вітчизняних малих та середніх інноваційних підприємств медичної і фармацевтичної промисловості на міжнародний ринок, у тому числі на ринок результатів НДДКР та об'єктів права інтелектуальної власності.
Висновки. Сьогодні збільшення тривалості та якості життя громадян є пріоритетним завданням багатьох держав, розв'язання якого сприятиме зростанню економіки, а також зниженню витрат на лікування і соціальні виплати. Однак для цього потрібна сучасна якісна медична техніка та вироби медичного призначення, тобто відповідний технологічний рівень медичної і фармацевтичної промисловості.
В умовах євроінтеграційних прагнень України необхідно, перш за все, забезпечення підтримки визнаних вітчизняних шкіл, підвищення вимог до підготовки наукових кадрів, ефективне використання науково-інформаційних ресурсів; активізація роботи, спрямованої на забезпечення розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва, що сприятиме підвищенню авторитету вітчизняної медичної науки та її інтеграції у світове співтовариство.
В основі інноваційного розвитку системи охорони здоров'я України повинен бути комплексний розвиток біомедицини і біотехнологій, зміцнення інфраструктури медичної науки, створення інноваційних потоків «лабораторія-виробництво-клініка», підвищення якості та актуалізація наукових досліджень. У результаті виникнуть принципово нові продукти для медицини із високим вмістом інтелектуальної складової, знизиться залежність охорони здоров'я і медичної науки від імпортних продуктів та технологій, підвищиться роль національної медичної науки у світовому науковому просторі, а також якість фахівців охорони здоров'я і науки.
Актуальною в подальшому є розробка концептуальної моделі організаційно-економічного механізму реалізації державної політики кластеризації системи охорони здоров'я України.
Література
1. Santas O. Broken promises and/or techno-dreams? The future of health and social services in Europe / O. Saritas, М. Keenan. // Foresight. - 2004. - Vol. 6. - No 5. - P.281-291.
2. Кричковська А. М. Оптимізація методології формування державної частки фінансування системи охорони здоров'я / А. М. Кричковська, Н. Г. Марінцова, В. Г. Червецова, В. П. Новіков // Фармацевтичний журнал. - 2007. - № 3. - С. 10-15.
3. Павлюк К. В. Розвиток державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров'я / К. В. Павлюк, О. В. Степанова // Фінанси України. -
2011. - № 2. - С. 43-55.
4. Палиця С. В. Державна політика економіко-технологічної кластери- зації системи охорони здоров'я України / С. В. Палиця // Економіст. - 2013. - № 11. - С. 32-37
5. Попченко Т. П. Реформування сфери охорони здоров'я в Україні: організаційне, нормативно-правове та фінансово-економічне забезпечення : аналіт. доп. [Електронний ресурс] / Т. П. Попченко. - К. : НІСД,
2012. - Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/ Zdorovya_Popchenko-2a6db.pdf
6. Посилкіна О. В. Методичні підходи до оцінки науково-технічного потенціалу фармацевтичних підприємств / О. В. Посилкіна, М. І. Сидоренко // Управління й економіка фармації. - 2009. - № 5(7). - С. 26-32.
7. Современные тенденции развития здравоохранения [Электронный ресурс] / Портал информационной поддержки медицинских работников. - Режим доступа : http://www.zdrav.ru/articles/practice/detail. php?ID=76161
8. Health-21. Health for all policy in WHO European region. - Copenhagen : WHOEURQ 1998. - 230 p.
9. Павленко О.В. Инновации в медицинской технике [Электронный ресурс] / О. В. Павленко // Аналитический вестник Совета Федерации ФС РФ. - 2010. - № 4(390). - Режим доступа : http://www.budgetrf.ru/ Publications/Magazines/VestnikSF/2010/VSF_NEW201005121204/VSF_NE W201005121204_p_004.htm
10. World Development Indicators, 2012 [Electronic resource] / The World Bank. - Accessed mode : http://data.worldbank.org/data-catalog/world-devel- opment-indicators
11. Eurobiomed / Official website of cluster. - Accessed mode : http://www.eurobiomed.org/en/
12. Каминский И. П. Медицина будущего: возможности для прорыва сквозь призму технологического прогноза / И. П. Каминский, Л. М. Ого- родова, М. В. Патрушев, А. А. Чулок // Форсайт. - 2013. - Т. 7 - № 1. - С. 14-25.
13. Про парламентські слухання на тему: «Сучасний стан, шляхи і перспективи реформи у сфері охорони здоров'я України» [Електронний ресурс] / Урядовий портал, 5 червня 2013 року. - Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id= 246410397
14. Наукова та інноваційна діяльність в Україні (статистичний збірник) ; відп. за вип. І. В. Качалова. - К. : Інформаційно-видавничий центр Держстату України, 2013. - 162 с.
15. Промислова власність у цифрах за 2012 рік [Електронний ресурс] / ДП «Український інститут промислової власності». - Режим доступу : http://www.uipv.org/
References
1. Saritas, O, & Keenan, M. (2004). Broken promises and/or techno-dreams? The future of health and social services in Europe. Foresight, 6, (5), 281-291.
2. Krychkovska, A. M. (2007). Formation methodology of the health protection system financing optimization. Farmatsevtychnyi zhurnal (Pharmaceutical Magazine), 3, 10-15 (in Ukr.)
3. Pavtyuk, K. V (2011). Development state private partnerships in the field of health protection. Finansy Ukrainy (Finances of Ukraine), 2,43-55 (in Ukr.)
4. Palytsyа, S. V (2013). The Public policy of economic-technological clusterizations of Ukraine's health protection system. Ekonomist (Economist), 11, 32-37 (in Ukr.).
5. Popchenko, T. P (2012). Reformation of health protection sphere in Ukraine: organizational, legal and financial-economic providing. Kyiv: NISS (in Ukr.).
6. Posylkina, O V (2009). The methodical approaches to the estimation of scientific and technical potential of health protection trends progress. Upravlinnia i ekonomika farmatsii (Management and Economy of Pharmaceutics), 5(7), 26-32 (in Ukr.).
7. Portal of information support for the medical workers (2013). Modern progress of health protection trends. Retrieved from http://www.zdrav.ru/arti- cles/practice/detail.php?ID=76161 (in Russ.).
8. World Health Organization Regional Office for Europe (1998). Health-21. Health for all policy in WHO European region. Copenhagen: WHOEURO.
9. Pavlenko O V (2010). Innovations are in a medical technique. Retrieved from http://www.budgetrf.ru/Publications/Magazines/VestnikSF/2010/VSF_ NEW201005121204/VSF_NEW201005121204_p_004.htm (in Russ.).
10. The World Bank (2012). World Development Indicators. Retrieved from http:// http://data.worldbank.org/data-catalog/world-development-indicators
11. Eurobiomed (Website of cluster). Retrieved from http://www.eurobiomed. org/en/eurobiomed/presentation/
12. Kaminskiy, I. P, Ogorodova, L. M., Patrushev, M. V., & Chulok, A. A. (2013). Medicine of future: possibilities for a breach through the prism of technologi-cal prognosis. Forsait (Foresight), 7(1), 14-25 (in Russ.).
13. The Cabinet of Ministers of Ukraine (2013, June 5). The modern state, ways and prospects of reform in the field of Ukraine's health protection (The parliamentary listening). Retrieved from http://www.kmu.gov.ua/control/uk/ publish/printable_article?art_id=246410397 (in Ukr.).
14. The State Statistics Service of Ukraine (2013). Scientific and innovative activity in Ukraine for 2012 (Statistical collection). Kyiv: SSSU (in Ukr.).
15. The Ukrainian Institute of Industrial Property (2013). Industrial Property Statistics for 2012. Retrieved from http://www.uipv.org/ (in Ukr.).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Суть, значення, особливості та класифікація системи охорони здоров'я. Загальна характеристика та статистичний аналіз системи охорони здоров'я України. Прогнозування як важливий етап економічного дослідження тенденцій зміни кількості медичного персоналу.
курсовая работа [640,3 K], добавлен 07.04.2015Причини масового погіршення здоров'я населення в результаті економічних реформ. Проблеми сучасного стану охорони здоров'я, потреба в покрашенні фінансування цієї сфери. Основні переваги страхової медицини. Принципи формування собівартості медичних послуг.
реферат [19,9 K], добавлен 10.11.2011Механізм фінансування медичної галузі України, роль та значення видатків на систему охорони здоров’я. Аналіз і оцінка динаміки і структури видаткової частини місцевих бюджетів на охорону здоров’я на прикладі фінансування галузі у Верхньодніпровській РДА.
дипломная работа [468,5 K], добавлен 20.01.2012Дослідження питань акредитації закладів охорони здоров’я, як державного засобу регулювання і контролю якості їхньої діяльності. Роль держави в охороні здоров’я. Розкриття сутності акредитації. Характеристика лікувального закладу міської поліклініки.
отчет по практике [49,1 K], добавлен 17.04.2011Особливості впливу інноваційної діяльності на розвиток економіки. Венчурне фінансування науково-інноваційної діяльності, перспективи розвитку в Україні. Місце етапу науково-технічної підготовки виробництва. Підвищення конкурентоспроможності підприємств.
методичка [43,8 K], добавлен 23.04.2015Оцінка технологічного розвитку української економіки в контексті світової еволюції технологічних парадигм. Зв’язок між впровадженням у виробництво науково-технологічних інновацій і довгостроковими коливаннями циклічного розвитку економічних процесів.
научная работа [35,9 K], добавлен 11.03.2013Напрямки реформування Міністерства охорони здоров'я. Аналіз статистики національних багатств держави. Розрахунок витраченого часу пасажирами за лінійним і квадратичним відхиленням; оцінка показників сезонної хвилі згідно показників затрат на виробництво.
контрольная работа [184,1 K], добавлен 22.01.2011Дослідження ролі систем охорони інтелектуальної власності у стимулюванні науково-технологічного розвитку розвинених країн. Аналіз можливостей використання основних методів та інструментів при вдосконаленні механізмів трансферу технологій в Україні.
контрольная работа [36,2 K], добавлен 23.08.2010Науково-технічний прогрес (НТП): роль та значення. Напрями застосування, методи управління і стимулювання НТП. Аналіз та пропозиції щодо інноваційної діяльності України. Розробка заходів для розвитку холоднопрокатного цеху за рахунок впровадження НТП.
курсовая работа [85,3 K], добавлен 07.08.2010Сутність науково-технічного потенціалу України, його сучасний стан, ефективність використання, негативні тенденції розвитку та вплив на економічне становище держави. Основні причини спаду економічного розвитку країни та шляхи покращення ситуації.
реферат [81,7 K], добавлен 18.03.2011Макроекономічні умови розвитку споживчого ринку України в контексті завдань розбудови національної економіки. Тенденції формування та задоволення попиту на споживчі товари в Україні. Актуальні проблеми формування пропозиції споживчих товарів та послуг.
научная работа [960,2 K], добавлен 30.06.2013Аналіз змісту та особливостей національної інноваційної системи України. Особливості національної інноваційної політики. Перспективні напрямки науково-технічних розробок в Україні. Необхідність державного регулювання національної інноваційної системи.
реферат [26,1 K], добавлен 18.03.2011Еволюція і суть концепції сталого розвитку: цілі, завдання, критерії, механізми та інструменти фінансування. Економічний розвиток України: структура, тенденції, екологічний, соціальний і гуманітарний стан. Напрями стимулювання сталого розвитку України.
реферат [433,8 K], добавлен 19.04.2012Економічне і соціальне значення поліпшення умов та охорони праці в ринковій системі господарювання. Витрати на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці, методика оцінки їх ефективності. Європейська модель економічного стимулювання охорони праці.
презентация [2,7 M], добавлен 25.11.2012Особливості відбудови і розвитку промисловості України після Другої світової війни. Стан сільського господарства у повоєнні роки та тенденції його розвитку у 40-60-ті рр. Відбудова грошової, податкової та кредитної системи в Україні у 40-60-ті рр.
контрольная работа [32,0 K], добавлен 01.02.2011Визначення поняття, мети та основних принципів державної інноваційної політики. Проблеми формування національної інноваційної системи в Україні як цілісного науково-технологічного укладу. Державна підтримка інноваційної активності економіки країни.
реферат [27,7 K], добавлен 13.04.2013Загальна соціально–демографічна характеристика регіону. Особливості розвитку охорони здоров'я у Київській області. Договірне регулювання соціально-трудових відносин, оплати праці. Аналіз рівня життя. Професійно-кваліфікаційні характеристики працівників.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 14.07.2015Необхідність проведення реформ для переходу України до країн з ринковою економікою. Інновації й інноваційний шлях розвитку - рушійна сила, що спроможна забезпечити економічну незалежність України. Основні риси інноваційної моделі розвитку економіки.
статья [19,7 K], добавлен 09.09.2010Характеристика сучасного розвитку економіки в Україні, який можна описати як не тільки кризовий, але і такий, що має чіткі тенденції до реформування. Розвиток підприємництва в національній економіці. Стан нормативно-правового регулювання економіки.
реферат [25,2 K], добавлен 07.12.2010Особливості охорони і використання загальновідомих торгових знаків. Регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності в Україні. Визнання торгового знаку загальновідомим як один з ефективних способів його охорони.
курсовая работа [30,3 K], добавлен 18.09.2007
