Джерела фінансування інноваційної діяльності підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Джерела фінансування інноваційної діяльності підприємств

Шевцова С.А., к.т.н.

У статті проаналізовані фактори, що стримують розвиток інноваційної діяльності у промисловості України та запропоновані заходи щодо стимулювання інноваційної та науково-технічної діяльності. Виявлено характерні тенденції інноваційної діяльності в промисловості України. Встановлено основні причини і наслідки низької інноваційної активності підприємств. Досліджено основні джерела фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств реального сектору економіки, проаналізовано можливості їх розширення та ефективного використання. Виявлено значний потенціал залучення додаткових фінансових ресурсів, який на сьогодні залишається незадіяним, та обґрунтовано пропозиції щодо його використання. Запропоновано заходи щодо стимулювання інноваційної та науково-технічної діяльності. Подано пропозиції щодо напрямків реалізації державної інноваційної політики, серед яких залучення інвестицій для фінансування інноваційної діяльності підприємств за допомогою механізму фінансового ринку

Ключові слова: інновації, інноваційна діяльність, інвестиції, джерела фінансування, модернізація виробництва, розвиток промисловості

THE MAIN SOURCES OF FINANCING OF THE INNOVATIVE ACTIVITY OF ENTERPRISES

Shevtsova S.A., PhD in Engineering

E-mail: ekote@mail.pgasa.dp.ua Pridneprovs'kа State Academy of Civil Engineering and Architecture In the article the factors "hampering the realization of the innovative activity in Ukraine's industry have been analyzed, and the measures for stimulation of the innovative and scientific-technical activities have been proposed. The characteristic tendencies of the innovative activity in Ukraine's industry have been revealed. The main reasons and consequences of a low innovative activity of enterprises have been established. The main sources of financing of the investment-innovative activity of enterprises in economy's real sector have been studied and the possibilities of their extension and the efficient use have been analyzed. A significant potential, which is not applied at the present time for attracting additional financial resources has been revealed, and some proposals as for its use have been substantiated. The measures for stimulation of the innovative and scientific-technical activities have been proposed. Some propositions on the directions of realization of state innovative policy, which include the attraction of investments for financing of the innovative activity of enterprises with the help of mechanism of the share market, have been presented Keywords: innovation, innovative activity, investments, sources of financing, modernization of production, development of industry

фінансування інноваційний стимулювання промисловість

Актуальність проблеми. Формування інноваційної економіки передбачає створення і запровадження механізму фінансового забезпечення інноваційної діяльності, який би відповідав принципам розширеного відтворення інноваційного процесу та стратегічним завданням розвитку економіки України. Загальновідомо, що якісне оновлення виробництва, впровадження новітніх технологій, розвиток ринкової інфраструктури і формування сучасної конкурентоспроможної економіки неможливе без відповідних інвестицій, розробки та впровадження інноваційних програм і проектів. Але, на жаль, інноваційне відтворення розвитку економіки України і, зокрема, її провідної галузі - промисловості - відбувається надто повільно. Низький рівень інноваційної активності підприємств характерний для всіх видів економічної діяльності (промислового виробництва, включаючи мале підприємство і сфери послуг), а також для всіх типів інновацій (технологічних, організаційних, маркетингових). Незважаючи на численні програми модернізації багатьох галузей економіки, істотних позитивних зрушень у реалізації цих програм так і не відбулося, внаслідок відсутності реальної можливості ресурсного забезпечення їх виконання. Актуальною проблемою розвитку вітчизняної економіки була і залишається невирішеність питань фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств.

Аналіз останніх наукових досліджень. Проблеми організації регулювання інноваційної діяльності розглядаються у працях Александровой Л. Антонюка, Ю. Бажала, В. Гейця, А.С. Гальчинського, Соловйова. Питання ефективності державної інноваційної політики та засобів її підвищення досліджуються в роботах М. Гамана, О. Лапко, Л. Федулової. Проблеми фінансового забезпечення і стимулювання інноваційної діяльності досліджували Д. Гуменюк, М. Крупка, С. Онишко. Дослідження проблем і перспектив розвитку інноваційної діяльності в регіонах здійснювали А. Валюх, І. Кукурудза, В. Демиденко та ін. Аналіз досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів показує, що Україна має значний потенціал для розвитку інноваційної діяльності за умови вирішення питань її фінансового забезпечення та проведення ефективної державної політики [1].

Для оцінки перспектив інноваційного розвитку промисловості потрібен аналіз факторів, що його стримують. Як показують багаторічні дослідження українських та зарубіжних учених, для підприємств такими є, насамперед, брак власних фінансових ресурсів (причому цей фактор має вирішальне значення практично в усіх секторах національної економіки), висока вартість нововведень, економічні ризики, тривалі строки окупності інвестицій і викликані цим посилені обмеження. Уже на початку нинішнього десятиліття проявився вплив внутрішньовиробничих факторів. Підприємства стали повніше усвідомлювати обмеженість власного інноваційного потенціалу: недосконалість дослідницької бази, неготовність до освоєння новітніх науково-технологічних досягнень, нестачу кваліфікованих кадрів, відсутність кооперативних зв'язків. Їм бракує інформації про нові технології та потенційні ринки збуту інноваційної продукції. Незважаючи на позитивну динаміку випуску інноваційної продукції, її частка в загальному обсягу продажів у промисловості становить трохи більше ніж 3 % [2, 3]. Зростаюча зацікавленість бізнес- структур в одержанні відомостей про нові технології може відіграти позитивну роль у посиленні інноваційної активності, за умови наявності необхідних для цього фінансових ресурсів.

Метою роботи є дослідження джерел та форм фінансування інноваційної діяльності підприємств реального сектору економіки та обґрунтування пропозицій щодо оптимізації їх використання.

Викладення основного матеріалу дослідження. Унаслідок непослідовної державної економічної політики останніх років промисловість України настільки деградувала, що більшість експертів наголошують на необхідності здійснення повторної індустріалізації країни й відтворення національної індустрії. Цей процес має проводитися на основі останніх світових науково-технічних досягнень, з урахуванням тенденцій розвитку світової економіки, з поєднанням стратегічних інтересів суспільства в цілому, інтересів власників бізнесу і людей, які працюють у промисловості, а також регіонів, де зосереджені промислові комплекси. Модернізація промисловості потребує значних обсягів інвестування.

Країни Балтії та Східної Європи, а в останні роки і Грузія, вирішували проблему модернізації виробництва, здебільшого, у процесі приватизації, ставлячи цю умову як основну при проведенні аукціонів за рівноправної участі іноземних інвесторів. При цьому передбачалися дійовий контроль над виконанням відповідної програми і жорсткі санкції за її невиконання.

В Україні приватизаційні аукціони значною мірою не відповідали міжнародним стандартам неупередженості та «прозорості». Участь у цих аукціонах штучно обмежувалась, а переможці нерідко призначалися ще до їх проведення. Виконання записаних умов модернізації виробництва фактично не контролювалося, що є однією з причин нинішнього критичного стану виробничої бази.

Законом України «Про інноваційну діяльність» встановлено, що це діяльність, яка спрямована на використання та комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок та зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг [4]. Цим законом визначено форми фінансової підтримки інноваційної діяльності: надання безпроцентних кредитів за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів; надання державних гарантій та майнового страхування реалізації інвестиційних проектів. Регламентується механізм здійснення такої підтримки шляхом створення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (ДІФКУ), основними завданнями якої є організація відбору найефективніших інвестиційно-інноваційних проектів. Передбачено підтримку створення венчурних фондів для фінансування нерідко ризикових інноваційних проектів шляхом надання їм певних пільг Такі фонди, зокрема, звільняються від сплати податку на прибуток і ПДВ до моменту завершення своєї роботи та виплати дивідендів. Проте діяльність зазначених фондів та установ поки що не є ефективною, і при всьому різноманітті інвестиційно- інноваційних проектів найбільш актуальною залишається проблема їх фінансового забезпечення.

За даними Державного комітету статистики України [5], доцільно дослідити зміни у фактичних обсягах і джерелах фінансування інноваційної діяльності протягом останнього періоду (табл.1).

Як видно з таблиці за останні роки основним джерелом фінансування інноваційної діяльності підприємств (у різні роки від 73 % до 53 % загальної суми витрат на такі цілі) є самофінансування за рахунок, головним чином, частини одержаних прибутків та амортизаційних відрахувань.

Таблиця 1. Джерела фінансування інноваційної діяльності

Джерела фінансування інноваційної діяльності

Власні джерела інвестицій підприємства у порівнянні з залученими та позиковими характеризуються простотою і швидкістю залучення, високою віддачею за критерієм норми прибутковості капіталу, оскільки не вимагають сплати позикового відсотка у будь-яких його формах. Використання власних ресурсів істотно знижує ризик неплатоспроможності й банкрутства підприємства і при цьому управління цілком зберігається в руках його власників. Разом з тим власні джерела обмежені, не дозволяють значно розширити інвестиційну діяльність за сприятливої кон'юнктури ринку. В 2012 році обсяги інвестування в основний капітал за рахунок власних коштів підприємств знизилися у порівнянні з попереднім роком на 3,3 %. При цьому питома вага цього джерела фінансування залишилась на рівні майже 64 %.

Весь цей час фінансова підтримка інноваційної діяльності підприємств за рахунок коштів державного бюджету залишалася вкрай низькою - на рівні 1-3 % загальних витрат на такі цілі. Навіть у 20102011 рр., коли інвестиційні видатки з державного бюджету стрімко нарощувалися (здебільшого, у зв'язку з підготовкою до Євро-2012) і досягли 5 % ВВП ( близько 10 млрд. дол., або 27 % доходів зведеного бюджету), за рахунок бюджетних коштів було профінансовано лише 1 % загальних витрат на інновації.

Враховуючи переобтяженість бюджету борговими зобов'язаннями, невирішеність численних соціальних питань, критичний стан ЖКГ, заплановане з 2014 р. радикальне зниження податків і багато інших внутрішніх і зовнішніх проблем при хронічному дефіциті бюджетів, можна стверджувати, що у найближчій перспективі бюджетні кошти не можуть стати основним джерелом фінансування інвестиційно-інноваційних перетворень національної економіки.

Тим часом кошти державного бюджету мають особливо важливе значення для реалізації інвестиційно-інноваційних програм і проектів в економіці, адже ряд заходів, необхідних для їх успішного здійснення, не може бути профінансований за рахунок інших джерел. Зокрема, це розвиток інноваційної інфраструктури; надання державної підтримки у вигляді здешевлення кредитів; співфінансування; надання державних гарантій щодо проектів, які передбачають впровадження сучасних технологічних процесів та енергозберігаючих технологій. Кошти на такі заходи необхідно передбачати у бюджетах окремим рядком у максимально можливому обсягу та збільшувати за рахунок надходжень від приватизації. Особливої уваги вимагає контроль за їх ефективним використанням.

Аналізуючи статистичні дані з ВВП можна зробити висновок про те, що за 3 роки питома вага витрат державного бюджету на інноваційну діяльність в структурі ВВП України складала не більше 0,01 % (табл. 2) [5]. Для порівняння - у розвинених країнах прямі державні витрати на наукові інноваційні проекти становляться 1.6-3.7 % від ВВП [6].

Таблиця 2. Розрахунок питомої ваги витрат державного бюджету на інноваційну діяльність в структурі ВВП України

Це обумовило зниження кількості організацій, які виконують наукові дослідження та розробки, а також чисельності науковців в даній сфері (табл. 3).

Таблиця 3. Наукові кадри та кількість організацій,які виконують наукові дослідження й розробки

Вирішити проблему інноваційного розвитку та модернізації виробництва, з огляду на величезний обсяг потрібних для цього ресурсів, неможливе без залучення іноземних інвесторів.

Серед іноземних інвесторів доцільно відокремити офшорні компанії, які фактично належать резидентам України. Ці компанії є номінальними власниками багатьох вітчизняних підприємств, приватизованих за рахунок частини тіньових капіталів, вивезених з України за роки незалежності без оподаткування. За оцінками вітчизняних та міжнародних експертів за 21 рік незалежності до офшорів було виведено майже 167 млрд. дол. [7]. Слід зауважити, що якщо за перші 11 років було вивезено 35 млрд. дол. (у середньому по 3 млрд. дол. на рік), то за останні 10 років - 132 млрд. дол., тобто вже по 13 млрд. дол. на рік, що перевищує сумарні витрати на інноваційну діяльність підприємств за 10 останніх років (12,3 млрд. дол.). Отже, тіньовий капітал має розглядатися як потужний незадіяний інвестиційний ресурс.

У розвинених країнах до фінансування реального сектору підприємств, без втрати контролю над цими ресурсами.

Висновки

Для модернізації економіки України необхідні величезні інвестиції, що вимагає використання усіх зазначених національних та іноземних джерел фінансування. Україна повинна використовувати позитивний досвід розвинених країн щодо застосування інструментів стимулювання інноваційної діяльності, зокрема з підтримки інвестиційно- інноваційних програм з боку держави, державних гарантій та пільгового кредитування інноваційних проектів, формування венчурних фондів та технологічних парків та ін.

Для найбільш повного використання наявного фінансового потенціалу та прискорення інноваційного розвитку економіки необхідними є:

забезпечення економічної та політичної стабільності, детенізація економіки для поліпшення умов ведення бізнесу в Україні та залучення коштів приватних іноземних інвесторів та міжнародних фінансових установ;

посилення протидії з боку ДПА України вивезенню з України через офшорні компанії тіньових капіталів та стимулювання їх власників до залучення капіталів на модернізацію українських підприємств, та створення нових імпортозаміщуючих виробництв;

подальший розвиток вітчизняного фондового ринку та створення сприятливих умов для залучення заощаджень населення в інвестиції у придбання корпоративних цінних паперів;

підвищення ролі ринку венчурного капіталу, що повинен стати основою розширення бізнесу на стадії впровадження інноваційних проектів.

Список використаних джерел

Проблеми та перспективи інноваційного розвитку економіки України: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Д.: НГУ: 2012. - 143 с.

Федулова Л. І. Інноваційний вектор розвитку промисловості України // Економіка України. - 2013. - №5. - С.30 -37.

Інновації і трансфер технологій: від ідеї до прибутку: матеріали Четвертої міжнар. наук. - практ. конф. - Д.: НГУ, 2013. - 107 с.

Закон України «Про інноваційну діяльність» [Електронний ресурс ]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.

Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://wwwZukrstat.gov.ua

Власова И. Особенности финансирования инновационной сферы в развитых странах // Вестник КНТЭУ -2009. -№1. - С. 36-46.

З України в офшори «втекло» 167 мільярдів доларів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukurier.gov.ua.

Васильєва Т.А. Банківське фінансування інноваційної діяльності. Монографія. - Суми: «Ділові перспективи», 2006. - 60 с.

Размещено на Allbest.ru