Регіональний вимір розвитку креативної економіки в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

Чуль О.М.

Луцький національний технічний університет

На основі наявних статистичних даних, що характеризують рівень розвитку креативних індустрій розроблено систему індикаторів креативного регіонального розвитку. Проаналізовано вплив окремих факторів на формування в регіоні креативного середовища.

Ключові слова: креативна економіка, креативні індустрії, індустрії творчих послуг, індустрії традиційного мистецтва, індустрії творчих послуг, індустрії інноваційно-креативних послуг.

O. Chul

REGIONAL DIMENSION OF CREATIVE ECONOMY IN UKRAINE

International theory and practice of assessing the impact of the creative economy in the socio-economic development of the area at the present stage requires the development of international standards for the assessment of such effects. The author says, that the study of irregularities of creative economy development will help not only to identify trends of the creative regional development, and outline priorities creative industries, for each region. That have an impact on the formation of regional creative economy, and on this basis, help to assess the impact of state influence aimed at aligning imbalance. On the basis of available statistical data on the level of development of creative industries in Ukraine, the author developed a system of indicators of regional development and creative calculated integral indicators in the context of the groups of creative industries. Using by mathematical data calculated made it possible to calculate the integral index of the creative economy for each region of Ukraine.The analysis of the creative economy by region showed that the annual performance of this development increased. Thus the author says about the potential of the creative economy to improve social and economic development. Furthermore the author defines the key industries that have the greatest impact by the regional development of the creative economy. It is established that for most regions the greatest impact on fostering a creative environment have the creative services industries. This is due to their comprehensive scale and mass popularity among the population. A small level of creative economy for the regions of Ukraine caused by a number of issues that interfere with effectively implement regional policy of the creative economy development. The main ones are inadequate legislations and insufficient financial security of their operation.

Key words: Creative economy, creative industries, culture heritage industry, creative services industry, industry of traditional art, industry of innovation and creative services.

Чуль Е.М.

РЕГИОНАЛЬНОЕ ИЗМЕРЕНИЕ РАЗВИТИЯ КРЕАТИВНОЙ ЭКОНОМИКИ В УКРАИНЕ

На основе имеющихся статистических данных, характеризующих уровень развития креативных индустрий разработана система индикаторов креативного регионального развития. Проанализировано влияние отдельных факторов на формирование в регионе креативной среды.

Ключевые слова: креативная экономика, креативные индустрии, индустрии культурного наследия, индустрии традиционного искусства, индустрии творческих услуг, индустрии инновационно-креативных услуг.

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями

Розвиток креативної економіки стає актуальним завданням державного управління у більшості розвинених країн світу. Сьогодні все частіше культуру, мистецтво, та засновану на них креативну економіку визнають рушійною силою не тільки економічного розвитку, а й розвитку суспільства вцілому. Міжнародна теорія і практика оцінки впливу креативної економіки на соціально- економічний розвиток території на сучасному етапі потребує розробки міжнародних стандартів оцінки такого впливу. Останні повинні враховувати не тільки тенденції розвитку креативної економіки, а й особливий характер функціонування креативних індустрій.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми

Проблемам розвитку креативної економіки та функціонування креативних індустрій присвячені праці відомих світових науковців Дж. Хокінса, Ч. Лендрі, Р.Флоріди, М. Меттьюса, Дж. О'Конора та ін. Окремі аспекти розвитку креативної економіки в Україні, зокрема її впливу на соціально- економічне становище регіонів, досліджені Бриковою І., Антошкіною Л., Лупацієм В. Разом з тим, питання оцінки рівня розвитку креативної економіки у регіональному вимірі досі не розкрите.

Цілі статті

Метою статті є оцінка креативного регіонального розвитку та її перспектив у забезпеченні соціально- економічного становища території.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Значна кількість міжнародних урядових та неурядових організацій, діяльність яких спрямована на дослідження креативної економіки, намагалися розробити єдину універсальну методологію її дослідження. Але, враховуючи різні рівні розвитку креативної економіки в кожній країні та коло індустрій, які віднесені до креативних, формування такої моделі значно ускладнилось. Це пов'язано і з тим, що рівень розвитку креативної економіки необхідно оцінити в її економічному, культурному, соціальному та технологічному вимірі.

Дослідження нерівномірностей креативного розвитку території дасть змогу не тільки виявити наявну ситуацію та диспропорції такого розвитку, а й визначити пріоритетні для кожного регіону креативні індустрії, що мають вплив на формування у регіоні креативної економіки, та на цій основі оцінити результативність державного впливу спрямованого на вирівнювання дисбалансу.

Для якісної та достовірної оцінки проблемного питання важливим є підбір індикаторів, які в найкращій мірі характеризуватимуть стан креативного розвитку українських регіонів, будуть давати найбільш повну характеристику функціонування креативних індустрій.

Спираючись на принципи побудови системи показників регіонального економічного розвитку, затверджені Наказом Держкомстату №114 від 15.04.2013р. «Про затвердження Методики розрахунку інтегральних регіональних індексів економічного розвитку», вважаємо що система індикаторів креативного регіонального розвитку повинна бути комплексною, доступною, адекватно відображати реальний стан розвитку креативної економіки [2].

Формування єдиної системи індикаторів креативного розвитку в регіоні важлива, перш за все, для здійснення конкретних заходів, спрямованих на формування бренду території та, відповідно, підвищення її конкурентоспроможності не тільки на національному, а й на міжнародному рівнях. Формування базових оціночних індикаторів дасть змогу обґрунтувати пріоритетні напрями креативного регіонального розвитку, визначити точки росту та механізми їх функціонування. Вважаємо, що такий набір індикаторів повинен становити взаємопов'язану систему показників, кожний з яких характеризує рівень готовності регіону до креативного розвитку.

Разом з тим, вибір індикаторів розвитку креативної економіки зумовлений наявним набором статистичних даних, представлених Державним комітетом статистики України, Міністерством культури, Міністерством фінансів, профільних комітетів і відомств.

Опрацювання даних Держкомстату, Міністерства культури України інших органів виконавчої влади дало змогу виділити базові оціночні індикатори, які на нашу думку, найбільш якісно характеризуватимуть рівень розвитку креативних індустрій (табл.1).

креативний економічний регіональний

Таблиця 1

Система показників оцінки інфраструктурного забезпечення креативного розвитку регіонів України

*розроблено автором

працьовувати статистичні дані будемо у розрізі виділених нами груп креативних індустрій: культурної спадщини, творчих послуг, традиційного мистецтва, інноваційно-креативних послуг [1]. Таким чином, в результаті отримаємо не тільки загальний показник креативного розвитку регіонів, а й показники рівня розвитку по кожній з груп креативних індустрій. Це дасть змогу оцінити, які індустрії мають найбільший вплив на формування креативного середовища в регіоні і на цій основі виділити найбільш ефективніші методи управління таким розвитком.

З цією метою, використовуючи багатофакторний аналіз, розрахуємо інтегральний індекс рівня розвитку креативної економіки.

Часткові інтегральні індекси, що характеризують стан функціонування креативних індустрій визначимо використовуючи формулу модифікованої середньої геометричної.

Аналогічним чином визначатимемо інтегральні індекси розвитку індустрій традиційного мистецтва, індустрій творчих послуг та індустрій інноваційно-креативних послуг.

Оскільки переважна більшість показників, що І характеризують рівень креативного розвитку території є іменованими величинами, необхідною процедурою вимірювання є попереднє нормування відібраних індикаторів розвитку, яке забезпечить уніфікацію, порівнянність та співставність сформованої інформаційної бази. Таким чином, інтегральна оцінка дає змогу поєднати різні за одиницями виміру, суттю та вагомістю показники.

Оцінку креативної економіки розпочнемо з індустрій культурної спадщини. Це зумовлено тим, що першочерговою основою креативної економіки у будь-якому регіоні, навіть за відсутності інших факторів, є його культурні надбання, які складалися протягом віків та століть, сформовані сотнями поколінь та важливі своєю історичною, культурною та духовною суттю. Важлива наявність значної кількості об'єктів культурної спадщини, є із тієї точки зору, що вони стають однією з передумов формування в регіоні туристичних потоків, та бренду території. Тим більше, вже історично так склалося, що практично усі українські регіони мають особливі пам'ятки архітектури та мистецтва, які з кожним роком приваблюють все більше туристів, в тому числі і закордонних.

Обробка наявних статистичних даних, що характеризують рівень розвитку індустрій культурної спадщини за регіонами (архітектурна спадщина, музеї, бібліотеки, виставкові заходи) показав, що загалом їх розвиток досить низький, про що говорять низькі значення інтегрального індексу розвитку індустрій культурної спадщини (максимальне його значення 0,545 для м. Київ). Беззаперечним лідером за рівнем розвитку індустрій культурної спадщини є м. Київ - каталізатор культурного та духовного потенціалу держави, її художньо-мистецького поступу. Закріпити лідируючі позиції столиці стало можливим завдяки реалізації місцевої культурної політики, яка ґрунтується на забезпеченні концентрації фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів міста, а також координації діяльності міських органів виконавчої влади, закладів, установ та організацій для розв'язання загальних проблем і найважливіших проблем розвитку столичної культури і мистецтва. Крім того, в регіоні здійснюється послідовна переорієнтації методів управління культурою - від керування до творчої діяльної координації та підтримки ініціатив на засадах прозорості і публічності, а також щодо інноваційного підходу до вирішення питань галузі на основі активного діалогу з творчою громадськістю.

Крім того, досить високі позиції за рівнем розвитку індустрій культурної спадщини займають Одеська (0,427), Полтавська (0,431), Вінницька (0,441) обл. та АР Крим (0,443). Зокрема, Одеська обл. та АР Крим досягли найвищих показників розвитку за цією категорією креативних індустрій завдяки значному потенціалу та активному розвитку туристичної сфери - оздоровчо- рекреаційних закладів; розвиненої мережі культурних закладів (музеїв, театрів тощо), пам'яток історії та архітектури, розташованих на території приморських регіонів.

Найгірші показники розвитку індустрій культурної спадщини мають Запорізька (0,324), Харківська (0,330), Дніпропетровська (0,366), Луганська (0,346) обл. Основними перешкодами розвитку індустрій культурної спадщини для цих регіонів є відсутність розповсюдженого іміджу регіону як культурно-історичного, туристичного, несформований туристичний простір, нерозвинена супутня інфраструктура.

Аналіз індустрій культурної спадщини показав, що найбільший вплив на формування креативного середовища через систему індустрій культурної спадщини практично по усіх регіонах має бібліотечна справа. Частка їх у структурі креативних індустрій культурної спадщини найбільша. Тоді як найменший вплив має фестивальний рух (за виключенням м. Києва, АР Крим, та Одеської обл., які мають найвищі інтегральні індекси цього напряму креативної економіки). Стабільно низький рівень розвитку за всіма регіонами має музейна справа і лише для м. Києва та м. Севастополя притаманні високі показники такого розвитку.

Варто зазначити, що діяльність органів місцевого самоврядування в напрямку популяризації та розвитку індустрій культурної спадщини у будь-якому регіоні України повинні бути орієнтовані на формування комфортного і гармонійного культурного середовища, підтримку спадкоємності кращих традицій, введення у культурний обіг високих зразків світової класичної культури, збереження і творчого розвитку загальнолюдських, національних і регіональних цінностей культурної спадщини.

Формуванню креативного середовища в регіоні, в сучасних умовах розвитку, беззаперечно сприяють також індустрії традиційного мистецтва, до яких ми відносимо кіноіндустрію, театральне, музичне та фотомистецтво.

Мистецтво належить до ключових елементів національної культури. Ефективна державна підтримка мистецької творчості, мистецьких закладів і колективів - театрів, концертних і циркових організацій, музично-виконавських колективів, професійних митців - є запорукою неперервності мистецьких традицій, розвитку національних мистецьких шкіл, популяризації здобутків українських митців як в Україні, так і за її межами.

Проведений аналіз показав, що найвищі показники розвитку індустрій традиційного мистецтва (театральної діяльності, музичної індустрії, кіноіндустрії) притаманні Вінницькій (0,530), Хмельницькій (0,461), Чернівецькій (0,427), Чернігівській (0,425), Черкаській (0,413) обл. Такий розподіл регіонів зумовлений тим, що в цих регіонах наявні найвищі показники інфраструктурного забезпечення функціонування кіноіндустрії, театральної діяльності та музичної індустрії.

При цьому, найбільший вплив на формування в регіонах креативної економіки в системі індустрій традиційного мистецтва має кіноіндустрія. Зазначимо, що така ситуація склалася не стільки через виробництво кінопродукту, скільки через його споживання (відвідування фільмів, кінопрокат тощо). Незначний вплив кіноіндустрії притаманний лише для Івано-Франківської, Черкаської, Хмельницької обл. У Волинській, Житомирській, Запорізькій, Полтавській, Рівненській та Чернігівській областях через низький рівень оновлення репертуару, низьку відвідуваність театральних вистав, останні мають найменшу вагу в системі індустрій традиційного мистецтва.

Активізація розвитку індустрій традиційного мистецтва сприятиме не тільки забезпеченню культурної різноманітності регіону, збереженню та створенню культурної спадщини, а й сприятиме формуванню і розвитку соціального капіталу.

До індустрій творчих послуг відносимо ті сфери креативної економіки, які потребують не тільки творчого внеску у формуванні товарів та послуг, але й зумовлені певним рівнем технологічності. Серед таких індустрій виділяємо теле-, та радіомовлення, видавничу справу, рекламну діяльність, дизайн тощо. Стрімкий рівень їх розвитку пов'язаний з тим, що саме ці індустрії стають основою інформаційного забезпечення не тільки креативної економіки, але й традиційних сфер економічної діяльності. Формування якісного інформаційного простору стає запорукою поінформованості населення про заходи, івенти, продукти креативної економіки.

Крім того, як зазначається в Основних засадах розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр., затверджених Законом України від 09.01.2007 р. №537 активна політика і реалізація завдань, спрямованих на розбудову якісного інформаційного простору та формування інформаційного суспільства дасть змогу підвищити національну конкурентоспроможність за рахунок розвитку людського потенціалу, насамперед у високоінтелектуальних сферах праці, а також розширити експортний потенціал ІКТ-індустрії України.

Разом з тим важливість індустрій творчих послуг з позиції розвитку креативної економіки пов'язана із соціально-економічною нерівністю яка виникає між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються, внаслідок суттєвої різниці в темпах зростання обсягів та номенклатури товарів і послуг, які виробляються та надаються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Така нерівність негативно впливає як на конкурентоспроможність країн, так і на життєвий рівень людей. Тоді як забезпечення останнього - пріоритетне завдання креативної економіки.

Проведений аналіз функціонування індустрій творчих послуг показав, що найбільшого рівня їх розвитку досягнуто у Харківській (0,275) обл. та м. Києві (0,977). При цьому м. Київ є абсолютним лідером за рівнем такого розвитку та значно випереджає решту регіонів. Таким чином наявна значна диференціація розвитку індустрій творчих послуг. Порівняно високі показники характерні також для Волинської (0,130), Львівської (0,129), Київської (0,190), Черкаської (0,132), Полтавської (0,149), Дніпропетровської (0,144), Донецької (0,133), Луганської (0,124), Запорізької (0,131) обл. та АР Крим (0,122). Такий розподіл регіонів зумовлений тим, що найбільший вплив на розвиток індустрій творчих послуг, згідно обробки отриманих даних, має сфера телебачення та радіомовлення. Вони займають близько 60% сегмента ринку індустрій творчих послуг та є найбільш дешевшим для споживача продуктом креативної економіки, а відтак користується значним попитом.

Лише для Чернігівської та Харківської обл. вплив сфери телерадіомовлення є абсолютно незначним, тоді як розділяють сегмент індустрій творчих послуг у рівних частинах в цих регіонах рекламна діяльність та видавнича справа. Остання займає лідируючі позиції у Київській обл., а незначний її вплив спостерігається у Запорізькій, Херсонській, Вінницькій, Волинській, Донецькій обл.

Зарубіжний досвід розвитку креативної економіки говорить, що з кожним роком більшу її частку займають високотехнологічні галузі, засновані на широкому використання новітніх інноваційних технологій, інформаційно-комунікаційних засобів, технологічних новинок. Так, частка ринку інноваційних товарів у США щороку складає близько 7% ВВП країни. Такі товари і послуги формують індустрії інноваційно-креативних послуг.

На сьогодні найбільшого розвитку серед індустрій інноваційно-креативного розвитку набули поширення Інтернет- технологій. Про стрімкий розвиток мережі Інтернет серед населення України говорить і дослідження проведені Міжнародним союзом електрозв'язку при ООН. Так, в 2012 році 33,7% або 15,4 млн. чол. мали доступ до мережі Інтернет, тоді як у 2000 вільно користуватися інтернет-ресурсами мали можливість лише 0,72% населення.

Оцінку рівня розвитку індустрій інноваційно-креативних послуг здійснено в розрізі підприємств, що займаються інноваційною діяльністю. Такий підхід зумовлений тим, що активна участь суб'єктів підприємництва у інноваційній політиці, вдосконалення власних товарів через якісну маркетингову політику та просування їх на ринку потребує використання креативних підходів та методів. Останні забезпечать не тільки привабливість продукції, а й дають змогу сформувати успішний бренд. Крім того, активне використання інноваційно-креативних технологій в управлінні дасть змогу зменшити технологічні розриви між зовнішніми ринками та забезпечити обмін науково-технічною інформацією на зовнішньому ринку.

Важливим є розвиток інноваційно-креативних індустрій і з тієї позиції, що інноваційна діяльність є одним із індикаторів соціально-економічного розвитку регіонів та країни зокрема, стає важливим засобом забезпечення конкурентоспроможності.

Загалом у сфері індустрій інноваційно-креативних послуг найбільшого розвитку набули м. Київ (0,465), Полтавська (0,434), Харківська (0,415), Сумська (0,506) та Івано-Франківська (0,449) обл. Це пов'язано з наявністю в цих регіонах потужних наукових центрів, накопичено значний досвід проведення інвестиційно- інноваційної політики. Так, позиції Харківської обл. забезпечені завдяки наявності промислового комплексу, який є чи не одним із найбільших в Україні, особливо у галузях машинобудування, фармації, та наявності розвиненого освітнього та наукового потенціалу, що має потенційні можливості розвитку сфери освітніх послуг та створення технопарків або креативних кластерів.

Проведений аналіз індустрій інноваційно-креативних послуг показав, що українські регіони мають значний потенціал для їх розвитку. В подальшому політика розвитку їх повинна бути зосереджена не тільки на підтримку підприємств, що здійснюють інновації, а й підприємств, що поширюють нові технології та поглиблюють їх економічні переваги. Їх розвиток забезпечить структурні зрушення в економіці, тим самим поліпшуючи статус країни в глобальній економіці та підвищуючи національну конкурентоспроможність.

На рис.1 представлено рівень розвитку креативних індустрій у регіональному вимірі.

Таким чином приведення часткових показників розвитку креативних індустрій до єдиного інтегрального індексу розвитку креативної економіки дав змогу встановити, що найвищого рівня розвитку креативна економіка набула м. Києві, Полтавській та Харківській областях. Найменш «креативними» стали Волинська, Рівненська, Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Дніпропетровська, Донецька, Херсонська обл. та м. Севастополь.

Разом з тим, за період оцінки рівня розвитку креативної економіки (2008-2012рр.), щороку показники такого розвитку зростали, що говорить про потенційні можливості креативної економіки для підвищення рівня соціально-економічного розвитку регіонів. Так за загальним показником розвитку креативної економіки найбільше покращили свої позиції у 2012 р. порівнянні з минулим роком Одеська (+8 позицій), Київська, Чернігівська (+ 6 позицій), Вінницька (+5 позицій), АР Крим, Донецька, Кіровоградська, Херсонська (+4 позиції). Погіршили свої позиції Запорізька (- 8 позицій), Черкаська (-7 позицій), Тернопільська обл. (- 5 позицій). Незмінними залишились рейтинги Дніпропетровської, Львівської, Полтавської, Харківської обл., м. Києва та м. Севастополя. Графічне представлення розвитку креативної економіки у регіональному вимірі наведено у рис. 2.

Рис.1 Розвиток креативних індустрій за регіонами України

Рис.2. Розвиток креативної економіки у регіональному вимірі. *сформовано автором

Крім того нами визначено ключові індустрії, які найбільше впливають на регіональний розвиток креативної економіки. Лише Харківська обл. забезпечує високі позиції розвитку креативної економіки через наявність в регіоні значного науково та технологічного потенціалу, потужної освітньої та наукової бази і відповідно високим рівнем розвитку індустрій інноваційно- креативних послуг. Лише 4 регіони зорієнтовані на розвитку індустрій культурної спадщини, а саме Волинська, Рівненська, Дніпропетровська обл. та АР Крим. Це пов'язано з наявністю у АР Крим та Волинській обл. значних природно-рекреаційних ресурсів та природно-заповідного фонду, через що підвищується туристична привабливість регіону. Для абсолютної більшості регіонів найбільш вагомими в системі креативної економіки стали індустрії творчих послуг (діяльність теле-, радіоорганізацій, видавнича справа, рекламна діяльність), що пов'язано із їх всеохоплюючим масштабом та масовою популярністю серед населення.

Висновки

Незначний рівень розвитку креативної економіки для регіонів України пояснюється наявністю ряду проблем, які заважають ефективно реалізувати регіональну політику розвитку креативної економіки. Основною з них є недосконалість нормативно-правого поля розвитку індустрій та недостатній рівень фінансового забезпечення їх функціонування. Незначний рівень розвитку деяких креативних індустрій пов'язаний також із «молодістю» останніх, оскільки якісні показники діяльності таких креативних індустрій як кіноіндустрія, музична індустрія, телерадіомовлення у їх економічному аспекті мали позитивну динаміку лише за останні 5 років. Тоді як у розвинених країнах світу такі індустрії стають основою економіки уже понад 50 років.

Джерела

1. Чуль О.М. Система креативних індустрій як основа формування креативної економіки в регіоні/ О.М. Чуль// Зб. наук. пр. «Економічні науки». - Серія: «Облік та фінанси». - Випуск 10. - 2013. - Луцьк: ЛНТУ. - с. 166-173;

2. Наказ Державного комітету статистики «Про затвердження Методики розрахунку інтегральних регіональних індексів економічного розвитку» від 15.04.2013р. №114. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://uazakon.com/documents/date_1a/pg_ibcnog/

Размещено на Allbest.ru