Сучасний стан та стратегія конкурентоспроможної зовнішньоекономічної діяльності регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасний стан та стратегія конкурентоспроможної зовнішньоекономічної діяльності регіону

Стаття присвячена аналізу сучасного стану зовнішньоекономічної діяльності Черкаського регіону. Висвітлені показники експорту та імпорту продукції області за 2011-2013р. та за перше півріччя 2014 р. у порівнянні з аналогічним показниками 2013 р. Зроблений аналіз товарної структури експорту та імпорту. Визначені пріоритетні напрями зовнішньоекономічних зв'язків області, зокрема, необхідним є: інтенсифікація інтеграційних процесів з країнами СНД; зміцнення позицій регіону в країнах Європейського союзу і, в перспективі, в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, Америці та Африці.

В роботі зазначається, що головною стратегією конкурентоспроможної зовнішньоекономічної діяльності регіону є вдосконалення структури експорту, що розуміється як тривалий еволюційний процес підвищення ефективності і масштабів експортної діяльності на основі розширення асортименту і поліпшення якості експортної продукції, вдосконалення товарної та географічної структури експорту, використання прогресивних форм міжнародного торгово-економічного співробітництва. Удосконалення експортної діяльності поширюється не тільки на підприємства-експортери, але й на технологічно пов'язані виробництва, охоплюючи в міру залучення в експорт нових фірм значну частину економічного потенціалу Черкаської області.

Досягнення поставленої мети передбачає активну участь регіональних органів влади у розвитку обласного експорту, тісну координацію і єднання зусиль всіх зацікавлених сторін у цьому напрямку, формування довгострокових партнерських відносин владних структур і ділових кіл, у забезпеченні торгово-економічних інтересів Черкаської області за кордоном.

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями.

Економічне зростання і сталий розвиток регіону визначається вдалим вибором стратегічних орієнтирів, які дозволяють найкращим чином реалізувати потенціал його конкурентоспроможності. Стратегія повинна забезпечити стале економічне зростання і підвищення конкурентоспроможності. Єдиної стратегії для різних регіонів не існує. Тому визначення стратегії залежить від ефективного використання і нарощування потенціалу його конкурентоспроможності та сталого розвитку, динаміки цих процесів, особливості виробленої регіоном продукції і послуг, стану соціальної економіки регіонів та інших чинників. У той же час є певні найвагоміші принципи, концепції, норми і узагальнені моделі конкурентних стратегій.

На основі проведеного автором аналізу встановлений перелік найбільш важливих проблем і сформована головна мета зовнішньоекономічної стратегії регіону та розроблено цільову концепцію дій.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Вагомий вклад в дослідження проблем зовнішньоекономічної діяльності, її стратегічних засад внесли такі вчені-економісти як: Ж.-Ж. Ламбен, М. Портер, К. Омає, Ф. Котлер, С. Алексуніна, О. Бабанін, Р. Багієва, М. Берштем, М. Долішній, Д. Лук'яненко, Л. Петкова, В. Риба та інші.

Разом з тим питання зовнішньоекономічних стратегій на рівні регіональних систем потребують подальшого вивчення.

Цілі статті. Головна мета даної статті полягає у розробці теоретико-концептуальних засад та практичних рекомендацій щодо формувань конкурентоспроможності зовнішньоекономічної стратегії, яка забезпечить вирішення найважливіших завдань розвитку економіки регіону.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

Зовнішньоекономічна стратегія - складова частина стратегії економічного розвитку регіону на довгострокову перспективу. Успішна реалізація стратегії передбачає цілеспрямовані зусилля всього суспільства - державних і місцевих органів влади, громадських і ділових кіл щодо оптимізації форм і напрямків участі регіону в міжнародному поділі праці.

На основі зовнішньоекономічної стратегії України нами розроблена зовнішньоекономічна стратегія регіону, яка складається з географічної стратегії та регіональної експортної стратегії.

Географічна стратегія виділяє дві взаємопов'язані і взаємодоповнюючі групи регіональних та державних пріоритетів.

Перша група - це пріоритети, реалізовані переважно на двосторонньому рівні і зумовлені природно-географічними факторами. В рамках цієї групи найбільший інтерес представляють три економіко-географічні підгрупи: традиційні, географічно близько розташовані партнери; перспективні, географічно віддалені партнери; країни з великим ресурсним потенціалом і великі нетто-експортери промислової сировини.

Традиційні, географічно близько розташовані партнери - це, перш за все, розширений Євросоюз, інші європейські держави, країни СНД та близького сходу. Визначальною рисою цієї підгрупи є тривала історія і традиції торговельно-економічного співробітництва, висока інтенсивність і широкий характер ділової взаємодії, географічна близькість і значні можливості розширення взаємного обміну товарами, послугами і засобами виробництва.

Україна знаходиться в особливому геостратегічному положенні на кордоні європейської території Росії і країн Євросоюзу, на основному торговому шляху Сходу і Заходу. Саме тому для України на першому місці серед потенційних партнерів варто відзначити Співдружність Незалежних Держав та взаємодія з країнами Європейського союзу. Інтеграційні процеси на пострадянському просторі проходять, як правило, за моделлю міждержавної інтеграції.

Розвиток країн СНД характеризується високим рівнем господарсько-технологічної, культурної та духовної схожості, наявністю багатьох спільних завдань, що становлять частину єдиного в минулому господарського комплексу, пов'язаного за своєю структурою, розміщенням продуктивних сил, використанням технологій, принципів організації виробництва.

Пріоритетним і перспективним є взаємодія з Європейським союзом, з яким щойно підписалася угода про асоціацію і який є найбільшим торгово-економічним партнером України. Основні проблеми у взаєминах з цими країнами - низька конкурентоспроможність вітчизняної продукції, її невідповідність високим європейським нормам; посилення конкуренції з боку нових індустріальних країн і партнерів по СНД; зростаюча орієнтація країн членів ЄС на переважний розвиток внутрішньо-регіональної торгівлі.

Усунення цих проблем вимагає великих додаткових зусиль: з розвитку виробничої і науково-технічної кооперації, в тому числі на субконтрактній основі; реалізації великих спільних проектів; розширення та підвищення ефективності інвестиційного співробітництва (залучення інвестицій ЄС в реальний сектор економіки регіону, насамперед в інноваційну сферу); широке залучення в торгово-економічне співробітництво малих і середніх підприємств з метою надання стабільності та диверсифікації зовнішньоекономічних зв'язків регіону.

Особливе місце у формуванні зовнішньо-економічної стратегії України займає центральний її регіон і, зокрема, Черкаська область.

Протягом І півріччя 2014 року підприємства Черкащини підтримували зовнішньоторговельні зв'язки з партнерами з 97 країн світу.

За січень-червень 2014 року обсяги експорту та імпорту товарів становили відповідно 321,3 млн. дол. США та 233,7 млн. дол. США. Порівняно з січнем-червнем 2013 р. експорт склав 79,2 %, імпорт - 31,8 %. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 87,6 млн. дол. США (за січень-червень 2013 року сальдо було негативне - 328,5 млн. дол. США). Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 1,37 (за січень-червень 2013 року - 0,55). Підприємства Черкащини експортували свою продукцію до 88 країн світу. Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 37,1 % від загального обсягу, до інших країн - 62,9 % (у січні-червні 2013 р. - 22,4 % та 77,6 % відповідно).

Рис. 1. Експорт та імпорт товарів по Черкаській області за 2011-2013 рр. та І півріччя 2014 року

регіон зовнішньоекономічний експорт

Найсуттєвіші експортні поставки серед країн ЄС здійснювались підприємствами Черкащини до:

Італії - 9,1 % (29,1 млн. Дол. США);

Польщі - 8,7 % (27,8 млн. дол. США);

Німеччини - 4 % (12,7 млн. дол. США);

Литви - 3,4 % (11 млн. дол. США);

Угорщини - 3 % (9,8 млн. дол. США).

Серед найбільших країн-партнерів експорт товарів збільшився до Італії - у 2,5 рази, Німеччини - на 37,6 %, Польщі - на 16,5 %, Білорусі - на 0,6 %. Одночасно скоротився до Російської Федерації - на 8 %.

Рис. 2. Географічна структура зовнішньої торгівлі підприємств Черкаської області, млн. дол. США за І півріччя 2013 р. та 2014 р.

Підприємства Черкащини здійснювали імпорт продукції з 69 країн світу. Імпорт з країн Європейського Союзу становив 44 % від загального обсягу імпорту, з інших країн - 56 % (за січень-червень 2013 року - 17,9 та 82,1 % відповідно).

Найбільші надходження імпортованої продукції на Черкащину здійснювались серед країн ЄС з:

Німеччини - 7,5 % (17,4 млн. дол. США);

Болгарії - 6,9 % (16,1 млн. дол. США);

Румунії - 4,5 % (10,6 млн. дол. США).

Серед інших країн-імпортерів:

Російська Федерація - 30,7 % (71,8 млн. дол. США);

Китай - 8,2 % (19,2 млн. дол. США).

Імпорт товарів серед найбільших країн-партнерів збільшився з Румунії - у 1,9 рази. Зменшились поставки з Російської Федерації - на 86,4 %, Німеччини - на 30,8 %, Китаю - на 18,1 %, Болгарії - на 5 %.

Рис. 3. Товарна структура зовнішньої торгівлі підприємств Черкаської області, млн. дол. США за січень-червень 2014 р.

У товарній структурі експорту за січень-червень 2014 року найбільшу питому вагу мали:

* продукти рослинного походження - 29,3 % (94,3 млн. дол. США);

* продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості - 25,3 % (81,4 млн. дол. США);

* готові харчові продукти - 14,4 % (46,4 млн. дол. США);

* машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання - 5,2 % (16,7 млн. дол. США);

* жири та олії тваринного або рослинного походження - 5,0 % (16,0 млн. дол. США);

* деревина і вироби з деревини - 4,0 (13,0 млн. дол. США).

Основу товарної структури імпорту за підсумками січня-червня 2014 року склали:

* продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей

промисловості - 25,4 % (59,4 млн. дол. США);

* мінеральні продукти - 18,4 % (43 млн. дол. США);

* продукти рослинного походження - 13,1 % (30,6 млн. дол. США);

* машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання - 10,9 % (25,4 млн. дол. США);

* готові харчові продукти - 7 % (16,3 млн. дол. США);

* полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них - 5,8 % (13,6 млн. дол. США).

Таким чином, пріоритетними у розвитку зовнішньоекономічних зв'язків Черкаської області продовжують залишатися:

- Інтенсифікація інтеграційних процесів з країнами СНД, з адміністративно-територіальними утвореннями з якими уже підписані угоди про співпрацю;

- Посилення позицій області в країнах Європейського Співтовариства і, в перспективі, в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (Індія, Китай, Японія, Корея), Америці та Африці.

У зв'язку з цим головним стратегічним завданням розвитку конкурентоспроможної зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) регіону є формування сприятливих економічних, організаційних, правових та інших умов розвитку експорту і підвищення його ефективності, а також механізмів надання державної фінансової, податкової, інформаційно-консультаційної, маркетингової, дипломатичної та інших видів допомоги експортерам.

Стратегічні завдання включають в себе три головні цілеспрямованості:

1) надання зовнішній торгівлі вищих пріоритетів розвитку регіону;

2) підтримка експортних намагань підприємців, для чого необхідно: інформаційне забезпечення ділових кіл; фінансова підтримка експортерів; передача навичок і знань досвідчених експортерів новачкам; дії з утворення підприємств з іноземними інвестиціями; створення нових експортовигідних товарів і послуг;

3) освоєння нових закордонних ринків збуту та активізація міжнародних економічних відносин в цілому. Необхідно розвивати культурні зв'язки з іншими країнами, координувати виїзди торгових делегацій, підтримувати зв'язок з колишніми випускниками вузів регіону, що працюють за кордоном; формувати попит іноземних споживачів на регіональну продукцію.

Сучасна міжнародна спеціалізація Черкаської області сформувалася в основному в 70-80-і роки і визначається, перш за все, її харчовою, переробною, машинобудівною та хімічною промисловістю. У першій половині 90-х років становище в цих галузях погіршилось в результаті скорочення обсягів виробництва і прогресуючого старіння потужностей. Все це вносить елементи нестабільності в розвиток експорту області.

Для підвищення ефективності та конкурентоспроможності зовнішньоторговельної діяльності особливе значення мають: збільшення глибини переробки і поліпшення якості експортної продукції; оптимізація цінових та інших умов контрактів; гнучке маневрування сукупним експортним потенціалом провідних галузей регіону залежно від кон'юнктури на зовнішніх ринках; вдосконалення транспортної інфраструктури в інтересах зниження витрат щодо експорту.

Додаткові резерви розвитку експорту полягають у державній та регіональній політиці енергозбереження, а також в інтенсивній взаємній співпраці сировинних і переробних галузей з виробництва обладнання для більш якісної обробки первинних ресурсів.

Висновки. Інтеграція Черкаської області в міжнародну економіку в якості рівноправного партнера, посилення її ролі на зовнішніх ринках неможливі без поліпшення структури і пропорцій зовнішньоекономічного обміну на користь підвищення питомої ваги готової продукції, активного освоєння більш ефективних форм співпраці, виробничої і науково-технічної кооперації, інвестиційного співробітництва, спільної реалізації інноваційних проектів та інше. Таким чином, основою довгострокової стратегії конкурентоспроможної зовнішньоекономічної діяльності регіону має бути експорт товарів високого ступеня обробки на основі державної та регіональної підтримки.

Література

регіон зовнішньоекономічний експорт

1.М. Портер. Конкурентная стратегия: Методика анализа отраслей и конкурентов / пер. С англ. И. Миневрина, - М.: «Альпина Паблишен» 2011 - 454 с. - ISBN 978 - 5- 9614 - 1605 - 3.

2.Ж. - Ж. Ламбен. Менеджмент ориентированный на рынок. Ламбен Ж.Ж., Чумпитас Р., Шулинг И. 2011, Питер - 720 с.

3.Котлер Ф. Маркетинг, Менеджмент. - СПб.: Питер Ком, 1999. - 896 с.

4.Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності: Стат. Бюллетень / Держкомстат України (2013).

5.Методологічні засади розробки стратегій регіонального розвитку / Романюк С.А. Внукова Н.М., Лимонова Л.О., Лямець В.І. - Харків, 2001. - 20с.

6.Регіональна політика: методологія, методи, практика / НАН України. Інститут регіональних досліджень: Редаол.: відповідальний редактор, академік НАН України М.І. Долішній. - Львів, 2001. - 700 с.

7.Стеченко Д.М. Управління регіональним розвитком: Навчальний посібник - К.: Вища школа, 2000. - 223 с.

Размещено на Allbest.ru