Кластеризація як механізм підвищення конкурентоспроможності регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кластеризація як механізм підвищення конкурентоспроможності регіону

Ковальська Л.Л., д.е.н., професор,

завідувач кафедри економіки та підприємництва

Оксенюк К.І., к.е.н., доцент

Салівончик О.М., к.е.н., старший викладач

Луцький національний технічний університет

У статті узагальнено наукові здобутки та обґрунтовано доцільність створення і функціонування кластерів як механізму підвищення конкурентоспроможності регіону. Розкрито суть поняття «кластер», особливості, переваги та недоліки даної форми кооперації. Запропоновано рекомендації щодо впровадження кластерів на території України.

Ключові слова: кластер, кластерізація, механізм, конкурентоспроможність, глобалізація.

The clustering as mechanism of competitiveness of region

The article are summarized the scientific achievements and the expediency of creation and functioning of clusters as a mechanism for strengthening competitiveness of the region. Reveals essence of the concept of "cluster" features, advantages and disadvantages of this form of cooperation. Analyzed an international and domestic experience of clustering and offered to recommendation on introduction of clusters in Ukraine.

Key words: the cluster,the clustering, the mechanism, the competitiveness, thee globalization.

Кластеризация как механизм повышения конкурентоспособности региона

В статье обобщены научные достижения и обоснована целесообразность создания и функционирования кластеров как механизма повышения конкурентоспособности региона. Раскрыта сущность понятия «кластер», особенности, преимущества и недостатки данной формы кооперации. Предложены рекомендации по внедрению кластеров на территории Украины.

Ключевые слова: кластер, кластеризация, механизм, конкурентоспособность, глобализация.

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. В умовах новітніх викликів, глобалізації, зростання конкуренції, впровадження та функціонування кластерів і кластерных технологій вважають одним із перспективних засобів забезпечення конкурентоспроможності регіону. Ефективність кластерної моделі досягається за рахунок інноваційності, розвитку взаємодопомоги, поєднання кооперації з конкуренцією та поширення взаємообміну інформацією, знаннями, ноу-хау.

Основною метою кластерів є підвищення конкурентоспроможності його учасників за рахунок взаємовигідної співпраці, обміну науково-технічними дослідженнями та інноваціями. Створення і розвиток кластерів формує нову модель економіки, яка характеризується високою конкурентоздатністю та інвестиційною привабливістю, що забезпечує нарощення потенціалу регіонів держави.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Основою теорії кластеризації є праці Майкла Портера про підвищення конкурентоспроможності економіки. Серед його послідовників варто виділити вчених Крістіана Кетельса, Лоуренса Янга, Томаса Харріса та ін. Дослідженням проблеми функціонування кластерів займалися Т. Бикова, А. Бутенко, В. Дубовик, Д. Клиновий, О. Крайник, Д. Крисанов, О. Кузьмін, Є. Лазарєва, Н. Мікула, Л. Родіонова, С. Соколенко, О. Тищенко, Р. Хайруллін, Л. Чернюк та інші науковці. Але незважаючи на значну кількість публікацій, що висвітлюють окремі аспекти створення кластерів, дослідження переваг кластера, визначення перспектив формування кластерів в Україні вимагають подальшої розробки. Це обумовило актуальність і необхідність розвитку даного дослідження.

Цілі статті. Метою статті є узагальнення наукових здобутків та обґрунтування основних положень щодо доцільності створення і функціонування кластерів як механізму підвищення конкурентоспроможності регіону.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. З англійської мови термін «cluster» переводиться як гроно, букет, щітка, або як група, скупчення, зосередження (наприклад, людей, предметів), буквально - «зростати разом». Кластер - це також, крім всього іншого, і математичний термін, що позначає фізично близьке розташування логічно пов'язаних об'єктів у межах однієї області.

Подібне значення вкладається і в економічний зміст (визначення, поняття) цього слова. кластеризація конкурентоспроможність регіон

Концепція кластерів, започаткована М. Портером, розглядається як важливий інструмент політики регіонального розвитку, адаптований до нових реалій конкуренції в умовах глобальної економіки. Майкл Портер дає наступне визначення: «кластери - це зосередження в географічному регіоні взаємозалежних підприємств та установ у границях окремої області». Далі М. Портер доповнює визначення тим, що кластери охоплюють значну кількість різного роду підприємницьких структур, важливих для конкурентної боротьби, а саме: постачальників спеціального оснащення, нових технологій, послуг, інфраструктури, сировини, додаткових продуктів і т.п. Крім того, «...багато кластерів включають органи влади та інші установи - такі, як університети, центри стандартизації, торговельні асоціації, які забезпечують утворення, спеціалізоване перенавчання, інформацію, дослідження та технічну підтримку» [1, с. 26].

Кластери - це сконцентровані за географічною ознакою групи взаємозалежних компаній, спеціалізованих постачальників, надавачів послуг, фірм у споріднених галузях, а також, пов'язаних з їх діяльністю організацій (наприклад, університетів, агентств зі стандартизації, торговельних об'єднань) у певних областях, що конкурують, але при цьому ведуть спільну роботу [2, с. 258].

Характерною ознакою сутності кластера є об'єднання окремих елементів (складових частин) в одне ціле для виконання певної функції або ж реалізації (досягнення) визначеної мети. Аналіз наукових праць та спеціальної літератури свідчить, що більшість авторів розуміють кластерні структури як територіально - галузеві інтеграційні об'єднання підприємств та організацій, націлених на інноваційний розвиток, взаємодоповнюючих один одного і посилюючих власні конкурентні переваги за рахунок спільного синергетичного ефекту.

Виділяють основні характеристики кластерів [3]:

- географічна концентрація (близько розташовані фірми дають один одному можливість економити на швидкій економічній взаємодії, обміні капіталом і т.ін);

- спеціалізація (кластери концентруються довкола певної сфери діяльності, до якої мають відношення всі учасники);

- множинність економічних агентів (кластер і їх діяльність охоплюють не лише фірми, що входять у кластер).

Кластерні утворення передбачають конкуренцію не окремих підприємств, а їхніх об'єднань, які намагаються скоротити власні витрати завдяки кооперації. Об'єднання у кластери різних суб'єктів соціально-економічних відносин формують специфічне економічне середовище з метою розширення взаємозв'язків у сфері торгівлі, вільного переміщення капіталу, людських та інформаційних ресурсів.

Кластери впливають на конкурентоспроможність регіону, по-перше, шляхом підвищення продуктивності фірм і галузей - учасників кластера, по-друге, шляхом підвищення здатності до інновацій і, таким чином, продуктивності, по-третє, стимулюванням нових видів бізнесу, що підтримують інновації і розширюють межі кластера.

Необхідними умовами ефективного функціонування будь- якого кластера є конкуренція, принцип вільного ціноутворення, стабільність грошового обігу, економічна самостійність і відповідальність підприємців. Як інтеграційний механізм, кластер дає можливість підприємствам бути разом більш

конкурентоспроможними. Економічні суб'єкти - учасники

кластера спільно використовують науково-дослідні і науково- конструкторські розробки, запроваджують нові стратегії.

Відбувається вільний обмін інформацією і швидке поширення нововведень.

Визначальним у високій конкурентоспроможності кластерних формувань є:

- з одного боку - використання конкурентних переваг територій, на яких концентрується те або інше виробництво (наявність та якість ресурсів, кваліфікація і вартість робочої сили, територіальне розміщення, природно-кліматичні умови тощо), що дає змогу використати дані переваги для виробництва конкурентоспроможного продукту й підвищення доходів жителів і бюджетів цих територій. З такого погляду кластери виконують функцію своєрідних «точок зростання» регіональних економік, а подекуди й держав у цілому;

- з іншого боку - посилення конкурентних переваг через налагодження прямих зв'язків між учасниками кластера (як формальних, так і неформальних), що формуються для спільної діяльності з великотоварного виробництва конкурентоспроможного продукту - окремий учасник без співпраці з іншими та спеціалізації не може налагодити ефективне виробництво. Одночасно це й конкуренція партнерів та інтенсивний обмін інформацією і взаємними вимогами, які спонукають їх до запровадження інновацій [4, с. 6].

Інструменти та напрями досягнення конкурентоспроможності залежать від багатьох факторів, в тому числі темпів економічного зростання конкретної країни. Але одним із універсальних засобів підвищення конкурентоспроможності економіки вважається використання кластерних моделей розвитку. Саме тому в останні роки все більшого поширення в розвинених країнах світу дістають кластерні форми господарювання як механізми ефективної конкуренції на світових ринках.

Найбільший економічний ефект дає використання кластеризації регіональної економіки при включенні до неї промислових підприємств, однак кластер може бути застосований і для підприємств сфери послуг. Для всієї економіки регіону кластери виконують роль точок зростання внутрішнього ринку. Слідом за першими часто з'являються нові кластери і міжрегіональна конкурентоспроможність зростає. Джерелом конкурентоспроможності стає вдале використання місцевих особливостей [5, с. 49].

Обов'язковим атрибутом кластерів є самостійність учасників, що отримують від співпраці наступні позитивні ефекти:

- зниження трансакційних витрат (витрати, пов'язані з веденням переговорів, укладанням контрактів, витрати на маркетингові дослідження);

- налагоджена ефективна система постачання;

- полегшений доступ до ринків збуту, гарантований збут для учасників, що виконують функцію постачання;

- обмін досвідом та інноваціями між учасниками кластера;

- підвищення конкурентоспроможності продукції за рахунок створення замкнутого технологічного циклу її виробництва;

- як наслідок вищенаведених ефектів - підвищення конкурентоспроможності кожного учасника кластера, видів економічної діяльності та території функціонування кластера.

Висновки

Застосування кластерного підходу в Україні є необхідною умовою для відродження вітчизняного виробництва, підвищення ефективності інноваційного розвитку регіонів, досягнення високого рівня економічного розвитку та конкурентоспроможності. Саме для України, особливо в умовах всезростаючої глобалізації та конкуренції, питання створення та сприяння ефективному розвитку кластерних об'єднань набувають особливої актуальності та мають безумовну перспективу.

Отже, створення регіональних кластерів є необхідною складовою плану стратегічного розвитку України в найближчі роки, що дозволить наростити конкурентоспроможність економіки, рівень і якість життя населення країни за рахунок покращення інвестиційного клімату, інституційних перетворень.

Література

1. Войнаренко М.П. Механізми адаптації кластерних моделей до політико-економічних реалій України // Світовий та вітчизняний досвід запровадження нових виробничих систем (кластерів) для забезпечення економічного розвитку територій / Матеріали конференції 1-2 листопада 2001р. - Київ: Спілка економістів України, 2001.- С. 25-33.

2. Портер М.Е. Конкуренція. - Москва: Видавничий дім «Вільямс», 2005. - 608 с.

3. Enhancing the Innovative Perfomance of Firms: Policy Options and Practical Instruments. - United Nations. - ECE/CECI. CR2008. - Geneva, 2008. - 85.

4. Кропивко М.Ф. Концептуальний підхід до кластерної організації та управління розвитком агропромислового виробництва / М.Ф. Кропивко // Економіка АПК. - 2010. - № 11. - С. 3-13.

5. Механизмы повышения конкурентоспособности экономики регионов / С.Н. Смирнов, Ю.В. Симачев, Л.С. Засимова, А.А. Чулок - М.: ГУ ВШЭ, 2005. - 64 с. - (Препринт / Государственный университет «Высшая школа экономики» WP1/2005/06).

Размещено на Allbest.ru