Оцінювання процесу реалізації програм соціально-економічного розвитку регіону на основі методу освоєного обсягу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОЦІНЮВАННЯ ПРОЦЕСУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ НА ОСНОВІ МЕТОДУ ОСВОЄНОГО ОБСЯГУ

О. Федорчак

Анотація

Розглянуто проблеми оцінювання процесу реалізації програм соціально-економічного розвитку регіону. Описано основні показники методу освоєного обсягу. Запропоновано використання методу освоєного обсягу для оцінювання процесу реалізації програм соціально-економічного розвитку регіону.

Ключові слова: оцінювання, програми соціально-економічного розвитку регіону, метод освоєного обсягу.

Annotation

O.Fedorchak

IMPLEMENTATION ASSESSMENT OF PROGRAMS ON SOCIO-ECONOMIC DEVELOPMENT OF A REGION ON THE BASIS OF THE EARNED VALUE TECHNIQUE

The problems of implementation assessment of programs on socio-economic development of a region are studied. The main indicators of the Earned Value Technique are described. The use of the Earned Value Technique for implementation assessment of programs on socio-economic development of a region is proposed.

Виклад основного матеріалу

Законом України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” встановлюється загальний порядок розроблення, затвердження та виконання системи прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку України, окремих галузей економіки та окремих адміністративно-територіальних одиниць [1].

Відповідно до вказаного закону, на регіональному рівні обласними державними адміністраціями розробляються програми соціально-економічного розвитку областей. У результаті аналізу зазначених програм виявлено, що система моніторингу виконання заходів програм на сьогодні є неефективною. Інформація про хід виконання зазначених програм подається фрагментарно два рази у рік у відповідних звітах. Для оцінювання зазначених програм застосовується громіздка кількість якісних показників, як правило, не порівнюваних між собою. Часто перелік цих показників не дає чіткого уявлення про результативність та ефективність цих програм. Обласні державні адміністрації намагаються здійснювати моніторинг ефективності заходів, пов'язаних із виконанням програм. Проте реальної картини оцінювання ефективності реалізації програм на сьогодні немає [2].

Зарубіжні країни для вирішення поставлених завдань використовують інструменти, запозичені з бізнес-середовища, зокрема метод освоєного обсягу. Цей метод передбачає відносно просту систему контролю за процесом реалізації програми, за умови забезпечення всіх зацікавлених осіб своєчасною і повною інформацією. Як наслідок, оприлюднюються звіти про результати виконання програм, що дає змогу державним службовцям своєчасно й адекватно коригувати відповідну державну чи місцеву політику; а також формувати зворотній зв'язок між громадськістю та урядовими структурами різних рівнів. В Україні запровадження сучасних підходів до оцінювання програм - поки що нова управлінська практика для органів влади [3].

Оцінювання державно-управлінської діяльності стало предметом досліджень багатьох науковців і практиків, які продемонстрували низку різноманітних поглядів на цей процес. Серед них: Н. Алюшина, І. Артим, О. Бабінова, О. Бобровська, П. Браун, Е. Вайнінг, К. Вайс, Е. Ведунг, Д. Веймер, О. Кілієвич, П. Козирєв, М. Лесечко, М. Лендьел, Л. Лисакова, П. Матвієнко, Н. Миронова, О. Оболенський, Л. Пал, М. Петон, Л. Приходченко, Р Рудніцька, Г. Саймон, О. Сімагіна, Д. Стоун, В. Тертичка, А. Чемерис, О. Чемерис, І. Чумакова Ю. Чучман, Ю. Шаров та інші.

Попри те, що існує достатній і доступний масив теоретичних розробок західних і вітчизняних фахівців у сфері оцінювання (досліджено класи та види оцінювання, підходи до оцінювання, моделі та методи оцінювання, критерії та показники оцінювання), бракує новизни, системності та практичних розробок у формуванні підходів щодо оцінювання державних програм, зокрема програм соціально-економічного розвитку.

Мета статті - аналіз теоретичних основ методу освоєного обсягу та обґрунтування можливостей його практичного застосування для оцінювання програм соціально- економічного розвитку регіону.

У світовій практиці управління існують два основні методи контролю вартості проектів та програм: традиційний метод та метод освоєного обсягу.

Традиційний метод контролю використовує такі поняття: 1) планові витрати; 2) фактичні витрати. Розбіжність за витратами при традиційному методі розраховується як різниця між фактичними і плановими витратами. Основний недолік традиційного методу полягає у тому, що він не оперує часом або графіком виконання робіт. вартість освоєний економічний регіон

Метод освоєного обсягу (англ. Earned Value Analysis, Earned Value Technique, Earned Value Management), заснований на визначенні відношення фактичних витрат до обсягу робіт, які повинні бути виконані до певної дати. Метод дозволяє по декількох індексах робити висновки про хід реалізації програми. Він дозволяє на вже ранній стадії дізнатися про вірогідність зриву термінів виконання програми. Проведені дослідження свідчать, що ефективність вкладення коштів і міра відхилення від календарного графіку мало змінюються після виконання 15 - 20% загального обсягу. Таким чином, використовуючи ці показники, можна на ранній стадії реалізації програми з великою точністю спрогнозувати термін її виконання і загальну вартість для того, щоб контролювати хід її реалізації. Принципи методу освоєного обсягу можуть бути застосовані до будь-яких проектів і програм у будь-якій галузі.

Метод освоєного обсягу як спосіб оцінки виконання проектів і програм виник у 1965 р. Сучасна повна версія цього методу охоплює 32 критерії і значно спрощена у використанні, в порівнянні з попередньою редакцією, яка охоплювала 35 критеріїв.

1. Фактично, для розуміння методу освоєного обсягу досить оперувати трьома базовими поняттями:

- BCWS (Budgeted Cost of Work Scheduled) - планована вартість планових робіт, розраховується як добуток планового відсотку виконання робіт та планової вартості робіт;

- BCWP (Budget Cost of Work Performed) - освоєний обсяг, планова вартість фактично виконаних робіт, розраховується як добуток фактичного відсотку виконання робіт та планової вартості робіт;

- ACWP (Actual Cost of Work Performed) - фактична вартість виконаних робіт, розраховується як добуток фактичного відсотку виконання робіт та фактичної вартості робіт.

2. На основі перерахованих показників визначаються відхилення за вартістю і термінами, зокрема:

а) відхилення за термінами:

- SV (Schedule Variance) - відхилення від календарного графіку, розраховується як різниця між освоєним обсягом та плановою вартістю: SV = BCWP - BCWS;

- SPI (Schedule Performance Index) - індекс виконання плану, розраховується як відношення освоєного обсягу до планової вартості: SPI= BCWP / BCWS;

б) відхилення за вартістю:

- CV (Cost Variance) - відхилення за вартістю, розраховується як різниця між освоєним обсягом та фактичною вартістю: CV = BCWP - ACWP;

- CPI (Cost Performance Index) - індекс виконання бюджету, розраховується як відношення освоєного обсягу до фактичної вартості: CPI = BCWP / ACWP.

Існують такі правила освоєного обсягу:

1. якщо SV > 0, SPI > 1, має місце випередження графіку; SV < 0, SPI < 1 - відставання від графіку;

2. якщо CV > 0, CPI > 1, має місце економія бюджету; CV < 0, CPI < 1 - перевитрати бюджету.

Можливий випадок, коли є економія бюджету, але прослідковується відставання від календарного плану, або навпаки, випередження календарного плану, але перевитрачання коштів. Як у цьому випадку оцінити статус програми? Для відповіді на запитання використовують критичний коефіцієнт:

- CR (Critical Ratio) - критичний коефіцієнт, розраховується як добуток індексу виконання плану та індексу виконання бюджету: CR = SPI х CPI.

Якщо CR > 1, то підстав для хвилювання немає, статус програми є задовільним; коли CR < 1 - необхідно коригувати план реалізації програми, оскільки її статус є незадовільний.

При використанні методу освоєного обсягу важливо не тільки досягнути абсолютних значень показників: CPI = 1, SPI = 1, CR = 1, а прагнути, щоб ці параметри наближалися до цієї межі.

Графічно правила методу освоєного обсягу представлено на рис.1.

Рис. 1 Графічне зображення правил методу освоєного обсягу

Метод освоєного обсягу має дві складові: облікову, тобто оцінку фактичної вартості виконаних робіт, і прогнозну, - оцінку майбутньої вартості програми.

Прогноз вартості програми охоплює розрахунок таких показників:

- BAC (Budget At Completion) - сума бюджету на усю програму, розраховується як сума планової вартості усієї програми: BAC = S BCWS;

- EAC (Estimate At Completion) - бюджет після завершення, очікувана фактична вартість програми після завершення, розраховується як відношення бюджету на усю програму до індексу виконання бюджету: EAC = BAC / CPI;

- ETC (Estimate To Complete) - вартість, необхідна до завершення, означає скільки коштів додатково ще потрібно вкласти на даний момент, щоб завершити програму, визначається як різниця бюджету після завершення і фактичних витрат: ETC = EAC - ACWP;

- VAC (Variance At Completion) - відхилення бюджету після завершення, означає очікувані перевитрати, чи економію коштів після завершення програми, розраховується як різниця бюджету на усю програму та бюджету після завершення: VAC = BAC - EAC [4].

Основні формули методу освоєного обсягу подані у табл. 1.

Таблиця 1

Індикатори методу освоєного обсягу

Розрахунки, які можуть здатися громіздкими і стомливими на перший погляд, на сьогодні виконує будь-яке програмне забезпечення з управління проектами, зокрема MS Project та інші програмні продукти. Проте у кожної з програм є свої обмеження. Формальне застосування методу освоєного обсягу для аналізу статусу програм на практиці може призвести до дивних результатів. Тому керівникові необхідно розуміти, що стоїть за цифрами і адекватно трактувати результати.

Наведемо приклад застосування методу освоєного обсягу для реалізації Програми соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області на 2013 рік, зокрема Програми капітального будівництва об'єктів соціально-культурного та житлово- комунального призначення на 2013 рік у Львівській області (далі - Програма) [5].

Ієрархічна структура заходів Програми побудована за допомогою інструментів управління проектами і подана у табл. 2.

Таблиця 2

Витяг із Програми капітального будівництва об'єктів соціально-культурного та житлово-комунального призначення на 2013 р.

Для оцінювання процесу реалізації Програми станом на певну дату обчислюють планові показники, які порівнюють із фактичним відсотком готовності робіт станом на певну дату. Таким чином контролюють хід виконання Програми, що підвищить результативність її реалізації.

Приклад проведення оцінювання процесу реалізації Програми подано на рис 2. та рис. 3. За допомогою MS Project було розраховано планове виконання Програми станом на 1 січня 2013 р. (рис. 2).

Планове виконання заходів Програми станом на певну дату визначається як відсоток виконання Програми на цю дату, відповідно до календарного графіку. У даному випадку планове виконання Програми станом на 01.01.2013 р., відповідно до розрахунків повинно, було становити 72 % (рис. 2).

Надзвичайно важливим є визначення фактичних термінів виконання заходів Програми та контролю за ходом її реалізації. Фактичне виконання Програми подано на рис. 3.

Різниця між плановим та фактичним відсотком готовності показуватиме хід випереджання чи відставання заходів від календарного плану. Фактичний відсоток виконання заходів Програми становить 41%, плановий - 72%. Отже, проявляється тенденція відставання від плану на 31%.

Маючи планові і фактичні відсотки виконання Програми, можна легко обчислити усі показники освоєного обсягу: BCWS, BCWP, SV, SPI (табл. 3).

Рис. 2 Розрахунок планового відсотку виконання Програми, побудований із використанням засобів MS Project

Дані табл. 3 демонструють також відставання від графіку реалізації Програми, про що свідчать негативні показники SV (- 89 529,18) та SPI (0,57).

Отже, метод освоєного обсягу дозволяє порівнювати фактичні результати із запланованими, що дасть змогу оцінити результативність реалізації Програми і виявити ступінь її відповідності початковому плану. Якщо в результаті виявлено, що Програма виконується і відхилень немає, то роботи виконують відповідно до плану. Якщо фактичні показники Програми не відповідають плановим, необхідно виявляти причини і джерело відхилень.

Рис. 3 Розрахунок фактичного відсотку виконання Програми, виконаний із використанням засобів MS Project

Таблиця 3

Розрахунок показників освоєного обсягу Програми

Висновки

Підсумовуючи результати дослідження можна зробити такі висновки:

1. З'ясовано, що під час реалізації програм соціально-економічного розвитку регіону використовують показники, які досить важко оцінювати. Для оцінювання цих програм застосовується громіздка кількість якісних показників, як правило, не порівнюваних між собою. Часто перелік цих показників не дає чіткого уявлення про результативність цих програм.

2. З метою оцінювання програм соціально-економічного розвитку регіону запропоновано використовувати метод освоєного обсягу, який передбачає застосування таких базових показників: планована вартість (BCWS), освоєний обсяг (BCWP), фактична вартість (ACWP); відхилення від графіку (SV); відхилення за вартістю (CV), індекс відхилення від графіку (SPI), індекс відхилення вартості (CPI), критичний коефіцієнт (CR); прогнозні значення, зокрема сума бюджету на усю програму (BAC), бюджет після завершення (ЕАС), вартість, необхідна до завершення (ETC), відхилення після завершення (VAC).

3. Практичне використання методу освоєного обсягу ілюстровано на Програмі капітального будівництва об'єктів соціально-культурного та житлово-комунального призначення Львівської області на 2013 рік. У результаті проведеного аналізу виявлено, що фактичний відсоток виконання заходів Програми становить 41%, плановий - 72%, що означає відставання від плану на 31%. Про відставання від календарного плану реалізації Програми свідчать також розраховані показники SV (- 89 529,18) та SPI (0,57).

Отже, використання методу освоєного обсягу для оцінювання процесу реалізації програм соціально-економічного розвитку дозволяє порівнювати фактичні результати із запланованими, а також об' єктивно оцінити результативність виконання програм, встановити ступінь відповідності початкового плану, що підвищить ефективність цільового програмування.

У перспективі планується досліджувати питання оцінювання регіональних цільових програм і програм соціально-економічного розвитку на основі “семи інструментів якості”, а також вивчати можливість застосування інших методик оцінювання з метою підвищення ефективності та результативності програмних документів.

Література

1. Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України: Закон України N° 1602 від 23.03.2000 р. [чинний] // Відомості Верховної Ради України [Текст]. 2000. № 25. Ст. 195.

2. Федорчак О. В. Інновації в державному управлінні: регіональний аспект [Текст]: монографія / О. В. Федорчак. Львів: ЛРІДУ 2013. 196 с.

3. Посібник з моніторингу та оцінювання програм регіонального розвитку [Текст] / Б. Винницький, М. Лендьел, Ю. Ратейчак [та ін.] ; за ред. І. Санжаровського, Ю. Полянського. К.: К.І.С., 2007. 80 с.

4. Руководство к своду знаний по управлению проектами (Руководство PMBOK) [Текст] / Американский национальный стандарт ANSI/PMI. 5-е изд. [Б. г.]: Project Management Institute, 2013. 614 с.

5. Програма капітального будівництва об'єктів соціально-культурного та житлово- комунального призначення за рахунок коштів бюджету розвитку обласного бюджету на 2013 рік // Додаток до Програми соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області на 2013 рік, затвердженої рішенням сесії Львівської обласної ради № 722 від 25.04.13 р. [Електронний ресурс]. Львів: ЛОДА, 2013. Режим доступу: http://www.oblrada.lviv.ua.

Размещено на Allbest.ru