Проблеми регулювання процесів формування та використання людського капіталу регіону

Основні методи регулювання людського капіталу регіону. Групи заходів регулювання процесів формування та використання, їх зв'язок із найвпливовішими факторами. Вдале географічне положення, наявність природних ресурсів, стан розвитку людського капіталу.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 04.02.2019
Размер файла 1,3 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

70

Размещено на http://www.allbest.ru/

70

Проблеми регулювання процесів формування та використання людського капіталу регіону

Світлана Федулова

Анотації

Досліджено основні напрямки та методи регулювання людського капіталу регіону, обґрунтовано основні групи заходів регулювання процесів формування та використання людського капіталу регіону, а також визначено зв'язок запропонованих. заходів із найвпливовішими факторами. У сучасних умовах сталий соціально-економічний розвиток та завоювання гідного місця у системі міжнародного поділу праці як для країн, так і для їх регіонів залежить не тільки від вдалого географічного положення і наявності природних ресурсів, а й від належного стану і рівня розвитку людського капіталу.

Ключові слова: людський капітал, регіон, регіональна політика, фактори мікросередовища, фактори макросередовища, регулювання, методи

The main directions and methods of adjusting human capital of a region are investigated in the article, the basic groups of measures which are adjusting processes offorming and use of region's human capital are grounded; the connection of the offered measures with the most influential factors is also defined. In this connection the task of development of the proper measures which must take into account new priorities and criteria of adjusting processes offorming and use human capital of Ukraine's regions acquire the special actuality. Under current conditions a steady socio-economic development and conquest of deserving place in the system of international division of labor both for countries and for their regions, depends not only on successful geographical position and presence of natural resources, but also from the proper state and level of development of human capital. Regional Policy in Ukraine, unlike overseas, suggests the inseparability of social and economic problems. According to the author, the lack of clear distinction between economic and social objectives of regional policy makes it difficult to estimate it in terms of the creation and effective use of human capital; in terms of the innovation economy and globalization of economic relations it is fundamentally changing the principle of the human capital functioning process. This process is largely due to the steady growth of the value of this type of capital as a fundamental factor underlying any changes taking place in society. The measures proposed in the article will ensure the necessary conditions for the formation and use of human capital regions of Ukraine to establish a stable mechanism for the development of national and regional economies, improve the welfare of Ukraine, achieving high living standards. The complex of social and economic measures should be implemented by relevant regulated entities, which will potentially increase the efficiency of the operation and use of human capital of Ukraine's regions.

Key words: human capital, region, regional policy, microenvironment factors, macro factors, regulation, methods.

Основний зміст дослідження

Постановка проблеми. Регіональна політика в Україні, на відміну від зарубіжної, передбачає нероздільність соціальних і економічних завдань. На думку автора, відсутність чіткої межі між економічними і соціальними завданнями регіональної політики ускладнює її оцінювання з точки зору формування й ефективного використання людського капіталу. З одного боку, велика частина її напрямків оцінюється за витратами на здійснення різних заходів, а не за кінцевим результатом, таким, як зростання добробуту населення. З іншого боку, управління розвитком людського капіталу у рамках існуючої регіональної політики розглядається у відриві від завдань економічного зростання, зміни ВРП, створення робочих місць. Тобто державна участь продовжує трактуватися як соціальні витрати, критерієм ефективності розподілу яких виступає навіть не стільки формування людського капіталу, скільки "латання дірок" у регіональних бюджетах для виконання існуючих зобов'язань [1, 4].

Таким чином, завдання розроблення відповідних заходів, які мають враховувати нові пріоритети та критерії регулювання процесів формування й використання людського капіталу регіонів України, набувають особливої актуальності. Провівши всі необхідні розрахунки й проаналізувавши отримані результати цих оцінювань, далі необхідно визначити основні напрямки щодо ефективнішого використання нині діючого людського капіталу регіонів України і можливих способів його формування з метою підтримки економічного розвитку регіонів. При цьому слід враховувати, що формуючи регіональну стратегію розвитку людського капіталу, необхідно ґрунтуватися на загальносистемних принципах і відображати специфіку регіонального розвитку областей [2, 9]. В основу формування стратегії повинні бути покладені як принципи об'єктивно існуючих законів державної та ринкової форм розвитку людського капіталу, так і розглянуті багатофакторні оцінки рівня розвитку людського капіталу регіону. Механізм формування такої стратегії є комплексом методів правової, економічної, фінансової, організаційної, інвестиційної та іншої спрямованості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню проблем регулювання процесів формування та використання людського капіталу присвячено багато праць вітчизняних вчених, серед яких: В. Антонюк, О. Бородіна, Н. Верхоглядова, В. Геєць, І. Гнибіденко, Г. Дугінець, А. Колот, С. Мазурок, М. Махсма, Л. Михайлова, С. Мочерний, О. Онищенко, П. Саблук, В. Тьоткін, Л. Червінська, В. Юрчишин та ін. Зокрема, дослідженню регіональних процесів формування та використання людського капіталу присвячені дослідження Е. Лібанової, О. Макарової, С. Мочерного, В. Онікієнка, С. Пирожкова, Ю. Саєнка, Л. Семів, Л. Федулової, Н. Стежко, М. Ніколайчука та ін. Але незважаючи на високий рівень проведених досліджень та використання принципів системності, їх результати головним чином ґрунтуються на традиційних підходах до визначення людського капіталу на основі демографічних показників, освіти, культури, менталітету. І лише у формі констатування факту згадується вплив деяких факторів на формування та використання людського капіталу регіону чи країни, залишаючи поза увагою питання регулювання цих процесів.

Головною метою статті є визначення основних напрямків та методів регулювання людського капіталу регіону, обґрунтування основних груп заходів регулювання процесів формування та використання людського капіталу регіону, а також визначення зв'язку запропонованих заходів із найвпливовішими факторами.

Виклад основного матеріалу. Цілеспрямоване формування людського капіталу на рівні держави та її регіонів почалося в країнах Заходу ще з середини 60-х років минулого століття. Цей процес був зведений у ранг державної економічної політики багатьох країн. У цей же період часу в розвинених країнах була прийнята низка законів, що стимулюють діяльність держави і підприємців, спрямованої на розвиток людського капіталу, заохочують компанії до інвестицій в людину шляхом відповідних податкових послаблень, пільгових кредитів, громадського заохочення через пресу, радіо, телебачення [5].

Пропонуємо розглянути основні етапи оцінювання людського капіталу регіону, які, на наш погляд, впливають на вибір методів і напрямів підвищення ефективності формування та використання людського капіталу регіонів України. Дослідження оцінювання людського капіталу регіону проводилось у три етапи, а саме: етап 1 - оцінювання умов формування людського капіталу; етап 2 - оцінювання умов використання людського капіталу; етап 3 - оцінювання стратегічної позиції регіону (аналіз середовища в цілому).

Оцінювання умов формування людського капіталу (етап 1) відображає показники факторів мікросередовища. Було виокремлено фактори та показники, які досліджено із застосуванням даних Державного комітету статистики по роках та регіонах України [8]:

Фактор 1. Постачальники людського капіталу:

- кількість підготовлених (випущених) кваліфікованих робітників професійно - технічними навчальними закладами (Х1);

- кількість студентів у вищих навчальних закладах ІІІ - IV рівня акредитації (Х2).

Фактор 2. Конкуренти - носії людського капіталу:

- чисельність постійного населення на 1 кв.км території (Х3);

- кількість економічно активного населення (Х4);

- чисельність зайнятого населення (Х5);

- чисельність безробітного населення (Х6);

- міграція населення за регіонами (Х7).

Фактор 3. Споживачі людського капіталу:

- кількість суб'єктів ЄДРПОУ на 1 тис. населення (Х8).

Фактор 4. Посередники:

- навантаження на одне вільне робоче місце (Х9).

Фактор 5. Контактні аудиторії:

- чисельність пенсіонерів за регіонами (Х10).

Оцінювання умов використання людського капіталу (етап 2) відображає показники факторів макросередовища. Було виокремлено фактори та показники, які досліджено із застосуванням даних Державного комітету статистики по роках та регіонах України [8]:

Фактор 1. Політичне оточення:

- індекси споживчих цін за регіонами (індекс інфляції) (Х11).

Фактор 2. Виробниче оточення, стан здоров'я:

- кількість потерпілих від травматизму на виробництві по регіонах (Х12);

- кількість загиблих від травматизму (Х13).

Фактор 3. Культурне оточення:

- розмір бібліотечного фонду (Х14);

- забезпеченість населення закладами культури по регіонах (кількість місць для глядачів у закладах культури - Х15, кількість місць для глядачів у закладах культури клубного типу - Х16).

Фактор 4. Економічне і соціальне оточення:

- питомий валовий регіональний продукт (Х17);

- середньомісячна номінальна заробітна плата на одного штатного працівника (Х18);

- доходи населення по регіонах (Х19);

- інвестиції в основний капітал (Х20).

Фактор 5. Технологічне оточення:

- наявність парку обчислювальної техніки по регіонах (Х21).

Фактор 6. Правове оточення:

- кількість зареєстрованих злочинів по регіонах (Х22).

Дослідження п'яти факторів мікросередовища, що впливають на формування людського капіталу усіх регіонів України, з використанням статистичних даних Державного комітету статистики України по роках та регіонах, визначило десятку найкращих регіонів, а саме: м. Київ, Одеська, Дніпропетровська, Харківська області, м. Севастополь, Запорізька та Львівська області, АРК, а також Миколаївська та Донецька області. Слід зазначити, що найкращі позиції займають найбільш розвинені регіони країни. Тобто ефективність формування людського капіталу певного регіону залежить від його соціально-економічного стану.

За результатами дослідження факторів макросередовища, які впливають на використання людського капіталу усіх регіонів України, також із використанням статистичних даних Державного комітету статистики України по роках та регіонах, можна зробити висновок, що до десятка найкращих регіонів за сприятливими умовами використання людського капіталу увійшли: Івано-Франківська, Черкаська, Рівненська, Чернівецька, Львівська, Закарпатська, Тернопільська, Чернігівська, Вінницька та Харківська області.

Слід зазначити, що отримані результати демонструють певну тенденцію, а саме - ефективність дії факторів макросередовища, що впливають на використання людського капіталу певного регіону, має зворотну залежність від його економічного розвитку.

Групування факторів макросередовища і мікросередовища ринку праці як сфери формування та використання людського капіталу регіону надало можливість отримати загальну оцінку сфери формування та використання людського капіталу регіону (етап 3), а саме: найкращі п'ять оцінок мають м. Київ, Львівська, Харківська, Одеська, Миколаївська області.

За результатами моделювання ми визначили фактори, на які необхідно впливати, а саме: динаміка середньомісячної оплати праці, доходи населення за регіонами, кількість зайнятого та безробітного населення за регіонами. Цей вплив має бути цілеспрямованим і затвердженим на рівні регіональної програми розвитку людського капіталу.

Серед усіх суб'єктів, які мають вплив на процеси формування та використання людського капіталу, ми обрали три категорії, а саме: регіональні органи влади, великий бізнес, великі та/або інноваційні установи соціальної сфери (освіти, охорони здоров'я).

Зазначимо, що саме поєднання дії цих суб'єктів надасть можливість, на нашу думку, реалізувати вдалу "політику розвитку людського капіталу" на регіональному рівні.

Серед найважливіших ефектів - взаємовідносини, в результаті яких інвестиційні наміри бізнесу відображаються в уявленнях населення про перспективи життя і професійної кар'єри в регіоні; взаємовідносини між вищою школою і бізнесом, результатом яких мають стати узгодження планів розвитку підприємств і планів підготовки фахівців, а також узгодження професійних і освітніх стандартів.

Дані взаємовідносини налагоджуються зустрічним чином з боку всіх суб'єктів, причому регіон відіграє роль ініціатора і регулятора даного процесу [5].

Розглянемо основні методи регулювання процесів формування та використання людського капіталу регіону (рис.1). Серед домінуючих методів регулювання ми пропонуємо виокремлювати певні групи, а саме: соціально-культурні, інформаційні, стимулюючі, координуючі та законодавчо-нормативні.

регулювання людський капітал регіон

Рисунок 1. Основні напрямки та методи регулювання людського капіталу регіону

Слід зазначити, що на ситуацію на ринку людського капіталу більшості регіонів України впливають кілька ключових факторів:

незбалансованість попиту і пропозиції робочої сили та недостатність залучення коштів на проведення активної політики зайнятості; зберігається приховане безробіття;

збереження низької конкурентоспроможності на ринку людського капіталу окремих категорій громадян у міру обмеження можливості реалізації індивідуального людського капіталу: молоді без досвіду роботи, жінок певного віку, які мають малолітніх дітей, працездатних інвалідів, складності у працевлаштуванні випускників професійних навчальних закладів усіх рівнів;

міжсекторальний перерозподіл робочої сили внаслідок реалізації організаційно-підприємницького капіталу та складність розвитку малого підприємництва, що утрудняє вирішення проблем зайнятості і, отже, підвищення ефективності використання людського капіталу регіону;

недостатня адаптованість системи освіти, охорони здоров'я, структур соціально - культурної сфери до сучасних вимог ринку людського капіталу. Наприклад, низький рівень перепідготовки, підвищення кваліфікації кадрів на базі внутрішньовиробничого навчання працівників, зниження рівня використання знань, що зумовлює втрату умінь і навичок; зниження доступності послуг та об'єктів сфери охорони здоров'я й культури через недостатність інформації і коштів;

недостатній рівень культурно-морального капіталу працівників підприємств, зростання психологічної напруженості в суспільстві й деградація соціальної сфери як наслідок недостатнього фінансування охорони здоров'я, освіти, науки, культури. В результаті - негативна динаміка соціально-демографічних показників стану біофізичного капіталу населення (зростання природного убування, старіння населення, зростання числа непрацездатних і т.п.) як в регіонах, так і по країні в цілому [6, 7].

З огляду на вищезазначене пропонуємо модель організаційно-економічного механізму підвищення зайнятості в регіоні (рис.2). Основними принципами при реалізації цього механізму мають бути принцип комплексності дій регіональної влади, підприємств регіону та освітніх закладів, а також принцип урахування специфіки розвитку певного регіону.

Сутність цього механізму полягає у такому. Три обрані суб'єкти розроблення та реалізації політики людського капіталу - регіональна влада, підприємства регіону та заклади освіти - комплексно та узгоджено визначають кількість та структуру робочих місць у регіоні. При цьому регіональна влада через специфічний інструмент регіонального замовлення на товари і послуги гарантованого попиту та у взаємодії з підприємствами і навчальними закладами сприяє створенню нових робочих місць та забезпеченню їх працівниками з регіонального ринку праці.

Рисунок 2. Організаційно-економічний механізм підвищення зайнятості в регіоні

За результатами проведеного дослідження визначено, що основним завданням регулювання процесів формування та використання людського капіталу регіону є розроблення та реалізація комплексу соціально-економічних заходів, що мають упроваджуватися відповідними суб'єктами регулювання та дозволять у перспективі підвищити ефективність формування та використання людського капіталу регіонів України (рис.3). Причому системність і синергічність використання зазначених методів дозволять цілеспрямовано впливати на подальший інноваційний розвиток регіонів України, що стане міцним підґрунтям для проведення ринкової трансформації економіки країни та зростання якості життя населення.

Рисунок 3. Основні групи заходів регулювання процесів формування й використання людського капіталу регіону за суб'єктами регулювання та їх зв'язок із найвпливовішими факторами

На рис.3 показано основні групи заходів регулювання процесів формування та використання людського капіталу регіону за суб'єктами регулювання, які ми визначили раніше (див. рис.1 та 2) та їх зв'язок із найвпливовішими факторами макросередовища і мікросередовища ринку праці, а саме показниками цих факторів. На рис.3 біля кожного заходу у дужках зазначено показник, який має покращитися за умови впровадження цього заходу.

Треба додати, що в умовах інноваційної економіки та глобалізації господарських зв'язків докорінно змінюється позиція щодо функціонування ринку людського капіталу. Цей процес багато в чому зумовлений стабільним зростанням значення даного виду капіталу як фундаментального фактора, що лежить в основі будь-яких змін, які відбуваються в суспільстві. Тому якісне поліпшення ринку людського капіталу буде визначати перспективи загального соціально-економічного розвитку нашої країни.

Висновки

Саме партнерство освітніх установ з організаціями та підприємствами сприяє формуванню людського капіталу регіону. Реалізація запропонованого вище механізму підвищення зайнятості в регіоні шляхом урахування збалансованості попиту та пропозиції робочої сили дозволить навчальним закладам підвищувати якість підготовки кадрів, поліпшувати ситуацію з працевлаштуванням і зайнятістю молодих фахівців, вносити свій вклад у розвиток людських ресурсів.

Запропоновані заходи допоможуть забезпечити необхідні умови формування та використання людського капіталу регіонів України для створення стабільного механізму розвитку національної та регіональних економік, поліпшення добробуту населення України, досягнення високих стандартів рівня життя. Визначений комплекс соціально-економічних заходів повинен упроваджуватися відповідними суб'єктами регулювання, що дозволить у перспективі підвищити ефективність функціонування та використання людського капіталу регіонів України.

Використана література

1. Антонюк, В.П. Людський капітал регіонів України в контексті інноваційного розвитку: моногр. [Текст] / В.П. Антонюк, О.І. Амоша, Л.Г. Мельцер та ін.; НАН України, Ін-т економіки пром. - сті. - Донецьк, 2011. - 308 с.

2. Антонюк, В.П. Науково-методологічні засади державної політики формування та ефективного використання людського капіталу України [Текст] / В.П. Антонюк // Регіональні проблеми людського та соціального розвитку: Тези доп. і повідомлень міжнар. наук. - практ. конф. НАН України. Ін-т економіки пром-сті. - Донецьк, 2008. - В 2 т. - Т.1. - С.145-149.

3. Беккер, Г. Человеческий капитал (главы из книги). Воздействие на заработки инвестиций в человеческий капитал [Текст] / Г. Беккер // США: экономика, политика, идеология. - 1993. - № 11. - С.115-116.

4. Гальків, Л.І. Втрати носіїв людського капіталу України [Текст] / Л.І. Гальків // Науковий вісник НЛТУ України. - 2011. - Вип.21.8 - С.188-192.

5. Геєць, В. Характер перехідних процесів до економіки знань [Текст] / В. Геєць // Економіка України. - 2003. - № 4. - С.4-15.

6. Голікова, Н.В. Людський капітал як фактор зростання та розвитку економіки: автореф. дис. канд. екон. наук [Текст] / Н.В. Голікова. - К., 2004. - 30 с.

7. Грішнова, О.А. Формування людського капіталу в системі освіти і професійної підготовки: автореф. дис. докт. екон. наук [Текст] / О.А. Грішнова. - К.: НАН України, Рада з вивчення продуктивних сил України, 2002. - 36 с.

8. Офіційний сайт державного комітету статистики [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

9. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року. Постанова КМ України від 21 липня 2006 р. № 1001. - Людські ресурси [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.oda. lg.ua/ua/news/nevonsite/1001. php.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Теоретичні засади та поняття людського капіталу, критерії його оцінювання та формування. Поява і розвиток альтернативних концепцій людського капіталу, пов'язаних з роботами американського економіста Фішера. Стан розвитку людського капіталу в Україні.

    курсовая работа [702,6 K], добавлен 12.06.2016

  • Аспекти міграції в європейському просторі. Види міграції, функції та регулювання міжнародних міграційних процесів. Показники, що характеризують міграцію. Європейські міграційні потоки, рух людського капіталу. Інтернаціоналізація світового ринку праці.

    курсовая работа [77,1 K], добавлен 19.07.2010

  • Особливості людського капіталу як чинника економічного та соціального розвитку країни за умов ефективного його використання. Ефективність витрат Державного бюджету України на розвиток людського капіталу. Інвестування розвитку сільських підприємств.

    статья [353,7 K], добавлен 12.11.2014

  • Людський капітал як сукупність накопичених людьми знань, практичних навичок, творчих і розумових здібностей. Залежність розвитку національної економіки від рівня людського капіталу та інвестицій в нього. Головні напрямки демографічної політики України.

    реферат [31,3 K], добавлен 21.11.2015

  • Сутність людського розвитку як соціально-економічна категорія. Методологія розрахунку індексу людського розвитку. Оптимальні та репрезентативні індикатори кількісного представлення базових вимірів. Покращення рівня людського розвитку завдяки інтеграції.

    контрольная работа [24,7 K], добавлен 20.09.2014

  • Формування економічної категорії "людський капітал". Розвиток концепції людського капіталу, її значення в економіці. Інвестиції в людський капітал: модель індивідуальної віддачі. Витрати часу і коштів для отримання освіти та професійної підготовки.

    реферат [145,4 K], добавлен 17.11.2012

  • Етапи розробки рекомендацій щодо напрямів регулювання соціально-економічного розвитку регіону. Способи оцінки ефективності використання потенціалу регіональної економіки Львівської області. Аналіз транспортної складової розвитку продуктивних сил регіону.

    курсовая работа [766,4 K], добавлен 17.12.2013

  • Економічна сутність, функції та джерела формування оборотного капіталу підприємства. Методика планування та показники ефективності використання оборотного капіталу. Оцінка складу та структури оборотного капіталу підприємства та джерела їх формування.

    курсовая работа [96,6 K], добавлен 29.12.2014

  • Форми функціонування власного капіталу підприємства. Джерела формування власних фінансових ресурсів. Придбання лессором майна на замовлення лізера. Амортизаційні відрахування. Основні засади управління та політика формування капіталу підприємства.

    курсовая работа [56,3 K], добавлен 21.02.2014

  • формування статутного капіталу. Оцінка об’єктів інтелектуальної власності. Практика державного регулювання інноваційної діяльності в Україні. Аналіз індексів промислового виробництва. Ефективність державного регулювання інноваційних процесів.

    контрольная работа [22,2 K], добавлен 07.11.2008

  • Сутність і поняття капіталу в сучасній економічній літературі. Поняття і форми міжнародного руху капіталу, його масштаби, динаміка, географія. Національний капітал України: оцінки і тенденції. Вдосконалення соціально-економічних основ людського капіталу.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 23.09.2011

  • Поняття "людський потенціал", його значення в розвитку економіки України. Сучасна оцінка та шляхи вирішення проблем розміщення, використання і зайнятості людського потенціалу Кіровоградської області. Стратегія економічного та соціального розвитку регіону.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 19.04.2014

  • Сутність інвестиційних процесів в економіці та їх закономірності. Характерні риси державного регулювання інвестиційних процесів в міжнародній економіці та в економічному просторі Україні. Проблеми недостатності фінансових ресурсів та їх залучення.

    контрольная работа [934,0 K], добавлен 07.02.2011

  • Неоінституціоналізм як особлива економічна теорія. Головні поняття системи прав власності Р. Коуза: "специфікація", "розмивання". Теорія суспільного вибору Дж. Б'юкенена. Розробка мікроекономічного фундаменту концепції людського капіталу по Г. Беккеру.

    контрольная работа [34,8 K], добавлен 17.08.2011

  • Теоретичні основи формування капіталу підприємства. Сутність капіталу підприємства. Особливості формування складових власного капіталу підприємства. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг). Форми реалізації структури капіталу.

    курсовая работа [140,0 K], добавлен 28.08.2010

  • Від проїдання капіталу до стимулів зростання: соціально-економічний розвиток України. Розвиток людського капіталу засобами соціальної політики уряду: основні напрями вирішення. Досвід реалізації соціальної політики в Україні-зв'язок теорії з практикою.

    реферат [35,0 K], добавлен 20.10.2007

  • Поняття капіталу, його структура, загальна характеристика. Особливості позичкового капіталу, основні недоліки. Основний напрям діяльності ВАТ "Електромотор", аналіз фінансового стану, джерела формування майна. Формування оптимальної структури капіталу.

    курсовая работа [181,2 K], добавлен 16.04.2012

  • Державне регулювання економіки – система заходів для здійснення підтримуючої, компенсаційної та регулюючої діяльності; умови та групи параметрів впливу держави на ринкові події. Основні форми, методи, принципи, функції та напрямки державного регулювання.

    презентация [2,0 M], добавлен 22.04.2013

  • Механізм управління зайнятістю населення регіону. Завдання регіональної державної політики в економічній, соціальній та екологічній сферах. Призначення, принципи побудови балансу фінансових ресурсів регіонів. Складові механізму регулювання їх розвитку.

    контрольная работа [30,8 K], добавлен 18.04.2011

  • Стратегия й тактика управлення фінансами. Управління інвестиційним процесом. Принципи процесу оцінки вартості капіталу. Оптимізація структури капіталу. Оцінка основних факторів, що визначають формування структури капіталу. Аналіз капіталу підприємства.

    контрольная работа [37,6 K], добавлен 07.11.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.