Управління інноваційними процесами на промислових підприємствах
Розгляд факторів, які впливають на розвиток інноваційних процесів. Порівняльний аналіз стратегічного та оперативного управління інноваційними процесами на підприємстві. Суть джерел фінансування витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.02.2019 |
| Размер файла | 225,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 330.34
УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
Завадяк Р.І.
Данайканич О.В.
Волошина Ю.Я.
Постановка проблеми. Сучасна ринкова економіка характеризується істотним прискоренням темпів впровадження результатів науково-технічного прогресу у виробництво та управління підприємством, що загострює конкуренцію серед підприємств за ринки збуту та споживачів, з одного боку, а з іншого - направлені на вдосконалення якісних характеристик продукції, що забезпечить більш повне задоволення потреб ринку. У зв'язку з цим стійкий економічний розвиток суб'єктів господарювання значною мірою визначається темпами, масштабами здійснення інноваційної діяльності та напрямами просування інноваційних процесів.
Інноваційний процес - це процес перетворення існуючого знання в інновацію, в ході якого інновація формується від задуму, від ідеї до вимірюваного результату, продукту, технології або послуги і впроваджується в практичне використання. Важливо, щоб інновації приносили конкретну господарську та соціальну вигоду для споживача. Це зумовлює поширення інновацій на ринку.
Отже, розвиток інноваційної сфери є особливо актуальним і це потребує серйозної уваги з боку регіональних органів управління та інноваційних суб'єктів господарювання.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам управління інноваційною діяльністю в сучасній теорії приділяється достатньо уваги, у тому числі - питанням управління інноваційними процесами. Наукові аспекти інноваційних процесів розглянуті в наукових працях вітчизняних і зарубіжних вчених: Н.В.Краснокутської, Ю.М.Бажала, П.Н.Завліна, С.М.Ілляшенко, С.Д.Іл'єнкової, Т.О.Скрипко, Р.А.Фатхутдинова, М.І.Туган-Барановського, С.І.Крав- ченко, Ю.В.Вертакової, Й.Шумпетера та ін. цесів та визначені бар'єри активізації інноваційного потенціалу промислових підприємств, що підкреслює необхідність і пріоритетність удосконалення процесу управління інноваційною діяльністю.
У процесі наукового дослідження було використано сукупність методів, які дозволяють системно вирішувати проблемні завдання з обраного напряму дослідження: монографічний та історичний методи у ході вивчення управлінських підходів до просування інноваційних процесів на підприємствах; економіко- статистичні методи та принципи системності й комплексності при дослідженні інноваційної активності промислових підприємств Закарпатської області.
Інформаційною базою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних учених і фахівців з проблеми управління інноваційними процесами на підприємствах, закони і нормативні акти України, статистичні дані Державного комітету статистики України та Головного управління статистики у Закарпатській області, дані звіту проекту INNOLAB, результати власних досліджень і спостережень.
Формулювання цілей статті. Метою даного дослідження є вдосконалення системи управління інноваційними процесами та виявлення бар'єрів активізації інноваційного потенціалу промислових підприємств Закарпатської області.
Виклад основного матеріалу дослідження. Інноваційні процеси - це сукупність прогресивних, якісно нових змін, які безперервно виникають у часі й просторі. Суть інноваційних процесів становлять: оцінювання, прийняття і реалізація нових рішень у галузях техніки, технології, організаційних форм та методів господарювання; починаються в певних галузях науки, а завершуються на виробництві [4]. Класифікація інноваційних процесів за ключовими ознаками подана на рис.1.
За визначенням американського дослідника Б.Твісса, інноваційний процес - це перетворення наукового знання, наукових ідей, винаходів у фізичну реальність (нововведення), яка змінює суспільство. В основі інноваційного процесу лежить створення, упровадження і поширення інновацій, необхідними властивостями яких є науково-технічна новизна, практичне їх застосування і комерційна реалізованість з метою задоволення нових суспільних потреб.
Інноваційний процес також можна розглядати як комплекс послідовних дій, внаслідок яких новація розвивається від ідеї до конкретного продукту і поширюється під час практичного використання. Перебіг інноваційного процесу, як і будь-якого іншого, визначається складною взаємодією багатьох чинників. Успіх на цьому шляху залежить від управлінського механізму, який об'єднує в єдиний потік витоки наукової ідеї, її розроблення, упровадження результату у виробництво, реалізацію, поширення і споживання. На розвиток інноваційного процесу впливають:
Рис. 1. Класифікація інноваційних процесів за окремими ознаками [4]
• стан зовнішнього середовища, у якому він проходить (тип ринку, характер конкурентної боротьби, практика державного регулювання, рівень освіти, організаційні форми взаємодії науки і виробництва тощо);
• стан внутрішнього середовища окремих організаційних і господарських систем (фінансові та матеріально-технічні ресурси, застосування технологій, зв'язки з зовнішнім середовищем та ін.);
• специфіка самого інноваційного процесу як об'єкта управління.
Інноваційний процес складний і його структура відрізняється у підходах вітчизняних та американських вчених. Вітчизняні вчені дотримується схеми: «дослідження - розробки - виробництво - маркетинг - продаж». Американські дослідники розглядають інноваційний процес докладніше: «фундаментальні дослідження - прикладні дослідження - розробки - дослідження ринку - конструювання - дослідне виробництво - ринкове випробування - комерційне виробництво». Усі вказані етапи взаємозумовлені і забезпечують успіх нововведення лише за умови інтеграції їх у єдине ціле [3, 8].
На кожному етапі здійснення інноваційного процесу невід'ємною частиною виробничо-господарської діяльності підприємства є управління інноваційною діяльністю, яка несе в собі імпульс розвитку, ґрунтуючись на нових підходах до вирішення звичних виробничих завдань. Оптимальне поєднання виробничої та інноваційної діяльності дає змогу не лише постійно вдосконалювати виробничий процес і продукцію, а й діяти на випередження, виявляти нові перспективні напрями чи форми бізнесу, диверсифікувати діяльність з метою задоволення нових суспільних потреб.
Управління інноваційними процесами охоплює стратегічні та оперативні аспекти і має бути, з одного боку, націлене на створення або оперативне залучення інновацій, які забезпечуватимуть збереження і зміцнення ринкових позицій підприємства у тривалій перспективі, а з іншого - на систематичну й цілеспрямовану діяльність із вдосконалення існуючих технологій, прийомів і способів виконання роботи, завдяки яким життя інновацій подовжується.
Стратегічне управління інноваційною діяльністю націлене на реалізацію масштабних інноваційних проектів та визначає основні напрями науково-технічної і виробничої діяльності підприємства у сферах розроблення і впровадження нової продукції, залучення у виробничу діяльність нових ресурсів і технологій, освоєння нових методів організації виробництва. Для реалізації цих завдань необхідно розробляти плани і програми інноваційної діяльності; здійснювати обґрунтування проектів створення нових продуктів; розробляти ефективні організаційні форми управління; керувати ресурсним забезпеченням інноваційних програм та проектів. Плани і програми інноваційної діяльності складають на основі ретельного вивчення таких чинників зовнішнього середовища, як економічні, науково-технологічні, демографічні, екологічні, рівень конкуренції в галузі тощо. Водночас оцінюють реальні можливості підприємства щодо інвестування інноваційних проектів, оскільки їх реалізація передбачає значні інвестиції, пов'язані із зміною техніко-тех- нологічної бази.
Оперативне управління інноваційною діяльністю підприємства полягає у складанні календарних планів-графіків виконання робіт і контролюванні їх виконання; вивченні економічних, організаційно-управлінських, соціально-психологічних факторів, що впливають на здатність фірми здійснювати інноваційну діяльність; розробленні ефективних форм організації інноваційної діяльності. Воно передбачає розроблення системи стимулювання з метою заохочення ініціативи, участі в інноваційних змінах, обговоренні проблем, що виникають у процесі впровадження інновації тощо. Ефективна система стимулювання інноваційної діяльності забезпечує зміщення акцентів у системі мотивації персоналу: від простої соціалізації і прагнення задовольнити матеріальні процеси - до реалізації власних здібностей через участь у проекті, здобуття визнання завдяки його успішному впровадженню тощо. Активне залучення до інноваційної діяльності працівників підприємства підвищує потенціал його розвитку, створює нові інноваційні можливості, оскільки упровадження нових ідей здійснюється не під тиском вищого керівництва, а на основі розуміння можливості й за безпосередньої участі у генеруванні ідей та створенні нового всім колективом [2].
Управління інноваційними процесами на підприємстві включає наступні складові елементи:
1. Аналіз зовнішнього середовища і прогнозування його розвитку. Досліджується поточна кон'юнктура ринку і її визначальні фактори, складається прогноз розвитку кон'юнктури.
2. Аналіз внутрішнього середовища підприємства. Виявляють сильні і слабкі сторони діяльності підприємства, вивчають результати минулої діяльності, ефективність функціонування підприємства, тенденції його розвитку та ін.
3. Виявлення напрямів та варіантів інноваційного розвитку ринкових можливостей шляхом зіставлення можливостей і небезпек, зумовлених зовнішнім середовищем, а також сили і слабкості підприємства, наприклад, методом SWOT-аналізу.
4. Вибір цільових сегментів (ніш) ринку для реалізації проектів інноваційного розвитку господарюючих суб'єктів, розробка підходів до формування цільового ринку на базі визначених ділянок.
5. Аналіз і кількісна оцінка ризику на етапах інноваційного розвитку і всього процесу в цілому, коригування робіт за результатами аналізу (у разі необхідності).
6. Виділення пріоритетних напрямів діяльності. На основі аналізу обраних варіантів інноваційного розвитку ринкових можливостей, з урахуванням даних сегментації формують систему цілей на поточний і довгостроковий періоди діяльності, визначають пріоритетні завдання, вирішення яких сприяє досягненню поставлених цілей.
7. Формування організаційної структури управління інноваційним розвитком. Відповідно до системи цілей і складу завдань, які потрібно вирішити, формують матричні організаційні структури, що складаються з фахівців різного профілю: маркетологів, економістів, фінансистів, конструкторів, збутових працівників для управління процесами інноваційного розвитку ринкових можливостей.
8. Планування виробничо-збутової і фінансової діяльності за обраними пріоритетними напрямами. Розробляють перспективні і поточні плани, у тому числі бюджети проектів (планують обсяги необхідних інвестицій у новації) і визначають джерела їхнього фінансування, формують оптимальну структуру інвестицій.
9. Контроль за виконанням заходів, спрямованих на реалізацію потенціалу інноваційного розвитку. Виконується збирання і аналіз інформації, що характеризує процеси, які відбуваються у зовнішньому середовищі, процеси всередині самого підприємства, хід виконання запланованих науково-дослідних, дослідно-конструкторських і виробничо-збутових заходів. Виявляються причини відхилень фактично реалізованої програми від наміченої (за термінами, обсягами, ефективністю).
10. Підготовка рішень про своєчасну зміну пріоритетів і пошук нових напрямів інноваційної діяльності. За підсумками контролю готують рішення про коригування і зміну пріоритетів діяльності, аж до припинення робіт над неефективними варіантами розвитку. Приймають рішення про розробку нових варіантів інноваційного розвитку. Ця функція відіграє особливу роль при орієнтації виробничо-збутової діяльності підприємства на ніші ринку, де зміна пріоритетів - явище звичайне [1].
Недостатня інноваційна спрямованість розвитку промислових підприємств України робить їх неконкурентоспроможними як серед вітчизняних, так і серед іноземних підприємств. Саме тому в умовах трансформаційних процесів, що відбуваються в економіці Україні, особливу значущість набуває управління розвитком підприємства на інноваційній основі. Але підвищення конкурентоспроможності українських промислових підприємств неможливе без комплексної модернізації не тільки самих підприємств, а й системи управління ними, тому потрібно впроваджувати нові методи управління підприємствами, які враховували б особливості сучасної економічної ситуації та були б чутливими до впливу зовнішніх та внутрішніх ризиків промислових підприємств та гнучкими.
Для активізації інноваційної діяльності насамперед потрібно сформувати інноваційно-ресурсну базу, основою якої є наукові дослідження. Тож для початку проведемо аналіз кількості організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи за секторами діяльності на матеріалах Держкомстату України (таблиця 1).
Таблиця 1. Організації, які виконують наукові та науково-технічні роботи за секторами діяльності
|
Рік |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
Темп зростання 2012/ 2005 рр., % |
Темп зростання 2012/ 2011 рр., % |
|
|
Усього:(одн.) |
1510 |
1452 |
1404 |
1378 |
1340 |
1303 |
1255 |
1208 |
80,00 |
96,25 |
|
|
державний сектор |
501 |
511 |
496 |
496 |
499 |
514 |
508 |
496 |
99,00 |
97,64 |
|
|
підпри ємницький сектор |
837 |
767 |
729 |
698 |
658 |
610 |
570 |
535 |
63,92 |
93,86 |
|
|
сектор вищої освіти |
172 |
173 |
178 |
182 |
181 |
178 |
176 |
176 |
102,33 |
100,00 |
|
|
приватний неприбутковий сектор |
- |
1 |
1 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
- |
100,00 |
Отже, згідно з наведеними в таблиці даними, за аналізований період (2005 - 2012 рр.) значних змін в кількості організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи, не відбулося: у 2012р. порівняно з 2005р. їх кількість зменшилася на 20%, а в порівнянні з попереднім роком - на 3,75%. В розрізі секторів діяльності у 2012р. у державному секторі зосереджувалося 496 організацій або 41,06%, що на 2,36% менше, ніж у 2011р.; у підприємницькому секторі - 535 організацій (44,29%), що на 6,14% менше попереднього року; у секторі вищої освіти - 176 організацій (14,57%), приватному неприбутковому секторі - 1 організація (0,08%).
Джерела фінансування витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт поділяються на :
1) кошти бюджету;
2) кошти фондів спеціального призначення;
3) власні кошти;
4) кошти замовників: підприємств, організацій України, іноземних держав;
5) кошти інших джерел (таблиця 2).
Таблиця 2. Структура джерел фінансування витрат на виконання наукових та науково-технічних
|
2010 рік |
2011 рік |
2012 рік |
|||||
|
тис. грн |
питома вага, % |
тис. грн |
питома вага, % |
тис. грн |
питома вага, % |
||
|
Усього |
8995893,9 |
100 |
9591349,5 |
100 |
10558480,1 |
100 |
|
|
кошти бюджету |
3750968,6 |
41,7 |
3912770,3 |
40,79 |
4774619,9 |
45,22 |
|
|
у т.ч. держбюджету |
3704338,6 |
41,18 |
3859679 |
40,24 |
4709095,2 |
44,6 |
|
|
кошти фондів спеціального призначення |
48303,6 |
0,54 |
16903 |
0,18 |
22684,9 |
0,21 |
|
|
власних коштів |
872033,7 |
9,69 |
841780,3 |
8,78 |
1121251,4 |
10,62 |
|
|
кошти замовників: |
|||||||
|
підприємств, організацій України |
1961174,5 |
21,8 |
2285889,8 |
23,83 |
2458386,7 |
23,28 |
|
|
іноземних держав |
2315863,6 |
25,74 |
2478091,2 |
25,84 |
2044961,9 |
19,37 |
|
|
кошти інших джерел |
47549,9 |
0,53 |
55914,9 |
0,58 |
136575,3 |
1,29 |
|
|
Кількість організацій, один. |
1303 |
- |
1255 |
- |
1208 |
- |
|
|
Витрати на одну організацію, тис. грн |
6903,99 |
- |
7642,51 |
- |
8740,46 |
- |
Найбільшу питому вагу в структурі джерел фінансування витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт займають кошти бюджету: 2010 р. - 41,70%; 2011р. - 40,79%; 2012р. - 45,22%; у тому числі кошти держбюджету - 41,18%; 40,24%; 44,60% відповідно. Найменшу питому вагу займають кошти фондів спеціального призначення (0,54%; 0,18%; 0,21%) та кошти інших джерел (0,53%; 0,58%; 1,29%) відповідно. Значну питому вагу в структурі джерел фінансування витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт займають кошти замовників: підприємства організацій України (2010 р. - 21,8%; 2011р. - 23,83%; 2012р. - 23,28%) та іноземних держав (25,74%; 25,84%; 19,37%) відповідно.
Середні витрати на виконання наукових та науково-технічних робіт за аналізований період збільшуються у порівнянні з попередніми періодами. У 2010 р. дані витрати становили 6903,99 тис. грн; у 2011р. - 7642,51 тис. грн; у 2012 р. -8740,46 тис. грн.
Кількість робіт, що виконувались науковими організаціями України протягом 2012 р., збільшилась на 1,6% і становила 53,2 тис., з яких понад дві третини упроваджено у виробництво або мали інші форми широкого застосування. Із загальної кількості робіт 12,0% спрямовано на створення нових видів виробів, третина з яких - нові види техніки; 9,4% - на створення нових технологій, 46,9% яких - ресурсозберігаючі;
Рис. 2. Кількість наукових та науково-технічних робіт за 2000 - 2012 рр. (тис. одиниць) [6]
2,5% - на створення нових видів матеріалів; 1% - нових сортів рослин, порід тварин, а також 14,4% - зі створення нових методів і теорій, більше половини яких були використані у подальшій роботі. У розрахунку на 1000 працівників середньооблікової кількості виконавців наукових досліджень і розробок загальна кількість виконуваних протягом звітного року наукових робіт становила 480 одиниць проти 448 - у 2011 р. і 424 - у 2010 р.
У 2012 р. інноваційною діяльністю у промисловості займалися 1758 підприємств або 17,4% від загальної кількості промислових підприємств (у 2011р. - 1679 підприємств або 16,2%, у 2005 р. - 1193 підприємств або 11,9%). В тому числі найбільшу питому вагу займають підприємства, що здійснювали витрати на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення: 2005 р. - 549 підприємств (5,5% від загальної кількості промислових підприємств), 2011р. - 1062 підприємств (10,3%), 2012 р. - 1096 підприємств (10,9%). інноваційний стратегічний оперативний фінансування
На здійснення інноваційної діяльності за різними напрямами промисловими підприємствами було витрачено 11480,6 млн. грн у 2012 р., 14333,9 млн. грн у 2011 р., 5751,6 млн. грн у 2005 р.
Інноваційна діяльність в Закарпатській області спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг.
Основними проблемами інноваційного розвитку є:
• відсутність реальних механізмів об'єднання наявних ресурсів, їх концентрації на найбільш значних та перспективних напрямах розвитку;
• немає залежності між збільшенням обсягу продажів приватними компаніями і зростанням фінансування здійснюваних ними досліджень і розробок;
• інноваційна політика не має чіткої спрямованості у вирішенні конкретних економічних проблем регіонів, в їх реструктуризації з врахуванням ринкових чинників [7].
Проведемо аналіз основних показників інноваційної діяльності промислових підприємств Закарпатської області (таблиця 3).
Таблиця 3. Аналіз показників інноваційної активності промислових підприємств Закарпатської області [6]
|
№ п/п |
Назва показника |
2005 р. |
2011 р. |
2012 р. |
Відхилення 2012/2011 |
Відхилення 2012/2005 |
|||
|
Абс., +/- |
Відн., % |
Абс., +/- |
Відн., % |
||||||
|
1 |
Кількість промислових підприємств, які займалися інноваційною діяльністю |
32 |
22 |
18 |
-4 |
81,82 |
-14 |
56,25 |
|
|
2 |
Загальний обсяг витрат (фінансування) на інноваційну діяльність, тис. грн |
6031,5 |
31336,6 |
32769,1 |
1432,50 |
104,57 |
26737,6 |
543,30 |
|
|
3 |
В т.ч. власні кошти, тис. грн |
5949,4 |
31129,1 |
30223,1 |
-906,00 |
97,09 |
24273,7 |
508,00 |
|
|
4 |
Частка власних коштів у загальному обсязі фінансування, % |
98,64 |
99,34 |
92,23 |
-7,11 |
92,85 |
-6,41 |
93,50 |
|
|
5 |
Витрати в розрахунку на одне підприємство, тис. грн |
188,48 |
1424,39 |
1820,51 |
396,11 |
127,81 |
1632,02 |
965,87 |
|
|
6 |
Кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації |
16 |
20 |
14 |
-6,00 |
70,00 |
-2 |
87,50 |
|
|
7 |
Впровадження нових технологічних процесів |
10 |
6 |
4 |
-2,00 |
66,67 |
-6 |
40,00 |
|
|
8 |
Впровадження виробництва інноваційних видів продукції на промислових підприємствах |
33 |
14 |
11 |
-3,00 |
78,57 |
-22 |
33,33 |
|
|
9 |
Обсяг реалізованої інноваційної продукції, тис. грн |
100270,1 |
918513,8 |
1052479,7 |
133965,90 |
114,59 |
952209,6 |
1049,64 |
|
|
10 |
Обсяг реалізованої інноваційної продукції одним підприємством, тис. грн |
3133,44 |
41750,63 |
58471,09 |
16720,47 |
140,05 |
55337,65 |
1866,03 |
|
|
11 |
Обсяг реалізованої інноваційної продукції за межами України, тис. грн |
79308,9 |
863450,4 |
958065,3 |
94614,90 |
110,96 |
878756,4 |
1208,02 |
|
|
12 |
Кількість підприємств, що реалізували інноваційну продукцію за межами України |
16 |
12 |
4 |
-8,00 |
33,33 |
-12 |
25,00 |
|
|
13 |
Середній обсяг реалізованої інноваційної продукції за межами України, тис. грн |
4956,81 |
71954,20 |
239516,33 |
167562,13 |
332,87 |
234559,52 |
4832,07 |
Отже, результати досліджень свідчать про низьку інноваційну активність промислових підприємств Закарпатської області за аналізований період. Кількість промислових підприємств, які займалися інноваційною діяльністю у 2012 р. дорівнювала 18, що на 18,18% менше попереднього року і на 43,75% менше, ніж у 2005 р. Фінансування інноваційної діяльності даних підприємств здійснювалося за рахунок власних коштів, їх питома вага у загальному обсязі фінансування: у 2005 р. - 98,64%, у 2011р. - 99,34%, а у 2012 р. - 92,23%, що свідчить про залучення зовнішніх джерел, зокрема кредитів (3,59%) та інших джерел (4,17%). Обсяг фінансування діяльності інноваційного промислового підприємства щорічно в середньому становив: 2005 р. - 188,48 тис. грн, 2011 р. - 1424,39 тис. грн, 2012 р. - 1820,51 тис. грн; динаміка в загальному позитивна і передусім спричинена збільшенням фінансування у 2011-2012 рр. порівняно з 2005 р.
Негативна тенденція спостерігається у зміні кількості промислових підприємств, що впроваджували інновації; впровадженні нових технологічних процесів; впровадженні виробництва інноваційних видів продукції на промислових підприємствах.
Обсяг реалізованої інноваційної продукції промисловими підприємствами у 2005 р. становив 100270,1 тис. грн, у 2011р. - 918513,8 тис. грн, у 2012 р. -1052479,7 тис. грн, що у 10,5 раза більше, ніж у 2005 р. А середньорічний обсяг реалізованої інноваційної продукції у 2012 р. становив 58471,09 тис. грн, що на 40,05% більше попереднього року і у 18,66 раза більше 2005 р.
Позитивна динаміка спостерігається у зміні обсягів реалізованої інноваційної продукції за межами України, хоча кількість підприємств, що реалізували інноваційну продукцію за кордон зменшилася у 2012 р. на 66,6б% порівняно з 2011 р. та на 75% (12 підприємств) порівняно з 2005 р.
Отже, основними причинами низького рівня інноваційної активності підприємств Закарпатської області є:
1) недостатня фінансова підтримка держави та нестача власних коштів;
2) не поширена практика надання інноваційним підприємствам середньострокових кредитів за зниженими кредитними ставками;
3) великі витрати на нововведення;
4) недосконалість законодавчої бази в інноваційній сфері, нестача інформації про нові технології та ринки збуту тощо;
5) відсутність механізму надання пільг промисловим підприємствам, які впроваджують і реалізують інноваційну продукцію [5, 7, 9].
Узагальнюючи результати проведеного статистичного дослідження та спостережень, можна виділити бар'єри (перепони) активізації інноваційного потенціалу промислових підприємств:
- відсутність науково-методологічної бази формування інноваційної системи;
- відсутність системності у здійснюваних державою заходах щодо реалізації інноваційного потенціалу національної економіки;
- державне управління інноваційною діяльністю здійснюється без чітко сформульованої стратегії науково-технологічного та інноваційного розвитку, алгоритму її реалізації, послідовної та виваженої зовнішньої та внутрішньої економічної політики;
- немає дійової системи пріоритетів розвитку науково-технологічної сфери;
- неготовність апарату державного управління до предметної діяльності, спрямованої на інноваційний розвиток економіки;
- державне управління інноваційною діяльністю забезпечується за галузевим принципом;
- нескоординованість дій суб'єктів інноваційної діяльності;
- недостатність фінансових ресурсів для забезпечення наукових досліджень та впровадження інноваційних розробок;
- повільне формування в Україні сучасного і масштабного ринку інноваційної продукції тощо [5, 9].
Висновки
Інноваційний розвиток підприємств є складовою частиною інноваційного розвитку економіки і важливим аспектом відтворення виробничих відносин, що полягає в оновленні складу і побудови основних фондів і удосконаленні організації їх використання як на стадії формування, так і науково- технічної підготовки виробництва.
Сучасною тенденцією в дослідженнях інновацій є зондування перспектив стратегічного розвитку підприємства. У кожній організації, яка займається підприємницькою діяльністю, у запасі має бути більше інноваційних ідей і проектів, ніж вона може здійснити, бо у протилежному випадку підприємство, скоріш за все, опиниться на шляху, що веде до стагнації і банкрутства.
В умовах динамічності економіки та посилення ринкової конкуренції зароджуються новітні високі технології, які визначають перспективи діяльності підприємства. А гнучкість підприємства, його адаптивність до нововведень залишається основним і єдиним ключовим чинником його виживання й розвитку.
Тому подальші дослідження будуть направлені на пошук шляхів ліквідації бар'єрів активізації інноваційного потенціалу промислових підприємств Закарпатської області, також планується проведення опитувань керівників підприємств стосовно розробки заходів із залучення інвестицій з метою розширення їх діяльності.
Перелік використаних джерел
1. Макаровська Т.П. Економіка підприємства: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів // Т.П. Макаровська, Н.М. Бондар. - К.: МАУП, 2003. - 304 с.
2. Мікловда В.П. Стратегічний потенціал економічної системи: інноваційні та інституціональні механізми його активізації: монографія // В.П. Мікловда, Ф.Ф. Шандор, Н.Ю. Кубіній та ін. - Ужгород, 2014. - 420 с.
3. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Статистичний збірник. - Київ, 2013.
4. Програма економічного і соціального розвитку Закарпатської області на 2014 рік та основні напрями розвитку на 2015 і 2016 роки.
5. Рогоза М.Є. Стратегічний інноваційний розвиток підприємств: моделі та механізми: монографія // М.Є. Рогоза, К.Ю. Вергал. - Полтава: РВВ ПУЕТ, 2011.- 136 с.
6. Тимченко М.В. Проблеми інноваційного розвитку в Україні та її регіонах // М.В. Тимченко, Д.І. Тимченко.
Анотація
У статті проведено аналіз сутності інноваційних процесів, їх класифікації за ключовими ознаками, виокремлено фактори, які впливають на розвиток інноваційних процесів, проведено порівняльний аналіз стратегічного та оперативного управління інноваційними процесами на підприємстві, а також виділено складові елементи системи управління інноваційними процесами. Особливе значення в дослідженні приділено аналізу інноваційно-ресурсної бази, основою якої є наукові дослідження джерел фінансування витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт та їх обсягу за 2000-2012 рр.; розрахунку показників інноваційної активності промислових підприємств Закарпатської області за 2005 р., 2011 р., 2012 р.
Ключові слова: інноваційні процеси, інноваційна діяльність, управління інноваційними процесами, інноваційна активність підприємств, інноваційні суб'єкти господарювання, інноваційно- ресурсна база, наукові та науково-технічні роботи.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сутність та класифікація оборотного капіталу, структура джерел його формування. Розробка структурно-функціональної моделі процесу управління оборотним капіталом на підприємстві. Оцінка фінансового важеля для джерел фінансування потреби в оборотних коштах.
дипломная работа [579,8 K], добавлен 28.02.2011Участь зацікавлених сторін у розробці стратегічних заходів як одна зі складових системи управління регіональними інноваційними комплексами в європейських країнах. Науково-технічний прогрес - фактор, від якого залежить економічне зростання держави.
статья [223,1 K], добавлен 05.10.2017Сутність та значення системи менеджменту на підприємстві. Особливості управління маркетинговою діяльністю, виробництвом, персоналом, фінансами та логістичними процесами. Аналіз асортименту продукції та структури ринку. Організація управлінської праці.
дипломная работа [113,0 K], добавлен 28.05.2013Суть і зміст витрат промислового підприємства. Роль, мета, підходи до аналізу витрат організацій. Аналіз собівартості продукції за елементами витрат на промислових підприємствах України в 2012 році. Зміст та головні завдання методу кайдзен-костинг.
курсовая работа [60,1 K], добавлен 12.10.2013Капітал підприємства: суть, значення, джерела формування. Аналіз комплексу методів управління процесами розподілу й ефективного використання фінансових ресурсів. Оцінка джерел власного і позичкового капіталу акціонерного товариства за рахунок планування.
дипломная работа [693,1 K], добавлен 20.01.2011Економічна характеристика витрат та їх класифікація на підприємстві, розподіл витрат, методика вивчення собівартості і ціни послуг. Організація управління витратами на підприємстві "Херсонкомунтранссервіс" та розробка заходів щодо його покращення.
дипломная работа [164,4 K], добавлен 17.10.2011Розгляд завдань та аналіз джерел фінансування інноваційної діяльності. Особливості інвестиції в інноваційну діяльність підприємства. Обґрунтування джерел капіталовкладення та вибір інвестора. Фінансування венчурним капіталом та посередництвом лізингу.
курсовая работа [44,6 K], добавлен 22.11.2014Методологічний підхід до стратегічного управління підприємством. Етапи стратегічного управління. Аналіз ресурсів підприємства та ефективність їх використання. Економічна ефективність виробництва сільськогосподарської продукції та канали її реалізації.
курсовая работа [110,1 K], добавлен 21.12.2008Класифікація інвестицій, організаційні аспекти їх залучення у виробниче підприємство. Аналіз визначення необхідного обсягу та джерел фінансування виробничих інвестицій. Шляхи вдосконалення процесу управління інвестиційною діяльністю підприємства.
курсовая работа [185,0 K], добавлен 21.03.2012Сутність та зміст інноваційних проектів, джерела інвестування та методика їх аналізу. Види та типи інноваційних проектів. Порівняння вигідності джерел фінансування. Особливості фінансування інноваційних проектів в Україні та шляхи їх вдосконалення.
курсовая работа [514,6 K], добавлен 21.03.2011Дослідження фінансово-економічних відносин на промислових підприємствах в процесі управління формуванням і використанням оборотного капіталу. Класифікація оборотного капіталу, структура джерел його формування та методика для визначення у його потребі.
дипломная работа [506,9 K], добавлен 08.04.2011Стратегічні аспекти управління витратами та вплив зовнішнього і внутрішнього середовища на ресурсозбереження на підприємствах. Моніторинг витрат як засіб досягнення стратегічних цілей. Формування та обґрунтування стратегії зниження собівартості продукції.
дипломная работа [119,8 K], добавлен 30.03.2009Витрати як економічна категорія. система управління витратами. Виявлення чинників, що впливають на економію усіх видів ресурсів. Аналіз управління витратами на підприємстві ВАТ "Гайсинський маслосирзавод". Шляхи використання інформаційних технологій.
курсовая работа [83,8 K], добавлен 22.02.2009Сутність та джерела формування оборотних активів підприємства. Аналіз динаміки і структури оборотних активів ТОВ "Котлозавод "Крігер". Оцінка ефективності управління оборотними активами. Диверсифікація джерел фінансування. Показники ділової активності.
курсовая работа [197,4 K], добавлен 23.03.2014Визначення методів оцінки трудового потенціалу організації. Сутність стратегічного та оперативного управління потенціалом підприємства. Організаційно-економічний механізм антикризового управління потенціалом компанії. Особливості оргструктури фірми.
контрольная работа [32,9 K], добавлен 11.03.2016Розрахунок витрат на виконання робіт в зоні поточного ремонту за окремими статтями. Формування таблиці витрат по статтям собівартості. Розрахунок собівартості виконання робіт по кожній статті витрат на 1000 км пробігу. Визначення економічних показників.
курсовая работа [92,1 K], добавлен 21.06.2013Теоретичні основи організації управління прибутком на підприємстві. Управління прибутком та рентабельністю на ЗАТ "Тканини". Аналіз розподілу прибутку на підприємстві. Рекомендації щодо створення комплексної методики управління прибутком на підприємств.
курсовая работа [84,5 K], добавлен 04.04.2007Організація місцевого самоврядування в м. Харкові. Формування цілей і завдань системи планування і управління містом. Технології управління соціально-економічними процесами. Аналіз Державної програми економічного і соціального розвитку в Україні.
магистерская работа [169,1 K], добавлен 15.08.2011Соціальна сфера та її ефективність, місце і роль соціальної сфери. Витрати на соціально-культурні заходи. Пріоритеті напрямки фінансування науково-технічних та інноваційних програм. Показники соціальної сфери Росії та України. Метод екстраполяції тренда.
контрольная работа [1,9 M], добавлен 06.02.2013Економічний аналіз витрат на виробництво (собівартості продукції) як інструмент управління витратами. Динаміка показників собівартості та факторів їх зміни. Аналіз структури витрат за елементами та статтями. Особливості аналізу прямих та непрямих витрат.
контрольная работа [66,9 K], добавлен 23.12.2015
